МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ ТА НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ”ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”


РОЗРОБКА ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОБРОБКИ
АНАЛОГОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ
Методичні вказівки до курсової роботи
з дисципліни “Архітектура комп’ютерів”
для студентів базового напрямку 6.08.04 “Комп’ютерні науки”


Затверджено на засіданні кафедри
“Системи автоматизованого проектування”
Протокол № 9 від 2008 р.

Львів - 2008
РОЗРОБКА ОБЧИСЛЮВАЛЬНОЇ СИСТЕМИ ОБРОБКИ АНАЛОГОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ: Методичні вказівки до курсової роботи з дисципліни “ Архітектура комп’ютерів ” для студентів базового напрямку 6.08.04 “Комп’ютерні науки”/Укл. Панчак Р.Т., Процько І.О., Теслюк В.М., НУ “Львівська політехніка”, 2008.

Укладачі: Р.Т. Панчак, ст. викл. ,
І.О. Процько, канд. техн. наук, доцент,
В.М. Теслюк, канд. техн.наук, доцент.


Відповідальний за випуск С.П. Ткаченко, канд. техн.наук, доцент

Рецензенти : В.І. Каркульовський, канд. техн.наук, доцент,
П.О. Кравець, канд. техн.наук, доцент
МЕТА КУРСОВОЇ РОБОТИ
Виконання курсової роботи має за мету :
поглиблення теоретичних знань з апаратних і програмних засобів обчислювальних мікропроцесорних пристроїв (МПП);
розвиток навиків самостійної розробки загальної структури МПП з аналого-цифровим і цифро-аналоговим перетворенням інформації, побудови принципових схем окремих вузлів, розробки та відлагодження програмного забезпечення на мові Асемблер для мікропроцесора (МП) КР580ВМ80;
набуття навиків роботи з технічною та довідниковою літературою по вибору аналого-цифрового і цифро-аналогового перетворювачів (АЦП і ЦАП), використання стандартних і написання власних підпрограм з прикладного програмного забезпечення МП КР580ВМ80.
Курсова робота має сприяти закріпленню і узагальненню знань, отриманих студентом на лекційних, лабораторних і практичних заняттях, застосуванню цих знань до комплексного вирішення конкретної інженерної задачі, тобто розв’язання взаємно зв’язаних між собою питань аналогової і цифрової техніки, математики і програмування. Разом з тим ряд деяких питань теми курсової роботи мають бути розроблені більш детально на основі загального вирішення задачі.
ЗАВДАННЯ ДО КУРСОВОЇ РОБОТИ
Тема курсової роботи: Розробка обчислювальної системи обробки аналогової інформації. Інша тема може бути вказана або погоджена з викладачем. Окремі пункти завдання для курсової роботи за погодженням з викладачем можуть бути уточнені або замінені в процесі виконання роботи.
Постановка задачi: Розробити компоненти апаратного і програмного забезпечення обчислювальної системи на базі мікропроцесорного пристрою (МП КР580ВМ80), яка включає аналогово-цифровий і цифро-аналоговий перетворювачі і виконує функцію цифрової обробки аналогової інформації. Обробка описується заданим пропорційно-інтегро-диференціальним рівнянням y(t)=f(x), що пов’язує аналогові сигнали х(t) на вході і у(t) на виході системи.
ПОРЯДОК ЗДАЧІ КУРСОВОЇ РОБОТИ
В процесі виконання курсової роботи всі текучі питання студент повинен виясняти на консультаціях. Закінчена, але не підшита курсова робота представляється викладачу. До захисту курсова робота не допускається у випадку:
- не виконання суттєвих пунктів завдання;
- при відсутності необхідних розрахунків і програм, що виконуються;
- при невиконанні правил оформлення пояснювальної записки;
- при наявності грубих помилок, невірних трактувань і т.д.;
- при незадовільних відповідях студента під час співбесіди на попередньому перегляді роботи.
До захисту допускаються студенти, які виконали всі вимоги до оформлення курсової роботи та учбової програми.
ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ КУРСОВОЇ РОБОТИ
Курсова робота повинна складатись із наступних розділів:
Завдання до курсової роботи.
Анотація.
Зміст.
Перелік умовних скорочень.
Вступ.
1. Синтез аналогової схеми фільтру.
2. Синтез структурної схеми цифрового фільтру.
3. Вибір і обгрунтування типу АЦП і ЦАП.
3.1. Вибір типу АЦП.
3.2. Вибір типу ЦАП.
3.3. Структура представлення даних.
4. Структурна схема та алгоритм функціонування МПП.
4.1. Опис структурної схеми МПП.
4.2. Розподіл адресного простору.
4.3. Алгоритм функціонування МПП.
5. Загальна структура програми роботи МПП.
5.1. Опис програм вводу, виводу.
5.2. Опис програми обробки інформації.
5.3. Оцінка фінітної частоти вхідного аналогового сигналу.
6. Побудова блоку пам’яті.
6.1. Вибір і обгрунтування типу мікросхеми пам’яті.
6.2. Виділення адресного простору для блоку пам’яті.
6.3. Опис визначення кількості мікросхем пам’яті в блоці.
6.4. Синтез схеми дешифратора адрес для блоку пам’яті.
7. Опис функціонального вузла.
Аналіз результатів та висновки.
Список використаної літератури.
Додаток.
КОРОТКИЙ ОПИС ОСНОВНИХ РОЗДІЛІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ
В розділах курсової роботи необхідно відповідно описати.
Завдання до курсової роботи. (Зразок подано в кінці методики). Включити:
1. Назва теми роботи, 2. Термін здачі 3. Початкові дані (функціональна залежність, розрядність АЦП і ЦАП, полярність вхідного сигналу, спосіб організації обміну з АЦП, вид функціонального вузла).
Анотація. Описується коротко суть курсової роботи, об’єм пояснювальної записки і графічних матеріалів, короткі зміст роботи і висновки відносно застосування одержаних результатів.
Наприклад:
Синейко Ю.В.
“ Розробка обчислювальної системи обробки аналогової інформації ”. Курсова робота. - НУ “Львівська політехніка”, каф.: САПР, дисципліна: “ Архітектура комп’ютерів ”, 2008.
Курсова робота складається з 35 сторінок, 6 таблиць, 11 схем, 2 додатків.
В даній курсовій роботі розроблено компоненти апаратного і програмного забезпечення обчислювальної системи, яка включає мікропроцесорний пристрій, аналогово- і цифро-аналогові перетворювачі і виконує обробку за функціональною залежністю EMBED Equation.2 аналогового сигналу. Дана робота охоплює ввід і первинну обробку аналогової інформації, подальшу цифрову обробку інформації за програмою і вхідними даними, а також вивід обробленої інформації в аналоговій формі для подальшого використання.
Зміст. Перед текстом пояснювальної записки поміщається зміст роботи на окремій сторінці. Описуються всі розділи та підрозділи пояснювальної записки і відповідна їм нумерація сторінок.

Перелік умовних скорочень. Розшифрувати використані в пояснювальній записці всі абревіатури.

Вступ. Тут необхідно відобразити сучасний стан проблеми, актуальність, перспективність, мету і цілі курсової роботи, а також загальний підхід до розв’язку поставленої задачі.
1. Синтез аналогової схеми фільтру. Обробка сигналу виконується за заданою пропорційно-інтегро-диференціальною залежністю, що пов’язує аналогові сигнали х(t), у(t) на вході та на виході системи. Наприклад,
y(t) = ?x(t) – ? dx/dt,
де x(t) - вхідний аналоговий сигнал; y(t) - вихідний аналоговий сигнал; ?=2?/T - кругова частота з інтервалом дискретизації T; ? - стала безрозмірна величина.
Якщо обробка виконується над аналоговим сигналом, то такий пристрій називають аналоговим фільтром. Передавальна характеристика аналогового фільтру забезпечує відповідні амплітудно-частотні та фазово-частотні залежності, які визначають тип фільтру. Для прикладу розглянемо синтез аналогового фільтру на основі заданої функціональної залежності:
y(t) = ?x(t) - ? dx/dt,
На основі операційного підсилювача ОП1 зібрана схема диференціатора, на ОП2 - схема додавання-віднімання, а на ОП3 – схема інвертора аналогового сигналу. За функціональною схемою 1 ?1 = R4/R3, ? = - R1C R4/R2 .


