Міністерство освіти і науки України
Національний університет "Львівська політехніка"


Кафедра ТЕБ

ЛЕКЦІЯ 3.1.
з курсу "Цивільний захист"
для студентів всіх спеціальностей
Тема: "Оцінка обстановки у НС , режими і способи захисту".

Львів-2007

План лекції

Вступ
Оцінка обстановки проводиться з метою своєчасного визначення необхідних заходів захисту і прийняття обгрунтованих рішень на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт, а в разі потреби і евакуації населення з районів надзвичайних ситуацій.
Висновки з оцінки обстановки є основою для прийняття рішення на проведення рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження.
1.Основні параметри при оцінці радіаційної
обстановки
Радіаційна обстановка — це сукупність наслідків радіоактивного забруднення (зараження) місцевості, які впливають на виробничу діяльність об'єктів народного господарства, дії сил (формувань) цивільної оборони при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт і життєдіяльність населення.
Радіаційна обстановка характеризується масштабами (розмірами зон) і характером радіоактивного забруднення місцевості (рівнем радіації).
Розміри зон радіоактивного забруднення і рівні радіації є основними показниками ступеня небезпеки радіоактивного забруднення для людей.
Інтенсивність іонізуючого випромінювання на забруднених територіях залежить від кількості радіоактивної речовини.
Кількість радіоактивної речовини оцінюють активністю «А», тобто числом радіоактивних розпадів ядер атомів за одиницю часу:
А=N/t
В системі «СІ» за одиницю активності прийнято одне ядерне перетворення за одну секунду — бекерель (Бк).
Кюрі (Кі) — це активність такої кількості радіоактивної речовини, в якій проходить 37•109 розпадів ядер атомів за одну секунду. 1 Кі =37Кі•10 9 Бк
Маса речовини, яка має активність в 1 Кі складає, наприклад: урану-238-3т; радію-226-1г; кобальту-60-1мг.
Активність даного джерела іонізуючого випромінювання — величина не постійна, вона зменшується з плином часу за рахунок радіоактивного розпаду.
Час, за який кількість атомів радіоактивної речовини внаслідок розпаду зменшується вдвічі називається періодом напіврозпаду (Т1/2). Період напіврозпаду цезію-137 становить 30 років, стронцію - 90 -28 років, йоду - 131-8 діб, урану-238-4,5•109 років.
Активність — величина, що характеризує радіоактивний препарат, а не ефект від дії препарату на живий організм.
Щоб оцінити вплив радіоактивного препарату на оточуючі його предмети і організми користуються терміном «доза».
Доза — це кількість енергії іонізуючого випромінювання, що поглинається одиницею маси речовини, яка опромінюється, міра дії іонізуючого випромінювання.
Розрізняють експозиційну, поглинуту та еквівалентну дози випромінювання.
Експозиційна доза (X) — характеристика рентгенівського та ?-випромінювання по ефекту іонізації в повітрі. Поняття «експозиційна доза» введено для оцінки радіаційної обстановки.
Позасистемною одиницею вимірювання експозиційної дози є рентген (Р).
Один рентген — це така доза рентгенівського або у-випромінювання, яка створює в 1 см3 сухого повітря за нормальних умов 2,08•109 пар іонів.
В системі одиниць СІ експозиційна доза вимірюється в кулонах на кілограм (1Р=2,58•10-4 Кл/кг).
Поглинута доза (Д) — це величина, яка характеризує енергію іонізуючого випромінювання будь-якого виду, поглинуту одиницею маси речовини, яка опромінюється.
Одиницею поглинутої дози в СІ є грей (Гр). Позасистемна одиниця — рад.
1Гр= 1Дж/кг= 100рад; 1рад= 100ерг/г
Поняття «поглинута доза» введено для оцінки ступеня впливу іонізуючого випромінювання на живий організм.
Еквівалентна доза (Н) — поглинута доза, помножена на коефіцієнт якості випромінювання, визначає біологічну ефективність різних видів іонізуючого випромінювання.
Одиницями еквівалентної дози є відповідно зіверт (Зв) і бер (біологічний еквівалент рентгена).
1Зв=1Гр•Q=100бер
1бер=1рад•Q
1бер — це доза випромінювання (будь-якого виду) дія якої на клітини живого організму еквівалентна дії 1Р ?-випромінювання.
