Зміст Вступ………………………………………………………………………….………4 Розділ І. Теоретичні основи підвищення ефективності використання основних виробничих фондів підприємства Загальна характеристика виробничих фондів,оцінка, класифікація та їх структура…………………………………………………………………….……5 Основна класифікація виробничих фондів підприємства……………….….....7 Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів – важливий резерв підвищення ефективності виробництва на підприємстві…………………………………………………………………......12 Розділ ІІ. Визначення показників стану, руху та ефективності використання виробничих фондів підприємства та результатів господарської діяльності 2.1. Визначення річних витрат на виробництво та реалізацію продукції підприємства..............................................................................................................14 2.2.Визначення показників ефективності виробництва……………………….…17 2.3. Визначення показників, що характеризують ступінь використання основних виробничих фондів та оборотних коштів підприємства........................................18 Розділ ІІІ. Шляхи покращення ефективності використання матеріальних активів підприємства 3.1. Методичні рекомендації з економічного обґрунтування заходів щодо поліпшення використання ОВФ підприємства в часі........................................... 22 3.2. Методичні рекомендації по обґрунтуванню прискорення оборотності оборотних коштів підприємства..............................................................................24 3.3. Методичні рекомендації з обґрунтування зниження матеріаломісткості продукції.....................................................................................................................25 3.4. Вплив покращення використання виробничих ресурсів підприємства на результати господарської діяльності......................................................................26 Висновки………………………………………………………………….………....31 Список використаної літератури……………………………………………..…...30 Вступ Економічна характеристика підприємства відображає його господарську діяльність через систему економічних показників, що характеризують фінансовий стан підприємства, результати його діяльності.В ході економічного аналізу підприємства важливе місце повинно відводитися аналізу виробничого потенціалу як одній з найважливіших складових потенціалу підприємства. Виробничий потенціал проявляється в формі сукупності трудових і матеріальних ресурсів, основних засобів. Без них неможливе існування жодного підприємства так як ні виробнича, ні управлінська, ні будь-яка інша діяльність неможлива без даних ресурсів, оскільки вони забезпечують цю діяльність необхідними засобами. Аналіз виробничого потенціалу повинен посідати чільне місце при загальній оцінці стану підприємства, як та сторона, яка дає більш-менш цілісну уяву про підприємство, на якому проводиться аналіз. Дана сторона аналізу дає поняття і про стан основних засобів, і про стан і використання трудових і матеріальних ресурсів.Метою курсової роботи є оволодіння методичного розрахунку показників ефективності використання виробничих ресурсів, напрацювання навичок з метою вивчення виробничого потенціалу підприємства ресурсів. Актуальність ця тема, яка розглянута в наведеній роботі, на даний час є досить актуальною, оскільки дає комплексну оцінку потенціалу підприємства. Тому оцінка декількох найбільш важливих складових при використанні системи взаємопов’язаних показників дає більш правдиве і реальне уявлення про стан речей на підприємстві.Предметом вивчення в даній роботі є виробничий потенціал підприємства, а точніше його основні засоби, трудові ресурси і матеріальні ресурси. Об’єктом вивчення являється наявність, структура і ефективність використання виробничого потенціалу, а також фактори, що впливають на дані показники. Предметом дослідження є теоретичні та прикладні засади підвищення ефективності управління виробничим потенціалом.В курсовій роботі передбачається провести аналіз використання виробничих ресурсів підприємства, розробити заходи, які спрямовані на поліпшення їх використання і оцінити вплив запропонованих заходів на результати виробничо-господарської діяльності Курсова робота виконана на 32-х сторінках друкованого тексту, складається з 3-х розділів, вступу та висновків, містить 3 таблиці. РОЗДІЛ І. Підвищення ефективності використання виробничих фондів підприємства 1. Загальна характеристика виробничих фондів, оцінка, класифікація та їх структура Термін “фонди” походить від латині і дослівно означає “основа". Це дійсно основа продуктивної діяльності підприємства, так як виробниче підприємство не може діяти, не маючи засобів виробництва. В процесі виробництва здійснюється поєднання робочої сили і засобів виробництва. Засоби виробництва складаються із засобів праці та предметів праці. У вартісному виразі вони становлять виробничі фонди (засоби) підприємства, які поділяються на основні та оборотні. Основні фонди - це засоби праці, які мають вартість і функціонують у виробництві тривалий час у своїй незмінній споживчій формі, а їх вартість переноситься конкретною працею на вартість продукції, що виробляється частинами в міру спрацювання [19; c.110]. Оборотні фонди - це частина виробничих фондів у вигляді певної сукупності предметів