“Опис обряду Пасхи”ІСТОРІЯ СВЯТКУВАННЯ ПАСХИ
Свято Христового Воскресіння має ще такі назви: Свято Пасхи, Велика Неділя Пасхи, а найбільше поширена назва цього свята - Великдень.
Слово "пасха" означає (з єврейської мови) "перехід" і "ягня". Свято Пасхи святкували на спомин визволення вибраного народу Божого з Єгипетської неволі.
Для християн Пасха - це символічний дворазовий перехід Ісуса Христа: від життя до смерті й від смерті до життя.
Перший перехід - сумна "Хресна дорога" Ісуса Христа. Другий - Воскресіння радісне й торжествуюче.
Тиждень від Квітної Неділі до Великодня називається "страсним тижнем".
Великий Четвер перед Великоднем називають ще Чистим Четвергом. На подвір'ях, у будинках, на цвинтарях прибирають, готуючись до Святого Дня. В цей день, як написано в "Біблії", Христос терпів тяжкі муки. Він у терновому вінку ніс хрест на гору Голгофу, де Його розіп'яли:
"Хрест на плечі накладають,Б'ють, катують, попихають.Серед крови, серед потуСпас іде вже на Голгофу" -
сумно й болісно співається у Великодній пісні.
У Четвер в церквах служать Літургію, читають про страсті Христові при запалених свічках, які люди самі приносять, а після відправи всю дорогу несуть їх запаленими додому. Ці свічки бережуть дім від грому й блискавки.
Дуже вирізняється обряд Богослуження у Велику П'ятницю. В стихарах змістовно передають муки й смерть Господа нашого. Правиться в церквах утреня і вечірня Великої П'ятниці та Великої Суботи, в яких підкреслюється строга Божа справедливість, безконечна Божа любов і милосердя Боже до нас, грішних.
Невід'ємною складовою частиною обряду є Плащаниця - кривава історія спасіння роду людського. Плащаниця - це простирало, в яке завинули мертве Тіло Христа, коли Його клали до гробу:
"Благородний Иосиф, з дерева знявши Пречисте Тіло Твоє, Плащаницею чистою обвив, і пахощами покривши, у гробі новім положив", - співається в тропарі Великої П'ятниці на вечірній і на утрені Великої Суботи.
У нашого народу Свята Плащаниця у великій пошані, у почитанні та любові. У Велику П'ятницю всі постять і з великою побожністю приступають до цілування Святої Плащаниці.
П'ятниця - це день трауру на спомин про страждання Христа.
До Святої Плащаниці приступають на колінах від вхідних дверей церкви. Перед і після цілування Плащаниці віддають три доземні поклони зі словами: "Протерпів Ти за нас страсті, Ісусе Христе, Сину Божий, помилуй нас!"
Коло Божого Гробу (Плащаниці) є у нас гарний звичай - виставляти варту з молодих хлопців або старших людей у ніч з п'ятниці на суботу.
КВІТНА НЕДІЛЯ
У Квітну НеділюВсі до церкви йдуть,Гілочки вербовіСвятити несуть.
Сьогодні святкуєМоя Україна,У святій пошаніВербова лозина.
Вона сповіщає,Що лише за тижденьБудем святкуватиПресвятий Великдень.
Вигуки веселіЧути тут і там:
"За тиждень - Великдень" -Б'є галузка: бам!..
Квітну в нас НеділюЗвуть іще Пальмова.У цей день в пошаніГілочка вербова.
НАРОДНІ ЗВИЧАЇ СВЯТКУВАННЯ ВЕЛИКОДНЯ
В українського народу побутують чудові звичаї та традиції, які передаються з покоління до покоління.
Упродовж пасхальних днів періодично дзвонять церковні дзвони:
Дзвони дзвонять величаво, всіх до церкви звуть...Йдуть у Божий Храм дорослі й діточок ведуть.
Дзвони дзвонять - це знак перемоги життя над смертю.
