Експерт: Україні вигідніше бути з ЄС, ніж вступати в митний союз Росії
0
УНИАН
8 декабря 2010 21:431
Версия для печати
/
Користь від створення зони вільної торгівлі (ЗВТ) з Євросоюзом для України буде набагато більшою, ніж від вступу до Митного союзу Росії, Білорусі і Казахстану.
Таку думку висловив директор Європейського центру міжнародної політичної економіки Фредрік Еріксон в ході проведеного опитування Інститутом Горшеніна, повідомили УНІАН в інституті.
«Європейський ринок майже в чотири рази перевершує за розміром ринок Митного союзу, до якого входять Росія, Казахстан і Білорусь. Споживчий потенціал ВВП на душу населення в Європі набагато більший, ніж в Росії, не говорячи вже про Казахстан або Білорусь. Тому, якщо Україна хоче визначити свою торгову політику для кращого доступу до ринків, де показники споживання найвищі, вона має рухатися до Заходу і дивитися на Європу, тому що саме тут для неї лежить потенціал збільшення обсягів продажів і експорту. Це пояснюється тим, що інвестиційний потенціал в Європі набагато вищий, ніж в Росії, Білорусі й Казахстані», - сказав Еріксон.
Експерт також зазначив, що є кілька інших питань, які є не менш важливими при ухваленні рішення про створення ЗВТ.
«Одне з них - що станеться з існуючою торгівлею і, зокрема, з існуючим експортом з України до Росії, Казахстану або Білорусі, якщо Україна збереже свої позиції поза Митним союзом, і якщо ці країни серйозно поставляться до запровадження правильного Митного союзу», - підкреслив експерт.
На його думку, нинішнє утворення цих країн не дуже підходить під поняття Митного союзу.
«Але, якщо вони серйозно поставляться до того, щоб це зробити, є теоретична можливість того, що якась частина існуючого сьогодні експорту з України до Росії постраждає через те, що доведеться відповідати існуючій тарифній лінії, якій експортери-конкуренти з Білорусі й Казахстану відповідають», - вважає Еріксон.
Він також підкреслив, що очевидним юридичним ускладненням при розгляді можливості укладення Україною Митного союзу з Росією, Казахстаном і Білоруссю є те, що Україна єдина з цих чотирьох країн є членом Світової організації торгівлі.
«Це означає, що вона підкоряється правилам і обмеженням СОТ щодо того, в які митні союзи вона може вступати як член СОТ. Це існуюча на сьогодні проблема, але це може змінитися в майбутньому, якщо Росія, Казахстан і Білорусь вступлять до СОТ, що відкриє нові можливості для України легально створювати торгові коаліції з іншими країнами», - сказав Еріксон.
Експерт звернув увагу на можливість застосування юридичних санкцій у випадку, якщо Україною будуть порушені положення СОТ при вступі до Митного союзу.
«Це серйозне питання, оскільки, якщо ви створюєте митний союз, ви маєте бути на 100% впевнені в тому, що ті ж правила, типи, митні процедури, які існують в одній країні, мають також існувати в інших країнах. І це, очевидно, проблема для сьогоднішнього Митного союзу між Росією, Казахстаном і Білоруссю, оскільки у них немає однакового застосування базових торгових правил і практик усередині свого Митного союзу», - сказав Еріксон.
26 листопада цього року Президент України Віктор Янукович заявив про можливість вступи України до Митного союзу РФ, Білорусі і Казахстану.
Україна і ЄС у 2008 році почали переговори про угоду щодо зони вільної торгівлі, яка повинна стати складовою угоди про асоціацію.
Опитування: Українці передумали йти у ЄС. Хочуть до Росії
1
Kyiv Post
8 декабря 2011 18:563
Версия для печати
/
Українці переважно бажають об'єднання з Росією © obozrevatel.com
Відносна більшість українців надає перевагу входженню України в Єдиний ЕкономічнийПростір з Росією, Білоруссю, Казахстаном та іншими країнами, ніж приєднання до ЄС.
Такого висновку дійшли експерти Київського міжнародного інституту соціології (КМІС) після проведення всеукраїнського опитування. В цілому експерти поспілкувалися з 1600 респондентами, що мешкають в усіх областях України, у Криму та у Києві. 
Виявилося, що лише 33% українців, в основному представників західних  регіонів, дотримуються думки, що у своєму розвитку Україна має орієнтуватися на вступ у Європейський Союз. А от вступити до Єдиного Економічного Простору з Росією, Білоруссю, Казахстаном та іншими країнами бажає майже половина українців. 
Читайте також: Українці підтримують незалежність, але хочуть дружити з Росією
13% вважають, що майбутнє України в збережені повної незалежності в прийняті політичних та економічних рішень, без входження в Європейський Союз та Єдиний економічний простір. Варіант «важко відповісти» обрали близько 8% респондентів.  
Скажіть, яку точку зору Ви вважаєте більш правильною, ніж інші
Україна в цілому