праці, елементи яких цілком споживаються у кожному виробничому циклі, змінюють або повністю втрачають натуральну форму і переносять всю свою вартість на вартість продукції, що виробляється [19; c.111]. Поняття “виробничі фонди" було введено у часи централізовано-планової системи господарювання. Він включає будинки і споруди, машини, устаткування (у тому числі силові машини й устаткування, вимірювальні прибори й пристрої, техніку), транспортні засоби, інструмент, виробничий інвентар, робочу і продуктивну худобу, багаторічні насадження та ін. В умовах переходу до ринку підприємства виробничими фондами не наділяються, їх потрібно одержувати за рахунок власних, позичкових і залучених засобів. Отже, їхня роль в економіці набуває винятково важливого значення. А це означає, що підприємству далеко не байдуже, як окремі групи виробничих фондів впливають на кінцеві показники його роботи [6; c.114]. При забезпеченні підприємства виробничими фондами варто враховувати їхні особливості, що випливають із сутнісної характеристики виробничих фондів. Виробничі фонди збільшують продуктивну силу праці і використовуються протягом великого періоду. Це означає, що в політиці господарювання підприємство повинно звернутися до можливості придбання високопродуктивного устаткування, технічні характеристики якого дозволяють підтримувати його на високому рівні протягом усього терміну функціонування. Значимість останнього посилюється тим, що науково-технічний прогрес прискорює моральний знос устаткування. Отже, щоб витримувати конкуренцію, необхідно або обновляти його, або модернізувати, що досягається за допомогою регулярного проведення капітального ремонту. Виробничі фонди, як правило, дорого коштують і на їхнє придбання потребуються великі кошти, тому необхідно домагатися їхньої швидкої окупності. Окупність залежить від ряду чинників: експлуатація виробничих фондів повинна забезпечувати низькі витрати по випуску продукції, необхідна висока надійність експлуатації виробничих фондів, норми й засоби амортизації потрібно встановлювати шляхом проведення науково-обґрунтованої політики. З огляду на високу вартість виробничих фондів, необхідно шукати кращі умови їхнього придбання: на умовах лізингу, у кредит з низькими процентними ставками і ін. Проте найважливіша особливість виробничих фондів полягає в тому, що їхнє нарощування може відбуватися двома шляхами: екстенсивним і інтенсивним. Екстенсивний шлях розвитку припускає кількісне збільшення устаткування, інтенсивний - його модернізацію або заміну новим, що дозволяє збільшити продуктивність без зміни кількості. Треба мати на увазі, що значна кількість виробничих фондів зменшує адаптаційні можливості економіки підприємства до ринку, що змінюється, тобто гальмує його дії. У результаті підприємства обтяжуються високими фіксованими витратами і не можуть легко пристосовуватися до попиту, що змінюється. У такому випадку вони ринуться організувати фіксований попит на свою продукцію, щоб забезпечити собі монопольне положення на ринку. [6; c.115]. Отже, можна сказати, що повноцінного уявлення про економіку не можна скласти без вивчення виробничих фондів підприємства. Це можна аргументувати так: 1. Виробництво здійснюється тільки при наявності фондів, передусім виробничих. Фонди є важливим чинником виробництва. При цьому мова йде не про якесь абстрактне поняття, а про конкретні засоби виробництва. 2. Якість фондів демонструє рівень використання досягнень науково-технічного прогресу. 3. Фонди підприємств - це основна частина національного багатства країни. 4. Ефективне використання фондів - це нагальна потреба економічного розвитку суспільства і кожного підприємства. Багато показників ефективного використання засобів виробництва ґрунтуються на понятті "фонди". Досить сказати, що фонди є складовою частиною таких показників, як фондовіддача, фондомісткість, фондооснащеність. 5. З поняттям "фонди" пов’язано багато важливих економічних категорій - фізична і моральна зношеність фондів, амортизація основних фондів, кругооборот і оборот фондів тощо [3; c.280].
2.Основна класифікація виробничих фондів підприємства. Основним змістом виробничого процесу – є виготовлення готової продукції. На підприємствах це досягається за рахунок поєднання і взаємодії двох головних факторів – засобів виробництва і трудових ресурсів. У ході виробничого процесу робітники підприємства за допомогою засобів виробництва впливають на предмети праці і перетворюють їх у різні види готової продукції. Основні виробничі фонди – це та частина виробничих фондів підприємства, яка бере участь у процесі виробництва впродовж тривалого часу, зберігаючи при цьому свою натуральну форму, а їхня вартість переноситься на виготовлений продукт поступово, по частинах, у міру їх використання. Основні виробничі фонди підприємств здійснюють господарський кругообіг, який складається з таких стадій: зношення основних фондів, амортизація, накопичення коштів для повного відновлення основних фондів, їх заміна шляхом здійснення капітальних вкладень. Поряд з виробничими існують також невиробничі основні фонди. До них відносяться фонди невиробничої сфери підприємства – житлові будинки, дитячі і спортивні заклади, інші об'єкти культурно-побутового обслуговування трудящих, які