Креативний облік – термін, який часто перекладають як творчий облік. Раніше подібна “творчість” зводилася до вуалювання і викривлення облікових даних. Тепер креативний облік розглядається як результат облікової політики і втрачає свій негативний відтінок.
Креативний облік – це будь-який науковий метод. який не відповідає загальноприйнятій практиці або встановленим стандартам та принципам. Креативний облік є позитивним тоді, коли використовується без прямого порушення законодавства для відображення основних тенденцій у зміні вартості бізнесу і достовірної картини стану справ фірми, особливо, якщо не існує інших методів відображення в обліку нової операції.
Соціальний облік є окремим видом обліку, а, скоріше, розширенням меж традиційного бухгалтерського обліку. Це розширення представлено двома напрямками. Перший напрямок пов’язаний з необхідністю збільшення складу показників бухгалтерської звітності в інтересах потреб користувачів. Другий – концентрує увагу на обліку соціальних витрат, основна частина яких пов’язана з екологією.
Монографія присвячена актуальній проблемі формування в Україні креативного обліку, призначенням якого є розширення інформаційних ресурсів про нетрадиційні об’єкти (наукові розробки, охорону природи, логістику, маркетингові дослідження, інновації тощо). Ідея креативного обліку полягає у формуванні на підприємствах духу оновлення всіх сфер діяльності на основі освоєння двох етапів розвитку - розширення інформації та створення знань для поширення серед персоналу. Метою креативного обліку є генерування інформації на запит менеджерів нижчого, середнього та вищого рівня, що підвищує ефективність роботи обліковців та управлінців.
Призначається для науковців, менеджерів, аспірантів, магістрів, студентів старших курсів.
ПРОБЛЕМИ ВИЗНАЧЕННЯ ІСНУВАННЯ КРЕАТИВНОГО ОБЛІКУ
Однією із нагальних задач розвитку бухгалтерського обліку в сучасних умовах в України є адаптація ринкових облікових інституцій у вітчизняну практику. Це зумовлює виникнення невирішених питань в бухгалтерському обліку. Залишаються недостатньо розробленим питання можливості існування креативного обліку, хоча дане поняття широко використовується в обліковій літературі, його взаємозв’язок з обліковою політикою на рівні підприємства [3, с. 88].
Із прийняттям Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» бухгалтерам надана можливість реалізації творчого підходу під час формування професійних суджень (визначення облікових оцінок). В умовах, що склалися, особливої гостроти набувають проблеми креативного обліку.
Термін «креативний облік» увійшов у практику вітчизняних учених зі сторінок перекладених джерел літератури англомовних країн. У перекладі з англійської мови «креативний облік» (creative асcounting) – означає дослівно «творчий облік».
Для розвитку даного питання визначальною став переклад російською мовою праці австралійських вчених М.Р. Метьюса і М.Х.Б. Перері “Теорія бухгалтерського обліку”, в якій глава чотирнадцята має назву “Креативний облік”. Переважна більшість дослідників, розкриваючи проблемні питання креативного обліку, базували свої дослідження на цій праці, брали їх за основу або використовували її окремі елементи у своїх дослідженнях. У загальному вигляді креативний облік являє собою будь-який обліковий метод, що не відповідає загальноприйнятій практиці або встановленим стандартам і принципам бухгалтерського обліку. Метьюс і Перері відмічають, що креативний облік - явище не нове; його окремі елементи можна знайти ще в ХІХ ст.: спочатку в формі згладжування прибутку, а потім – у формі створення прихованих резервів. Учені зазначають, що креативний облік є прийнятним, коли використовується доречно, прогресивно, для відображення основних тенденцій стосовно змін вартості бізнесу й для представлення достовірної та докладної інформації про справ підприємства, особливо, якщо немає інших методів відображення в обліку нової операції [2, с. 457].
Протягом 2000-2008 рр. питанням креативного обліку в періодичних виданнях присвячували праці Г.М. Азаренкова, Я.В. Бахарєва, О.М. Головащенко, І.Н.Дмитренко, А.В. Рабошук, Т.Ф. Середа, Л.Я. Тринька, А.В. Хмелевська, Ю.Д. Чацкіс, К.С. Шапошніков та ін.
В монографічних виданнях питанням креативного обліку присвятили власні дослідження лише проф. М.С. Пушкар та проф. Ф.Ф. Бутинець.
У 2006 р. вийшла монографія проф. М.С. Пушкаря “Креативний облік (створення інформації для менеджерів)”, яка стала першою ґрунтовною працею в даному напрямі в Україні. Автор розуміє під креативним обліком творчий облік, який вимагає від облікових працівників організації фактів і правил їх групування виходячи з інтересів менеджменту з метою отримання знань про нові об’єкти спостереження. Визначальною в праці проф. М.С. Пушкаря є теза про те, що креативний облік є окремим видом обліку, на рівні з фінансовим і управлінським обліком. На думку автора він має свою мету, інструменти регламентації, методи та користувачів.
У 2007 р. проф. Ф.Ф. Бутинець в монографії “Альфа і омега бухгалтерського обліку або моя болісна несповідь” вступив у дискусію з М.С. Пушкарем, і зокрема зазначає, що “креативного обліку в повному розумінні цього слова, як такого немає і не може бути, кожен бухгалтер не може бути “циркачем”, “мрійником-утопістом”, не може по-своєму осмислювати дійсні факти та передбачати майбутнє корпорації”[3, с.90].
На підтримку креативного обліку можна сказати, що бухгалтер знаходиться у постійній розумовій напрузі. Він вивчає, експериментує, спостерігає, тобто виконує певні креативні дії. Для досягнення успіху йому не слід залишатися на поверхні фактів.
