Гігієна учнів
До основних вимог особистої гігієни відноситься насамперед дотримання чистоти тіла.
Відомо, що клітини зовнішнього шару шкіри (епідермісу) постійно роговіють, а потім відмирають і злущуються. Сальні залози шкіри, виробляючи жир, виділяють його на поверхню тіла. Сюди ж потрапляє піт, у якому міститься близько 1 % мінеральних солей, летких жирних кислот, сечовина, молочна кислота та інші органічні речовини. Шкіра виділяє до 2 % вуглекислого газу (СО2), а під час фізичної праці — до 5%.
Підраховано, що упродовж тижня з усієї поверхні шкіри виділяється від 1 00 до 300 г шкірного сала, від 3,5 до 7 л поту (в жаркому кліматі — до 4 л) і від 40 до 90, злущеного епітелію.
Шкіра людини постійно забруднюється секретом сальних і потових залоз, омертвілими лусками епідермісу, а під час зіткнення з предметами навколишнього середовища — мікроорганізмами, пилом, гельмінтами. Тому для підтримки чистоти тіла необхідно 1 — 2 рази на день митися у ванні гарячою водою з милом, мочалкою з наступною зміною натільної і постільної білизни.
Частіше забруднюється шкіра верхніх кінцівок. Звідси бруд потрапляє на інші ділянки тіла і в їжу. Щоб цього не трапилося, руки слід мити перед кожним прийомом їжі, після відвідування убиральні, а також після кожного забруднення. Треба коротко підстригати нігті, щоб не допустити накопичення бруду під ними. Під час бактеріологічного дослідження бруду з-під нігтів знаходили збудників кишкових інфекцій, яйця гельмінтів, гноєрідні мікроорганізми, різноманітні гриби, коростяного кліща тощо.
Вибираючи сорт мила, слід ураховувати вміст у ньому вільного лугу, який знезаражує шкіру і сушить її. Туалетне мило може містити не більше ніж 0^05 % вільного лугу (господарче мило містить до 2 % лугу). Для миття тіла застосовують й інші миючі засоби: різні сорти рідкого мила, шампуні тощо.
Догляд за порожниною рота має велике значення, проводиться для запобігання захворюванню зубів і зниженню бактеріального обсіменіння порожнини рота. У порожнині рота містяться різні види мікроорганізмів, які потрапляють туди з навколишнього середовища під час вдихання повітря, з водою та їжею. Серед цих мікроорганізмів зустрічаються і патогенні, які можуть бути причиною не тільки захворювань зубів і порожнини рота, але Й Інших органів і організму в цілому. У разі поганого догляду за порожниною рота спостерігається збільшення кількості мікроорганізм. Залишки їжі у проміжках між зубами розкладаються, утворюючи ринг органічні кислоти, що призводять до руйнування зубів, з'яви неприємного запаху з рота.
Догляд за порожниною рота складається насамперед з полоскання рота після кожного прийому їжі з метою вилучення залишків її і в чистці зубів щіткою з зубною пастою або порошком. Для чистки зубів доцільно застосовувати пасту, оскільки тривале використання порошку сприяє стонченню зубної емалі. Зуби треба чистити із зовнішнього і внутрішнього боку, посуваючи щічку вгору і униз, а також поперек зубів. Пропонується чистити зуби вечері перед сном і вранці. Щітка для чистки зубів має бути індивідуальною.
Поганий догляд за шкірою сприяє забрудненню натільної білизни і одягу, внаслідок чого різко змінюються їх властивості. Білизна покриває 80 % усієї шкіри. Звідси видно, яке велике значення має білизна для її нормального функціонування.
Білизна повинна сприяти звільненню шкіри від твердих і рідких виділень, а також захищати від забруднення верхній одяг цими виділеннями. Вона не повинна подразнювати шкіру і утруднювати рухи. Тому її треба шити з еластичної, гнучкої, м якої тканини. Цими властивостями володіє льняна білизна. Льняні тканини рекомендуються для натільної і постільної білизни. Вони добре вбирають вологу. Можна використовувати білизну з м'якого вовняного трикотажу.
