ную ступінь резервування: від 1:1 (100%) до меншого ступеня, наприклад, 4:1 (25%), коли на 4 основних трбних інтерфейсних карти використовується одна резервна, яка автоматично вибирається системою кросс-коммутациі при відмові однієї з основних. Цей метод широко (якщо не повсюдно) поширений в апаратурі ЗОН для резервування трібних карт 2 Мбит/с (4:1 або 3:1 для 8ТМ-1 або 16:1, 12:1, 8:1 для 8ТМ-4), а також резервування найбільш важливих змінних блоків, наприклад, блоків кросс-коммутациі і систем управління і резервного живлення, час перемикання яких на запасні не перевищує зазвичай 10 мсек. У четвертому випадку резервування як таке не використовується, а працездатність системи в цілому (на рівні агрегатних блоків) відновлюється за рахунок виключення пошкодженого вузла з схеми функціонування. Так, системи управління ЗОН мультиплексорів зазвичай дають можливість організовувати обхідний шлях, що дозволяє пропускати потік агрегатних блоків мимо мультиплексора у разі його відмови (рис.2-33б). У п'ятому випадку, характерному для мереж загального вигляду або комірчастих мереж, у вузлах мережі встановлюються кросс-коммутатори систем оперативного перемикання, які здійснюють, у разі відмови, викликаної або розривом сполучного кабелю, або відмовою вузла послідовному лінійному ланцюгу, реконфігурацию прилеглих (що входять або витікаючих) ділянок мережі і відповідну кросс-коммутацию потоків. Процедура такої реконфігурациі може бути централізованою або розподіленою [11]. У першому випадку вона здійснюється мережевим центром управління, що може бути реалізоване досить просто, в другому - сумісне рішення про реконфігурациі повинне вироблятися групою прилеглих систем оперативного перемикання. Можуть застосовуватися і комбіновані методи. Використання систем оперативного перемикання за принципом організації захисту нагадує схему резервування 1:1 методу резервування по рознесених трасах. Різниця, проте, полягає в тому, що в останньому випадку фізичний або віртуальний канал вже існує, тоді як в першому він формується у момент оперативного перемикання (дія характерніша для комутатора/маршрутизатора в мережах пакетної комутації). 2.6. АРХІТЕКТУРА МЕРЕЖ ЗОН Архітектурні рішення при проектуванні мережі ЗОН можуть бути Сформовані на базі використання розглянутих вище елементарних топологий мережі як її окремі сегменти. Враховуючи можливість самостійного використання окремих елементарних топологий, ми розглянемо тут тільки мережі, що комбінують розглянуті елементарні топології. Найчастіше використовується поєднання кільцем і радіальною (типу "крапка-крапка") топологий або топології послідовного лінійного ланцюга. 2.6.1 Радіально-кільцева архітектура Приклад радіально-кільцевої архітектури ЗОН мережі приведений на рис.2-34. Ця мережа фактично побудована на базі використання два базових топологий: "кільце" і "послідовний лінійний ланцюг". Замість останньої може бути використана простіша топологія "крапка-крапка". Число радіальних гілок обмежується з міркувань допустимого навантаження (загального числа каналів доступу) на кільце. зтм-и