Необхідно проникати у таємницю їх виникнення, прискіпливо вивчати і аналізувати великообсягову інструктивно-нормативну базу. Зрозуміло, що тут основами бухгалтерського обліку вже і не пахне. Їх знання зробили свою неперевершену справу. Вони заклали глибокі підвалини професійної компетенції висококласного бухгалтера-управлінця [4, с.561].
У міжнародній обліковій практиці застосування креативного підходу до бухгалтерського обліку оцінюється неоднозначно й частіше за все негативно внаслідок того, що при цьому наявна вірогідність спотворення фінансових результатів компаній і введення в оману користувачів фінансової звітності.
Проте за умов достатнього економіко-правового обґрунтування обрання облікових методик і підходів до ідентифікації господарських операцій креативний облік набуває об'єктивних позитивних характеристик.
Бажання забезпечити легітимний характер креативного обліку в Україні реалізувалося у визнанні необхідності затвердження підприємствами облікової політики, що знайшло відображення в нормах Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність» і «Положенні (стандартах) бухгалтерського обліку». Хоча, що стосується П(С)БО, то істотним недоліком їх є практична відсутність окремого положення, яке б регулювало порядок і особливості формування й розкриття облікової політики підприємств у всіх аспектах, як це передбачено Міжнародним стандартом обліку 1 «Розкриття облікової політики» [1, с. 237].
Немає однозначного та чіткого висновку про існування чи відсутність цього виду обліку, тому з цього приводу ведуться постійні дискусії.
Список використаної літератури:
1. Сухарева Л.О. Сутність, фактори і прийоми формування «креативного» підходу до бухгалтерського обліку / Л.О. Сухарева, К.О. Воловик // Торгівля і ринок України. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2001. – с. 235-243.
2. Метьюс М.Р. Теория учета: ученик / М.Р. Метьюс, М.Х.Б. Перера. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 1999. – 663 с.
3. Легенчук С.Ф. Креативний облік в національній системі бухгалтерського обліку//Міжнародний збірник наукових праць.2009.№2 (14), с.88-101
4. Кіндрацька Л.М. Комплекс облікових дисциплін під час підготовки бакалаврів//Організайно – економічні аспекти підготовки обліково – аналітичних працівників та підвищення їх кваліфікації. 2009. №657, с.558-562,
Частковий перегляд роботи
Поняття «креативний облік», введене представниками англо-американської бухгалтерської школи, означає використання менеджерами (тобто по їх розпорядженню) методів обліку, що дозволяють поліпшити фінансове положення фірми.
Іншими словами, креативність, як правило, має негативний відтінок. Отже, нові реалії такі, що бухгалтер, з одного боку, володіє правом вибору якнайкращого (на його суб'єктивну думку) варіанту обліку, а з іншого боку, нерідко виступаючи в ролі фінансового аналітика, повинен мати на увазі можливу вуалірованність балансів своїх контрагентів.
Креативний облік, з одного боку, можна вважати прогресивним явищем в бухгалтерській справі, якщо за відсутності інших методів для віддзеркалення в обліку нової господарської операції він дає можливість достовірно оцінити ситуацію в бізнесі.
З іншого боку, креативний облік може бути націлений на представлення результатів діяльності організації у вигідному для неї світлі.
Серед моделей негативного креативного обліку — згладжування прибули (заниження звітних прибутків в успішні періоди діяльності і перенесення їх на збиткові роки), використання в цих цілях зміни, наприклад, методів нарахування амортизації і ін.
До основних проявів креативного обліку відносяться:
а) маніпулювання прибутком
б) маніпулювання оцінками активів
в) створення прихованих резервів
г) створення забалансових джерел фінансування.
Поняття креативності було введено представниками англо-американської бухгалтерської школи в ході розробки теорії бухгалтерського обліку в контексті агентської теорії.
Можна говорити про наступні дві причини появи креативного обліку:
а) розділення функцій по управлінню фірмою, що виникають відповідно з права власності (носії – власники фірми) і права оперативного управління активами фірми (носії – топ-менеджери фірми);
б) принципова неможливість абсолютно строгого регулювання обліку.
Поняття "креативного обліку" виникло ще в XIX ст. і спочатку означало вимушену бухгалтерську "творчість" у питаннях, які зовсім не урегульовані; та вже пізніше стало поширюватися на випадки використання бухгалтерського обліку в корисливих цілях. Безумовна однозначність у формуванні уявлення про майновий та фінансовий стан підприємства можлива лише за умови однозначної регламентованості всіх можливих господарських операцій, оцінки та способів відображення їх в бухгалтерському обліку. Оскільки така ситуація неможлива, завжди залишається свобода дій бухгалтера в тлумаченні сутності господарської операції, визнання, оцінки та відображення в обліку.
Елемент креативності присутній в обліку протягом усього часу його існування, однак його значимість, цільова спрямованість і наслідки мали інший характер. Протягом останнього десятиріччя креативний облік розглядається виключно в контексті дотримання бухгалтером професійної етики. Креативний облік доцільно розглядати з двох позицій: з одного боку, позитивна сторона включає формування та застосування облікової політики в межах чинного законодавства; з іншого, креативний облік набуває негативного значення з моменту використання його з метою навмисного викривлення інформації про результати діяльності та фінансовий стан підприємства шляхом вуалювання та фальсифікації звітності. Саме тому креативний облік є справжнім випробуванням для бухгалтерської професії. Дана проблема є міжнародною, причому для англо-американської облікової моделі характерним є питання формування облікової політики, в той час як маніпуляції господарськими операціями властиві континентальній моделі обліку.