Україна має в своєму розвитку орієнтуватися на вступ в Європейський Союз
33%

Україна має в своєму розвитку орієнтуватися на співробітництво з Росією і входження в Єдиний Економічний Простір з Росією, Білоруссю, Казахстаном та іншими країнами
45%

Майбутнє України – в збережені повної незалежності і суверенітету в ухвалені політичних та економічних рішень, без входження в ЕС чи ЄЕП
13%

Важко сказати 
8%

Вибір зовнішньополітичного вектору (орієнтація на вступ в ЄС чи входження в ЄЕП) значновідрізняється в різних вікових групах українців. Серед наймолодших українців (18 – 35 років) більше тих, хто вважає, що Україна в своєму розвитку має орієнтуватися на вступ в ЄС, в групі людей середнього віку (36 – 50 років) переважає думка про необхідність співробітництва з ЄЕП. Серед тих респондентів, кому більше 50 років, вже більше і прихильників орієнтації на ЄЕП. 
18 – 35 років
36 – 50 років
Більше 50 років

Україна має в своєму розвитку орієнтуватися на вступ в Європейський Союз
42%
33%
26%

Україна має в своєму розвитку орієнтуватися на співробітництво з Росією і входження в Єдиний Економічний Простір з Росією, Білоруссю, Казахстаном та іншими країнами
35%
44%
55%

Майбутнє України – в збережені повної незалежності і суверенітету в ухвалені політичних та економічних рішень, без входження в ЕС чи ЄЕП
15%
15%
10%

14% респондентів впевнені, що Україну колись приймуть до Європейського Союзу, 33% - що скоріш за все приймуть; 20% вважають, що скоріше за все Україна не стане членом ЄС, 12% впевнені, що Україна не стане членом ЄС. 21% респондентів не визначились з цього питання, 1% - відмовились відповідати.
Україна в цілому

