Стратегія підприємства як навчальна дисципліна та галузь науки
1. стратег. підпр-ва як наука та її виникнення
Слово стратегія дуже стародавнє і походить від грецького «strategia» : стратос –– військо; агос –– вести.
Поняття стратегія використовували такі відомі полководці: цезар, наполеон, македонський та ін..
Поняття стратегія використовувалося також у стародавньому Китаї з 480 до 221 року до н.е китайцем Сун Цу була написана книга «мистецтво стратегії». Там «Стр.» надавали норми оптимальної поведінки.
Запозичення поняття стратегія з військового лексикону пояснюється тим, що підприємства розвинутих країн у 50 рр 20 стол. Опинились в умовах близьких до військових дій пов’язаних із насиченням ринку. Неочікуваною появою численної конкуренції, зростання самої конкуренції, появою змін як в психологія всередині так і за межами підпр––ва коли для того щоб вижити треба було боротися. Технічний прогрес викликав не тільки старіння певних галузей, але й міжнародних ринків, поставили підприємство не лише перед лицем нових небезпек але й нових можливостей.
Вищезазначені умови і були реальною причиною виникнення стратегії як науки, адже такі дії вимагали систематизації знань і теоретичного забезпечення. Тоді ж стратегія замінила те що називали політикою підприємства.
Стратегія підприємства відносно нова наук. Дисципліна формування яукої пов’язано з розвитком ринкових відносин, як наука Стратегія підприємства розробляє теоретичні основи діяльності підприємства в умовах ринку та підвищення її ефективності.
Ця наука пов’язана з економічною політикою держави та покликана вирішувати головні завдання цієї політики.
На основі знань Стратегії планування і управління розробляє конкретні шляхи підвищення економічної ефективності діяльності підприємства.
2.необхідність зміст значення Стратегії підприємства
В загальному розумінні Стратегія підприємства це план діяльності п/ва спрямований на покращення його позиції, задоволення потреб споживачів і досягнення певних цілей.
Стратегія розробляється для того щоб визначити в якому напрямку буде розвиватись підприємствао та приймати обґрунтовані рішення при визначенні способу дії.
Вибір конкретної стратегії керівником п/ва означає що з усіх можливих шляхів розвитку і способів дій, що відкриваються перед п/вом було обрано 1 найбільш оптимальну.
Без стратегії у керівника немає продуманого плану дій, путівника у сфері бізнесе, немає єдиної програми досягнення бажаних результатів.
Отже Стратегія:
Дає визначення основних напрямків і шляхів досягнення цілей зростання зміцнення і виживанняп/ва у довгостроковій перспективі.
Є способом встановлення взаємодії п/ва з зовнішнім оточенням,
Формується на основі недостатньо точної інформац.
Постійно уточнюється в процесі діяльності, чому має сприяти добре налагоджений зв'язок
ч/з багатоцільовий характер діяльності п/во має складну внутрішню структуру.
Є основою для розроки стратегічних планів та програм
Є способом досягнення синергії
Є основою для формування та проведення змін в організаційній структурі п/ва
Є основним змістовним елементом діяльності вишого управлінського персоналу
Є фактором стабілізації відносин п/ва; дає змогу покращити облік та аналіз виступаючи як стандарт котрий визначає успішність розвиток та результативність.
Стратегія підприємства охоплює усі функції та підрозділи підприємства: маркетинг, фінанси, наукові дослідження тощо.
Зробити стратегічний вибір означає пов’язати бізнес-рішення та конкурентоздатні дії з усього п/ва в єдине ціле. Ця єдність підходів і буде відображати Стратегія підприємства.
Чого не дає стратегія:
Негайного результату
100% передбачення майбутнього
Продажу товарів у запланованих обсягах
Забезпечення необхідними за кількісними та якісними характеристиками ресурсима за такими цінами та саме тими постачальниками, що заздалегідь визначалися.
Визначення стандартного переліку дій та етапів розробки стратегій для всіх без вийнятку суб’єктів господарської діяльності
Обов’язкового виживання п/ва у довгостроковій перспективі.
3. наукові методи дослідження Стратегії підприємства і їх застосування
Метод у Стратегії ––це сукупність засобів, способів, прийомів, дослідження економічних явищ.
Методи дослідження:
Загальний: ґрунтується на об’єктивних законаз розвитку суспільства, заг. методом є діалектичний, що розглядає всі явища в природі та суспільстві не ізольовано а у їх взаємозв’язку та взаємообумовленості.
Керуючись цим методом Стратегія підприємства розглядає п/ва у їх взаємозв’язку з іншими п/вами та галузями які постачають матеріали сировину, труд.ресурси тощо.
На основі загального методу розробляють спеціальні методи які використовуються для дослідження економічних явищ на п/ві.
До них відносять:
Статистичний метод: пов'язаний із аналізом масових статистичних даних, з метою виявлення закономірностей розвитку п/ва, галузі, чи певного району, обл., регіону за певний період.
Абстрактно – логічний метод базується на знаннях, інтуїції, догадках, домислах, закономірностях розвитку і використов. при відсутності необхідної бази даних чи інформації.
Розрахунково – конструктивний: базується на використанні різних норм та нормативів (ДБН, ВНіР, ЄНіР), використов. при розробленні та обґрунтуванні різних економ. Рішеньі плануванні роботи на п/ві.
Економіко – математичний базується на побудові моделей економічних явищ чи процесів з метою вибору оптимального варіанту управління п/вом.
Експериментальний базується на проведенні експериментів та вивченні їх результатів на основі яких розробляються конкретні пропозиції, приймаються найбільш ефективні рішення, що впроваджуються на п/ві. Основним призначення цього методу є перевірка теоретичних гіпотез у конкретних умовах господарювання.
Соціологічний базується на передбаченні вивч. впливу змін в економіці на соціальну поведінку учасників виробництва
Монографічний передбачає обстеження та аналіз економічної діяльності п/ва.