Міністерство освіти і науки України
Національний університет водного господарства та природокористування

УДК
КП ХХХ
№ ХХХ
О.Ю.Чурилович
33010, м. Рівне, вул. В.Чорновола 55а

Звіт
про науково-дослідну роботу
«Рівень використання основних виробничих фондів, їх стан та ефективність виробництва»

11.05.2009 О.Ю.Чурилович


Рукопис закінчено 11.05.2009
м. Рівне
РЕФЕРАТ
В науковій роботі досліджується вплив рівня використання ОВФ та ефективності виробництва. Об’єктом дослідження була вибірка, об’єм якої складає 28 підприємств.
Я досліджував вплив рівня використання ОВФ на ефективність виробництва, тобто витрати на 1 грн. продукції. Основним показником рівня використання ОВФ є фондовіддача. Основними показниками, які характеризують стан ОВФ є коефіцієнти зношеності і придатності.
У науково-дослідній роботі використані такі методи дослідження:
- метод середніх величин;
- метод кореляційного зв’язку;
- метод економічного групування;
- метод аналізу і синтезу.
ЗМІСТ
ДОДАТКИ 25.

ВСТУП
Процес виробництва на підприємстві здійснюється при наявності факторів виробництва, серед яких важливе місце займають засоби праці, предмети праці. Виражені у грошовій формі вони утворюють запаси підприємства. У процесі виробництва здійснюється споживання, в результаті чого створюються матеріальні блага. А в залежності від характеру їх споживання, тобто перенесення своєї вартості на готову продукцію, у процесі виробництва виробничі засоби на основні та оборотні.
Основні фонди на підприємстві представлені засобами праці. Характер їх споживання у процесі виробництва такий, що вони приймають участь у процесі виробництва протягом тривалого часу, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, не входять до складу новоствореної продукції, свою вартість передають готову продукцію частинами по мірі їх зносу, створюючи елемент витрат виробництва підприємства. Речовим змістом ОФ є будівлі, споруди, машини, устаткування, транспортні засоби, інвентар, інструмент. До ОФ не відноситься спеціальний одяг, взуття, незалежно від їх вартості, молодняк тварин і тварини на відгодівлі, багаторічні насадження, що вирощуються. Засоби праці стають ОФФ тоді, коли вступають у виробничий процес.
ОФ визначають характер матеріально-технічної бази виробничої сфери на різних етапах її розвитку. Успішне функціонування ОФ а виробничих потужностей залежить від того, якою мірою реалізуються екстенсивні та інтенсивні фактори кращого їх використання
Тому однією з найбільш важливих задач розвитку промисловості є забезпечення виробництва насамперед за рахунок підвищення його ефективності і більш повного використання внутрішньогосподарських резервів. Ефективне використання ОФ та виробничих потужностей має велике значення як для підприємства, так і для економіки країни. Для цього необхідно раціонально використовувати ОФ і виробничі потужності.
Об’єктом мого дослідження є підприємство як господарська одиниця.
Отже, метою моєї роботи є дослідження впливу використання ОВФ та підвищення ефективності їх використання. Щоб досягти поставленої мети необхідно провести розрахунки показників використання ОФ на підприємстві, за допомогою яких розраховуються даний інтегральний коефіцієнт: фондовіддача, ефективність виробництва (витрати на 1 грн.), коефіцієнта зношеності та коефіцієнта придатності ОВФ, обґрунтувати пропозиції щодо збільшення ефективності діяльності підприємства.
Розділ 1
Теоретичні основи підвищення використання основних виробничих фондів і вплив його на господарську діяльність підприємства
1.1. Основні виробничі фонди як економічна категорія
Виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) на підприємстві можливе лише в процесі взаємодії праці людини та нових засобів виробництва. Проте засоби виробництва як сукупність засобів і предметів праці не можна ототожнювати з виробничими фондами, що зумовлено двома обставинами. По-перше, елементи засобів виробництва стають виробничими фондами лише з моменту їхнього безпосереднього використання у виробничому процесі. По-друге, виробничі фонди, на відміну від засобів в виробництва є виключно вартісною економічною категорією.
Отже, основні фонди – це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їхня вартість переноситься на вартість продукції, що виробляється частинами, в міру спрацювання. Вони визначають характер матеріально-технічної бази виробничої сфери на різних етапах розвитку. Зростання й удосконалювання засобів праці забезпечують безперервне підвищення технічної оснащеності та продуктивності праці виробничого персоналу.