Поняття «еквівалентна доза» введено для оцінки радіаційної безпеки.
Всі міжнародні і національні норми встановлені в еквівалентній дозі опромінення.
Еквівалентна доза використовується в радіаційній безпеці для урахування шкідливих ефектів біологічного впливу різних видів іонізуючих випромінювань при хронічному опроміненні людини малими дозами.
Потужність дози (рівень радіації) - відношення збільшення поглиненої, експозиційної, еквівалентної дози за інтервал часу до цього інтервалу відповідно.
Одиниця вимірювання потужності дози — рентген за годину (Р/год).
Рівень радіації характеризує інтенсивність радіоактивних випромінювань і є показником швидкості накопичення дози опромінення за одиницю часу.
Радіоактивне забруднення (зараження) місцевості також оцінюється рівнем радіації в мР/год (Р/год), або щільністю забруднення території радіоактивними речовинами в одиницях активності на одиницю площі Кі/м2 .
Одиниці вимірювання радіоактивного забруднення
Примітка: для фотонного випромінювання в повітрі 1 Рад = 0,869 Р (бер).
2. Терміни і визначення при оцінці хемічної обстановки
Хемічна обстановка — це сукупність умов, які виникають на території міста, района або ОНГ внаслідок аварії на хемічно-небезпечному об'єкті (ХНО) і потребують прийняття відповідних заходів захисту.
Характер обстановки при аваріях на ХНО з витіканням сильнодіючих отруйних речовин (СДОР) і можливі наслідки залежать від масштабів і виду аварії, кількості викинутої речовини, її фізико-хемічних і токсичних властивостей, метеорологічних умов та ін. факторів.
Методика прогнозування наслідків впливу (викиду) небезпечних хімічних речовин при аваріях на промислових об’єктах і транспорті призначена для довгострокового (оперативного) і аварійного прогнозування масштабів зараження місцевості і приземного шару атмосфери небезпечними хімічними речовинами (НХР) при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах (ХНО) і транспорті, а також для визначення ступеня хімічної небезпеки ХНО і адміністративно-територіальних одиниць.
Довгострокове (оперативне) прогнозування здійснюється заздалегідь для визначення можливих масштабів зараження, сил і засобів, які залучатимуться для ліквідації наслідків аварії, складання планів роботи та інших (довідкових) матеріалів. Прогнозування наслідків аварій ХНО і транспорті здійснюється розрахунковим методом з нанесенням прогнозованих зон хімічного зараження на топографічну карту відповідного масштабу.
Аварійне прогнозування здійснюється під час виникнення аварії за даними розвідки для визначення можливих наслідків аварії і порядку дій в зоні можливого зараження.
Прогнозування здійснюється на термін не більше 4 годин, після чого прогноз має бути уточнений.
Основні терміни і визначення.
Зона хімічного зараження НХР (ЗХЗ) – територія, яка включає осередок хімічного зараження, де фактично розлита НХР і ділянки місцевості, над якими утворилася хмара НХР.
При прогнозуванні масштабів зараження НХР визначаються розміри зон можливого і прогнозованого хімічного зараження.
Зона можливого хімічного зараження (ЗМХЗ) – територія, у межах якої внаслідок зміни напрямку вітру може переміщатися хмара НХР з вражаючими концентраціями.
Прогнозована зона хімічного зараження (ПЗХЗ) – розрахункова зона в межах ЗМХЗ, параметри якої приблизно визначаються за формулою еліпса.
Хімічно небезпечна адміністративно-територіальна одиниця (ХАТО) - адміністративно-територіальна одиниця до якої зараховуються області, райони а також будь-які населені пункти областей, які потрапляють в ЗМХЗ при аваріях на ХНО.
Небезпечна хімічна речовина (НХР) – хімічна речовина, безпосередня чи опосередкована дія якої може спричинити загибель, гостре чи хронічне захворювання або отруєння людей і завдати шкоди довкіллю.
Хімічно небезпечний об’єкт (ХНО) – промисловий об’єкт (підприємство) або його структурні підрозділи, на якому знаходяться в обігу НХР.
