“Організаційно-економічне проектування
процесів створення нового товару”







1. Вихідні дані
Таблиця 1 – Дані про сферу застосування та умови виробництва приладу
Таблиця 2 – Експлуатаційні характеристики приладів
Таблиця 3 – Економічні нормативи діяльності підприємств на рік початку виробництва нового приладу

Таблиця 4 – Нормативи витрат матеріалів

Таблиця 5 – Застосування покупних виробів
Таблиця 6 – Дані про трудомісткість робіт (Норми трудомісткості)

Таблиця 7 – Дані про спеціальне оснащення

Таблиця 8 – Нормативи трудових і матеріальних витрат на одиницю оснащення
2. Розрахункова частина
Аналіз продуктивності варіантів приладів
Розрахункова кількість днів експлуатації приладів за рік, робочих днів для базового приладу
ЧБД.Е = ЧР.Д ? КБД = 250 ?0,94 = 235 днів,
для нового приладу
ЧНД.Е = ЧР.Д ? КНД = 250 ?0,95 = 238 днів,
де ЧР.Д. - число робочих днів у році (визначається за календарем);
КД - коефіцієнт цілодобових втрат робочого часу (табл.2), КБД =0,94 та КНД = 0,95.
Розрахунковий (ефективний) змінний фонд часу експлуатації приладів, годин
ТБЗ.Е = ТЗ ? КБВ.З = 8 ? 0,92 = 7,36 годин,
ТНЗ.Е = ТЗ ? КНВ.З = 8 ? 0,95 = 7,6 годин,
де ТЗ - тривалість робочої зміни (8 годин);
КВ.З - коефіцієнт внутрізмінних втрат робочого часу (табл.2), КБВ.З = 0,92, КНВ.З = 0,95.
Ефективний річний фонд часу роботи приладів, годин
ФБР = ЧБД.Е ? ТБЗ.Е ?ЧЗ = 235 ? 7,36 ? 2 = 3.459,2 години,
ФНР = ЧНД.Е ? ТНЗ.Е ? ЧЗ = 238 ? 7,6 ? 2 = 3.617,6 годин,
де ЧЗ - змінність роботи підприємств-споживачів приладу (табл.2), ЧЗ = 2 зміни.
Річна експлуатаційна продуктивність варіантів приладу, виміри у рік
ПБР.Е = ПБГ.Т ? ФБР = 8 ? 3.459,2 = 27.674 вимірів у рік,
ПНР.Е = ПНГ.Т ? ФНР = 12 ? 3.617,6 = 43.412 виміри у рік,
де ПГ.Т - годинна технічна продуктивність приладу (табл.2), ПБГ.Т = 8, ПНГ.Т = 12.
Коефіцієнт підвищення технічної продуктивності приладу після модернізації
КТ.П = ПНГ.Т / ПБГ.Т = 12 / 8 = 1,5.
Коефіцієнт підвищення використання фонду часу нового приладу
КФ.Ч = ФНР / ФБР = 3.617,6 / 3.459,2 = 1,046
Інтегральний коефіцієнт підвищення продуктивності приладу після модернізації
КІН = КТ.П ? КФ.Ч = 1,5 ? 1,046 = 1,569.
2.2. Прогноз ринкової потреби і обсягів виробництва приладів
Потреба в базовому та модернізованому варіантах приладу в обраному сегменті ринку його застосування, одиниць
РБП = ОВ / ПБР.Е = 50.000.000 / 27.674 = 1.807 приладів,
РНП = ОВ / ПНР.Е = 50.000.000 / 43.412 = 1.152 прилади,
де ОВ - оцінка річної потреби виробництва у вимірах (табл.1), ОВ = 50 млн.вимірів на рік.
Виходячи із запланованого часу насичення ринку приладами, середньорічний випуск приладів
для модернізованого варіанта ВНР = РНП / ТH = 1.152 / 4 = 288 приладів,
для базового варіанта ВБР = ВНР ? КІН = 288 ? 1,569 = 452 прилади,
де ТП - прогнозний період насичення ринкової потреби у приладах (табл.1), ТП = 4 роки.
