А Атрибут — змінна величина, яка відображає якусь певну властивість об’єкта (явища, процесу та т.ін.). Він є логічно неподільним елементом будь-якої іншої складнішої інформаційної сукупності. АІС — автоматизована інформаційна система (ІС) — це ІС, в якій як технічні засоби обробки інформації використовуються автомати, насамперед ЕОМ. Алгоритм — являє собою правило розв’язання задачі, сформульоване як послідовність обчислювальних, логічних та інших дій (кроків), виконуваних із метою отримання потрібного результату. Алфавіт коду — сукупність знаків, використовуваних для його створення. АРМ — автоматизоване робоче місце. АРМ-1 — програмно-технічний комплекс, що обслуговує ЦРП. АРМ-2 — програмно-технічний комплекс, установлений у РРП і призначений для обслуговування певної кількості банків цього регіону та організації взаємодії з іншими АРМ-2. АРМ-3 (або інакше АРМ НБУ) — програмно-технічний комплекс, єдина копія якого надається у розпорядження кожного з учасників платежів і через який банк обмінюється інформацією із СЕП. АРМ «Клієнт» — елемент системи «Клієнт-Банк», розташований безпосередньо в клієнтів, які по каналах зв’язку обмінюються інформацією з банком. АРМ «БАНК» — елемент системи «Клієнт-банк», що міститься в банку, який обслуговує клієнтів, котрі мають АРМ-Клієнт. АРМ Контролера — одне з автоматизованих робочих місць, на якому передбачається виконання функцій операційного дня банку. Він не є обов’язковим. В ОДБ, розробленому МП «УНІТІ-БАРС», за цим АРМом закріплено функцію регулювання послідовності проходження початкових документів на РРП. АРМ Операціоніста — одне з автоматизованих робочих місць, на якому передбачається виконання функцій операційного дня банку. Основні функції операціоніста — прийом платіжних документів, їх введення, перевірка правильності введення та передача технологу для оплати. АРМ Технолога — одне з автоматизованих робочих місць, на якому передбачається виконання функцій операційного дня банку. Основні функції технолога — Відкриття ОДБ, Закриття ОДБ, Коротке відновлення, Оплата платіжних документів. Анонімний електронний гаманець (АЕГ) — інструмент у системі електронних грошей, видається клієнту за умови його згоди керуватися правилами використання гаманця. Банк заздалегідь готує АЕГ з нульовим балансом і первинним ПІН, а клієнт може придбати АЕГ в банку-емітенті або навіть у агента банку. АСФР — автоматизована система фінансових розрахунків. Б Банківські автоматизовані інформаційні системи (БАІС) — це системи, які виконують «переміщення» грошей, а також реєструють і аналізують інформацію про ці операції з використанням комп’ютерів і сучасних засобів зв’язку. Банківський електронний документ (БЕД) — банківське повідомлення встановленого формату, яке містить у собі інформацію про перерахування коштів і зберігається у файлі на машинних носіях, а також передається у складі файла засобами електронної пошти. Банк А — відправник електронного міжбанківського платіжного документа в СЕП. Банк Б — одержувач електронного міжбанківського платіжного документа в СЕП. База даних (БД) — поіменована сукупність даних, які відображають стан об’єктів та їхні відношення в розглядуваній предметній області. Байт — одиниця кількості інформації, яка відповідає 8-и бітам. Бізнес-правила (БП) — це система задання логічних і бухгалтерських обмежень на платіжні та інші операції в системі електронних розрахунків НБУ і АІС банку. Біт — одиниця інформації, представлена в двійковому коді, ніби «інформаційний атом». В Валютний ОДБ — ПТК ОДБ, який забезпечує автоматизацію проведення валютних операцій. «Відкат» системи — технологічна процедура повернення системи до минулого стану в рамках операційного дня. Відкриття ОДБ — щоденна технологічна операція, здійснювана технологом. Вихідна інформація — являє собою результат розв’язання задачі з перетворення вхідних даних, видається безпосередньо користувачеві або передається до інших систем. Внутрішня інформаційна база (ІБ) — сукупність даних на машинних носіях, використовуваних при розв’язанні задач системи. Вхідна інформація — первинні дані, подані у вигляді документів, даних на машинних носіях, сигналів із клавіатури, а також даних, які надходять від раніше виконаних перетворень і використовуються при розв’язанні розглядуваної задачі. Г ГДПАУ — Головна державна податкова адміністрація України. Д Дебетовий документ — міжбанківський платіжний документ в СЕП, за яким рахунок банку Б дебетується, а рахунок банку А кредитується (тобто, відбувається переміщення коштів з банку Б до банку А). ДК — дебетова картка. ДПА — державна податкова адміністрація. ДПІ — державна податкова інспекція. Е Економічна інформація (ЕКІ) — сукупність повідомлень економічного характеру, які можуть бути зафіксовані, передані, перетворені, збережені й використані для управління економічним об’єктом (ЕКО) та економікою в цілому. Електронна пошта (ЕП) складається загалом із вузлів комп’ютерів, які мають змогу встановлювати один з одним з’єднання для передавання електронних листів (повідомлень) своїх абонентів. Електронна пошта НБУ являє собою програмно-технічну та адміністративно-технологічну мережу, яка забезпечує обмін даними в банківській системі України. Електронний