РОЗДІЛ 10
ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ В СФЕРІ ЗОВНІШНЬОЕКОНОМІЧНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ
1. Дайте визначення поняття „юридична відповідальність"
Юридична відповідальність за неправомірні дії в сфері правових відносин при здійсненні зовнішньоекономічної дія- іі шості - відповідальність, яка застосовується в особливому процесуальному порядку до суб'єктів неправомірних дій в сфері зовнішньоекономічної діяльності, із застосуванням засобів державного примусу, передбачених санкцією міжнародних та національних норм права.
Юридичну відповідальність застосовують з метою утвердження законності; запобігання неправомірним діям; здійснення правової пропаганди щодо переваг правомірної поведінки; захисту суб'єктивних прав (компенсації спричиненої шкоди і відновлення порушених суб'єктивних прав). Додержання правових норм в сфері правових відносин при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності випливає з інтересів всіх суб'єктів цієї діяльності. Сфера зовнішньоекономічної діяльності не могла б функціонувати, якби її суб'єкти не відповідали за свої дії або не передбачали можливість юридичної иідповідальності.
Які існують підстави для юр.відповідальності в сфері ЗЕД?
Для того, щоб за вчинення неправомірної дії настала юридична відповідальність, необхідні дві умови: неправомірна дія має бути визначена у правовій нормі та фактичне здійснення описаної в правовій нормі неправомірної дії. Таким чином, підставами для юридичної відповідальності в^ сфері зовнішньоекономічної діяльності мають бути:
нормативна підстава (правовий акт) як система правових норм, що регулюють застосування видів юридичної відповідальності;
фактична підстава, як сукупність юридичних факторів, асвідчують скоєння неправомірної дії.
Нормативною підставою застосування юридичної відпові- ності за неправомірні дії в сфері зовнішньоекономічної ьності є „Кримінальний кодекс України", „Кодекс Украї- про адміністративні правопорушення", „Господарський кс" та „Митний кодекси України", інші нормативні акти аїни, що містять правові норми щодо юридичної відповідності за неправомірні дії в сфері зовнішньоекономічної ьності. При визначенні тяжкості юридичної відповідаль- і в сфері зовнішньоекономічної діяльності враховуються характер вчиненої неправомірної дії; характеристика особи, вчинила неправомірну дію, ступінь її вини, майновий стан, авини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
При цьому особлива увага приділяється питанням, що ре- оють підстави і порядок притягнення до юридичної відпо- льності, а також порядок виконання накладених стягнень анкцій. Порядок притягнення до юридичної відповідаль- гі, здійснення юридичної відповідальності та звільнення юридичної відповідальності за неправомірні дії в сфері гішньоекономічної діяльності визначається міжнародними [аціональними процесуальними нормами права. В Україні ядок притягнення до юридичної відповідальності, здійс- ня юридичної відповідальності та звільнення від юридич- відповідальності визначається процесуальними законами ' аїни.
Таблиця 10.1
Обставини, що пом'якшують або обтяжують юридичну відповідальність за неправомірні дії в сфері зовнішньоекономічної діяльності
Обставини, що пом'якшують юридичну відповідальність
Обставини, що обтяжують юридичну відповідальність

1. Щире розкаяння винного.
2. Відвернення винним шкідливих наслідків правопорушення, добровільне відшкодування збитків або усунення заподіяної шкоди.
3. Вчинення правопорушення під впливом душевного хвилювання або при тяжких особистих чи сімейних обставинах.
4. Вчинення правопорушення неповнолітнім.
5. Вчинення правопорушення вагітною жінкою або жінкою, яка має дитину віком до одного року.
1. Продовження протиправної поведінки, незважаючи на вимогу уповноважених на те осіб припинити її.
2. Повторне протягом року вчинення однорідного правопорушення, за яке суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності вже було піддано адміністративному стягненню; вчинення правопорушення суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності, який раніше вчинив злочин.
3. Вчинення правопорушення:
а) в стані сп'яніння;
б) в умовах стихійного лиха або за інших надзвичайних обставин.
4. Втягнення неповнолітнього в правопорушення.
5. Вчинення правопорушення групою осіб.

3. Що розуміють під поняттям «майнова відповідальність»?
Майнова відповідальність - юридична відповідальність за правопорушення, яка застосовується у формі матеріального відшкодування прямих, побічних збитків, упущеної вигоди, моральної шкоди, а також майнових санкцій.