Аварія з НХР – це подія техногенного характеру, що сталася на ХНО внаслідок виробничих, конструктивних, технологічних чи експлуатаційних причин або від випадкових зовнішніх впливів, та призвела до пошкодження технологічного обладнання, пристроїв, споруд, транспортних засобів з (впливом) викидом НХР в атмосферу і реально загрожує життю, здоров’ю людей.
Хмара НХР – суміш парів і дрібних крапель НХР з повітрям в обсягах (концентраціях), небезпечних для здоров’я людей і навколишнього середовища (вражаючих концентраціях).
Розрізняють первинну і вторинну хмару зараженого повітря.
Первинна хмара НХР – це пароподібна частина НХР, яка знаходиться в ємності над поверхнею зрідженої речовини і яка виходить в атмосферу безпосередньо при руйнуванні ємності.
Вторинна хмара НХР – це хмара НХР, яка виникає протягом певного часу внаслідок випару речовини з підстильної поверхні.
Зображення на топографічних картах ПЗХЗ у вигляді еліпса відповідає її розмірам на фіксований момент часу N.
На топографічних картах ЗМХЗ зображається у вигляді сектора, форма і розміри якого залежать від швидкості та напрямку вітру.
Масштаб, тривалість та небезпека — основні характери-стики хімічного ураження. Масштаб хімічного ураження характеризує просторові межі ЗХЗ. Визначається він зоною — площею, в межах якої існує небезпека ураження незахищеного населення і включає район застосування хімічної зброї та зону поширення отруйних речовин.
Тривалість дії хімічного ураження — елемент, що характеризує межі виявлених вражаючих факторів отруйних речовин; зумовлюється тривалістю ОР на різних поверхнях і зберігає свої вражуючі дії на незахищене населення.
Сильнодіюча отруйна речовина (СДОР) — хемічна речовина, що застосовується в народногосподарських цілях, яка при розливанні або викиді може призвести до зараження повітря з уражаючими концентраціями.
Основною характеристикою СДОР є токсичність.
Токсичність — це здатність отруйної речовини уражати живий організм.
Ступінь її залежить від фізико-хемічних властивостей СДОР і визначається токсодозою (токсичною дозою).
Токсодоза (ТД) — кількісна характеристика токсичності СДОР, яка відповідає певному ефекту ураження. Наприклад:
середня порогова токсодоза — викликає початкові симптоми
отруєння у 50% людей;
середня уражаюча токсодоза — 50% людей втрачають
працездатність і потребують лікування;
середня смертельна токсодоза — викликає смертельний
випадок у 50% людей.
Методика прогнозування та оцінка хімічної обстановки заснована на тому, що при руйнуванні ємності, в якій зберігається НХР у рідкому чи газоподібному стані, утворюється первинна або вторинна хмара, за якими визначається сумарна глибина прогнозованої зони хімічного забруднення, Гпзхз.
Параметри зони хімічного забруднення залежать від кількості НХР, що перейшла в первинну або вторинну хмару, умов зберігання НХР (ємності обваловані, не обваловані), метеоумов, характеру місцевості та ін.
3.Основні поняття при оцінці інженерної та
пожежної обстановки
Інженерна обстановка характеризується ступенем руйнуван-ня будівель, споруд, комунально-енергетичних мереж, обладнання на об'єкті або території внаслідок дії таких уражаючих факторів, як ударна хвиля при вибухах, сейсмічні хвилі при землетрусах, гідравлічна хвиля при повені, швидкісний натиск при ураганах, тепловий вплив при пожежі і т. п.
Ударна хвиля — зона сильностисненого повітря, яка поширюється у всі сторони від центру вибуху з великою швидкістю.
Основний параметр ударної хвилі — надлишковий тиск у фронті ударної
хвилі (?Рф).
?Рф= Рф-Р0 (кПа),
де Рф — максимальний тиск у фронті ударної хвилі;
Р0 — атмосферний тиск.
Надлишковий тиск у будь-якій точці залежить від відстані до центра вибуху і маси продуктів вибуху.
Дія ударної хвилі на людей викликає контузії і травми різного ступеня:
легкі — ?Рф=20 ÷ 40кПа
середні — ?Р.=40 ÷ 60кПа
важкі — ?Рф=60 ÷ 100кПа
дуже важкі — ?Рф>100кПа
Сейсмічні хвилі — це пружні коливання, які поширюються в грунті від осередків землетрусів і викликають руйнування на поверхні землі.
