Рівень придатності ОВФ підприємства і ефективність виробництва
Ефективне використання основних фондів та виробничих потужностей має велике значення як для підприємства, так і для економіки країни в цілому. Адже повніше використання основних фондів на підприємстві веде до зменшення потреби у введенні в експлуатацію нових виробничих потужностей, до збільшення випуску обсягів продукції та підвищення рівня її якості ( а значить і прибутку), прискорює їх оборотність, що значною мірою сприяє вирішенню проблеми скорочення розриву в термінах фізичного і морального зносу, прискорює темпи оновлення основних фондів.
На даному етапі сучасності ця тема єдосить актуальною і повинна широко розглядатись. В сучасних умовах слід запровадити і реалізувати такі головні напрямки більш ефективного відтворення ОВФ:
зосередження науки на пріоритетних напрямах
докорінне поліпшення всієї організації робіт
створення ринкового механізму
В умовах сучасної ринкової економіки ефективність виробництва на підприємстві нерозривно пов’язана з проблемою економії всіх видів ресурсів, серед яких важливе місце належить основним виробничим фондам. Процес господарювання в цілому має передбачати достатні економічні стимули для забезпечення ефективного використання основних фондів, усього майна підприємств.
Об’єктом дослідження роботи є теоретичні і практичні аспекти економічного розвитку підприємств.
Предмет дослідження – рівень придатності та ефективність виробництва основних фондів.
Мета: формування економічного мислення, знань та практичних навичок з проблеми придатності основних виробничих фондів підприємства та його впливу на господарську діяльність підприємства
Мета роботи передбачає виконання таких завдань:
дослідити поняття придатності основних фондів та ефективності виробництва підприємства;
охарактеризувати рівень придатності основних виробничих фондів та визначити його вплив на ефективність виробництва підприємства;
виявити можливості забезпечення ефективного рівня придатності ОФ.
Для проведення дослідження в статті було використано такі методи опрацювання статистичного спостереження:
Середня величина – абстрактна узагальнююча величина, що характеризує рівень варіаційної ознаки у якісно-однорідній сукупності.
Кореляційний аналіз взаємозвязків – метод за допомогою якого можна отриматикількісні вираження взаємозвязків між соціально-економічними явищами. Його суть полягає у формуванні кореляційного звязку, що виражає залежність середньої зміни результативної ознаки від одного або кількох ознак факторів.
Етапи кореляційного аналізу:
Сформувати завдання дослідження і обгрунтувати методику вимірювання результативної ознаки тобто обрати показник, який найбільш чітко характеризує цю ознаку, виходячи із завдання дослідження.
Обрати найбільш важливі фактории, які теоретично мають вплив на теоретичну ознаку.
Обрати факторні показники.
Визначити математичну формулу, яка виражає залежність y від x.
Оцінити тісноту зв’язку і перевірити їх достовірність
Регресійний аналіз - тісно повязаний з кореляційним і служить для вивчення звязку між випадковою та невипадковою величинами
Вибіркове спостереження – поширений вид несуцільного спостереження, при якому досліджується не вся сукупність, а лише її частина. В дослідженні використовуємо безповторну вибірку.
Для проведення дослідження із загальної генеральної сукупності чисельності підприємств (100 одиниць) за формулою безповторної вибірки (2.1.1) вибираємо чисельність одиниць вибіркової сукупності:
. (2.1.1)
де – квадратичне відхилення варіюючої ознаки;
– дисперсія варіюючої ознаки;
n – чисельність одиниць вибіркової сукупності;
N – чисельність генеральної сукупності.
Головною ознакою підвищення рівня ефективного використання основних фондів того чи іншого підприємства є зростання обсягу виробництва продукції. Кількість продукції, що виробляється підприємством, або обсяг виконаних робіт залежить не тільки від забезпеченості підприємства основними виробничими фондами, але і від того на скільки вони повно використовуються. Тому, чимале значення має саме придатність основних виробничих фондів на підприємстві, що показує, яка частина основних засобів придатна для експлуатації в процесі господарської діяльності. Важливими напрямами збільшення придатності устаткування є: скорочення та ліквідація внутрішньо-змінних простоїв шляхом: підвищення рівня організації виробництва, підвищення якості ремонтного обслуговування устаткування, скорочення цілодобових простоїв устаткування, підвищення коефіцієнта змінності його роботи.
Поліпшення використання основних виробничих фондів є важливим резервом підвищення ефективності виробництва, тому виробничо–господарська діяльність та фінансовий стан підприємства багато в чому залежать від придатності ОВФ. Адже забезпечення певних темпів розвитку і підвищення ефективності виробництва можливе в великій мірі за умови інтенсифікації відтворення та ліпшого використання діючих основних фондів підприємств. Ці процеси, з одного боку, сприяють постійному підтримуванню належного технічного рівня кожного підприємства, а з іншого – дають змогу збільшувати обсяг виробництва продукції без додаткових інвестиційних ресурсів, знижувати собівартість виробів за рахунок скорочення питомої амортизації й витрат на обслуговування виробництва та його управління, підвищувати фондовіддачу і прибутковість. А для характеристики інтенсивності відтворення основних фондів важливим є аналіз їх руху та аналіз їх фізичного стану, для оцінки якого важливе значення має коефіцієнт придатності.[2]
Коефіцієнт придатності показує на скільки збережені початкові техніко-економічні характеристики основних фондів. Придатність основних фондів має чималий вплив на господарську діяльність підприємства. Зокрема, як показують дослідження, чим більша придатність основних фондів на підприємстві, тим більша їх фондовіддача та обсяги виробництва, тобто ефективнішою є його господарська діяльність. Придатність основних фондів підприємства впливає також на їх експлуатацію в процесі господарської діяльності. Скорочення строків експлуатації устаткування, з одного боку, уможливлює прискорення їхнього оновлення, а з іншого – призводить до збільшення собівартості продукції за рахунок амортизаційних сум, потребує більших інвестиційних ресурсів для нарощування виробничих потужностей машинобудування.
Поліпшення використання основних виробничих фондів забезпечує зменшення витрат на експлуатацію обладнання в собівартості продукції (робіт). Зменшення цих витрат проходить за рахунок зменшення постійної величини амортизаційних відрахувань у витратах на експлуатацію обладнання. Крім того, стан використання основних виробничих фондів залежить від обсягу виробленої продукції, рівня продуктивності праці, тривалості виконання робіт.
Оскільки поліпшення використання основних виробничих фондів зменшує потребу підприємства у капітальних вкладеннях для розвитку матеріально-технічної бази . Зменшення цих витрат [4]
Отже, при збільшенні придатності ОВФ значно збільшується обсяг виробництва продукції, спостерігається зменшення величини амортизації, ріст фондовіддачі, зменшення амортизаційних відрахувань, зниження рівня коефіцієнту зносу. Також, при належному рівні придатності ОВФ зменшуються капітальні витрати (оскільки не поступають нові ОВФ) та підвищується продуктивність праці.
Отже, за проведеними розрахунками в плані курсової роботи ми визначили, що придатність основних виробничих фондів підприємства має чималий вплив на господарську діяльність підприємства.
В результаті дослідження виявлено, що скорочення строків експлуатації машин (устаткування), з одного боку, уможливлює прискорення їхнього оновлення, тобто зменшення техніко-економічного старіння знарядь праці, підвищення технічного рівня підприємств, зростання продуктивності праці, зниження ремонтно-експлуатаційних витрат, а з іншого – призводить до збільшення собівартості продукції за рахунок амортизаційних сум, потребує більших інвестиційних ресурсів для нарощування виробничих потужностей виробництва.