Суб'єктами майнової відповідальності можуть бути Україна, як держава, юридичні та фізичні осудні особи - резиденти і нерезиденти України. Майнова відповідальність означає, що потерпіла сторона може переслідувати порушника - суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності у судовому порядку і, якщо його визнають винним, то порушнику доведеться задовольнити вимоги і виплатити потерпілій стороні компенсацію, яка називається відшкодуванням збитків, або стосовно винного буде визначено якийсь інший засіб судового захисту. При застосуванні майнової відповідальності завжди можна знайти компроміс щодо предмета позову, тобто дійти згоди з позивачем з метою уникнення судового розгляду.
Майнова відповідальність за правопорушення в сфері правових відносин при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності проявляється в таких випадках: "
адміністративно-господарської відповідальності;
цивільно-господарської відповідальності.
6. Що розуміють під поняттям «адміністративно-господарська відповідальність»? Адміністративно-господарська відповідальність - один з видів майнової відповідальності, яка наступає за вчинення адміністративно-господарського правопорушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності та ініціюється уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування у встановленому законом порядку. Адміністративно- господарська відповідальність базується на застосуванні норм „Кодексу України про адміністративні правопорушення", „Митного кодексу України", „Господарського кодексу України", інших законодавчих актів України.
Адміністративно-господарська відповідальність за правопорушення передбачає:
застосування адміністративно-господарських санкцій;
застосування адміністративних стягнень.
)міністративно-господарські санкції - це заходи органі- [но-правового або майнового характеру, спрямовані на инення та ліквідацію наслідків правопорушення в сфері шньоекономічної діяльності. Адміністративно-господар- санкції застосовуються до суб'єктів зовнішньоекономіч- ііяльності органами державної влади та місцевого само- ^вання.
Розрізняють наступні види адміністративно-господарських санкцій за
правопорушення в зовнішньоекономічній сфері:
безоплатне вилучення прибутку (доходу);
адміністративно-господарський штраф;
стягнення зборів (обов'язкових платежів);
при зупинення операцій за рахунками суб'єктів зовніш- сономічної діяльності;
застосування антидемпінгових заходів;
припинення зовнішньоекономічної діяльності;
застосування індивідуального режиму ліцензування;
при зупинення дії ліцензії на здійснення ЗЕДі;
анулювання ліцензії на здійснення зовнішньоекономіч- яльності;
обмеження або призупинення діяльності суб'єкта зов- юекономічної діяльності;
скасування державної реєстрації і ліквідація суб'єкта лньоекономічної діяльності тощо.
зоплатне вилучення прибутку (доходу). Прибуток (доодержаний суб'єктом зовнішньоекономічної діяльності ідок порушення встановлених законодавством правил іення господарської діяльності в цій сфері, а також суми >ваного (заниженого) прибутку (доходу) чи суми подат- їсплаченого за прихований об'єкт оподаткування, підля- вилученню в доход бюджету. Крім того, з даного
суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності передбачається стягнення штрафу.
Штраф як адміністративно-господарська санкція - грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності в сфері зовнішньоекономічної діяльності. До переліку порушень, за які з суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності стягується штраф, відносять порушення термінів зарахування виручки на валютні рахунки резидентів, порушення термінів поставки за імпортними операціями резидентів на умовах відстрочення поставки; порушення термінів ввезення на митну територію України товарів (робіт, послуг) за товарообмінними (бартерними) договорами; ненадан- іїя або несвоєчасне надання інформації про здійснення експорту чи імпорту робіт, послуг за товарообмінним (бартерним) договором до органів державної митної служби; здійснення операцій з валютними цінностями; здійснення розрахунків між резидентами і нерезидентами в межах торговельного обігу без участі уповноваженого банку або у валюті України без отримання індивідуальної ліцензії Національного банку України; порушення вимог з декларування валютних цінностей та іншого майна, що знаходиться за межами України; несвоєчасне подання, приховання або перекручення встановленої Національним банком України звітності про валютні операції; отримання кредитів, позик в іноземній валюті від нерезидентів без реєстрації договорів у Національному банку України тощо.
Стягнення зборів (обов'язкових платежів). У разі порушення суб'єктом господарювання в сфері зовнішньоекономічної діяльності встановлених правил обліку або звітності щодо сплати зборів (обов'язкових платежів) або їх несплати чи неповної сплати сума, яку належить сплатити, стягується до бюджету.
Зупинення операцій за рахунками суб'єктів господарювання. Операції суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності за його
345
х з охороною державного кордону; за незаконне перети- [я або спробу незаконного перетинання державного кор- г України тощо.