Ступінь руйнування залежить від інтенсивності енергії землетрусу на поверхні землі. Для вимірювання інтенсивності енергії землетрусів в нашій країні прийнята 12-бальна шкала.
Швидкісний натиск ?Рн — це динамічні навантаження, що створюються потоками повітря. Швидкісний натиск вимірюється в паскалях (Па). Швидкісний натиск залежить від густини повітря, швидкості повітряних мас і зв'язаний з надлишковим тиском ударної хвилі.
Руйнівна дія швидкісного натиску помітно виявляється у місцях з надлишковим тиском більше 50кПа, де швидкість переміщення повітря більше 100м/с.
Пожежа —це неконтрольований процес горіння, наслідками якого можуть бути загибель людей і знищення матеріальних цінностей.
Мінімальним розрахунковим світловим імпульсом, який викликає загоряння і пожежі, може бути імпульс в 100÷150 кДж/м2.
Світловий імпульс — це кількість світлової енергії, яка падає на 1м2 поверхні, що освітлюється. Вимірюється світловий імпульс в Дж/м2 .
На промислових підприємствах можуть виникати окремі або суцільні пожежі.
Окрема пожежа виникає в окремій будівлі або споруді. Суцільна пожежа характеризується тим, що усі або більшість будівель і споруд підприємства на значній території охоплені вогнем.
На виникнення і поширення пожеж впливають наступні фактори:
вогнестійкість будівель і споруд;
пожежна небезпека виробництва;
щільність забудови;
метеоумови та інші фактори.
Вогнестійкість будівель і споруд визначається запалюваністю елементів і межою вогнестійкості основних конструкцій (частин) будівель і споруд.
Межа вогнестійкості визначається часом від початку дії вогню на конструкцію до втрати нею несучої здатності.
За вогнестійкістю будівлі поділяються на п'ять ступенів: І, II, III, IV, V (Додаток б, с. 241 довідника під ред. проф. Г.П.Деміденко).
Пожежна небезпека виробництва визначається технологічним процесом і властивостями готової продукції.
По пожежонебезпечності виробництва діляться на п'ять категорій: А, Б, В, Г, Д (Додаток 7, с. 242 довідника під ред. проф. Г.П.Деміденко).


4. Режими радіаційного захисту.
Під режимом радіаційного захисту розуміється порядок дій людей, застосування засобів і способів захисту в зонах радіоактивного забруднення який передбачає максимальне зменшення можливих доз опромінення.
Режим радіаційного захисту визначає послідовність і тривалість використання захисних споруд /сховищ, ПРУ/, захисних властивостей житлових і виробничих приміщень, обмеження перебування людей на відкритій місцевості, використання засобів індивідуального захисту, протирадіаційних препаратів і здійснення контролю опромінення.
Режим радіаційного захисту включає час безперервного перебування людей в захисних спорудах, тривалість короткочасного виходу з них обмеження перебування їх на відкритій місцевості після виходу із захисних споруд або при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження.
Тривалість безперервного перебування людей в захисних спорудах і в цілому, тривалість дотримування режиму захисту залежить від ряду факторів, визначальними з яких є: рівень радіації на місцевості, захисні властивості сховищ, протирадіаційних укриттів, виробничих і житлових будівель, а також встановлені /допустимі/ дози опромінення.
З урахуванням всіх цих факторів розробляються режими радіаційного захисту населення, робітників і службовців об"єктів народного господарства, особового складу формувань цивільної оборони.
Для непрацюючого населення, що мешкає в населених пунктах, розроблені і рекомендуються для використання у воєнний час типові режими радіаційного захисту №І-3.
Для захисту робітників і службовців підприємств, що продовжуватимуть виробничу діяльність в умовах радіоактивного забруднення місцевості, прийняті типові режими №4-7.
Для захисту особового складу формувань під час проведення РНР в осередках радіоактивного забруднення застосовується режим, №8.
4.1 Порядок вибору і введення в дію режимів радіаційного захисту робітників і службовців об"єктів народного господарства.