Економічне значення основних виробничих фондів полягає в тому, що вони є мірилом розвитку процесів праці, визначають ступінь механізації виробництва, забезпечують своєчасне якісне виконання робіт (випуск продукції) і цим самим визначають рівень продуктивності живої праці. На базі зростання основних виробничих фондів збільшуються економічний потенціал і виробничі можливості підприємств, підвищується технічний рівень виробництва, що забезпечує збільшення обсягів випуску продукції, поліпшення умов праці, тощо.
Для проведення визначення загального обсягу основних фондів, їхньої динаміки і структури, розрахунку економічних показників господарської діяльності підприємства за певний період використовуються облік та оцінка основних виробничих фондів.
Облік основних фондів у натуральному виразі проводиться для визначення кількості нових видів основних фондів і виробничої потужності підприємства. Оцінка основних фондів підприємства є грошовим вираженням їхньої вартості. Основні фонди підприємства оцінюються: залежно від моменту проведення оцінка – за первісною та відносною вартістю, залежно від основних фондів – за повною або залишковою вартістю.
Необхідною умовою правильного обліку й планування відтворення основних фондів підприємств є їхня класифікація. За своїм призначенням та натурально-речовим характером основні фонди народного господарства поділяються на такі групи: земельна ділянка, корінне поліпшення земельної ділянки, будівлі, споруди і пре завальні пристрої, машини та обладнання (силові машини та обладнання, робочі машини та обладнання, інші машини та обладнання), транспортні засоби, інструмент, інвентар, робоча та продуктивна худоба, багаторічні насадження, інші фонди.
Оскільки елементи основних фондів відіграють показову роль у процесі виробництва, велике значення має поділ на дві частини: активну, яка безпосередньо бере участь у виробничому процесі і завдяки цьому забезпечує належний обсяг та якість продукції, і пасивну, що створює умови для збільшення процесу виробництва. До активної частини основних фондів відносять переважно робочі машини й устаткування, інструменти та інше.
В залежності від цільового призначення основні фонди поділяються на такі групи: основні виробничі фонди певного призначення, основні виробничі фонди інших галузей народного господарства (промисловості, будівництва, торгівлі і т. д.), основні виробничі фонди (фонди житлово-комунального господарства, культури, спорту).
На ефективність виробництва підприємства суттєво впливає тільки розмір основних виробничих фондів, але і їх структура.
1.2. Механізм впливу основних виробничих фондів на господарську діяльність підприємства.
Основні виробничі фонди мають неабиякий вплив на господарську діяльність підприємства. Адже вони є частиною матеріально-речових елементів виробництва, яка у вигляді засобів праці бере участь у багатьох виробничих циклах, частинами переносить свою вартість на готовий продукт, зберігаючи при цьому в процесі використання свою натуральну форму.
Тобто, основні виробничі фонди беруть участь у процесі створення доданої вартості, за рахунок якої підприємство отримує прибуток.
Важливим є те, що основні виробничі фонди переносять свою вартість не повністю, а частинами.
Метою діяльності підприємства є максимізація економічного прибутку, а прибуток отримується із вартості яка створюється людською працею та основними фондами виробництва.
Виробничі фонди є основою для виготовлення продукції, за яку згодом можна буде реалізувати, та отримати виручку, яка в свою чергу піде на покриття виробничих витрат а також на прибуток, за допомогою якого підприємство зможе поліпшити своє устаткування, та створити кращі та надійніші умови для розвитку виробництва, а також підвищити ефективність виробництва.
Виготовлення продукції (виконання робіт, надання послуг) здійснюється в процесі взаємодії праці людини та певних засобів виробництва. Останні за своїм матеріально-речовим складом становлять виробничі фонди підприємства, усю сукупність яких поділяють на основні та оборотні. Проте засоби виробництва як сукупність засобів і предметів праці не можна ототожнювати з виробничими фондами, що зумовлено двома обставинами. По-перше, елементи засобів виробництва стають виробничими фондами лише з моменту їхнього безпосереднього використання у виробничому процесі.
По-друге, виробничі фонди на відміну від засобів виробництва є виключно вартісною економічною категорією. Це означає, що до виробничих фондів відносять не всі елементи засобів виробництва взагалі, а ті з них, які мають вартість.
Складовим частинам виробничих фондів властиві певні характерні ознаки, за якими можна розрізняти основні та оборотні фонди й обґрунтовано тлумачити сутність та значення цих економічних категорій для відтворювальних процесів.
Основні фонди — це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий часу своїй незмінній споживній формі, а їхня вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється, (на платні послуги) частинами в міру спрацювання.
Оборотні фонди — частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються в кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять всю свою вартість на вартість продукції, що виробляється (на вартість платних послуг).
