Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Національний університет водного господарства
та природокористування
Кафедра економіки підприємства
Реферат на тему:
«Валютна система України та перспективи її розвитку»


Рівне - 2011 рік
ПЛАН:
Вступ 3
1. Валютний ринок України …………………….. ……………..………5
2.Валютна політика України…………………………………………….8
Висновки 14
Список використаної літератури 16
ВСТУП
   Економічні, політичні, культурні та інші зв’язки між країнами породжують грошові відносини між ними, пов’язані з оплатою отриманих товарів та послуг. Державно-правова форма організації міжнародних валютних (грошових) відносин країн представляє собою валютну систему. Таким чином, валютна система представляє собою сукупність двох елементів: валютного механізму та валютних відносин. Під валютним механізмом мають на увазі правові норми та інститути, які діють на національному та міжнародному рівнях. Валютні відносини мають повсякденні зв’язки, в які вступають приватні особи, фірми, банки на валютних та грошових ринках з метою здійснення міжнародних розрахунків, кредитних та валютних операцій.   Валютна система – це договірно-правова форма організації валютних відносин між усіма чи переважною більшістю країн світу. Розрізняють три форми валютних систем:1)   національна;2)   світова;3)   регіональна (міжнаціональна).   Збіг меж окремих валютних ринків і валютних систем забезпечує їх внутрішню єдність: ринок створює економічну основу для системи, а система є механізмом забезпечення функціонування і регулювання ринку.Національна валютна система є частиною грошово-кредитної системи держави, обслуговує переважно зовнішньоекономічний оборот товарів, послуг і капіталів. Її функціонування регулюється національним законодавством кожної країни. На основі такого законодавства встановлюється механізм взаємодії національних і світових грошей, спосіб їх конвертованості, рейтинг та регулювання валютних курсів, формування та використання міжнародної ліквідності, золотовалютного запасу, кредитних ресурсів. Національна валютна система України формується з урахуванням структурних принципів світової валютної системи, оскільки країна взяла курс на інтеграцію у світове господарство і вступила в МВФ.   Важливим призначенням національної валютної системи є розроблення і реалізація державної валютної політики як сукупності організаційно-правових та економічних заходів у сфері міжнародних валютних відносин, спрямованих на досягнення визначених державою цілей.Кінцевими цілями валютної політики е стратегічні цілі монетарної політики взагалі — зростання зайнятості та виробництва ВВП, стабілізація цін. Механізм валютної політики пов'язаний також з проміжними та тактичними цілями монетарної політики, оскільки має можливість впливати своїми інструментами на основні монетарні індикатори — масу грошей в обороті та процентну ставку.
1.Валютний ринок України
Успішний розвиток валютних відносин можливий за умови існування особливого ринку, на якому можна вільно продавати та купити валюту. Без такої можливості економічні контрагенти просто не змогли б реалізувати своїх валютні відносини - не мали б іноземної валюти для здійснення свої зовнішніх зобов'язань, не могли б перетворити одержану інвалютну виручку в національні гроші для виконання своїх внутрішніх зобов'язань. Такий ринок заведено називати валютним. Проте на валютному ринку купують і продають валюту не тільки для здійснення платежів, а й для інших цілей: для спекулятивних операцій, операцій хеджування валютних ризиків.
За своїм економічним змістом валютний ринок - це сектор грошового ринку, на якому урівноважуються попит і пропозиція на такий специфічний товар, як валюта.
За своїм призначенням і організаційною формою валютний ринок - це сукупність спеціальних інститутів та механізмів, які у взаємодії забезпечують можливість вільно продати-купити національну та іноземну валюту на основі попиту та пропозиції. Валютний ринок має всі атрибути звичайного ринку: об'єкти, суб'єкти, попит і пропозицію, ціну, особливу інфраструктуру та комунікації.
Об'єктом купівлі-продажу на цьому ринку є валютні цінності, іноземні - для резидентів, коли вони купують чи продають їх за національну валюту, та національні - для нерезидентів, коли вони купують чи продають ці цінності за іноземну валюту.
Суб'єктами валютного ринку можуть бути будь-які економічні агенти (юридичні та фізичні особи, резиденти і нерезиденти) та посередники, насамперед банки, валютні біржі, які забезпечують операції купівлі-продажу. Спільним для всіх суб'єктів валютного ринку є бажання одержати прибуток від своїх операцій.
Основними принципами формування валютних ринків є :
- розвиток постійних міжнародних економічних відносин;
- створення світової валютної системи;
- поширення міжнародних розрахунків;
- розвиток фінансових відносин між банками різноманітних країн;
- розвиток інформаційного забезпечення валютних ринків.
