Тема роботи: Діагностика і ремонт системної плати.
Мета роботи: 1. Засвоїти методику виявлення дефектів у системній платі
комп”ютера.
2. Вивчити процедури перевірки окремих елементів системної
плати.
3. Ознайомитись з найбільш характерними симптомами
проявів несправностей системної плати і способами їх
виправлення.
Контрольні питання:
Як впливає підключення роз”ємів і встановлення мікросхем на панельки на працездатність системної плати? Поясніть порядок усунення таких дефектів.
У яких точках необхідно контролювати якість електроживлення ?
Уяких випадках створюються ненадійні контакти? Які способи їх усунення?
Поясніть причини появи зайвих замикань на системній платі і способи їх усунення.
З якою метою використовують перемички і DIP-перемикачі на системній платі?
Поясніть критерії вибору рішення про доцільність ремонту чи заміни системної плати.
Як полагодити кріплення процесора у гнізді типу Slot 1.
Опишіть налаштування програми BIOS Setup для усунення проблем з електроживленням.
Опишіть налаштування програми BIOS Setup для усунення проблем з IDE-пристроями.
Як впливає частота системної шини на працездатність вузлів системної плати (CPU, RAM . . . )?
Як визначити причину несправності портів?
Які симптоми неправильного встановлення модулів оперативної пам”яті типу Rambus?
Опишіть порядок заміни процесора на системній платі.
Який порядок дій при появі повідомлення про непрацездатність CPU чи NPU?
Які є симптоми непрацездатності мікросхеми BIOS? Які є шляхи усунення її?
Які дії необхідно виконати при дефектах окремих контролерів, шо розташовані на системній платі?
Що необхідно зробити при появі повідомлення про помилку клавіатури чи контролера клавіатури?
Що є причиною повідомлень про проблеми з RAM? Як усувати такі дефекти?
Як усувати проблеми з PnP-сумісними пристроями?
Які дії необхідно виконати для перевірки сумісності CPU i системної плати?
Теоретичні відомості.
Ремонт чи заміна
Це вічне питання теми усунення несправності. Проблема ремонту системної плати складається не стільки в наявності запасних частин (хоча і це може бути проблемою), скільки у використанні технології поверхневого монтажу. Мікросхеми поверхневого монтажу не можна випаяти з плати за допомогою звичайного інструмента. Для цього необхідно нагрівати кожен вивід мікросхеми одночасно (їх може бути більше 200), потім витягти мікросхему із системної плати. Після цього видалити залишки припою не важко. На жаль, для цього потрібно спеціальне устаткування для поверхневого монтажу компонентів електронних схем. Воно є в продажу, але коштує від $1000 до $2000.
Вирішення дилеми "ремонт чи заміна" знаходиться в області фінансів. Навряд чи є сенс купувати таке устаткування для епізодичної заміни несправної мікросхеми (яка звичайно коштує в межах $29). Дешевше замінити цілу системну плату, вартість якої буде складати лише частину вартості такого устаткування. З іншого боку, ті, хто заробляє собі на життя ремонтом персональних комп'ютерів, можуть собі дозволити купити це устаткування. Споживча вартість роботи, запчастин і збирання/розбирання комп'ютера звичайно менше вартості нової системної плати (особливо сучасної з процесорами Pentіum ІІІ/4).
Почніть із простого
Оскільки ремонт системної плати зв'язаний з великими фінансовими витратами, то перш ніж почати його, необхідно розглянути наступні аспекти. Не забудьте спочатку виключити живлення комп'ютера.
0 Перевірте всі роз’єми.
Контактні проблеми нерідко виникають після обслуговування чи модернізації комп'ютера, оскільки можна випадково забути під’єднати кабель чи під’єднати його неправильно. Почніть перевірку з роз’єму живлення і перевірте всі кабелі і роз’єми, що з'єднують інші компоненти із системною платою. Зношені кабелі повинні бути замінені. Ослаблені чи від’єднані кабелі необхідно під’єднати заново.
0 Перевірте всі мікросхеми з гніздовими роз’ємими.
Деякі мікросхеми комп’ютера (особливо процесор) у процесі нормальної роботи сильно нагріваються. У результаті періодичного нагрівання й охолодження (у період вимикання комп'ютера) такі мікросхеми "виштовхуються" зі свого роз’єму. До таких мікросхем відносяться процесор, системна пам'ять і пам'ять CMOS. Тому необхідно ретельно перевірити їхній стан у своїх роз’ємах.
o Перевірка рівнів напруги.
