ЕФЕКТИВНІСТЬ ОБМІНУ
Нерегульований ринок ефективний, оскільки він максимізує надлишки споживача та виробника. Тепер ми проаналізуємо концепцію економічної ефективності детальніше, починаючи з економіки обміну. У цьому підрозділі аналізується поведінка двох споживачів, котрі можуть торгувати між собою двома товарами. Припустімо, що товари початкове розподіляються між споживачами таким чином що, торгуючи, вони поліпшують своє становище. Це означає, що початковий розподіл товарів економічно неефективний. За ефективного розподілу жоден з них не може поліпшити свого становища, не погіршуючи становища іншого. Далі ми з'ясуємо, чому взаємовигідна торгівля призводить до ефективного розподілу благ.
Переваги торгівлі
Добровільна торгівля між двома людьми або двома країнами є, як правило, взаємовигідною . Щоб з'ясувати, чому обмін товарами поліпшує становище, детально розглянемо обмін між двома особами. Наш аналіз грунтується на двох основних припущеннях:
1. Кожна особа має повну інформацію про вподобання іншої.
2. Обмін товарами не вимагає витрат, тобто витрати на торгові операції нульові Припустімо, що Джеймс і Карен мають разом 10 од. їжі і б од. одягу. Із таблиці 16 1 бачимо, що спочатку Джеймс мав 7 од. їжі та 1 од. одягу, а Карен — 3 од. їжі та 5 од. одягу. Щоб з'ясувати, чи вигідною буде торгівля між Джеймсом та Карен, нам необхідно знати їх уподобання щодо їжі та одягу. Припустимо, що для Карен, яка має багато одягу і мало їжі, гранична норма заміни (ГНЗ) одягу їжею становить 3. (Щоб отримати 3 од. їжі, вона готова віддати 1 од. одягу). А для Джеймса ГНЗ одягу їжею становить тільки 1/2 (він віддасть тільки 1/2 од. одягу, щоб отримати 1 од. їжі).
Таким чином, є можливість взаємовигідної торгівлі, оскільки цінність одягу для Джеймса вища, ніж для Карен, тоді як Карен оцінює їжу вище, ніж Джеймс За додаткову одиницю їжі Карен віддала б до 3 од. одягу. А Джеймс віддасть 1 од. їжі за 1/2 од. одягу. Реальні результати обміну залежать від процесу торгівлі.
' Є кілька ситуацій, за яких торгівля може бути невигідною. По-перше, через нестачу інформації люди можуть сподіватись поліпшити становище завдяки торгівлі, хоча фактично вона не дає користі По-друге людей можуть змушувати торгувати за допомогою погроз — фізичних або ж економічних. По-третє бар'єри на шляху вільної торгівлі можуть, як ми вже бачили в розділі 13, бути стратегічно вигідними для країни
.Обмін у скриньці Еджворта. Кожна точка скриньки Еджворта одночасно відповідає кошикам Джсймса і Карен для одягу та їжі. У точці Л, наприклад, Джеймс має 7 од. їжі й 1 од. одягу, а Карен має 3 од. їжі та 5 од. одягу.
Таблиця 16.1. Вигода торгівлі
Особа Початковий Торгівля Кінцевий розподіл розподіл
Джеймс 7Ї, 10 - ЇЇ + 10 6Ї, 20 Карен ЗЇ, 50 + її - 10 4Ї, 40
Можливий результат торгівлі полягає в обміні 1 од. їжі (Джеймса) на 1/2—3 од. одягу (Карен). Припустімо, Карен пропонує Джеймсу 1 од. їжі за 1 од. одягу, і Джеймс погоджується. Обоє поліпшують своє становище. Джеймс матиме більше їжі, котру він цінує вище від одягу, а Карен — більше одягу, котрий для неї є важливішим від їжі. В тій мірі, в якій ГНЗ обох споживачів відрізняються, з'являється можливість взаємовигідної торгової операції, тому що розподіл ресурсів неефективний, а обмін принесе користь обом. Навпаки, щоб забезпечити економічну ефективність, необхідно вирівняти ГНЗ обох споживачів.
Цей важливий результат справджується і у випадку багатьох товарів і споживачів:
розподіл товарів ефективний лише тоді, коли граничні норми заміни між будь-якими їх парами однакові для всіх споживачів.
Діаграма Еджворта
Якщо обмін вигідний, то якими будуть торгові операції? Які з них ефективно розподілять товари між сторонами і наскільки поліпшиться становище споживачів? Ми можемо відповісти на ці запитання для кожного з випадків обміну двома товарами між двома особами за допомогою діаграми, відомої під назвою «скринька Еджворта»1.
