ВАСИЛЬКОРОЛІВ-СТАРИЙ
(1879—1943)
Справжнєім'я — Василь Костьович Королів.
ВасильКоролів-Старий народився в с Ладан Прилуцького повіту на Полтавщині 4 лютого 1879р. Навчався в Полтавській духовній семінарії, продовжив освіту в Харківськомуветеринарному інституті. Працював ветеринарним лікарем, видав популярний посібникз ветеринарії.
У 1906 р. під часреволюційних подій в Україні В. Королів-Старий був заарештований царським урядом.Звільнившись, він стає активним дописувачем українських газет «Рада», «Хлібороб»,«Засів». Згодом журналістика та видавнича справа стають основними в діяльностімолодого літератора: він працював редактором у видавництві «Час», редагував журнал«Книгар», що виходив у Києві. Революційні події в Україні стали передумовоюстворення Української Народної Республіки, яка, на жаль, невдовзі була придушенаросійськими більшовицькими загонами Муравйова. Тому в 1919р. Королів-Старий виїхавдо Чехо-Словаччини, де викладав в Українській сільськогосподарській академії вПодебрадах і водночас займався літературною творчістю. За кордоном почав писати йхудожні твори.
В 20-і роки з-під його перавиходять художні твори: роман «Хмелик» (Прага, 1920), збірка казок «Нечиста сила»(Каліш — Київ, 1923), п'єса-казка «Русалка-жаба» (Львів, 1923) таін.
З них у наш час перевидана поки щолише збірка казок «Нечиста сила» (К-: Веселка,1992).
Майже чверть століття письменникперебував за межами України. Долю Королева-Старого розділила і його дружина —українська письменниця Наталена Королева. Вони обоє завершили свій життєвий ітворчий шлях у місті Мельнику (Чехія), він — 11 грудня 1943р., вона — 1 листопада1966-го.
У романі «Хмелик» (підзаголовок —«Навколо світу»), що не виданий ще й досі в Україні, розповідається про долю юнаказ Полтавщини, який був змушений покинути рідну землю, блукати світами, зазнаючипоневірянь скитальця. Та найповніше розкрився талант письменника в збірці казок«Нечиста сила». Автор вирішив оживити спогади свого дитинства, переосмислитиобрази фольклорно-казкових представників «неіснуючого, невидимого світу»,по-новому потрактувати персонажів української міфології, зокрема «нечисту силу».Василь Королів-Старий у передмові до збірки «Нечиста сила» писав: «Дарма, щоінтелігентні люди ставляться до «нечистої сили» з легкою та добродушною посмішкою.Дарма, що тепер не знайдеш освіченої людини, котра йняла б віри якомусьчортовинню. Однаково — найосвіченіша, найінтелігентніша людина нашого віку бодайдля форми вислову згадує чорта, диявола, якогось «злого духа». Найчастіш ця згадкабуває тільки словом лайки, тим завченим порожнім звуком, що не має в собі жодногозмісту... Тим-то, коли вже ми не можемо вигнати чортовиння з нашого світу, то ж чине краще буде розповідати про нього дітям, як про персоніфіковані сили природи, позмозі позбавляючи їх елементів зла таворожості?!
Я — не педагог і, можливо,помиляюсь. Отож, як результат моєї помилки, з'явиться оця книжка казок, в якихсобі дозволяю боронити перед дітьми насамперед нашу, українську «нечисту силу»,що, на мою думку, часто буває далеко менш небезпечною, ніж деякі інші «сили»,яких, на жаль, не звуть«нечистими».
Указках «Потерчата» та«Хуха-Моховинка» головними героями виступають міфічні істоти. Згідно з повір'яминаших предків, потерчата — душі дітей, які померли нехрещеними й стали болотянимивогниками («Потерчатка були малесенькі, зовсім голі, з великими, блискучими очимай сторчоватими синенькими чубиками на голівках. Бігли вони жваво, тільки ж їхнімаленькі криві ніжки не могли широко ступати, а через те вони посувалися впереддуже повільно. Тим-то дякові видавалося, що ті вогники тихо повзуть понад болотом,коливаються, як зачеплена головою лампадка в церкві.»), Домовик — охоронецьдомашнього вогнища та родинних святинь, а Хуха — міфічна істота, пухка, як мох,інколи з'являлась перед очима людей, коли, добре натомившись, вони казали: «Хух!».Всі названі герої наділені автором найкращими людськими рисами вдачі: Домовик іпотерчата рятують п'яненького дяка Оверка від загибелі, Хуха-Моховинка, забувшизаподіяне їй зло, рятує від смерті діда-дереворуба («Шкода стало Моховинцістарого, безпомічного діда. Забула вона й про те, як він зруйнував її хатку тавигнав з батьківщини. Як хотів він її зарубати сокирою та на все життя зробивкривенькою».
Фантастичні казки ВасиляКоролева-Старого подібні до народних казок. Однак літературна казка має своїособливості, що відрізняють її від народної. Читач бачить те, що відбувається,очима автора, який ділиться з нами життєвими спостереженнями. Так, мудрий поглядКоролева-Старого на життя вчить читачів справедливо оцінювати вчинки казковихгероїв, розрізняти добро і зло як у казках, так і в житті. Ще одна особливістьлітературної казки — не традиційна для жанру казки мова зі сталими зворотами, аіндивідуальна, авторська. У Королева-Старого вона витончена, шляхетна й трохиіронічна. Без сумніву, Королів-Старий — талановитий письменник. Його талантвиявився передусім у вмінні пильними очима придивлятися до всього, що йогооточувало. Він помічав те, чого не бачили інші. Змальовуючи створіння, які«невидимо живуть обіч з нами», Королів-Старки намагався розширити межі уявленняпро довколишній світ природи йлюдини.
Народи світу протягом столітьтворили свою історію, з покоління в покоління розвивали усну творчість. Письменниксвоєю книжкою казок неначе запитує читачів: чи варто відмовлятися від тієїбагатющої духовної спадщини, яку людство створювало віками? І відповідає: «Неварто!» Не замикаючись лише в рамках українського фольклору, ній хоче зацікавитиюного читача міфологією інших народів. Але для цього, зрозуміло, українська дитинамає насамперед засвоїти національну фольклорну стихію. Окрім того, автор покладаєвеликі вади на те, що казки привчають дітей бути уважнішими, чуйнішими, добрішими.Недарма в хорі русалок мажорним акордом звучатьслова:
Хай правда по світу полине,
Щасливі най будуть всі люди...
Звідціль, з чарівної Вкраїни,
Хай радість розійдетьсявсюди!
Книжка Королева-Старого «Нечистасила» доповнює і збагачує великий материк українських літературних казок, щовитворили такі видатні майстри слова, як Марко Вовчок, П. Куліш, Ю. Федькович, С.Воробкевич, І. Франко, Леся Українка, Панас Мирний, а також Н. Забіла, А. Шиян, М.Пригара, П. Воронько, В. Близнець таін.
ОСНОВНІТВОРИ:
Роман «Хмелик», збірка казок«Нечиста сила», п'єса-казка«Русалка-жаба».

ДОДАТКОВАЛІТЕРАТУРА:
1. Чух Г. Не така вже йстрашна нечиста сила// Дивослово —2005.—N° 1.