Цивільно-господарська відповідальність - майнова відпо- іьність суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності, яка упає за вчинення цивільно-господарського правопору- їя, та ініціюється суб'єктами зовнішньоекономічної дія- сті у відповідності до зовнішньоекономічних договорів грактів). Суб'єктами цивільно-господарської відповідаль- і за правопорушення є суб'єкти зовнішньоекономічної >ності, які несуть майнову відповідальність за порушення і цивільного і господарського права в цій сфері, ивільно-господарська відповідальність настає за умов до- сання наступних принципів:
потерпіла сторона має право на відшкодування збитків пежно від того, чи є застереження про це в зовнішньоеко- чному договорі (контракті);
сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язання, а ж відшкодування збитків не звільняють правопорушника згоди другої сторони від виконання прийнятих зо- гаань;
у зовнішньоекономічному договорі (контракті) неприпу- :ими є застереження щодо виключення або обмеження звідальності сторін договору.
часники зовнішньоекономічної діяльності несуть цивіль- зсподарську відповідальність за правопорушення шляхом >сування до правопорушників цивільно-господарських цій. Цивільно-господарські санкції - заходи впливу на опорушника у сфері зовнішньоекономічної діяльності, в п[ьтаті застосування яких для нього настають несприятли- ономічні або правові наслідки.
До видів цивільно-господарських санкцій за правопору- ія в сфері зовнішньоекономічної діяльності належать:
відшкодування збитків;
штрафні санкції;
оперативно-господарські санкції.
Відшкодування збитків - цивільно-господарські санкції, що передбачають відшкодування витрат, зроблених управненою стороною, втрат або пошкодження її майна, а також не одержаних нею доходів, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності. До складу збитків включаються вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна; додаткові витрати сторони, яка зазнала збитків: штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам; вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо; неодержаний прибуток (втрачена вигода) сторони, яка зазнала збитків; матеріальна компенсація моральної шкоди.
При визначенні розміру збитків враховуються ціни, що існували за місцем виконання зобов'язання на день задоволення боржником у добровільному порядку вимоги сторони, яка зазнала збитків, а у разі, якщо вимогу не задоволено у добровільному порядку, - на день подання до суду відповідного позову про стягнення збитків або на день винесення рішення суду. Сторони господарського зобов'язання мають право за вза- < мною згодою заздалегідь визначити погоджений розмір збитків, що підлягають відшкодуванню, у твердій сумі або у вигляді відсоткових ставок залежно від обсягу чи строків невиконання зобов'язань.
Учасник господарських відносин в сфері зовнішньоекономічної діяльності, який вчинив господарське правопорушення, зобов'язаний вжити необхідних заходів щодо запобігання збиткам у зовнішньоекономічній сфері інших учасників цих відносин або щодо зменшення їх розміру, а у разі, якщо збитків завдано іншим суб'єктам, - зобов'язаний відшкодувати збитки у добровільному порядку. Сторона, яка порушила своє зобов'язання або напевно знає, що порушить його при настанні строку виконання, повинна невідкладно повідомити про це другу сторону. У протилежному випадку, ця сторона позбавляється права посилатися на невжиття другою сторо-
355
шлати за зобов'язанням, яке виконано неналежним чи- або достроково виконано боржником без згоди другої они; відстрочення відвантаження продукції чи виконання т внаслідок прострочення виставлення акредитива плат- )м, припинення видачі банківських позичок тощо; відмова управненої сторони від прийняття подальшого >нання зобов'язання, порушеного другою стороною; встановлення в односторонньому порядку на майбутнє іткових гарантій належного виконання зобов'язань сторо- , яка порушила зобов'язання; зміна порядку оплати по- , (продукції, робіт); переведення платника на попередню іту продукції (робіт, послуг) або на оплату після перевірки сості тощо;
відмова від встановлення на майбутнє господарських [осин із стороною, яка порушує зобов'язання, [ідставою для застосування цивільно-господарських санк- до правопорушника в сфері зовнішньоекономічної діяль- гі є факт порушення господарського зобов'язання другою юною зовнішньоекономічного договору (контракту). Опе- івно-господарські санкції застосовуються стороною, яка ^рпіла від правопорушення, у позасудовому порядку та без ереднього пред'явлення претензії порушнику зобов'я- ія. У разі незгоди із застосуванням оперативно-госпо- зької санкції зацікавлена сторона може звернутися до суду явою про скасування такої санкції та відшкодування збит- завданих її застосуванням. Оперативно-господарські сан- можуть застосовуватися одночасно з відшкодуванням гків та стягненням.
