Тема 4 ФОРМИ ОРГАНІЗАЦІЇ СУСПІЛЬНОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ЕКОНОМІЧНІ СИСТЕМИ СУЧАСНОГО СВІТУ Поняття економічної системи, її визначальні ознаки та види. Ринкова економічна система, її ознаки та механізм функціонування. Інфраструктура ринкової економіки. Адміністративно-командна економічна система, її ознаки та механізми функціонування. Перехідна економіка. 1. Поняття економічної системи, її визначальні ознаки та види Економічна система - це форма організації національної економіки, яка об'єднує сукупність інститутів та механізмів, які здійснюють регулювання економічних процесів у державі та забезпечують її розвиток. Відомий економіст Фредерік Прайор відзначав, що "... економічна система об'єднує ту частину політичних, соціальних, економічних інституцій, організацій, законів, норм і поглядів, що взаємодіють безпосередньо чи опосередковано, впливаючи на споживання, обмін, розподіл і виробництво..." [54]. До основних ознак, які характеризують різні економічні системи, зараховують: • домінуючу (панівну) форму власності на засоби виробництва -землю та її надра, фабрики та заводи, банки, інші фінансові інститути, на вироблені матеріальні і інтелектуальні блага. Власність передбачає такі складові, як володіння, використання та розпорядження (відчуження). Розрізняють дві основні форми власності - приватну і державну. Суб'єктами приватної власності можуть бути індивіди, домогосподарства, кооперативи та інші об'єднання, трудові колективи та корпорації (акціонерні товариства). Суб'єкти державної власності – урядові Інститути та органи місцевого самоврядування. Під час господарської діяльності може формуватися комбінація приватної і державної форми власності і створюватись змішана власність. В країнах із ринковою економікою співіснують різні форми власності, але домінує приватна власність. В країнах із адміністративно-командною економікою панівною є державна форма власності. Власність на економічні ресурси зумовлює ступінь самостійності та поведінку учасників економічної діяльності, наявність (або відсутність) конкуренції - специфіку ціноутворення. Досвід багатьох країн свідчить, що приватна власність забезпечує ефективніше використання економічних ресурсів. • Мотиви економічної діяльності та механізм її координації. В умовах адміністративно-командної системи діяльність кожного підприємства спрямована на виконання плану, який встановлюють відповідні державні органи, які координують всю економічну діяльність в масштабах країни. В умовах ринкової економіки метою діяльності кожного підприємства є отримання прибутку, саме воно вирішує, що, скільки, для кого і як виробляти. Тут спрацьовує механізм саморегулювання, а втручання держави в економічні процеси - обмежене. •Характер розподілу створеного суспільством продукту. В умовах адміністративно-командної системи його розподіл здійснюють державні органи, в ринковій економіці - ринкові механізми, за участю держави. Зважаючи на названі ознаки, можна розмежувати дві протилежні економічні системи - адміністративно-командну і ринкову. В сучасній економічній літературі економічну систему розглядають як елемент (складову) суспільного ладу. ЇЇ інші складові: • пріоритетні цінності, світогляд, переконання, ментальність населення країни; • політична система (правління) - сукупність політичних інституцій та процедур. Зокрема, професор Б. Гаврилишин вирізняє такі основні види цінностей [12]: • індивідуально-конкуренційні, найхарактерніші для сша;;,!, • групово-кооперативні, за яких кожен Індивід у взаємодії з іншими підпорядковує себе вищій меті (наприклад, в Японії); • егалітарно-колективістські, в основі яких є колективістські Ідеї та ідеали, згідно з якими люди рівні, кожен працює за здібностями, а одержує за потребами. Поширювались у СРСР та інших країнах, які входили до так званої соціалістичної системи. Відповідно виокремлюють три основні форми політичного правління (політичні системи); • противаг (боротьби за владу), коли одна партія при владі — інші в опозиції. Ця форма правління ґрунтується на індивідуалістськоконкуренційних цінностях; • колегіальна (співпраця при владі уряду, бізнесу, профспілок), за якої рішення приймають за участю різних верств населення; • унітарна, для якої характерна відсутність опозиції і яка постає як автократія, абсолютизм, диктатура. Цінності, світогляд суспільства поряд Із формами політичного правління визначають основні типи економічних систем сучасного світу. Розрізняють різні підходи до класифікації економічних систем. Так, проф. Б. Гаврилишин