Схема 1. Функціональна схема аналогового фільтра
Сигнал на виході кожного операційного підсилювача ОП визначається співвідношеннями, що наводяться в приведеній схемі 2 на основі простих функціональних залежностей на ОП :



Схема 2. Функціональні залежності на спрощених схемах з ОП.
Варто зауважити про врахування знаку вихідної величини на виході інвертуючого операційного підсилювача.
2. Синтез структурної схеми цифрового фільтру. Розділ включає виведення рівняння цифрового фільтру та реалізацію структурної схеми на основі одержаного дискретного рівняння.
В лінійних системах вхідний x(t) та вихідний y(t) аналогові сигнали в загальному випадку зв’язані пропорційно-інтегро-диференціальним законом регулювання. Розглянемо перехід від пропорційно-інтегро-диференціальної функціональної залежності до її представлення в кінцево-різницевій формі. Прикладом такого рівняння з усіма трьома типами членів є наступне:
EMBED Equation.2 ,
де x(t) - вхідний аналоговий сигнал; k - коефіцієнт передачі; EMBED Equation.2 і EMBED Equation.2 - сталі часу; y(t) - вихідний сигнал, що необхідно сформувати на виході системи.
Дискретизація аналогового рівняння полягає в заміні безперервної величини її дискретними відліками EMBED Equation.2 і відповідними перетвореннями похідних та інтегралів. Очевидна дискретизація першої похідної - її заміна першою скінченою різницею:
EMBED Equation.2 ,
де t - інтервал дискретизації.
Аналогічні скінченні різниці використовуються при дискретизації похідних вищих порядків. Так, наприклад, похідна другого порядку може бути замінена виразом:
EMBED Equation.2 .
Один з способів дискретизації інтеграла полягає в його усуненні шляхом диференціювання рівняння. Інший спосіб прямої дискретизації пов’язаний з такими перетвореннями:
EMBED Equation.2 .
В результаті часової дискретизації при заміні безперервної величини її дискретними відліками EMBED Equation.2 для заданого рівняння отримаємо рівняння цифрового фільтра. Це рівняння в загальній формі при обробці інформації в реальному масштабі часу, має вигляд:
EMBED Equation.2 ,
де m i k -кількість відліків, які обробляються цифровим фільтром в кожний момент часу (додатні цілі числа); EMBED Equation.2 - коефіцієнти, які визначають характеристики фільтра.
При наявності в правій частині рівняння членів виду EMBED Equation.2 фільтр називається рекурсивним, при відсутності таких членів - не рекурсивним.
Цифровий фільтр може бути реалізований як апаратурно, так і програмно. При апаратурній розробці необхідними схемними елементами є вузли, що реалізують перемножувачі, суматори і елементи затримки. Наприклад, на схемі 3 зображена структурна схема апаратної реалізації цифрового фільтра, який описується рівнянням:
EMBED Equation.2

Схема 3. Структурна схема реалізації рівняння цифрового фільтра,
де: Д – елемент затримки, Х – елемент множення, ? – суматор

3. Вибір і обґрунтування типу АЦП і ЦАП. Розділ складається з підрозділів.
3.1 Вибір типу АЦП. (Підрозділ містить обґрунтування вибору даного типу АЦП, його умовне позначення АЦП, опис виводів, технічні параметри, структурна схема підключення до МП, часова діаграма роботи АЦП).
3.2 Вибір типу ЦАП. (Підрозділ містить обґрунтування та умовне позначення ЦАП, опис виводів, технічні параметри, структурна схема підключення до МП).
3.3 Структура представлення даних. (Аналіз максимального і мінімального можливих вихідних значень Yn, схема одержаної структури даних).
Пристрій, який реалізує на основі одержаних дискретних рівнянь задану функціональну залежність приведено схемі 4.
Вихідний
аналоговий
сигнал
Вхідний
аналоговий
сигнал
Вих ОП
ЦАП
МПС
Вх ОП
АЦП
x(t) k y(t) y(t)

Схема 4. Структурна схема пристрою мікропроцесорної обробки аналогового сигналу: Вх ОП - блок вхідного операційного підсилювача (може включати пристрій вибірки-зберігання); АЦП -аналого-цифровий перетворювач; МПС - мікропроцесорна система; ЦАП - цифро-аналоговий перетворювач; Вих ОП - вихідний операційний підсилювач.
3.1 Вибір типу АЦП. Аналого-цифровий перетворювач в обчислювальних системах застосовується для узгодження представлення інформації між джерелами аналогових сигналів (здавачами, сенсорами) та цифровими пристроями обробки. Рівень вхідного аналогового сигналу необхідно узгоджувати з вхідним діапазоном АЦП. Найчастіше перетворювачі аналогового сигналу в цифровий код використовують однополярні вхідні сигнали в діапазоні 0...5В або двополярні - -2,5В ...+2,5В. Якщо діапазон вхідного сигналу буде складати тільки частину повного вхідного діапазону АЦП, то деякі вихідні кодові комбінації перетворювача можуть мати значний вплив похибок перетворення. Тому блок Вх ОП виконує функцію попереднього масштабування вхідного сигналу. Зміна вхідного сигналу під час процесу перетворення в АЦП також вносить невизначеність при перетворенні. Тому блок Вх ОП - може включати пристрій вибірки-зберігання у випадку:
[dx(t)/dt]max ? ПД/2n tпер ,
де, ПД- повний діапазон вхідного сигналу; tпер - час перетворення; n - розрядність АЦП. В курсовій роботі вважатимемо, що ця умова не виконується і не будемо розглядати блок ВхОП з пристроєм вибірки-зберігання.
При виборі типів АЦП і ЦАП доцільно дотримуватись таких вимог:
кількість розрядів АЦП і ЦАП рівна і відповідає умовам індивідуального завдання;
керування роботою АЦП і ЦАП здійснюється з мінімальними апаратними і програмними затратами;
цифрові виходи АЦП і входи ЦАП мають відповідні логічні рівні, тобто допускають підключення до каналів вводу-виводу;
відповідність полярності вхідного і вихідного сигналу до завдання і схем вибору АЦП та ЦАП .
В таблиці1 наведено ряд мікросхем АЦП та деякі їх параметри.
Таблиця 1
Основні параметри ряду мікросхем АЦП
( n - кількість двійкових розрядів; EMBED Equation.2 - час перетворення; m - кількість виводів мікросхеми )
Існують різні види перетворення аналогового сигналу в АЦП що відрізняються послідовністю виконуваних операцій, схемотехнічними рішеннями, технологічними особливостями та конструктивними рішеннями. До фундаментальних видів перетворення слід віднести послідовні (двійково-вагового наближення, двохетапного інтегрування), послідовно-паралельні, паралельні. За часовими параметрами для виконання курсової роботи достатньо використати послідовні АЦП. Тому в таблиці наведено типи АЦП, що використовують послідовне наближення або подвійне інтегрування. Спосіб паралельного або однократного відліку використано в основному для реалізації надшвидкодіючих перетворювачів.
Одним з основних технічних параметрів АЦП є tпер- час перетворення, або число відліків вхідного сигналу, що виконує перетворювач за одиницю часу забезпечуючи повну точність. Важливо, щоб час програми обробки на МП був менший від часу перетворення, що забезпечить без затримки обробку вхідних цифрових кодів.
З метою зменшення кількості проміжних елементів розроблені функціонально завершені АЦП, які сумісні з КР580ВМ80 та іншими МП, які працюють з ТТЛ-рівнями і можуть мати вихідні каскади з трьома стійкими станами, що спрощує їх спряження з шиною даних МП.
Для прикладу розглянемо мікросхему К572ПВ4 аналого-цифрового перетворювача. К572ПВ4 призначена для перетворення аналогових сигналів, що надходять по восьми паралельних каналах, у цифровий код з наступним його збереженням в ОЗП і зчитуванням МПС кодів перетворення з його пам'яті. В його склад входять аналоговий мультиплексор (АМП) для переключення вхідних каналів, сам АЦП, внутрішня пам‘ять (ВОЗП) об’ємом 64 біти (організація 8 × 8) для збереження результатів перетворення по кожному з каналів, вихідний буфер (БР) з трьома станами, схема управління (СУ) з послідовним опитуванням каналів, фіксацією адреси, записом і зчитуванням інформації.




