Зміст Стор.
1.Вступ 3
2.За якими критеріями здійснюють видову класифікацію потенціалу 5 підприємства?
3.Що розуміють під оціночною діяльністю? 11

Висновок 18
Використана література 19
Вступ
Для складання прогнозів , планів прийняття єфективних рішень необхідно володіти об’ктивною інформацією про можливість досягнення підприємством намічених цілей в різих напрямах діяльності.Найбільш важливим являється отримання загальної , інтегральної оцінки , яка б враховувала б всі можливості і всі обмеження.Така оцінка може бути отримана на основі використання економічної категгорії «потенціал» , яка сукупні силові можливості досягнення різних цілей в різних областях . При цьому необхідно, щоб така оцінка відображала характер соціально-економічних відносин на сучасному єтапі і вміщувала в собі інтегральні оціночні характеристики всіх аспектів діяльності підприємства.
Єкономічний потенціал підриємства представляє собою максимально можливий об’єм виробництва матеріальних благ і послуг в умовах , забезпечуючих найбільш повне використання по часу і продуктивності визначеної калькості економічних ресурсів , що є в наявності. Даний показник характеризує найбільш можлитву віддачу виробничої системи.
Підприємство, прагнучи знайти свою власну ринкову нішу, формує певний потенціал, тобто виробничі, фінансові , ринкові , інтелектуальні, організаційні , інформаційні, можливості , що дозволять закріпити специфічні можливості даного підприємства , створять йому положення на ринку і в остаточному підсумку визначають перспективи його розвитку.
Потенціал підприємства – це складна, динамічна, поліструктурна система, що характеризується чотирма основними рисами: 1) потенціал підприємства визначається його реальними можливостями в тій чи іншій сфері економічної діяльності; 2) можливості будь якого підприємства в більшій ступені залежить від наявності ресурсів і резервів не залучених у виробництво; 3) потенціал підприємства визначається не тільки і не стільки наявними можливостями, а ще й навичками різних категорій персоналу; 4) рівень і результати реалізації потенціалу підприємства визначається формою підприємства і адекватною до неї організаційною структурою підприємства.
Потенціал підприємства полягає в інтегральному відображені поточних і майбутніх можливостей економічної системи трансформувати вхідні ресурси за допомогою притаманних її персоналу підприємницьких здібностей в економічні блага і таким чином задовольняти корпоративні і суспільні інтереси.
1.За якими критеріями здійснюють видову класифікацію потенціалу підприємства?
Багато в чому успішна діяльність на ринку визначаєтся потенціалом підприємства. Потенціал підприємства являє собою реальну або ймовірну здатність виконати цілеспрямовану роботу.
Класифікація потенціалу підприємства здійснюється за такими критеріями:
За об’єктами дослідження виділяють ресурсну і результатну концепції дослідження потенціалу підприємства. Ресурсна концепція розглядає потенціал підприємства як сукупність ресурсів , оцінка яких здійснюється за вартістю їх залучення.
У рамках результатної концепції потенціал підприємства може розглдатись як здатність господарської системи створювати , переробляти ресурси для задоволення суспільних потреб і створення певного результату. Оцінка величини потенціалу підприємства у цьому випадку полягає у визначенні максимальної кількості благ , які підприємство здатне виробити за умов даної кількості ,якості , структури ресурсів.
Наступним рівнем класифікації є поділ потенціалу підприємства за ступенем використання можливостей підприємства на фактичний і перспективний.
Фактичний потенціал підприємства-досягнення га даний момент часу.
Перспективний потенціал- стратегічно орієнтований на досягнення підприємством довгострокових цілей.
Така диференціація дозволяє оцінювати ступінь використання потенціалу підприємства через порівняння його перспективного рівня з фактичним значенням.Основним етапом визначення стає визначення потенціійних можливостей підприємства.
За сферою реалізіції потенціал можна розглядати як ринковий ( зовніщній) і внутрішній.
Зовнішній потенцціал характеризує можливості підприємства орієнтовані га ринок , і визначається потенційим обсягом попиту, незадоволеним сформованою ним пропозицією.Підриємство має обмежеий вплив на зовнішній (ринковий) потенціал через склажність , динамічність , непередбачуваність зовнішнього середовища. Внутрішній – представлений ресурсами та комплектаціями ,які дають змогу реалізувати ринкові шанси підприємства , що надаються.
