6.4.2. Показники використання оборотних коштів  і шляхи прискорення їх обертання
Для характеристики ефективності використання оборотних коштів на підприємствах використовуються різноманітні показники, найважливішим з яких є швидкість обертання. Вона обчислюється в днях і характеризується періодом, за який оборотні кошти підприємства здійснюють один оборот, тобто проходять всі стадії кругообороту на підприємстві:

де О — термін обертання оборотних коштів, днів;
С — середні залишки нормованих оборотних коштів, грн.;
Т — тривалість періоду, за який обчислюється обертання, днів;
Р — обсяг реалізованої продукції, грн.
Середню вартість оборотних коштів можна розрахувати як середню арифметичну або середню хронологічну. Дані для розрахунку використовуються залежно від періоду (рік, півріччя, квартал тощо), за який визначається оборотність. Якщо за рік, то необхідно для розрахунку брати наявність оборотних коштів на початок кожного місяця.
Отже, формула, за якою визначається середня арифметична, виглядатиме так:
            ,       (1)
де С1, С2, … С12 — сума (вартість) оборотних коштів на початок кожного місяця року (з січня по грудень);
6.4. Показники стану і використання оборотних коштів

 

С13 — сума оборотних коштів на початок наступного року.
Середня сума оборотних коштів за середньою хронологічною визначається за формулою:
            .   (2)
Хоч результати підрахунків за обома формулами мають незначні розбіжності, але розрахунок, провeдений за формулою [2], статистика вважає точнішим.
Приклад 9.
Вартість оборотних коштів на підприємстві у звітному році на початок кожного місяця становила, тис. грн.: січень — 830, лютий — 860, березень — 780, квітень — 820, травень — 770, червень — 840, липень — 810, серпень — 750, вересень — 790, жовтень — 800, листопад — 780, грудень — 810, січень наступного року — 870.
Виходячи з формули середньої арифметичної (1), сума оборотних коштів становитиме 808,5 тис. грн.

Сума оборотних коштів за рік, розрахована за середньою хронологічною (2), становитиме 805,0 тис. грн.

Тривалість обертання коштів — це синтетичний показник, здатний відображати одночасно результати процесу матеріального відтворення — обсяг реалізації створених товарів і наданих послуг за даний період — і ефективність використання в цьому процесі матеріальних засобів і коштів.
Обертання оборотних коштів обчислюється за планом і фактично. Порівнюючи фактичний час обертання з плановим, визначають прискорення або сповільнення обертання як щодо всіх нормованих оборотних коштів, так і щодо окремих їхніх статей (табл. 6.7).
Таблиця 6.7
РОЗРАХУНОК ОБЕРТАННЯ ОБОРОТНИХ КОШТІВ ЗА РІК
№ п/п
Показник
Од. вим.
За планом
Фактично
Відхилення від плану (+, –)

1
Реалізація товарної продукції
Тис. грн.
5580,0
6120,0
+540

2
Середні залишки нормованих оборотних коштів
Тис. грн.
785,0
805,0
+20

3
Одноденний обсяг реалізації продукції
Тис. грн.
15,5
17,0
+1,5

4
Час обертання оборотних коштів
Дні
50,6
47,3
–3,3

Дані таблиці свідчать, що фактичний час обертання коштів за рік скоротився проти плану на 3,3 дня (50,6–47,3).
Унаслідок прискорення обертання оборотних коштів із обороту вивільняється частина коштів, що обраховується множенням фактичного одноденного обсягу реалізації продукції на дні прискорення обертання оборотних коштів. У нашому прикладі за рахунок прискорення часу обертання оборотних коштів з обороту вивільняється 56,1 тис. грн. (17,0 ´ 3,3).
Для характеристики ефективності використання оборотних коштів використовується коефіцієнт обертання, що визначається за формулою:
,
де  — коефіцієнт обертання оборотних коштів.
Цей показник характеризує кількість оборотів оборотних коштів за період, що аналізується. Що більше оборотів здійснюють оборотні кошти, то ліпше вони використовуються.
У нашому прикладі кількість оборотів збільшилась за рік на 0,5 оборота , що позитивно позначилось на діяльності підприємства.
Коефіцієнт завантаження оборотних коштів є оберненим до коефіцієнта обертання показником і визначається за формулою:
,
де Кз — коефіцієнт завантаження оборотних коштів, коп.
Він характеризує участь оборотних коштів у кожній гривні реалізованої продукції. Що менше оборотних коштів припадає на 1 грн. обороту, то ліпше вони використовуються.
У нашому прикладі (див. табл. 6.7) фактично у 1 грн. реалізованої продукції авансовано 13 коп. , тоді як за планом передбачалось 14 коп. , що свідчить про підвищення ефективності витрат.
Для характеристики ефективності використання оборотних коштів можуть використовуватись коефіцієнт ефективності (прибутковість оборотних коштів) і рентабельність. Вони обчислюються за формулами:
6.4. Показники стану і використання оборотних коштів