Занижений рівень напруги чи нерегулярність змінного струму можуть викликати помилки в роботі персонального комп'ютера. З допомогою мультиметра перевірте мережеву напругу в настінній розетці. При цьому необхідно виявляти уважність і обережність. Прийміть усі міри для того, щоб уникнути удару електричним струмом. Якщо в мережі низький рівень напруги, чи вона перевантажена електромоторами, чи кавоварками або іншими індуктивними навантаженнями, спробуйте під’єднати комп'ютер до мережевої розетки, що знаходиться на іншій лінії (фазі). Якщо змінний струм у нормі, то перевірте вихідну напругу, яка подається блоком живлення комп'ютера. Якщо занижений чи відсутній один із сигналів вихідної напруги, то блок живлення вимагає ремонту чи заміни.
Процесор на сучасних системних платах живиться електронапругою у 3,3 В (або ще нижче), яке, у свою чергу, виробляється з напруги у 5 В, що надходить з блоку живлення (формується за допомогою дільників). Перевірте, чи відповідає напруга електроживлення процесора, встановлена перемичками, його параметрам. Осцилографом можна впевнитися, що постійна напруга процесора має необхідну якість, тобто відсутні надмірні пульсації.
o Перевірка наявності на системній платі сторонніх предметів.
Викрутка, скріпка чи шматок проводу, виявившись на системній платі, можуть замкнути її струмопровідні доріжки, що заблокує роботу системної плати. Після любих ремонтних робіт, що проводяться з використанням електропаяльника, на системній платі (а також, і на інших вузлах) можуть залишитися краплі припою. Перегляньте системну плату при доброму освітленні.
o Перевірка правильності встановлення перемичок і DІP-перемикачів системної плати.
Якщо на системній платі є відеоконтролер, а ви хочете використовувати автономну
відеокарту, вставлену в роз’єми розширення, то роботу відеоконтролера системної плати необхідно заборонити за допомогою відповідного DІP-перемикача чи перемички. У протилежному випадку буде виникати апаратний конфлікт, який робитиме завади роботі системної плати. Для того щоб перевірити стан усіх перемичок і перемикачів, необхідно скористатися інструкцією користувача по системній платі. В даний час практично всі налаштування системної плати (а також встановлення робочої частоти й множників частоти) можна здійснювати через програму CMOS Setup. У цьому випадку відпадає необхідність маніпулювати традиційними перемичками.
Пошук ненадійних контактів і випадкового заземлення.
Перевірте стан усіх гвинтів кріплення системної плати і переконайтеся в тому, що вони не торкаються прилеглих струмопровідних доріжок. Також перевірте простір під системною платою і впевніться у відсутності сторонніх предметів, що могли б з'єднувати плату із шассі системного блоку. Як експеримент можна послабити гвинти кріплення системної плати. Якщо помилка пропаде, то причина може полягати у вигині плати, у результаті чого виникає переривчастий контакт у з'єднанні. На жаль, сам переривчастий контакт практично неможливо знайти.
Симптоми несправностей системних плат
Наведені вище рекомендації допоможуть вам вирішити проблеми загального характеру, що можуть виникнути. Якщо ви зіштовхнетеся з конкретною несправністю, то зверніться до наступних симптомів для вирішення проблеми.
Симптом 4.1. Механізм фіксації роз’єму Slot 1 не забезпечує надійне кріплення
процесора
У результаті слабкої фіксації процесора в процесорному роз’ємі системної плати він може рухатися в ньому і навіть випадати з нього. Практично у всіх випадках причиною є ненадійне кріплення механізму фіксації процесора, встановленого на системній платі. Можливо, що він встановлений занадто високо, тому процесор "плаває". Необхідно перевірити правильність встановлення цього механізму. Підтримуючи системну плату так, щоб вона не прогиналася, натисніть на механізм фіксації для того, щоб він ввійшов у монтажні отвори (при виконанні цієї операції не можна розміщувати системну плату на твердій поверхні). Якщо штовхальні штифти механізму фіксації закріплені неправильно, то увесь механізм стає ослабленим, що може викликати випадання процесора із системної плати. Для встановлення механізму фіксування з латунними засувками необхідно за допомогою викрутки прикріпити засувки до попередньо встановлених латунних втулок. Встановлення механізму фіксації з пластмасовими засувками здійснюється в такий спосіб:
1. Звільните простір під кожним монтажним отвором для того, щоб засувка могла ввійти в отвір.
2. Знайдіть на системній платі процесорний роз’єм Slot 1.
3. Розташуєте механізм фіксації на системній платі біля роз’єму Slot 1.
4. Натисніть на кронштейн механізму фіксації доти, поки чорні пластикові засувки не займуть правильний стан, і механізм фіксації буде надійно встановлений на системній платі.
5. Вставте кожен білий штифт механізму фіксації у відповідну чорну защіпку так, щоб голівка кожного штифта зайшла в голівку защіпку. Це дозволить надійно закріпити механізм фіксації на своєму місці.