Досліджуючи ієрархію потенціалів падприємство можна розглядати як систему , що склдається з більш дрібних підсистем-бізнесів-одиниць , виділених за принципом значущості їхнього функціонування для бізнесу в цілому. У цьому випадку має місце класифікація проявів потенціалу за ринципом ієрархії від потенціалу підприємства як системи глобального рівня до потенціалів бізнес-одиниць як підсистем нижчогорівня , які визначають разом з тим ефективність реалізації сукупних можливостей за рахунок адитивного та синергічного ефекту.
Правомірно також розглядати потенціал підприємства також за функціональними напрямками його формування і використання .У цьому випадку виділяють потенціал маркетинговий , виробничий, фінансовий, організаційний.
Маркетинговий потенціал підприємства- здатність маркетингової системи підприємства забезпечити постійну конкурентоспроможність підприємству на ринку.
Виробничий потенціал підприємства- здатність виробничої системи забезпечиити випуск продукції в обсязі , що відповідає потенціалу підприємства.
Фінансовий потенцціал – здатність фінансової служби забезпечити основні ланки ланцюга «збут-виробництво-закупівля».
Організаційний потенціал підприємства – здатність менеджменту створити ефективну систеиу взаємодії між усіма елементами потенціалу.
Для цілей аналізу потенціалу підприємства в цілому його варто розділити на чотири категорії.
Базовий потенціал , що забезпечує підприємству досягнення основних комерційних цілей , створення економічних цінностей і одержання при цьому прибутків. Базовий потенціал пов’язаний з ьконкурентними перевагами підприємства, і підтримка і розвиток його дають змогу одержати стійку конкурентну перевагу на ринку.
Прихований потенціал- це активи , що не являють на конкурентної переваги на сьогоднішньому етапі, хоча вперспективі можуть трансформуватись в базові кошти.Сюди варто віднести кадровий потенціал підприємства, накопичений досвід роботи в певній сфері бізнесу. Коли прихований потенціал досягає певного рівня , він може бути реалізований у вигляді вікриття нового виду бізнесу , поліпшення споживчих властивостей товарів і т.д.
Збитковий потенціал- Наявність збиткового потенцціалу приводить до споживання ресурсів без якого-небуть прибутку для підприємства.Зокрема через нераціональну організіційну структуру можуть виникати витрати через дублювання функцій.
Персічний потенціал характеризується наявністю в підприємства активів , що забезпечують ефективне використання інших потенціалів : зокрема , добре функціонуюча система управління збутом , фінансами.
Економічний потенціал підприємства розглядається як система , структурними елементами якої являються:
-кадровий потенціал;
-виробничий потенціал;
-інноваційний потенціал;
-організаційно-управлінський потенціал.
Кадровий потенціал характеризується кількітсю і якістю трудових ресурсів, задіяних підприємством для виконання його виробничої діяльності.
Виробничий потенціал підприємства визначається його здатністю максимально можливого об’єму виробничих вартостей на базі наявної техніки, технології , науково-технічної інформаціїі природніх ресурсів. Величина виробничого потенціал у характеризується віджповідними видами виробничих ресурсів , їх кількістю і якістю. Структурний виробничий потенціал підприємства складається з:
-технічного потенціалу;
-технологічного потенціал у;
-природньо-ресурсного поотенціалу;
-інвестиційного потенціалу.
Технічний потенціал характеризується кількістю і якістю засобів праці , їх прогресивною структурою ( співвідношенням активної і пасивної частини) виоробничих запасів , незавершеного виробництва, витрат майбутніх періодів.Природньо-ресурсний потенціал визначається величиною природніх рксурсів , якими володіє і розпоряджається підприємство і які використовуються або можуть бути використані ним в процесі виробництва продукції.Потенціал нематеріальних активів характеризуєтся сукупністю прав , набутих або створених підприємством:права користування природніми ресурсами ( землею , надрами, водними ресурсами і т.д.) , природніми умовами і іншою інформацією про природє середовище; право користування майном ( право користування земельним наділом, право на оренду приміщення , обладнання і т.п.) ; право на об’єкти промислової власності ( на винахід , корисні моделі , промислові зразки, ноу-хау і т.п.); авторські права ( право на программи для ЄОМ . бази даних і т.п.) ; гудвіл ; право на діяльність.Інвестиційний потенціал підприємства характеризується його здатністю формування влісних і приваблення позичених інвестиційних ресурсів. Структурно інвестиційний потенціал підприємства включає включає потенціал виробничих інвестицій і потенціал фінансових інвестицій.Потенціал виробничих ( капітальних ) інвестицій характеризується величиною капітальних вкладень в розширенеи і просте відтворення виробичих фондів і можливітсю ефективнох їх реалізації.