 


де Ке — коефіцієнт ефективності оборотних коштів, коп.;
П — прибуток від реалізації продукції, грн.;
Р — рентабельність оборотних коштів, %.
Якщо Ке є абсолютним показником і характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн. оборотних коштів, то Р — відносний показник, що визначає ступінь використання оборотних коштів. Що більшим є значення першого і другого показників, то ефективніше використовуються оборотні кошти.
Поліпшення використання оборотних коштів підприємств і підвищення ефективності виробництва можна досягти через:
1) скорочення виробничих запасів товарно-матеріальних цінностей у зв’язку з переходом на оптову торгівлю та прямі економічні зв’язки з постачальниками;
2) прискорення обертання оборотних коштів за рахунок реалізації непотрібних, залежалих товарно-матеріальних цінностей.
Поліпшення використання оборотних коштів вивільняє їх. Це вивільнення може бути абсолютним і відносним.
Абсолютне вивільнення оборотних коштів — це пряме скорочення потреби в оборотних коштах проти попереднього періоду за одночасного збільшення обсягу виробництва (реалізації).
Відносне вивільнення оборотних коштів виникає тоді, коли внаслідок поліпшення їх використання підприємство з тією самою сумою оборотних коштів або з незначним їх зростанням у плановому році збільшує обсяг виробництва.
За нинішніх умов господарювання через інфляційні процеси найбільш реальним є відносне вивільнення оборотних коштів.
Ураховуючи це, слід більше уваги приділяти реалізації заходів, які сприяють відносному вивільненню оборотних коштів.
 Таблиця 6.8
ПОКАЗНИКИ  СТАНУ  Й  ЕФЕКТИВНОСТІВИКОРИСТАННЯ  ОБОРОТНИХ  КОШТІВ
№ п/п
Показник
Визначення
Економічна суть

1.
Наявність оборотних коштів
[Вк + З] – [Oз + Пк]
Характеризує величину власних оборотних коштів


а) брак
Фн < Н
Перевищення нормативу оборотних коштів над фактичною наявністю


б) надлишок
Фн > Н
Перевищення фактичної наявності оборотних коштів над нормативом

2.
Коефіцієнт реальної вартості оборотних коштів у майні підприємства

Відображає питому вагу вартості оборотних коштів у загальній вартості майна підприємства

Продовження табл. 6.8
№ п/п
Показник
Визначення
Економічна суть

3.
Оборотність

Характеризує час, за який оборотні кошти здійснюють один оборот

4.
Коефіцієнти обертання

Характеризує кількість оборотів за період, що аналізується

5.
Коефіцієнт завантаження

Показує, скільки оборотних коштів авансовано у 1 грн. реалізованої продукції

6.
Прибутковість

Характеризує, скільки прибутку припадає на 1 грн. оборотних коштів

7.
Рентабельність

Визначає ступінь використання оборотних коштів

 
Вк — власні кошти;
М — вартість майна підприємства;

З — забезпечення наступних витрат;
С — середня вартість оборотних коштів;

Оз — основні засоби та інші позаоборотні активи;
Т — тривалість періоду, за який обчислюється обертання оборотних коштів;

Пк — позикові кошти;
Р — обсяг реалізації продукції;

Фн — фактична наявність оборотних коштів;
П — прибуток від реалізації продукції.

Н — норматив оборотних коштів;
 

 Показники стану й ефективності використання оборотних коштів, порядок їхнього визначення та їхній економічний зміст наведено в табл. 6.8.