Режими радіаційного захисту робітників і службовців ОНГ виконуються в три етапи:
І етап - час безперервного перебування виробничого персоналу у
захисній епоруді /час тимчасового припинення виробничого процесу/;
П етап - тривалість роботи ОНГ з використанням для
відпочинку робочих змін захисних споруд;
ІІІ етап - тривалість роботи ОНГ з обмеженим перебуванням
людей на відкритій місцевості.
Режим захисту робітників і службовців вводиться в дію за розпорядженням начальника ЦО - керівника підприємства на основі рівнів радіації, виміряних за допомогою дозиметричних приладів на території ОНГ.
При виявленні початку випадання радіоактивних речовин на території об"єкту по розпорядженню начальника ЦО подається сигнал "Радіаційна небезпека".
По сигналу проводиться безаварійна зупинка виробництва і всі робітники і службовці укриваються в захисних спорудах.
З початком спаду рівня радіації проводяться вимірювання на території ОНГ і по максимальному значенню потужності дози визначається відповідний режим захисту.
Інформація про порядок дотримування режиму радіаційного захисту доводиться до всіх робітників і службовців, які знаходяться в захисних спорудах.
Якщо захисні властивості споруд не забезпечують надійний захист людей від іонізуючих випромінювань /при високих рівнях радіації/ за рішенням начальника ЦО ОНГ проводиться евакуація виробничого персоналу в безпечні райони.
Час і порядок проведення евакуації встановлює старший начальник ЦО після ретельної оцінки радіаційної обстановки за даними розвідки.

4.2 Режими захисту населення у випадку ускладнення радіаційної обстановки на АЕС.
І. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ 0,1÷ 0,3мР/год.
Режимні заходи по захисту населення:
Укриття дітей, герметизація приміщень, укриття і упаковка продуктів харчування. Обмеження часу перебування на відкритій місцевості дорослих, улаштування санітарних бар"єрів на входах у квартири.
2. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ 0,3 ÷ 1,5 мР/год.
Режимні заходи по захисту населення:
Ті ж заходи, плюс йодна профілактика дітей, обмеження часу перебування на відкритій місцевості всіх контингентів населення. Улаштування санітарних бар"єрів на входах в будинки.
3. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ 1,5 ÷ 15 мР/год.
Режимні заходи по захисту населення:
Ті ж заходи, плюс йодна профілактика всього населення, часткова евакуація дітей і вагітних жінок.
4. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ 15 ÷ 100 мР/год.
Режимні заходи по захисту населення:
І+2+3; евакуація населення, окрім контингенту, задіяного в аварійно-рятувальних роботах.
5. ПОТУЖНІСТЬ ЕКСПОЗИЦІЙНОЇ ДОЗИ БІЛЬШЕ 100 мР/год.
Повна евакувція населення.
Примітка
Похідні нормативи визначені, виходячи з розрахунку одержання населенням дози в 75 бер за час після аварії на АЕС або 250 ÷ 400 рад на щитовидну залозу.
5. Організація дозиметричного і хемічного
контролю на ОГД.
Дозиметричний і хемічний контроль є складовою частиною радіаційного і хемічного захисту населення.
Контроль включає комплекс організаційних та технічних заходів, які проводяться з метою:
а/ одержання даних про дози радіоактивного опромінення особового складу формувань ЦО, робітників і службовців ОНГ, інших категорій населення;
б/ визначення ступеня забруднення /зараження/ радіоактивними, отруйними і іншими шкідливими речовинами людей, техніки, обладнання, ЗІЗ, продуктів харчування та інших матеріальних засобів.
За даними контролю визначається:
- працездатність особового складу формувань ЦО, робітників і службовців ОНГ;
- первинна діагностика важкості гострих променевих та хімічних уражень;
- режими радіаційного захисту людей;
- необхідність і обсяг санітарної обробки людей, дезактивації /дегазації/ техніки, транспорту, обладнання, ЗІЗ, одягу і ін. засобів;
-можливість використання продуктів харчування і води в зонах радіоактивного і хемічного зараження і ін.
5.1 Дозиметричний контроль
Дозиметричний контроль включав контроль опромінення і контроль радіоактивного забруднення.
Контроль опромінювання поділяється на груповий та індивідуальний.
Груповий контроль проводиться з метою одержання даних про середні дози опромінення для оцінки і визначення категорії працездатності людей.