знаходяться на балансі підприємства. Вони, на відміну від виробничих фондів прямо не беруть участь в процесі виробництва і не переносять свої вартості на кінцевий продукт, тому що ними він не виробляється, їх вартість зникає у сфері споживання. Співвідношення різних груп основних фондів у їх загальній вартості являє собою виробничу структуру основних фондів. Серед них виділяють активну і пасивну частини. До першої відносяться устаткування й машини, що характеризує виробничі можливості підприємства, до другої – будівлі, споруди, трубопроводи тощо. Чим більша питома вага активної частини основних виробничих фондів, тим прогресивнішою є їх структура, тим більше випуск продукції. Збільшення питомої ваги активної частини виробничих фондів зумовлюється розгортанням НТР, постійним впровадженням досягнень науки у виробництво. Найважливішими факторами, що впливають на структуру основних виробничих фондів, є: характер продукції, рівень автоматизації і механізації виробництва, рівень спеціалізації і кооперування, природно-кліматичні умови розміщення підприємства. Облік і планування основних фондів здійснюється в натуральній і вартісній формах. При оцінці основних фондів у натуральній формі визначається кількість одиниць обладнання, його потужність, площа, яку воно займає, та інші кількісні показники. Ці дані використовуються для визначення виробничої потужності, розробці балансів обладнання, планування виробничої програми. Для цього на підприємствах ведеться інвентаризація і паспортизація обладнання, облік його вибуття і прибуття. Грошова або вартісна форма оцінки основних фондів необхідна для планування розширеного відтворення основних фондів, визначення розмірів амортизації, калькулювання собівартості продукції, обсягу приватизації. Основними видами вартісної оцінки основних фондів, пов'язаними з тривалістю їх участі в виробничому процесі, зношуванням і змінами умов відтворення, є такі: за початковою балансовою вартістю; за відтворювальною вартістю; за залишковою вартістю; за ліквідаційною вартістю. Початкова балансова вартість основних фондів – це їх вартість на момент встановлення (включає ціну обладнання, транспортні витрати на його доставку і витрати на установку і монтаж). Відтворювальна вартість – це витрати на виробництво основних фондів у сучасних умовах. Як правило, вона визначається під час переоцінки основних фондів. Залишкова вартість визначається як різниця між початковою (або відтворювальною) вартістю основних фондів і сумою їх зношення. Розподіляють два основних види зношування (поступової втрати вартості) основних фондів: фізичне; моральне (нормальне старіння). Фізичне зношення – це поступова втрата основними фондами своїх технічних властивостей і характеристик (тобто первісної споживацької вартості), яка здійснюється не тільки в процесі їх функціонування, але й при бездіяльності. Зміст поняття «моральне зношення» як економічної категорії полягає в зменшенні вартості основних фондів у результаті появи нових видів машин, обладнання, устаткування, які відрізняються більшою продуктивністю і нижчою ціною. Кошти на відшкодування основних фондів накопичуються підприємствами у вигляді амортизаційних відшкодувань. Амортизація – це процес поступового перенесення вартості основних фондів, у міру їх зношення, на продукцію, що виготовляється, визначення зношування у вартісній формі і накопичення фінансових ресурсів з метою майбутнього відшкодування основних фондів. Норма амортизації визначається як відношення річної суми амортизаційних відшкодувань до початкової вартості основних фондів. Обчислена в відсотках норма амортизації показує, яку частку своєї балансової вартості щорічно переносять засоби праці на новостворену продукцію. Оцінити рівень використання основних виробничих фондів на підприємстві можливо за допомогою відповідних показників, які найчастіше об'єднують у три такі групи: показники екстенсивного використання основних виробничих фондів (відображають використання фондів протягом часу); показники інтенсивного використання основних виробничих фондів (відображають рівень використання фондів по потужності або продуктивності); узагальнюючі інтегральні показники використання основних фондів (враховують сукупний вплив усіх факторів – екстенсивних й інтенсивних). Коефіцієнт реальної вартості основних засобів у майні підприємства. Відображає питому вагу залишкової вартості основних засобів у загальній вартості майна п-ства
де, Фз - залишкова вартість основних виробничих засобів; М - вартість майна підприємства. Коефіцієнт зносу основних виробничих засобів. Показує ступінь зносу основних виробничих засобів
де, Зо - сума зносу основних виробничих засобів; Фк - балансова вартість основних виробничих засобів. Коефіцієнт придатності основних виробничих засобів. Відображає частину основних засобів, придатну для експлуатації
де Кз - коефіцієнт зносу основних виробничих засобів; Коефіцієнт оновлення основних виробничих засобів. Показує частку введених основних засобів у загальній вартості основних засобів
де, Фв - вартість виведених основних виробничих засобів; Фк - балансова вартість основних виробничих засобів. Коефіцієнт вибуття основних виробничих засобів. Характеризує інтенсивність вибуття основних виробничих засобів.
