Страхування - це система економічних відносин, які виникають між двома сторонами - страховиком і страхувальником - щодо забезпечення захисту майнових інтересів останнього за рахунок сплати ним страхових платежів (премій) до спеціально створених для цього цільових фондів, звідки здійснюється відшкодування збитків (у разі настання обумовлених страхових ризиків).Страхуванню притаманні наступні ознаки:1. Наявність страхового ризику, без якого страхування втрачає сенс.2. Відносини грошового перерозподілу, які пов'язані, з одного боку, із формуванням страхового фонду за допомогою страхових платежів, з іншого - із відшкодуванням збитку з цього фонду потерпілим.3. Формування страхового співтовариства з числа страхувальників означає право отримання відшкодування лише страхувальниками, які сплатили страхові платежі саме в цій страховій організації, сформували цільовий страховий грошовий фонд.Функції:1. Ризикова функція полягає в переданні страховикові за певну плату матеріальної відповідальності за наслідки ризику, зумовленого подіями, перелік яких передбачено чинним законодавством або договором зі страхувальником.2. Функція формування спеціалізованого страхового фонду є характерною для страхової діяльності, тому що для забезпечення відшкодування заподіяного збитку внаслідок страхового випадку необхідно сконцентрувати кошти, сформувати їх у достатньому обсязі. Фонд може формуватися як примусово, так і в добровільному порядку, виходячи з економічної та соціальної обстановки, і повинен дозволяти не тільки проводити виплати страхувальникам, які зазнали збитків у поточному періоді, а й у майбутньому (при можливих значних збитках). Ця функція забезпечує стабільність страхування та гарантію виплат відшкодувань.3. Функція створення і використання страхових резервів проявляється у накопичені страховиком певного капіталу, достатнього для забезпечення покриття збитків (у разі їх виникнення), заподіяних страхувальникові стихійним лихом, нещасним випадком або іншою страховою подією. Формування страхових резервів — основа діяльності страховика, який концентрує кошти страхувальників, а потім використовує їх для покриття збитків, розподіляючи таким чином між усіма страхувальниками наслідки страхової події, яка сталася з одним із них.4. Функція заощадження коштів полягає у накопичені коштів страхувальника його внесками, обумовлених у договорі страхування, і, у випадку відсутності страхових подій за час дії такого договору, поверненню заощаджуваних коштів страхувальнику (особисте страхування) або інше за умов страхування (майнове страхування).5. Функція попередження страхових випадків і зменшення розміру збитків (превентивна) спрямована на фінансування заходів щодо зменшення страхового ризику за рахунок частини коштів страхового фонду. Здійснення цієї функції передбачає широкий комплекс заходів, у тому числі фінансування їх задля недопущення або зменшення наслідків страхових подій, а її економічна сутність полягає в тому, що сама страхова компанія об'єктивно зацікавлена у попередженні настання страхових випадків.6. Контрольна функція полягає в суворо цільовому формуванні коштів страхового фонду. Згідно з контрольною функцією на підставі нормативних документів здійснюється фінансовий страховий контроль за проведенням операцій по страхуванню.7. Інвестиційна функція полягає у поліпшені стану грошового обігу, підвищені купівельної спроможності національної валюти, збільшені інвестиційних можливостей країни.8. Кредитна функція в повній мірі проявляється в особистому страхуванні. Тому, що клієнт купуючи страховий поліс сплачує внесок і цим самим кредитує страхову компанію.Однією з передумов подальшого розвитку страхування є посилення його функцій через модифікацію діючих та виявлення нових.2. Страховий ризик - це ймовірна подія або сукупність подій, на випадок яких здійснюється страхування. Нерідко страховий ризик тлумачать як розподіл між страховиком і страхувальником несприятливих економічних наслідків у разі настання страхового випадку.3. Страховий інтерес випливає з права власності або володіння тим чи іншим об'єктом. Кожний індивідуальний або асоційований власник будинку, автомашини, а тим більше складного виробничого технологічного комплексу, зацікавлений у тому, щоб вкладені в цей об'єкт кошти не були втрачені через стихійне лихо, нещасний випадок, пограбування тощо.4. Найвища довіра сторін полягає в тому, що на стадії укладення договору страхування страховик нічого не знає про об'єкт страхування, а клієнт - майбутній страхувальник - повинен розкрити всі суттєві обставини про об'єкт страхування, зокрема, всі відомості, що дозволили б зробити висновки про ступінь ризику, інформацію про попередні збитки, наявність інших полісів і т.