Схема 5. Часова діаграма роботи АЦП.
Мікросхема АЦП К572ПВ4 виготовлена за КМОП технологією. Мікросхема К572ПВ4 забезпечує стабільну роботу при напрузі живлення Ucc =5 В ±5% у наступних режимах:
однополярному (позитивної полярності) з зміною вхідного, напруги в діапазоні від 0 до 2,5 В призначеннях UREF1=2,5 В і UREF2=0,
однополярному (негативної полярності) зі зміною вхідної напруги в діапазоні від
-2,5 В до 0 при значеннях UREFl = 0 і UREF2= - 2,5 В;
біполярному зі зміною вхідних напруг у діапазоні від - 1,25 В до 1,25 В при значеннях UREF1 = 1,25 В и UREF2 = — 1,25В.

Схема 6. Умовне позначення АЦП КР572ПВ4.
Нумерація і призначення виводів мікросхеми КР572ПВ4,електричну схему якої показано на схемі 6:
1 – вихід мультиплексора В; 2-9 — входи мультиплексора 0 (AIN7) — 7 (AINO);
10 — опорна напруга UREF1;
11— опорна напруга UREF2;
12 — вибір каналу і початок перетворення STAТ;
13 — вхід керування зчитуванням даних ОЗП CS;
14 — загальний вивід 0;
15 — вхід тактових імпульсів CLK;
16 — вхід керування при звертанні до ОЗП ALE;
17-19 — адресні входи АО-А2;
20 — цифровий вихід 8 (СР) (DВ7);
21—26 — цифрові виходи 2-7 (DВ6)—2 DВ1);
27 — цифровий вихід 1 (МР) (DВ0);
28 — напруга джерела живлення Ucc
При частоті послідовностей тактових імпульсів на вході CLK (вивід 15) 1.6 МГц., яка співпадає по значенню з частотою перетворення, то час tпр АЦП не перевищує 25 мкс. на канал.
Протягом усього періоду перетворення, рівного сумі часів tc – часу перетворення для кожного з восьми каналів, цифрова інформація зберігається в ВОЗП. Це забезпечує прямий доступ до пам’яті АЦП у кожній з моментів часу. Наступна зміна даних у ВОЗП відбувається наприкінці кожного циклу, перетворення, причому тільки в стовпці, що відповідає номеру опитуваного каналу. Запис інформації в ВОЗП проводиться по сигналу WR, а зчитування – по сигналу RD.
Адреса вибору каналу визначається у відповідності, зі значенням цифрового коду, записаного в адресні шини А0- А2 (виходи 17—19).
При звертанні до ВОЗП дані про стан адресних шин А2 — А0 надходять у регістр адреси АЦП при високому рівні логічного сигналу ALE (вивід 16) і фіксується при його нульовому рівні.
Зчитування цифрової інформації ВОЗП на вихідну 8-розрядну шину здійснюється при подачі на вхід CS (вивід 13) сигналу логічний 0, після чого комірки буферного регістра переходять зі стану високоімпедансного в провідний стан. Аналого-цифровий пристрій здатний обмінюватися цифровою інформацією з КМОП і ТТЛ (малопотужними) ВІС і МП.
Для вибору відповідного режиму роботи АЦП непотрібно спеціальних сигналів керування, так як режим забезпечується комбінацією значень UREF1 і UREF2. При чому, значення які подаються в діапазоні від -2.5 до +2.5 визначають мінімальне та максимальне значення вхідного сигналу для перетворення.
Зміні вхідної аналогової напруги UIRN у межах від 0 до 2,5 В і від -2,5 В до 0 відповідає зміна вихідного коду від 00...00 до 11...11.
У біполярному режимі роботи СР вихідного коду стає знаковим.
Зміні UIRN у межах від -2,5 до 2,5В відповідає зміна вихідного коду від 00..00 до 11.. 11. Тобто це є прямий знаковий код додатне значення (+) рівне від 00..00 до 01..11, а від’ємне (-) від 10..00 до 11.11.
При виборі АЦП необхідно чітко визначитись з вихідним кодовим представленням. Найчастіше на цифрових виходах дані подаються в прямому двійковому, оберненому двійковому, двійковому доповненому і двійковому зміщеному кодах.
Таблиця 2.
Вихідне кодове представлення АЦП
Для спряження АЦП і ЦАП з МП доцільно використати програмований паралельний інтерфейс (ППІ) КР580ВВ55. При програмному опитуванні АЦП можна використати режим 0 ППІ, а при вводі через переривання-режим 0 або 1.
На схемі 7 зображено фрагмент структурної схеми підключення 8-розрядних АЦП (в режимі програмного опитування) і ЦАП до МПП через КР580ВВ55.

Схема 7. Структурна схема підключення АЦП і ЦАП до МПП.
На аналоговий вхід АЦП подається сигнал x(t) через резистор R , який визначає масштаб перетворення. Цифрові виходи Р (1-8) АЦП підключені до каналу А ППІ. Виводи, що відповідають сигналам П (пуск) і ГТ (готовність), підключені відповідно до розрядів 0 і 4 каналу С. Цифрові входи ЦАП підключені до каналу В. На виході блоку ЦАП (з відповідними елементами) формується аналоговий сигнал y(t). Обмін між ППІ і МП здійснюється через виводи D (0-7), які підключені до шини даних. Канал А і старша тетрада каналу С (розряди 4-7) ППІ повинні бути запрограмовані на ввід інформації, канал В і молодша тетрада каналу С (розряди 0-3) - на вивід.
На схемі 8 наведено приклад фрагменту схеми підключення АЦП до шин МПП в режимі вводу вводу інформації через переривання при використанні команди RST N (рестарт). Запуск АЦП (сигнал П), як і в режимі програмного опитування, здійснюється через паралельний інтерфейс КР580ВВ55 (розряд 0 каналу С). ППІ використовується в режимі 0, сигнал ГТ після інвертування поступає на вхід синхронізації тригера К155ТМ2. Коли на вході “С” відбувається перехід від рівня логічного 0 до рівня логічної 1, дані з входу D (тобто логічна 1) передаються на вихід Q , який з’єднаний з виводом запиту переривання INT мікропроцесора КР580ВМ80. Очевидно, що ця зміна стану тригера відбувається лише тоді, коли на вході “R” (виводі INTE ) сигнал має рівень логічної 1, тобто переривання дозволено.


