Кроссовки nike air max 96.

Тема 2. ОРГАНІЗАЦІЯ ПЛАНОВОЇ РОБОТИ НА ПІДПРИЄМСТВІ
1. Система планів та етапи планування діяльності на підприємстві.
2. Основні форми організації планової роботи.
3. Механізм планування діяльності підприємства.
4. Структура планових органів.
5. Алгоритм організації системи планування на промисловому підприємстві.
1. Система планів та етапи планування діяльності на підприємстві
Система планів діяльності підприємства визначається стратегією, для реалізації якої складається стратегічний план. На основі стратегічного плану формуються тактичні (поточні) плани підприємства. Їх підґрунтям є план обсягу продаж, тому що виробництво продукції (послуг) орієнтується в першу чергу на те, що буде мати попит на ринку. Обсяг продаж визначає обсяг виробництва або виробничу програму, яка є основою для планування потреби у персоналі та матеріально-технічних ресурсах. Сукупність вище зазначених планів є передумовою для планування витрат підприємства та розробки фінансового плану (див. рис. 3.1).
Рис. 3.1. Система планів підприємства
Планування пов’язане із замкнутим циклом діяльності підприємства: визначення стратегії, розробка планів, їх реалізація, контроль, аналіз результатів виконання, визначення стратегії (див. рис. 3.2).
Рис. 3.2. Цикл діяльності підприємства, що пов’язаний з процесом планування
Системи планів у залежності від умов, у яких вони розробляються можуть бути:
1) детерміновані системи – діють у передбачуваному середовищі з достатньою кількістю необхідної інформації. Існування таких систем на рівні підприємства в цілому нереальне з огляду на мінливість зовнішнього середовища. Однак на рівні підрозділів підприємства, наприклад, при плануванні виробництва, плани мають більш високу визначеність і точність.
2) імовірнісні системи (стохастичні) – системи планування створюються та існують при недостатній визначеності зовнішнього середовища та нестачі інформації. При цьому ступінь цієї невизначеності змінюється у залежності від рівня економічного розвитку, часового періоду та інших чинників.
2. Основні форми організації планової роботи
Форма організації планової роботи це характер вертикальних зв’язків на підприємстві при проведенні робіт з розробки планів його діяльності.
Розрізняють три основні форми організації планування на підприємстві:
«зверху вниз»;
«знизу нагору»;
зустрічне (кругове).
1) «Зверху вниз». При запровадженні цієї форми розробка планів відбувається на рівні керівництва та планового відділу. Решта підрозділів та працівників участі у плануванні не приймають, а виступають лише як виконавці планових завдань. Затверджені керівництвом плани доводяться до керівників нижчих підрозділів та безпосередніх виконавців. Дана форма вважається неефективною, тому що не враховує всіх потреб підрозділів підприємства, ігнорує творчий потенціал персоналу.
2) «Знизу нагору». Дана форма передбачає, що початкові значення планових показників визначаються безпосередньо виконавцями або керівниками нижчих підрозділів, а їхні пропозиції розглядаються керівництвом для можливого корегування та затвердження. Відкореговані проекти планів більше не надходять до нижчих підрозділів для ознайомлення та можуть суттєво відрізнятися від запропонованого ними варіанту. Це часто призводить до того, що при визначенні планових показників представники (керівники) нижчих підрозділів намагаються збільшити свої потреби та зменшити можливості, тому ця форма також не може вважатися ефективною.
3) «Зустрічне (кругове»). За даної форми вище керівництво формулює цілі та основні завдання для їх реалізації. Ця інформація за організаційною вертикаллю доводиться до керівників нижчих підрозділів, фахівців, безпосередніх виконавців. Усі вони залучаються до формування проекту плану, який передається «нагору» для розгляду та затвердження. У разі коригування вищим керівництвом планових показників, проект плану знову передається «униз» для ознайомлення. Таким чином, узгодження відбувається до моменту затвердження плану вищим керівництвом. Дана форма є найбільш ефективною, тому що використовує творчий потенціал персоналу, посилює його значимість в діяльності підприємства, сприяє раціональному використанню ресурсів, підвищенню ефективності роботи підприємства.
3. Механізм планування діяльності підприємства
Механізм планування – це сукупність засобів і методів для прийняття планових рішень та забезпечення їх реалізації, тобто для здійснення процесу планування.
Механізм планування включає:
систему визначення (планування) цілей і завдань підприємства;
функції планування;
методи планування.