зафіксовує такі три основні економічні системи [12]: • вільного підприємництва, за якого панує приватна власність, вільний ринок, конкуренція та гонитва за прибутком, прикладом якої може слугувати США; • узгодженого вільного підприємництва, яка багато в чому подібна до попередньої, але пов'язана із групово-кооперативними цінностями та передбачає колегіальне прийняття рішень за умови визначення загальнонаціональних пріоритетів. Вона може охоплювати різні моделі, із яких можна виділити німецьку, французьку та японську; • адміністративно-командну, яка базується на егалітарно колективістських цінностях за унітарного політичного правління. Її прикладом був СРСР, а також Китай, Куба. Отже, економічна система, взаємодіючи із відповідною Їй політичною системою, повинна враховувати світогляд і цінності країни. Їхня невідповідність завжди призводить до негативних кризових явищ. Так, нав'язана згори народам з різними цінностями в СРСР єдина політична і економічна система спричинила закономірний його розпад та формування на його основі різних, навіть істотно відмінних, економічних систем. Проте існує інший підхід, який пояснює сутність та характер економічної системи. Згідно з ним економічна система містить такі трискладові: • продуктивні сили, до яких входять засоби виробництва і працівники, які приводять їх в дію; • виробничі відносини, які відображають стосунки людей в процесі виробництва та розподілу життєвих благ. Основу виробничих відносин визначає власність на засоби виробництва; • механізм господарювання, який забезпечує відповідність виробничих відносин рівню розвитку продуктивних сил. З урахуванням найпоширенішого підходу до класифікації економічних систем сучасного світу можна відстежити такі їх основні форми: • адміністративно-командну, яку Інколи називають соціалістичною. Проте треба врахувати, що соціалізм в чистому вигляді не був побудований в жодній країні; • ринкову економіку, яка виросла Із капіталістичної та зберегла її окремі ознаки; • традиційну економіку. Вона характерна для слаборозвинених країн, де релігійні та національні цінності домінують над економічною вигодою. Власність на засоби виробництва, розподіл продуктів та доходів відповідають національним традиціям; • перехідну економіку. Характерна для країн, в яких здійснюється перехід з однієї форми в іншу. Найчастіше стосується країн, в яких відбувається перехід від адміністративнаo-командної до ринкової економіки. Треба відзначити, що в багатьох країнах з ринковою економікою сформовані і ефективно функціонують різні моделі. Відмінності між ними полягають в співвідношенні приватної та державної власностіi, рівні втручання держави в економічні процеси, принципах розподілу доходів. Виділяють такі характерні моделі: американську, японську та шведську. Американська модель - характерний приклад вільного підприємництва. Базується на широкій підтримці приватного бізнесу державою, зокрема, за рахунок поміркованого оподаткування та порівняно дешевих кредитів. Державне втручання в економічні процеси спрямоване на підтримку відповідної кон'юнктури, макроекономічної рівноваги та високої конкурентоспроможності на світовому ринку. Тут спостерігається великий розрив між доходами різних соціальних груп населення, але держава надає певні пільги та допомогу найбіднішим. Японська модель характеризується узгодженістю Інтересів уряду, бізнесу і праці, які працюють на розвиток економіки країни. Держава підтримує прогресивні галузі виробництва, сприяє конкурентоспроможності на зовнішніх ринках. Особливу увагу приділяють розвитку освіти, науки, охороні здоров'я. Значну частину соціальних проблем вирішують підприємства. Розрив між доходами найбагатшого і найбіднішого населення набагато менший, ніж в інших високорозвинених країнах. Шведську модель часто називають розподільчим соціалізмом, змішаною економікою. Тут поряд Із панівною приватною розвинена державна форма власності. Приватний сектор забезпечує ефективне функціонування національного виробництва, а урядові структури нагромаджують та перерозподіляють грошові засоби на соціальні та економічні потреби. Забезпечений широкий доступ населення до освіти, охорони здоров'я, культури, надають вагому допомогу безробітним, виплачують порівняно великі пенсії. 2. Ринкова економічна система, її ознаки та механізм функціонування. Інфраструктура ринкової економіки Сучасна ринкова економіка сформувалася у ході розвитку економічної системи капіталізму І, відповідно, зберегла її характерні ознаки та основні засади механізму функціонування. Ринкова екон
