Випуск товарів-замінників: обмежує прибуток галузі накладаючи верхню межу на ціни
Відомі такі моделі мислення менеджерів: лідер, адміністратор, плановик, підприємець
Відсутня або недостатня диференціація галузевого продукту призводить до: поліпшення сервісу на продукцію
Вхідними бар’єрами підприємництва є: економія за рахунок масштабів, товарна диференціація, вимоги інвестувань, перехідні витрати, доступ до каналів розподілу, відносні перевитрати незалежно від масштабу
Вхідні бар’єри підприємництва створюються: існуючими підприємствами галузі
Галузь – це: сукупність підприємств, які випускають однорідну продукцію, використовують однотипну сировину та матеріали, характеризуються спільністю виробничо-господарської діяльності
Головними видами стратегічного управління підприємствами є: на основі ранжування стратегічних завдань, за слабкими сигналами, в умовах неочікуваних подій
Для збирання та опрацювання інформації, яка необхідна для формулювання стратегії на підприємстві, створюються: центральний відділ і служби стратегічного планування
До внутрішніх змінних підприємства відносяться: цілі, структура, завдання, технологія і люди
До головних властивостей зовнішнього середовища відносяться: складність, динамічність, багатогранність, невизначеність та взаємозв’язок усіх факторів
До головних методів функціонального аналізу внутрішнього середовища підприємства відносяться: крива досвіду, життєвий циклу товару, сегментація ринку, цінова еластичність
До функціональних елементів внутрішнього середовища підприємства відносяться: виробництво, фінанси, маркетинг, персонал, організація управління
Довгострокове планування у вітчизняній економіці почало застосовуватись: у 20 роки ХХ століття
Еволюція систем планування розвитку підприємства пройшла такі фази: фінансове, довгострокове, стратегічне планування та стратегічне управління
Економіко-математичний метод дослідження економічних явищ на підприємстві з метою розроблення стратегії його діяльності базується на: побудові моделей економічних явищ та процесів з метою вибору оптимального варіанту управління підприємством
Економічна стратегія це: комплексна програма дій, спрямована на ефективну діяльність, реалізація якої забезпечить здійснення місії та досягнення цілей підприємства
Економія за рахунок масштабів означає зменшення витрат на одиницю продукції: за рахунок збільшення абсолютного обсягу продукції за певний час
З метою забезпечення нормального відтворення робочої сили та підвищення ефективності підприємницької діяльності розробляється: соціальна стратегія
За напрямком діяльності цілі поділяються на: економічні, техніко-технологічні, екологічні, соціальні тощо
Загальне зовнішнє середовища підприємства складають такі фактори як: економічні, політичні, екологічні, соціально-демографічні, рівень освіти населення, культурні традиції, складені в країні та рівень технологій
Ієрархія “стратегічного набору” диверсифікованого підприємства включає: корпоративну стратегію, стратегії бізнесу, функціональні стратегії та операційні стратегії
Ієрархія “стратегічного набору” однопрофільного підприємства включає: стратегію бізнесу, функціональні стратегії та операційні стратегії
Існують такі функціональні стратегії: маркетингової діяльності, НДПКР, виробництва, фінансова, екологічна та соціальна
Концепція закритого підприємства як економічної системи вважається: техніко-економічною системою
Концепція підприємства як відкритої системи набула масового поширення з впровадженням на підприємстві: стратегічного планування
Корпоративна стратегія це: загальна стратегія управління підприємством, що охоплює всі напрямки його діяльності
Крива досвіду – це: тенденція зменшення витрат на одиницю продукції по мірі збільшення обсягів виробництва
Маркетинг, як функціональний елемент внутрішнього середовища підприємства характеризують: обсяг, асортимент та якість продукції, стратегія ціноутворення, частка ринку, стан системи збуту
Методи екстраполяції, які використовуються при прогнозуванні зовнішнього середовища, базуються на: припущенні про незмінність або відносну стабільність наявних тенденцій у зовнішньому середовищі
Модель Портера конкурентних сил у галузі включає такі головні чинники: існуючі конкуренти, потенційні конкуренти, споживачі, постачальники, товари-замінники
Моніторинг це: комплекс наукових, технічних, технологічних, організаційних та інших заходів, що забезпечують систематичний контроль за станом і тенденціями розвитку певних процесів
Наближення підприємства до банкрутства залежить від: параметрів факторів виробництва, параметрів факторів попиту, суперництва із галузевими підприємствами, впливу уряду та випадкового впливу
Необхідність стратегії на підприємстві зумовлюється: появою несподіваних і неочікуваних змін у зовнішньому середовищі підприємства
Планування стратегії диверсифікованого підприємства здійснюють: вище керівництво, керівники і спеціалісти підрозділів, фахівці з планування та консультанти
Планування стратегії підприємства шляхом екстраполяції його минулої діяльності використовується у системі: довгострокового планування
Повільне зростання в галузі: перетворюється в конкуренцію між підприємствами за збільшення частки ринку
Поняття “стратегія” виникло: в період між 480 і 221 рр. до н.е.