Схема 8. Приклад фрагменту схеми підключення АЦП до шин МПП.
3.2 Вибір типу ЦАП. Цифро-аналоговий перетворювач забезпечує перетворення вихідного цифрового коду в аналогову величину (напругу, струм). Застосовують в основному два методи ЦАП: складання одиничних еталонних величин або складання еталонних величин, ваги котрих відрізняються. Його основу складають цифровий код і прецизійне джерело зразкової напруги Uзр, що підключені до резисторної матриці. Якщо на вхід ЦАП подаємо позиційний двійковий цифровий код dndn-1,...,d1d0, то вихідна напруга дорівнюватиме :
Uвих = Uзр[(R/2R) dn +(R/4R)dn-1+...+(R/2nR)d1+(R/2n+1 R)d0].
Співвідношення значень опорів матричних резисторів виготовлені з високою точністю для забезпечення необхідної лінійності перетворення вхідного цифрового коду в вихідну напругу.
Класифікація ЦАП проводиться за:
-способом формування вихідної напруги (складання напруг, струмів, ділення напруг);
- виду вихідного сигналу (з виходом по струму, з виходом по напрузі);
- полярності вихідної напруги (постійна, змінна).
Таблиця 3.
Основні параметри ряду мікросхем ЦАП

Так наприклад, мікросхема ЦАП К572ПА2 може працювати в режимі 2-квадрантного (однополярний сигнал на двополярний Uоп) та 4-х квадрантного (двополярний сигнал на двополярний Uоп) формування вихідної напруги. Наприклад, режим чотирьохквадрантного перемноження дасть наступну залежність виходу від вхідного коду:
Таблиця 4
В даному підрозділі необхідно навести дані про електричні параметри ЦАП. Приклад приведення таблиці електричні параметри одного з ЦАП:
Таблиця 5
Основні електричні параметри ІС К1108ПА1
Для спряження АЦП і ЦАП з МП доцільно використати програмований паралельний інтерфейс (ППІ) КР580ВВ55, що має режими роботи 0 або 1 (відповідно варіанту завдання).
Приклад приведення структурної схеми підключення ЦАП до МП:

Схема 9. Структурна схема підключення МП і ЦАП.
3.3 Структура представлення даних. Структура даних, які входять в рівняння цифрового фільтра, визначається коефіцієнтами рівняння і заданою розрядністю АЦП.
Нехай отримане рівняння ЦФ має вигляд: yn = a1yn-1 +b0xn+b1xn-1 .
Вхідний сигнал є однополярним або двополярним, розрядність АЦП дорівнює 8. Тоді, результат перетворення АЦП в залежності від вхідного сигналу подамо у вигляді таблиць 6, та 7.
Таблиця 6
Однополярна вхідна напруга Uxn виражатиметься через вихідний код АЦП xn за таблицею 6.
Uxn = xnUxmax/28

Таблиця 7
Для двополярної вхідної напруги Uxn матимемо залежність з вихідним кодом АЦП xn
Uxn = Uxmax(xn/27 -1).
Результат перетворення 8 - розрядного блоку ЦАП в залежності від цифрового коду yn вихідної напруги Uyn подано у вигляді таблиці

Таблиця 8
Підставимо залежності у рівняння цифрового фільтра :
Uymax yn /28 = a1 Uymax yn-1/28 +b0 Uxmax xn/28 +b1 Uxmax xn-1/28 ,
(Uymax/Uxmax )yn = a1 (Uymax/Uxmax )yn-1 +b0 xn +b1 xn-1 ,
yn = a1 yn-1 +b0(Uxmax/Uymax ) xn +b1(Uxmax/Uymax )xn-1 .
Коефіцієнти цифрового фільтру при xn, xn-1 залежать від співвідношення напруг (Uymax/Uxmax ) на вході АЦП і виході ЦАП даного МПП. Тому при аналізі структури даних це необхідно враховувати або вибирати перетворювачі з електричними параметрами (Uymax/Uxmax )=1.
В даному підрозділі необхідно проаналізувати максимальне і мінімальне можливі вихідні значення yn. Наприклад, для рівняння ЦФ : yn = a1yn-1 +b0xn+b1xn-1, коефіцієнти EMBED Equation.2 представляються однобайтовими числами. В конкретному випадку необхідно проаналізувати їхні значення (більші, чи менші одиниці). Для оцінки yn max приймаємо для заданої розрядності АЦП максимальні кодові комбінації для значень yn-1, xn, xn-1 :
yn(max) = a1yn-1(max) +b0xn(max )+b1xn-1(max).
У випадку, коли a1 , b0 , b1 <1 і додатні
yn(max) < 3 yn(max).
Отже, щоб оброблене пропорційне до заданої розрядності вхідне значення в МПП відповідало реальному масштабу його необхідно підсилити в три рази в даному конкретному випадку. Аналогічний аналіз виконується і для оцінки мінімального вихідного значення yn min через yn-1, xn, xn-1 , тобто для мінімальних кодових комбінацій однакової заданої розрядності n для АЦП, ЦАП.
Розрядність кожного з добутків a1yn-1 , EMBED Equation.2 і EMBED Equation.2 не буде перевищувати (n x nk) , де nk - розрядність коефіцієнтів a1,b0,b1- В конкретному випадку необхідно буде визначитись з цілою частиною і дробовою.
В наведеній оцінці розрядності EMBED Equation.2 і EMBED Equation.2 необхідно врахувати можливість збільшення розрядності за рахунок операцій множення і додавання складових в рівнянні ЦФ в процесі обчислення, а також і можливе округлення. Тільки кінцева вихідна величина EMBED Equation.2 при подачі в ЦАП приводиться в межі відведеної розрядності n. Це пов’язано з тим, що в процесі мікропроцесорної обробки накопичуються похибки квантування АЦП, похибки округлення арифметичних операцій, похибки трансформації та інші, які недоцільно відтворювати на виході системи. Тобто, зсувом накопичених добутків позиції вправо до отримання n розрядності формуються вихідні значення, що будуть подаватися в ЦАП.
Дані представляються у вигляді таблиці, щоб краще зрозуміти їх розміщення в оперативній пам’яті. Наприклад, для представлення величин коли a1 , b0 , b1 потрібно по nk біт, а для величини xn, xn-1 - по n біт. Величина EMBED Equation.2 займатиме (n x nk) комірок пам’яті. Після обчислення і виведення EMBED Equation.2 воно заміщує величину EMBED Equation.2 , EMBED Equation.2 - величину EMBED Equation.2 , а значення EMBED Equation.2 вводиться від АЦП.
a1
nk ... 2 1
nk ... 2 1
nk ... 2 1
n ... 2 1
n ... 2 1
(nk x n) ...
2 1

(nk x n) ... 2 1
b0
b1
xn
xn-1
yn
yn-1
Схема 10. Структура представлення даних.
Одержана структура представлення даних визначає формати виконання арифметичних операцій обчислення вихідного значення цифрового фільтра.
4. Структурна схема та алгоритм функціонування МПП. Розділ містить три підрозділи.
4.1 Опис структурної схеми МПП. Структурна схема МПП має включати крім АЦП і ЦАП всі необхідні для функціонування компоненти МПС: МП КР580ВМ80, тактовий генератор КР580ГФ24, системний контролер КР580ВК28, оперативну та постійну пам’ять (ОЗП, ПЗП), програмований паралельний інтерфейс КР580ВВ55, до якого можуть підключатись АЦП, ЦАП, засоби індикації, а також інші додаткові компоненти, якщо їх використання обумовлене індивідуальним завданням (наприклад, контролер переривань КР580ВН59, контролер прямого доступу до пам’яті КР580ВТ57, та інші).
В підрозділі необхідно чітко визначити і навести структурну схему МПП, конкретно з зображенням не однієї системної шини (СШ), як зображено на схемі 11, а трьох шин даних (ШД), адресної шини (АШ) і шини керування (ШК), з яких складається СШ.
ОЗП
МП
ЦАП
ІНД
АЦП
ТГ
СК
ДШП
ДШВ/В
ПЗП
Канали вводу / виводу


