Нові досягнення біотехнології
Незважаючи на підозріле ставлення громадськості багатьох країн до проблем та досягнень біотехнології, вчені не припиняють пошуків нових, все більш корисних для людства, можливостей та рішень.
Крім роботи по розшифруванню та картуванню геномів, що вже встигла стати рутинною, вчені все частіше розпочинають набагато сміливіші експерименти. Одним з таких дослідів став проект білоруських колег з НДІ тваринництва НАН Білорусі. У рамках спільного біларусько-російського проекту "БелРосТрансген" на початку 2006 року співробітники Біотехнологічного центру білоруського НДІ тваринництва провели близько 80 операцій по вживлянню зародкам кози різноманітних генів людини. Після цього 8 генетично модифікованих ембріонів були успішно імплантовані в матку кіз.
10 квітня керівник проекту Олександр Будевич доповів про народження перших двох козенят з-поміж експериментально імплантованих. Фенотипові тварини абсолютно нормальні та здорові. Вчені поки що не впевнені в тому, що ці козенята є трансгенними, тому тканини козенят мають бути передані російським спеціалістам для відповідної експертизи.
Подальшими етапами досліду вчені прогнозують отримання молока, що його компоненти будуть використані для виробництва ряду сучасних лікарських препаратів. Зокрема, в 2007-2010 роках планується налагодити виробництво препаратів на основі лактоферину для штучного вигодовування немовлят, а також препаратів на основі проурокінази, що будуть використовуватись як тромболітики.
Ще один, не менш цікавий, проект розпочато генетиками Піттсбурзького університету. Суть його у наступному: в незрілі ембріональні клітини свиней вчені перенесли ген fat-1, що контролює перетворення омега-6 жирових кислот в омега-3 різновид. За допомогою методики клонування шляхом переносу ядер вчені створили зі змінених ембріональних клітин генетично модифіковану свиню.
Автори дослідження очікують отримання свинини з оптимальним вмістом омега-3 та омега-6 жирних кислот, що зможе стати цінним компонентом збалансованого харчування та замінити рибопродукти тим людям, що страждають алергією на ці дари моря. Крім того, вчені запропонували використовувати генетично модифікованих свиней для вивчення корисних властивостей омега-3 жирних кислот.
"Фізіологія людей та тварин подібна. Ми зможемо використовувати цих тварин як моделі та вивчати, яким чином підвищений рівень омега-3 жирних кислот вплине на функціонування серцево-судинної системи", — заявив автор експерименту Ренді Пратер.
Открытие позволяет по-новому взглянуть на феномен, известный на протяжении последних 70 лет.
В 30-х годах прошлого века ученые пришли к выводу, что существенное сокращение калорийности корма при сохранении базовых питательных элементов способно продлить жизнь лабораторных животных почти в полтора раза.
Данный эффект был неоднократно подтвержден в опытах с круглыми червями, дрозофилами, а также млекопитающими - мышами, собаками и обезьянами, однако его причины долгое время оставались неизвестными. Влияние пониженного потребления калорий на замедление процессов старения у людей пока считается неподтвержденным.
Ученым из американского Института биологических исследований Салка удалось обнаружить «ген долголетия» у круглых червей-нематод. Результаты их исследования опубликованы в онлайн версии журнала Nature.
Известно, что относительно короткий жизненный цикл этих существ значительно продлевается при ограничении питания. По мнению биологов, это явление представляет собой адаптационный механизм, помогающий животным пережить период бескормицы и дождаться оптимальных условий для продолжения рода.
Тем не менее, нематоды, лишенные гена под названием PHA-4 (defective PHArynx development family member 4), жили при ограничении питания ничуть не дольше, чем в нормальных условиях. Искусственная стимуляция экспрессии PHA-4, напротив, приводила к дополнительному увеличению продолжительности жизни червей.
Человек и другие млекопитающие обладают тремя генами, близкими по структуре к PHA-4. Данная группа генов регулирует синтез гормона поджелудочной железы глюкагона, отвечающего за поддержание уровня глюкозы в крови. Ранее замедление процессов старения было принято связывать с генами, регулирующими выработку и функции другого гормона поджелудочной железы – инсулина.
В ближайшее время ученые намерены исследовать функции генов, близких к PHA-4, у других видов животных. Если эти исследования приведут к аналогичным результатам, это может стать новым косвенным подтверждением эффективности популярных ныне низкокалорийных диет. В то же время исследователи не исключают, что открытие молекулярных механизмов эффекта долголетия рано или поздно приведет к разработке лекарств, позволяющих продлить жизнь без изнурительных диет.