МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ
частини 2. „Моделювання поведінки конкурентної фірми“
Припустимо, що вихідні дані варіанту такі:
Обсяг випуску, од.
0
1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

Змінні витрати, грн.
0
45
85
120
150
185
225
270
325
390
465


Постійні витрати = 60.
Ринкові ціни: Р1 = 60, Р2 = 40, Р3 = 30.
Функція ринкового (галузевого) попиту: Р=120–10Q.
Завдання 1. Оптимізація обсягів виробництва конкурентної фірми
1.1. Обчислюємо витрати та економічні прибутки (збитки) фірми, результати заносимо у таблицю 2.1.
Таблиця 2.1
ВИТРАТИ ТА ЕКОНОМІЧНІ ПРИБУТКИ КОНКУРЕНТНОЇ ФІРМИ
Обсяг випуску
Сукупні витрати
Середні
витрати

Граничні витрати
Ціна
(граничний виторг)
Сукупний виторг
Економічний прибуток (+)/ збитки(-)

Q
FC
VC
TC
AFC
AVC
ATC
MC
MR1
MR2
MR3
TR1
TR2
TR3
EP1
EP2
EP3

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14
15
16
17

0
60
0
60


 -

45
40
35
30
35
40
45
55
65
75
60
40
30
0
0
0
-60
-60
-60

1
60
45
105
60
45
105

60
40
30
60
40
30
-45
-65
-75

2
60
85
145
30
42,5
72,5

60
40
30
120
80
60
-25
-65
-85

3
60
120
180
20
40
60

60
40
30
180
120
30
0
-60
-90

4
60
150
210
15
37,5
52,5

60
40
30
240
160
120
30
-50
-90

5
60
185
245
12
37
49

60
40
30
300
200
150
55
-45
-95

6
60
225
285
10
37,5
47,5

60
40
30
360
240
180
75
-45
-105

7
60
270
330
8,6
38,5
47,1

60
40
30
420
280
210
80
-50
-120

8
60
325
385
7,5
40,6
48,1

60
40
30
480
320
240
95
-65
-145

9
60
390
450
6,7
43,3
50

60
40
30
540
360
270
90
-90
-180

10
60
465
525
6,0
46,5
52,5

60
40
30
600
400
300
75
-125
-225


Для розрахунків використовуємо базові формули: ;
1.2. За даними таблиці 2.1 будуємо модель TRTC. За кожної з заданих цін графічно визначаємо:
1) оптимальний обсяг виробництва, 2) результат діяльності фірми.
Оптимальний обсяг виробництва визначається за загальним правилом вибору оптимального обсягу випуску:
оптимальним обсягом є той, за якого граничний виторг дорівнює граничним витратам:
У моделі для конкурентної фірми він визначається за дотичною до , паралельною . Досягнута за певного обсягу паралельність означає, що кути нахилу відповідних кривих рівні:, отже, виконується правило (, ), а визначений обсяг є оптимальним.
Результат діяльності – сума прибутку чи збитків – у моделі визначається на основі базової формули і графічно відповідає відрізку між і по вертикалі.
Для варіанту, що розглядається як приклад:
графік 2.1: оптимальний обсяг випуску за ринкової ціни – одиниць продукції; результат діяльності: фірма максимізує економічний прибуток, оскільки для , величина прибутку відповідає вертикальному відрізку між кривими і ;
графік 2.2: оптимальний обсяг випуску за ринкової ціни – одиниць продукції; результат діяльності: фірма мінімізує збитки шляхом виробництва, оскільки для , величина збитків відповідає вертикальному відрізку між кривими і ;
графік 2.3: оптимальний обсяг випуску за ринкової ціни – , оскільки за всіх обсягів випуску ; результат діяльності: фірма мінімізує збитки шляхом закриття, величина збитків дорівнює сумі постійних витрат фірми і відповідає вертикальному відрізку між кривими і на нульовому обсязі випуску.
1.3. За даними таблиці 2.1 будуємо модель MRMC. За кожної з заданих цін графічно визначаємо:
1) оптимальний обсяг виробництва,
2) результат діяльності фірми.
У моделі оптимальний обсяг випуску визначається за правилом і відповідає точці перетину кривих і .
Результат діяльності – сума прибутку чи збитків – у моделі визначається на основі базової формули і графічно відповідає площі прямокутника.
графік 2.4: оптимальний обсяг випуску за ринкової ціни – одиниць продукції; результат діяльності: фірма максимізує економічний прибуток, оскільки для , величина прибутку відповідає площі заштрихованого прямокутника ;
графік 2.5: оптимальний обсяг випуску за ринкової ціни – одиниці продукції; результат діяльності: фірма мінімізує збитки шляхом виробництва оскільки для , величина збитків відповідає площі заштрихованого прямокутника ;
графік 2.6: оптимальний обсяг випуску за ринкової ціни – ; результат діяльності: фірма мінімізує збитки шляхом закриття оскільки за всіх обсягів випуску ; величина збитків дорівнює сумі постійних витрат фірми.
1.4. За графіком 2.6 моделі MRMC:
визначаємо критичні ціни: ціну беззбитковості – точка беззбитковості b; та ціну призупинки виробництва, точка закриття z;
крива короткострокового пропонування фірми є висхідним відрізком кривої її граничних витрат вище точки закриття .
Завдання 2. Пропонування конкурентної фірми і галузі
2.1. Згідно з заданою вихідними даними варіанту функцією галузевого попиту (Р=120–10Q) визначаємо співвідношення цін і відповідних обсягів галузевого попиту, заносимо дані у колонки 1-2 таблиці 2.2.
Таблиця 2.2.
ПРОПОНУВАННЯ КОНКУРЕНТНОЇ ФІРМИ І ГАЛУЗІ
Ціна,
(Р)
Обсяг галузевого попиту (D), тис. од.
Обсяг пропонування фірми, од.
Обсяг галузевого
пропонування (S),
тис. од.