п.5. Відшкодування в межах реально завданих збитків. Страхові відшкодування та виплати не повинні приносити страхувальникові прибутку тобто матеріальний і фінансовий стан страхувальника після відшкодування завданих збитків має бути таким самим, як і до страхового випадку.6. Суброгація - це передання страхувальником страховикові права на стягнення заподіяної шкоди з третіх (винних) осіб у межах виплаченої суми. На практиці це право використовується ще й до настання реальної виплати відшкодування.7. Контрибуція - це право страховика звернутися до інших страховиків, які за проданими полісами несуть відповідальність перед одним і тим самим конкретним страхувальником, з пропозицією розділити витрати з відшкодування збитків. Цей принцип стримує нечесних страхувальників від бажання застрахувати одне й те саме майно кілька разів з метою наживи.8. Співстрахування - це страхування об'єкта за одним спільним договором кількома страховиками. При цьому в договорі мають міститись умови, що визначають права й обов'язки кожного страховика. Позитивним є те, що компанії мають змогу об'єднати свої зусилля зі страхування великих ризиків, не поступаючись ні перед ким страховою премією. Недоліки співстрахування полягають в ускладненні процедури оформлення страхування і виплати відшкодування.9. Перестрахування - це страхування страховиком ризиків виконання всіх або частини своїх обов'язків перед страхувальником у іншого страховика. Страховик, який уклав договір на перестрахування, лишається відповідальним перед страхувальником у повному обсязі згідно з договором страхування.10. Диверсифікації – це поширення активності страхових товариств за рамки основного бізнесу.11. Причинно-наслідковий зв'язок. Принцип, дуже важливий для страховика, оскільки деякі ризики страхуванню підлягають, інші - ні. Для страховика важливо визначити фактичну, а не безпосередню причину страхового випадку.12. Франшиза - це визначена договором страхування частина збитків, яка в разі страхового випадку не підлягає відшкодуванню страховиком. Вона може бути визначена в сумі або у відсотках до страхової суми. Завдяки застосуванню франшизи досягається поєднання самострахування зі страхуванням. Розрізняють умовну та безумовну франшизу. Умовна франшиза обумовлена частка збитків, яка не підлягає відшкодуванню в разі збитків, які нижчі або дорівнюють значенню цієї частини. В разі перевершення суми збитків значення обумовленої частини збитків, виплати проводяться в повному об’ємі.Безумовна франшиза означає, що відповідальність страховика визначається розміром збитку за відкиданням франшизи. Страховики (страхова компанія) - це юридичні особи акціонерні, повні командитні товариства або товариства з додатковою відповідальністю, що одержали у встановленому порядку ліцензію на здійснення страхової діяльності. Страхувальники (клієнти страхової компанії) - це юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страховиками договори щодо страхування свого власного інтересу або інтересу третьої особи, сплачують страхові премії, мають право (за договором або за законом) на утримання компенсації при настанні страхового випадку.Застрахований – це фізична особа життя, здоров’я, працездатність якої є об’єктом страхового захисту з особистого страхування. Може бути одночасно і страхувальником, якщо сам робить внески.Об’єкти та предмети страхування – об’єкти які можна застрахувати згідно з діючими законодавством України про страхування.Страхова відповідальність (страхове покриття) - це зобов’язання страховика оплачувати страхове відшкодування або страхову суму за передбаченої умовами страхування сукупності дій або окремої події.Обсяг страхової відповідальності – це перелік конкретних страхових випадків, які установлені умовами страхування.Отримувач страхового відшкодування або страхової суми (вигодонабувач) – це фізична або юридична особа, якій за умовами угоди надається право на отримання відповідних грошових коштів. В майновому страхуванні –страхувальник, в особистому страхуванні - страхувальник або застрахований, якщо застрахований помер, то отримувачем є особа на користь якої укладена угода.Страхове свідоцтво (страховий поліс) – це документ, який засвідчує факт страхування відповідно до правил страхування.Страхова вартість (оцінка) – це критерії оцінки страхового ризику в майновому страхуванні. Можливо використовувати дійсну вартість майна, початкову вартість, заявлену вартість.Страхова сума – це грошова сума, в межах якої страховик, відповідно до умов страхування, зобов’язаний провести виплату при настанні страхового випадку, а також сума що виплачується за особистим страхуванням. Страхова сума – це сума, на яку страхується об’єкт за законом (обов’язкове страхування або за договором).При майновому страхуванні оціночна вартість майна може бути меншою або дорівнювати страховій сумі.Страховий тариф – це ставка страхового внеску з однієї страхової суми за визначенням періоду страхування. Страховим тарифом вважають грошову плату зі 100 одиниць страхової суми на рік або відсоткову ставку від сукупної суми на певну дату.