Враховуючи велике значення зв’язку для всіх сфер життя, міжнародний валютний фонд для характеристики економічного рівня розвитку держави і їх конкурентоспроможності при міжнародних співставленнях використовує в числі найважливіших показників такі, як частка вкладень в телекомунікації в загальній сумі капітальних вкладень, телефонна густина на 100 жителів, число факсів на 100 жителів, час вихідних телексних повідомлень в хвилинах на одного жителя, ступінь задоволення потреб в телекомунікаціях.
Таким чином, в індустріально розвинутих країнах зв’язок розглядається як один з важливих факторів економічного розвитку, підвищення конкурентоспроможності виробництва і процвітання нації.
1.3 Організаційна структура зв’язку. Підгалузі зв’язку, їх економічна характеристика і особливості.
Галузь зв’язку України не являється однорідним господарством, а включає в себе сукупність мереж, суб’єктів господарювання і підгалузей, яке відрізняється між собою призначенням і виконуваними функціями, організаційно - правовими формами, формами власності і рядом інших ознак.
В структурі зв’язку країни слід перш за все виділити дві головні складові : електрозв’язок, включаючи радіомовлення і телебачення, і поштовий зв’язок.
Електрозв’язок, що виступає як найбільш потужна компонента телекомунікаційного сектору країни, об’єднує в себе комплекс мереж ( технологічних систем ), які використовуються для передачі різноманітних видів інформації.
З обсягом та діапазоном послуг електрозв’язку безперечним лідером у сфері та комунікацій України є Укртелеком. Підприємство має сьогодні у своєму складі 30 філій, у тому числі 27 регіональних дирекцій. В складі підприємства створені вертикальні організаційні структури з експлуатації первинної мережі зв’язку, з експлуатації місцевих мереж зв’язку та радіофікації, з обслуговування споживачів і продажу послуг тощо. (рис.1)
Укртелеком є співзасновником ряду спільних підприємств, що функціонують на телекомунікаційному ринку України. Серед них – Інфоком,
Утел, Український мобільний зв’язок, Елсаком Україна, Телесистеми України та Телекомінвест.
Товариство володіє первинною мережею, магістральними та зоновими лініями зв’язку, надає всі види основних та найсучасніших телекомунікаційних послуг – міжнародний, міжміський та місцевий телефонний зв’язок, проводові мовлення, радіозв’язок, радіомовлення і телебачення, документальний електрозв’язок, відеоконференцзв’язок, супутниковий зв’язок, надання в оренду цифрових каналів, АТМ/Frame Relay, ISDN, доступ до глобальної мережі Інтернет. Укртелеком забезпечує місцевим телефонним зв’язком майже 9 млн. абонентів. На телефонній мережі загального користування працюють 44 автоматичні міжміські телефонні станції, у тому числі 18 аналогових і 26 цифрових, а також 4 міжнародні центри комутації (МЦК).
Укртелеком бере участь в міжнародних телекомунікаційних проектів:ITUR, TEL, TAE, BSFOCS.
Систему ITUR, яка проходить по дну Середземного та Чорного морів трасою Палермо – Стамбул – Одеса – Новоросійськ, здано в експлуатацію в жовтні 1996 році.
Систему TEL (транс’європейські лінії) – загальноєвропейська наземна волоконно – оптична система зв’язку загальною довжиною понад 14 тис. км, яка має з’єднати національні телекомунікаційні мережі 18-и країн Європи. Українськими національними сегментами TEL є ВОЛЗ: Львів-Краків(Польща), Ужгород – Кішварда (Угорщина), Ужгород – Михайловце (Словаччина), Київ – Львів(“Захід”), Чернівці – держкордон Молдови, Чернівці – держкордон Румунії.
Система TAE (транс – Азія – Європа) загальною довжиною близько 27 тис. км проходить маршрутом Великого Шовкового шляху від Шанхаю (Китай) до Франкфурта-на-Майні (Німеччина). Українські національні сегменти становлять понад 2,3 тис. км загальної траси TAE. Укртелеком є Системним адміністратором проекту. 14 жовтня 1998 року відбулась міжнародна відеоконференція – інавгурація, присвячена завершеню будівництва TAE.
Система BSFOCS (Black Sea Fiber Optic Cable System – Чорноморська волоконно – оптична кабельна система) передбачає будівництво та експлуатацію підводної кабельної системи загальною довжиною 1,5 тис. км, яка пройде по акваторії Чорного моря від Варни (Болгарія) через Одесу (Україна) до Новоросійська (Росія).
Завдяки існуючій мережі ВОЛЗ на національних маршрутах та міждержавних ділянках з Польщею, Білорусією, Росією, Словаччиною, Угорщиною, Румунією, Молдовою, Італією, Туреччиною Україна вже сьогодні пропонує значну частину транзитного трафіку на Європу з інших країн. Це є безперечним свідченням успішної інтеграції українських телекомунікацій в міжнародний телекомунікаційний простір.
1.4. Первинна мережа.
Основою телекомунікаційної інфраструктури України є первинна мережа, яка забезпечує організацію типових каналів і трактів передачі для з’єднання між собою станцій комутації телефонної мережі та забезпечення потреб користувачів.
Пріоритетним напрямком розвитку первинної мережі є будівництво магістральних цифрових волоконно – оптичних та радіорелейних ліній зв’язку ( ВОЛЗ та ЦРРЛ ).
Протягом попередніх років в основному створено радіальний кістяк первинної ( транспортної ) мережі України, що забезпечує вихід на країни Європи, Закавказзя, Центральної та Середньої Азії, Близького Сходу, Індокитаю тощо.
На сьогодні на первинній мережі діють майже 5,3 тис. км ВОЛЗ. Для завершення розпочатої роботи і для більш повного задоволення потреб Дніпровсько – Донецького регіону та курортних зон Кримського Причорномор’я в сучасних засобах зв’язку в 1998 р. було розпочато будівництво ВОЛЗ “ Схід ” ( Київ – Полтава – Харків ), “ Дніпро – Донбас ” ( Київ – Дніпропетровськ – Запоріжжя – Донецьк – Луганськ – держкордон Румунії ), “ Таврія ” ( Миколаїв – Херсон – Сімферополь – Ялта – Севастополь ).
Таким чином, на сьогодні цифровим зв’язком по ВОЛЗ та ЦРРЛ охоплено практично всі області України. У мірі розбудови та розвитку первинної цифрової мережі України, а також впровадження нового обладнання планується подальший розвиток послуг ISDN та надання послуг ІНТЕРНЕТ каналами ISDN.
1.4.1. Основи організації первинної мережі
Первинна мережа – це сукупність мережених вузлів ( МВ ), мережених станцій ( МС ) і ліній передачі ( ЛП ), які утворюють мережу типових каналів передачі і типових мережених трактів в єдиній автоматизованій мережі зв’язку ( ЕАМЗ ).