1.Поняття цивільного захисту.
Захист населення - це створення необхідних умов для збереження здоров'я і життя людей у НС мирного та воєнного часів. Головна мета захисних заходів - уникнути або послабити ураження населення, зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха.
2.Оцінка радіаційної обстановки.
А)Визначення масштабів і характеру радіоактивного забруднення місцевості.
Б)Аналіз їх впливу на діяльність об`єктів економіки, життєдіяльності населення і сили цивільної оборони.
В)Вибір найбільш доцільних варіантів дій, при яких виключається радіаційне ураження людей, або воно є мінімальним.
3.Протирадіаційні укриття.
Протирадіаційне укриття (ПРУ) – це захисна споруда, яка забезпечує захист у ній людей від радіоактивних речовин і опромінення в зонах радіоактивного забруднення місцевості, отруйних і сильнодіючих ядучих речовин, біологічних засобів у краплинно-рідинному вигляді та світлового опромінення ядерного вибуху, наслідків урагану.
Захисні властивості протирадіаційних укриттів оцінюються коефіцієнтом захисту, який показує, у скільки разів доза радіації на відкритій місцевості на висоті 1 м більша від дози радіації в укритті, тобто коефіцієнт захисту показує, у скільки разів ПРУ послаблює дію радіації, а відповідно і дозу опромінення людей.
Протирадіаційні укриття можуть обладнуватись насамперед у підвальних поверхах будинків і споруд. Підвали в дерев'яних одноповерхових будинках ослаблюють дозу радіації в 7 разів, а в житлових одноповерхових кам'яних (цегляних) будинках – у 40, у двоповерхових – у 100, середня частина підвалу кількаповерхового кам'яного будинку – у 800—1000 разів. При невисоких рівнях радіації, а також для захисту від бактеріальних засобів, парів отруйних і сильнодіючих ядучих речовин можна використовувати кам'яні (цегляні) або дерев'яні будівлі.
При виборі й підготовці укриттів для захисту від радіоактивних речовин слід враховувати захисні властивості будівельних матеріалів та окремих конструкцій.
Здатність будівельного матеріалу ослаблювати потік радіоактивних випромінювань характеризується щільністю і товщиною шару половинного ослаблення матеріалу, тобто певної товщини шару матеріалу, при проходженні через який інтенсивність радіоактивних випромінювань зменшується у два рази. Величина шару половинного ослаблення різних будівельних матеріалів наведена в табл. 106.
За шаром половинного ослаблення матеріалу можна визначити коефіцієнт ослаблення для будь-якої товщини, знаючи, що потік радіоактивних випромінювань буде зменшено вдвічі стільки разів, скільки шарів половинного ослаблення є в товщі матеріалу. Наприклад, стіна будинку із саманної цегли має товщину 28 см. Отже, будинок ослаблюватиме потік радіоактивних випромінювань у чотири рази, тобто люди в такому приміщенні одержать дозу опромінення, зменшену в чотири рази.
Коли стіни укриття складаються з кількох шарів різних матеріалів, то спочатку розраховують коефіцієнти ослаблення для кожного шару матеріалу, а потім складають їх і одержують величину сумарного коефіцієнта ослаблення укриття. Наприклад, погріб має дерев'яне перекриття з міцних порід дерева товщиною 30 см і засипаний шаром глини 55 см. Отже, коефіцієнт ослаблення дерев'яного перекриття становитиме 2, а глиняного шару – 10. Сумарний коефіцієнт ослаблення у-випромінювання радіоактивного забруднення погреба дорівнюватиме 10 + 2 = 12.
Оцінюючи захисні властивості будинків та укриттів, слід звернути увагу на ті частини, де можливе проникнення радіоактивного пилу, небезпечних хімічних речовин. Такими місцями в будинках є вікна, двері, вентиляційні отвори і продухи в цоколі будинку, пічні труби, димарі, топкові отвори. Небезпечним є потрапляння радіоактивного пилу на горища, бо це збільшить дозу опромінення людей, які перебувають у будинку.
У селі більшість будинків придатна для захисту людей від радіоактивного пилу. Крім цього, у сільській місцевості є багато заглиблених у землю підвалів, погребів, овочесховищ та інших споруд.
Оцінивши захисні властивості наявних приміщень і виходячи з конкретної обстановки та реальної потреби в кожному окремому випадку, можна розраховувати і завчасно підготувати необхідну кількість укриттів, для захисту людей в умовах сильного забруднення місцевості радіоактивними речовинами.
Готуючи приміщення для укриття від радіоактивних речовин, треба виконати дві основні вимоги: по-перше, вжити заходів проти потрапляння радіоактивного пилу в приміщення і, по-друге, посилити захист населення, збільшити обсяг робіт для пристосування укриттів, а також враховувати потреби і наявність необхідних матеріалів.
