1.Рівень безробіття. Рівень зайнятості
Рівень безробіття (або норма безробіття) (U)
вимірює частку безробітних у чисельності
робочої сили U= EMBED Equation.3 *100% , тобто EMBED Equation.3 *100%
Показує питому вагу безробіття у складі робочої сили.
Кращим показником використання робочої сили є коеф. рівня зайнятості. Обчислюється як відношення зайнятих до загальної чисельності населення і добре відображає зміни ситуації в економічній системі навіть в довгостроковій перспективі.
2. Фрикційне безробіття, Структурне безробіття, Циклічне (вимушене)
Фрикційне безробіття – виникає через особисті причини. Відрізняється відносною нетривалістю, безробітні як правило мають кваліфікацію, яку можна придбати на ринку праці.
Структурне безробіття – пов’язане зі змінами в структурі виробництва які змінюють попит на окремі професії і спричиняють невідповідність частини робітників кваліфікаційним вимогам.(Відрізняється значною тривалістю і тим що вивільнений робітник не зможе знайти роботи без перекваліфікації).
Циклічне (вимушене) – породжене циклічними коливаннями економічної динаміки;відрізняється значною тривалістю; є основною проблемою для держ. Політики.
3. Природний рівень безробіття
Природний рівень безробіття (U EMBED Equation.3 ) визначається як частка безробітних, яка відповідає доцільному рівню повної зайнятості в економіці,коли відсутнє циклічне безробіття. Природним вважають рівень безробіття , що існує в умовах рівноваги, до якої повертається економіка після спадів, коли очікувана інфляція = фактичній.
4. Закон Оукена
Обернена залежність між рівнем безробіття і ВВП наз. Законом Оукена. Тобто кожний процентний пункт перевищення фактичного рівня безробіття над природним скорочує обсяг ВВП порівняно з потенційним рівнем на 2,5-3 %.
(U-U EMBED Equation.3 )= EMBED Equation.3 EMBED Equation.3 , де U – фактичний рівень без роб.;U EMBED Equation.3 - природний; EMBED Equation.3 - коеф. чутливості ВВП до циклічного безробіття; Y – фактичний обсяг виробництва.
5. Економічний цикли, Фази економічного циклу
Економічний цикл – нерегулярно повторювані періоди розширення і згортання загальної економічної активності. Є фази циклу про циклічні, проти циклічні та ациклічні змінні.
Фази економічного циклу: 1) Криза –(вона спад і рецесія) різке падіння цін,норми прибутковості, різке зростання запасів, рівня безробіття.2)депресія(дно) – характеризується застоєм промисловості – вяла торгівля, в умовах депресії знижується ставка %. 3)Пожвавлення – характеризується зростанням виробництва та рівня доходів , скорочуються запаси. Зменшується рівень безробіття. 4) Піднесення – обсяги вир-ва, доходи, рівень цін, % ставка – все зростає. Відбувається спекулятивний бум.
6.Проциклічні, антициклічні та циклічні змінні.
Проциклічні змінні зростають у періоди піднесення і зменшуються в періоди спаду (динаміки ВВП, випуск по секторах економіки, величина прибутків від підприємництва, шв. обігу грошей, короткострокові ставки%, рівень зайнятості та загальний рівень цін.)Протициклічні змінні змінні зростають у фазі спаду і спадають у фазі піднесення-запаси готової продукції,запаси факторів виробництва, рівень безробіття та рівень банкрутства. Ациклічні змінні не пов’язані безпосередньо з економічним циклом, тому не реагують на нього(величина експорту товарів, яка залежить від стану в зарубіжних країнах).
7.Джерела економічного зростання.
-Зростання чисельності робочої сили.;-нагромадження виробничого устаткування (фізичний капітал); - технічний прогрес, який робить продуктивнішим трудові зусилля; - поведінка економічних суб*єктів.Якщо темп зростаня ВВП і темп зростання нагромадження капіталу рівні(?К/К=?Y/Y), то зпостання буде визначатися темпом зростання затрат праці і технічним прогресом.
8.Екстенсивне та інтенсивне економічне зростання.
Екстенсивний тип характеризується тим , що зростання ВВП відбувається за рахунок залучення у виробництво більшої кількості виробничих ресурсів за умови незмінної технології, коли продуктивність праці у суспільному виробництві залишається незмінною.
Інтенсивний тип має місце тоді, коли приріст виробництва забезпечується збільшенням віддач від факторів виробництва, тобто за рахунок підвищення продуктивності. Інтенсивний тип зростання може супроводжуватися структурними змінами, тоді темпи зростання знижуються, але це зниження не вважають негативним явищем.
9.Золоте правило нагромадження.
Співвідношенням між рівнями споживання і заощадження, яке максимізує поточне споживання, наз. «золотим правилом нагромадження»
10. Класичне та кембріджське рівняння обміну.
Класичне рівняння сформулював Фішер «рівняння обміну» M*V=P*Q. М-грошова маса,V-шв. обігу грошей., Р-рівень цін, Q-обсяг національного виробництва.
Кембріджське рів. Розробили Шеу і Робертсон. M=k*P*Y , Y – реальний обсяг виробництва;k-коефіцієнт касових залишків - частина номінального доходу(PY)яку населення зберігає у вигляді готівки.
11.Мультиплікатор резервів та грошовий мультиплікатор.
µ= QUOTE - грошовий мультиплікатор
µ= QUOTE - мультиплікатор резервів
12.Грошові агрегати.
За ступенем ліквідності всі фінансові активи угруповують в агрегати:
М0=національна готівкова валюта
М1=М0+поточні депозити
М2=М1+строкові та накопичувальні депозити, депозитні сертифікати, цінні папери
М3=М2+дорожні чеки, комерційні папери
13.Грошова маса. Грошова база.