Впевнений, що приймуть
14%

Скоріш за все, приймуть
33%

Скоріш за все, не приймуть
20%

Впевнений, що не приймуть
12%

Важко сказати
21%

Відмова від відповіді
1%

Також респондентам було поставлено ряд фактологічних питань, що стосуються відносин України з ЄС та ЄЕП. Так, 76% опитаних знають, що з країнами СНД Україна має безвізовий режим (20% - не знають); 47% знають, що в червні 2003 Україна підписала договір про створення Єдиного Економічного простору з Росією, Білоруссю та Казахстаном (стільки ж – 47%, не знають); 36% знають, що пізніше Верховна Рада ратифікувала договір про створення ЄЕП (56% - не знають); 37% знають, що Україна не підписала два документи про участь в ЄЕП: про створення наднаціонального тарифного органу та митного союзу (56% - не знають); 49% знають, що в 2005 році Україна скасувала візи для громадян Європейського Союзу (45% не знають цього); 81% знають, що українці не можуть відвідувати країни ЄС без віз (16% не знають).
Литвин: Україна може обрати Митний союз
0
Kyiv Post
15 октября 2011 11:571
Версия для печати
/
Спікер парламенту Володимир Литвин © AFP
Голова Верховної Ради Володимир Литвин припускає, що Україна може надати перевагу Митному союзу з Росією, Білоруссю та Казахстаном, якщо ЄС ініціюватиме припинення діалогу про асоціацію з Україною.
Таким чином спікер, фактично, відреагував на заяви європейських лідерів щодо згортання діалогу з ЄС через справу екс-прем’єр-міністра Юлії Тимошенко. Європейська спільнота негативно зреагувала на ув'язнення лідерки української опозиції. Так, Чехія, Угорщина та Польща оголосили, що не ратифікують Договір про асоціацію з Україноюдоти, доки Тимошенко у тюрмі. 
"Якщо буде надалі продовжуватись або візьме гору позиція тих європейських політиків, які говорять, що, враховуючи справу Тимошенко, треба взагалі припинити справи з Україною або вести перемовини тільки про зону вільної торгівлі, то я думаю, що Україна відмовиться від такої позиції", - цитує ЛитвинаУніан. 
Україна, на думку спікера, зробить ставку на економічний прагматизм. "Економічна складова у співпраці з ЄС на перших порах не буде проглядатись, бо ж ви прекрасно розумієте, що конкуренція української продукції не є надто високою”, - зазначив Литвин. А от співпраця з Росією, за його словами, дозволить отримати за рік біля $9 млрд. "В такому випадку «ми закриємо всі проблеми з Пенсійним фондом», - сказав він.
Раніше про можливе приєднання до Митного союзу заявив член Партії регіонів депутат Владислав Лук'янов. На його думку, у Митному союзі Україну очікує швидке збагачення, на відміну від повільного занепаду у Європейському Союзі. 
В то й же час, виступаючи на Ялтинському форумі, президент Віктор Янукович зазначив, що Україна не планує вступати до Митного союзу Росії, Білорусі та Казахстану. Натомість українська влада активно продовжуватиме перемовини про зону вільної торгівлі з Євросоюзом.
При цьому аналітики неодноразово згадували про те, що український капітал у разі формування єдиного митного простору з Росією, не витримає конкуренції з сильнішим бізнесом. 
Економісти: Торгівельна війна між Україною і Росією загрожує обом країнам
0
Kyiv Post
5 августа 2011 14:25
Версия для печати
/
Російські економісти запевняють, що торгівельна війна між Україною і Росією зашкодить обом державам. © newzz.in.ua
Група російських економістів звернулася з листом до прем`єр-міністра Росії Володимира Путіна із застереженням, що торгівельна війна між Росією і Україною вдарить по економіках обох країн.
За даними російської газети «Комсомольская правда», Михайло Хазін, Микола Петраков, Олег Богомолов, Михайло Сімчера, Михайло Делягін і Віктор Геращенко вважають, що в результаті російських заходів щодо обмеження доступу українських товарів на ринок країн Митного союзу економічна ситуація в Україні різко загостриться. У поєднанні з високими цінами на енергоносії це може призвести до дефолту України, що рикошетом ударить і по самій Росії.
Про це еконмісти пишуть в своєму листі до Путіна: «Макроекономічний і геополітичний сценарій розвитку подій у разі посилення кризи торговельно-економічних відносин між РФ і Україною».
Проте в цьому науковці бачать негативні – політичні та економічні – наслідки для Росії. До них вони відносять «можливий реванш правонаціоналістичних сил в Україні, які звинуватять Росію в економічному і політичному шантажі, шовінізмі, тиску».