Для запобігання проникнення радіоактивного пилу і небезпечних хімічних речовин в укриття потрібно виконати найпростішу герметизацію приміщень, усуваючи всі нещільності, місця слабкої герметизації. З цією метою в дерев'яних будинках проконопачують і замазують глиною тріщини. Великі щілини забивають рейками. Щілини у стінах замазують шпаклівкою або штукатурним розчином. Особливу увагу звернути на герметизацію дверей і вікон.
Димарі, пічні отвори, дверцята топок, піддувал, тріщини і продухи в цоколі – всі ці місця треба зробити непроникними для радіоактивних і хімічних речовин.
Необхідно мати запас скла, фанери, толю або поліетиленової плівки для швидкого закривання вікон; дверей та інших отворів. Перекриття можна підсилити шаром піску, шлаку або просто землею товщиною до 20 см.
Якщо можливо, обладнати один припливний і один витяжний короби у підвалах, погребах та інших підземних спорудах. Для забезпечення тяги витяжний короб має бути встановлений на 1,5—2 м вище припливного. У будинках замість витяжного короба можна ї використовувати димоходи, в інших будівлях капітального типу – існуючі вентиляційні канали. У припливний короб або щілину слід закласти фільтр із мішковини, солом'яної січки, марлі.
Для обладнання під протирадіаційне укриття погреба необхідно посилити його перекриття, потім на перекриття насипати шар ґрунту 60—70 см, щільно підігнати кришку люка і зробити вентиляційний короб.
У разі потреби необхідно побудувати швидкоспоруджувані ПРУ 91 місцевих (ліс, камінь, саман, очерет) будівельних матеріалів або промислових збірних залізобетонних елементів, цегли, прокату, труб, арматури. Для будівництва ПРУ копають котлован, і зводять стіни і перекриття. Проміжки між стінами котловану і споруди засипають ґрунтом, який через кожних 20 –30 см трамбують. Потім ґрунт насипають у місці прилягання перекриття до землі по всьому периметру укриття. Над перекриттям обладнують гідроізоляцію з руберойду, толю, поліетиленової плівки або глини товщиною 10 см. Глину зволожують, перемішують як тісто і укладають випуклим шаром. На гідроізоляцію насипають шар ґрунту 60—70 см.
Під кутом 90° до основного приміщення обладнують вхід у вигляді герметичного тамбура, місця стикування рам тамбура до стій проконопачують ганчір'ям, клоччям або мохом. На вхід у тамбур і вихід із нього навішують завісу з щільного матеріалу. При вході замість завіси можуть бути щільні двері.
Внутрішнє обладнання протирадіаційного укриття, призначеного для укриття людей, аналогічне обладнанню приміщень сховища.
Найпростішим укриттям для захисту населення є щілини і землянки, які певною мірою захищають від ударної хвилі, світлового випромінювання, радіаційного ураження. Для будівництва щілин і землянок вибирають сухі підвищені місця.
Щілину роблять глибиною близько 2 м. Стіни щілини укріплюють дошками, жердинами, хмизом, очеретяними фашинами або іншим підручним матеріалом. Входи в щілини роблять східчасті, під прямим кутом до осі щілини, і закривають дверима. Перекриття щілини роблять з накату колод, потім шар глини товщиною 10 – 15 см, який захищає щілину від потрапляння "дощових вод, і шар ґрунту 20 – 40 см. Зверху все це вкривають дерном. Поверхневі води відводять у бік щілини по стічних канавках. Якщо можливо, щілини можна будувати також зі збірних залізобетонних конструкцій.
Надійнішим і зручнішим укриттям є землянка, призначена для тривалого перебування людей. Будують землянку так само, як і щілину, але з підлогою, опаленням, місцями для сидіння і лежання. Ширина землянки 2—2,5 м.
4.Основні типи реакторів на Україні.
Такі реактори поділяються на: водо-водяні енергетичні реактори (ВВЕР-600, ВВЕР-1000), в яких вода є одночасно і теплоносієм, і сповільнювачем та реактори великої потужності канальні (РБМК-1000, РБМК-1500), в яких графіт використовується як сповільнювач, а вода – теплоносій, циркулює по каналах, які проходять через активну зону.
5.Хімічна обстановка – наслідки аварії на ХНО.
6.При вибуху газоповітряної суміші утворюється три зони ураження.
Перша – зона сильних руйнувань;
Друга – зона середніх руйнувань;
Перша – зона слабких руйнувань;
7.Коефіцієнт перерахунку EMBED Equation.DSMT4 .
8.Формула для визначення повної глибини зараження хімічно небезпечними речовинами EMBED Equation.DSMT4 .
9.Формула для визначення для визначення радіуса першої при вибуху ГПС EMBED Equation.DSMT4 .