СШ




Вх Вих
Схема 11. Структурна схема МПП.
Позначення елементів на схемі: СШ - системна шина (ШД, АШ, ШК); МП- мікропроцесор КР580ВМ80, ТГ - тактовий генератор; СК - системний контролер; ПЗП - постійний запам’ятовуючий пристрій; ОЗП - оперативний запам’ятовуючий пристрій; ДШП - дешифратор пам’яті; ДШВ/В - дешифратор каналів вводу/виводу; ІНД - пристрої індикації.
При описі структурної схеми МПС необхідно вказати і обґрунтувати функції відповідних елементів мікросхем вказати розрядність та навести таблицю.
Таблиця 9.
Ввід інформації від АЦП може здійснюватися одним з двох способів:
програмним опитуванням, при якому ініціатором обміну є мікропроцесор, періодично опитуючи готовність даних;
в режимі переривань, при якому готовність даних формує сигнал переривання для МП, в результаті чого МП переходить на підпрограму обробки переривання ( ввід інформації від АЦП).
Реалізація переривання можлива або з використанням команди RST N, або з використанням контролера переривань КР580ВН59. В двійковій формі команда RST N має вигляд:
1 1 EMBED Equation.2 1 1 1,
де EMBED Equation.2 - двійковий код числа N.
При використанні цієї команди за сигналом “Готовність даних ” від АЦП на шині даних має бути сформований код команди RST N. Цю команду вектора переривань можна
легко згенерувати. Вектор переривання формується апаратно через буферні елементи (К155ЛП) - вихідні розряди, яких дорівнюють коду N*8.
4.2 Розподіл адресного простору. (Привести схему розподілу адресного простору та описати таблицю адрес, що відводяться для програм, підпрограм переривань, даних і зовнішніх пристроїв).
В адресний простір МП КР580ВМ80 входить 64К адрес пам’яті (216), що визначається 16 - розрядною адресною шиною. Мікропроцесор КР580ВМ80 може здійснювати синхронний і асинхронний обмін інформацією за даними адресами з пам’яттю (ПЗП, ОЗП) та зовнішніми пристроями. При обробці інформації МП зчитує коди команд, дані і записує одержаний вміст в регістри РЗК або виконує обмін інформації з пам’яттю та зовнішніми пристроями.
Можливі два підходи до організації звертання до пристроїв обміну інформації. Перший підхід використовує звертання до зовнішніх пристроїв, як до комірок пам’яті. Тобто, адресний простір, що відводиться для цих пристроїв включає 64К адрес. Однак, внаслідок повного вкладення адресного простору пристроїв вводу/виводу в простір адрес пам’яті, останнє пропорційно зменшується з збільшенням числа обслуговування зовнішніх пристроїв вводу/виводу. До переваг даного підходу можна віднести можливість використання різноманітних команд пересилання даних.
При цьому адресний простір пам’яті буде максимальним (64К). Наприклад:
Схема 12. Розподіл простору адрес.
Інший підхід використовує роздільне керування пам’яттю і зовнішніми пристроями. Лише тільки дві команди IN і OUT, в цьому випадку, призначені для обміну інформації з зовнішніми пристроями. Так, як для цих команд адрес для зовнішнього пристрою 8-ми розрядний, то МП КР580ВМ80 може звертатись до 256 пристроїв вводу і виводу. В наведеній схемі 12 прикладу розподілу адресного простору не містить адреси зовнішніх пристроїв вводу/виводу (АЦП, ЦАП), які можуть бути визначені за двома описаними підходами до організації звертання до пристроїв обміну інформації. Тому необхідно вказати, які адреси задаються для зовнішніх пристроїв. При звертанні до зовнішніх пристроїв за допомогою команд IN і OUT на кожні 8 розрядів (старших і молодших) адресної шини видаються одинакові адреси.
4.3 Алгоритм функціонування обчислювальної системи. (Навести блок схему алгоритму функціонування МПП і описати) Алгоритм функціонування МПП визначається згідно з вимог завдань курсової роботи і визначає розробку функціональної схеми МПП, що приводиться в Додатку пояснювальної записки.
Для всіх пристроїв існує режим початкового пуску. Початковий пуск. При одночасному включенні живлення -5В; +5В і 12В (або послідовно у вказаному порядку) і поступленні тактових імпульсів на мікропроцесор з генератора тактових інтервалів. Всі регістри і прапорці МП встановлюються в довільні стани. Після цього подається з ГТІ на вхід RESET МП сигнал високого рівня тривалістю не менше 3 тактів - лічильник команд (PC), тригер дозволу переривання (вихід INTE), а також тригер підтвердження захоплення (вихід HLDA) скидуються, і мікропроцесор починає вибірку з пам’яті команд, розміщених з нульової адреси.
В залежності від виконуваних команд МП проходить через послідовність різноманітних машинних циклів, які мають відповідну кількість тактів. Так, в результаті виконання команди HLT відбувається програмний перехід в стан “зупинка”. Стан роботи МП “чекання” призначений для узгодження його роботи з повільнодіючою пам’яттю або зовнішніми пристроями і визначається рівнем вхідного сигналу READY на вході МП і виході WAIT. По сигналу високого рівня на вході HOLD МП переходить в стан “захоплення”.
Тоді сигнали керування на виводах МП не змінюються, однак виводи шин даних і адресної переходять у високоімпедансний стан. Цей стан призначений для того, щоб зовнішній пристрій міг записувати або зчитувати інформацію безпосередньо в пам’ять системи, обходячи мікропроцесор. Режим “захоплення” істотно підвищує швидкість обміну інформації, що визначається за ініціативою зовнішнього пристрою. В стані “переривання” МП опиняється при поступленні на вхід INT сигналу високого рівня, які періодично перевіряються МП в останньому такті виконання команди. Запит на переривання може бути виконаний, якщо тригер переривання МП (вихід INTE) встановлений в “1”. На початку цей тригер за сигналом RESET скидується в “0” . Дозволити переривання можна програмним шляхом використавши команду EI. Для переходу підпрограм обробки переривань можуть застосовуватись команди RST N або CALL.
Блок-схема алгоритму функціонування МПП має включати режим початкового пуску, після якого відбувається ініціалізація відповідних елементів мікропроцесорної системи. Також в блок-схему входять режими зчитування та запису інформації з АЦП та ЦАП, виконання програми обробки, яка визначається рівнянням цифрової фільтрації та інші відповідні дії.
Ввід інформації від АЦП може здійснюватися одним з двох способів:
програмним опитуванням, при якому ініціатором обміну є мікропроцесор, періодично опитуючи готовність даних;
в режимі переривань, при якому готовність даних формує сигнал переривання для МП, в результаті чого МП переходить на підпрограму обробки переривання ( ввід інформації від АЦП).
Реалізація переривання можлива або з використанням команди RST N, або з використанням програмованого контролера переривань (ПКП) КР580ВН59.
В двійковій формі команда RST N має вигляд:
1 1 EMBED Equation.2 1 1 1,
де EMBED Equation.2 - двійковий код числа N.
При використанні цієї команди за сигналом “Готовність даних ” від АЦП на шині даних має бути сформований код команди RST N. Цю команду вектора переривань можна
легко згенерувати. Вектор переривання формується апаратно через буферні елементи - вихідні розряди, яких дорівнюють коду N*8.
Реалізація переривання з використанням контролера переривань КР580ВН59, базується на початковій ініціалізації ПКП, що задає пріоритети запитів на переривання з можливостями програмного маскування та зміни порядку обслуговування переривань. При початковій ініціалізації ПКП за допомогою командного керуючого слова (ІCW1) задається адресний інтервал 4 або 8 байт між початковими адресами підпрограм обслуговування переривань (Таблиця 10)
Таблиця 10
Молодший байт адреси підпрограми переривань
де A7 A6 A5 – відповідні розряди молодшого байту адреси підпрограми переривань, які задаються при проектуванні.
5. Загальна структура програми роботи МПП. (Привести основну програму та описати її структуру).
Структура асемблерної програми для МПС на базі мікропроцесора КР580ВМ80 визначається на основі блок-схем алгоритму функціонування МПП. Ефективно створювати програми використовуючи принципи об’єктно-орієнтованого програмування. Тобто, відповідно можливостей системи команд даного МП організовувати основну програму, яка містить виклики підпрограм модулів. До таких підпрограм можна віднести підпрограму ініціалізації RST0, підпрограми вводу інформації від АЦП і виводу через ЦАП, підпрограму обробки інформації та інші.
При виконанні основної програми виклик підпрограм (CALL, RSTN) порушує природній порядок виконання команд. Виконання підпрограми обчислення рівняння цифрової фільтрації, також може викликати інші підпрограми. Для правильного виконання такого механізму вкладень підпрограм необхідно забезпечити достатню область під стек. Правильно складені підпрограми не повинні міняти вміст регістрів мікропроцесора, крім регістрів, що використовуються для початкових даних і результату. Для цього в мінімальній кількості вміст регістрів на початку кожної підпрограми, що додатково використовуються, запам’ятовуються у стеку, а перед виходом з підпрограми (RET) відновлюються. Якщо, наприклад, підпрограма використовує регістри A,B,C, тоді необхідно їх значення запам’ятати в стеку і при завершенні підпрограми відновити:
M: PUSH PSW ; запам’ятовуються регістри A і F
PUSH B ; запам’ятовуються регістри В і С
............. ; тіло підпрограми
POP B ; відновлення регістрів В і С
POP PSW ; відновлення регістрів A I F
RET ; повернення з підпрограми
Враховуючи, що адреса повернення підпрограми також запам’ятовується в стеку необхідно слідкувати, до команди повернення RET кількість відновлень дорівнювала кількості запам’ятовувань в стеку.
Для забезпечення відповідності розділів курсової роботи необхідно чітко визначатись в програмах відносно місця знаходження даних в пам’яті і проведеним розподілом адресного простору.
5.1 Опис програм вводу, виводу. (Навести підпрограми вводу даних від АЦП, виводу обробленої інформації через ЦАП та описати її структуру).
Для того щоб підключити АЦП і ЦАП до мікропроцесорної системи (МПС) використовують паралельний програмований інтерфейс (ППІ) КР580ВВ55.
Виходячи з блок-схеми алгоритму функціонування МПП перед початком роботи необхідно ініціалізувати елементи мікропроцесорної системи. ППІ буде за програмовано на нульовий режим. Порт А буде використовуватися для вводу інформації з АЦП, порт В буде використано для виводу інформації на ЦАП. ППІ програмується за допомогою запису керуючого слова (КС) в регістр керуючого слова (РКС).
Наприклад, підпрограма ініціалізації виконує запис керуючого слова програмування режиму роботи ППІ КР580ВВ55 в регістр керуючого слова.
...
MVI A,98H ;програмування інтерфейсу
OUT 0D8H
Фрагмент підпрограми програмує паралельний інтерфейс КР580ВВ55 в режимі 0 у відповідності з визначеною структурою вводу/виводу. Адреса регістра керуючого слова – D8H (ця адреса визначається схемою дешифрації).
SHAPE \* MERGEFORMAT 1
0
0
1
0
0
11
0
Розряди С0-С3 програмуємо на вивід
Канал В програмуємо на вивід
Вибір режиму роботи 0
Розряди С4 – С7 програмуємо на вивід
Канал А програмується на ввід
Вибір режиму роботи 0
Ознака керуючого слова

