ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ З ДИСЦИПЛІНИ
«АНАЛІЗ СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ»
Аналізу соціально-економічного розвитку регіону характерні такі ознаки:
А) комплексне системне дослідження економічних явищ і процесів; аналіз стану забезпечення населення основними видами соціальних послуг; аналіз стану використання економічних ресурсів, пошук резервів і можливостей їх мобілізації; оцінка життєвого рівня населення регіону; вироблення пропозицій за результатами аналізу;
Б) переважна спрямованість у середньострокову і довгострокову перспективу; орієнтація на визначення ключових цілей; поєднання намічених цілей з обсягом та структурою ресурсів; адаптивний характер;
В) комплексне системне дослідження економічних явищ і процесів; аналіз стану забезпечення населення основними видами соціальних послуг; оцінка життєвого рівня населення регіону; вироблення пропозицій за результатами аналізу.
Динамічність розвитку господарства регіону характеризується:
А) темпами росту важливих показників економічного і соціального розвитку регіону;
Б) питомою вагою галузей;
В) показниками економічної ефективності суспільного виробництва.
Пропорційність розвитку господарства регіону визначається на основі:
А) співвідношень темпів приросту основних показників;
Б) показників економічної ефективності суспільного виробництва;
В) структурних показників.
4. Оцінка внеску регіону в розвиток господарства країни характеризується :
А) системою показників економічної ефективності суспільного виробництва;
Б) співвідношеннями темпів приросту основних показників;
В) темпами росту показників економічного і соціального розвитку регіону.
5. Аналіз соціально-економічного розвитку регіону здійснюється за такими напрямками:
А) морфологічний аналіз; аналіз виробничого потенціалу; розробка комп’ютерної макромоделі економіки регіону; комплексний аналіз населення; аналіз інформаційних процесів;
Б) морфологічний аналіз; аналіз економіко-географічного положення; аналіз виробничого потенціалу; комплексний аналіз населення; аналіз інформаційних процесів;
В) морфологічний аналіз; аналіз виробничого потенціалу; розробка комп’ютерної макромоделі економіки регіону; комплексний аналіз населення; аналіз рівня життя населення; аналіз якості розвитку соціальної сфери; аналіз інформаційних процесів.
6. Види економіко-географічного положення відносно елементів суспільного відтворення:
А) виробничо-географічне; ринкове; демографічне; транспортно-географічне;
Б) виробничо-географічне; центральне; периферійне; демографічне; транспортно-географічне;
В) ринкове; демографічне; транспортне; центральне; периферійне;
7. Основні напрямки аналізу природо-ресурсного потенціалу регіону:
А) аналіз мінерально-сировинних ресурсів, аналіз земельних ресурсів, аналіз лісових ресурсів, аналіз водних ресурсів, аналіз рекреаційних ресурсів;
Б) аналіз розвіданих запасів корисних копалин, аналіз повітряного басейну, аналіз лісових ресурсів, аналіз рекреаційних ресурсів;
В) аналіз рівня раціонального використання мінерально-сировинних ресурсів, аналіз структури земельного фонду, аналіз водних ресурсів, аналіз лісистості регіону.
8. Основне завдання аналізу фінансово-бюджетної сфери регіону полягає у:
А) визначенні диспропорцій між потребами в ресурсах і можливостями забезпечення соціально-економічного розвитку регіону;
Б) визначенні достатності концентрації інвестиційних ресурсів;
В) визначенні рівня мобілізації коштів до бюджету регіону.
9. Аналіз економічного стану регіону, як правило, здійснюється за :
А) валовим регіональним продуктом;
Б) обсягом виробництва всіх галузей промисловості;
В) величиною проміжного споживання.
10. Основним завданням аналізу галузей соціальної сфери ї:
А) визначення рівня забезпечення населення регіону послугами даних галузей;
Б) аналіз динаміки розвитку галузей соціальної сфери;
В) визначення рівня фінансування галузей соціальної сфери.
ПЕРЕЛІК ЗАДАЧ ДЛЯ ВИКОНАННЯ ПРАКТИЧНОЇ ЧАСТИНИ ККЗ
Задача 1. Зробити аналіз впливу кожної галузі на виконання плану виробництва валової продукції по виробничій сфері, якщо обсяг валової продукції складає:
Галузі
Обсяг валової продукції, тис. грн.


