Савчук Микола, син Василя і Марії, народився 14 липня 1959 р., с.Великий Ключів, на Коломийщині... Відомий поет-гуморист і естрадний виконавець, журналіст, краєзнавець. Закінчив факультет журналістики Львівського університету (1987), від 1987 р. працює в газетах: спочатку коломийських, а від червня 1994 р. – власний кореспондент Всеукраїнської загальнополітичної газети "Молодь України" в Івано-Франківській області. Автор і упорядник 18 книжок і брошур, голова редакційно-видавничого комітету "Енциклопедія Коломийщини", який готує і видає це багатотомне видання. Має багато публікацій у періодиці на теми Гуцульщина, коломийки, національне відродження та ін. Член Гуцульського товариства, літературного товариства "Плин", член редакційного комітету Всеукраїнської газети "Веселі вісті" (м.Київ).
Від кінця 1989 пише гумор, від 1990-го виконує його зі сцени. Започаткував у нову добу діалектний гумор і сатиру в пресі та на естраді. Пише літературною мовою і говіркою свого села, що належить до гуцульського діалекту. Автор книжок гумору "Хи-хи, Ха-ха" (Івано-Франківськ, 1991), "Як ми були в одному союзі" (Коломия, 1993), "Аме-ерика!" (Парма, США, 1996), "Савчукові смішні коломийки" (Київ, 1999) та книжки пародій "Перекривини" (Гартфорд, США, 1995). Багато віршованого гумору Миколи Савчука опубліковано в різних часописах України, в т.ч. й закордонної України. Особливо популярні коломийки Миколи Савчука, які теж вміщено в багатьох газетах і журналах, які протягом 1999 р. в кожному номері публікували "Молодь України" і "Всевідо", у 2000 р. "Молодь України" вміщує шумки Миколи Савчука, а "Всевідо" й надалі продовжує публікувати коломийки. Прозовий гумор Миколи Савчука також різноманітний, але найбільше написав автор свого роду оповідок із ознаками фейлетонів під псевдонімом Пилип Задюганий з-під Коломиї, які теж передруковувало багато часописів. Співаний гумор коломийського автора складається з доброго десятка жартівливих пісень та з коломийок. Особливо популярними є пісні "Ой ти, любко моя з Коломиї" (входить до репертуару гурту "Дзвони" (м.Коломия) та засл.артиста України О.Марцинківського, багатьох професійних та самодіяльних колективів і виконавців) та "Співання про кохання", яку популярна радіопрограма УР-1 "Від суботи до суботи" тривалий час використовувала в своїх передачах.
Микола Савчук – автор гуморознавчих досліджень про Едварда Козака, Миколу Понеділка, гумор українських емігрантів, проблему сучасного українського гумору, гумор Прикарпаття, які публікував у журналах "Аrt Line", "ПіК", в газетах "Галичина", "Свобода" (США), передавав по Івано-Франківському обласному радіомовленню.
Микола Савчук – відомий естрадний виконавець власного гумору, жартівливих пісень, коломийок. Лауреат першого Всеукраїнського фестивалю гумору й сатири (Київ, 1992), переможець традиційного Прикарпатського фестивалю гумору й сатири "Андрея" (Тлумач, 1993), переможець Всеукраїнського фестивалю "Доля" (Івано-Франківськ, 1998), учасник і член журі інших фестивалів гумору й сатири. Заслужений артист України (2000), лавреат Всеукраїнської літературної премії ім. П. Сагайдачного (2000); член редакційної ради Всеукраїнської гумористичної газети "Веселі вісті" (м. Київ) та Всеукраїнської асоціації гумору й сатири "Весела Січ" (м. Запоріжжя). Дав багато концертів по містах і селах України, виступав перед українськими громадами Великобританії (1994) та США (1995-96), Канади (2000-02), Польщі (2001-03), Італії (2003), Росії (2003). Автор п’ятьох авторських гумористичних аудіоальбомів: "Співання про кохання" (Парма, США, 1995), "Діаспорний гумор" (Парма, США, 1996), "Жартувати аби не хорувати" (Львів, 1999); "Сміх крізь сльози" (Калуш, 2000), "Сім день не їж, а весело дивисі" (Калуш, 2000). Видав 20 книжок (гумор, поезія, краєзнавство).
Гумористичні твори Миколи Савчука в репертуарі нар.артиста України Петра Бенюка (Львів), засл. артиста України Гриця Драпака (Тернопіль), Ігоря Чепіля (Івано-Франківськ), Володимира Садов’яка (Тлумач), міні-театру "КУМ" (Калуш) та ін. професійних і самодіяльних виконавців.
Миколу Савчука інакше ще називають коломийським сміхованцем, неперевершеним коломийкарем, найвеселішим гуцулом. Гуцульські коломийки співає у документальному фільмі "На бистрині" та в 5 серії багатосерійного фільму "Острів кохання". Колекціонує український гумор: книжки, часописи, листівки, значки, сувеніри, концертні афіші, атрибути фестивалів, світлини, карикатури, особисті речі відомих сміхотворців. Мав виставку своєї колекції гумору під назвою "Український гумор відомий і не" в Музеї історії Коломиї.
