ЕКОЛОГІЧНЕ ВИХОВАННЯ
Екологічне виховання – систематична педагогічна діяльність. Спрямована на розвиток в учнів екологічної культури.
Завдання екологічного виховання:
сприяти нагромадженню екологічних знань;
виховання любові до природи, прагнення берегти її, примножувати її;
формувати вміння і навички діяльності в природі.
Зміст екологічного виховання передбачає розкриття таких положень:
а) світ природи - середовище перебування людини, яка повинна бути зацікавлена у збереженні цілісності, чистоти, гармонії в природі;
б) передбачає уміння осмислювати екологічні явища, робити висновки про стан природи, розумно взаємодіяти з нею;
в) естетична краса природи сприяє формуванню моральних почуттів обов’язку і відповідальності за її збереження, спонукає до природоохоронної діяльності;
г) розуміння наслідків тих чи інших дій людини в природі.
Екологічне виховання здійснюється на всіх етапах навчання в школі, на кожному з яких ставиться певна мета, завдання. добирається відповідна методика з огляду на вікові особливості школярів.
1-й етап (молодші учнів) – формуються перші уявлення про навколишній світ, про живу і неживу природу, про ставлення до природи, що виявляється в конкретній поведінці.
2-й (5-7 кл.) і 3-й (8-9 кл.) етапи – поглиблюються і розширюються знання про явища і закони природи, розкриваються причини екологічної кризи та обґрунтовуються шляхи збереження природних комплексів.
4-й (10-12 кл). – завершується узагальнення здобутих екологічних знань.
Любов до природи слів виховувати з раннього дитинства. “Дітей, що не вміють ще ходити, - писав Г.Ващенко, - треба частіше виносити на свіже повітря, щоб вони могли бачити рідне небо, дерева, квіти, різних тварин.
Все це залишається в дитячій душі, осяяне почуттям радості, і покладе основи любові до рідної природи”.
Методика екологічного виховання. В екологічному вихованні особливого значення набувають предмети природничо-географічного циклу.
Біологія і географія розкривають учням світ рослин. Тварин, середовище, що їх оточує.
Фізика і хімія дають комплекс політехнічних знань, наукової засади і принципи сучасного виробництва.
Історія, правознавство показують неприпустимість варварського ставлення допри оди.
Предмети естетичного циклу розкривають естетичну сумність природи, її неповторну красу, вплив на людину.
Важливу роль у формуванні екологічної свідомості відіграє залучення учнів до природоохоронної діяльності: шкільні лісництва, садівництво; загонів для боротьби з браконьєрами (діють при лісництвах);
Групи швидкої допомоги звірам і птахам у зимовий період; кутки природи в школах, будинках школярах. З природоохоронною роботою пов’язана туристично-краєзнавча робота з дітьми, спрямована на прищеплення їм навичок правильної поведінки в місцях відпочинку, в лісах, і на річках, та ін.
Результат екологічного виховання – сформована екологічна культура людини, що характеризується різнобічними глибокими знаннями про навколишнє середовище (природне і соціальне);
Екологічним стилем мислення і відповідальним ставленням до природи та свого здоров’я;
Набуття умінь і досвіду вирішення екологічних проблем (на місцевому і локальному рівнях);
Безпосередню участь у природоохоронній роботі.