16.1. Загальні поняття про завадостійкість
Для електрозв’язку задача забезпечення завадостійкості є однією з головних. Система зв’язку має бути так запроектована та експлуатуватись, щоб у разі наявності завад вона забезпечила задану якість передавання. Розрахунки впливу завад на передавання сигналів і розробка способів зменшення цього впливу є основними
задачами, що вирішуються в території завадостійкості.
Під завадостійкості системи зв’язку розуміють здатність системи розрізняти ( чи відновлювати ) сигнали із заданою достовірністю за наявності завад. Це визначення поняття завадостійкості адекватне поданому в §1.4 як здатність системи зв’язку протистояти шкідливій дії завад, але воно більше наближається до розуміння фізичної суті завадостійкості: мається на увазі не просто стійкість системи зв’язку до завад, а її спроможність правильно функціонувати за їх наявності.
Завдання визначення завадостійкості всієї системи зв’язку досить складне, тому часто визначають завадостійкість окремих ланок системи, наприклад приймача для заданих способів передачі, системи кодування, модуляції тощо. У загальному випадку завадостійкість системи зв’язку залежить від виду повідомлень, рівня та характеристик завад, параметрів окремих складових частин систем.