Зміст.
Вступ
I. Вибір та обґрунтування підприємницької ідеї
1.1. Вибір підприємницької ідеї
1.2. Бізнес-план.
1.2.1. Характеристика товару чи послуги.
1.2.2. Маркетинговий план.
1.2.3. Юридичний план.
1.2.4. Виробничий план.
1.2.5. Організаційний план.
1.2.6. Фінансовий план.
1.2.7. Оцінка ризику та страхування.
II. Організаційні заходи по створенню суб’єкта підприємництва.
2.1. Державна реєстрація суб’єкта підприємства.
2.2. Вибір банківської установи та відкриття рахунку в банку
2.3. Отримання дозволу на виготовлення печаток та штампів.
2.4. Отримання дозволів на право здійснення підприємництва
2.5. Майнове забезпечення підприємства
2.6. Страхування підприємства
Висновок
Список літератури
Додатки


Вступ
В умовах ринкових відносин центр економічної діяльності переміщається до основної ланки всієї економіки країни - підприємства. Саме на цьому рівні створюється потрібна суспільству продукція, надаються необхідні послуги. На підприємстві зосереджені найбільш кваліфіковані кадри. Тут вирішуються питання економічного витрачення всіх видів ресурсів, застосування високопродуктивної технології, прогресивної техніки, забезпечується зниження витрат виробництва, реалізація продукції, формується прибуток тощо.
У сучасному світі відбуваються глобальні зміни в системі суспільного виробництва. Здійснюється перехід від виробництва масового споживання до диверсифікованого споживання. Сучасні технології, і особливо інформація, дають можливість виробляти невеликі партії багатоваріантної продукції для задоволення різноманітних смаків споживачів. Необхідною умовою існування підприємства стають постійні інновації та зміни. Посилюється внутрішня нестабільність функціонування організаційно-виробничих систем.
Взагалі, підприємство – це самостійний суб’єкт господарювання, створений компетентним органом державної влади або органом місцевого самоврядування, або іншими суб’єктами для задоволення суспільних та особистих потреб шляхом систематичного здійснення виробничої, науково-дослідної, торгівельної, іншої господарської діяльності в порядку передбаченому Господарським кодексом та іншими законами.
Підприємства можуть створюватися як для здійснення підприємництва, так і для некомерційної господарської діяльності. Підприємство, якщо інше не встановлено законом, діє на основі статуту. Підприємство не має у своєму складі інших юридичних осіб
Підприємство є юридичною особою, має відокремлене майно, самостійний баланс, рахунки в установах банків, печатку зі своїм найменуванням та ідентифікаційним кодом.
1.1. Вибір підприємницької ідеї.
На мою думку створення підприємства деревообробної галузі має відчутні переваги перед підприємствами іншої галузі в нашій місцевості. Тому що тут вигідне географічне розташування для подібних підприємств, оскільки наявна потужна сировинна база (велика кількість високоякісного лісу), яка, до того всього, розташована поряд, що спрощує доставку сировини та матеріалів, при чому витрати на перевезення будуть мінімальні. Також позитивним чинником є значна кількість організацій, які займаються заготівлею та первинною обробкою деревини, а отже, підприємство матиме мобільне та безперебійне постачання сировиною та матеріалами за помірними цінами, завдяки конкуренції між даними організаціями.
На даний час збільшується кількість споживачів продукції деревообробної галузі на внутрішньому ринку. Крім того останнім часом в країнах Європи проявляється тенденція раціонального використання лісових ресурсів, тобто, західним виробникам вигідніше придбати сировину та матеріали за кордоном, ніж сплачувати величезну кількість коштів за отримання дозволу на заготівлю лісу у своїй країні. В Україні це коштує значно дешевше і взагалі ці питання є недостатньо врегульовані. Зважаючи на вище сказане наше підприємство не відчуватиме нестачі в споживачах продукції, як на внутрішньому так і на зовнішньому ринку.
Щодо трудових ресурсів, то в нашій місцевості присутня значна чисельність безробітних, кваліфікованих робітників, а також інженерно-технічних кадрів, що додає підприємству привабливості. Отже, наша організація буде в змозі забезпечити себе дешевою робочою силою.
Щодо законодавчих та нормативних актів, що регулюють даний вид підприємницької діяльності, то попередньо відомо, що вона ґрунтується на таких основних законах України, як : « Про власність », « Про податок на додану вартість », « Про господарські товариства », Господарський кодекс, Цивільний кодекс, і інші.