гаманець (ЕГ) — вид пластикових електронних грошей. Електронні гроші (ЕЛГ) — носії інформації про грошову вартість, які беруть участь в операціях з оплати куплених товарів і наданих послуг та сприймаються електронними системами обробки даних. Конкретний вигляд ЕЛГ залежить від носія зазначеної інформації. Це можуть бути пластикові чи магнітні картки або інші машинні носії (зокрема дискети). Електронний платіжний документ (ЕПД) — документ, який має встановлену НБУ форму, несе інформацію про перерахування коштів, готується, передається і приймається тільки з використанням програмно-технічних засобів, затверджених і сертифікованих НБУ, зберігається у файлах на магнітних носіях. Електронні документи захищені спеціальними засобами, які надає НБУ учасникам СЕП. ЕОМ — електронна обчислювальна машина. Є ЄДРПОУ — Єдиний державний реєстр підприємств і організацій України. ЄДРФОУ — Єдиний Державний реєстр фізичних осіб України. ЄСКК ТЕІ — єдина система класифікації та кодування техніко-економічної інформації на рівні держави. З Закриття ОДБ — щоденна технологічна операція, здійснювана технологом (див. Операційний день банку, АРМ Технолога). Записи — основні елементи інформаційного масиву, під якими розуміють значення однієї позиції масиву, з якими здебільшого оперує користувач під час роботи з ним. Запис характеризується переліком і послідовністю розміщення реквізитів (атрибутів), що входять до нього. ЗКГНГ — Загальнодержавний класифікатор галузей народного господарства. Зовнішня інформаційна база (ІБ) — сукупність вхідних повідомлень — документів та файлів необхідних для роботи системи. І ІЗ — інформаційне забезпечення. ІПС — інформаційно-пошукова система. Індивідуальний (персоніфікований) електронний гаманець (ІЕГ) — містить індивідуальні дані власника, у тому числі номер його розрахункового рахунка, номер договору про обслуговування і т. ін. Видається банком-емітентом або його філією на підставі договору, укладеного з клієнтом. Інформаційний масив (ІМА) — однорідні інформаційні сукупності реквізитів (атрибутів), об’єднані спільним змістом. Інформаційна система (ІС) — неодмінна складова в організації управління, яка містить дані та засоби і методи їх обробки, зберігання та т. ін. Інформаційна база (ІБ) — сукупність певним чином структурованої інформації, яка використовується при роботі системи. Інформаційний документ — інформація, оформлена в СЕП у вигляді електронного міжбанківського платіжного документа, який, проте, не призводить до переміщення коштів. Ієрархічна система класифікації (ІСК) — система, в якій поділ множини об’єктів на підмножини виконується послідовно згідно із заданими ознаками. К КБ — комерційний банк. Класифікатор — документ, що являє собою зібрання кодів і найменувань класифікаційних об’єктів та їх угруповань. Класифікація — поділ множини об’єктів на підмножини за їх схожістю або згідно з певними методами. «Клієнт-банк», («Клієнт-Офіс-банк», СЕПКОБ) — електронна система передачі документів. Призначена для того, аби віддалені клієнти банку — користувачі цієї системи мали змогу отримувати банківські послуги через канали зв’язку. КК — кредитна картка. КПК — концентратор повідомлень клієнтів, елемент системи «Клієнт—Банк». Код — знак або сукупність знаків, які застосовуються для позначення об’єктів класифікації та їх класифікаційних угруповань. КОПФГ — класифікатор організаційно-правових форм господарювання. Кореспондентський рахунок (КР) — рахунок, що відкривається КБ в обласному управлінні НБУ. Використовується для проведення міжбанківських розрахунків. Коротке відновлення — технологічна операція, що здійснюється технологом при необхідності для виправлення помилок у щойно оплачених документах. «Короткий» макет — див. Макет введення документів. Кредитовий документ — платіжний міжбанківський документ в СЕП, за яким рахунок банку Б кредитується, а рахунок банку А дебетується (тобто, здійснюється переміщення коштів з банку А в банк Б). КРТ — касовий розрахунковий термінал у системі електронних грошей. КТЗ — комплекс технічних засобів. КТ — картка торгівця в системі електронних грошей. Л ЛОМ — локальна обчислювальна мережа. ЛПО — ліміт на загальну суму початкових оборотів (ЛПО) в СЕП. ЛТК — ліміт на поточне значення кореспондентського рахунку (ЛТК) в СЕП. М Макет введення документів — екранна форма для введення платіжних документів операціоністом (див. також АРМ Операціоніста). В ОДБ, розробленому МП «УНІТІ-БАРС», передбачено два макети: «короткий» для введення внутрішніх платіжних документів і «повний» для введення як внутрішніх, так і міжбанківських початкових платіжних документів. МПК — магнітна пластикова картка. Модель — спосіб взаємодії та форми обслуговування кореспондентських рахунків у СЕП. Н НАСК — національна акціонерна страхова компанія. НБУ — Національний банк України. Нормативно-довідкова інформація (НДІ) — постійна та умовно постійна інформація. Увівши один раз, завдяки її зберіганню, стає можливим багаторазове її використання у процесі автоматизованої обробки, що у свою чергу дає можливість скоротити обсяги вводу. НСМЕП — Національна система масових електронних платежів. О Об’єкт класифікації — елемент класифікаційної множини, що має ті чи інші властивості, так звані ознаки класифікації, за якими класифікуються об’єкти. Основа коду — число знаків у алфавіті коду. Особові рахунки — види банківських документів (в т.