Скористаються кризою і праві сили в ЄС, які давно виступають за послаблення позицій Росії в Європі. Підключитися до конфлікту може і частина ділових кіл Євросоюзу, зацікавлених у демонополізації поставок російського природного газу, в примушенні Кремля до підписання Енергетичної хартії. Пожвавиться і внутрішня опозиція в РФ, яка давно вишукує невдачі влади і звинувачує її в помилковій зовнішній політиці, зокрема й щодо України. Загострення соціально-економічної ситуації в Україні може перенестися за принципом доміно і на суміжні території Росії, переконані експерти.
«Росія не використала масу можливостей для залучення України до Митного союзу, - вважає один із авторів листа, екс-директор Інституту статистики Російської академії найк Сімчера. – Знижуючи ціни на газ і нафту для українських товаровиробників, російське керівництво пішло б назустріч і російським споживачам. При зниженні ціни на енергоносії, впали б і ціни на сільськогосподарську продукцію України. За грамотної цінової політики на енергоносії, Україна і Білорусь змогли б на 75% забезпечити Росію продуктами харчування», - роз'яснюють ситуацію експерти.
Єдиним виходом із даної складної ситуації, експерти вважають продовження переговорів щодоприєднання України до Митного союзу. Проте, на думку науковців, взятися за цю справу мають не політики, а експерти в галузі економіки, промисловості, сільського господарства, повідомляє УНІАН.
Янукович: Перспектива співпраці з Росією — величезна
0
Kyiv Post
8 июля 2011 11:50
Версия для печати
/
Віктор Янукович © Прес-служба президента
Україна наполягатиме на співпраці з Росією в рамках Митного союзу у форматі 3+1, оскільки це надзвичайно вигідно насамперед Україні. Так вважає Президент Віктор Янукович.
“Росія - країна, яка має величезний досвід і потенціал. Перспектива співпраці величезна”, - заявив президент  Янукович під час прес-конференції в Українському домі в Києві.
Президент повідомив, що в минулому році товарообіг між Україною на Росією склав $42 млрд. І збільшився в порівнянні з попередніми роками на 80%. Цьогоріч, за словами Януковича, позитивна динаміка зберігається. Так, за п'ять місяців поточного року вона склала вже 78% і до кінця року обсяги товарообміну можуть сягнути $50 млрд.
“Питання Митного союзу - в його основі стоїть Росія. Запропонована нами формула 3+1 покладена в основу нашого національного прагматизму. Тому ми переконуємо наших партнерів, що та база, яка напрацьована нами, має бути занесена в Митний союз”, - сказав президент.
Він також назвав галузі, в яких Україна зацікавлена співпрацювати з Росією. Це енергетична галузь, в який Янукович бачить співпрацю щодо розробки уранових родовищ та виробленні ядерного палива - не тільки газова.
Відтак Янукович назвав “енергетичне машинобудування”, малося на увазі виробництво обладнання для видобування газу та нафти.
Президент також згадав про співпрацю у сфері авіабудування, кораблебудування та транспортування російського газу до Євросоюзу через Україну.
Щодо судноремонтного комплексу, то Янукович сподівається, що українські заводи обслуговуватимуть кораблі торгового флоту Росії та Чорноморського флоту РФ.
У режимі Митного союзу можна проїсти весь бюджет України. Уявіть, що в ЄC весь російський газ буде продаватися через фірму, зареєстровану "Газпромом" в Україні. ПДВ від видобутку газу буде зараховуватися в бюджет РФ, а відшкодувати ПДВ за експорт газу повинен буде український бюджет. Може і не вистачити.Фото Андрія Мосієнка
Більшість наших співвітчизників, почувши про Митний союз чотирьох країн, мало розуміють, про що йдеться. На поверхні - розмови про суцільні вигоди для України: 6,5-9 мільярдів доларів щороку, зниження ціни на газ, тісніші взаємозв'язки.
Жодна твереза людина не виступить проти розширення співробітництва України з Російською федерацією. Але чи все, що блищить, є "золотом" співпраці?
Митний союз - це створення єдиної митної території чотирьох країн: Росії, України, Білорусії та Казахстану. Нема митних кордонів, його перетин відбувається без сплати податків та митного оформлення.
У цьому, здавалося б, привабливому моменті є серйозний удар по нашій кишені. Йдеться про ПДВ. Чинне у світі податкове законодавство, і Україна не виняток, передбачає, що оподатковується імпорт і не оподатковується експорт - принцип обкладення податком того, що споживається всередині країни.