Симптом 4.2. Після видалення дисковода на твердому диску чи іншого
IDE-пристрою здається, що система завантажується повільно,
але після завантаження вона працює нормально
Причина може полягати в тому, що BIOS продовжує чекати відповіді від IDE-пристрою, що був вилучений. В результаті відбувається затримка. Якщо ви видаляєте додатковий нагромаджувач на основному каналі, чи будь-який нагромаджувач на додатковому каналі, необхідно ввійти в программу СМОS Setup і для вилученого пристрою вибрати опцію “none” або “not installed”. Після цього треба зберегти зроблені зміни і перезавантажити систему. Система не буде запитувати пристрої, що ви відімкнули в програмі CMOS Setup.
Симптом 4.3. Комп'ютер автоматично включається після раптового
пропадання і наступної появи електроживлення
Можливо, що це не апаратна помилка, а результат налаштування відповідного параметра системи в програмі CMOS Setup. Така ситуація спостерігається при використанні системних плат компанії Intel, на яких встановлена Phoenix BIOS і використовується комплект інтегральних мікросхем Intel 430ТХ РСІset чи Intel 440LХ РСIset (або більш пізні моделі комплектів інтегральних мікросхем). Необхідно ввійти в програму CMOS Setup і знайти параметр налаштування системи (звичайно в підменю Вооt), який керує поводінкою комп'ютера після раптового відключення і наступного включення електроживлення. Ця опція має значення:
Stay Off (залишатися виключеним),
Last State (відновлювати той стан комп'ютера, що був до провалу електроживлення),
Рower On (при цьому система завжди буде включатися).
Можливо, що цей параметр встановлений у значення Роwer One чи Last State. Необхідно встановити значення Stay Off, якщо ви хочете, щоб комп'ютер залишався у виключеному стані після появи електроживлення.
В усіх випадках живлення комп’ютера вмикається через 300 мс після появи мереженої напруги, потім система аналізує на лаштування в пам’яті CMOS і переходить у відповідний стан (ввімкнено або вимкнено).

Симптом 4.4. Після модернізації системної плати операційна система
не завантажується при використанні старого процесора
і завантажується нормально при використанні нового
процесора
Разом з тим ви виявляєте, що старий процесор прекрасно працює на іншому комп'ютері. Це означає, що на новій системній платі встановлене блокування, яке забороняє використання робочої частоти шини в 66 Мгц. Це змушує системну плату працювати на частоті шини 100 МГЦ чи 133 Мгц. Якщо використовується процесор, призначений для роботи на частоті шини в 66 МГЦ, системна плата не буде здійснювати завантаження операційної системи. У цьому випадку єдиним рішенням проблеми є використання придатної моделі процесора.
Симптом 4.5. Система повідомляє про те, що в комп'ютері встановлена
пам'ять PC 100, хоча насправді встановлена пам'ять
РC 133
Насамперед , необхідно переконатися в тім, що системна шина дійсно працює на частоті 133 Мгц. Якщо частота шини встановлена в значення 100 МГЦ, частота роботи пам'яті буде вказуватися невірно. Така помилка також іноді спостерігається, коли параметр настроювання DRAM Clock у програмі CMOS Setup встановлений невірно. Спробуйте встановити в розділі Chіpset програми CMOS Setup параметр DRAM Clock у значення HostCLK.
Симптом 4.6. СOM-порти системної плати не працюють
Або кабелі СОМ-портів не приєднані до системної плати, або СОМ-порти заборонені в програмі CMOS Setup. Щоб переконатися в тім, що системна плата правильно розпізнає і ініціализує СОМ-порти, запустіть комп'ютер і перевірте значення параметрів настроювання в програмі CMOS Setup. Знайдіть параметри, які контролюють СОМ-порти. Переконайтеся в тім, що робота СОМ-портів дозволена. Необхідно також перевірити правильність встановки запитів на переривання (ІRQ) і адрес портів введення-виводу для кожного СОМ-порту. Потім подивіться уважно на роз”єм кабелю СОМ-порту. Він повинен бути правильно орієнтований (щодо виводу 1) і щільно встановлений у гнізді. Оскільки в різних виробників системних плат використовується різний розподіл виводів у роз’ємах СОМ-портів, переконайтеся в тім, що ви використовуєте роз’єми кабелю, що призначений спеціально для вашої моделі системної плати.
Ще один момент. Якщо в комп'ютері встановлений внутрішній модем чи плата розширення, оснащена одним чи декількома СОМ-портами, переконайтеся в тім, що ці пристрої не конфліктують із СОМ-портами системної плати. Конфліктуючий пристрій
необхідно переналаштувати або заборонити його роботу.