де, Фу - вартість уведених основних виробничих засобів; Фк - балансова вартість основних виробничих засобів. Коефіцієнт приросту основних виробничих засобів. Показує ступінь збільшення основних засобів у звітному періоді проти минулого
де, Фв - вартість виведених основних виробничих засобів виробничих засобів; Фу - вартість уведених основних виробничих засобів; Фк - балансова вартість основних виробничих засобів. Рентабельність основних виробничих засобів. Визначає ступінь використання основних виробничих засобів
де, Пз - загальний прибуток підприємства Фондовіддача . Даний показник є основним для узагальнюючої оцінки ефективності використання основних виробничих фондів. Економічний зміст фондовіддачі міститься в тому, що він побудований на принципі співвиміру виробленої продукції (у вартісному значенні) із сукупною вартісною оцінкою використаних для її виробництва основних фондів:
де ,Фк - балансова вартість основних виробничих засобів; Вп – вартість виробленої продукції. Фондовіддача є одним із найважливіших показників, що характеризує ефективність виробничої діяльності підприємства. Підвищення фондовіддачі – це головне стратегічне завдання будь-якого підприємства. Фондомісткість продукції Цей показник визначає частку вартості основних фондів, які припадають на кожну гривню виробленої продукції. Фондомісткість продукції є показником, оберненим фондовіддачі, який розраховується за формулою:
де Фк - балансова вартість основних виробничих засобів; Вп - вартість виробленої продукції; Показник фондоозброєності працюючих також визначає ефективність роботи підприємства. Від рівня озброєності робітників засобами праці залежать рівні фондовіддачі і фондомісткості. Фондоозброєність визначається за формулою:
де ч - середньооблікова чисельність працівників Підвищення показника фондоозброєності свідчить про рівень технічної озброєності підприємства, визначає продуктивність праці і показує можливості для подальшого нарощування виробничого потенціалу 3.Підвищення ефективності використання основних виробничих фондів – важливий резерв підвищення ефективності виробництва на підприємстві. Ефективність – це категорія яка складається на підприємствах під впливом багатьох внутрішніх і зовнішніх факторів: економічних, правових, соціальних та інших. Це обставина і той факт, що ефективність підприємства в різних видах (ефективність господарської діяльності підприємства, використання різних ресурсів, виробництва та інше) являється причинами використання для її кількісної оцінки множини показників. Практичне використання системи показників в економічній ефективності в галузях і господарських суб’єктах передбачає: - орієнтацію підприємства (галузей) та інтенсивний шлях розвитку і досягнення більш високого рівня ефективності в економіці; - виявлення резервів подальшого вдосконалення господарської діяльності підприємства (галузей) на основі впровадження досягнень науково-технічного прогресу, досконалої технології і покращення організації виробництва; - створення діючого механізму підвищення ефективності. Матеріальною основою і технічною базою кожного суспільного виробництва є, насамперед, засоби праці, які відіграють визначну роль у розвитку суспільства. Засоби праці, що використовуються в процесі виробництва як елемент продуктивних сил , самі по собі не є економічною категорією. Економічною категорією є спосіб використання засобів праці, характер застосування яких визначається власністю на засоби виробництва і являє собою одне з відношень економічного ладу. Тому економічна природа засобів праці в повних суспільних формаціях різна. Як технічна категорія засоби праці у всіх формаціях виступають у ролі виробничого апарату. Участь основних фондів у виробничому процесі має деякі особливості: 1. Повністю беручи участь у виробничому процесі, засоби праці лише частково споживаються у кожному його циклі. Вартість основних фондів переноситься на продукти поступово, протягом усього строку їх служби. 2. Перенесена на виготовлений продукт частина вартості основних виробничих фондів, які брали участь у процесі виробництва, втілюються у вигляді вартості виготовленої продукції. Отже, вартість основних фондів у процесі використання їх набуває подвійного існування: одна її частина продовжує функцію вати у споживній формі засобів праці, а друга – входить у створений ними продукт. У відтворенні основних фондів визначального створення являється відтворення їх споживчої вартості. В цьому також проявляється єдність відтворення основних фондів. На основі руху споживної вартості основних фондів базується рух їх вартості. Тільки в останній рік служби основних фондів, коли вони вибувають із сфери виробництва та заміняються новими, загальна схема кругообігу вартості приймає вигляд: зношування – амортизація – повне відшкодування. В періоди проведення модернізації і капітального ремонту рух вартості основних фондів протікає за стадіями: зношування – амортизація – часткове відшкодування. В іншій рік життя основних фондів, рух вартості здійснюється за стадіями: зношування і амортизація. Використання основних виробничих фондів на підприємстві характеризується натуральними і вартісними показниками. До натуральних показників відносяться: рівень продуктивності коефіцієнт змінності використання коефіцієнт використання внутрішнього часу коефіцієнт використання календарного часу До вартісних показників відносяться: фондовіддача, характеризує обсяг продукції в грошовому виразі, що припадає на одиницю основних виробничих фондів фондоємкість, характеризує обсяг основних виробничих фондів, що припадає на одиницю обсягу виробленої продукції. Відтворення основних фондів в рамках окремого підприємства характеризується послідовною зміною різних стадій. Ця сторона відтворення припускає вивчення як одиничного так і сукупної споживчої вартості основних фондів.