1.2. Характеристика товару чи послуги.
Товар – продукт праці призначений для задоволення суспільних потреб, який з допомогою ринку, завдяки споживчій вартості, продається, тобто, обмінюється на гроші, за ту ціну, яку споживач вважає за доцільне витратити на даний вид товару.
Наше підприємство буде спеціалізуватися на заготовці дубовій та пиломатеріалах. Даний вид товару призначений задовольнити такі потреби, як будівництво, ремонт та оздоблення житлових, виробничих та іншого типу будівель. Останнім часом спостерігається значний спад, так званої, « пластикової моди » – це коли кілька років тому замість виробів з деревини повсюдно використовувалися пластикові вироби, які, плюс до всього, є порівняно значно дешевші. Хоча в Україні цей спад менш помітний, в країнах Європи ця тенденція є яскраво вираженою. Це пов’язано з тим, що численні дослідження виявили шкідливість та загрозу для здоров`я при оздобленні житла повністю пластиком.
Оскільки наше підприємство має намір налагодити тісні зв’язки з закордонними споживачами, то все вище сказане є досить позитивним чинником. Крім того ми матимемо переваги над конкурентами, основною з яких є прийнятна ціна наших товарів, що досягатиметься за рахунок низької собівартості. Щодо інших показників, то вироби з деревини, а особливо з дуба, є досить довговічними та надійними і можуть використовуватися протягом досить довгого періоду за умови належного догляду. Щодо естетичності, то наш товар не є закінченим, тобто остаточного вигляду йому надаватимуть підприємства-споживачі. А екологічність буде відповідати всім законодавчим нормам, фіто-санітарним вимогам та вимогам покупця, бо це є необхідною умовою для тісної і постійної співпраці і взагалі стабільної та легальної діяльності підприємства.
Наш товар не є новинкою тому наявність патентів чи авторських свідоцтв, що захищають особливості технології, непотрібна. Але є тут і позитивний фактор, це те, що товар не потребуватиме широкої реклами.
Оскільки сама заготовка буде багатьох розмірів, а оплата буде здійснюватися за 1 м. куб. з урахуванням сорту та розміру, то питання про орієнтовну ціну товару та величину прибутку одиниці товару є досить тяжким. Щодо витрат, то, як було описано в обґрунтуванні підприємницької ідеї, вони, завдяки низькій вартості сировини, матеріалів та робочої сили, мають бути доволі низькими, а ціна завдяки співпраці з іноземними споживачами – високою, а отже і прибуток буде досить високим.
Щодо сервісу, то наша фірма буде підтримувати його на високому рівні, щоб зберегти клієнтів та привабити нових. Зокрема активно впроваджуватиметься можливість виробництва на замовлення, що є більш зручним для клієнтів. А також обов’язковою умовою є виготовлення замовлень в строк, без затримки та швидкість та оперативність завантаження та оформлення документів.





1.2.2. Маркетинговий план.
Для початку визначимо межі сегменту ринку.
Сегмент ринку – це група покупців, що однаково реагують на певний товар (послугу).
Сегментація ринку – це поділ ринку на окремі частини за певними ознаками ( групами покупців зі спільними потребами, характеристиками їх поведінки, певними видами товарів тощо).
Оскільки в нашому випадку існують попередні домовленості з закордонними організаціями – споживачами, то просегментувати ринок не можливо. Орієнтовний попит на товар можна визначити за формулою :
N= g x n x a., де:
g – річна потреба одного споживача, в товарних (натуральних) одиницях.
n – чисельність потенційних споживачів.
а – частка ринку, яку може здобути новостворене підприємство
g =600 м.куб. n = 4. a = 0.2.
N = 600 * 4 * 0.2 = 480 м. куб.
Далі визначимо ціну виробника (Цв) та споживача (Цс) .
Ціна споживача визначається за формулою: Цс = Ца * [ 1 + ( Кя – 1) *В], де Ца – ціна товару-аналогу. Кя – коефіцієнт якості. В – коефіцієнт боніфікації.
Для визначення Кя побудуємо таблицю:
Цс = 1932 * [1 +( 1,192 – 1) * 0,6] = 2154,57 грн
Ціну виробника знайдемо за формулою Цв = С * (1 + R/100), де
С – собівартість нового товару.
R – рівень рентабельності.