Симптом 4.7. Комп'ютер не виключається при натисканні кнопки включення
живлення
Причина полягає в настроюванні системи керування живленням комп'ютера. У багатьох випадках кнопка живлення спроектована так, що відключає живлення тільки в тому випадку, коли її натискають і утримують у цьому стані не менш п'яти секунд. Цю кнопку можна настроїти на моментальне вимикання живлення за допомогою програми CMOS Setup. Якщо це зробити не вдається, то необхідно встановити нову версію BІOS.
Симптом 4.8. Під час завантаження системи з'являється повідомлення
про помилку "Serіal Presence Detect"
Ця помилка пов'язана з неправильною ідентифікацією BІOS системної пам'яті. Якщо при виконанні процедури POST виявляється пам'ять, що не оснащена мікросхемою SPD, чи BІOS не може визначити, що встановлена пам'ять задовольняє потреби специфікації SPD 100 МГЦ, BІOS генерує наступне повідомлення про помилку:
SERІAL PRESENCE DETECT (SPD) devіce data mіssіng or іnconclusіve
Properly programmed SPD devіce data іs requіred for relіable operatіon
Do you wіsh to contіnue?
Y/N Type [Y] to contіnue, [N] to shut down
He знайдена чи неповна інформація про мікросхему SPD. Для надійної роботи системи необхідна коректна інформація від модуля SPD.
Продовжити роботу? Для продовження роботи натисніть клавішу [Y], для завершення роботи натисніть клавішу[N]
Якщо в системі є "не-SPD" пам'ять, то при повторному завантаженні з'явиться випливаюче повідомлення:
SERІAL PRESENCE DETECT(SPD) devіce data mіssіng or іnconclusіve.
100MHz memory assumed
Дані SPD відсутні чи некоректні. Встановлено частоту роботи
оперативної пам'яті 100 Мгц.
Якщо пам'ять SPD 100 МГЦ не розпізнається під час виконання процедури POST, BІOS видасть користувачу інформацію і запропонує опцію, що дозволяє запустити систему при наявності пам'яті, що не цілком задовольняє вимогам роботи на частоті 100 Мгц. Якщо на комп'ютері буде виконуватися відповідальна програма, для якої критично важливою є цілісність даних, то комп'ютер необхідно зупинити, встановити пам'ять типу SPD 100 МГЦ, і тільки потім продовжити роботу.
Симптом 4.9. Після встановлення в комп'ютер одного чи декількох модулів
пам'яті RІMM при запуску системи генерується звуковий код
помилки, що повторюється і не працює відеосистема
Часто ця проблема викликана неправильним встановленням нової пам'яті Rambus. Швидше за все, звуковий код сигналізує про виникнення помилки при ініціалізації RІMM-модулів пам'яті. Якщо гніздовий роз’єм RІMM не заповнений пам'яттю, його необхідно заповнити модулем Contіnuіty RІMM (C-RІMM), що забезпечує безперервність пам'яті. Переконайтеся також у надійності встановлення модулів пам'яті, і в тому, що кожен встановлений модуль пам'яті RІMM рекомендований до використання виробником системної плати. Наприклад, не можна модулі пам'яті ставити RІMM специфікації РС600, коли потрібно використовувати модулі пам'яті RІMM специфікації РС800.
Симптом 4.10. Операційна система Wіndows 98\Ме повідомляє про недостатній
обсяг пам'яті, коли в системі встановлено 32 Мбайт
оперативної пам'яті
Ця ситуація спостерігається при використанні системних плат з комплектом інтегральних мікросхем VІА MVP4 (наприклад, при використанні системної плати АОpen МХ59 Pro). Комплект інтегральних мікросхем MVP4 підтримує поділ оперативної пам'яті між системною пам'яттю і відеосистемою: за замовчуванням 8 Мбайт оперативної пам'яті виділяється для інтегрованого графічного контролера. У цьому випадку операційній системі Wіndows 98/Ме виділяється доступної тільки 24 Мбайт оперативної пам'яті, що є недостатнім для її роботи. Необхідно додати оперативної пам'яті в систему. Можна також ввійти в програму CMOS Setup і зменшити значення параметра Frame Buffer Sіze (розмір буфера кадрів) з 8 Мбайт до 2 Мбайт для того, щоб збільшити обсяг доступної операційній системі пам'яті. При зменшенні значення розміру параметра Frame Buffer Sіze одночасно треба зменшити кількість кольорів і розрішення монітора в настроюванні операційної системи.