Економічна сутність і матеріально-речовий зміст основних та оборотних фондів служать визначальними характеристиками щодо окреслення їхнього значення у здійсненні відтворювальних процесів, функціонуванні та розвитку будь-якого виробництва. Уся сукупність наявних виробничих фондів становить найбільшу за питомою вагою частину (близько 60 відсотків) національного багатства країни. Основні фонди визначають характер матеріально-технічної бази виробничої сфери на різних етапах її розвитку. Зростання й удосконалення засобів праці забезпечують безперервне підвищення технічної оснащеності та продуктивності праці виробничого персоналу. Знаряддя праці, які є найбільш активною частиною основних фондів, становлять матеріальну основу виробничої потужності підприємства. Елементи оборотних фондів формують речовинну субстанцію продукції, що виготовляється (сировина, конструкційні матеріали), створюють матеріальні умови для здійснення технологічних процесів і роботи виробничого устаткування (паливо, енергія), збереження і транспортування сировини та готових виробів (різні допоміжні матеріали — мастила, фарби тощо; тара).
1.3. Поліпшення використання основних виробничих фондів підприємства і ефективність виробництва.
Основними напрямками підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства є такі:
Екстенсивний, до якого належить в основному збільшення часу роботи основних виробничих фондів.
Інтенсивний, до якого належить підвищення віддачі засобів праці на одиницю часу.
Найважливіші шляхи підвищення ефективності використання основних активів підприємства:
поліпшення складу, структури і стану основних фондів підприємства;
удосконалення планування, управління і організації праці та виробництва;
зниження фондомісткості, підвищення фондовіддачі та продуктивності праці на підприємстві;
підвищення та розвиток матеріального та морального стимулювання праці.
Однією з головних умов підвищення ефективності відтворювальних процесів є оптимальність термінів експлуатації основних фондів, і передусім активної їх частини, відповідно до первинного технологічного призначення. При цьому як скорочення, так і подовження терміну експлуатації по-різному впливають на ефективність відтворення та використання знарядь праці.
Скорочення термінів експлуатації основних фондів, з одного боку, уможливлює прискорення їх оновлення, зменшення морального старіння, зниження ремонтно-експлуатаційних витрат, а з іншого, — зумовлює зростання собівартості продукції за рахунок амортизаційних сум, потребує більших за обсягом інвестиційних ресурсів для нарощування виробничих потужностей машинобудування.
Подовження періоду функціонування основних фондів дає змогу зменшити обсяг щорічної заміни спрацьованих засобів праці й за рахунок цього спрямовувати більше ресурсів на розширене відтворення, але при цьому знижується загальна продуктивність діючих основних фондів.
Саме тому терміни експлуатації машин і устаткування мають бути оптимальними, тобто такими, що забезпечують найменші витрати суспільної праці на їх виготовлення і використання у виробничому процесі протягом усього періоду їх функціонування.
Результати соціологічних досліджень свідчать, що найістотніше на економічно доцільний термін експлуатації впливають щорічні амортизаційні відрахування та середньорічні ремонтні витрати. Це дає можливість застосувати на практиці дуже простий метод оптимізації термінів експлуатації шляхом мінімізації сумарної величини цих економічних показників використовуючи графічний спосіб (рис. 3.3).
Розширити відтворення основних фондів можна за допомогою таких заходів:
технічного переозброєння діючого підприємства;
реконструкції виробництва;
розширення виробничих потужностей підприємства;
нового будівництва технологічно завершених виробничих потужностей та підрозділів підприємства.
Розділ 2
Дослідження рівня використання основних виробничих фондів їх стану та їх впливу на ефективність виробництва.
2.1. Характеристика об’єкту дослідження і вихідної інформації.
2.2. Опрацювання вихідної інформації
Нам були представлені 100 підприємств. Для визначення чисельності даної випадкової вибірки була застосована безповторна статистична вибірка. Кількість підприємств, які є вибірковою сукупністю і репрезентують генеральну сукупність ми обчислюємо за формулою:
EMBED Equation.3 =28 (2.2.1)
де, EMBED Equation.3 – це обсяг генеральної сукупності (дано 100);
EMBED Equation.3 – це обсяг вибіркової сукупності;
EMBED Equation.3 - гранична похибка вибірки (при EMBED Equation.3 =0,08, а при EMBED Equation.3 =2 становитиме 0,16 ( EMBED Equation.3 ));
EMBED Equation.3 - дисперсія сукупності (дано 0,5);
EMBED Equation.3 - критерій значущості.
Ми вибрали безповторну вибірку, яка передбачає те, що кожна обстежувана одиниця (серія) не повертається в генеральну сукупність.