Схема 13. Структура керуючого слова ППІ
Нижче наведений фрагмент програми яка здійснює ввід байта з АЦП і запис його у пам’ять в режимі програмного опитування та байта через ЦАП.
...
MVI A,98H ;програмування інтерфейса
OUT 0D8H
Підпрограма вводу цифрового коду з АПЦ, наприклад, оформлена у вигляді підпрограми INP. Пуск АПЦ здійснюється виводом в канал С (розряд 0) спочатку одиниці, а потім нуля. Наступні оператори вводять байт з каналу С, аналізуючи готовність АЦП (розряд 4) і при його нульовому значенні (перетворено вхідний відлік) вводять байт від АЦП через канал А. Введений байт записується в пам'ять за адресою, заданою в регістровій парі HL.
...
INP: MVI A,0FFh ;ввід з АПЦ
OUT 0D2h
XRA A
OUT 0D2h
M1: IN 0D2h
ANI 10h
JNZ M1
IN 0DOh
MOV M,A
RET
При виводі вихідного значення цифрового фільтра через ЦАП (підпрограма OUTP), байт виводиться в канал В з комірки пам'яті за адресою, яка задана в регістровій парі HL.
...
OUTP: MOV A,M ;ввід через ЦАП
OUT OD1H
RET

Зміст підпрограм обміну інформації з зовнішніми пристроями (АЦП і ЦАП) визначаються конкретною функціональною схемою відповідно до завдання курсової роботи і проведеним розподілом адресного простору.
5.2 Опис програми обробки інформації.
Підпрограма цифрової обробки інформації здійснює обчислення за одержаним рівнянням ЦФ, тобто необхідно провести обчислення значення yn за заданими значеннями xi, yi та постійними коефіцієнтами. При цьому, необхідно виконувати операції множення та додавання (віднімання), які виконують за допомогою відповідних підрограмам. Існують різні алгоритми для реалізації підпрограм множення і додавання чисел різного формату. Найбільш ефективний алгоритм Бута (Booth’s algorithm) множення знакових чисел. Підпрограми наведені нижче наведені не є ефективними з точки зору швидкодії, але є найпростішими прикладами реалізацій операцій множення та додавання на асемблері МП КР580ВМ80.

Підпрограма множення однобайтових цілих чисел без знаку.
Вхідні дані: регістр Е – множене; акумулятор A– множник.
Результат: регістрова пара HL – добуток.
Підпрограма використовує регістри C і D.
MURES: LXI H,0
MVI D,0
MVI C,8
Z1: DAD H
RLC
JNC Z2
DAD D
Z2: DCR C
JNZ Z1
RET
Підпрограма множення двобайтового числа на однобайтове без знаку.
Вхідні дані :регістр DE- множене; акумулятор A – множник.
Результати: регістри A, H, L – добуток (A–старші розряди; L-молодші).
Підпрограма використовує регістр С.
DMULT: LXI H,0
MVI C,8
Z3: DAD H
RAL
JNC Z4
DAD D
Z4: ACI 0
DCR C
JNZ Z3
RET
Підпрограма додавання двох двобайтових чисел.
Вхідні дані: регістрова пара BC – перше число; регістрова пара HL – адреса другого числа в пам'яті.
Результат – сума на місці другого числа з адресою в HL.

PLUS: MOV A,C
ADD M
MOV M,A
MOV A,B
INX H
ADC M
MOV M,A
DCX H
RET
Структура представлення даних визначає формати виконання операцій. При обчисленні вихідного значення yn можливе виконання операцій над цілими беззнаковими або знаковими числами. Деякі варіанти завдання передбачають використання даних, які представлені в форматі з фіксованою крапкою, що вимагає застосування відповідних підпрограм множення та додавання.
5.3 Оцінка верхньої фінітної частоти вхідного аналогового сигналу. (Скласти таблицю, де розміщена інформація про кількість тактів кожної програми, що виконуються основним циклом програми. Визначити верхню фінітну частоту вхідного аналогового сигналу).
Для визначення верхньої фінітної частоти, тобто значення максимальної частоти, що може міститись в аналоговому вхідному сигналі, необхідно порахувати максимальну кількість тактів при виконанні обміну і обробки інформації. Для цього, необхідно використати таблицю кількості тактів виконання конкретних команд в написаній програмі.
Таблиця 11.
Таблиця кількості тактів виконання команд МП КР580ВМ80
При визначенні загальної кількості тактів основного циклу програми, варто зауважити, що ряд програм використовують цикли та можуть викликаються декілька разів. Результати обчислення навести у вигляді таблиці.
Таблиця 12.
Кількість тактів, що виконуються основним циклом програми
На основі теореми про вибірки (дискретизації) визначимо фінітну частоту роботи МПП. Дана теорема в ряді випадків називається теоремою Котельнікова, Шеннона або Уіттекера - в честь учених, що її сформулювали і довели незалежно один від одного. Теорема стверджує можливість представлення аналогового сигналу дискретним рядом, отриманим з АЦП, у випадку виконання умови
f?t ? 2 fmax,
де f?t - частота дискретизації; fmax - фінітна частота вхідного аналогового сигналу.
При тактовій частоті роботи МП КР580ВМ80 рівній 2,5 МГц отримаємо тривалість виконання основного циклу програми
Тобр=(1/2,5МГц)N ,
що відповідає частоті обміну і обробки інформації в МПП, яка рівна
f?t =1/ Тобр .
За теоремою про вибірки фінітна частота вхідного аналогового сигналу має бути вдвічі і більше менша f?t , тобто
fmax = f?t /2=1/2 Тобр .
Отже, МПП ефективно з великою достовірністю проводить перетворення за функціональною залежністю аналогові сигнали з верхньою обмежуючою частотою рівною значенню fmax .
6. Побудова блоку пам’яті Постановка задачi до розділу: Розробити блок пам’яті заданого об’єму (М= N x 8) на основі мікросхеми пам’яті з організацією (Ni х ni ), вибравши тип мікросхеми пам’яті та задавши область адресного простору.
В підрозділах роботи необхідно описати:
6.1 Вибір і обгрунтування типу мікросхеми пам’яті. Вибрати тип пам’яті відповідної організіції (Ni х ni ), навести умовне позначення мікросхеми пам’яті, описати виводи, електричні параметри та часові діаграми.
Основними характеристиками мікросхем пам’яті є організація пам’яті (Ni х ni , де число комірок х розрядість комірки ), швидкодія, потужність споживання, режим роботи. Бувають статичні та динамічні ОЗП, що виготовляються за n-МДН, КМДН, ТТЛШ технологіями. Статичний тип пам’яті більш швидкодіючий, значно важче організувати і виготовити значні об’єми і, відповідно, набагато більшої вартості в порівнянні з динамічними ОЗП. В кристалах мікросхеми пам’яті містяться матриця запам’ятовуючих елементів, адресний дешифратор, керуючі та підсилюючі схеми.
Вибір мікросхем пам’яті [1] для заданої організації можна взяти з наведених таблиць.
Таблиця 1
Основні параметри ряду мікросхем для реалізації ОЗП
Таблиця 2
Основні параметри ряду мікросхем для реалізації ПЗП
6.2 Виділення адресного простору для блоку пам’яті. Привести схему розподілу адресного простору для МПС, що містить відповідні об’єми для ОЗП або ПЗП та надати відповідну таблицю.
В адресний простір МП КР580ВМ80 входить 64К адрес пам’яті (216), що визначається 16 - розрядною адресною шиною. Мікропроцесор КР580ВМ80 може здійснювати синхронний і асинхронний обмін інформацією за даними адресами з пам’ятю (ПЗП, ОЗП) та зовнішніми пристроями. При обробці інформації МП зчитує коди команд з ПЗП, а дані считує чи записує в ОЗП або виконує обмін інформації з пам’ятю та регістрами РЗК.
ПЗП
ОЗП
0000h