Кримінальна відповідальність - юридична відповідаль- гь, яка наступає за вчинення суспільно-небезпечного діян- що містить склад злочину, передбаченого „Кримінальним ;ексом України". Суб'єктами кримінальної відповідальності можуть бути лише фізичні осудні особи. Юридичні особи не можуть нести кримінальної відповідальності. За законодавством України кримінальна відповідальність за вчинення злочинів у сфері зовнішньоекономічної діяльності може бути покладена як на громадян України, так і на іноземців та осіб без громадянства. Кримінальна відповідальність застосовується у формі кримінального переслідування, а в разі засудження суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності - у формі покарання.
Покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання не має на меті завдати фізичних страждань або принизити людську гідність: особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувачувальним вироком суду. При призначенні покарання суд може визначити обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання засудженого. Перелік таких обставин наведено в табл. 10.2.
До осіб, визнаних у вчиненні злочину в сфері зовнішньоекономічної діяльності, судом можуть бути застосовані такі види покарань:
покарання, не пов'язані з обмеженням і позбавленням волі;
покарання, пов'язані з обмеженням і позбавленням волі.
Всі покарання в сфері зовнішньоекономічної діяльності
об'єднані в три групи:
основні - громадські роботи, виправні роботи, арешт, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк, довічне позбавлення волі;
додаткові - позбавлення спеціального звання, рангу, чину або кваліфікаційного класу та конфіскація майна;
змішані - такі, що можуть застосовуватися як основні, як додаткові - штраф, позбавлення права обіймати певні ци або займатись певною діяльністю.
Таблиця 10.2
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання засудженого за злочини в сфері зовнішньоекономічної діяльності
Обставини, пом'якшують покарання Обставини, які обтяжують покарання
Зявлення із зізнанням, щире гя або активне сприяння роз- гю злочину.
Добровільне відшкодування за- ого збитку або усунення запо- )ї шкоди.
Вчинення злочину неповноліт-
ВЧинення злочину жінкою в вагітності.
Вчинення злочину внаслідок тяжких особистих, сімейних лих обставин.
Вчинення злочину під впливом ззи, примусу або через мате- ну, службову чи іншу залеж-
Вчинення злочину під впливом юго душевного хвилювання, тканого неправомірними або пьними діями потерпілого, инення злочину з перевищен- іеж крайньої необхідності, конання спеціального завдан- юпередження чи розкриття інної діяльності організованої і чи злочинної організації, іання з вчиненням злочину у щах, передбачених „Криміналі кодексом України" тощо.
1. Вчинення злочину особою повторно та рецидив злочинів.
2. Вчинення злочину групою осіб за попередньою змовою.
3. Вчинення злочину на ґрунті расової, національної чи релігійної ворожнечі або розбрату.
4. Вчинення злочину у зв'язку з виконанням потерпілим службового або громадського обов'язку.
5. Тяжкі наслідки, завдані злочином.
6. Вчинення злочину щодо особи, яка перебуває в матеріальній, службовій чи іншій залежності від винного.
7. Вчинення злочину з використанням малолітнього або особи, що страждає психічним захворюванням чи недоумством.
8. Вчинення злочину з особливою жорстокістю.
9. Вчинення злочину особою, що перебуває у стані алкогольного сп'яніння, або у стані, викликаному вживанням наркотичних або інших одурманюючих засобів тощо.
360
За один злочин може бути Призначено лише одне основне покарання. До основного покар,ання може бути приєднане одне чи кілька додаткових покарашь у випадках ха порядку, передбаченому „Кримінальним ко,дексом україни".
До кримінальної відповідал\ності не пов'язаноі 3 обмеженням і позбавленням волі, ^ сфері зовнішньоекономічної діяльності відносяться такі види^ покарання:
штраф;
позбавлення права обіймат;и певні посади або займатись певною діяльністю;
громадські роботи;
виправні роботи;
конфіскація майна.