Валютний ринок має власну інфраструктуру і широко розвинуту систему сучасних комунікацій, що забезпечують оперативний зв'язок між суб'єктами ринку не тільки в межах окремих країн, а й у світовому масштабі. Залежно від організації торгівлі валютний ринок поділяється на біржовий і позабіржовий. На біржовому ринку торгівля валютою здійснюється організовано на спеціальному майданчику, який називається валютною біржею. Прискорено розвивається позабіржова валютна торгівля, коли продавці і покупці валюти виступають у прямі зв'язки між собою. Сучасні засоби зв'язку й електронні інформаційні технології дають змогу зробити це значно швидше й дешевше, ніж через біржу.
Головними особливостями функціонування валютного ринку є :
- посилення фінансових взаємозв'язків між ринками на основі використання сучасної техніки;
- неперервне здійснення операцій на валютних ринках протягом доби у всіх частинах світу;
- застосування єдиної техніки проведення валютних операцій;
- нестабільність курсів валют.
До основних напрямків функціонування валютних ринків відносять:
- сучасне здійснення міжнародних розрахунків;
- страхування валютних і кредитних ринків;
- забезпечення взаємозв'язку валютних і кредитних ринків;
- диверсифікація валютних резервів банків, підприємств, держав, тобто обмін їхніх ресурсів на різні валюти (долари, євро);
- одержання спекулятивного прибутку учасниками валютних ринків у виді різниці курсів валют;
- сприяння проведенню валютної політики в окремих країнах і групах країн.
На валютному ринку України в 2004 році обсяг операцій з купівлі та продажу іноземних валют (долари США, євро і російські рублі) становив у доларову еквіваленті 92.7 млрд.дол.США.
2.Валютна політика України
Ефективну організацію повноцінних валютних відносин в Україні визначають умови їх належного регулювання, що є об'єктивним процесом інтеграції національного господарства у світову валютну систему і міжнародну економіку. Одне з ключових місць у цьому процесі належить розробці та реалізації валютної політики держави, що охоплює всі необхідні важелі впливу на валютні відносини і є одним із найважливіших елементів у загальній системі заходів щодо підтримання макроекономічної та фінансової стабільності, а також стимулювання економічного росту. Зазначені обставини визначають актуальність дослідження проблем реалізації валютної політики в Україні, що нерозривно пов'язана із процесом становлення та розбудови нашої незалежної держави, а також є відображенням послідовності тих перетворень, які визначали ринкову трансформацію національної економіки і відмову від адміністративно-командних методів управління господарством, у тому числі й валютні відносини. Особливо важливим є роль і значення ефективної реалізації валютної політики в умовах трансформаційних змін в економіці України. Адже саме валютна політика як одна з головних форм регулювання зовнішньоекономічних відносин набуває ключового значення у практичній реалізації державного впливу на перебіг усіх господарських процесів з метою реалізації стратегії економічного розвитку та розбудови в Україні ефективно функціонуючого ринкового механізму.
Валютна політика - це комплекс заходів (економічних, правових, організаційних), які здійснюються органами державної влади та центральними банками у сфері міжнародних валютних та інших відносин з тактичними та стратегічними цілями економічної політики країни. Валютна політика як складова грошово-кредитної політики у відкритій економічній системі спрямована на забезпечення стабільності цін, високої зайнятості, економічного зростання, підтримку рівноваги платіжного балансу та забезпечення стабільності обмінного курсу національної грошової одиниці. Валютна політика в залежності від її спрямування (змісту) та форм (засобів) поділяється на поточну та структурну. Змістом поточної валютної політики є оперативне регулювання обмінного курсу національної валюти, регламентація ступеня конвертування національної валюти, управління валютними резервами країни, забезпечення безперебійності зовнішньоекономічних розрахунків, створення сприятливих умов для вкладів інвесторів та подолання валютних криз. Структура валютної політики спрямована на забезпечення послідовних змін у світовій валютній системі в ході проведення валютних реформ в інтересах країн, що беруть участь в міжнародному обміні.