2.3. Розрахунки витрат на підготовку виробництва приладу
Таблиця 9 – Кошторис витрат на проектування і виготовлення спеціального оснащення
Витрати на комплект певного виду оснащення складає, грн
Впр = Тп.о ? Чод ? Пг ? (1+Ндп/100) ? (1+Нд.з/100) ? (1+Нс.з/100) ? (1+Ннк/100),
де Тп.о - трудомісткість проектування одиниці оснащення, нормогодин (табл.8);
Чод - число одиниць оснащення, одиниць (табл.7);
Пг - середньогодинна оплата праці конструктора (0,7-0,8 г.од.), Пг = 0,8г.од.;
Ннк - норматив накладних витрат проектних підрозділів (30-60%), Ннк = 60%;
Ндп - норматив доплат при оплаті праці конструкторів (5-15%), Ндп = 15%;
Нд.з - норматив додаткової оплати праці конструкторів (10-15%), Нд.з = 15%;
Нс.з - норматив відрахувань на соціальні заходи 42,5%.
Для литтєвих форм
Впр = 16 ? 5 ? 0,8 ? (1+15/100) ? (1+15/100) ? (1+42,5/100) ? (1+60/100) = 192,98 грн.
Для штампів
Впр = 20 ? 8 ? 0,8 ? (1+15/100) ? (1+15/100) ? (1+42,5/100) ? (1+60/100) = 385,95 грн.
Для пристосувань для механічної обробки
Впр = 12 ? 5 ? 0,8 ? (1+15/100) ? (1+15/100) ? (1+42,5/100) ? (1+60/100) = 144,74 грн.
Для монтажного оснащення
Впр = 4 ? 6 ? 0,8 ? (1+15/100) ? (1+15/100) ? (1+42,5/100) ? (1+60/100) = 57,89 грн.
Витрати на матеріали на комплект певного виду оснащення, грн
Вм = Чод ? Вм.о,
Вм.о - витрати на матеріали на одиницю оснащення (табл.8).
Для литтєвих форм
Вм = 5 ? 30 = 150 грн.
Для штампів
Вм = 8 ? 40 = 320 грн.
Для пристосувань для механічної обробки
Вм = 5 ? 20 = 100 грн.
Для монтажного оснащення
Вм = 6 ? 10 = 60 грн.
Витрати на оплату праці робітникам за виготовлення комплекту певного виду оснащення, грн
Воп = Тв.о ? Чод ? Пр ? (1+Ндп/100) ? (1+Нд.з/100) ? (1+Нс.з/100),
де Тв.о - трудомісткість виготовлення одиниці оснащення, нормогодин (табл.8);
Пр - середньогодинна оплата праці робітника інструментального виробництва (0,7-0,8 грн), Пр = 0.8 грн
Для литтєвих форм
Воп = 12 ? 5 ? 0,8 ? (1+15/100) ? (1+15/100) ? (1+42,5/100) = 90,46 грн.
Для штампів
Воп = 10 ? 8 ? 0,8 ? (1+15/100) ? (1+15/100) ? (1+42,5/100) = 120,61 грн.
Для пристосувань для механічної обробки
Воп = 8 ? 5 ? 0,8 ? (1+15/100) ? (1+15/100) ? (1+42,5/100) = 60,31 грн.
Для монтажного оснащення
Воп = 2 ? 6 ? 0,8 ? (1+15/100) ? (1+15/100) ? (1+42,5/100) = 18,09 грн.
Накладні витрати на комплект певного виду оснащення, грн
Вн = Воп ? Нн.в/100,
де Нн.в - накладні витрати для інструментального цеху (150-200%), Нн.в = 200%.
Для литтєвих форм
Вн = 90,46 ? 200/100 = 180,92 грн.
Для штампів
Вн = 120,61 ? 200/100 = 241,22 грн.
Для пристосувань для механічної обробки
Вн = 60,31 ? 200/100 = 120,62 грн.
Для монтажного оснащення
Вн = 18,09 ? 200/100 = 36,18 грн.
Загальні витрати підприємства передвиробничого характеру, що пов’язані з модернізацією, підготовкою та освоєнням виробництва нового приладу, визначаються на основі складання загального кошторису цих витрат. Кошторис розробляється за формою таблиці 10.
Таблиця 10 – Кошторис витрат на підготовку виробництва нового приладу

2.4. Нормативи витрат на утримання та експлуатацію машин і обладнання
Таблиця 11 – Кошторис річних витрат на утримання та експлуатацію машин і обладнання
Норматив переносу витрат на УЕМО виходячи з річної суми цих витрат (табл.11) складає
Ноб = Воб.р / Тр.п = 583,66 / 480 = 1,22 грн на 1 нормогодину,
де Тр.п - трудомісткість річної програми цеху, т.нормогодин.