Штраф як вид покарання згу ВЧИНЄний злочин - грошове стягнення, що накладається суд^ом у ВИПадках і межах, встановлених „Кримінальним кодеіксом україни". За вчинений злочин в сфері зовнішньоеконо^ічної діяльності передбачено: штраф від ЗО до 1000 неоподат*овуваних мінімумів доходів громадян за вчинення наступних^ ЗЛОчинів: ухилення від повернення виручки в іноземній вал юті. незаконне відкриття або використання за межами України валЮтних рахунків; незаконне ввезення на територію Ук^аіни віДХодів і вторинної сировини; ввезення творів, що пропагують культ насильства і жорстокості; ввезення, збут і Розповсюдження порнографічних предметів; порушення поря^ку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають експортному контролю; опір працівникові влади, працівником правоохоронного органу, члену громадського формуванню 3 охорони державного кордону або військовослужбовцеві; Незаконне використання символіки Червоного Хреста і Червово Півмісяця тощо.
Позбавлення права обіймати ^евні поса^и аб0 займатись певною діяльністю - покарання, позбавляє права засудженого на обіймання певної посаду або зайняття певною діяльністю в сфері зовнішньоекономічної діяльності на певний строк згідно з „Кримінальним ко^ексом україни". Таке покаявний кордон України тощо. Перелік майна, що не підля- онфіскації, визначається законом України. ) До кримінальної відповідальності, пов'язаної з обмежен- ібо позбавленням волі, відносяться такі види покарання:
арешт;
обмеження волі;
позбавлення волі на певний строк;
довічне позбавлення волі.
іешт - тримання засудженого в умовах ізоляції терміном дного до шести місяців. За своєю природою арешт є різ- дом позбавлення волі на короткий строк, що полягає в манні засудженого в умовах ізоляції і має здійснити на з шоковий виправний вплив. Арешт допустимо застосо- ги до всіх засуджених, в тому числі до непрацездатних осіб пенсійного віку тощо.
зешт як вид покарання в сфері зовнішньоекономічної ді- ?сті застосовується в наступних випадках: за незаконне ристання знака для товарів і послуг, фірмового наймену- я, кваліфікаційного зазначення походження товару; призвання працівника транспорту до невиконання своїх слу- іих обов'язків; порушення правил безпеки дорожнього або експлуатації транспорту особами, які керують гпортними засобами; опір представникові влади, праців- ві правоохоронного органу, члену громадського форму- я з охорони громадського порядку і державного кордону; ини проти осіб і установ, що мають міжнародний захист юза вчинення дій) тощо.
бмеження волі - тримання особи в кримінально- навчих установах відкритого типу без ізоляції від суспі- *а в умовах здійснення за нею нагляду з обов'язковим за- нням засудженого до праці. Обмеження волі справляє кий вплив на засудженого: він обмежується в свободі пе- вання і виборі місця проживання; він обов'язково залуча- і до праці. Обмеження волі є строковим покаранням, - ^ призначатися судом на строк від одного до п'яти років.
364
В зовнішньоекономічній сфері даний вид покарання застосовується у разі ухилення від повернення виручки в іноземній валюті; незаконного відкриття валютних рахунків або використання за межами України валютних цінностей ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів; незаконного виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма; незаконного використання знака для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікаційного зазначення походження товару; порушення законодавства про захист рослин; порушення ветеринарних правил; порушення правил поводження з вибуховими, легкозаймистими та їдкими речовинами або радіоактивними матеріалами; незаконного ввезення на територію України відходів і вторинної сировини; ввезення, збут і розповсюдження порнографічних предметів; незаконного придбання, зберігання, перевезення прекурсорів; порушення правил боротьби з епідеміями; порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами; порушення порядку здійснення міжнародних передач товарів, що підлягають державному експортному контролю; опір представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони державного кордону тощо.
Позбавлення волі на певний строк - примусова ізоляції засудженого та поміщення його на певний строк у кримінально- виправну установу. Це основне покарання може застосовуватися на строк від одного року до п'ятнадцяти залежно від ступеня тяжкості злочину.