ч. і електронних), які відображають всі грошово-кредитні розрахункові відносини банків з їх клієнтами. Операційний день банку (ОДБ) — проміжок часу, протягом якого доступні для зміни залишки на рахунках; центральний компонент інформаційної системи комерційного банку; програмно-технічний комплекс, призначений для ведення аналітичного і синтетичного обліку, обробки внутрішніх, касових, міжбанківських платіжних документів, організації зв’язку з АРМ-3 (див. АРМ НБУ), ведення позабалансового обліку, підтримки в актуальному стані нормативно-довідкової інформації, формування вихідних документів різного призначення та ін. Окрім названих, в ОДБ виконуються також технологічні роботи, зокрема, накладання і перевірка електронного цифрового підпису, ведення закритих протоколів праці користувачів і системи. При необхідності функції, що виконуються в ОДБ, закріплюються за окремими АРМ. Оплата платіжних документів — технологічна операція, що виконується на робочому місці технолога. У процесі оплати автоматично здійснюються проводки — змінюються залишки на рахунках по платіжних документах у базі даних (по ще не оплачених внутрішніх документах і початкових міжбанківських, а також по прийнятих через АРМ-3 міжбанківських документах у відповідь) та відбувається обмін файлами з АРМ-3 (див. АРМ НБУ....). П Паралельний метод кодування — передбачає утворення коду з кодів незалежних угруповань, здобутих у разі застосування фасетної класифікації. ПЗ — програмне забезпечення. Платіжна система — набір платіжних інструментів, банківських процедур і міжбанківських систем передачі даних, сполучення яких забезпечує грошовий обіг. ПК — персональний комп’ютер. Повідомлення — складна структурна одиниця ЕКІ, яка утворена з кількох реквізитів, які дають кількісну і якісну або саму лише якісну характеристику об’єкта (процесу). «Повний» макет — див. Макет введення документів. Показник — складна структурна одиниця ЕКІ, яка утворена з одного кількісного та одного чи кількох якісних атрибутів, пов’язаних із ним логічно. ПОП — поштове повідомлення. Порядкова, або реєстраційна, система кодування — передбачає створення коду з чисел натурального ряду по мірі відбору об’єктів. Послідовний метод побудови коду — використовує коди послідовно розміщених класифікаційних угруповань, здобутих у результаті застосування ієрархічної системи класифікації. ППР — пакети прикладних програм. Проміжна інформація — утворюється під час обробки вхідних даних і призначена не для цілей управління, а відіграє допоміжну роль. Наприклад, показує кількість оброблених об’єктів, етап обробки і т.ін. ПТК ОДБ — програмно-технічний комплекс ОДБ (див. ОДБ). Р Реквізит — (див. атрибут). Регіональні вузли (РЕВ) — елементи електронної пошти НБУ другого рівня, підрозділи відповідних територіальних управлінь НБУ. Регіональна розрахункова палата (РРП) — елемент СЕП другогорівня. С СВІФТ — міжнародна система комп’ютерних мереж для передачі банківських повідомлень. СЕП — система міжбанківських електронних платежів, державна платіжна система, що виконує міжбанківські розрахунки і заснована на безпаперовій технології передачі електронних повідомлень засобами ЕП НБУ. СЕПКОБ — (див. «Клієнт—Банк»). СПАТО — Система позначень автономій, територій, областей. СПОДУ — Система позначень органів державного управління. Серійно-порядкова система кодування — передбачає створення коду з чисел натурального ряду та закріплення серій (діапазонів) кодів за об’єктами з однаковими ознаками. Смарт-картки, або інтелектуальні картки. Такі картки не лише зберігаюь дані, а й оперують ними, обробляють їх згідно із заданими правилами. Це досягається вмонтуванням у картку мікросхеми, яка має процесор, пам’ять, ввід/вивід і власну операційну систему. Стоп-листи — містять картки, які заборонені для обробки в системі. СУБД — система управління базою даних. Т ТПР — типові проектні рішення. Транзакції (ТА) — банківські операції з переказування грошових коштів. ТКР — технічний кореспондентський рахунок в СЕП НБУ. ТТ — торгова точка в системі електронних платежів. У УБК — Українська бюджетна класифікація. УКВЕД — Український класифікатор видів економічної діяльності. УКФВ — Український класифікатор форм власності. УКУД — Український класифікатор управлінських документів. УСГК — Українська стандартна галузева класифікація. Ф Фасетна класифікація — полягає в паралельному поділі множини об’єктів на незалежні підмножини (класифікаційні угруповання). Фінансово-кредитна інформація (ФКІ) — являє собою частину економічної інформації (оскільки фінанси та кредити — це елементи економіки), яка так чи інакше стосується фінансів або кредитів як економічних категорій. Файл типу А — в СЕП це файл початкових платежів даного банку до інших. Файл типу В — в СЕП це файл зворотних платежів на даний банк. Ц Центральний вузол (ЦВ) — елемент ЕП НБУ, підрозділ Центрального управління НБУ. ЦРП — центральна розрахункова палата, елемент СЕП. ЛІТЕРАТУРА Основна: Рогач І. Ф., Сендзюк М. А., Антонюк В. А. Інформаційні системи у фінансово-кредитних установах. Навч. посібник. — К.; КНЕУ, 1999 — 216 с. Рогач І. Ф., Денісова О. О., Каранфілов М. С. Тематика практичних і лабораторних робіт та завдання до самостійної роботи з дисципліни «Інформаційні системи і технології в банківській справі». — К., КНЕУ, 1998. Конспект лекцій. Додаткова: Компьютеризация банковской деятельности / Под ред. Г. А. Титоренко: — М.: Финстатинформ, 1997. Автоматизированные системы обработки финансово-кредитной информации / Под ред. В. С. Рожнова. — М.: Финансы и статистика, 1990. Автоматизированные информационные технологии в экономике / Под ред. чл.