РОЗДІЛ ІІ. ВИЗНАЧЕННЯ ПОКАЗНИКІВ СТАНУ, РУХУ І ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ ВИРОБНИЧИХ ФОНДІВ ПІДПРИЄМСТВА ТА РЕЗУЛЬТАТІВ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ Таблиця 1 № Обгрунтування підвищення ефективності
п/п використання виробничих ресурсів Дані
Підприємства
1 Проектна потужність підприємства, тис.шт. 480
2 Обсяг виробництва(реалізації), тис.шт. 410
3 Відпускна ціна одиниці виробленої продукції, грн. 24
4 Балансова вартість ОВФ, тис.грн. в т.ч. 5460
5 Будівлі, споруди 2100
6 Передавальні пристрої 462
7 Машини та обладнання 1323
8 Транспортні засоби 1365
9 Інструмент та інвентар 105
10 ЕОМ 105
11 Залишкова вартість ОВФ, тис.грн. 2184
12 Питома вага активної частини ОВФ, % 55
13 Вартість ОВФ, що використовувалися в 2-й і 3-й змінах, тис.грн. 2730
14 Чисельність робітників, чол 390
15 Середньодобова потреба в оборотних коштах, тис.грн. 3,6
18 Норматив заробітної плати на одиницю продукції, грн/грн 0,12
19 Корисний фонд часу роботи ОВФ, днів
20 за планом 265,00
21 фактично 230
22 Питома вага нормованих оборотних коштів, % 75,00
2.1Визначення річних витрат на виробництво і реалізацію продукції підприємства. 2.1.1. Річна потреба в оборотних коштах підприємства визначається за формулою: ОКр=? Рі Тц де ОКр- річна потреба в оборотних коштах Рі - середньодобова витрата оборотних коштів Тц - тривалість періоду, діб (360). Тоді ОКр= 3,6*360=1296 тис.грн. Це означає, що на протязі 360 днів для фірми (організації) потрібно оборотних коштів на суму 1296 тис.гривень. 2.1.2. Визначення повної собівартості продукції C=Cв+Снв де Св – виробничі витрати, грн.; Снв – невиробничі витрати, грн. (вони становлять 5% від суми виробничих витрат). Св=Спр+Снпр де Спр, Снпр- відповідно – прямі та непрямі витрати, грн. Спр=Смв+Соп+Сам+Срем+Ссоц+Сін де Смв –вартість матеріальних витрат (становлять 50% від річної потреби оборотних коштів) Соп – витрати на оплату праці Сам – амортизаційні відрахування Срем – вартість ремонтних робіт Ссоц – відрахування на соціальні заходи(у %від витрат на оплату праці) Сін – інші виробничі витрати. Соп=О НП де О – обсяг виробництва продукції, тис. грн.; НП - норматив заробітної праці на одиницю продукції. Сам = (?Бві а) / 100 де Бві – балансова вартість ОВФ і – ої групи, тис. грн.; а – норми амортизаційних відрахувань(для нематеріальних активів термін корисного використання становить 3 роки), %. Срем=Сам kрем де kрем – коефіцієнт, який враховує витрати на технічне обслуговування та ремонт(35% від величини амортизаційних відрахувань). Ссоц=Соп+kсоц де kсоц – коефіцієнт витрат на соціальні заходи Сін=ki (Смв+Соп+Сам+Срем+Ссоц) де ki – коефіцієнт який враховує розмір інших витрат(20%) Снпр=Спр kнпр де kнпр – коефіцієнт непрямих витрат(становить 50% від прямих витрат) Отож, зробимо потрібні розрахунки. Розрахуємо витрати на оплату праці: Соп= 410*0,12*24=1180,8 тис. грн. Амортизаційні відрахування: Сам=(2100*(2%*4)+462*(2%*4)+1323*(6%*4)+1365*(10%*4)+105*(6%*4)+105*(15%*4)=168+36,96+317,52+546+25,2+63=1156,68 тис. грн. Обчислюємо вартість ремонтних робіт. Срем= 1156,68*0,35=404,838 тис.грн. Відрахування на соціальні заходи. Ссоц= 1180,8*0,36=425,088тис.грн. Вартість матеріальних витрат. Смв= 3,6 360*50%/100%=648 тис.грн. Інші виробничі витрати. Сін= 20% (648+1180,8+1156,68+404,838+425,088)/100%= 763,0812тис.грн. Прямі витрати. Спр= 648+1180,8+1156,68+404,838+425,088=3815,406 тис.грн. Непрямі витрати. Снпр= (50% *3815,406)/100%=1907,703 тис.грн. Отож виробничі витрати складають. Св = 3815,406+1907,703=5723,109 тис.грн. Визначаємо невиробничі витрати, які складають 5% від виробничих: Снв = 5723,109*5%=286,155 тис.грн. Повна собівартість продукції: С = 5723,109+286,155=6009,264 тис.грн. Таблиця2 Кошторис витрат на виробництво та реалізацію продукції № п/п Елементи витрат Значення, тис. грн.
1 Прямі витрати на виробництво, в тому числі: 3815,406
Матеріальні витрати 648
Витрати на оплату праці 1180,8
Відрахування на соціальні заходи 425,088
Амортизація 1156,68
Інші витрати 763,0812
2 Непрямі витрати на виробництво 1907,703
3 Виробнича собівартість виготовленої продукції 5723,109
4 Повна собівартість 6009,264
2.1.3. Визначаємо собівартість одиниці продукції Сод = С/О де Сод – повна собівартість виготовленої продукції, тис. грн.. О – обсяг виробництва продукції, шт. Сод = 6009,264грн./410тис.штук = 14,65 грн/шт. 2.2. Визначення показників ефективності виробництва. 2.2.1 Валова виручка від реалізації готової продукції В = Цод О Цод - відпускна ціна одиниці продукції; О - обсяг реалізації продукції (в натуральних показниках). В = 24*410=9840 (тис. грн.) 2.2.2. Чистий дохід (чиста виручка) від реалізації продукції
де ПДВ - нарахування податку на додану вартість ЧД (ЧВ) =9840-9840/6=8200 (тис. грн.)