В таблиці 2.1.1. наведені вихідні дані по 28-ми об’єктам дослідження:
Таблиця 2.2.1. Чисельність вибірки та її склад (вихідні дані)
2.3. Дослідження впливу рівня використання ОВФ на ефективність виробництва.
Для того, щоб дослідити вплив рівня використання основних виробничих фондів необхідно обрахувати фондовіддачу та витрати на 1 гривню по кожному підприємству.
EMBED Equation.3 (2.3.1.)
EMBED Equation.3 (2.3.2.)
Обрахунки представлені в таблиці 2.3.1.
Таблиця 2.3.1. Розрахунок фондовіддачі та витрат на 1 продукції
Економічним показником, який характеризує використання основних фондів, є фондовіддача. Фондовіддача характеризує величину обсягу виробництва продукції, яка отримана з одиниці основних виробничих фондів. В таблиці 2.3.2. наведений ранжирований ряд в залежності ефективності виробництва від фондовіддачі ОВФ.
Таблиця 2.3.2. Ранжирований ряд в залежності ефективності виробництва від фондовіддачі
Для визначення тісноти зв’язку, обчислюємо коефіцієнт кореляції. Для обчислення коефіцієнта кореляції розраховуємо кореляційну таблицю.
Табл. 2.3.3. Кореляційна таблиця
Коефіцієнт кореляції обчислюємо за формулою:

EMBED Equation.3 (2.3.3.)
EMBED Equation.3
Оскільки коефіцієнт кореляції r EMBED Equation.3 0, то зв’язок між фондовіддачею та обсягом продукції обернений.
Знаходимо похибку коефіцієнта кореляції
EMBED Equation.3 (2.3.4.)
EMBED Equation.3
Отже, враховуючи похибку коефіцієнта кореляції можна визначити межі, в яких буде знаходитися коефіцієнт кореляції: отже r = - 0,14 EMBED Equation.3 0,20.
Знаходимо значення tr за формулою:
EMBED Equation.3 (2.3.5.)
EMBED Equation.3
При суттєвому кореляційному зв’язку tr факт > tr теор, у даному випадку tr факт < tr теор, -0,7< 2,1, отже кореляційний зв’язок не суттєвий.
Визначаємо рівняння, яке описує дану залежність, за даним рівнянням заходимо y і визначаємо теоретичну криву:
(2.3.6)
(2.3.7)
(2.3.8)
а = 1,4
b = - 0,45
Рівняння регресії має вигляд y=1,4-0,45х.
Далі, враховуючи ранжирований ряд показника фондовіддачі та рівняння регресії, ми будуємо діаграму, щоб визначити відхилення теоретичної кривої від фактичної. ( Рисунок 2.3.1.)
EMBED Excel.Chart.8 \s
Рисунок 2.3.1. Оцінка впливу фондовіддачі на ефективність виробництва
З рисунку видно, що теоретичне значення має незначне відхилення від емпіричного.
Проаналізувавши зв’язок між фондовіддачею та витратами на 1 грн. продукції, я помітив, що у даному випадку значної залежності не простежується. Як відомо, при збільшенні фондовіддачі витрати на 1 продукції зменшуються. Отже, за наданих нам вихідних даних наукова гіпотеза не підтверджується. Щоб підтвердити наукову гіпотезу необхідно взяти більшу кількість вибірки, котра зможе забезпечити репрезентативність даних про генеральну сукупність в цілому.
2.4. Дослідження впливу стану основних виробничих фондів на ефективність виробництва
Стан основних виробничих фондів характеризують такі показники як придатність та зношеність основних виробничих фондів. Ці показники впливають на результат господарської діяльності, а саме на: 1) обсяг виробництва продукції, а відповідно і на фондовіддачу; 2) рівень собівартості продукції, а відповідно і на витрати на 1 гривню проданої продукції.
EMBED Equation.3 (2.4.1.)
EMBED Equation.3 (2.4.2.)
Розрахунок зношеності та придатності основних виробничих фондів та ефективність виробництва наводиться в таблиці 2.4.1.
Таблиця 2.4.1. Розрахунок зношеності, придатності основних виробничих фондів та ефективність виробництва.
2.4.1. Дослідження впливу зношеності на ефективність виробництва
Побудуємо ранжирований ряд залежності витрат на 1грн. продукції від зношеності основних виробничих фондів.
Таблиця 2.4.1.1. Ранжируваний ряд залежності витрат на 1грн. продукції від зношеності основних виробничих фондів
Здійснимо групування , взявши за основу показник зношуваності, і утворимо 4 групи.