-корр. Международной академии информатизации проф. Г. А. Титоренко: — М.: Компьютер; ЮНИТИ, 1998. — 400 с. Дембаускас А. П. Финансовая информатика. — М.: Финансы и статистика, 1987. Журнали: «Економіка України», «Фінанси України», «Вісник НБУ» та ін. періодичні видання. Словарь по кибернетике. Под ред. В. С. Михалевича. — 2-е изд. — К.: Гл. ред. УСЭ им. М. П. Бажана, 1989. 7. Банківська енциклопедія / За ред. д-ра екон. наук, проф. А. М. Мороза. — К., 1993. 8. Эрьоміна Н. В. Банківські інформаційні системи. — К.: КНЕУ, 2000. — 220 с. 9. Рудакова О. С. Банковские электронные услуги. — М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. — 261 с. Додаток 1 ХАРАКТЕРИСТИКА СУБД ACCESS 97 СУБД Access 97 підтримує реляційну модель БД і працює в середовищі Wіndows. В Access усі відомості, що стосуються певної предметної області, подаються у вигляді сукупності пов’язаних між собою таблиць і на фізичному рівні зберігаються в одному файлі з розширенням .MDB. У цьому ж файлі разом із таблицями зберігаються всі інструментальні засоби для роботи з ними, такі як форми, запити, звіти, макроси та модулі. У базі даних основними об’єктами є таблиці, запити, форми, звіти, макроси та модулі. Таблиця — це поіменоване реляційне відношення (таблиця), яке зберігає дані про якусь певну сутність предметної області. Запит — це об’єкт, за допомогою якого можна отримати необхідні дані з однієї чи декількох таблиць. За допомогою запитів можна зробити вибірку, обчислення, вилучення чи поповнення даних, а також створити нові таблиці на базі вже існуючих. Форма — це об’єкт, який використовується в основному для завантаження даних, відображення їх на екрані та для управління роботою додатків. Форми також можна використовувати для запуску макросів чи процедур. Звіт — це об’єкт, який вміщує результати обробки однієї чи декількох таблиць і може бути виданий на друк чи підключений до документів інших додатків. Макрос — це об’єкт, який являє собою структурований опис однієї чи декількох дій, які необхідно виконати при певних умовах. У вигляді макросів описуються певні дії, які досить часто повторюються. Модуль — це програми на Mіcrosoft Access Basіc, які можуть бути прив’язані до окремих форм чи звітів і виконувати деякі дії. ТИПИ ДАНИХ В ACCESS В Access можуть підтримуватись поля різних типів, які приведені в таблиці. ТИПИ ДАНИХ Тип даних Розмір Зміст Обмеження
Лічильник 4 байта Число, яке автоматично збільшується на одиницю для кожного нового запису Для кожної таблиці може бути тільки одне таке поле
Грошовий 8 байт Число, яке відображає суму грошей з двома знаками після коми
Дата/ час 8 байт Дати чи час
Memo-поле До 64000 байт Довгий текст Не може використовуватись як індекс таблиці
Числовий Від 1 до 8 байт Число
OLE-об’єкт До 1 ГБ Об’єкт OLE, включаючи графіки, рисунки та двійкові об’єкти Не може використовуватись як індекс таблиці
Логічний 1 біт Короткий текст Значення «так» чи «ні»
Текстовий До 255 байт Короткий текст
Кожне поле може мати певний розмір, що визначає його максимальну довжину чи діапазон чисел. При встановленні розміру поля для числових полів необхідно вибрати одно з п’яти наступних значень (табл. «Розміри полів»). Усі текстові поля встановлюються рівними 50 символів. Тому, якщо поле має більшу довжину, то необхідно її задавати відповідним чином. В Access є два поняття «формат» та «маска вводу даних». Формат впливає на відображення даних після їх завантаження. Наприклад, якщо встановити формат поля, яке вміщує дату, рівним «довгий формат дати», то 16.06.96 відобразиться як «неділя, 16 червня 1996». Маска вводу обмежує тип інформації, який можна ввести в поле. Як тільки починається ввід у таке поле, з’являється шаблон, який вказує вид та тип інформації. Крім того, шаблон допомагає краще інтерпретувати зміст поля. РОЗМІРИ ПОЛІВ Розмір поля Діапазон поля Максимальна кількість десяткових знаків Розмір поля в байтах
Байт Від 0 до 255 0 1
З плаваючою точкою подвійної точності Від –1.797*10 до 1.797*10 15 8
Ціле Від — 32768 до 32768 0 2
Довге ціле Від –214783648 до 2147 83647 0 4
З плаваючою точкою Від –3.4*10 до 3.4*10 7 4
СТВОРЕННЯ БАЗИ ДАНИХ Після запуску СУБД Access на екрані з’явиться командний рядок головного меню. Для створення бази даних необхідно: З меню вибрати команду Файл, вибрати опцію Cоздать базу данных чи натиснути піктограму із зображенням бланку на панелі інструментів. Access відобразить вікно, яке наведено на рис 1. Вікно має дві вкладинки Общие і База данных. Перша вкладинка вміщує піктограму Новая база данных, друга — піктограми стандартних шаблонів, одним із яких можна скористатися при створенні бази даних.