Вночі рекомендується спати в білизні, що не використовується в денний час, оскільки у порах білизні:, яку носили вдень, накопичуються виділення із шкіри. У разі забруднення білизни підвищується її теплопровідність і зменшується повітропроникність, що, в свою чергу, погіршує теплообмін і призводить до підвищення втрат тепла. Затримується також випаровування поту з поверхні шкіри, що призводить до погіршена Ія самопочуття людини. Крім того, у забрудненій білизні тривалий час зберігають життєздатність патогенні мікроорганізми.
Тому натільну і постільну білизну слід міняти не менше ніж 1 раз на тиждень. Установлено, що натільна білизна через 6 днів використання містить А—5 % бруду, а на 10-й день—до 11 % від її маси.
Велика кількість уроків упродовж навчального дня не дозволяє дітям і підліткам достатньо часу перебувати на свіжому повітрі, займатися іграми і спортом, що так необхідно для їх здоров'я і розвитку. У зв'язку з цим кількість уроків кожного дня має бути обмежена для школярів різного віку.
Складаючи розклад занять, треба ураховувати умови у даній школі (можливість праці в кабінетах, розклад учителів тощо), насамперед гігієнічні моменти. По-перше, це чергування важких уроків з легкими. Розподіл предметів за важкістю дуже відносний і залежить від змісту уроку, методики викладання, ступеня зацікавленості і активності учнів, особистості вчителя, його підходу до учнів і до навчального матеріалу, що він викладає.
Під час складання розкладу уроків слід ураховувати зміну працездатності учнів упродовж навчального дня і навчального тижня.
На першому уроці школярі втягуються в роботу і працездатність їх незначна; на другому і третьому уроках вона підвищується, а на четвертому з'являються перші ознаки стомлення. Тому важкі предмети, що потребують найбільшого напруження діяльності кори великого мозку, слід ставити на другі і треті уроки, а в останні часи занять проводити легкі уроки. Змінюється працездатність і впродовж тижня. Починаючи з четверга працездатність школярів знижується. Тому доцільно призначати на четвер уроки, що потребують меншого напруження і мають характер переключення.
Плануючи навчальні заняття, необхідно тим предметам або видам занять, що потребують певного напруження зору, відводити час найкращого денного освітлення класів з урахуванням напрямку сонячних променів.
Взимку, коли природне освітлення класів знижене, не слід призначати заняття, що потребують великого напруження зору, на перший і останній уроки. Також треба стежити за тим, щоб не було підряд кілька уроків, на яких в основному пишуть або записують, оскільки в такому разі можуть стомитися очі і м'язи рук, а також увесь зоровий аналізатор, включаючи і відповідні ділянки кори великого мозку.
Щоб забезпечити нормальну діяльність нервової системи і відпочинок її вищого відділу — кори великого мозку, треба правильно планувати перерви упродовж усього навчального дня після кожного уроку.
Вплив перерв на стан організму і на нервову систему учня установлено багатьма дослідженнями. Під час перерв учні мають можливість дати м'язам розслабитися і нейтралізувати наслідки тривалого сидіння на одному місці, глибоко і вільно дихати свіжим повітрям. Головне ж значення перерв полягає у тому, що вони забезпечують відпочинок кори великого мозку.
Тривалість перерв упродовж навчального дня різна. Тривалість першої, третьої і четвертої перерв становить 10 хв., а другої (великої) перерви — ЗО хв. У даному разі враховані насамперед Інтереси учнів перших чотирьох класів, оскільки велика перерва розділяє навчальний день у цих класах на ,г ^і половини.
Необхідно дбати про гігієнічну організацію перерв з тим, щоб учні могли подихати свіжим повітрям, побігати і по-справжньому відпочити.
Головним змістом перерв між окремим і уроками для учнів молодших класів мають бути рухливі ігри, п погулянки на шкільній ділянці і вільні рухи. Під час перерв слід заборонити дітям готуватися до наступного уроку, а також повторювати пройдений матеріал, оскільки у такому разі перерва перетвориться на додатковий урок і тим самим учні залишаться без необхідного відпочинку.
Шкільний режим повинен тісно пов'язуватися з цілодобовим режимом учнів, оскільки порушення останнього часто відбиваються на шкільному режимі: збільшується стомлення учнів, виникає несприятливий вплив на діяльність головного мозку, знижується успішність навчання, погіршується здоров'я дітей і підлітків.
Треба турбуватися про те, щоб і режим учнів у сім'ї відповідав вимогам шкільної гігієни.