…
01FF h
...
ОЗП
0400 h
…
05FFh

...
FFFFh
Схема 1. Виділення простору адрес для блоку пам’яті об’ємом 512В.
6.3 Опис визначення кількості мікросхем пам’яті в блоці.
При побудові пам’яті заданого об’єму (N x n = M -об’єм пам’яті, N-число комірок і n - розрядість комірок) необхідно об’єднати декілька мікросхем в єдиний блок пам’яті. Можливе об’єднання в двох випадках:
при небхідності нарощення розрядності на основі заданої організації мікросхеми пам’яті (Ni х ni );
...
СS
WE
A(m)
A(0)
D(0)
...
СS
A(m)
A(0)
D(n)
…
…
WE
Нехай розрядність мікросхеми пам’яті – ni , а розрядність пам’яті яку потрібно побудувати – n,
тоді кількість мікросхем для нарощення розрядності
к = n/ni,
ці мікросхеми потрібно об’єднати паралельно.

Схема 2. Об’єнання модулів для нарощення розрядності.
Всі мікросхеми мають спільні адресні входи А(м), спільний вхід вибору мікросхем CS, і сигнал запису та читання WE (тільки для ОЗП). На схемі не показано адресний дишифратор, який забезпечує паралельне підімкнення групи мікросхем

при необхідності нарощення об’єму пам’яті на основі заданої організації мікросхеми пам’яті (Ni х ni );
АДш
...
СS
A(m)
A(0)
WE
...
СS
A(m)
A(0)
WE
A(L)
CS
D(n)
нехай N – об’єм пам’яті, яку необхідно побудувати, а Ni –об’єм пам’яті однієї мікросхеми, тоді загальне число таких мікросхем яких необхідно об’єднати
L=N/Ni,
їх неодхідно об’єднувати послідовно.

Схема 2. Об’єднання модулів для нарощення об’єму.
Для адресного розподілу окремих мікросхем використовуються адресні дешифратори (АДш), число виходів яких рівне L числу мікросхем, а число входів – числу незадіяних адресних ліній.
Можливе мішане об’єднання для нарощення розрядності та нарощення об’єму при побудові блоку пам’яті.
6.4 Синтез схеми адресного дешифратора для блоку пам’яті.
Для адресного розподілу окремих мікросхем використовуються адресні дешифратори (АДш), число виходів яких рівне L числу мікросхем, а число входів визначається за заданим об’ємом та виділеним простором адрес для блоку пам’яті.
Синтез схеми адресного дешифратора складається з послідовних етапів:
табличного задання початкової та кінцевої адреси для заданого блоку пам’яті;
представлення логічних виразів у СДНФ або СКНФ на основі таблиці;
побудова комбінаційної схеми адресного дешифратора но основі логічного виразу.
Приклад, для синтезу адресного дешифратора блоку пам’яті об’ємом 2К*8 на базі мікросхеми пам’яті ( 1К*8 )
Таблиця адрес пам’яті: A поч. 1110 0000 0000 0000
A кін. 1110 0111 1111 1111
к = n/ni=8/8=1; L= L=N/Ni=2K/1K=2 ;
A поч. 1 1110 0000 0000 0000 A поч. 2 1110 0100 0000 0000
…………………… …………………….
A кін. 1 1110 0011 1111 1111 A кін. 2 1110 0111 1111 1111

Логічниий вираз записуємо у вигляді:
CS1 = (A15 v A14 v A13 v A12 v A11) v A10
CS2 = (A15 v A14 v A13 v A12 v A11) v A10
SHAPE \* MERGEFORMAT &
&
&
1
1
1
A11
A12
A13
A14
A15
A10
CS2
CS1