Цв = 1835,40 * ( 1 + 15 / 100 ) = 2110,71 грн
Отже, наш товар можна продавати за ціною 2125 грн за 1 м. куб., яка перевищує ціну виробника, а отже підприємство буде досить прибутковим. Ця ціні є вищою ніж у товарів-аналогів, але наш товар має кращі споживчі характеристики ніж товари конкурентів ( це показано в таблиці)
Щодо методів стимулювання продажу то можна запровадити знижки для постійних клієнтів, яку купують найбільші за обсягом партії.
Для формування позитивної громадської думки про підприємство і товари, для підтримки позитивного іміджу постійно проводяться різні заходи (іміджева реклама в інформаційно – довідковій періодиці, поширення безкоштовних листівок серед населення та клієнтів) використовуються також елементи корпоративної культури підприємства, оскільки успіх організації чи підприємства залежить не тільки від технології і техніки менеджменту, організації бухгалтерського обліку, планування та інше, а й від таких якостей, як стиль управління і культура організації, які панують в її підприємницькій діяльності. Значення підприємства визначається не тільки розмірами активної частини балансу, а й нематеріальними факторами, такими як “культура підприємства”, в якій проявляються “характер”, “дух” або “стиль” фірми, її індивідуальність.
Щодо реклами то вона потрібна для знаходження нових клієнтів – у своєму регіоні, що значно спростить доставку товару.
Оскільки ми реалізуємо товари за кордон, то потрібно привести відомості про оцінку патентознавцями патентної чистоти товарів

1.2.3. Юридичний план.
При виборі організаційно правової форми підприємництва потрібно розглянути переваги та недоліки різних форм підприємництва за чинниками, які можна розділити на чотири розділи : управління, майнові відносини, фінанси, заснування організаційно правової форми. Найбільш доцільним для нас буде заснування акціонерного товариства. Розглянемо переваги та недоліки.
Управління : основними перевагами є кваліфікованість та відсутність конфліктів між власниками, що сприятиме іміджу підприємства і є просто необхідним для довгострокового співробітництва. Оперативність та мотивацію, які мають гірші показники ніж в інших формах підприємництва, можна підвищити за рахунок матеріальних та моральних стимулів.
Щодо майнових відносин та питань пов’язаних з фінансами, то тут АТ має величезні переваги над іншими формами. Зокрема легше знайти потрібну величину коштів для налагодження виробництва, а також плюсом є те, що вихід акціонера не призводить до зменшення статутного фонду і ін.
Окремі труднощі пов’язані з заснуванням, зокрема мінімальний розмір статутного фонду становить 1250 мінімальних зарплат. Але ці та інші витрати згодом будуть покриті завдяки прибуткам, які буде отримувати підприємство завдяки іншим позитивним чинникам.
Оскільки ми плануємо створити закрите акціонерне товариство, то установчим документом буде статут, який має складатися з таких основних розділів ( статей ) :
Загальні положення.
Мета та предмет діяльності Товариства.
Юридичний статус.
Засновники та акціонери Товариства.
Статутний фонд Товариства, акції Товариства.
Майно, доходи, прибуток та збитки Товариства.
Відповідальність Товариства.
Органи управління Товариством та їх посадові особи.
Загальні збори Товариства.
Посадові особи органів управління Товариством, виконавчий орган Товариства.
Ревізійна комісія.
Повноваження трудового колективу.
Зовнішньоекономічна діяльність.
Облік та звітність.
Припинення діяльності Товариства.
Внесення змін до установчих документів.
Усі питання, які можуть виникнути при функціонуванні нашого ЗАТ, можна вирішити спираючись на статут у розділах якого вони описані.





1.2.4. Виробничий план.
Основними питаннями даного розділу є:
виробнича кооперація;
планові обсяги виробництва;
необхідні виробничі ресурси;
планові виробничі витрати;
Розглядаючи питання виробничої кооперації необхідно вказати з яких основних компонентів складатиметься новий товар та визничитись чи доцільною є виробнича кооперація. Оскільки наш товар не є кінцевим продуктом споживання, а виготовляється та реалізується для подальшої переробки та випуску споживчих товарів, то всі етапи виробництва відбуватимуться силами самого підприємства.
Згідно з організаційним планом заснування підприємства розгортання підприємства до обсягів, що забезпечать розрахунковий попит триватимуть три місяці. Відповідно обсяг виробництва у натуральних одиницях буде розраховуватися за формулою : Nt = (Nn /12)*(t / T+1), де
Nt – розрахунковий попит визначений у маркетинговому плані.