2.5. Нормативи загальноцехових непрямих витрат
Таблиця 12 – Кошторис річних загальноцехових непрямих витрат
Норматив переносу витрат встановлюється у відсотках до основної оплати праці виробничого персоналу
Нц = Вц.р / (Фт.р+Фдп) ? 100 = 226,48 / (320+26) ? 100 = 65,5 %,
де Фт.р - річний фонд тарифної оплати праці (табл.3), Фт.р = 320 т.грн;
Фдп - річний фонд доплат за відпрацьований час виробничого персоналу цеху (табл.3), Фдп = 26 т.грн.
Розрахунки прямих матеріальних витрат
Таблиця 13 – Розрахунок прямих матеріальних витрат
Витрат на енергію технологічну
Ет = Пс ? (Трег + Твип) ? Цел / 1.000 = 2.400 ? (8 + 55) ? 0,2 / 1.000 = 30,24 грн,
де Пс - потужність споживання приладу, Вт (табл.2), Пс = 2.400Вт;
Трег і Твип - норми часу відповідно на регулювання та випробування приладу, нормогодин (табл.6), Трег = 8, Твип = 55 нормогодин;
Цел - ціна 1 кВт. год електроенергії, умовно прймаємо 0,2 грн/кВт. год.
У собівартості продукції прямі матеріальні витрати включаються з урахуванням відходів. Вартість відходів береться в розмірі 2-5% від суми витрат на матеріали
Вп = 0.05 ? (Мо + Мд.т) = 0.05 ? (622,8 + 5,3) = 31,41 грн.
2.7 Розрахунки прямих витрат на оплату праці
Таблиця 14 – Розрахунок трудомісткості й тарифної оплати робіт по виготовленню приладу
Витрати з основної заробітної плати робітникам за виготовлення приладу складають
Зо = Отар ? (1+Ндп/100) = 87,9 ? (1+ 8,13/100) = 95,04 грн/виріб,
де Ндп - норматив доплат за відпрацьований час, %.
Для цеху-виробника приладу цей норматив на плановий рік складає
Ндп = (Фдп/Фт.р) ? 100 = 26/320 ? 100 = 8,13%,
де Фт.р і Фдп - планові річні фонди оплати виробничого персоналу цеху, відповідно тарифний і доплат за відпрацьований час, т.грн (табл.3).
Додаткова заробітна плата робітникам за виготовлення приладу складає
Зд = Зо ? Нд.з/100 = 95,04 ? 10,4/100 = 9,89 грн/виріб,
де Нд.з - норматив додаткової заробітної плати, %.

Його величина на плановий рік складає
Нд.з = Фд.з/(Фт.р + Фдп) ?100 = 36/(320 + 26) ? 100 = 10,4%,
де Фд.з - річний фонд доплат за невідпрацьований час виробничого персоналу цеху, т.грн (табл.3), Фд.з = 36 т.грн.
Обов’язкові нарахування на оплату праці виробничого персоналу для формування державних фондів соціальних заходів у собівартості приладу складуть
Вс.з = (Зо + Зд) ? Нс.з/100 = (95,04 + 9,89) ? 42,5/100 = 44,59 грн/виріб,
де Нс.з - державний норматив відрахувань на соціальні заходи, що діє на момент виконання розрахунків.
2.8. Розрахунки інших прямих витрат
Витрати на підготовку виробництва приладу
ВП.В = КП.В / (ВР ? ТАМ) = 34.279,97 / (288 ? 4) = 29,76 грн/виріб,
де ВР - річний випуск продукції, приладів;
ТАМ - термін погашення витрат, ТП = ТАМ = 4 років.
2.9. Розрахунки непрямих витрат
Витрати на утримання та експлуатацію машин і обладнання
ВОБ = ТВИР ? НОБ = 121 ? 1,22 = 147,62 грн/виріб,
де ТВИР - загальна планова трудомісткість виготовлення приладу, нормогодин (табл. 14).
Загальноцехові непрямі витрати у собівартості приладу складає
Вц = Зо ? Нц/100 = 95,04 ? 65,5/100 = 62,25 грн/виріб,
де Нц - норматив переносу загальноцехових непрямих витрат (визначений у п.2.5).
Загальновиробничі витрати
Вз.в = Сц ? Нз.в/100 = 1.101,65 ? 43/100 = 473,71 грн/виріб,
де Нз.в - норматив загальновиробничих витрат (табл.3), Нз.в = 43%.