За злочин невеликої тяжкості передбачається позбавлення волі на строк не більше 2-х років або більш м'яке покарання. До таких злочинів в сфері зовнішньоекономічної діяльності віднесені ухилення від повернення виручки в іноземній валюті; незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків, вчинених повторно або за попередньою змовою осіб; ввезення на територію України чи транзит через її територію відходів і вторинної сировини без належного до-
365
савного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх >ністю щодо охорони громадського порядку, іраність злочинного діяння та інші кримінально-правові ідки в сфері зовнішньоекономічної діяльності визнача- я лише „Кримінальним кодексом України", дтання про кримінальну відповідальність в зовнішньо- омічній сфері вирішується в залежності від того, на тери- України чи за її межами здійснено злочин. Особи, які или злочин на території України, підлягають криміналь- ідповідальності за кримінальним законодавством Украї- Іноземці, які вчинили злочини на території України і засу- і за них на підставі „Кримінального кодексу України", гть бути передані для відбування покарання за вчинений ш тій державі, громадянами якої вони є, якщо така пере- передбачена міжнародними договорами України. ! іє свою специфіку засудження особи за вчинення злочи- і межами України. Громадяни України та особи без гро- іства, що постійно проживають в Україні, які вчинили [ни за її межами, підлягають кримінальній відповідаль- за „Кримінальним кодексом України", якщо інше не печено міжнародними договорами України. Ці особи не ть бути видані іноземній державі для притягнення до нальної відповідальності та віддання до суду. Якщо ж зазначені особи зазнали кримінального покарання за ме- України, вони не можуть бути притягнені в Україні до нальної відповідальності за ці злочини. Іноземці або без громадянства, що не проживають постійно в Украї- і вчинили злочини за її межами, підлягають в Україні зідальності за „Кримінальним кодексом України" у ви- х, передбачених міжнародними договорами, або якщо вчинили особливо тяжкі злочини проти прав і свобод дян України або інтересів України.
земці та особи без громадянства, що постійно прожива- Україні, які вчинили злочини поза межами України і /вають на її території, можуть бути видані іноземній
368
державі для притягнення до кримінальної відповідальності і віддання до суду або передані для відбуття покарання, якщо така видача або передача передбачені міжнародними договорами України.
Контрольні запитання та завдання для самоперевірки
знань:
1. Дайте визначення поняття „юридична відповідальність".
2. Які існують підстави для юридичної відповідальності в сфері зовнішньоекономічної діяльності?
3. Що розуміють під поняттям „майнова відповідальність"?
4. Назвіть ознаки майнової відповідальності в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
5. Які існують види майнової відповідальності?
6. Що розуміють під поняттям „адміністративно-господарської відповідальності"?
7. Які передбачають санкції при впровадженні адміністративно-господарської відповідальності?
8. Назвіть види адміністративно-господарських санкцій, що застосовують за правопорушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
9. Назвіть види адміністративних стягнень, що застосовують за правопорушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
10. Що розуміють під поняттям „цивільно-господарська відповідальність"?
11. Які існують види цивільно-господарських санкцій за правопорушення в сфері зовнішньоекономічної діяльності?
12. Дайте визначення поняття кримінальна відповідальність.
13.Назвіть ознаки кримінальної відповідальності в сфері зовнішньоекономічної діяльності.
14.Які ви^и покарань застосовують до осіб, визнаних у вчиненні злочину в сфері зовнішньоекономічної діяльності?
15. Назвіте види покарань, які відносять до кримінальної відповідальність, не пов'язаної з обмеженням і позбав- ленняц волі?
16. Назвіте види покарань, які відносять до кримінальної відповідальності, пов'язаної з обмеженням або позбавлення^ Волі.
17. Назвіте органи, які мають право розглядати справи про юридичну відповідальність та накладати стягнення.
18. Які обСТавини пом'якшують покарання засудженого за злочиц в сфері зовнішньоекономічної діяльності?
19. Які о^стаВини обтяжують покарання засудженого за злочин в сфері зовнішньоекономічної діяльності? .
20. Охарактеризуйте особливості притягнення до кримінальної відповідальності іноземних громадян, які вчинили злочин на території України.
370
СТИСЛИЙ ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК
Автономія волі - принцип, згідно з яким учасники правовідносин з іноземним елементом можуть здійснити вибір права, що підлягає застосуванню до відповідних правовідносин.
Акт правовий - юридичний документ компетентного органу компетентного органу світової спільноти або держави, у якому закріплено обов'язкове правило поведінки загального характеру.
Акти юридичні - дії, що безпосередньо свідомо спрямовані на досягнення певного правового результату, тобто виникнення, зміну або припинення правовідносин.
Аудит - перевірка публічної бухгалтерської звітності, обліку, первинних документів та іншої інформації щодо фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання з метою визначення достовірності їх звітності, обліку, його повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам.
Баланс платіжний - співвідношення між сумою грошових надходжень, отриманих країною з-за кордону, і сумою здійснених нею платежів за кордон протягом певного періоду.
Боржник - будь-яка фізична або юридична особа, яка за рішенням іноземного суду зобов'язана виконати певні дії на користь чи в інтересах стягувача.
Брокер (посередник) митний - підприємство-резидент, що здійснює декларування товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, і має ліцензію на право здійснення митної брокерської діяльності, видану спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи.
Валюта іноземна - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іно-
371