Кількісно потенціал капітальних інвестицій визначається об’мом капытального виробицтва, величиною набутих чи виготовлних основних засобів , іних необоротних нематеріальних активів , які є на балансі підприємства , а також величиною фінансових ресурсів , які можуть бути інвестовані в капітальні інвестиції.
Потенціал фінансових інвестицій характеризується величиною фінансових ресурсів , які інвестовані або можуть бути інвестованя підприємством:
а) по методу участі в капіталі ісоційованих , дочірніх або спільних підприємств;
б) в установчий капітал інших підприємств , акції , облігації і інші цінні папери , які є активами підприємства.
Інноваційний потенціал підприємства характеризується його здатністю втілення інновацій і нововведень власними силами або набуття їх зі сторони, а також ефективного втілення інновацій в практику господарської діяльності. Результатом реалізації інноваційного потенціалу підприємства являється:
-освоєння нової і модернізація випускаємої продукції ;
-розробка і впровадження у виробництво нових машин, обладнання , інструментів ;
-розробка і впровадження у виробництво нових технологій і способів виробництва продукції ;
-вдосконалення і розробка нових методів , засобів і правил організації і управління виробництвом.
Організаційно-управлінський потенціал підприємства характеризується здатністю його системи управління забезпечити стійку позицію підприємства на ринку і його економічний розвиток. Організаційно-управлінський потенціал визначається рівнем прогресивності організаційної структури управління підприємством , організацією виробгицтва і праці і способів управління персоналом.
Також потенціал можна класифікувити так:
За рівнем абстрагованості: 1) потенціал людства, 2) природній потенціал; 3) економічний потенціал; 4) соціокультурний потенціал; 5) психо-фізіологічний потенціал.
Залежно від рівня абстрагованості оцінки: 1) потенціал світового господарства; 2) потенціал національної економіки; 3) галузевий потенціал; 4) регіональний потенціал; 5) територіальний потенціал; 6) потенціал добровільних об’єднань; 7) потенціал підприємства; 8) потенціал структурних підрозділів; 9) потенціал виробничих дільниць; 10) потенціал робочого місця.
За галузевою ознакою: промисловий; науковий; с/г … потенціал.
За елементним складом: 1) потенціал основних виробничих фондів; 2) потенціал оборотних фондів; 3) потенціал землі; 4) інформаційний, інноваційний, інвестиційний; 5) кадровий та технологічний потенціал.
За спектром врахованих можливостей: 1) внутрішньосистемний; 2) зовнішній (ринковий) потенціал.
За функціональною сферою виникнення: виробничий; маркетинговий; інфраструктурний; науково-технічний.
З огляду на спрямованість діяльності підприємства: експортний чи імпортний потенціал.
Залежно від міри реалізації потенціалу: 1) фактичний (досягнутий); 2) перспективний (вектор розвитку).

2.Що розуміють під оціночною діяльністю?
Системний підхід до управління підприємством передбачаєт аналіз господарської діяльності підприємства у вигляді багаторівневої структури.Окрім технічного,комерційного, інституційного ,соціального , екологічного аналізу він повинен включатиоцінку активів підприємстваю
Потреба в оцінці вартості підприємства при інвестуванні , кредитуванні, страхуванні, обчисленні сплати податків стає дуже актуальною в наш час.
Окрім зовнішнього напряму використання результатів оцінки існує ще й внутрішня потреба.Оцінка вартості необхідна для вибору напрямку реструктуризації підприємства. Оцінка підприємства представляє собою процес визначення його вартості з врахуванням потенційного і реального доходу за конкретний проміжок часу в умовах конкретного ринку.
Особливістю оцінки вартості підприємства являється необхідність її відповідності ринковій ситуації.Основними факторами прицьому є час і ризик, а також ринкова кон’юнктура, рівень і модель конкуренції , економічні особливості оцінюваного об’єкта , його ринкова репутація, макро- і мікроекономічна середа існування.