10.При рівнях радіації застосовується перший режим радіаційного захисту.
11.При триярусному розташуванні в підземних сховищах на одну людину припадає 0.4м2.
12.Принципи цивільного захисту.
Цивільна оборона України є державною системою органів управління, сил і засобів, що створюється для організації і забезпечення захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій техногенного, екологічного, природного та воєнного характеру.
Систему цивільної оборони складають:
– органи державної виконавчої влади всіх рівнів, адміністрації підприємств, установ і організацій;
– органи повсякденного управління процесами захисту населення у складі центральних органів виконавчої влади, місцевих державних адміністрацій, керівництва підприємств, організацій і установ незалежно від форм власності і підпорядкування;
– сили і засоби, призначені для виконання завдань цивільної оборони;
– фонди фінансових, медичних та матеріально-технічних ресурсів, передбачені на випадок надзвичайних ситуацій;
– системи зв'язку, оповіщення та інформаційного забезпечення;
– центральний орган виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи;
– курси та навчальні заклади підготовки і перепідготовки фахівців та населення з питань цивільної оборони;
– служби цивільної оборони.
Заходи цивільної оборони поширюються на всю територію України, всі верстви населення, а розподіл за обсягом і відповідальністю за їх виконання здійснюється за територіально-виробничим принципом.
13.Поняття про радіаційну обстановку.
Радіоактивні продукти, що визначають радіаційну обстановку в районі радіаційної аварії створюють суттєвий вплив на дію формувань, режими проживання і роботи населення та на проведення аварійно - рятувальних робіт.
Отже, під радіаційною обстановкою розуміють сукупність наслідків радіоактивного забруднення місцевості, приземного шару атмосфери, які негативно впливають на виробничу діяльність ОГД, дії державно-управлінських структур, сил (формувань) ЦО при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт і життєдіяльність населення.
14.Критерії стійкості
15.Потужність ядерних реакторів на території України становлять 1000 і 400 МВт.
16.Зона хімічного забруднення формується напрямком вітру.
17.При вибуху ГПС утворюються декілька зон.
Перша – зона сильних руйнувань;
Друга – зона середніх руйнувань;
Перша – зона слабких руйнувань;
18.Рівень радіаційних вимірювань в рентгенах на годину.
19.Є три стани вертикальної стійкості повітря.
Інверсія – такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні грунту менша за температуру повітря при висоті 2м від поверхні.
Ізотермія – такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні грунту орієнтовно рівна температурі повітря при висоті 2м від поверхні.
Конвекція - такий стан приземного шару повітря, при якому температура поверхні грунту більша за температуру повітря при висоті 2м від поверхні.
20.Відповідний коефіцієнт EMBED Equation.DSMT4 використовується для визначення тиску.
21.При рівнях радіації 0.3-1.5 мР/год. застосовується другий режим радіаційного захисту.
22.При хімічному забрудненні і пожежі застосовують режим повної ізоляції.
23.Основні завдання цивільного захисту.
– запобігання виникнення НС техногенного походження і запровадження заходів щодо зменшення збитків та втрат у разі аварій, катастроф, вибухів, великих пожеж та стихійного лиха;
– оповіщення населення про загрозу і виникнення НС у мирний та воєнний час та постійне інформування його про наявну обстановку;
– захист населення від наслідків аварій, катастроф, великих пожеж, стихійного лиха та застосування засобів масового ураження;
– організація життєзабезпечення населення під час аварій, катастроф, стихійного лиха та воєнних дій;
– організація і проведення рятувальних та інших невідкладних робіт у районах стихійного лиха та осередках ураження;
– створення системи аналізу і прогнозування управління, оповіщення і зв'язку, спостереження і контролю за радіоактивним, хімічним і бактеріологічним зараженням, підтримання їх в готовності для сталого функціонування у НС мирного і воєнного часів;
– підготовка і перепідготовка керівного складу цивільної оборони, її органів управління та сил, навчання населення вмінню застосовувати засоби індивідуального захисту (ЗІЗ) і діяти в НС;
24.Поняття про хімічну обстановку.
Аварії з викидом сильнодіючих отруйних речовин (СДОР). Хімічно небезпечним об'єктом (ХНО) вважається об'єкт господарювання, при аваріях і руйнуваннях якого можуть відбутися масові ураження людей, тварин і рослин сильнодіючими отруйними речовинами.
До ХНО відносяться:
підприємства хімічної галузі промисловості, які виробляють чи використовують СДОР;
підприємства по переробці нафтопродуктів;
- підприємства інших галузей промисловості, які використовують СДОР;
-підприємства, які мають на оснащенні холодильники, водонапірні станції, очисні споруди, що використовують хлор і аміак;
- залізничні станції і порти, де концентрується продукція хімічних виробництв, термінали і склади на кінцевих пунктах розміщення СДОР;
- транспортні засоби, контейнери і наливні потяги, автоцистерни, річкові і морські танкери, які перевозять хімічно небезпечні продукти;
- склади і бази, на яких зберігаються запаси речовин для дезактивації, дератизації сховищ для зерна і продуктів його переробки.