Цехова собівартість
Сц = Мо+Мд.т.+Пв+Ет-Вп+Зо+Зд+Вс.з+Вп.в+Воб+Вц =
622,8+5,3+85,57+30,24-31,41+95,04+9,89+44,59+29,76+147,62+62,25 = 1.101,65 грн.
Виробнича собівартість
Св = Сц + Вз.в = 1.101,65 + 473,71 = 1.575,36 грн/виріб.
Позавиробничі витрати в собівартості приладу
Вп.в = Св ? Нп.в/100 = 1.575,36 ? 8/100 = 126,03 грн/виріб,
де Нп.в - норматив позавиробничих витрат (табл.3), Нп.в = 8%.
З урахуванням цих витрат визначається повна собівартість приладу
Сп = Св + Вп.в = 1.575,36 + 126,03 = 1.701,39 грн/виріб.
2.10. Розробка планової калькуляції собівартості приладу
Таблиця 15 – Калькуляція собівартості виготовлення виробу «Прилад вимірювальний»
(планова)
2.11. Обгрунтування проектної ціни приладу
Рівень прибутку
Пн = Сп ? Рс/100 = 1.701,39? 20/100 = 340,28 грн/од. продукції,
де Рс - рівень рентабельності, Рс = 20%.
Нижня межа проектної ціни модернізованого приладу складає
ЦНИЖ = СП + ПН = 1.701,39 + 340,28 = 2.041,67 грн/од. продукції.
Верхня межа проектної ціни модернізованого приладу
ЦВР = ЦКОН + ДЕФ = 1.900 + 1.240,25 = 3.140,25 грн.
де ЦКОН - ціна конкуруючого зразка товару, ЦКОН = 1.900 грн;
ДЕФ - додатковий ефект.
Додатковий ефект у сфері використання приладу
Деф = Цкон ? (Кін ? Кд - 1) +Век = 1.900 ? (1,569 ? 1,27 - 1) - 660,74 = 1.240,25 грн/од. продукції,
де Кін - інтегральний коефіцієнт зростання продуктивності модернізованого приладу (визначений у п.2.1), Кін = 1,569;
Кд - коефіцієнт зростання його строку служби;
Век - зміна поточних експлуатаційних витрат споживача при використанні модернізованого варіанта приладу замість його базового зразка за строк його служби, грн.
Коефіцієнт КД визначається за формулою
КД = (1/ТБС + ЕН)/(1/ТНС + ЕН) = (1/5 + 0,15)/(1/8 + 0,15) = 1,27
де ТБС і ТНС - строки служби базового та нового зразків приладу (табл.2);
ЕН - нормативний коефіцієнт окупності капіталовкладень (0,15).
Величина ВЕК визначається за формулою
ВЕК = (ВБЕК - ВНЕК)/(1/ТНС + ЕН) = (7.860,22 - 8.041,92)/(1/8 + 0,15) = -660,74 грн,
де ВБЕК і ВНЕК - річні експлуатаційні витрати споживача при використанні базового і модернізованого варіантів приладу.
Для визначення цих величин розробляється відповідний кошторис витрат
Таблиця 16 – Кошторис річних витрат на експлуатацію приладу
Витрати на річну оплату праці оператора складають
для базового приладу
ВБОП = ГБТ.С ? ФБР ? (1+НДП/100)(1+НДЗ/100)(1+НС.З/100) =
0,95 ? 3.459,2 ? (1+15/100) ? (1+15/100) ? (1+42,5/100) = 6193,12 грн,
для модернізованого приладу
ВНОП = ГНТ.С ? ФНР ? (1+НДП/100)(1+НДЗ/100)(1+НС.З/100) =
0,75 ? 3.617,6 ? (1+15/100) ? (1+15/100) ? (1+42,5/100) = 5113,19 грн,
де ГТ.С - годинна тарифна ставка оператора (для базового приладу ГБТ.С = 0,95 грн для 5-го розряду; ГНТ.С = 0,75 грн для 4-го розряду).
Річні витрати на амортизацію приладу
ВБАМ = 4 ? КББАЛ ? НАМ/100 = 4 ? 2.185 ? 5/100 = 437 грн,
ВНАМ = 4 ? КНБАЛ ? НАМ/100 = 4 ? 2.347,92 ? 5/100 = 469,58 грн,
де КБАЛ - балансова вартість приладу у споживача, грн;
НАМ - квартальна норма амортизації приладів, %. НАМ = 5%.