1) Система визначення цілей і завдань підприємства. Процес планування передбачає наявність на підприємстві певної системи цілей, заради досягнення яких плани і складаються. Для успішного здійснення планування необхідно, щоб система цілей відповідала певним вимогам:
загальні цілі підприємства повинні легко трансформуватися в цілі та завдання для всіх підрозділів різного рівня;
зв’язок між довгостроковими і короткостроковими цілями;
корегування їх у відповідності до можливих змін у внутрішньому або зовнішньому середовищі;
забезпечення необхідної концентрації ресурсів;
цілі повинні охоплювати всі напрями діяльності підприємства.
цілі не повинні конкурувати між собою, тобто реалізація однієї не повинна здійснюватися за рахунок іншої;
досягнення окремої мети має сприяти досягненню інших;
цілі можуть бути не пов’язані між собою, але їх комплексна реалізація має забезпечити досягненню загальної мети підприємства.
2) Функції планування. До загальних функцій планування відносять наступні:
оптимізація процесу розробки та реалізації плану шляхом розподілу роботи з планування на окремі процеси і планові заходи;
організаційну функцію, тобто планування передбачає встановлення певного порядку дій усіх працівників підприємства протягом планового періоду;
координацію та інтеграцію, тому що планування має координувати роботу окремих підрозділів підприємства на горизонтальному рівні та об’єднувати їх окремі плани в загальний план підприємства, за рахунок чого плани досягнення підцілей утворюють план досягнення загальних цілей підприємства;
мотивацію, тобто при розробці планів, з одного боку, мають бути передбачені певні заходи для мотивації персоналу, з іншого – залучення його до процесу планування вже саме є мотивацією для розвитку особистих можливостей працівників та зростання інтелектуального потенціалу підприємства;
зменшення ризику шляхом його планування, а саме розробка необхідних заходів та планування резервів на випадок виникнення ризикової ситуації;
контроль, що реалізується через аналіз попередньої діяльності підприємства в різних напрямах та організацію системи контролю за виконанням запланованого на майбутні періоди.
3) Методи планування. Підприємство самостійно обирає необхідні методи планування в залежності від особистих вподобань планових працівників, поставлених перед ними завдань, фінансових можливостей підприємства. Слід пам’ятати, що ефективність планових рішень багато в чому залежить від комплексного використання різних методів планування (див. тему 2, п. 3).
4. Структура планових органів
Плановий персонал на підприємстві функціонує у формі певної організаційної структури, для її створення та діяльності здійснюється наступне:
визначається склад планових органів;
встановлюється необхідна кількість планового персоналу;
визначаються функціональні та інформаційні зв’язки між плановими працівниками і підрозділами,
встановлюються права, обов’язки та відповідальність плановиків тощо.
На характер організаційної структури підприємства впливають його наступні параметри:
тип організації виробництва (одиничне, масове, серійне);
організаційно-правова форма (господарські товариства, акціонерні товариства і т.д.);
структура підприємства (кількість, склад виробничих одиниць та структурних підрозділів, взаємозв’зки між ними);
характер зовнішніх зв’язків (з постачальниками, покупцями, фінансовими структурами);
кількість постачальників і споживачів, номенклатура матеріально-технічних ресурсів;
положення на ринку;
корпоративна культура (в тому числі стиль керівництва);
розміри підприємства та масштабність діяльності (обсяг виробництва, чисельність працівників, виробничі фонди).
Організаційна структура планування може мати наступні форми:
організаційна структура з централізованими функціями планування;
організаційна структура з децентралізованими функціями планування.
1) Організаційна структура з централізованими функціями планування.
Така організаційна структура передбачає, що плануванням на підприємстві займається вище керівництво та спеціальний підрозділ, який може мати різні назви: відділ планування і контролю, відділ планування, плановий відділ та т.п. Він підпорядковується безпосередньо керівництву (керівнику) підприємства та займається розробкою перспективних і поточних планів, стежить за ходом їх виконання, здійснює, в разі необхідності, корегування планів. Така структура полегшує координацію роботи різних підрозділів підприємства, але може бути ефективною тільки для невеликих суб’єктів господарювання. Для великих підприємств, із значними обсягами виробництва та різноплановими напрямами діяльності, організаційна структура планування з централізованими функціями не дасть бажаного ефекту.
2)  Організаційна структура з децентралізованими функціями планування.