Увесь процес реалізації валютної політики Національним банком України можна умовно поділити на декілька основних історичних етапів, що відображають складність, проблемність і суперечливість процесів ринкових перетворень у нашій державі та докорінної зміни тієї системи стосунків, які охоплюють не лише зовнішньоекономічну та валютну сфери, а й увесь спектр економічних відносин суспільства. На першому етапі (1991-1993 рр.) реалізація валютної політики відбувалася у системі заходів щодо створення організаційних засад валютного регулювання і валютного контролю та формування національної валютної системи. На другому етапі (1994-1996 рр.) здійснення Національним банком України валютної політики відбувалось у контексті макроекономічних завдань із подолання гіперінфляції, забезпечення фінансової стабілізації, а також подальшого розвитку національної грошової та банківських систем. На третьому етапі (1997-1998 рр.) реалізація валютної політики була невід'ємною складовою державного регулювання механізму у період кризових явищ на фінансовому ринку, що відображало об'єктивні потреби його стабілізації та недопущення руйнації економічної системи через валютні відносини. Четвертий етап (починаючи з 1999р.) відображає вже реалізацію валютної політики у контексті виконання завдань підтримання зовнішньої стабільності національних грошей, стримування інфляції та сприяння забезпеченню стійкого економічного росту. Таким чином, зростання інтернаціоналізації та глобалізації господарського життя суспільства, дедалі більша взаємозалежність національних економік є факторами посилення ролі валютної політики як інструмента економічної політики держави, оскільки вона безпосередньо впливає не лише на зовнішньоекономічну діяльність, а й на всю національну економіку.
Сучасна валютна політика Національного банку України проводиться у контексті єдиної державної економічної політики, спрямованої на сприяння досягненню макроекономічної стабільності та зростанню виробництва. На сьогодні основними завданнями валютної політики Національного банку України є :
- забезпечення внутрішньої та зовнішньої стабільності гривні;
- сприяння процесу де доларизації української економіки;
- збільшення золотовалютних резервів;
- вдосконалення структури внутрішнього валютного ринку;
- забезпечення збалансованості платіжного балансу та гармонізації інтересів імпортерів та експортерів;
- створення сприятливих умов для вкладання коштів резидентами і нерезидентами у національну економіку.
Особливості реалізації валютної політики Національним банком України на сучасному етапі економічного розвитку визначають важливість і масштабність завдань, які постають перед нею в контексті тих стратегічних цілей, що визначають потреби забезпечення стійкого економічного зростання, стабільність національної валюти, створення нових робочих місць і підвищення добробуту населення, а відтак мають бути вагомим економічним підтвердженням незмінності курсу нашої країни на європейську інтеграцію.
Національний банк України у сфері валютного регулювання:
- здійснює валютну політику виходячи з принципів загальної економічної політики України;
- складає разом з Кабінетом Міністрів України платіжний баланс України;
- контролює дотримання затвердженого Верховною Радою України ліміту зовнішнього державного боргу України;
- визначає у разі необхідності ліміти заборгованості в іноземній валюті уповноважених банків нерезидентам;
- видає у межах, передбачених цим Декретом, обов'язкові для виконання нормативні акти щодо здійснення операцій на валютному ринку України;
- нагромаджує, зберігає і використовує резерви валютних цінностей для здійснення державної валютної політики;
- видає ліцензії на здійснення валютних операцій та приймає рішення про їх скасування;
- установлює способи визначення і використання валютних (обмінних) курсів іноземних валют, виражених у валюті України, курсів валютних цінностей, виражених у іноземній валюті або розрахункових (клірингових) одиницях, згідно із статтею 8 цього Декрету;
- установлює за погодженнями з Міністерством статистики України єдині форми обліку, звітності та документації про валютні операції, порядок контролю за їх достовірністю та своєчасним поданням;
- забезпечує публікацію банківських звітів про власні операції та операції уповноважених банків.
Кабінет Міністрів України у сфері валютного регулювання:
- визначає і подає на затвердження до Верховної Ради України ліміт зовнішнього державного боргу України;
- бере участь у складанні платіжного балансу України;
- забезпечує виконання бюджетної та податкової політики в частині, що стосується руху валютних цінностей;
- забезпечує формування і виступає розпорядником Державного валютного фонду України;
- визначає порядок використання надходжень у міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, які використовуються у торговельному обороті з іноземними державами, а також у неконвертованих іноземних валютах, які використовуються у неторговельному обороті з іноземними державами на підставі положень міжнародних договорів України.
Національний банк України є головним органом валютного контролю, що:
- здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів;
- забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.
Уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами через ці банки. Державна податкова інспекція України здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України. Міністерство зв'язку України здійснює контроль за додержанням правил поштових переказів та пересилання валютних цінностей через митний кордон України. Державний митний комітет України здійснює контроль за додержанням правил переміщення валютних цінностей через митний кордон України. Національний банк України протягом 2005 року проводив валютно-курсову політику, яка була спрямована на збереження стабільності валютного курсу гривні в цілях економічного зростання та забезпечення внутрішньої і зовнішньої цінової стабільності.