1 Скринька Еджворта названа так на честь Ф.Еджворта, який запропонував цю діаграму в 1881 р. у книзі «МаїЬетаїісаІ РїусЬіся: Ап Ету оп Ше Арріісаїіоп оГ Маїпетаїісі <о ІЬе Могаї 8сіепсе8» (Nе^V Уогк: Аи§из1 М.КеИеу, 1953р.).
На мал. 16.3 зображено скриньку Еджворта, де горизонтальним осям відповідає кількість їжі, а вертикальним — кількість одягу. Довжина цієї скриньки дорівнює 10 од. їжі, тобто її початковому загальному запасові, а її висота — 6 од. одягу, тобто сумарній кількості до початку торгівлі.
Суть скриньки Еджворта полягає в тому, що кожна її точка одночасно відповідає ринковим кошикам обох споживачів. Запаси Джеймса беруть початок від точки Одж, а запаси Карен — у зворотному напрямі від точки Ок. Наприклад, нехай початковий розподіл їжі та одягу передається точкою А. Починаючи відлік по горизонталі нижньої осі діаграми зліва направо, ми бачимо, що Джеймс має 7 од. їжі, а на вертикальній осі зліва відкладається 1 од. одягу. Таким чином, для Джеймса точка А відповідає 7-і та Іщ а для Карен при цьому залишається ЗІ та 50. Її запас їжі (ЗЇ) відраховуємо справа наліво, починаючи від точки Ок, а її запас одягу (50) — згори донизу по правій вертикальній осі.
Ми також бачимо результат обміну між Карен і Джеймсом. Джеймс віддав І, в обмін за 10, перемістившись з точки А тла В. Карен обміняла 10 на ЇЇ, також перемістившись з точки А до В. Отже, точка В визначає ринковий кошик Джеймса і Карен після взаємовигідного обміну.
Ефективні розподіли
Обмін від А до В поліпшив становище як Карен, так і Джеймса. Але чи є В ефективним розподілом? Все залежить від того, чи однаковим є ГНЗ Джеймса та Карен в точці В, що, в свою чергу, залежить від форми їх кривих індиферентності. На мал. 16.4 показано декілька кривих індиферентності для Джеймса і Карен. Криві Джеймса зображені звичайно, оскільки його товари беруть відлік від початку координат Одж. Але для Карен ми повернули криві індиферентності на 180°, так що початок координат для них перебуває в правому верхньому куті діаграми. Криві індиферентності Карен, як і Джеймса, увігнуті, ми просто бачимо їх з протилежного боку.
Тепер, маючи два набори кривих індиферентності, подивимось, які з кривих Джеймса і Карен проходять через початковий розподіл в точці А. Ці криві позначені І^дж та ІІ'к. І у Джеймса, і у Карен ГНЗ відповідає нахилу кривих індиферентності в точці А. У Джеймса кут нахилу дорівнює 1/2, а у Карен — 3. Затонована ділянка між двома кривими індиферентності відповідає всім можливим варіантам розподілу продуктів харчування і одягу, які забезпечують Джеймсу і Карен краще становище, ніж у точці А, іншими словами, відображає всі можливі взаємовигідні торговельні операції.
Будь-який обмін, що почався в точці А та переміщав розподіл товарів за межі затонованої ділянки, погіршить становище одного із споживачів, і тому він не станеться. Ми бачили, що пересування з точки А в точку В було взаємовигідним. Але згідно з мал. 16.4, В неефективна точка, оскільки криві І^дж та У^ перетинаються в ній. Це означає, що ГНЗ Джеймса та Карен неоднакові і розподіл неефективний. Таким чином, розкривається важливий момент: якщо обмін за неефективного початкового розподілу поліпшує становище обох споживачів, то новий розподіл не обов'язково ефективний.
Припустимо, що в В відбувається додаткова торговельна операція, при якій Джеймс обмінює ще одну одиницю їжі, щоб отримати одиницю одягу, а Карен обмінює одиницю одягу, щоб отримати одиницю їжі. Точка С на мал. 16.4 відображає новий розподіл. В цій точці ГНЗ обох осіб збігаються, оскільки криві індиферентності дотикаються. Коли вони дотикаються, ГНЗ однакові, так що одна особа вже не зможе поліпшити своє становище, погіршуючи становище іншої. Тому точка С відповідає ефективному розподілу.