Дуже важливим ритуалом Великодня є благословення та освячення їжі - Божих земних дарів. Святочне одягнені дорослі та діти, з кошичками в руках, вкритими вишитими рушниками, поспішають до церкви, щоб освятити Великодню їжу:
І дорослі, і малі до церквиці йдуть,У кошичках святкових святити несуть.
Дуже величаво, з церковними співами проходить дійство освячення дарів. Люди стають у коло біля церкви, священик кропить Великодню їжу свяченою водою, яку їстимуть після Великодньої відправи. Святкове снідання проходить, урочисто й побожно.
І де б хто не побував, де б не проживав, а на Великодній сніданок завжди поспішав. Далека й близька дорога вела і веде дітей до батьківського порога. З давніх-давен в Україні побутує прекрасний християнський звичай - на Великдень снідати в колі сім'ї.
Родина за столом збирається і святочне дійство так розпочинається: батько родини ділить свячене яєчко на стільки частин, скільки присутніх снідає (залишають на тарілці для тих, хто відійшов у вічність із сім'ї), зі словами благословення яєчко роздає й промовляє:
- Щоб на ті свята нас Всевишній поблагословив щастям і добрим здоров'ям на многії літа. Щоб нас усіх під свій покров взяла Божа Матінка Свята. Дай же Боже, ці свята щасливо відсвяткувати і других дочекати.
Звичай на Великдень розпочинати святкування яйцем побутує в Україні з давніх-давен, адже яйце має чудодійну силу - зародка нового життя. Яєчко є символом Христового Воскресіння, бо як із мертвої шкаралупи яйця народжується нове життя, так і Христос вийшов із гробу до Нового Життя. Після свяченого яйця всі їдятьпаску й усе, що приготували на свято.
Традиційно на Великдень усією родиною йдуть на цвинтар. Несуть паску і крашанки, щоб поділитися Воскресною радістю.
На другий день Великодніх свят (понеділок) у моєму селі Чайковичі Самбірського району Львівської області священик із церковним братством йде на цвинтар і відправляє молитви над гробами померлих і кропить свяченою водою зі словами переможної слави: "Христос Воскрес із мертвих, смертю смерть подолав, і тим, що в гробах, життя дарував".
Люди йдуть на цвинтар, щоб відправити поминальну молитву над гробами своїх рідних і близьких. Ця традиція живе в нашому народі, бо ми маємо пам'ятати свій рід, шанувати пам'ять про тих, хто був і хто відійшов від нас, щоб мати життя вічне.
На Великодні свята поширені крашанки та писанки. У Велику Суботу батьки разом з діточками розфарбовують яєчка різними орнаментами, і під час Великодніх свят обдаровують одні одних словами: "Христос Воскрес!"
Українські писанки розповсюджені по всьому світі, де перебувають українці. І ми знаємо, що українці в Канаді спорудили величний пам'ятник українській Писанці. Десятиметрова писанка красується багатьма барвами і нагадує поселенцям з України про свій далекий край.
Писанко чудова,різнокольорова,ти стоїш над світому величі, красі.Тебе споглядають,тебе прославляютьБожі люди світуІ на Небесі.
Особливий вияв пасхальної радості Великодня відбито у гаївках - величальних піснях. Після відправи Пасхальної Літургії наступного дня (понеділок) молодь разом зі старшими водили біля церкви гаївки. Співали, прославляли й раділи новому життю вічності.
Кожна місцевість має свої традиційні слова гаївок, веселих забав. У моєму селі побутують гаївки й забави, які я записала зі слів жительок села Ганни Іванчак і Михайлини Мундур із подання Марії Тимкович.
Я пам'ятаю веселі забави біля церкви на Великдень, як ми одразу після відправи, а потім після обіду йшли до церкви та водили гаївки до пізнього вечора. З-за плинності часу призабулися слова, але ми вдячні тим людям, які їх пам'ятають і передають нащадкам.