T – термін розгортання виробництва ( Т = 3 міс.).
t – порядковий номер місяця.
Тепер розрахуємо обсяги виробництва для перших чотирьох місяців:
N1 = (480/12) * (1/4) = 10 м. куб. N2 = 20 м. куб. N3 = 30 м.куб. N4 =40.м.куб
Відповідно валові доходи визначатимуться за формулою: ВД = Nt * Ц, і становитимуть: ВД1 = Nt * Ц = 10 * 2125 = 21250. грн. ВД2 = 42500. грн. ВД3 = 63750. грн. ВД4 = 85000. грн.
Після освоєння продукції і ринку, обсяги виробництва у вартісному вираженні будуть визначатися за формулою : Q = Nn * Ц.
Q = 480 * 2125 = 1020000 грн.
Чисельність персоналу необхідна для забезпечення попиту визначається за формулою : Ч = Q /q, де
q – середньостатистична продуктивність праці в аналогічних виробництвах. (20-30 тис. грн./люд.).
Ч = 1020000 / 25000 = 41 чол.
Потреба в основних фондах першої групи визначається за формулою : Всб = (b * S * (1 + y) * Ч) / n3 , де :
b – середня вартість 1 м. кв. виробничої площі;
S – середня площа в розрахунку на одне робоче місце (6-12 м. кв.);
у – відношення вартості споруд та інших складових пасивної частини до вартості будівель (у = 0,15 – 0,3);
Ч – чисельність працюючих, чоловік;
n3 – кількість змін.
Всб = (1000 * 10 * (1 – 0,2) * 41) / 2 = 164000. грн.
Потреба в основних засобах другої групи визначається за формулою : Bn = bn * Ч + ё * By, де :
bn – вартість офісного обладнання, транспортних засобів, тощо з розрахунку на 1 керівника;
Ч – чисельність управлінського персоналу (<=15 %);
ё – відношення вартості приладів до вартості устаткування (= 0,1 – 0,15);
By – вартість устаткування.
Для знаходження Bn потрібно спочатку розрахувати потребу в основних засобах третьої групи (Ву) за формулою : Ву = (ф * (1 + п) * Ч) / n3, де :
ф – середня вартість машин і устаткування на робочому місті в аналогічних виробництвах;
п – відношення вартості інших знарядь праці цієї групи до вартості машин і устаткування (п = 0,15 – 0,2);
n3 – кількість змін.
Ву = 8000 * (1 + 0,15) * 41 / 2 = 188600. грн.
Маючи значенн Ву ми можемо обрахувати потребу в основних засобах другої групи : Bn = 5000 * 6 + 0,1 * 188600 = 48860 грн..
Собівартість 1 м. куб. Заготовки дубової після освоєння виробництва при рентабельності 15% визначається за формулою: Сn = (Ц * 100) / (100 + r)
Сn = (2125 * 100) / (100 + 15) = 1847,83. грн.
Собівартість одиниці продукції буде складати Со = 1,5 * Сn = 1,5 * 1847,83 = = 2771,75. грн.
Собівартість в 2, 3, 4 місяцях буде обчислюватись за формулою :
Ct = Co – ((Co – Сn ) / T) * (t – 1).
С2 = 2771,75 – ((2771,75 – 1847,83) / 3 ) * (2 – 1) = 2463,78.грн.
С3 = 2771,75 – ((2771,75 – 1847,83) / 3 ) * (3 – 1) = 2155,81. грн.
С4 = 2771,75 – ((2771,75 – 1847,83) / 3 ) * (4 – 1) = 1848,54. грн.
Щодо найму працівників, то зважаючи на те, що на даний час існує значне безробіття проблем з пошуком потрібних працівників небуде. Щодо виробничих споруд, то частину з них для спільного використання нададуть окремі акціонери, а решту можна орендувати.




1.2.5. Організаційний план.
В організаційному плані потрібно розробити плани організації та розвитку підприємства, управління підприємством, а також кадрового забезпечення. Щодо організації та розвитку підприємства, то існує 4 основні покупці : Alexis (Угорщина), BOROVI-JEGER BT (Угорщина), Kastro&Filhos (Португалія), Europarqet (Польща), з якими підприємство має попередні домовленості, щодо поставок продукції.
Щодо управління підприємством : наше підприємство є юридичною особою і діє на основі статуту, має самостійний баланс і розрахунковий рахунок. Продукція, яка виробляється відповідає ДСТУ.