Звичайно, точка С не є єдино важливим результатом торгівлі між Джеймсом і Карен. Взаємовигідні обміни можуть пересунути їх в будь-яку точку всередині затонованої ділянки. Якщо здійснити всі взаємовигідні обміни, то буде досягнуто ефективного розподілу. Все ж ефективних розподілів може бути багато. Наприклад, якщо Джеймс — заповзятливий торговець, його дії можуть змістити розподіл із точки А до О, де крива індиферентності і^дж дотикається кривої І^к. При цьому становище Карен не погіршиться, тоді як Джеймс значно покращить своє. І, оскільки подальші обміни неможливі, розподіл є ефективним. Але, хоча для Джеймса вигідніша точка Д, аніж С, Карен вибрала б точку С, а не ^. Ці обидва розподіли ефективні, і жодному з них неможливо віддати перевагу. Загалом передбачити остаточний розподіл досить важко, тому що він залежить від спритності кожної із сторін.
Крива контрактів
Ми побачили, що взаємовигідною торгівлею з початкового розподілу товарів можна досягнути багато можливих ефективних розподілів. Точка А не є єдиною. Щоб знайти всі можливі ефективні розподіли їжі та одягу між Карен і Джеймсом, ми маємо отримати всі точки взаємного дотикання їх кривих індиферентності. На мал. 16.5 зображена крива, проведена через всі ефективні розподіли. Вона називається кривою контрактів.
Крива контрактів показує всі розподіли, після котрих неможливі взаємовигідні торговельні операції. Ці розподіли іноді називають ефективними за Парето, на честь італійського економіста Вільфрсдо Парето (1848—1923), котрий розвинув концепцію ефективності обміну. Розподіл ефективний за Парето, якщо товари неможливо перерозподілити так, щоб комусь стало краще, але нікому — гірше.
На мал. 16.5 три розподіли, позначені точками Е, Рта О, ефективні за Парето, хоча кожен включає різні набори їжі та одягу, тому що жоден із споживачів не може поліпшити свого становища, не погіршуючи при цьому становища іншого.
Деякі властивості кривої контрактів можуть допомогти нам зрозуміти концепцію ефективності при обміні. Якщо вибрано деяку точку на цій кривій, наприклад. Е, то немає іншої можливості перейти до іншої точки на ній, скажімо, Р, не погіршуючи становища якогось споживача (в нашому випадку Карен). Без детальнішого аналізу вподобань Джеймса і Карен ми можемо порівнювати розподіли Е та Р — ми просто знаємо, що обидва вони ефективні. В цьому аспекті досягнення ефективності за Парето — занадто скромна мета:
ми дізнаємося про всі можливі взаємовигідні обміни, однак не про те, як вибрати серед них найкращі. Проте поняття ефективності за Парето може бути корисним знаряддям. Якщо якась зміна покращує ефективність за Парето, більшість людей вважатиме таку зміну доцільною, оскільки в інтересах кожного її підтримати.
Ми часто можемо підвищувати ефективність, навіть коли якийсь аспект пропонованої зміни погіршує чиєсь становище. Нам потрібно лише внести ще одну зміну так, щоб узяті разом ці зміни виявились кращими для одних, однак не гіршими і для інших. Припустимо, наприклад, що ми пропонуємо зняти квоту на імпорт автомобілів у Сполучені Штати. Споживачі США були б задоволені нижчими цінами і більшим вибором, та деякі працівники американської автомобілебудівної промисловості втратили б роботу. Але якби усунення квоти сталося одночасно із зміною системи федеральних податків і введенням субсидій на працевлаштування цих працівників, так, що стало б краще і споживачам США, і автомобілебудівникам не гірше, то ефективність могла б зрости.
Рівновага споживачів ринку з конкуренцією
При обміні між двома особами результат може залежати від різних причин. Проте на ринках з конкуренцією є багато продавців і покупців, так що коли покупцям не до вподоби умови обміну, вони можуть знайти іншого продавця, котрий запропонує дещо краще. В результаті кожен покупець і продавець приймає ціну товарів як належне і вирішує, скільки покупок та продажів здійснити за такої ціни. Ми можемо показати, як ринки з конкуренцією приводять до ефективного обміну, використовуючи діаграму Еджворта та імітуючи подібний ринок. Припустимо, наприклад, що є багато Джеймсів та Карен. Це дає нам можливість розглядати кожного з них як окрему особу, котра приймає ціни даного ринку, хоча ми маємо справу лише з діаграмою, складеною для двох осіб.
На мал. 16.6 показано можливості торгівлі за умови, що ми починаємо розподіл, задаючи його точкою А, а ціни, як на одяг, так і на їжу, дорівнюють 1. (Реальні ціни значення не мають; важливе лише співвідношення цін). Якщо ціни на їжу та одяг однакові, то кожну одиницю їжі можна обмінювати на одиницю одягу. Звідси лінія ціни ЦЦ' на діаграмі, кут нахилу якої дорівнює 1, описує всі розподіли, до яких може привести обмін.