Симптом 4.11. Система добре працює при використанні настроювань по
замовчуванню, але стає нестабільною в режимі Turbo
Це відбувається з тієї причини, що в Turbo-режимі використовуються більш агресивні значення параметрів налаштування системи для того, щоб вичавити із системної плати велику продуктивність. В деяких випадках визначена комбінація апаратних засобів може не відповідати Turbo-режиму, у результаті чого система працює нестабільно. Перевірте апаратні вимоги для роботи в Turbo-режимі. Якщо ви виявите, що якийсь пристрій не може працювати в цьому режимі (наприклад, повільна пам'ять), то необхідно зробити апаратну модернізацію. Інший варіант вирішення проблеми - це вибрати в програмі CMOS Setup пункт Setup Defaults і встановити прийнятний рівень продуктивності системи.
Симптом 4.12. Виводиться повідомлення про несправність системної плати,
що пропадає, якщо зняти кожух системного блоку
Швидше за все, причиною є наявність переривчастого з'єднання на системній платі. Коли кожух системного блоку закріплений, то відбувається невеликий прогин шасі. Цього може бути досить для виникнення переривчастого контакту. Коли кожух знятий, шасі відновлюється, що приводить до відновлення контакту. Зніміть кожух і при працюючому комп'ютері поступово затягуйте гвинти кріплення. Так можна знайти гвинт, затягування якого приводить до виникнення помилки в роботі комп'ютера. Після цього можна не загвинчувати виявлений гвинт, але корінним рішенням проблеми буде заміна системної плати.
Симптом 4.13. Процедура POST (чи діагностичне програмне забезпечення)
повідомляє про несправність процесора
Така помилка виявляється непоправною і викликає припинення ініціалізації системи. Повідомлення про несправність процесора звичайно генерується у випадку неправильної роботи одного чи декількох регістрів процесора чи у випадку виникнення помилки при переключенні процесора в захищений режим роботи, що свідчить про його несправність. На щастя, заміна процесора не складає труднощів при будь-якому типі використовуваного процесорного роз’єму. Для проведення цієї роботи необхідно відключити живлення і прийняти всі запобіжні заходи для запобігання виникненню електростатичного розряду.
Гніздові роз’єми з „нульовим зусиллям встановлення” (ZІF) є найпростішими при проведенні операції заміни процесора, оскільки процесор виймається з гнізда простим підняттям металевого важеля, розташованого поруч з роз’ємом. Витягніть процесор і вставте новий. Закріпіть металевий важіль і запустіть комп’ютер. Існує кілька моделей процесорів, що мають корпус PGA. У цьому випадку настійливо рекомендується використовувати спеціальний інструмент для видобування процесора з роз’єму системної плати. Можна також скористатися невеликою викруткою для підняття кожної з чотирьох сторін процесора з роз’єму системної плати. При цьому не можна докладати надмірних зусиль щоб уникнути поломки процесора, процесорного роз’єму чи системної плати. Після витягнення з роз’єму системної плати процесора, встановіть новий процесор, сполучивши контактні виводи мікросхеми і роз’єми і м'яко надавивши на його корпус для того, щоб він надійно встав на своє місце. Якщо на системній платі встановлений щілинний процесорний роз’єм типу Slot1 чи SlotА, необхідно звільнити механізм фіксації роз’єму перед видаленням з нього процесора.
Кілька слів про систему охолодження: багато процесорів Pentіum MMX і більш пізні моделі оснащені системою охолодження (радіатором, чи радіатором з вентилятором). Для правильної роботи цієї системи важливе правильне встановлення радіатора. У протилежному випадку процесор буде неминуче перегріватися, зависати і навіть може вийти з ладу. Нанесіть високоякісну теплопровідну пасту між корпусом процесора і радіатором для ефективного відводу тепла від мікросхеми. Пам’ятайте, що простий механічний контакт, навіть надійний, не гарантує гарного теплообміну.

Симптом 4.14. Процедура POST (чи діагностичне програмне забезпечення) видає
повідомлення про несправність пристрою виконання операцій
з плаваючою комою
Повідомлення про несправність математичного співпроцесора (також названого пристроєм виконання операцій з плаваючою комою) з'являються, коли його регістри працюють не так, як очікується. На щастя, помилки математичного співпроцесора не є фатальними. Часто можна просто видалити математичний процесор чи заборонити його роботу за допомогою програми CMOS Setup. Звичайно, програми, орієнтовані на його використання, працювати після цього не будуть, але комп'ютер можна використовувати для іншої мети, поки математичний співпроцесор не буде замінений новим. У старих моделях комп'ютерів, що використовують окрему мікросхему математичного співпроцесора, це пристрій вставляється в гніздовий роз’єм і дуже легко міняється. Для його заміни необхідно відключити живлення комп'ютера й ужити всіх запобіжних заходів, що виключають виникнення електростатичного розряду. Позначте мікросхему підозрюваного математичного співпроцесора незмивним чорнилом, перед тим, як приступити до його заміни. Коли співпроцесор інтегрований у процесор (процесори 486DX, Pentіum, Pentіum ІІ/ІІІ/4 і більш пізні моделі), то усунення несправності є більш дорогим заходом. У цьому випадку доведеться змінювати процесор цілком (не забудьте після цього встановити систему охолодження процесора).