Організаційна структура – це логічні співвідношення рівнів керування і функціональних галузей, організовані так, щоб забезпечити ефективне досягнення мети. Структура товариства (рис. 1.1) відповідає поставленій меті та місії підприємства і сприяє стабільному функціонуванню підприємства.
Заступник директора з ЗЕД
Головний
бухгалтер
Заступник директора з виробництва
Відділ матеріально-технічного забезпечення
Матеріально-технічні
склади
Бухгалтерія
Зміна-1
Зміна-2
Директор
Відділ збуту






Рис. 1.1 Організаційна структура ЗАТ „УЛПК”.
Очолює підприємство директор, в чиї повноваження входить проведення всього управління діяльність комплексу, включаючи найм потрібних працівників для здійснення даної діяльності, формування та розподіл прибутків та інші обов’язки. Директору безпосередньо підпорядковуються: заступник директора з зовнішньоекономічної діяльності, головний бухгалтер, головний механік та заступник директора з виробництва. Головний механік займається діяльністю, яка пов’язана з використанням автотехніки, її обслуговуванням, ремонтам, утриманням. Він рекомендує директору, яку техніку необхідно купити. Йому підпорядковується автопарк.
Заступник директора з виробництва керує роботою двох змін в цеху. Він вирішує питання найму, звільнення (узгоджуючи їх з директором), дотримання трудової дисципліни, перевіряє працівників на відповідність робочому місцю, організовує виробництво продукції, перевіряє її якість. Його безпосередніми підлеглими є майстри змін.
Головний бухгалтер вирішує всі питання економічної та фінансової сфери на підприємстві (заробітна плата, податки, фінансова звітність, баланс). Він керує роботою бухгалтерії і звітує перед директором.
Заступник директора з зовнішньоекономічної діяльності займається комерційними питаннями підприємства. Він організовує постачання підприємства якісною сировиною та матеріалами, відповідає за зберігання та збут продукції. Постійно відшуковує нових більш вигідних постачальників та покупців. Йому підпорядковується відділ матеріально – технічного забезпечення, відділ збуту та матеріально – технічний склад.
Така організаційна структура дозволяє працівникам легко визначити своє місце на підприємстві та питання підпорядкування, що дозволяє ефективно працювати для досягнення основної мети ЗАТ „УЛПК”.
Забезпечення трудовими ресурсами для нашого підприємства можна розглянути в таблиці № 1.2
Таблиця № 1.2 „Забезпечення трудовими ресурсами”
Структурний аналіз зарплати адміністративно-управлінського персоналу більш детально за місяць можна розглянути в таблиці № 1.3.
Таблиця № 1.3. „ Структурний аналіз зарплати АУП ”.



























1.2.7. Оцінка ризику та страхування.
Основною метою діяльності ЗАТ „УЛПК” є отримання стабільного прибутку.
Як і будь-яке інше наше підприємство ризикує отримати збитки при здійсненні своєї діяльності.
Ризик—це не тільки розрахована можливість зазнати не передбачуваних збитків внаслідок впливу несприятливих подій, а також і стиль ділової поведінки, яка обрана підприємцем на основі оцінки ситуації та можливості зазнати збитків.
Основні види ризиків, які загрожують ЗАТ „УЛПК” це:
фінансовий ризик (при здійсненні фінансово-кредитних операцій, проявляється в основному у вигляді інфляційного, процентного та кредитного);
комерційний ризик ( при реалізації товарів, виникає при нездатності підприємця використовувати організаційно-технологічний та юридичний потенціал фірми у сфері реалізації товарів власного виробництва та товарно-матеріального забезпечення підприємства з метою максимізації майбутніх доходів);
виробничий ризик (при виробництві продукції, виникає у зв’язку з вимушеними перервами у технологічному процесі, виходом з ладу виробничих фондів, втратою обігових засобів, несвоєчасними поставками сировини, матеріалів та обладнання ).
Для страхування від даних ризиків ЗАТ „УЛПК” здійснює такі заходи: тримає свої грошові кошти в різних банках та у різній валюті (USD, EURO, UAH), заключено довгострокові контракти з іноземними покупцями на жорстких умовах, заключено контракти на поставку сировини та матеріалів з різними постачальниками, постійно ведеться пошук потенційних покупців та більш вигідних постачальників, відбувається аналіз становища у фірм-партнерів і т. д.