2.2.3. Валовий прибуток підприємства де Св - виробнича собівартість реалізованої продукції. Пвал =8200-5723,109=2476,891 (тис. грн.) 2.2.4. Операційний прибуток підприємства (прибуток від оперативної діяльності) де Снв - невиробничі витрати (адміністративні витрати, витрати на збут, інші операційні витрати, фінансові витрати) Поп = 2476,891-286,155=2190,736 (тис. грн.). 2.2.5. Чистий прибуток (прибуток після оподаткування) де Податок - податок на прибуток (23%) Пч =2190,736 -2190,736*0,23=1686,8667(тис. грн.) 2.2.6. Рентабельність продукції
де Св – виробнича собівартість реалізованої продукції Рп =2476,891/5723,109*100% =43,27%
2.2.7. Рентабельність виробництва (рентабельність виробничих фондів)
де - середньорічна вартість основних виробничих фондів підприємства. - річна вартість нормованих оборотних коштів. Рвф= 2476,891/ ((5460+1450)*0,75)*100% =47,79 % 2.3 Визначення показників, що характеризують ступінь використання основних виробничих фондів та оборотних коштів підприємства. 2.3.1. Показники фізичного стану основних виробничих фондів підприємства: коефіцієнт зносу : Кзн= ?Зн / Бвп = ?(Бвп - ЗВ) / Бвп Кзн = (5460-2184) /5460= 0,6 коефіцієнт придатності:
де КПР – коефіцієнт придатності основних фондів, ЗВ– залишкова (балансова) вартість основних фондів. БВ – балансова (первісна) вартість основних фондів Кпр = 2184/5460=0,4 Кпр = 1 – 0,6= 0,4
технологічна структура основних виробничих фондів : будівлі і споруди =2100/5460*100% = 38,46% передавальні пристрої = 462/5460 *100% = 8,46% машини та обладнання = 1323/5460*100% = 24,23% транспортні засоби = 1365/5460*100%= 25% інструмент та інвентар =105/5460*100 % = 1,92% ЕОМ= 105/5460 *100% = 1,92% 2.3.2 Показники, що характеризують забезпеченість підприємства ОВФ - фондозабезпеченість виробництва:
де ФЗ – фондозабезпеченість; БВ – балансова вартість основних виробничих фондів; О – обсяги виконаних робіт; Фз =5460/8200=0,66 (грн /грн) -Механозабезпеченість :
де МЗ – механозабезпеченість виробництва; БВА – балансова вартість активної частини (засобів механізації). М з = (5460*0,66) / 8200 = 0,44 (тис.грн/тис.грн). 2.3.3 Показники, що характеризують озброєність працівників ОВФ - Фондоозброєність: , де ФП – фондоозброєність праці робітників; Чр – середньорічна чисельність робітників. Фп = 5460/390= 14 (тис.грн/люд) - механоозброєність:
де МП – механоозброєність праці робітників. М П =5460*0,55/390=7,7 (тис.грн/люд) 2.3.4 Показники що, характеризують використання ОВФ в часі - коефіцієнт використання календарного часу:
де ЧРД – число робочих днів в році. ЧКД – число календарних днів в році ККЧ = 265,00/365=0,73 - коефіцієнт використання робочого часу:
де ЧФД – число фактично відпрацьованих днів в році. Крч = 230/265,00 = 0,86 -Коефіцієнт змінності: Кзм=?Бві / Бв=2730/5460=0,5 2.3.6 Узагальнюючі показники - фондовіддача : ФВ = ЧД / ОВФ, де ЧД – чистий дохід підприємства; ОВФ – середньорічний залишок оборотних фондів; ФВ = 8200/5460=1,5 (грн./грн.) Фондовіддача по чистій продукції: Фчп = (ОВП – МВ – Ар)/ БВ , де ОВП – обсяг виробленої продукції МВ – матеріальні витрати Ар – річні амортизаційні відрахування БВ – балансова вартість ОВФ Фчп = (8200-648-1156,68) / 5460=1,17(грн./.грн.) Коефіцієнт віддачі спожитих основних виробничих фондів Кв.с.оз. = ОВП/ Ар Кв.с.оз. =8200/1156,68=7,1(грн/грн.) 2.3.6 Визначення показників ефективності використання оборотних коштів - коефіцієнт оборотності:
де Ок - середньорічний залишок оборотних засобів Ко = 8200/1450=5,65 (грн./грн.) коефіцієнт завантаженості оборотних засобів:
Кз= 1 / 5,65= 0,17 (грн/грн) - тривалість одного обороту:
де Д – тривалість періоду, за який визначається оборотність оборотних засобів (рік – 360 днів) То = 360 / 5,65 = 63,71(днів) - коефіцієнт ефективності використання оборотних засобів:
Кв = 2476,981/1450=1,7(грн/грн) - коефіцієнт використання оборотних засобів (окупності матеріальних затрат):
Квк = 8200/648=12,65 (грн/грн.) РОЗДІЛ ІІІ.ШЛЯХИ ПОКРАЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ ПІДПРИЄМСТВА 3.1. Методичні рекомендації з економічного обґрунтування заходів щодо поліпшення використання ОВФ підприємства в часі. 3.1.1. На основі запроектованих заходів визначається величина збільшення річного робочого часу використання основних виробничих фондів (12%)
де - збільшення фонду робочого часу використання ОВФ, днів - фактичний робочий час використання ОВФ у базовому році, днів - величина збільшення робочого часу за рахунок запроектованих заходів у плановому році, % = 230*0,12=27,6 (днів) 3.1.2. Визначається коефіцієнт використання робочого часу у плановому році
де - плановий корисний фонд робочого часу використання ОВФ, днів Крч = (230+27,6)/265,0=0,97 3.1.3. Визначається збільшення числа змін використання ОВФ підприємства у плановому році під впливом збільшення робочого часу, при цьому приймається, що в першій зміні використовуються всі основні виробничі фонди підприємства.
