РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОРГАНІЗАЦІЇ ОБЛІКУ ТА РЕВІЗІЇ РОЗРАХУНКІВ З ОПЛАТИ ПРАЦІ У БЮДЖЕТНИХ УСТАНОВАХ
1.1. Економічна сутність розрахунків з оплати праці та їх класифікація
У законодавчо-нормативній базі можна зустріти багато різних понять, пов’язаних із розрахунками з оплати праці, хоча кожне з них має самостійне значення і власне тлумачення, крім того, оплата праці пов’язана із застосуванням у практичній діяльності таких термінів як “мінімальна заробітна плата”, “ прожитковий мінімум”, “відпустка”.
Численні нормативні акти, в яких наводиться визначення терміну “заробітна плата” не завжди узгоджуються. Неузгодженість проявляється вже в тому, що для характеристики такого роду відносин використовують різні поняття. Особливо із набранням чинності Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб” суттєво змінився не лише порядок оподаткування доходів з фізичних осіб, але й термін “заробітна плата” набув різного змісту в залежності від сфери застосування (табл. 1.1).
Найбільш узагальненим, на нашу думку, є таке визначення: оплата праці – будь-який заробіток, винагорода, обчислені, як правило, в грошовому вимірі, що їх за трудовою угодою власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану роботу чи надані послуги. Розміри оплати праці найманого працівника визначають за результатами його праці з врахуванням наслідків господарської діяльності підприємства [4, с.386]
Визначення терміну “мінімальна заробітна плата” також наведено у декількох законодавчих актах, проте, ці визначення лише дублюють одне одного, що певною мірою нівелює невизначеність у його застосуванні. Мінімальна заробітна плата - це законодавчо встановлений розмір заробітної плати за просту, некваліфіковану працю, нижче якого не може провадитися оплата за виконану працівником місячну, погодинну норму праці (обсяг робіт) [33].
Таблиця 1.1
Визначення терміну “заробітна плата”, яке містить чинна законодавчо-нормативна база
Термін
Нормативний документ
Визначення терміну

Заробітна плата
Кодекс законів про працю України
Винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу

Заробітна плата
Лист ДПА України від 23.10.2006 № 5563/С/17-0715
Доходи нараховані (виплачені, надані внаслідок здійснення платником податку трудової діяльності на території України, від працедавця, незалежно від того, чи є такий працедавець резидентом або нерезидентом

Заробітна плата
Закон України від 22.05.2003 №889-IV
“Про податок з доходів фізичних осіб”
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати або інші виплати та винагороди, які виплачуються (надаються) платнику податку у зв'язку з відносинами трудового найму згідно із законом

Заробітна плата
Конвенція про захист заробітної плати
Будь-яка винагороду або заробіток, які можуть бути обчислені в грошах, і встановлені угодою або національним законодавством, що їх роботодавець повинен заплатити, на підставі письмового або усного
договору про наймання послуг, працівникові за працю, яку виконано, чи має бути виконано, або за послуги, котрі надано, чи має бути надано

Заробіитна плата
Закон України “Про оплату праці”
Винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором власник або уповноважений ним орган виплачує працівникові за виконану ним роботу


Прожитковий мінімум - вартісна величина достатнього для забезпечення нормального функціонування організму людини, збереження його здоров'я набору продуктів харчування (далі – набір продуктів харчування), а також мінімального набору непродовольчих товарів (далі - набір непродовольчих товарів) та мінімального набору послуг (далі - набір послуг), необхідних для задоволення основних соціальних і культурних потреб особистості [48].
Виходячи із узагальнення наведеного у табл.1.1 слід зазначити, що в Законі України “Про оплату праці” та Кодексі про праці в Україні наведено не лише однакові визначення, але й класифікація видів оплати праці також є аналогічною.
На підставі поглибленого аналізу цих законодавчих документів узагальнену класифікацію оплати праці у розрізі видів, форм та систем наведено на рис.1.1
Рис.1.1. Класифікація заробітної плати
Відпускні виплати найманим працівникам регулюються Законом України „Про відпустки” № 504/96-ВР від 15.11.1996. Цей Закон встановлює державні гарантії права на відпустки, визначає умови, тривалість і порядок надання їх працівникам для відновлення працездатності, зміцнення здоров'я, а також для виховання дітей, задоволення власних життєво важливих потреб та інтересів, всебічного розвитку особи [29].
Згідно із цим законом кожен працівник має право на оплачувану відпустку. Основна відпустка гарантована працівнику незалежно від того, де він працює і яку роботу виконує.
Додаткова відпустка надається у випадку особливих умов і характеру роботи, тобто визначальними стають особливі обставини.
Щорічна основна відпустка надається працівникам за відпрацьований робочий рік, що відраховується з дня укладання трудового договору.
Класифікацію відпусток, здійснену на підставі норм Закону України „Про відпустки” № 504/96-ВР від 15.11.1996 наведено на рис. 1.2
Рис. 1.2. Класифікація відпусток
Аналіз широкого кола законодавчо-нормативних джерел діє підстави для узагальнення основних показників праці та заробітної плати, що підлягають обліку (рис.1.3).
Рис.1.3. Основні показники праці та заробітної плати, що підлягають обліку
Наведені у цьому підрозділі терміни та показники застосовуються безпосередньо при розрахунках з оплати праці на усіх підприємствах незалежно від форми власності та організаційно-правової форми.