Рис. 1. Діалогове вікно для створення бази даних 2. Якщо створюється унікальна база даних, то вибираємо піктограму Новая база данных і тиснемо на кнопку OK. Після чого відкриється діалогове вікно Файл новой базы данных (рис. 2), в якому необхідно вказати ім’я файла нової бази даних та визначити шлях, на якому диску і в якій папці вона буде зберігатись. Access присвоює новій базі даних ім’я db1, а якщо таке ім’я уже існує, то db2 і т.п.
Рис. 2. Форма відкрита в режимі Конструктора Ім’я нової бази даних може вміщувати не більше 255 символів і не повинно включати пробіли. Після введення ім’я тиснемо кнопку OK, Access створює порожню базу даних, додавши автоматично до неї розширення .mdb. В полі Тип файла можна задати тип файла, які відображуються у списку вибраної папки. При виборі опції Все папки відобразяться лише імена файлів, що мають розширення .mdb, тобто лише імена файлів БД. Якщо буде вибрана опція Все файлы, то у вікні будуть висвічені всі файли активної папки. Після вибору диска і папки тиснемо на кнопку Создать. В результаті буде створена нова база даних, в яку можна заносити її об’єкти. Для того щоб відкрити уже існуючу базу даних, можна піктограмою Открыть базу данных чи вибравши в команді меню Файл опцію Открыть базу данных. В результаті відкриється вікно зі списком всіх баз даних, які розташовані в активній папці. Вибравши необхідну базу і натиснувши мишкою кнопку OK — база відкривається. 4. СТВОРЕННЯ ТАБЛИЦЬ В ACCESS Таблиця — це основа бази даних, де зберігаються дані про один інформаційний об’єкт предметної області. База даних Access може вміщувати не більше 32768 таблиць, одночасно відкритими можуть бути 255 таблиць. Для створення таблиці в Access необхідно виконати такі дії: У вікні відкритої бази даних вибрати вкладку Таблицы і натиснути на кнопку Создать. Вибрати у списку діалогового вікна Новая таблица (рис. 3) режим (спосіб) створення таблиці.
Рис. 3. Діалогове вікно режимів створення таблиць Найзручнішим при створенні нових таблиць є спосіб, який надає Конструктор. Вибираємо цей режим і тиснемо на кнопку ОК, на екрані з’явиться вікно, у якому створюємо структуру нової таблиці. При створенні структури таблиці виконуються такі кроки : Визначення імені поля. Визначення типу даних (рис. 4). Опис даних. Заповнення колонки Описание данных не є обов’язковим. В нього можна занести довільний коментар, який відноситься до створеного поля. Визначення параметрів поля. Визначення первинного ключа. Первинний ключ — це поле, яке однозначно ідентифікує запис таблиці. Для його створення необхідно поле відмітити курсором, вибрати і клацнути мишкою в меню по піктограмі із зображенням ключа, чи в команді меню Правка вибрати пункт Ключевое поле.
Рис. 4. Список типів даних Після того як робота завершена, необхідно вибрати в меню Файл режим Сохранить, ввести ім’я таблиці і натиснути OK. Закрити таблицю можна також клацнувши мишкою по квадратику, що знаходиться у лівому верхньому куті, вибравши з контекстного меню команду Закрыть чи клацнувши мишкою по крайньому квадратику, який знаходиться у правому верхньому куті. Якщо при створенні таблиці не було задано ключа, то при закритті таблиці Access запропонує зробити це. Коли буде вибрано Да, то до таблиці автоматично додається поле лічильника, якому буде присвоєна ознака ключового поля. При виборі Нет первинний ключ не створюється. 5. ВСТАНОВЛЕННЯ ЗВ’ЯЗКУ МІЖ ТАБЛИЦЯМИ Після того як створені структури таблиць, перш ніж заповнювати їх конкретними даними необхідно встановити зв’язки між ними, які потім при завантаженні будуть виконувати перевірку щодо узгодженості даних і збереження посилкової цілісності. Тобто, коли між таблицями бази даних встановлені зв’язки, то Access автоматично буде перевіряти та забезпечувати цілісність бази даних. Для створення зв’язку необхідно, щоб в таблицях головній та зв’язаній були визначені первинні ключі. Встановлення первинного ключа для зв’язаної (підпорядкованої) таблиці не є обов’язковою умовою для встановлення зв’язку, але його наявність значно збільшує швидкість роботи Access. Розглянемо встановлення зв’язку на прикладі трьох таблиць, Покупець, Продажі, Оплата. В рядку меню вибрати Сервис, вибрати команду Схема данных. На екрані з’явиться вікно Добавление таблицы. Відмітьте таблицю Продажі і натисніть кнопку Добавить.