де - приріст числа змін використання ОВФ, змін - коефіцієнт змінності використання ОВФ в базовому році Кзм.б. = (2730+5460)/5460 = 1,5 ?Зм.пл. = 27,6*1,5 = 41,4 (змін) 3.1.4. Визначається загальне число змін використання ОВФ при базовому рівні змінності їх використання:
де - величина змін використання ОВФ у плановому році - значення коефіцієнту змінності в базовому році Зм.пл. = 230*1,5+41,4=386,4(змін)
3.1.5. Визначається приріст обсягу виробництва продукції підприємства за рахунок збільшення річного робочого часу використання ОВФ.
де обсяг виробництва продукції у базовому році, тис.грн. число змін використання ОВФ у базовому році ?Орч = (8200*41,4) / (230*1,5) = 339480/345=984 (тис.грн.)
3.1.6 Визначаються додаткові витрати підприємства пов’язані зі збільшенням величини річного робочого часу, виходячи з нормативу додаткових витрат на одну тисячу грн. Вартість ОВФ - 0,1грн у додаткову зміну
?Д рч = 5460*0,0001*41,4=22,6 (тис.грн.) 3.1.7 Визначається зниження собівартості продукції, яке відбувається за рахунок зменшення долі річних амортизаційних відрахувань у вартості продукції. Розрахунок ведеться на 1 грн. продукції. Доля річних амортизаційних відрахувань одиниці обсягу продукції становить: ДАВ б = ?(Бві аі) / Об = 1156,68/8200=0,15 ДАВ пл = ? (Бві аі) / (Об+?Орч) = 1156,68/(8200+984)=0,12 ДАВ – доля амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції (в долях від одиниці); Бві – балансова вартість і-тої групи ОВФ, тис.грн.; аі – норма річних амортизаційних відрахувань і-тої групи ОВФ; О – Обсяг виробництва продукції, тис.грн. 3.1.8. Економія витрат виробництва за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань буде становити:
де - економія річних амортизаційних відрахувань з розрахунку на річний обсяг виробництва продукції річний обсяг виробництва продукції у плановому році, тис. грн. ?В = (0,14-0,12)*(8200+984)=183,68(тис. грн.) 3.1.9 Економія собівартості продукції підприємства у плановому році становитиме:
зниження собівартості продукції під впливом збільшення річного робочого часу використання ОВФ, тис.грн. ?Срч =183,68-22,6=161,08(тис.грн.) 3.2 Методичні рекомендації по обґрунтуванню прискорення оборотності оборотних коштів підприємства 3.2.1 Визначаємо величину вивільнення оборотних коштів за рахунок скорочення тривалості одного обороту за залежністю:
де обсяг реалізації продукції То – тривалість одного обороту ±?Ок=8200/360*8=182,2 (тис.грн.) 3.2.2 Визначення обсягу додаткової продукції, яку можна реалізувати за рахунок збільшення коефіцієнту оборотності на плановий рік.
коефіцієнт оборотності середньорічні залишки оборотних коштів, тис. грн. обсяг реалізації продукції, тис. грн. збільшення обсягу продукції в наслідок збільшення оборотності оборотних коштів, тис. грн. Орпл= 6,4*1450=9321,43(тис. грн.)?Ооб = 9321,43-8200=1121,43(тис.грн) 3.2.3 Економія собівартості за рахунок зменшення долі амортизаційних відрахувань внаслідок збільшення оборотності оборотних коштів буде становити:
де економія річних амортизаційних відрахувань з розрахунку на річний обсяг виробництва продукції річний обсяг виробництва продукції в плановому році, тис. грн. При цьому доля річних амортизаційних відрахувань одиниці обсягу продукції становитиме :
де доля амортизаційних відрахувань в одиниці обсягу продукції балансова вартість і – тої групи ОВФ, тис. грн. норма річних амортизаційних відрахувань і – тої групи ОВФ,% обсяг виробництва продукції ДАВ б= 1156,68/8200=0,141 ДАВ пл= 1156,68/(8200+1121,43)=0,124 ?Соб = (0,141-0,124)*(8200+1121,43)=158,46(тис.грн.) 3.3 Методичні рекомендації з обґрунтування зниження матеріаломісткості продукції: 3.3.1 Обчислюємо норму матеріальних витрат в базовому році на 1 гривню товарної продукції:
де МВ – матеріальні витрати, тис. грн. обсяг випуску продукції, тис. грн.Рм =648/5460=0,118(тис.грн./ тис.грн.)