план
факт

1
89720
91443

2
4105
3635

3
12247
13368

4
6078
7292

Виробнича сфера,
всього
112150
115738



Задача 2. Розрахувати загальну потребу регіону в житловому фонді, додаткову потребу регіону в житловому фонді; фактичну забезпеченість житловою площею 1-ї людини на кінець базового періоду. Порівняти цей показник з середнім в Україні. Зробити висновки та пропозиції щодо підвищення рівня забезпеченості населення регіону житлом.
Вихідні дані:
Чисельність населення регіону в базовому періоді складає 1730 тис. чол.; в розрахунковому періоді передбачається її зростання на 1,16%.
Середній розмір сім’ї в базовому періоді склав 3,4 чол., в розрахунковому – передбачається його зростання на 2,85%.
На кінець базового періоду житловий фонд регіону досягнув 32103 тис.м2, з яких на початок розрахункового періоду підлягає вибуттю 2,34% його загального розміру.
Норматив забезпеченості житловою площею одного міського жителя складає 21 м2 і плюс 10,5 м2 на кожну сім’ю.
Фактична забезпеченість 1-го жителя житловою площею в середньому по Україні складає 19,2 м2.
В результаті капітального ремонту житловий фонд регіону у розрахунковому періоді збільшиться на 293,5 тис.м2.
Задача 3. Здійсніть якісну оцінку економіко-географічного положення населених пунктів А і Б. Порівняйте переваги їх економіко-географічного положення. Зробіть висновки та пропозиції щодо найбільш ефективного використання переваг економіко-географічного положення населених пунктів А та Б.
Вихідні дані:
Площа адміністративно-територіальної області 15,6 тис. км2. Площа населених пунктів А та Б, що розташовані в даній області становить відповідно 0,15 тис. км2 і 0,1 тис. км2 .
Довжина транспортних шляхів адміністративно-територіальної області – 5 798 км. Довжина транспортних мереж населених пунктів А та Б становить відповідно 67,9 км і 54,3 км.
Показники щодо транспортної віддаленості населених пунктів А та Б від основних центрів економічної діяльності адміністративно-територіальної області представлені в таблиці:
Населений пункт
Показники віддаленості населеного пункту від


Пунктів збору і переробки зерна, км
Пунктів приймання і переробки м’яса, км
Пунктів приймання і переробки молока, км
Найближ-чого залізничного транспорт-ного вузла, км
Адміністра-тивного центру області, км

А
7
20
15
7
36

В
10
23
23
12
79

4. Мінімальна середня віддаленість населених пунктів адміністративно-територіальної області від центрів економічної діяльності становить 18 км.
Задача 4. З метою визначення рівня розвитку сільськогосподарського виробництва в області проаналізуйте структуру посівних площ під зернові культури, врожайність та валовий збір зернових по області та в розрізі районів. Порівняйте врожайність зернових по районах з показниками середньої врожайності по області. Зробіть відповідні висновки та пропозиції:
Показники в розрізі районів
Разом по зернових культурах
В т.ч.



пшениця
жито
ячмінь
гречка

А
Площа посіву, га

35400
800
1500
4500


Врожайність, ц/га

30,6
23,3
23,6
10,3


Валовий збір, т






Б
Площа посіву, га

32400
2000
12700
3000


Врожайність, ц/га

29,6
23,4
23,9
10,1


Валовий збір, т






В
Площа посіву, га

25200
2500
30200
5000


Врожайність, ц/га

28,8
23,3
24,5
10,2


Валовий збір, т






область
Площа посіву, га







Врожайність, ц/га







Валовий збір, т







Задача 5. З метою вироблення механізмів регулювання розвитку освіти регіону розрахувати загальну і додаткову потребу регіону в класних приміщеннях на новий навчальний рік. Зробити висновки.
Вихідні дані:
Чисельність учнів загальноосвітніх шкіл в базовому році склала 119,7 тис. чол.
Розрахункова кількість випускників 10-11/12 класів середньої школи в цьому ж році склала 8,9 тис. чол.
Число вибулих з різних причин з перших класів, а також число дітей у віці 8 років і старших, які не навчались у школі з різних причин, в базовому році склала 11,1 тис. чол.
Чисельність дітей, яким на початок нового навчального року виповниться 7 років, складе 11,3 тис. чол.
З числа випускників 9 класів в ПТУ і технікуми буде прийнято 1,9 тис. чол.
Коефіцієнт змінності навчання – 1,35.
Кількість класних кімнат на кінець базового навчального року склала 2 975 одиниць.
Наповненість одного класу -32 чол.