25.Повітряпостачання сховищ.
Якщо можливо, обладнати один припливний і один витяжний короби у підвалах, погребах та інших підземних спорудах. Для забезпечення тяги витяжний короб має бути встановлений на 1,5—2 м вище припливного. У будинках замість витяжного короба можна ї використовувати димоходи, в інших будівлях капітального типу – існуючі вентиляційні канали. У припливний короб або щілину слід закласти фільтр із мішковини, солом'яної січки, марлі.
26.При аварії на АЕС утворюється 5 зон радіаційного забруднення.
М – зона радіаційної небезпеки.
А – зона помірного забруднення.
Б – зона сильного забруднення.
В – зона небезпечного забруднення.
Г – зона надзвичайно небезпечного забруднення.
27.Вертикальна стійкість атмосфери формується по типу розподілу температур.
28.Надлишковий тиск у другій зоні при вибуху ГПС є в межах 380 до 1500 кПа.
29.Оцінка радіаційної обстановки складається з трьох етапів.
А)Визначення масштабів і характеру радіоактивного забруднення місцевості.
Б)Аналіз їх впливу на діяльність об`єктів економіки, життєдіяльності населення і сили цивільної оборони.
В)Вибір найбільш доцільних варіантів дій, при яких виключається радіаційне ураження людей, або воно є мінімальним.
30.Глибина зони хімічного зараження утворюється первинною хмарою і визначається за формулою EMBED Equation.DSMT4 .
31.Надлишковий тиск на зовнішній межі ударної хвилі дорівнює 10кПа.
32.Норма подачі повітря у сховище в першому режимі складає 1-13 м3/год.
33.Режим радіаційного захисту при рівнях радіації 1,5-15 мР/год. складає третій режим.
34.Способи цивільного захисту.
Як основні напрямки забезпечення захисту населення можна розглядати наступні:
- прогнозування і оцінка можливих наслідків НС;
- планування заходів по запобіганню або зменшенню імовірності виникнення НС, зменшенню масштабів їх наслідків;
- забезпечення стійкої роботи об'єктів господарювання в екстремальних умовах;
- навчання населення правилам дій і способам захисту у НС;
- накопичення засобів індивідуального та колективного захисту населення;
- розробка заходів захисту населення від впливу іонізуючого випромінювання, сильнодіючих отруйних речовин та бактеріальних засобів;
- своєчасна підготовка до ліквідації негативних наслідків аварій, катастроф, стихійних явищ, застосування сучасних засобів ураження та ін.
Для реалізації зазначених напрямків, забезпечення конституційного права громадян на захист їх здоров'я і життя від наслідків НС і створена системи цивільної оборони України, яка є частиною загальнодержавної системи безпеки й захисту населення.
35.Оцінка хімічної обстановки.
Оцінка хімічної обстановки складається з:
визначення глибини зони забруднення;
визначення тривалості дії фактора дії хімічного забруднення.
36.Зони радіаційного забруднення на карті позначаються літерами та кольорами.
А-синя, Б-зелена, В-коричнева, Г-чорна.
37. EMBED Equation.DSMT4 - це кут, який залежить від швидкості вітру.
38.Надлишковий тиск у фронті ударної хвилі вимірюється в кПа.
39.Об`єкт вважається стійким до радіації, коли EMBED Equation.DSMT4 .
40.ГПС – це суміш летючих речовин з повітрям.
41.Оцінка стійкості об`єктів ОГД.
42.Граничний допустимий термін перебування в сховищі 48 годин.
43.При рівнях радіації більше 160 мР/год. застосовують евакуацію.
44.Оцінка обстановки при ГПС.
45.Сховища.(Питання 3).
46.Радіаційна обстановка (наслідки аварій на АЕС).
А)Визначення масштабів і характеру радіоактивного забруднення місцевості.
Б)Аналіз їх впливу на діяльність об`єктів економіки, життєдіяльності населення і сили цивільної оборони.
В)Вибір найбільш доцільних варіантів дій, при яких виключається радіаційне ураження людей, або воно є мінімальним.
47.
48.Інженерна обстановка – це наслідки руйнування при вибухах.
49.
50.Якщо швидкість вітру більша 2м/с то кут EMBED Equation.DSMT4 .
51.Найбільше захищає від радіації бетон.
52.В сховищі на 1000 чоловік якщо ширина 0.5м має бути 5 входів.
53.На 1л. в простому укритті припадає 0.7м2.