Я дуже хотіла б, щоб ця чудова традиція (дуже призабута в селі) у нас відродилася, і кожна дитина, молода людина вивчила для себе, для своїх дітей, а діти передали нащадкам, бо народна творчість дуже багата й різноманітна. І кожний має пам'ятати, нагромаджувати безцінне надбання свого народу.
ГАЇВКА
Дівчата і хлопці беруться за руки і водять танок навколо церкви у вигляді шнура або крученого танцю. Це коли останній переходить зразу під руку між третім і четвертим та веде за собою аж до першого ведучого танцю, - і так уже стає останнім у танці. Гаївку водять доти, поки дівчат усіх не назвуть на ім'я.
"Летить хмара паперова,Гарна дівка Іванова.Гарна, гарна, гарно ходить,За собою хлопців водить:
То Михайла, то Степана,Ото з неї дівка файна!"
(Співають ті ж слова, тільки міняють імена батьків)Наприклад: летить хмара паперова, гарна дівка Степанова і далі за текстом.
ГАЇВКА
Утворюють два кола. Одне коло - дівчата всередині. Друге - хлопці охоплюють коло дівчат. (Дівчата ходять в один бік по колу й співають):
"Ой, воротар, воротарю, відчиніть нам ворітоньки.Прийшли купці купувати та й не знають котру брати"(Хлопці ходять у другий бік по калу й співають):
"А ми стали та й думаєм,До Ганнусі посилаєм."(Дівчина Ганнуся йде в коло хлопців)
Співають дівчата ті ж слова, тільки хлопці міняють слова дівчини. Наприклад, слова хлопців:
"А ми стали та й думаєм,До Наталі посилаєм".
ВЕЛИКОДНЯ ЗАБАВА "СТОДОЛА"
Хлопці сідають один другому на плечі, скільки перший може втримати та йдуть "стодолою" кругом церкви, приспівуючи:
"Їде, їде Жельманїде, їде його браті його дружина,їде, їде Жельмановаусяя родина."
(Час від часу міняються хлопці, а хто найдовше протримається, той переможець).
ВЕЛИКОДНЯ ГРА-ЗАБАВА "КУПКА"
Стають дівчата й хлопці в коло по двоє (один за другим). Один другого доганяє і хто дожене, той має доторкнутися того, хто втікає. Коли доторкнеться, то той, хто втікав - доганяє, а хто доганяв - втікає.
Той, хто втікає, стає попереду якоїсь пари, тоді третій з тієї пари втікає і т. д.
Ця забава весела і рухлива проходить доти, поки хочуть самі учасники.
ВЕЛИКОДНЯ ЗАБАВА "ПЕТРУШКА"
Жінки (дівчата) сідають (стоять) на траву щільно одна за іншою. Вибрана жінка (дівчина) ніби копає петрушку і приказує:
Копаю петрушку,буду пити юшку -
бере "Петрушку " за руку, забирає її з гурту, а в цей час хлопці підбігають і хочуть й собі цю "Петрушку" взяти. "Петрушка" відбивається від хлопців.
Ця забава продовжується доти, поки не буде "викопана" вся "Петрушка".
ВЕЛИКОДНІ ГАЇВКИ ТА ВЕСНЯНКИ
Загалом Великодні забави для молоді й старших людей. Але нам важливо прищепити Великодній звичай нашим найменшим.
Я написала декілька Великодніх гаївок і веснянок для юних моїх друзів.
Діти ведуть хоровод і Наталочка в середині кола відображає все те, про що співають.
Наталочка зранесенька всталаІ грядочки гарненько скопала.
(ніби копає грядку)
На грядочках землицю спушилаІ рівненько квіток насадила(ніби розпушує і садить)
Різних квіток вона насадилаІ водою рясненько полила.
(ніби поливає)
Ростіть, ростіть високо квіточки,Що садила в чотири рядочки.
(показує рукою вгору)
Добре потрудилась ти, Наталю,Тепер бери того (тую), що є скраю.