Дози опромінення особового складу формувань, робітників і службовців визначаються за допомогою вимірювачів дози ІД-І або дозиметрів ДКП-50А, непрацюючого населення - розрахунковим методом.
Дозиметри /вимірювачі дози/ видаються перед виходом на місцевість, яка забруднена радіоактивними речовинами, виходячи з розрахунку - один дозиметр на групу людей чисельністю до 20 чоловік. Особам, які діють окремо від своїх підрозділів - кожному по дозиметру.
Після виходу із зони забруднення або в установлений час командирами формувань /начальниками служб ЦО/, або, призначениминими особами знімаються показники дозиметрів.
Дози опромінення всього особового складу враховуються в групі /бригаді, формуванні/ і записуються в Журнал контролю опромінення. Періодично сумарну дозу записують також в окрему Картку обліку доз опромінення.
Дози опромінення населення в зонах радіоактивного забруднення розраховуються по формулі:
Д = EMBED Equation.3
де Рср - середній рівень радіації в місці перебування людей, Р/год;
Т - тривалість опромінювання, год ;
Кпос- коефіцієнт послаблення радіації.
Рівні радіації вимірюються приладом типу ДП-5 /вимірювач потужності дози/. В залежності від одержаної дози і часу, протягом якого одержана ця доза, визначається категорія працездатності людей /табл.12,11 с.І67 довідника під ред. Г.П.Демиденко/. Це дає можливість командирам формувань ЦО /начальникам цехів, бригадирам/ приймати обгрунтовані /грамотні/ рішення щодо використання особового складу при діях на місцевості, яка забруднена радіоактивними речовинами.
Індивідуальний контроль проводиться з метою одержання даних про дози опромінення кожної людини, які необхідні для первинної діагностики важкості гострої променевої хвороби. Особовому складу формувань ЦО, робітникам і службовцям видаються індивідуальні вимірювачі дози ІД-І.
Контроль радіоактивного забруднення.
При контролі ступінь зараження /забруднення/ радіоактивними речовинами людей, техніки, обладнання, одягу визначається вимірюванням потужності дози /рівня радіації/ з поверхні цих об"єктів за допомогою приладів типу ДП-5. Одиниця вимірювання - мР/год.
1) Спочатку вимірюється гамма-фон у місці, де визначатимуть ступінь зараження об’єкту, але не ближче 15-20 м від об’єкту, який обстежується.
2) Потім вимірюється потужність дози випромінювання з поверхні даного об’єкту. З максимального значення потужності експозиційної дози на поверхні, об’єкту віднімається гамма-фон:
Р=Рвим-Рф /мР/год/
Результат буде характеризувати ступінь радіоактивного зараження /забруднення/ об'єкту.
Для визначення радіоактивного зараження людей від виміряного значення потужності дози необхідно відняти величину гамма-фону, поділену на 1,2, тобто:

EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 / мР/ год /
Для визначення радіоактивного забруднення інженерної, автомобільної техніки і т.п. від виміряного значення потужності дози необхідно відняти величину гамма-фону, поділену на 1,5, тобто:
EMBED Equation.3 = EMBED Equation.3 / мР/ год /
Коефіцієнт 1,2 і 1,5 характеризують екрануючу дію обєктів, які обстежуються.
А. Якщо потужність дози у поверхні техніки і технічного майна рівна або менше гамма-фону, тоді радіоактивне забруднення такого об'єкту не визначається.
Б. Якщо гамма-фон більше ніж у 3 рази перевищує гранично допустиму величину зараження людей, інструменту, одягу, засобів харчування, тоді вимірювання проводяться у різного виду укриттях, які суттєво знижують гамма-фон. Одержані таким чином величини зараження /забруднення/ порівнюються з допустимими, на основі чого роблять висновки про необхідність спеціальної обробки /дезактивації/ техніки, транспортних засобів, інших об'єктів, санітарної обробки людей.
Ступінь радіоактивного забруднення продовольства і водивизначається також в радіометричних лабораторіях в одиницях питомої активності : Кі/кг, Кі/л.
Відбір проб хліба, м'яса, риби, твердих жирів проводиться шляхом зрізання ножем поверхневого шару товщиною 10 мм. Зрізані шари складають разом зараженим боком один до одного. Потім їх кладуть у скляну банку або поліетиленовий пакет масою 0,3 EMBED Equation.3 ÷ 0,5 кг маркують. На пробі вказують вид проби, місце відбору проби, дату і час зараження і відбору проби.