Визначимо інтервал груп за формулою:
EMBED Equation.3 (2.4.3.)
EMBED Equation.3
Таблиця 2.4.1.2. Групування за зношеністю
Висновки: таким чином ряд розподілу підприємств за зношеністю показує, що для даних підприємств характерною є група зі зношеністю від 0,37 до 0,45, яка складає 35,7 % всіх підприємств. Найбільші середні витрати на одиницю продукції має друга група, середні витрати підприємств, що відносяться до цієї групи становлять 0,36. Найменші витрати на одиницю продукції має перша група, підприємства, що входять до цієї групи мають середні витрати у розмірі 2,58.
2.4.2. Дослідження впливу придатності основних виробничих фондів на ефективність виробництва
Побудуємо ранжирований ряд залежності витрат на 1 продукції від придатності основних виробничих фондів.
Таблиця 2.4.2.1. Ранжируваний ряд залежності витрат на 1 грн. продукції від придатності основних виробничих фондів
Здійснимо групування на основі зношуваності утворивши 4 групи.
Визначимо інтервал груп за формулою:
EMBED Equation.3 (2.4.4.)
EMBED Equation.3
Таблиця 2.4.2.2. Групування за придатністю
Висновки: таким чином ряд розподілу підприємств за придатністю показує, що для даних підприємств характерною є група з придатністю від 0,557 до 0,634, яка складає 50 % всіх підприємств. Найбільші середні витрати на одиницю продукції має третя група, середні витрати підприємств, що відносяться до цих групи становлять 7,06. Найменші витрати на одиницю продукції має перша та четверта група, підприємства, що входять до цієї групи мають середні витрати у розмірі 2,45 та 2,26 відповідно.
ВИСНОВКИ
Коли йдеться про ОФ, обов’язково виникає питання про ефективність їх використання і застосування. Ефективне використання ОФ є дуже важливим економічним завданням. Його вирішення означає збільшення виробництва необхідної суспільству продукції, підвищення віддачі створеного виробничого потенціалу, і більш повне задоволення потреб населення, поліпшення балансу обладнання у країні, зниження собівартості продукції, зростання рентабельності виробництва, нагромаджень підприємства.
Використовуючи різні методи обробки даних (економічне групування, аналіз, синтез, кореляційний аналіз взаємозв’язків, відносні величини, середні величини, абсолютні величини) у науковій роботі я довела, що ефективність значною мірою, визначається рівнем використання ОВФ та їх станом.
Провівши певні дослідження можна дійти висновку, що при збільшенні фондовіддачі витрати на 1 грн. проданої продукції зменшуються. З покращенням використання ОВФ забезпечується:
збільшення обсягу виробництва без додаткових капітальних вкладень;
прискорене відновлення засобів праці, що скорочує можливість морального зносу устаткування і сприяє технічному прогресу в галузі;
зниження собівартості продукції за рахунок амортизаційних відрахувань у розрахунку на одиницю продукції.
Підвищення ефективності використання ОВФ у даний час, коли в Україні спостерігається повсюдний і глобальний занепад виробництва має величезне значення. Підприємства, що мають у розпорядженні ОФ, що дістались, як спадщина від соціалістичної економіки, повинні не тільки прагнути їх модернізувати, але і максимально ефективно використовувати те, що є, особливо в існуючих умовах дефіциту фінансів і виробничих інвестицій.
ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ
1. Економіка підприємств/Під ред. В.П.Вихруща, П.С.Харіва.-Тернопіль.1999
3. Економічний аналіз діяльності промислових підприємств і об'єднань. Під ред. С.І.Шкарабана, М.І.Сапачова.-Тернопіль, 1995
4. Господарський кодекс України // Відомості Верховної Ради України. - 2003. - №18-22.
5. Закон України "Про підприємництво" від 7.02.1991 №698-ХІІ ( з подальшими змінами і доповненнями).
6. Положення (стандарти) бухгалтерського обліку 7 "Основні засоби", Рівне, 2002, ст.30.
7. Бондар Н.М. Економіка підприємства: Навчальний посібник - К.: Видавництво А.С.К., 2004.
8. Економіка підприємства Гордійчук А. С. Стахів О. А., навчальний посібник / Рівне 2000р. 246ст.
9. Економіка підприємства за ред. Й.М. Петровича. Львів 2004р. 678ст
10. Економіка підприємства Л.Г. Мельник, О.І. Корінцева. Суми 2004р. 411ст.
ДОДАТОК А
Таблиця А – 1. Вихідні дані для проведення науково-дослідної роботи
Додаток Б
Таблиця Б-1. Таблиця випадкових чисел