Рис. 5. Вікно вибору таблиць для побудови схеми даних Таку ж процедуру виконайте для таблиць Покупець і Оплата і клацніть мишкою по кнопці Закрыть. На екрані з’явиться вікно Схема данных, в якому будуть відображені таблиці, між якими встановлюється зв’язок. Якщо якоїсь таблиці не вистачає на полі вікна Схема данных, то її можна додати, клацнувши правою кнопкою миші. Для побудови зв’язку необхідно поле Код покупця з таблиці Продажі мишкою перетягти в поле з таким же ім’ям таблиці Оплата. З’явиться вікно Связи для встановлення параметрів зв’язку. У вікні Связи необхідно активізувати опцію Обеспечение целостности данных, опції Каскадное обновление связанных полей, Каскадное удаление связанных записей активізувати не обов’язково і натиснути кнопку Создать. СУБД автоматично визначає тип зв’язку як один до багатьох (1:Б). Аналогічно встановлюємо зв’язок між таблицями Покупець та Продажі (1:Б), Продажі та Оплата (1:1). Встановлення опції Обеспечение целостности данных забезпечує автоматичну перевірку посилкової цілісності між даними, тобто відповідності між вторинними та первинними ключами. Опція Каскадное обновление связанных полей забезпечує цілісність даних при внесенні змін. Якщо буде вноситись значення вторинного ключа підпорядкованої таблиці і при цьому не буде знайдено відповідне значення первинного ключа у зв’язаній таблиці, то така зміна не буде санкціонована, оскільки вона призведе до порушення узгодженості між даними. Якщо ж буде виконана зміна поля первинного ключа, то ці зміни будуть продубльовані з полем вторинного ключа підпорядкованої таблиці. Опція Каскадное удаление связанных записей дозволяє при вилученні запису з головної таблиці автоматично виконувати каскадне вилучення тих записів з підпорякованих таблиць, значення вторинного ключа яких збігається зі значенням первинного ключа. Після встановлення зв’язку закрийте вікно і підтвердіть збереження зв’язку. Вікно зі зв’язаними таблицями подано на рис. 7.
Рис. 7. Схема даних Слід пам’ятати про те, що якщо при створенні відношень між таблицями використовується лічильник, то інше поле, яке з ним зв’язується, повинно бути числовим з форматом довге ціле. Редагувати отриманий зв’язок можна, відмітивши його мишкою і вилучити клавішою Del. У цьому ж режимі можна побудувати новий зв’язок за допомогою мишки, як це робилося раніше. Для того, щоб роздрукувати створену в Access «Схему даных» на принтері, необхідно виконати такі дії: а) побудувати схему даних та встановити зв’язки між таблицями; б) натиснути клавішу «PrtSc»; в) відкрити вікно текстового процесора Word через кнопку «Пуск»; г) вставити у відкрите вікно «Схему данных» з буфера обміну використавши режим «Вставка» головного меню Word; д) роздрукувати Схему даних або запам’ятати документ Word для подальшого друку; е) повернутись до Access для подальшої роботи з базою даних. Після створення схеми доцільно розробити форми як інтерфейсний засіб для завантаження таблиць конкретними даними. 6. ФОРМИ В ACCESS Форма в Access — це засіб відображeння, завантаження та редагування даних, розміщених у таблиці. Якщо джерелом даних для завантажування в базу даних є первинний документ, то форма має відображати формуляр-шаблон цього документа. Це полегшує занесення даних до таблиць, імітує звичну для користувача роботу по заповненню первинного документа, а отже, зменшує кількість можливих помилок, які могли б виникнути при завантажуванні таблиць даними. Форми можна створювати на базі таблиць і запитів. Розглянемо відображeння у вигляді форми таблиць. Для створення форми необхідно у вікні відкритої бази даних активізувати закладку Форма і натиснути на кнопку Создать. Після цього відкриється вікно Новая форма, в полі якого Выберите в качестве источника данных таблицу или запрос необхідно вибрати таблицю чи запит, які потрібно буде подати у вигляді форми, і одну із опцій, які задають варіант створення форми (рис. 8).
Рис. 8. Діалогове вікно для створення форми Access надає декілька можливостей створення форм. Розглянемо найпростіший спосіб створення форм за допомогою автоформ. У вікні необхідно вибрати таблицю, яка буде джерелом для створення форми та вибрати потрібну опцію. Виберемо таблицю Покупці і опцію Автоформа в столбец Access автоматично створить форму такого вигляду (рис. 9).