Страховий платіж (внесок, премія) – це плата за страхування, яку страхувальник зобов’язанний внести страховику згідно з договором страхування. Він визначається як добуток страхового тарифу на число сотень страхової Суми, якщо тариф у грошовому вираженні. Якщо тарифом є відсоткова ставка, то страховий внесок визначається як добуток цієї ставки на сукупну страхову суму і ділиться на 100. В залежності від умов страхування, страховий внесок може бути: одноразовим; періодичним.Строк страхування – це проміжок часу, на який застраховуються об’єкти страхування (обов’язкове страхування, безстрокове, добровільне – строки обумовлені у договорі).Дія страхування – починається з моменту вступу договору в силу, після внеску першого або одноразового внеску і закінчується одночасно зі строком страхування. Дія страхування може бути менша за строк страхування.Страхове поле – це ймовірно максимальна кількість об’єктів, що можуть бути застраховані за певний період.Страховий портфель – це фактична кількість об’єктів, що можливо застрахувати.Відношення страхового портфеля до страхового поля – дає показник охоплення страхового поля (%) або рівень розвитку страхування.Страховий вік – визначається в межах від 16 років до віку, який характеризує середній рівень життя ( в Україні 72 роки).Страховий випадок – це подія з настання якої страховик зобов’язаний за законом або за договором виплатити страхову суму.Страховий акт – це документ, або група документів, які оформлені згідно порядку які підтверджують факт обставини та практику страхового випадку.Страховий збиток – це вартість повністю знищеного або знеціненої частини ушкодженого майна по страховій оцінці.Страхове відшкодування – це сума, яку потрібно виплатити.Страхова рента – регулярний дохід страхувальника (щомісячний, щорічний) пов'язаний з отриманням довічної або тимчасової пенсії за рахунок використання зроблених внесків або накопичень, які сформувалися шляхом регулярних страхових внесків.Страховий ризик – це певна подія, на випадок якої проводиться страхування і яка має ознаки ймовірності та випадковості настання (Закон України «Про страхування», ст.8).Ризик у страхуванні розглядається щодо конкретних об’єктів, а не як ризик взагалі. Він пов’язаний із заподіянням шкоди об’єкту прийнятого під страховий захист.Принципи добровільного страхування1. Добровільне страхування діє як в силу закону, так і на добровільних засадах. Закон визначає об'єкти, які підлягають добровільному страхуванню, та загальні умови страхування. Конкретні умови регулюються правилами страхування, які розробляються страховиком.2. Вибіркове охоплення добровільним страхуванням пов'язане з тим. що не всі потенційні страхувальники бажають брати в ньому участь. Крім того, за умовами страхування діють обмеження для укладання угод.3. Добровільне страхування завжди обмежене терміном страхування. При цьому початок і закінчення терміну обумовлюються в договорі, оскільки страхове відшкодування або страхова сума підлягають сплаті, якщо страховий випадок трапився в період страхування. Безперервність добровільного страхування можна забезпечити тільки шляхом повторного переукладання договору на новий термін.4. Угода добровільного страхування починає діяти тільки при сплаті разового або першого страхового внеску.5. Розмір страхового забезпечення в добровільному страхуванні залежить від власного бажання страхувальника.1. Страхування відповідальності - важлива галузь страхового бізнесу в країнах з ринковою економікою, тому що в умовах жорстких законів ринкової економіки існує її економічна підстава, яка пов'язана із постійною відповідальністю громадян та юридичних осіб за свої дії.Види відповідальності:1. цивільна виникає з прав передбачених законом або договором, які регулюють право стосунки громадян у середині соціуму;2. матеріальна витікає з прав порядок реалізації яких передбачений трудовими відносинами;3. адміністративна виникає з прав громадян і посадових осіб за здійснення ними адміністративного правопорушення;4. професійна пов’язана з правами реалізація яких зумовлена виконанням службових обов'язків посадовими особами.Страхування відповідальності забезпечує захист майнових прав і свободу громадян, які гарантовані нормативно-правовими актами Так, цивільний кодекс будь-якої країни передбачає, що у відношеннях між громадянами повинна бути повна визначеність: кожен має відповідати за свій вчинок, тобто нести відповідальність.Об'єктом страхування відповідальності виступають майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням страхувальником заподіяної ним шкоди особі або її майну, а також шкоди, заподіяної юридичній особі.1. Особисте страхування - це галузь страхування, існування якої історично зумовлено ризиковим характером життя та діяльності людей, підвищеним ступенем ризику, пов'язаним із погіршенням довкілля, зростанням питомої ваги людей похилого віку в загальній кількості населення.В особистому страхуванні об'єктом страхових відносин виступають майнові інтереси, що пов'язані з життям, здоров'ям, працездатністю страхувальника або застрахованої особи.Суб’єктами особистого страхування є страховики, страхувальники, вигодонабувачі та застрахована особа.