1
2
3
4

120
0
–*
–*

110
1



100
2



90
3



80
4



70
5
9
9

60
6
8
8

50
7
7
7

40
8
5,4
5,4

30
9
0
0

20
10
0
0

*обмеженість вихідних даних не дозволяє визначити обсяги пропонування за вищих цін.
2.2. За графіком 2.6 моделі MRMC визначаємо обсяги пропонування фірми за галузевими цінами та обсяги галузевого пропонування 1000 фірм з ідентичними витратами, заповнюємо колонки 3-4 таблиці 2.2.
2.3. За даними таблиці 2.2 на графіку 2.7 будуємо криві ринкового попиту і пропонування галузі , визначаємо точку ринкової рівноваги , рівноважну ціну і рівноважний обсяг продукції галузі ( тис. одиниць).
2.4. Оскільки за рівноважною ринковою ціною типова фірма галузі одержує економічний прибуток (для обсягу ), у довгостроковому періоді нові фірми почнуть входити в галузь, відтак галузь буде розширюватись.
ЗАВДАННЯ ДО ВИКОНАННЯ
частини 3. „Моделювання поведінки монополії“
Конкурентна галузь монополізується. Монополіст як єдиний продавець стикається з кривою ринкового (галузевого) попиту. Витрати простої монополії (монополії з єдиною ціною) ідентичні витратам конкурентної галузі (тис. грн.). Витрати типової фірми конкурентної галузі за даними варіанту обчислені у таблиці 2.1.
Завдання 1. Оптимізація вибору простої монополії
1.1. Визначте величини сукупного і граничного виторгів та економічних прибутків фірми-монополіста. Заповніть колонки 1-8 таблиці 3.1, добравши необхідні дані для колонок 5-7 з таблиці 2.1 та дані для колонок 1-2 з таблиці 2.2.
Таблиця 3.1.
ВИТРАТИ ТА ПРИБУТКИ МОНОПОЛІЇ
Обсяг попиту (тис. од.)
Ціна
Сукупний виторг
Граничний виторг
Граничні витрати
Середні витрати
Сукупні витрати
Економічні прибутки
Цінова
дискримінація

Q
P
TRm
MRm
MC
ATC
TC
EPm
TRmd
EPmd

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10


1.2. За даними таблиці 3.1 побудуйте модель TRTC, визначте оптимальний обсяг виробництва та результат діяльності монополії:
графік 3.1 – криві TC, TRm.
1.3. За даними таблиці 3.1 побудуйте модель МRМC, визначте оптимальний обсяг виробництва та результат діяльності монополії:
графік 3.2 – криві D, MRm, AТC, MC.
Завдання 2. Визначення суспільних втрат від монополізації галузі
2.1. За графіком 3.2 моделі МRМC визначте рівноважні обсяг випуску та ціну, які встановилися б на галузевому ринку за умов досконалої конкуренції; порівняйте їх з ціною і обсягом випуску простої монополії.
2.2. Визначте та проілюструйте графічно складові суспільних втрат від монополізації виробництва в галузі.
Завдання 3. Максимізація прибутку монополією з ціновою дискримінацією
3.1. Обчисліть величини сукупного виторгу та економічного прибутку фірми-монополіста за умови здійснення нею політики цінової дискримінації І ступеня. Заповніть колонки 9-10 таблиці 3.1.
3.2. На графіку 3.1 моделі TRTC добудуйте криву сукупного виторгу монополії з ціновою дискримінацією TRmd. Визначте графічно оптимальний обсяг виробництва та величину економічного прибутку.
3.3. За графіком 3.2 моделі МRМC визначте обсяг виробництва монополії з ціновою дискримінацією І ступеня. Зробіть висновки щодо зміни суспільних втрат порівняно з простою монополією.
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ
частини 3. „Моделювання поведінки монополії“
Завдання 1. Оптимізація вибору простої монополії
1.1. Переносимо значення галузевих цін і обсягів попиту на продукцію галузі з таблиці 2.2 (колонки 1,2) у таблицю 3.1 (колонки 1,2). Переносимо значення , , з таблиці 2.1 (колонки 4,7-8) у таблицю 3.1. (колонки 5-7). Обчислюємо величини сукупного і граничного виторгів та економічних прибутків фірми-монополіста, заповнюємо колонки 3,4,8 таблиці 3.1.
Таблиця 3.1
ВИТРАТИ ТА ПРИБУТКИ МОНОПОЛІЇ
Q
P
TRm
MRm
MC
ATC
TC
EPm
TRmd
EPmd