Рис. 9. Вікно форми, поданої у стовпчик Якщо таблиця Покупці порожня, то форма теж буде порожньою. Якщо таблиця вміщує дані, то вони автоматично будуть перенесені у форму. При закритті вікна створеної форми буде видане таке повідомлення: Сохранить изменение макета или структуры формы ‘Форма 1’. Якщо буде вибраний варіант Да, то тоді з’явиться вікно Сохранение, в якому необхідно вказати ім’я, з яким буде зберігатися форма. Якщо користувач у цьому вікні не вкаже імені форми, то Access сама визначить його як Форма 1. 7. РЕДАГУВАННЯ ТА СТВОРЕННЯДОДАТКОВИХ ЕЛЕМЕНТІВ ФОРМИ Редагування зовнішнього вигляду та створення додаткових елементів форми виконується в режимі Конструктора. Наприклад, в існуючу форму Продажі необхідно ввести додаткове поле Час, яке повинне відображати системний час проведення обмінних валютних операцій. А поле Дата відредагувати таким чином, щоб у ньому теж відображалась системна дата. Для створення додаткових елементів необхідно викликати форму в режимі конструктора і натиснути на піктограму Панель елементов, після чого у діалоговому вікні зліва з’явиться ця панель, в якій необхідно вибрати піктограму Поле і натиснути мишкою у вільному місті верхнього колонтитула форми. Access створить вільне поле, яке назвемо Час. Для відображення в ньому системної дати в значення поля необхідно ввести вираз: =Tіme(). Відкрита форма в режимі конструктора з відредагованим та новим полем подана на рис. 10.
Рис. 10. Форма відкрита в режимі Конструктора Для зручності та забезпечення безпомилкового введення даних для поля Код покупця створимо поле зі списком. Сценарій створення поля зі списком такий: Відкриваємо в режимі конструктора форму Покупці. Викликаємо Панель инструментов, натиснувши відповідну піктограму. Викликаємо піктограму Список полей. Поле Код покупця вилучаємо, попередньо відмітивши його мишкою. На Панели елементов активізуємо кнопку Мастер, а потім кнопку Список полей і після цього із отриманого списку мишкою переводимо поле Код покупця на вільне місце у формі. Після того як поле перетягнуте у форму, підключається майстер створення полів зі списком. Майстер послідовно видає діалогові вікна, в яких користувач повинен вибрати необхідну відповідь чи погодитись із варіантом запропонованим майстром, натиснувши кнопку Далее. Поле зі списком дозволяє при занесенні даних у поле Код покупця вибирати їх з довідника Покупці. 8. ЗАПИТИ В ACCESS При створенні таблиць в Access не можна використовувати поля, які отримуються розрахунковим шляхом. Крім того, в Access таблиця автоматично упорядковуються по первинному ключу. Не існує можливості вибрати інший ключ сортування, наприклад, вторинний. Усі ці проблеми можна вирішити за допомогою запитів. Запити забезпечують швидкий і ефективний доступ до даних, які зберігаються в таблицях. За допомогою запитів можна виконати необхідне сортування, обрахувати будь-який вираз чи спільно обробити відразу декілька зв’язаних таблиць. В одному запиті можна використовувати до 32-х таблиць. У запитах Access зберігаються лише інструкції про те, як повинні бути організовані дані в результаті виконання запиту. 9. ТИПИ ЗАПИТІВ За функціями запити можна поділити на такі дві групи: запити-вибірки, запити -дії. Запити-вибірки — це найбільш поширений тип запитів. За допомогою цих запитів не виконується ніяких перетворень з даними, а лише виконується пошук даних по певних умовах, які відображають поточні інформаційні потреби користувача. Наприклад, можна вибрати тих працівників, які мали лікарняний лист у поточному місяці. Запити-дії — це запити з допомогою яких можна додавати, змінювати чи вилучати дані. В Access існує чотири типи запитів-дії: Запити-поповнення дозволяють додати вибрані дані до існуючої таблиці. Запити-вилучення вилучають певні дані з однієї чи декількох таблиць. Запити-створення таблиць створюють нові таблиці, заповнюючи її даними із інших таблиць. Запити-оновлення змінюють дані, які зберігаються в записах існуючої таблиці. Реалізацію запитів у Access можна виконувати за допомогою: запитів за зразком — QBE-запити та SQL-запитів. 10. ЗАПИТИ ЗА ЗРАЗКОМ Назва запиту відповідає способу створення запиту. При відкритті нового запиту в режимі конструктора відкривається вікно, в верхній половині якого вказується список полів таблиці, які необхідно включити до запиту. Поля, які необхідно включити до запиту, можна просто перетягнути мишкою з верхньої частини вікна в нижню. Нижня половина вікна є таблицею QBE, в якій задаються умови виконання запиту. 11. СТВОРЕННЯ ЗАПИТУ-ВИБІРКИ Для того щоб відкрити вікно запиту, необхідно у вікні бази даних натиснути мишкою на закладку Запрос і відкриється вікно Новый запрос. Розглянемо приклад створення запиту-вибірки: «Видати дані про контроль оплати за період». Для створення запиту вибираємо опцію Конструктор, відкриється вікно Запрос-выборка і з’явиться діалог Добавление таблицы. Мишкою виділяємо таблиці Продажі, Покупці та Оплата, які потрібні для реалізації, і тиснемо на кнопку Добавить, а потім кнопку Закрыть. Після того як вибрані таблиці буде додано, відкриється вікно запиту-вибірки, у верхній частині якого будуть відображені вибрані таблиці, а в нижній частині екрану з’явиться таблиця QBE (рис. 11).