Офіційний курс гривні щодо долара США підвищився на 4.8%, починаючи з липня 2005 року залишався на рівні 505.00 гривні за 100 доларів США, тоді як за відповідний період 2004 року підвищився на 0.5%. Курс гривні щодо євро порівняно з початком 2005 року підвищився на 17.3% на відміну від зниження на 8.3% за відповідний період минулого року. У тому числі в грудні 2005 року офіційний курс гривні щодо євро знизився на 0.3% і станом на 31.12.2005 року дорівнював 597.16 гривні за 100 євро.
Протягом 2005 року офіційний курс гривні щодо російського рубля підвищився на 8.4% на противагу від зниження на 5.5% у минулому році й на 31.12.2005 р. становив 1.75 гривні за 10 російських рублі. Зокрема в грудні 2005 року спостерігалося підвищення офіційного курсу гривні щодо російського рубля на 0.2%.
ВИСНОВКИ
Сьогодні українська державність поглибила надалі проблеми становлення валютної системи в своїй державі, адже зараз політичні інтереси владних структур взяли верх над органічною проблемою нашої держави до економічної інтеграції у європейську. Сучасні тенденції розвитку валютної системи в Україні повністю залежить від ситуації, яка склалась на міжнародній економічній арені, оскільки національна валюта прив’язана до американського долара як в економічному так і в політичному аспектах.   Виходячи з вище наведеного, можна зробити такі висновки.Валютна система України - це організаційно-правова форма реалізації валютних відносин у межах певного економічного простору. Ці межі збігаються з межами відповідних валютних ринків. Поняття «валюта» використовується в трьох значеннях:   1) грошова одиниця  певної країни;   2) грошові знаки  іноземних держав,  а також кредитні  та платіжні засоби, виражені в іноземних грошових одиницях та використовуються в міжнародних розрахунках, іноземна валюта;   3) умовна міжнародна (регіональна) грошова розрахункова одиниця або платіжний засіб.   Національні валютні системи базуються на національних грошах і, по суті, є складовими грошових систем окремих країн. Як і ці останні, вони визначаються загальнодержавним законодавством.   Міжнародні та світова валютні системи ґрунтуються на багатьох валютах провідних країн світу та міжнародних (колективних) валютах (євро) і формуються на підставі міждержавних угод та світових традицій.   Історично спочатку виникли національні валютні системи, які були закріплені національним законодавством з урахуванням норм міжнародного права. Національна валютна система є складовою грошової системи країни, хоча відносно самостійною, оскільки виходить за національні рамки. Її особливості визначаються ступенем розвитку і станом економіки та зовнішньоекономічних зв’язків країни.   Національна валютна система - це державно-правова форма організації валютних відносин країни, яка регламентована національним законодавством і становить частину грошово-кредитної системи держави, що обслуговує переважно зовнішньоекономічний оборот товарів, послуг і капіталів.Національна валюта України – гривня. Щоденно Національний банк України встановлює офіційний курс гривні до іноземних валют, які котируються на Українській міжбанківській валютній біржі. За останній рік курс гривні відносно найбільших валют – Долара США та ЄВРО – то зростав, то спадав. Курс гривні до долара США станом на березень 2011 року становить 793,51 гривень за 100 одиниць, а курс гривні до ЄВРО – 1106,78 гривень за 100 ЄВРО. Таким чином бачимо, що гривня поступово знецінюється і збільшується інфляція в країні, спричинена як внутрішніми факторами, так і зовнішніми зростаннями цін на валютних і товарних ринках.В перспективі Міністерство Фінансів в найближчі три роки прогнозує курс гривні по відношенню до долара США складатиме 7,5-8,0 гривні за один долар США. Щодо європейської валюти, то її коливання дуже складно спрогнозувати, але в 2012 році курс ЄВРО буде коливатися в межах 10,51–11,10 грн. за одиницю ЄВРО.Отже, сучасний стан розвитку валютної системи в Україні, забезпечення внутрішньої конвертованості та досягнення стабільності національної валюти є передумовою ефективного зростання вартості гривні, покращення економічних показників в середині країни та підвищення престижу країни на світовій арені.
Список використаної літератури
1. Міжнародні розрахунки та валютні операції: Навч. посіб. / О. І.
Береслівська, О. М. Наконечний, М. Г. Песецька та ін.; За ред. М. І. Савлука.
- К.: КНЕУ, 2002
2. Міжнародні валютно-кредитні відносини: Підр. / А. С. Філіпенко. - К.:
Либідь, 1997
3. Боринець С. Я. Міжнародні валютно-фінансові відносини: Підр., 3-тє вид.- К.: Т-во "Знання", КОО, 2001
4. Гроші та кредит: Підр./ За ред. проф. Б. Івасіва. - К.:КНЕУ, 1999