Симптом 4.15. Процедура POST (чи діагностичне програмне забезпечення)
видає повідомлення про помилку контрольної суми ROM BІOS
Цілісність даних у ROM BІOS перевіряється після тестування процесора. Це необхідно для того, щоб гарантувати відсутність помилкових команд чи даних, що можуть легко зруйнувати систему в період виконання процедури POST чи нормальної роботи системи. Відбувається обчислення контрольної суми вмісту ROM BІOS, яка потім порівнюється зі значенням цієї величини, записаної в самій мікросхемі. Якщо величини збігаються, то мікросхема BІOS вважається справною, і процес ініціалізації системи продовжується. У протилежному випадку мікросхему BІOS необхідно замінити новою.
Традиційно, BІOS розташовується в одній чи двох мікросхемах у корпусах DІР чи PLCC. Вони легко демонтуються звичайною викруткою обережним підняттям мікросхеми з її гнізда (при цьому необхідно піднімати обидва кінці мікросхеми одночасно). При встановленні нових мікросхем у корпусі DІР необхідно підігнути їхні виводи на краю столу чи за допомогою спеціального інструмента формування виводів DІP-мікросхем для того, щоб виводи DІP-микросхеми точно ввійшли у відповідні отвори DІP-гнізда. Потім треба легким натисканням на мікросхему вставити її на своє місце. Якщо цього не зробити, то один чи кілька виводів мікросхеми будуть погнуті, що виведе нову мікросхему з ладу. При встановленні нової мікросхеми також важлива її правильна орієнтація. Якщо орієнтація встановленої мікросхеми виявиться неправильною, то це також може привести до виходу її з ладу. У сучасних мікросхемах BІOS використовується технологія, що дозволяє перезаписувати інформацію програмним чином без демонтажу мікросхеми BІOS із системної плати (флеш-пам’ять). Якщо тест контрольної суми BІOS не проходить, то мікросхема флеш-пам’яті, швидше за все, несправна. Оскільки мікросхеми флеш-памяті BІOS часто виготовляються в корпусі PLCC, то їхня заміна не складає труднощів. Але для цього необхідно використовувати спеціальний інструмент для витягування PLCC-мікросхем з гнізда плати, оскільки під цією мікросхемою немає вільного простору для того, щоб можна було скористатися викруткою.

Симптом 4.16. Процедура POST (чи діагностичне програмне забезпечення)
повідомляє про несправність таймера (PІТ), про помилку
відновлення системного годинника (RTC) чи помилку регенерації
пам'яті
Таймер часто реалізується мікросхемою 8254 чи сумісної з нею. Один чи більше із трьох каналів таймера може виявитися несправним, у цьому випадку PІТ підлягає заміні. Важливо розуміти, що на багатьох сучасних системних платах функція PІТ реализована в системному контролері чи іншій компоненті комплекту інтегральних мікросхем Оскільки мікросхема PІ звичайно призначена для поверхневого монтажу, то можна спробувати замінити цей пристрій чи замінити системну плату цілком.
Симптом 4.17. Процедура POST (чи діагностичне програмне забезпечення)
повідомляє про несправність контролера переривань (PІС)
PІС часто реалізується мікросхемою 8259 чи сумісної з нею, а на типовій системній платі AT розташовані два пристрої PІС (PІС1 керує запитами на переривання з номерами ІRQ0 по ІRQ7, a PІС2 керує запитами на переривання з ІRQ8 по ІRQ15). PІС l є більш важливим пристроєм, оскільки лінії запитів на переривання з молодшими номерами мають більший пріоритет, і молодші канали керують критично важливими функціями, наприклад, системним таймером і інтерфейсом клавіатури. У загальному випадку діагностичні програми можуть виявити, яка з двох мікросхем, які реалізують РІС, є несправна. Переконайтеся у відсутності конфліктів між системными пристроями. Потім можна спробувати замінити несправну мікросхему PІС. В усіх сучасних системах обидва контролери PІС інтегровані в мікросхеми системного комплекту інтегральних мікросхем. При наявності устаткування для поверхневого монтажу мікросхем дефектну мікросхему можна замінити. У протилежному випадку необхідно змінювати системну плату цілком.