Відбір проб води із водоймищ або вододжерел проводиться з поверхневого і донного шарів разом з донним грунтом.
Після порівняння ступеня забруднення продуктів харчування і води з допустимими нормами визначається можливість їх використання за призначенням.
5.2 Хемічний контроль
Хемічний контроль проводиться для визначення ступеня зараження отруйними речовинами /СДОР/ засобів індивідуального захисту, техніки, продовольства, води, а також місцевості і повітря.
За результатами даних хемічного контролю визначаються можливість дій без застосування ЗІЗ, повнота дегазації техніки і споруд, ступінь зараження продовольства, води та інших засобів. Крім цього визначаються способи захисту людей в осередку хемічного ураження.
Хемічний контроль здійснюється за допомогою приладів хемічної розвідки відразу після виходу особового складу формувань ЦО і техніки з осередків хемічного ураження і зон хемічного зараження. Кількісне визначення ОР /ОДОР/ в продуктах харчування і воді здійснюється шляхом відбору проб і лабораторного аналізу.
5.3 Організація забезпечення засобами індивідуального захисту робітників, службовців та інших категорій населення.
Порядок накопичення, збереження і видачі засобів індивідуального захисту визначається наказами і директивами начальника ЦО України.
Забезпечення населення, робітників і службовців ОНГ здійснюється централізовано через, штаби цивільної оборони. Засоби індивідуального захисту надходять на обласні склади спецмайна, де розподіляються між районними і обласними службами ЦО. Об'єкти народного господарства накопичують ЗІЗ за нормами постачання, встановленими штабом ЦО України по безготівковому розрахунку. Витрати на потреби ЦО включаються в загальний фінансовий план об'єкту. Видача ЗІЗ населенню проводиться у випадку виробничих аварій і катастроф, пов'язаних із забрудненням навколишнього середовища радіоактивними, отруйними речовинами і бактеріальними засобами у відповідності з планами видачі ЗІЗ на ОНГ, а також у воєнний час.
В планах видачі визначаються:
- пункти видачі ЗІЗ;
- терміни і черговість видачі;
- порядок забезпечення транспортними засобами для доставки ЗІЗ;
Робітникам і службовцям ОНГ видаються;
- протигаз ГП-5 /ГП-7/;
- аптечка індивідуальна АІ-2 ;
- індивідуальний протихемічний пакет ІПП-8 ;
- пакет перев'язочний індивідуальний ППІ;
- ватно-марлева пов'язка ВМП /додатково/.
Особовому складу формувань ЦО видаються:
- протигаз ГП-5 /ГП-5М/, ГП-7 /ГІІ-7В/, ІД-4 ;
- респіратор Р-2, РПГ-67РУ-60, 'Пелюстка' і ін.;
- аптечка індивідуальна АІ-2;
- індивідуальний протихемічний пакет ІПП-8;
- пакет перев'язочний індивідуальний ППІ;
- засоби захисту шкіри: костюм Л-І, ЗФО.
Населенню видаються:
-протигаз ГД-5 /ГП-7/, ПДФ-2Д, ПДФ-2Ш ;
-камера захисна дитяча КЗД-4/6/ ;
-ватно-марлева пов'язка ВМД /протипилова тканинна маска ПТМ—І/.
Черговість видачі ЗІЗ на ОНГ
- особовий склад формувань ЦО підвищенної готовності /спеціалізованих формувань/;
- робітники і службовці ОНГ ;
- члени сімей робітників і службовців, інші категорії населення.
Особовий склад формувань ЦО робітники і службовці ОНГ забезпечуються ЗІЗ через пункти видачі, які розгортаються на об'єктах, виходячи з розрахунку - один пункт видачі ЗІЗ на 180-200 чоловік.
Всі інші категорії населення забезпечуються засобами індивідуального захисту через ЖЕУ за місцем мешкання.
Таким чином, суворе дотримування режимів радіаційного захисту, повне і якісне проведення дозиметричного і хімічного контролю, своєчасне забезпечення населення засобами індивідуального захисту можуть суттєво знизити втрати лодей в осередках радіаційного та хемічного ураження.