Нехай кожен Джеймс вирішить купити 2 одиниці одягу і продати натомість 2 одиниці їжі. Це перемістить його з точки А в точку С та підвищить його корисність з рівня кривої індиферентності и'дж до и^ж. А кожна Карен нехай купує 2 одиниці їжі і продає 2 одиниці одягу. Це також перемістить її з точки А в точку С, збільшуючи її корисність з и'к до и2^
Ми вибрали ціни двох товарів так, що попит на їжу кожної Карен дорівнює кількості їжі, котру продає кожен Джеймс, а попит кожного Джеймса на одяг дорівнює його пропозиції кожною Карен. У результаті цього ринки їжі та одягу перебувають в стані конкурентної рівноваги. Конкурентна рівновага — це набір цін, за якого величина попиту дорівнює обсягу пропозиції на кожному ринку.
Не всі ціни відповідають станові рівноваги. Наприклад, якщо ціна їжі становить 1, а ціна одягу —3, то їжа мас обмінюватись на одяг в пропорції 3:1. Але тоді кожен Джеймс не схоче міняти їжу на одяг, оскільки його ГНЗ одягу на їжу дорівнюватиме лише 1/2. Карен, в свою чергу, охоче продала б одяг за велику кількість їжі, але їй ні з ким торгувати. Тому такий ринок незрівноважений, тобто попит не відповідає пропозиції.
Ця нерівновага має бути тимчасовим явищем. На ринках з конкуренцією ціни змінюватимуться, якщо на декотрі товари існує надмірний попит, тобто попит переважає пропозицію, а на інші — надмірна пропозиція, тобто пропозиція переважає попит. У нашому прикладі попит кожної Карен на їжу переважає бажання кожного Джеймса продати її, тоді як готовність кожної Карен до обміну одягу переважає попит кожного Джеймса на неї. Результатом таких надмірних попиту на їжу та пропозиції одягу буде, ймовірно, зростання ціни на їжу відносно ціни на одяг. Але водночас із ціною зміниться і попит на ринку. Ціни змінюватимуться аж до моменту, при якому вони досягнуть рівноваги. В нашому прикладі обидві ціни могли б дорівнювати 2. Із попереднього аналізу нам відомо, що, коли ціна на одяг дорівнює ціні на їжу, ринок перебуває в конкурентній рівновазі. (Нагадаємо, що важливі лише відносні ціни; ціни на їжу та одяг, що дорівнюють 2, еквівалентні цінам, що дорівнюють 1).
Зауважте істотну різницю між ситуацією обміну для двох людей і економікою, яка діє для багатьох (включаючи нашу економіку багатьох Джеймсів та Карен). Коли в обміні беруть участь лише двоє, результат торгу і пропозиція обміну не можуть бути визначеними. Коли ж до обміну включається багато людей, ціни на товари визначаються загальним вибором покупців і продавців. Якщо ринок незрівноважений, то надлишковий попит або пропозиція змушують ціни змінюватись, поки не буде досягнуто рівноваги.
Точка С на мал.16.6 показує, що розподіл в конкурентній рівновазі є ефективним. Точка С мас перебувати на дотичній до двох кривих індиферентності. Якщо це не так, то один з учасників не отримує максимальної вигоди. Цей результат справджується як при загальній ситуації обміну, так і для системи загальної рівноваги, в якій усі ринки чисто конкурентні. Перед нами найпростіша схема того, як діє «невидима рука» Адама Сміта. Згідно з цим перша теорема економічної теорії добробуту звучить так: якщо кожен, торгуючи на ринку, максимізує свою корисність і при цьому відбувається взаємовигідна торгівля, то в результаті встановлюється рівновага, за якої розподіл товарів є економічно ефективним1
Спробуємо узагальнити все, що ми знаємо про конкурентну рівновагу споживачів. По-перше, оскільки криві індиферентності дотичні, граничні рівні заміни однакові для всіх споживачів. По-друге, оскільки кожна крива індиферентності дотикається до лінії ціни, то ГНЗ одягу їжею кожної людини дорівнює співвідношенню цін на ці товари. Отже, якщо Цо та Ц\ — ціни, то:
ГНЗ^ої = Цо/Цї = ГНЗ^уі (16.1)
Досягти ефективного розподілу у разі багатьох споживачів (і багатьох виробників) нелегко. Це можливо тоді, коли на всіх ринках існує абсолютна конкуренція. Але ефективні розподіли досягаються й іншим шляхом, наприклад, за допомогою централізованої системи, при якій держава розподіляє товари і послуги. Конкурентне розв'язання часто більш бажане, оскільки для розподілу воно вимагає мінімуму інформації. Всі споживачі мають лише знати власні уподобання і ціни. їм не потрібні дані про виробників або про попит інших споживачів. Інші способи розподілу вимагають більшої поінформованості і тому їх важко реалізувати.