Схема 3. Комбінаційна схема адресного дешифратора.
7. Опис функціонального вузла. Принципова схема функціонального вузла має бути наведена в складі пристрою в цілому, тобто в функціональній схемі МПП. При описі функціонального вузла потрібно навести умовне позначення, електричні параметри, вказати призначення всіх виводів, описати роботу, а при необхідності - навести структурну схему і часову діаграму роботи вузла.
Аналіз результатів та висновки. Друкується на окремій сторінці, містить аналіз результатів виконаних робіт, а саме.
Побудови аналогової схеми реалізації заданої залежності;
Здійснення часткової дискретизації і одержання відповідного рівняння цифрового фільтра (ЦФ);
Вибору типів АЦП і ЦАП і структури представлення даних при заданій розрядності АЦП та відповідно одержаного рівняння ЦФ;
Розробки структурної схеми МПП і на її основі алгоритму функціонування з врахуванням особливостей індивідуального завдання;
Визначення структурної схеми підключення АЦП і ЦАП до мікропроцесора КР580ВМ80 і часової діаграми роботи АЦП;
Складення на мові асемблеру мікропроцесора КР580ВМ80 програм вводу інформації через АЦП і виводу через ЦАП та програми відповідної цифрової обробки інформації.
Одержаної верхньої фінітної частоти роботи ЦФ;
Використання принципової схеми реалізації функціонального вузла (вказаного в індивідуальному завданні) разом з мікропроцесором КР580ВМ80 та функціональної схеми МПП.
Зробити висновки і навести приклади можливостей застосування розробленого МПП.
Список використаної літератури. При посиланні в тексті на літературні джерела необхідно приводити порядковий номер по списку в квадратних скобках, наприклад [3]. Перелік літератури пишеться в порядку використання і в відповідності до прийнятих вимог.
Додаток. Функціональна схема обчислювальної системи обробки аналогової інформації. Виконується на листі формату А3. В функціональній схемі необхідно накреслити всі вузли (АЦП, ЦАП, МПС, цифрові мікросхеми) з всіма суттєвими для роботи вузла сигналами. Схеми необхідно виконувати згідно з вимогами оформлення конструкторської документації.
Вимоги до оформлення пояснювальної записки
Необхідно, починаючи виконувати курсову роботу, дотримуватись вимог і намагатись естетично подати результати своєї курсової роботи.
Пояснювальна записка до курсової роботи друкується на листах формату А4 з однієї сторони листа i зшивається. На кожній сторінці з лівої сторони залишається поле 20 мм, зверху 25 мм, справа 10 мм, i внизу 15 мм. Сторiнки пояснювальної записки, включаючи сторінки лiстинга, нумеруються по середині верхнього поля. Кількість сторінок в пояснювальній записці не менше 25, розмір шрифту 13, інтервал між рядками 1, вирівнювання по всій ширині сторінки.
Титульний листок оформлюється по зразку наведеному нижче.
Напис всіх заголовків розділів та підрозділів друкується шрифтом 14 типу bold посередині сторінки.
На окремих сторінках розміщені :
Завдання до курсової роботи
Анотація.
Зміст. Тут надруковано перелік всіх розділів та підрозділів пояснювальної записки і відповідна їм нумерація сторінок.
Кожен розділ починається з нової сторінки.
Першою сторінкою є титульна, другою - завдання до курсової роботи, третьою - анотація і т.д. всі інші розділи. На титульній сторінці та завданні до курсової роботи номер сторінки не ставити. Додатки і список використаної літератури включати в нумерацію змісту.
В пояснювальній записці необхідно дотримуватись єдиної термінології. Якщо в тексті пояснювальної записки використовуються назви іноземних фірм, прізвищ і географічні назви їх пишуть в україномовній транскрипції та на мові оригіналу (в скобках).
Формули нумеруються на правому полі на рівні нижнього рядка формули в межах розділу арабськими цифрами, наприклад (4.2) (друга формула четвертого розділу). При посиланні на формулу вказати повний номер в скобках, наприклад в формулі (2.3).
Не рекомендується дослівне переписування матеріалів з літератури. У випадку необхідності дозволяється коротке викладення використаного матеріалу з посиланням в квадратних скобках [].
Список рекомендованої літератури по курсовій роботі
Для виконання курсової роботи необхідно використати деякі з поданих джерел інформації:
1. Алексенко А.Г., Коломбет Е.А., Стародуб Г.И. Применение прицизионных аналоговых схем. -М.: Радио и связь, 1985.
2. Марше Ж. Операционные усилители и их применение. Л., Энергия, 1974.
3. Якубовский С.В. Аналоговые и цифровые интегральные схемы. -М.: Радио и связь. 1985.
4. Никамин В.А. Аналого-цифровые и цифро-аналоговые преобразователи. Справочник.-М.: Альтекс-А, 2003.
5. Т.С. Ратхор, Цифрове измерения. АЦП/ЦАП.-М.: Техносфера, 2006.
6. Федорков Б.Г.,Телец В.А, Микросхеми ЦАП и АЦП: функциование, параметры, применение.-М.: Енергоатомиздат,1990.
7. Марцинкявичус А.К. и др. Быстродействующие интегральные микросхемы ЦАП и АЦП и измерение их параметров. -М.; Радио и связь, 1988.
8. Алексенко А.Г., Галицин А.А., Иванников А.Д. Проектирование радиоелектронной апаратуры на микропроцессорах: Програмирование, типовые решения, методы отладки. -М.: Радио и связь, 1984.
9. Баранов В.В. и др. Полупроводниковые БИС запоминающих устройств. -М.: Радио и связь, 1987.
10. Бучма І. М. Мікропроцесорні пристрої: Навчальний посібник. – Львів: Видавництво Національного університету „Львівська політехніка”, 2005.
11. Гель П. Как превратить персональный компьютер в измерительный комплекс.-М.: ДМК Пресс, 2001.
12. Гилмор Ч. Введение в микропроцессорную технику: Пер. с англ.-М.: Мир, 1984.-334с.
Злобин В.К., Григорьев В.Л. Программирование арифметических операций в микропроцессорах.-М.: Высш. шк., 1991.
13. Б.А. Калабеков Микропроцессоры и их применение в системах передачи и обработки сигналов: Учебн.пособие для вузов.-М.: Радио и связь,1988.
14. Калабеков Б.А., Цифрове устройства и многопроцессорные системы.-Горячая линия –Телеком, 2003.
15. Клингман Є. Проектирование микропроцессорных систем: Пер. с англ. -М.: Мир, 1980.
16. Корячко В.П., Микропроцессоры и микро-ЄВМ в радиоелектронных средствах: Учебн. для вузов по спец Конструирование и технология радиоелектронних средств.-М.: Высш. школа, 1990.
17. Костинюк Л.Д., Паранчук Я.С. Микропроцесорні засоби та системи: Навч. посібник -Львів: Видавн. НУ “Львівська політехніка‘.2001.-200с.
18. Майоров В.Г., Гаврилов А.И., Практический курс программирования микропроцессорных систем. -М.:Машиностроение, 1989.
19. С.Т. Хвощ, Н.Н. Варлинский, Е.А. Попов, Микропроцессоры и микро-ЄВМ в системах автоматического управления: Справочник.-Л.: Машиностроение,1987.
20. Самофалов К.Г., Викторов О.В., Микропроцессоры. Библиотека инженера.- К.: Техніка,1989.
21. Шевкопляс Б.В., Микропроцессорные структуры. Инженерные решения: Справочник.-М.: Радио и связь, 1990.
22. Проектирование микропроцессорной єлектронно-вычислительной аппаратуры: Справочник/В.Г. Артюхов, А.А. Будняк, В.Ю., Лапий и др. -К.: Техника, 1988.-263с.
23. Микропроцессоры: В 3-х кн. Под ред Л.Н. Преснухина/Учебн. для втузов, -М.: Радио и связь,1986.
24. Микропроцессоры и микропроцессорные комплекты интегральных мікросхем: Справочник в 2-х т./Под ред. Шахнова.-М.: Радио и свіязь, 1988.
Зразок оформлення титульної сторінки.

Мiністерство освiти та науки України
Нацiональний унiверситет "Львiвська полiтехнiка"
Кафедра САПР



Курсова робота
з курсу " Архітектура комп’ютерів "
для студентів базового напрямку 6.08.04 “Комп’ютерні науки”
Обчислювальна система обробки аналогової інформації


Керiвник: Виконав:
студент: Смаглюк С.М.
група: КН 315

"Допущено до захисту"
__________2008 р. залiкова книжка № 1616713
Оцiнка:
_______________
пiдпис ___________ пiдпис
_______________
ЛЬВІВ -2008
Зразок оформлення завдання.

З а в д а н н я
на курсову роботу з дисципліни
„ Архітектура комп’ютерів ”
студенту групи КН-315 Смаглюк С.М.

Завдання: Розробити компоненти апаратного і програмного забезпечення обчислювальної системи на базі мікропроцесорного пристрою (МП КР580ВМ80), яка включає аналогово-цифровий і цифро-аналоговий перетворювачі і виконує функцію цифрової обробки аналогової інформації. Обробка описується заданим пропорційно-інтегро-диференціальним рівнянням y(t)=f(x), що пов’язує аналогові сигнали х(t) на вході і у(t) на виході системи.
Тема: „ Обчислювальна система обробки аналогової інформації ”
Термін здачі проекту: 31.12 .2007
Початкові дані:
Останні дві цифри залікової книжки nm = 13.
За формулою li={([mn/ki]+{mn/ki})/ki}+1
і одержано такі результати:
k1 = 20 l1 = 14 рівняння EMBED Equation.3
k2 = 3 l2 = 2 розрядність АЦП – 8
k3 = 2 l3 = 1 полярність вхідного сигналу – однополярний
k4 = 14 l4 = 17 організація обміну МП з АЦП – через АВП переривання RST4, використовуючи КР580ВВ55 з режимом роботи 1
k5 = 9 l5 = 6 вид функціонального вузла – шинні формувачі з
використанням КР580ВА87
k6= 25 l6=18 об’єм пам’яті- 16К(байт), організація мікросхеми - 2048 х 8 , вид пам’яті - програмоване, ПЗП