(Наталя бере з кола дівчинку або хлопця на своє місце, а сама стає до гурту в коло і разам співають спочатку)
Діти ходять по колу, взявшись за руки, а вибраний хлопчик йде всередину кола й все показує, про що співається.
Ігорчику, земленьку скопай,
(копає)
Щоб вродив нам добрий урожай.Грабельками землю розгорниІ грядочки рівненько зроби.
(ніби розгортає землю і робить грядочки)
На тобі насіннячка аж жменьку
(всі ніби щось йому подають)
І засій рівнесенько земельку.
(бере і засіває)
А щоб гарний виростав врожай,Водичкою грядку поливай.
(поливає)
Тепер можеш йти відпочиватиІ заміну собі пошукати.
(Ігорчик йде в коло й разом із усіма співає, а замість себе іншого хлопчика вибирає)
Діти стають у коло, пританцьовуючи весело співають веснянку.
Прилинь, прилинь, хмаронько, із небаІ дай дощу, бо нам дуже треба.Нехай дощик рясненько полиє,Всю травичку щедренько обмиє.І дерева та кущі в лісочку,І у нашім зеленім садочку.Дай водиці для мої землиці,А з врожаю будуть паляниці.Дощик, дощик, щедро поливай,Щоб багатий був наш рідний край.
Діти ведуть хоровод.
Сонечко,сонечко,Заглянь у віконечко.Вийдем на забавиНа зелені трави...Будемо співати,День наш звеселяти.Заглядай все, сонечко,У моє віконечко.
Діти, взявшись за руки, співають веснянку.
Усі в коло поставаймо, Свої рученьки з'єднаймо.О, який чудовий час:Веснонька іде до нас.
Сонце дивиться з хмарини, -І так буде все, щоднини!Веселитиме всяк часНас усіх весняний час.
Красна веснонька прийшла,Сонце, тепло принесла.І радіє кожен з нас, Бо прийшов чарівний час!
Діти, взявшись за руки, ходять по колу і співають веснянку.
Дощику, дощику,Землю поливай! -Тебе просить полеІ зелений гай...Бо без тебе, любий,Ніщо не росте,
Навіть квітка в поліІ та не цвіте.Поливай рясненькоСад, город, поля...Нехай урожаємПовниться земля.
Діти в колі співають веснянку, ходять то в один, то в інший бік.
Цінь-цінь-цвірінь... Йде теплінь -Горобчик сказав нам.Тепло нам всім несе весна,Звірятам і птахам.
Цьох-цьох, тьох-тьох... - співа в садуСпівунчик соловей.Радість весна всім принесла.Найбільшу - для дітей.Тепер нам можна, діточкам,Гуляти цілий день...Бо йде тепло від сонечкаІ пташиних пісень.
Діти утворюють коло й співають веснянку.
Сонечко пригріло,Тане білий сніг...Пташки прилітаютьЗ далеких доріг.Сонечко пригріло -Втікає зима,Бо вже на порозіВеснонька-краса.Співають пташиниЗранку до зорі.Тьохкають весело
В саду солов'ї.Відчиню навстіж яДвері та вікно.Ми на тебе, весно,Чекали давно.
Діти, взявшись за руки, співають в колі, а посередині кола стоїть дівчинка і відображає все, про що співається
Як в садочку зозуля закувала,Тоді Христиночка зі сну вставала.
(потягується)
Встала Христинка дуже раненько,Вмила білесеньке личко чистенько.
(вмивається)
Потім русяве волосся чесала,
(чеше волосся)
Стрічечки в довгії коси вплітала.
(ніби заплітає коси)
Вінок з барвіночка й квіток сплітала.
(ніби плете вінок)
І на голівку його закладала.
(закладає вінок)
Стала Христиночка і запишалась,Бо, як царівночка, гарненько вбралась.(береться в боки й навколо себе повертається)Тепер, Христиночко, в коло ставайІ кого хочеш із нас вибирай.
(Христинка стала в коло, а вибрана нею дівчинка йде на її місце. Співають спочатку.)