Дана структура передбачає проведення процесу планування на трьох рівнях. Першим рівнем є вище керівництво, що займається плануванням стратегії та розробкою стратегічних планів, другим рівнем - спеціалізований (плановий) відділ, який приймає участь у розробці стратегічних планів та складає поточні плани, третім рівнем є кожен відділ підприємства, що здійснює оперативно-календарне планування. Така організаційна структура сприяє підвищенню ініціативи відділів та окремих працівників, кращому використанню виробничих можливостей підприємства. Вона ефективно діє на великих підприємствах.
У будь-якій організаційній структурі планування центральну роль відіграє спеціальний відділ - відділ планування (плановий відділ) чи планово-економічний відділ (ПЕВ).
Планово-економічний відділ може мати різну структуру, що залежить від масштабів підприємства та міри різноплановості його діяльності (підрозділи (групи) техніко-економічного планування; цін; економічного аналізу; обліку і статистики; нормативів та ін.)
Основними функціями ПЕВ є:
Організація та загальне керівництво розробкою довгострокових та поточних планів, а саме:
підготовка пропозицій щодо порядку, термінів та учасників розробки проектів планів;
розробка стратегічного плану та подання його на затвердження вищому керівництву;
розробка планів підприємства в цілому;
розгляд пропозицій від структурних підрозділів підприємства щодо показників планів підприємства;
забезпечення взаємоузгодженості планів окремих підрозділів та служб підприємства.
Планування діяльності структурних підрозділів підприємства, а саме:
доведення річних і квартальних планових завдань до підрозділів;
внесення необхідних корективів до планів у випадку зміни виробничо-господарської ситуації;
взаємоузгодження роботи всіх підрозділів під час розробки плану їх діяльності.
Підготовка необхідних матеріалів для розробки проектів планів.
Організація роботи з нормування та ціноутворення, а саме:
розробка техніко-економічних норм і нормативів;
складання нормативних калькуляцій;
доведення планових норм до підрозділів підприємства;
аналіз цінової політики підприємства, розробка оптових та роздрібних цін, представлення їх на затвердження;
розробка заходів щодо ліквідації збитковості окремих напрямів діяльності та підприємства в цілому.
Організація розробки заходів для ефективного використання ресурсів підприємства.
Контроль за виконанням підрозділами поточних планів і завдань.
Організація і керівництво роботою з комплексного економічного аналізу діяльності підприємства.
Контроль за правильністю розрахунків економічної ефективності від впровадження нововведень.
Організація статистичної звітності підприємства (збір та узагальнення матеріалів, підготовка і представлення статистичної звітності).
Методичне керівництво: розробка документації, порядку і термінів проведення робіт з планування.
5. Алгоритм організації системи планування на промисловому підприємстві
На великих промислових підприємствах планування частіше організоване наступним чином:
Вище керівництво розглядає питання щодо прибутку, капіталовкладень, ринків. Центральний плановий відділ визначає цілі.
Плановий відділ доводить виробничим підрозділам орієнтовні фінансові показники, обсяги збуту, показники прибутку і витрат на майбутні п’ять років.
Виробничі підрозділи розглядають отримані дані і за необхідності вносять свої пропозиції. Підрозділи складають фінансовий план на найближчі роки. Керівництво в цей період відвідує кожен підрозділ та знайомиться з його роботою.
Центральний плановий відділ затверджує цілі та основні фінансові показники діяльності підприємства. На цьому етапі він також робить висновки щодо відповідності реальних можливостей плановим показникам, які запропонувало керівництво. Виробничі відділи переглядають плани на друге півріччя.
Центральний плановий відділ затверджує переглянутий план на друге півріччя.
Виробничі підрозділи складають плани на 2 роки з урахуванням змін технологій, умов ринку, рішень державних структур та ін. Підрозділи складають баланс на кожен місяць першого року, квартал другого, планують отримання і використання грошових коштів.
Виробничі підрозділи складають заявки на грошові кошти для реалізації проектів у найближчі два роки.
Виробничі підрозділи складають прогноз збуту продукції на 5 років, визначають орієнтовну суму витрат та прибуток.
Виробничі підрозділи надають наступні планові дані: комплекс прийнятих показників, дані про можливе надходження грошових коштів, дані про потребу в інвестиціях, прогноз збуту на 5 років.
Вище керівництво приймає рішення про розподіл фінансових коштів на проекти підприємства в цілому та окремих підрозділів зокрема.
Усі службові підрозділи складають власні плани, бюджети та отримують фінансування під бюджет першого року.
Затверджуються плани та бюджети.