Грошова база – сума готівки випущеної в обіг поза банківською системою та сукупних резервів комерційних банків.
Грошова маса - сукупність загальноприйнятих засобів платежу в економіці країни.
14. Чинники попиту на гроші:
-рівень цін
-величина ВВП
-швидкість обігу грошей
-номінальна процентна ставка
15.Інструменти монетарної політики.
Прямі: Центральний банк забезпечує емісію грошей, пряме регулювання процентної ставки та пряме лімітування кредитів.
Непрямі: операції на відкритому ринку, облікова процентна ставка, норма обов»язкового резервування.
16. Функції ЦБ:
1. Забезпечення стабільної роботи банківської фінансової системи;
2. Реалізація грошової політики держави регулювання
3. Емісія грошей
4. Ф-ція «кредитора останньої надії» - ЦБ виступає кредитором для комерційних банків
17. Політика «дорогих» та «дешевих» грошей.
Стимулювальна політика (політика «дешевих грошей») – спрямована на подолання спаду в економіці:
скуповує цінні папери
знижує облікову ставку
знижує норму обов’язкового резервування
Стримувальна політика (політика «дорогих» грошей) – антиінфляційна
продає цінні папери
підвищує облікову ставку
підвищує норму обов’язкового резервування
18. Монетариський передавальний механізм монетарної політики: зміна грошової маси безпосередньо впливає на сукупний попит та номінальний ВВП. Маніпулювання грошовою масою не впливає на ставку %, а призводить до зростання темпів інфляції.
[В^, rrv, drv]=> R^ => M^ => AD^ => PQ^
B^ - купівля облігацій ЦБ
rrv - зниження норми обов’язкових резервів
drv - зниження облікової ставки
R^ - зростання ресурсів комерційних банків
M^ - зростання грошової маси
AD^ - зростання сукупного попиту
PQ^ - зростання номінального ВВП
19. Кейнсіанський передавальний механізм монетарної політики: інструменти монетарної політики впливають на банківські ресурси, змін. грошова маса яка тисне на банківську ставку %, падіння ставки сприяє підвищенню попиту на інвестиції, а зростання інвестицій збільшує номінальний ВВП та зайнятість.
[В^, rrv, drv]=> R^ => M^ => іv => І^ => У^
B^ - купівля облігацій ЦБ
rrv - зниження норми обов’язкових резервів
drv - зниження облікової ставки
R^ - зростання ресурсів комерційних банків
M^ - зростання грошової маси
іv - зниження ринкової ставки %
І^ - зростання інвестиційного попиту
У^ - зростання реального ВВП
20. Операційний та спекулятивний попит на гроші
Трансакційний (операційний) попит на гроші пов'язаний з функціями грошей як засобу обігу та засобу платежу : QUOTE за класичної моделі
V – швидкість обігу грошей
PY – частина номінального доходу
к – коеф. касових залишків
P – рівень цін
Y – обсяг нац. В-ва
Спекулятивний попит пов'язаний з фінкцією збереження цінностей і перебуває в оберненій залежності від ставки проценту на облігації. QUOTE )
21. Інфляція Дефляція Дезінфляція
Інфляція - це стійка тенденція до підвищення загального рівня цін, яка проявляється у довгостроковому зниженні купівельної спроможності грошей
Дефляція - означає зниження загального рівня цін
Дезінфляція – уповільнення темпі інфляції.
22. Показники інфляції:
Рівень інфляції –показує як змінились ціни в економіці, визначається за допомогою індекса цін як різниця між значенням цінового індексу та 100 %:
P = Iр – 100%
Темп інфляції показує як змінилась сама інфляція за певний період (прискорилась чи сповільнилась) і визначається: QUOTE
23. Помірна, галопуюча, та гіперінфляція
Помірна - вимірюється однозначним числом рік (повзуча) до 10%
Галопуючу – вимірюється двозначним числом до 200%
Гіперінфляція – від 200% і вище.
24 Інфляція попиту та інфляція витрат
Інфляція попиту – виникає за умов наближених до повної зайнятості, коли сукупний попит зростає швидше за виробничий потенціал економіки. А тому ціни, намагаючись зрівноважити пропонування і попит , зростають.
Інфляція витрат – виникає через зростання витрат виробництва у періоди високого безробіття і неповного використання виробничих ресурсів, викликає скорочення сукупного пропонування. Є наслідком несприятливих зовнішніх шоків
25. Чинники інфляції попиту
- не виважена грошова емісія
- збільшення швидкості обігу грошей, викликане інфляційними очікуваннями економічних суб’єктів
26. Чинники інфляції пропонування:підвищення цін на сировину, матеріали, зарплати, які сприяють скороченню в-ва.
27. Інфляційна спіраль. Стагфляція.
Інфляційна спіраль – це поєднання інфляції попиту та інфляції витрат
Стагфляція – ситуація коли в економіці одночасно відбувається підвищення рівнів інфляції та безробіття на фоні загального спаду виробництва
28. Цінові чинники сукупного попиту
1)ефект процентної ставки; 2) ефект реальних грошових залишків (ефектом багатства); 3) ефект імпортних закупівель.
29. Нецінові чинники сукупного попиту
1)очікування споживачів та інвесторів 2)зміни в економіці політиці 3)зміни у світовій політиці, 4) Інші чинники: демографічний фактор, ступінь заборгованості населення, ступінь диференціації доходів тощо.
30. Чинники сукупного пропонування.
1) впровадження нових технологій 2) підвищення продуктивності праці 3) зростання маси капіталу в нових сферах 4) розробка нових родовищ природних ресурсів.