Теорія капіталу і утворення елементів вартості План 1. Перетворення грошей в капітал. Загальна формула капіталу та її суперечності. 2. Робоча сила, як товар та її властивості. 3. Кількісне визначення вартості товару. Шляхи підвищення виробництва додаткової вартості. Історичними передумовами виникнення капіталу є товарне виробництво та розвиток торгівлі. Першою формою капіталу вважається торговий капітал. Спочатку він охоплює торгову сферу обігу ,але з часом торговий капітал проникає і в сферу виробництва, тим самим він сприяє народженню нової форми капіталу якою є промисловий капітал. Промисловий капітал - це основа індустріального суспільства,з часом він стає тотальним і підкоряє впливу торговий капітал. З часом дія промислового капіталу пронизує функціонування всього індустріального суспільства, тому не випадково, що зараз індустріальне суспільство називається - капіталізмом. Політична економія досліджуючи капіталістичне суспільство розрізняє існування грошей як грошей і грошей як капіталу. Існування грошей було розглянуто на попередньому занятті . Існування грошей можна написати за такою схемою: Т-Г-Т Існування грошей як капіталу - це досить специфічний процес і в найбільш загальній формі можна записати так: Г-Т-Г’. Для того щоб краще зрозуміти функціонування грошей, як капіталу необхідно порівняти ці дві схеми.(ст. 22-23 зробить самостійно). Схему Г-Т-Г’- називають - загальною формою капіталу. Дана форма показує ,що капітал - це само зростаюча вартість або вартість, яка приносить додаткову вартість. На перший погляд загальна формула капіталу начебто суперечить закону вартостей який передбачає обмін еквівалентів. Згідно з законом вартостей Г=Т ,а Т=Г’. З математичної логіки відомо: а=в, а в=с , то а=с. Відповідно можна записати ,що Г=Г’. З економічної точки зору Г не повинні =Г’ ,так як Г ’ = Г + деякому приросту грошей. Щоб розв’язати дану суперечність виникла велика кількість самих різноманітних підходів, умовно розділимо їх на два напрями. Представники 1 напряму вважали, що приріст вартості не діє, а відбувається за рахунок не еквівалентного обігу. Проте даний підхід не пояснює механізм самозростання суспільної вартості в цьому випадку не дається відповідь на питання : чому зростає сукупний капітал, тобто капітал нації в цілому. Відповідь на дане питання дають представники другого напряму. Вони виходять з того , що закон вартості діє самозростання в сфері обігу неможливе ,його джерела потрібно шукати в сфері виробництва , а початок аналізу цих проблем необхідно розпочинати із дослідження того товару який стоїть між початковими і кінцевими грошима, але виникає питання ,що це за товар. Політична економія виділяє таким товаром специфічний товар, товар робоча сила. Робоча сила - це здатність людини до праці. На перших порах робоча сила не була товаром так як товаром виступала сама людина (Раби ,кріпаки), для того, щоб робоча сила стала товаром необхідні певні економічні і соціоумови. Перша така умова пов’язана з тим , що людина повинна бути формально або юридично вільною істотою ,цю свободу дали буржуазно-демократичні революції, які пройшли в світі починаючи з 16 ст. Друга умова по’язана з тим, що вільна людина повинна бути позбавлена засобів до існування в першу чергу землі. Це звільнення від засобів існування пов’язане з первісним нагромадженням капіталу. В його результаті селяни, що втратили землю змушені були йти в міста і продавати свою робочу силу щоб вижити, існування даних умов і сприяє перетворенню робочої сили в товар. Як і будь-який інший товар він має такі властивості: Вартість Споживча вартість Мінова вартість Вартість товару - визначається вартістю засобів існування робітника та його сім’ї. На величину вартості товару робоча сила впливає 2-ві групи факторів ,що діють в протилежному напрямі. До факторів, що підвищують вартість робочої сили відносять: - зростання кваліфікації робітника - зростання інтенсивності праці - закон зростання людських потреб До групи ,що знижують вартість робочої сили відносять : - зростання продуктивності праці - залучення у виробництво жінок і дітей - статева, національна, вікова та інші форми дискримінації. Споживча вартість товару робоча сила – полягає у здатності робітника створювати своєю працею нову вартість, при чому більшу ніж вартість власної робочої сили. Різницю між цими величинами утворюють дельта гроші які називають додатковою вартістю і позначаються ‘m’ . Виробництво додаткової вартості передбачає , що робочий день людини поділяється на дві частини: - необхідний робочий час - додатковий робочий час Необхідний робочий час – це та частина робочого дня протягом якої людина створює вартість власної робочої сили(заробітна плата). Додатковий робочий час - це та частина робочого дня, яка виходить за межі необхідного часу протягом цього створюються дельта гроші або додаткова власність, яка привласнюється капіталістом. Для того щоб людина стала підприємцем необхідно як мінімум : - ідея - гроші - вміти ризикувати. Отримавши гроші людина повинна їх потратити, для цього вона повинна відвідати мінімум 2 види ринків: - ринок засобів виробництва - ринок найму робочої сили Та сума грошей, яку людина витрачає на ринку засобів виробництва називається - постійний капітал ‘c’, а ту суму яку витрачає на ринку робочої сили називається змінним капіталом ‘v’ Результатом виробництва є товар. Величина вартості товару: W=C+(V+м). Процес перерозподілу новоствореної вартості характеризується нормами додаткової вартості <<m’>>. M’=m/v*100% , де m - маса додаткової вартості . Закон виробництва додаткової вартості є основним економічним законом капіталізму. Виробництво додаткової вартості може здійснюватися 3-ма різними шляхами: - виробництво абсолютної додаткової вартості - виробництво відносної додаткової вартості - виробництво надлишкової додаткової вартості Д\З Порахувати норму додаткової вартості українця, який за 8 годинний робочий день працює на себе лише 30 хвилин. Висновки по темі в цілому. Висновки по кожному питанню окремо. Задачі № 37,40,41,42.