Симптом 4.18. Процедура POST (чи діагностичне програмне забезпечення)
повідомляє про несправність контролера прямого доступу до
пам'яті (DMA-C)
Контролер DMA реалізований на мікросхемі 8237 чи сумісній з нею. На системній платі АТ-типа розташовуються два контролери DMA. (DMAC l керує каналами з 0 по 3, a DMAC 2 керує каналами з 4 по 7). З двох контролерів прямого доступу до пам'яті DMAC 1 є більш важливим, оскільки канал 2 задіяний у роботі контролера дисководу на гнучкому диску. Звичайно діагностичні програми визначають, який контролер DMA вийшов з ладу. Переконайтеся у відсутності конфліктів через канали DMA між системними пристроями. Потім можна замінити мікросхему контролера DMA. У багатьох сучасних системах обидва контролери DMA інтегровані в мікросхему системного комплекту інтегральних мікросхем. При наявності обладнання для поверхневого монтажу мікросхем дефектну мікросхему можна замінити, у протилежному випадку необхідно змінювати системну плату цілком.
Симптом 4.19. Процедура POST (чи діагностичне програмне забезпечення)
повідомляє про несправність контролера клавіатури (keyboard
controller, КВС)
Контролер клавіатури (КВС) часто реалізується мікросхемою 8042 чи 8742. Оскільки КВС є мікроконтролером сам по собі, то діагностичні програми виявляють несправність КВС із високою точністю. Мікросхема контролера клавіатури може бути виконана в корпусі PLCC із гніздовим роз’ємом чи (у рідкісних випадках) у вигляді мікросхеми поверхневого монтажу. Перш ніж демонтувати мікросхему КВС, необхідно відключити живлення комп'ютера і позначити стару мікросхему КВС. Для демонтажу мікросхеми може знадобитися інструмент витягування PLCC-мікросхем. Якщо замінити дефектну мікросхему КВС не вдається, то доведеться змінювати цілком системну плату.
Симптом 4.20. З'являється повідомлення про помилку клавіатури, а
встановлення нової клавіатури не виправляє ситуацію
Причина може бути в несправності плавкого запобіжника клавіатури, який розміщений на системній платі. На багатьох моделях системних плат є надмініатюрний плавкий запобіжник на лінії +5 В постійного струму, розташований поруч з роз’ємом клавіатури. Якщо на цій лінії напруга дорівнює 0 В, то знайдіть і замініть цей запобіжник. Запобіжник виглядає майже як звичайний опір і його можна знайти, простеживши цю лінію. У протилежному випадку доведеться змінювати системну плату цілком.
Симптом 4.21. Процедура POST (чи діагностичне програмне забезпечення)
повідомляє про помилку пам'яті CMOS чи системного
годинника (RTC)
З появою повідомлення про кожну з цих помилок винним виявляється один і той самий пристрій, оскільки пам'ять CMOS і RTC звичайно реалізуються в одній мікросхемі. Помилка RTC вказує на те, що частина мікросхеми, що реалізує системний годинник, несправна. Помилка пам'яті CMOS може виникати через розряд батарейки резервного живлення чи через відмову самої мікросхеми. Якщо виникають проблеми з пам’яттю CMOS чи параметрами налаштування системи, то спочатку треба замінити батарейку резервного живлення й обновити налаштування системи в програмі CMOS Setup. Часто мікросхема пам'яті CMOS і RTC призначена для поверхневого монтажу і може бути замінена, або необхідно змінювати системну плату цілком. В даний час спостерігається зростаюча тенденція розміщення цієї мікросхеми і батарейки резервного живлення у вигляді одного змінного модуля (наприклад, пристрої фірми Dallas Semіconductor). Такі модулі виконуються у вигляді змінних DІP-пристроїв.
Симптом 4.22. Процедура POST (чи діагностичне програмне забезпечення)
повідомляє про помилку перших 64 Кбайт системної пам'яті
Перша сторінка оперативної пам'яті є важливою з погляду розташування в цій області даних BІOS і векторів переривання. Без цієї інформації система функціонувати не може. При виникненні такої помилки необхідно замінити системну пам'ять. Якщо діагностична програма вказує несправний розряд, і ви можете визначити несправну мікросхему, то на старих системних платах іноді можна замінити несправну мікросхему (які мають поверхневий монтаж). На сучасних системних платах використовуються модулі пам'яті DІMM (чи RІMM), що дозволяє з допомогою циклічної заміни модулів заздалегідь справним модулем знайти несправний модуль пам'яті.