Згідно ст.4 Закону України № 2658-III від 12 липня 2001 року "Про оцінку майна, майнових прав і професійну оціночну діяльність в Україні” професійна оціночна діяльність - це діяльність оцінювачів і суб'єктів оціночної діяльності, яка полягає в організаційному, методичному і практичному забезпеченні проведення оцінки майна розгляді і підготовці висновків щодо вартості майна.
Компанія здійснює оціночну діяльність на підставі:
- Сертифіката суб'єкта оціночної діяльності виданого Фондом державного майна України
- Ліцензії Державного комітету з питань земельних ресурсів України
Експерти нашого підприємства мають багаторічний досвід практичної деятельности по наданню послуг з оцінки.
Послуги з оцінки проводяться відповідно до процедур, визначених чинним законодавством Украини на підставі договору із замовником.
За наслідками проведеної роботи оформляється звіт про оцінку, що має повну юридичну силу для учасників угоди і користувачів звіту .
Закон України « Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» визначає правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів.
Оцінка майна, майнових прав та професійна оціночна діяльність регулюються цим Законом, іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна, що не суперечать йому.
Оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами з оцінки майна і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. У випадках самостійного проведення оцінки майна органом державної влади або органом місцевого самоврядування складається акт оцінки майна.
Датою оцінки є дата, за станом на яку здійснюються процедури оцінки майна та визначається вартість майна. Випадки обов'язкового проведення оцінки майна встановлюються цим Законом.
Професійна оціночна діяльність (далі - оціночна діяльність) - діяльність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, такими відповідно до положень , яка полягає в організаційному, методичному та практичному забезпеченні проведення оцінки майна, розгляді та підготовці висновків щодо вартості майна.
Оціночна діяльність може здійснюватися у таких формах:
практична діяльність з оцінки майна, яка полягає у практичному виконанні оцінки майна та всіх процедур, пов'язаних з нею, відповідно до вимог, встановлених нормативно-правовими актами з оцінки майна;
консультаційна діяльність, яка полягає в наданні консультацій з оцінки майна суб'єктам оціночної діяльності, замовникам оцінки та (або) іншим особам в усній або письмовій формі;
рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки майна), яке полягає в їх критичному розгляді та наданні висновків щодо їх повноти, правильності виконання та відповідності застосованих процедур оцінки майна вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна, в порядку, визначеному цим Законом та нормативно-правовими актами з оцінки майна;
методичне забезпечення оцінки майна, яке полягає в розробленні методичних документів з оцінки майна та наданні роз'яснень щодо їх застосування;
навчальна діяльність оцінювачів, яка полягає в участі у навчальному процесі з професійної підготовки оцінювачів.
Практична діяльність з оцінки майна може здійснюватися виключно суб'єктами оціночної діяльності.
Діяльність судових експертів, пов'язана з оцінкою майна, здійснюється на умовах і в порядку, передбачених Законом України "Про судову експертизу" .
Суб'єктами оціночної діяльності є:
суб'єкти господарювання ,
органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності.
Оцінка майна проводиться у випадках, встановлених законодавством України, міжнародними угодами, на підставі договору, а також на вимогу однієї з сторін угоди та за згодою сторін.
Проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках:
створення підприємств (господарських товариств) на базі державного майна або майна, що є у комунальній власності;
реорганізації, банкрутства, ліквідації державних, комунальних підприємств та підприємств (господарських товариств) з державною часткою майна (часткою комунального майна);
виділення або визначення частки майна у спільному майні, в якому є державна частка (частка комунального майна);
визначення вартості внесків учасників та засновників господарського товариства, якщо до зазначеного товариства вноситься майно господарських товариств з державною часткою (часткою комунального майна), а також у разі виходу (виключення) учасника або засновника із складу такого товариства;
приватизації та іншого відчуження у випадках, встановлених законом, оренди, обміну, страхування державного майна, майна, що є у комунальній власності, а також повернення цього майна на підставі рішення суду;
переоцінки основних фондів для цілей бухгалтерського обліку; оподаткування майна згідно з законом;
визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом;
в інших випадках за рішенням суду або у зв'язку з необхідністю захисту суспільних інтересів.
Проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках застави державного та комунального майна, відчуження державного та комунального майна способами, що не передбачають конкуренцію покупців у процесі продажу, або у разі продажу одному покупцю, визначення збитків або розміру відшкодування, під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.