Рис. 11. Вікно для створення запиту-вибірки У рядок Поле таблиці QBE перетягуємо мишкою поля: Код покупця, Назва покупця, Дата оплати, Номер документа на оплату, Номер документа на товар, Сума оплати, Сума товару, який необхідно отримати в результаті виконання запиту. В рядку Условие отбора у стовпчику, який вміщує Дату задаємо умову вибірки: Between [введіть дату з __ ]And [введіть дату по __ ] При закритті вікна Access запропонує вказати ім’я запиту, запропонувавши вибрати стандартне. Якщо запит необхідно зберігати в іншій базі даних, то вибираємо в команді Файл опцію Сохранить как/экспорт…. Укажіть ім’я запиту і натисніть кнопку ОК — запит буде збережений. Запиту, який був сконструйований, присвоєне ім’я Контроль оплати. При виконанні запиту за допомогою кнопки Открыть відкриється послідовно два вікна для введення параметрів запиту, тобто дат, з якої та по яку необхідно виконати вибірку. Змінюючи в режимі конструктора умову вибірки, можна переглядати дані про оплату продукції по певних датах та інші. 12. ЗАПИТИ З ОБЧИСЛЕННЯМИ У таблицях недоцільно зберігати дані, які можна отримати розрахунковим шляхом. Access не дозволяє виконувати обчислення даних, що зберігаються в полях таблиць. Для цих цілей використовуються запити з обчисленнями. Вираз, що обчислюється, можна створювати вручну або з використанням Построителя выражений, викликати який можна клацнувши правою кнопкою мишки у відповідному стовпчику і вибравши опцію Построить… . Результат виконання запиту, можна відобразити в режимі таблиці, буде отримана результатна таблиця з новими полями, значення яких змінювати не можна. 13. ГРУПУВАЛЬНІ ЗАПИТИ При створенні запиту можна вказати поля, які будуть використовуватись для групування записів і виконання відповідних обчислень. Такі запити можна створювати як з використанням даних однієї, так і зв’язаних між собою таблиць. Запити також можна створювати на основі раніше створених запитів. Розглянемо приклад створення запиту на підставі запиту з обчисленням, створеним на попередньому кроці. Наприклад, необхідно визначитись з підсумками продажу продукції в вартісному вигляді. Для цього, як у попередньому випадку, вибираємо поля, які необхідно включити до запиту. Коли поля вибрані, то на панелі інструментів вибирається опція Групповая операция, після натиснення на неї в бланку запитів по зразку з’явиться рядок з назвою Групповая операция і в клітинках напроти кожного поля з’явиться слово Группировка . Далі в стовпчику того поля, по якому буде виконуватись групування, клацнути мишкою в клітинці Групповая операція. Access видасть список із дванадцяти елементів, дев’ять із яких є функціями SQL, по яких можна виконувати групувальні операції. Із цього списку необхідно вибрати потрібний елемент чи функцію (рис. 12). Можливі такі типи групувальних функцій: Sum — обчислення суми значень поля; Avg — обчислення середнього значення поля; Mіn — пошук мінімального значення поля; Max — пошук максимального значення поля; Count — підрахування кількості значень у полі; StDev — обчислення середнього квадратичного відхилення для значень полів; Var — обчислення дисперсії значень поля; Fіrst — вибір значення з першого запису для встановлення поточного порядку сортування; Last — вибір значення з останнього запису для встановлення поточного порядку сортування. В розглянутому прикладі вибрана функція Sum.
Рис. 12. Вікно формування групувального запиту Створення інших типів запитів та звітів вивчити самостійно. Додаток 2 ЕЛЕМЕНТИ СТРУКТУРИ ЗАПИСУ ФАЙЛА ТИПУ А Елементи структури заголовного рядка файла типу A: Найменування реквізиту Тип Довжина в байтах
Найменування файла типу А C 12
Кількість інформ. рядків у файлі типу А N 6
Сума дебету по файлу А N 16
Сума кредиту по файлу А N 16
ЭЦП файлу А B 64
ЭП заголовного рядка файла А B 64
Елементи структури інформаційного рядка файла типу A : Найменування реквізиту Тип Довжина в байтах
МФО банку А N 9
Особовий рахунок клієнта банку А N 14
МФО банка Б N 9
Особовий рахунок клієнта банку Б N 14
Сума платежу N 16
Вид документа N 2
Валюта платежу N 3
Дата платіжного документа D 6
Дата надходження платіжного документа в банк А D 6
Найменування платника (клієнта А) C 38
Найменування одержувача (клієнта Б) C 38
Призначення платежу C 160
Ідентифікатор клієнта А С 14
Ідентифікатор документа N 9
Ідентифікатор операціоніста банку А C 6
Закінчення табл. Найменування реквізиту Тип Довжина в байтах
ЭЦП основних реквізитів платежу B 64
Ім’я файла A C 12
Порядковий номер інформаційного рядка у файлі A N 6
Час отримання в АРМ-2 файла A T 4
Ім’я файла B C 12
Порядковий номер інформаційного рядка у файлі B N 6
Час формування в АРМ-2 файла типу B T 4
Час отримання в АРМ-3 файла типу B T 4
Дата отримання в АРМ-3 файла типу B D 6 587-592
Файл типу A містить інформацію про початкові платежі банку А (відправника платежів) у СЕП. Кожний інформаційний рядок несе інформацію про один платіжний документ. В одному файлі початкових/відповідних платежів містяться платежі тільки одного і того ж виду валюти. Тобто, реквізит «Валюта платежа» у всіх інформаційних рядках файла типу A збігається (однаковий), і він відповідає однобайтовому ідентифікатору валюти в найменуванні файла (за довідником S_VAL). На файл типу A АРМ-2 виробляє файл-квитанцію типу T.