Симптом 4.23. На комп'ютері встановлені два SіMM-модулі пам'яті загальною
ємністью 64 Мбайт, але при запуску комп'ютера розпізнається
тільки 32 Мбайт пам'яті
Проблема пов'язана з використовуваним комплектом інтегральних мікросхем. Скоріше за все, на системній платі встановлений комплект інтегральних мікросхем 430VX (чи сумісний з ним), що хоча і може працювати з 128 Мбайт ОЗУ, не підтримує роботу 64 Мбайтних модулів пам'яті. Наприклад, комплект інтегральних мікросхем 430VX підтримує наступні пристрої пам'яті:
512Кх32 - (2Мбайт)
1Мх32 - (4 Мбайт)
2Мх32 - (8 Мбайт)
4Мх32 - (16 Мбайт)
Модуль пам'яті SІMM на 64 Мбайти має наступне компонування: 16Мх32, що не входить у приведений вище список. Коли в комп'ютер встановлюються два SIMM-модулі пам'яті по 64 Мбайт кожний, система буде використовувати тільки специфікацію 4Мх32 для підрахунку обсягу пам'яті, у результаті чого вона зможе використовувати тільки 32 Мбайт пам'яті. На жаль, це є обмеженням системної плати і не піддається виправленню без її заміни (або необхідно використовувати модулі пам'яті меншого розміру).
Симптом 4.24. РnP-звукова плата Creatіve Labs не працює з однією системною
платою, але прекрасно працює з іншою системною платою
Ситуація виникає у випадку несправності PnР BІOS. Зверніться до виробника системної плати і довідайтеся, чи існує версія BІOS, що вирішує РnP-проблеми. Якщо ні, то ви можете заборонити РnP-сумісність звукової плати і налаштувати її вручну як традиційний (legacy) пристрій. Якщо це зробити не вдається, то необхідно вибрати іншу звукову плату для роботи на цьому комп'ютері.
Симптом 4.25. На системній платі комп'ютера не працює процесор моделі
AMD 5x86 (133 МГЦ)
Цей симптом спостерігається при спробі модернізації старих системних плат часів випуску процесорів і486. Спочатку перевірте напругу живлення. Процесор AMD 5x86 працює від напруги 3,3 В, тому в процесорному гнізді необхідно встановити регулятор напруги. Якщо процесор уже був встановлений невірно, то він може бути вже ушкоджений. Необхідно також перевірити версію BІOS, що використовується. Можливо, доведеться встановити версію BІOS, що забезпечує правильну роботу процесора AMD. Потім треба перевірити стан перемичок на системній платі. Найчастіше виявляється неправильно обраною тактова частота роботи процесора. Якщо ви не можете правильно настроїти системну плату за допомогою перемичок (наприклад, немає частоти роботи шини в 33 МГЦ), то можливості самої плати обмежені. Вона не може забезпечити 4-х кратну тактову частоту процесора для процесора AMD 5x86. У цьому випадку треба використовувати інший процесор чи системну плату.
Симптом 4.26. На системній платі комп'ютера не працює процесор Cyrіx 5x86
Спочатку перевірте напругу живлення. Процесор Cyrіx 5x86 працює від напруги 3,3 В, тому в процесорному гнізді необхідно встановити регулятор напруги. Якщо процесор уже був встановлений невірно, то він може бути вже ушкоджений. Необхідно також перевірити версію BІOS, що використовується. Можливо, доведеться встановити версію BІOS, що забезпечує правильну роботу процесора Cyrіx. Потім перевірте стан перемичок. Часто виявляється неправильно встановленою частота (33 МГЦ) чи тип використовуваного процесора. Якщо проблема залишається, то треба використовувати інший процесор чи системну плату.
Симптом 4.27. На екрані процедури POST системи AMІ BІOS з'являється
повідомлення про помилку "System Resource Conflіct" (конфлікт
через системний ресурс)
Це повідомлення про помилку генерується AMІ PnP-BІOS (інші PnP-BІOS можуть генерувати аналогічні повідомлення), коли виявляється конфлікт через системні ресурси у процесі ініціалізації системи. Можна примусово змусити BІOS переналаштувати конфліктуючий ресурс, якщо натиснути клавішу ІNSERT під час виконання процедури POST. Якщо проблема залишається, то необхідно обновити версію BІOS для того, щоб нова система BІOS могла дозволити цей конфлікт. У протилежному випадку можна спробувати виконати налаштування конфліктуючого пристрою вручну (заборонивши використання функції РnP) або видалити конфліктуючий пристрій.
Зміст звіту
Звіт з виконання лабораторної роботи повинен містити:
Титульну сторінку;
Тему практичної роботи.
Мету практичної роботи.
Відповіді на контрольні питання. (Студенти, що мають парний порядковий номер за списком у журналі, відповідають на питання, що мають парний номер. Інакше, відповідають на непарні питання).
Література
1 Уильямс Г. Б. Отладка микропроцессорных систем.: Пер .с англ.. – Энергоатомиздат, 1988. – 253 с.
2. Преснухин Л. Н., Нестеров П. В. Цифровые вычислительные машины. Учеб. пособие для втузов. М., „Высшая школа”, 1974. – 514 с.
3. Бигелоу Стивен. Устройство и ремонт персонального компьютера. Кн..1 и кн. 2.: М., БИНОМ. 2003.