3.3.2 На плановий рік підприємство планує знизити питомі матеріальні витрати на 3 % . При цьому економія собівартості становить:
?См = (0,118-(0,118*97)/100)*10305,43=36,48( тис.грн.) ОВПпл=Об+?Орч+?Ооб=8200+984+1121,43=10305,43 3.4. Вплив покращення використання виробничих ресурсів підприємства на результати господарської діяльності:
Проектна потужність становить: Пот=480*24=11520 (тис.грн.) Чистий дохід в плановому році визначається за формулою: ЧДпл = ЧД б+ Об ЧДпл = 8200+984+1121,43=10305,43 (тис.грн.) Повна собівартість виробництва продукції в плановому році становить:
Спл = 0,697*10305,43-161,08-158,46-36,48=6826,86 (тис.грн.) Фондовіддача в плановому році становитиме:
Отже, розрахувавши необхідні показники, можна зробити висновок, що підвищення ефективності використання матеріальних активів підприємства позитивно вплинуло на результати його господарської діяльності, а саме внаслідок збільшення річного робочого часу використання ОВФ та оборотності оборотних коштів, товарна продукція зросла з 8200 до 10305,43 тис.грн., тобто на 25%. Одночасно собівартість продукції зростає з 6009,264 до 6826,86 тис.грн., тобто на 13%. Фондовіддача зросла на 20%, продуктивність праці одного робітника – зросла на 25%. Зростає і середньомісячна заробітна плата одного працівника з 154,71 до 194,44 грн. (на 25%). В результаті цих заходів рентабельність продукції підвищилась на 25% і становитиме 75 %. Висновок В умовах ринкової економіки ефективність виробництва на підприємстві пов’язане з проблемою економії всіх видів ресурсів, серед яких важливе місце належить основним виробничим фондам. До недавнього часу у відтворенні та використанні основних виробничих фондів на підприємстві. Це призвело до випередження росту основних виробничих фондів у порівнянні з ростом обсягу виробництва продукції, що призводить до її подорожчання. Крім того спостерігається коефіцієнт вибуття зношених і морально застарілих основних фондів. Поліпшене використання основних виробничих фондів є важливим резервом підвищення ефективності виробництва. Це обумовлено тим, що значні частини витрат, які утворюють собівартість продукції (робіт), пов’язане з використанням основних виробничих фондів. Аналіз та узагальнення методів дозволяє встановити основні шляхи поліпшення використання ОВФ та підвищення фондовіддачі. По-перше, технічне удосконалення і модернізація обладнання. Це досягається за рахунок підвищення потужності верстатів, механізації та автоматизації допоміжних і транспортних операцій. По-друге, збільшення тривалості роботи, обладнання на протязі доби, місяця, року. Досягається за рахунок збільшення змінності роботи, скорочення часу на технічне обслуговування і капітальні ремонти, зменшення простоїв. По-третє, збільшення кількості та питомої ваги діючого обладнання в складі всього обладнання на підприємстві. Інтенсивний шлях поліпшення ефективності використання ОВФ передбачає збільшення продуктивності роботи, тобто кількості продукції (робіт), що виробляється за одиницю часу (робочий час, зміна, доба) на одиницю обладнання. Поліпшення використання ОВФ промисловості пов’язано та супроводжується покращенням умов праці, підвищенням в виробничій діяльності функцій управління механізмами. Список використаної літератури 1. Луцька Н. Визначення ефективності використання оборотних коштів на підприємстві // Агро світ: інформаційно-аналітичний. – Київ. 2007. - №19. – С. 28-30 Бондар Н.М. Економіка підприємства. - К.: А.С.К., 2004. - 399 с. Шваб Л.І. Економіка підприємства - К.: Каравела, 2006. - 583 с. Макаровська Т.П., Бондар Н.М. Економіка підприємства - К.: Міжрегіональна Академія управління персоналом, 2003 - 298 с. Положення (стандарт) бухгалтерського обліку 7 «Основні засоби», затверджене наказом Мінфіну України від 27.04.2000 р. № 92, зареєстрованим у Мін’юсті України 18.05.2000 р. за № 288/4509. Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисципліни “Економіка підприємства” для студентів спеціальності 6.030509 “Облік і аудит" денної, заочної форми навчання. - Рівне: НУВГП, 2010. - 20 с. Економіка підприємства: Навчальний посібник / за ред. Шегди А.В. - К.: Знання - Прес, 2003. - 335 с. Фінанси підприємства, за ред.. Поддерюгіна, К. 2000. Економічний аналіз господарської діяльності підприємств і об'єднань / Під ред. С. Б. Барнгольц., Г.М.Тация.- М.: Фінанси і статистика, 2003р.-408с. http://www.referaty.com.ua/ukr/details/2274/
