Повернусь в минуле - побачу маскищо повертають в почорнівші казкиДе вже давно зіржавіла траваДе крім привидів ніц немаВідкривши очі - злякаюсьВідчувши біль - зламаюсьВдихну магнолії пристрасний цвітА на видоху зламаю свій світ
Вдыхая осколок нового утра,Открываю глаза - я снова в игреГде умирает за минутой минутаВ погоне за прошлым испепиляюсь во мгле...Стираю ескизы идеального мира -Черно-белый мираж без серых тоновНезаметив стал тенью заира - Такая вот плата за отречение боговДавай допьём холодный кофеРазбавим кровь морфиемРодим есче один сонИ снова проснёмся - ЭТО ЗАКОН!!!За вдохом проследует выдохЗа выдохом может быть вдох