Підошовний апоневроз.
Фасція гомілки продовжується на стопу, де розрізняють тильну фасцію стопи та підошовний апоневроз. Тильна фасція розщеплюється на поверхневу і глибоку пластинки, між якими розміщуються сухожилки м'язів – розгиначів. Від підошовного апоневрозу відходять міжм'язові перегородки, які разом з кістками утворюють кістково-волокнисті піхви для присередньої, серединної та бічної груп м'язів.
Стегновий трикутник.
Топографічно стегновий канал знаходиться в стегновому трикутнику. Який зверху обмежений повинною зв’язкою, присередньо-довгим привідним м’язом, а збоку – кравецьким м’язом. У межах трикутника знаходяться стегнова артерія та вени, гілки стегнового нерва, лімфатичні судини і вузли. Продовженням стегнового трикутника (його верхівки) є привідний канал, що з’єднує його з підколінною ямкою. За формою канал нагадує тригранну призму, присередню стінку якої утворює великий привідний м’яз, бічну – присередній широкий м’яз, а передню – сухожилкова перетинка, натягнута між зазначеними м'язами. Вхідний отвір каналу знаходиться в його верхній частині і обмежений тими самими утворами, що й канал. А от вихідних отворів з каналу два – нижній та передній. Нижній отвір – це сухожилковий розтвір, який розміщується між волокнами сухожилка великого привідного м’яза, а передній – отвір у сухожилковій перетинці. У привідному каналі проходить судинно-нервовий пучок і поділяється в ньому та, що скрізь нижній отвір виходять стегнові судини, а крізь передній – низхідна артерія коліна та прихований нерв.
3. Стегновий канал.
В нормі не існує і виникає тільки при утворенні стегнових гриж. Довжина каналу від 10 до 33 мм. Розрізняють зовнішній та внутрішній отвори каналу, а також передню, задню і бічну стінки.
Крізь зовнішній отвір стегнова грижа виходить під шкіру стегна. Внутрішній отвір, або кільце, стегнового каналу обмежений спереду пахвинною зв’язкою; ззаду – клубово-гребінною дугою; присередньо-лакунарною зв’язкою та збоку – стегновою веною. Передня стінка каналу утворена ворехневою пластинкою широкої фасції; задня – глибокою пластиною цієї ж фасції та бічна – стегновою веною. Присередня стінка каналу відсутня, оскільки поверхнева і глибока пластинки широкої фасції присередньо зливаються між собою.
4. Підколінна ямка.
Верхівка привідного каналу відкривається в підколінну ямку, що за формою нагадує ромб. Ямка обмежена зверху двоголовим м’язом, стегна та півперетинчастим м’язом, а знизу – присередньою і бічною головками литкового м’яза. Цей утвір заповнений жировою тканиною, в якій розміщені судинно-нервовий пучок та лімфатичні вузли.
Широка фація безпосередньо продовжується в фасцію гомілки. Від неї відходять передня і задня міжм’язові перегородки гомілки і прикріплюються до малогомілкової кістки, внаслідок чого утворюються кістково-волокнисті піхви для м'язів передньої, задньої та бічної груп.
У нижній третині гомілки фасція ущільнюється і утворює верхній та ніжній удержувачі м'язів – розгиначів, а нижче від цих утворів розміщуються верхній і нижній удержувачі малогомілкових м'язів. Між присередньою кісточкою і п’ятковою кісткою знаходиться щільний удержувач м'язів-згиначів. Ці утвори притискують сухожилки м'язів до кісток і тим самим фіксують їх.