Балансова вартість
КББАЛ = ЦКОН ? КТ = 1.900 ? 1,15 = 2.185 грн,
КНБАЛ = ЦНИЖ ? КТ = 2.041,67 ? 1,15 = 2.347,92 грн,
де КТ - коефіцієнт транспортно-заготівельних витрат (1,05-1,15).
Річні витрати на електроенергію для живлення приладу складають
ВБЕЛ = ПБС/1000 ? ФБР ? ЦЕЛ = 800/1000 ? 3.459,2 ? 0,2 = 553,47 грн,
ВНЕЛ = ПНС/1000 ? ФНР ? ЦЕЛ = 2400/1000 ? 3.617,6 ? 0,2 = 1736,45 грн,
де ПС - потужність споживання варіанта приладу, Вт (табл.2).
Річні витрати на поточний ремонт, технічне обслуговування та експлуатаційні матеріали
ВБТ.О = КББАЛ ? НБТ.О/(100 ? 1000) ? ФБР = 2.185 ? 4/(100 ? 1000) ? 3.459,2 = 302,33 грн,
ВНТ.О = КНБАЛ ? ННТ.О/(100 ? 1000) ? ФНР = 2.347,92 ? 4/(100 ? 1000) ? 3.617,6 = 339,75 грн,
Інші витрати можуть бути прийняті у розмірі 2-5% від суми попередніх елементів витрат
Проектна ціна
ЦПР = ЦНИЖ + (ЦВР - ЦНИЖ)/2 = 2.041,67 + (3.140,25 - 2.041,67)/2 = 2.590,96 грн.
2.12. Аналіз ефективності нового приладу
Річний економічний ефект від зростання прибутку виробника
ЕФ.В = (ПН - ПБ) ? ВНР - ЕН ? КП.В = (889,57 - 316,67) ? 288 - 0,15 ? 34.279,97 = 159.853,20 грн,
де ПН і ПБ - прибуток від реалізації відповідно нового і базового зразків приладів, грн;
ВНР - річний випуск модернізованого приладу, одиниць (п.2.2);
КП.В - капіталовкладення виробника, пов’язані з модернізацією та підготовкою виробництва приладу (п.2.3).
Прибуток від реалізації базового варіанта приладу
ПБ = ЦКОН ? РБ/100 / (1 + РБ/100) = 1.900 ? 20/100 / (1 + 20/100) = 316,67 грн,
а від реалізації модернізованого варіанта
ПН = ЦПР - СП = 2.590,96 - 1.701,39 = 889,57 грн.
Витрати споживача приладу на один вимір складають
для базового
ВБОД = (КББАЛ ? ЕН + ВБЕК)/ПБРЕ = (2.185 ? 0,15 + 7.860,22)/ 27.674 = 0,296 грн,
для модернізованого
ВНОД = (КНБАЛ ? ЕН + ВНЕК)/ПНРЕ = (2.347,92 ? 0,15 + 8.041,92)/ 43.412 = 0,193 грн.
Річний економічний ефект споживача від використання одного модернізованого приладу замість базового складає
ЕФ.С.Р = (ВБОД - ВНОД) ? ПНР.Е = (0,296 - 0,193) ? 43.412 = 4.471,44 грн.
Річний економічний ефект від використання річного обсягу випуску нових приладів у сфері споживача складає
ЕФ.С = ЕФ.С.Р ? ВНР = 4.471,44 ? 288 = 1.287.773,57 грн.
Порівняльна таблиця техніко-економічних показників
Таблиця 17 – Техніко-економічні показники

Висновки
Виконавши розрахунки по введенню у виробництво нового товару (модернізованого приладу), можна стверджувати, що новий прилад є більш ефективним як для виробника, так і для споживача. Про це зокрема свідчить порівняльна таблиця 17.
За рахунок використання більш сучасних технологій, матеріальної бази приладу і, як наслідок, поліпшення техніко-експлуатаційних характеристик, модернізований прилад приносить більш ніж у двічі більший прибуток при тому, що його собівартість майже не змінилася.
По співвідношенню (Річна експлуатаційна продуктивність/Річні експлуатаційні витрати) для споживача модернізований прилад є досить вигідним (знижуються вимоги до рівня кваліфікації оператора, знижується витрата на один вимір, але експлуатаційні витрати незначно збільшуються).
Отже, можна стверджувати, що впровадження у виробництво нового модернізованого приладу є економічно доцільно та ефективно.