Не допускається проведення оцінки майна суб'єктами оціночної діяльності - суб'єктами господарювання у таких випадках:
проведення суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання оцінки майна, що належить йому або оцінювачам, які працюють у його складі, на праві власності або на яке зазначені особи мають майнові права;
проведення оцінки майна фізичної особи-замовника або керівників юридичної особи, яка є замовником оцінки, оцінювачем, який має родинні зв'язки з зазначеними особами, або суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання, керівництво якого має зазначені зв'язки;
проведення оцінки майна своїх засновників (учасників).
Під час оцінки майна, що здійснюється органами державної влади, у тому числі Фондом державного майна України, та органами місцевого самоврядування, встановлюються такі обмеження:
не може передбачатися виключне право її проведення органами державної влади та органами місцевого самоврядування або оцінювачами, які працюють в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, за винятком випадків, передбачених законом;
не можуть передбачатися будь-які форми виключного права на проведення оцінки майна суб'єктами оціночної діяльності, які створені зазначеними органами державної влади та органами місцевого самоврядування.
Результати оцінки майна, проведеної з порушеннями зазначених обмежень, визнаються недійсними та підлягають обов'язковому скасуванню.
Оцінка майна у випадках її обов'язкового проведення, зазначених у статті 7 цього Закону, виконана суб'єктами, які не є суб'єктами оціночної діяльності, визнається недійсною.
Оцінка майна проводиться на підставі договору між суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання та замовником оцінки або на підставі ухвали суду про призначення відповідної експертизи щодо оцінки майна.
Договір на проведення оцінки майна укладається в письмовій формі та може бути двостороннім або багатостороннім. Під час укладання багатостороннього договору крім замовника оцінки стороною договору може виступати особа-платник, якщо оплату послуг суб'єкта оціночної діяльності здійснює інша особа, а не замовник.
Звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб'єктом оціночної діяльності - органом державної влади або органом місцевого самоврядування самостійно
Сертифікат суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання (далі - сертифікат) є документом, що засвідчує право суб'єкта оціночної діяльності на внесення його до Державного реєстру суб'єктів оціночної діяльності, які здійснюють оціночну діяльність у формі практичної діяльності з оцінки майна та які визнані суб'єктами оціночної діяльності за напрямами оцінки майна, що в ньому зазначені.
Оцінка майна, яка проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання без чинного сертифіката, є недійсною.
Державне регулювання оціночної діяльності полягає в забезпеченні формування та розвитку інфраструктури оцінки майна в Україні, об'єктивності та законності її проведення, у тому числі відповідності оцінки майна нормативно-правовим актам з оцінки майна, впровадження в практику оціночної діяльності міжнародних норм та правил оцінки майна, забезпеченні суспільних інтересів у питаннях оцінки майна, створення конкурентного середовища серед суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та навчальних закладів, що здійснюють професійну підготовку оцінювачів, проведення оцінки майна органами державної влади та органами місцевого самоврядування відповідно до законодавства.

Висновок
У даній роботі розкрито питання про класифікацію потенціалу підприємства і питання про оціночну діяльність. Класифікація потенціалу підприємства здійснюється за такими критеріями: за об’єктами дослідження, за ступенем використання можливостей підприємства, за сферою реалізіції, за принципом ієрархії, за функціональними напрямками його формування і використання .
Оцінка підприємства представляє собою процес визначення його вартості з врахуванням потенційного і реального доходу за конкретний проміжок часу в умовах конкретного ринку.
Професійна оціночна діяльність - це діяльність оцінювачів і суб'єктів оціночної діяльності, яка полягає в організаційному, методичному і практичному забезпеченні проведення оцінки майна розгляді і підготовці висновків щодо вартості майна.



Використана література.
1.Гавва В.Н.,Божко Е.А.Потенціал підприємства: формування та оцінювання.-Навч.пос.-К.:Центр навчальної літератури,2004.-224с.
2.Добикіна О.К.,Рижиков В.С.,та ін.Потенціал підприємства:формування та оцінка:Навч.пос..-К.:Центр навчальної літератури,2007.-208с.
3.Краснокутська Н.С.Потенціал підприємства:формування та оцінка:Навч.пос..-К.:Центр навчальної літератури,2005.-252с.
4.Круш П.В., Поліщук С.В.Оцінка бізнесу:Навч.пос..-К.:Центр навчальної літератури,2004.-264с.