Тепер звернемося до цифр. У 2010 році Україна експортувала до Росії товарів на 13,4 мільярда гривень, імпортувала - на 22,2 мільярда гривень. Ми отримували податки з 22,2 мільярда гривень - 4,44 мільярда доларів, наш сусід - з 13,4 мільярда гривень - 2,68 мільярда доларів.
У Митному союзі Україна ці податки втратить, точніше, ми їх будемо сплачувати, а надходитимуть вони до бюджету РФ, а це 1,8 мільярда доларів: 4,44-2,68=1,8.
За принципом місця споживання сьогодні сплачується і акциз. Купуючи бензин, ми сплачуємо акцизний збір до бюджету України. У Митному союзі весь акциз за імпортовані нафтопродукти з Росії чи Білорусії буде надходити до їхніх бюджетів, а це додаткові дірки в наших кишенях.
До обох податків у Митному союзі буде застосовуватися режим стягнення на чужій території, а тому цифри українських втрат дуже динамічні і можуть змінюватися.
За два місяці 2011 року від'ємне сальдо торгівлі з РФ становило 2,8 мільярда доларів, що у 2,2 разу більше, ніж за цей період 2010 року - 1,26 мільярда доларів. За таких темпів за підсумками року воно може сягнути 19,2 мільярда доларів, що рівнозначно втратам українського бюджету на рівні 3,8 мільярда доларів щороку.
У режимі Митного союзу, при бажанні, можна взагалі проїсти весь бюджет України. Уявіть собі, що в Європу весь російський газ буде продаватися через дочірнє підприємство, зареєстроване РАО "Газпром" в Україні.
ПДВ від видобутку цього газу буде зараховуватися в бюджет РФ, а відшкодувати ПДВ за експорт газу повинен буде український бюджет. Може і не вистачити.
Проблема друга. Вагові частки у голосах кожного з учасників визначатимуться масштабами їх економік, і це зрозуміло. Як і те, чий голос буде вагоміший для прийняття рішення.
Це означає, що велика частина повноважень щодо податкового законодавства перейде з Києва до Москви, як і оперативних рішень щодо Митного союзу.
Проблема третя. Суцільні "вигоди" від доступу до дешевого російського газу. Ми вже отримали дуже "вигідні" газові угоди 2009 року і ще "вигідніші" Харківські угоди. Тепер платимо за газ більше, ніж Європа, заплативши за це вічним перебуванням Чорноморського флоту в Криму.
По-перше, однією з виставлених Росії умов вступу до СОТ є приведення цін на газ до світового рівня. Воно має у повному обсязі набрати чинності з 2014 року, тобто трохи більше, ніж через 2,5 року.
По-друге, коли це вигідно, ми чуємо, що проблема цін на газ не є компетенцією урядів, а винятково компетенцією двох господарюючих суб'єктів - РАО "Газпром" та НАК "Нафтогаз України". Коли буде потрібно, ми почуємо це знову.
По-третє, нагадаю всім, що між Україною та Російською федерацією на рівні закону діє угода про вільну торгівлю, яка забороняє встановлення обмежень на взаємний експорт та імпорт - мит та прямих обмежень.
Угода є, а вільної торгівлі нема, бо Росія здійснила необхідні їй вилучення. І якщо навіть у проектах документів щодо Митного союзу цієї норми нема, то нема гарантії, що вона не з'явиться пізніше. Пригадайте, хто прийматиме рішення.
Проблема четверта. Із вступом до Митного союзу ми перестаємо бути членом СОТ. Треба забути про зону вільної торгівлі з ЄС. Чому для нас це важливо?
У сучасному світі проблемою є не купити - імпорт, а продати - експорт. Не можна оцінювати стан наших стосунків за загальним обсягом товарообігу. Роботу нашим підприємствам дає експорт. Частка Росії у нашому експорті становить 26,1%, Європи - 26,9% і майже стільки ж - Азії.
Для Росії ключовими компонентами експорту є газ і нафта, які не мають проблем доступу до ринків. Для нас такий доступ є проблемою.
Європейський ринок для нас є вкрай важливим з дуже простої причини: він на порядки більший. Для тих, хто живе ілюзіями, зазначу: не йдеться про те, щоб до когось повернутися спиною. Не треба втрачати навіть мільярдного ринку, але потрібно добиватися доступу до більш потужних за обсягами ринків.
Відносний спокій щодо Митного союзу після зустрічі двох прем'єрів мене не заспокоює. А коли чую про суцільні "вигоди" від Митного союзу, добре знаю: якщо хтось виграє - інший має програти. З якого дива нам такі "щедроти"?
Митний союз не просто перекреслює можливості європейської інтеграції України. Він перекреслює головне - наше майбутнє.