1
2
3
4
5
6
7
8
9
10

0
120
0

110
90
70
50
30
10
-10
-30
-50
-70
45
40
35
30
35
40
45
55
65
75
-
60
-60
0
-60

1
110
110


105
105
5
110
5

2
100
200


72,5
145
55
210
65

3
90
270


60
180
90
300
120

4
80
320


52,5
210
110
380
170

5
70
350


49
245
105
450
205

6
60
360


47,5
285
75
510
225

7
50
350


47,1
330
20
560
230

8
40
320


48,1
385
-65
600
215

9
30
270


50
450
-180
630
180

10
20
200


52,5
525
-325
650
125


1.2. За даними таблиці 3.1 будуємо графік 3.1 – модель TRTC для монополії. Графічно, згідно з правилом , визначаємо оптимальний обсяг виробництва (за дотичними до і , паралельними на оптимальному обсязі випуску) – тис. одиниць продукції. Результат діяльності визначаємо як різницю вертикальних координат кривих і на оптимальному обсязі випуску; монополія максимізує економічний прибуток, оскільки для , величина прибутку відповідає відрізку .
1.3. За даними таблиці 3.1 будуємо графік 3.2 – модель МRМC для монополії. Оскільки монополія визначає комбінацію оптимального обсягу випуску та ціни, то за правилом визначаємо оптимальний обсяг випуску тис. одиниць продукції, для якого за кривою ринкового попиту знаходимо відповідну ціну: . Результат діяльності визначається на основі базової формули . Монополія максимізує економічний прибуток, оскільки для , величина прибутку відповідає площі заштрихованого прямокутника .
Завдання 2. Визначення суспільних втрат від монополізації галузі
2.1. За графіком 3.2 моделі МRМC визначаємо рівноважний обсяг випуску та ціну, які встановилися б на галузевому ринку за умов досконалої конкуренції. Їх показує точка рівноваги на перетині кривих попиту і пропонування. Конкурентна галузь виробляє тис. одиниць продукції за ціною . Порівняно з конкурентною галуззю монополія (за інших рівних умов) виробляє менший обсяг продукції ( тис. одиниць) і продає її за вищою ціною ().
2.2. Суспільні втрати від монополізації галузі аналізуються за змінами показників економічного добробуту – надлишків споживача і виробника. В умовах конкурентної рівноваги надлишки споживача і виробника максимальні. За умов монополії (графік 3.2) через менший обсяг випуску споживачі втрачають частину споживчого надлишку, яка відповідає площі , через вищу ціну продукції вони втрачають частину споживчого надлишку, яка відповідає площі . Сумарна втрата надлишку споживачів дорівнює сумі площ . Через менший обсяг випуску монополіст сам втрачає частину надлишку виробника (площа ), але перетворює на надлишок виробника (складовою якого є його економічний прибуток) частину споживчого надлишку . Чиста втрата споживчого і виробничого надлишків для суспільства від невиробленої в умовах монополізації галузі продукції (незворотні суспільні втрати) відповідає сумі площ трикутників і .
Завдання 3. Максимізація прибутку монополією
з ціновою дискримінацією
3.1. Застосування політики цінової дискримінації І ступеня означає, що монополіст продає кожну тисячу одиниць продукції за іншою (максимальною) ціною. Готовність покупців платити певну ціну за певну кількість продукції визначає крива ринкового попиту. Сукупний виторг монополії обчислюється як сума цін всіх проданих одиниць продукції.
Q
P
TRmd

0
120
0

1
110
110

2
100
110+100=210

3
90
110+100+90=300

4
80
110+100+90+80=380

5
70
110+100+90+80+70=450 і т.д.

Обчислені значення сукупного виторгу та відповідні значення економічного прибутку заносимо у колонки 9-10 таблиці 3.1.
3.2. На графіку 3.1 моделі TRTC добудовуємо криву сукупного виторгу , графічно за правилом (як і для простої монополії) визначаємо оптимальний обсяг виробництва та величину економічного прибутку (відрізок ).
3.3. На графіку 3.2 моделі МRМC крива граничного виторгу монополії з ціновою дискримінацією І ступеня співпадає з кривою попиту ; оптимальний обсяг виробництва, визначений за правилом , є рівним обсягу виробництва конкурентної галузі . Виробляючи рівний конкурентному обсяг продукції, монополія з ціновою дискримінацією І ступеня не завдає незворотних суспільних втрат, однак за рахунок диференціації цін захоплює весь надлишок споживача і перетворює його на надлишок виробника (свій монопольний прибуток).