Портфельна стратегія передбачає: придбання у нових галузях, вихід із небажаних галузей, продаж підрозділів, які можуть влитись у більш прийнятні для них структури, використання ефекту синергізму тощо
Порядок виділення стратегічної зони господарювання передбачає: визначення змінних параметрів, аналіз перспектив та оцінка визначаючих чинників цих перспектив
При визначенні місії підприємства потрібно: максимально враховувати інтереси споживачів
При стратегічному управлінні підприємством передбачається що: майбутні тенденції завбачити неможливо, тому потрібно щоб усе підприємство функціонувало у стратегічному режимі реалізуючи розроблену реальну стратегію
Прогресивна інтеграція означає: розширення виробничого процесу підприємствами-постачальниками для подальшого перероблення своєї продукції
Процес стратегічного планування передбачає такі етапи: аналіз перспектив підприємства, аналіз конкурентних позицій, вибір стратегії, аналіз шляхів диверсифікації, формулювання короткострокових і стратегічних цілей
Процес формулювання стратегій підприємства охоплює такі етапи: формування цілей, виявлення можливостей, виявлення альтернатив, аналіз наслідків, відбір стратегій, впровадження стратегій
Самофінансування підприємства означає: забезпечення потреб підприємства у фінансових ресурсах з формування та ефективного використання усіх господарських засобів, розширення виробництва і покращення культурно-соціальної сфери за рахунок грошових надходжень від реалізації своєї продукції, робіт та послуг
Синергія це: стратегічні переваги, які виникають при об’єднанні двох чи більшої кількості підприємств і створення централізованого регулювання діяльності кожного з учасників
Сканування зовнішнього середовища – це: пошук сформованої інформації і внесення її в базу даних підприємства
Стратегічна зона господарювання це: окремий елемент оточення, на який підприємство має або хоче мати вихід
Стратегічна сегментація включає: стратегічний бізнес-центр, стратегічний господарський центр, стратегічну зону господарювання
Стратегічне планування характерне тим, що воно: розробляє “стратегічні відповіді” на дії конкурентів і спрямоване на зменшення впливу загроз на діяльність підприємства та використання шансів, що сприяють його успіху
Стратегічний баланс – це: поєднання негативно та позитивно впливаючих на діяльність підприємства загроз і можливостей зовнішнього середовища з відносно сильними та слабкими сторонами його внутрішнього середовища
Стратегічний господарський центр – це: самостійна господарська одиниця, для якої може бути налагоджений облік доходів, витрат, капіталовкладень, і яка відповідає за розроблення стратегічних позицій підприємства у певному сегменті ринку
Стратегічний набір це: система стратегій різного типу, які розробляє підприємство на певний проміжок часу, що показує специфіку його діяльності та рівень претендування на місце і роль у зовнішньому середовищі
Стратегія зосередження спрямована на: найкраще обслуговування конкретної цільової групи споживачів
Стратегія конкуренції це: сукупність наступальних чи оборонних дій, спрямованих на створення стійкого становища в галузі, з метою успішного подолання п’яти чинників конкуренції і гарантування максимальної віддачі від інвестованого капіталу
Стратегія підприємства розробляється для того, щоб: визначити напрямок розвитку підприємства й обґрунтувати шляхи досягнення цілей
Технологія це: засіб перетворення вихідних елементів у кінцеві вироби
У випадку передбачуваного розвитку ринку, доцільно застосовувати: довгострокове планування
Цілі підприємства формулюються у показниках, які характеризують: прибутковість, продуктивність, продукцію, виробничі потужності, персонал і ринок
Цілі підприємства це: конкретний стан окремих характеристик підприємства, досягнення яких є для нього бажаним і на досягнення яких спрямована його діяльність
Цілі повинні відповідати певним вимогам і бути: конкретними і кількісно вимірюваними, зорієнтованими у часі, реальними, практично досяжними, взаємно узгодженими і підтримуючими
Цінова конкуренція між підприємствами: призводить до зменшення прибутку в усій галузі
Якщо на підприємстві раптово виникають нові проблеми всупереч його прогнозам, які не відповідають його досвіду і призводять до фінансового збитку то необхідно застосувати: управління в умовах неочікуваних подій