Практична робота №2
ЕКОЛОГІЧНИЙ АУДИТ ВИДІВ ДІЯЛЬНОСТІ, ПОВ'ЯЗАНИХ з ВИКОРИСТАННЯМ МІНЕРАЛЬНО-СИРОВИННИХ РЕСУРСІВ
Законодавче і нормативне забезпечення процесу освоєння мінерально-сировинних ресурсів
Процес освоєння мінеральнснсировинних ресурсів як природних об'єктів 1 відповідно до законодавства включає геологічне вивчення надр (пошуки і оцінку родовищ корисних копалин, розвідку і видобуток корисних копалин). Починаючи з геологічної зйомки різного масштабу, процес освоєння завершується отриманням мінеральної сировини, включаючи його первинне . збагачення.
Особливістю освоєння мінерально-сировинних ресурсів є динамічне нарощування техногенних навантажень на природне середовище. На стадії геологічного вивчення роботи проводяться, як правило, із застосуванням невеликої кількості технічних засобів. Порушення природного середовища при цьому головним чином викликані способами проведення робіт, наприклад, прокладкою траси в лісових масивах, тощо.
Наступна стадія - експлуатація родовищ і первинна переробка видобутої сировини, пов язана з використанням технічного арсеналу, застосування якого може привести до руйнування НС.
Особливістю даного процесу є його дискретний характер, тобтопроведення робіт за певними, етапами або стадіями, що створює принциповуможливість послідовного (на кожній стадії) контролю, аналізу і оцінкидеструктивних техногенних дій. а при особливо різких техногенних діяхпостановку питання про припинення експлуатаційного процесу навіть увипадках економічної доцільності створення і розвитку в даному регіонімінерально-сировинної бази. ч
Користувач надрами зобов'язаний забезпечити приведення земельних ділянок і інших природних об'єктів, порушених при користуванні надрами, в стан, придатний для їх подальшого використання.
За результатами розвідки родовищ передбачається одержання матеріалів, які не тільки обґрунтовують геолого-екОномічну доцільність освоєння родовищ, але і дають можливість розглянути види, характер і ступінь дії на НПС при різних варіантах розробки родовища, оцінити вартість природоохоронних заходів.
У число відомостей і показників екологічного аудигу залежно від промислового типу родсвиш і виду корисних копалин можуть бути включені: фонові параметри стану НПС, рівень природної радіоактивності, якість підземних і поверхневих вод, газоносність родовищ, інші показники і
о
параметри. При цьому необхідно охарактеризувати кліматичні умови кількість відходів та їх розподіл. Важливо визначити умови надходження забруднених вод з ділянок планованого розміщення промислових ділянок відвалів. > востосховищ, оцінити ступінь їх впливу на наявні природні водотоки, природні і штучні водойми.
Доцільно використовувати матеріали державної експертизи, якій підлягають як геолого-економічна, так і екологічна інформація про надра, що надаються в користування для видобутку корисних копалин.
При розміщенні підприємств, зокрема гірничодобувних, повинно бути забезпечене виконання вимог з обліку найближчих і віддалених екологічних наслідків їх діяльності.^. Гарантії виконання вимог оцінюються територіальними підрозділами міністерств в процесі проведення обов'язкової державної екологічної експертизи передпроек гної і проектної документації. Особлива увага надається екологічній експертизі проектів, пов'язаних з великомасштабним видобутком і збагаченням корисних копалин.
Державна експертиза може проводитися на будь-якій стадії геологічного вивчення родовища при умові, якшо матеріали, що надаються на експертизу, дозволяють. дати об'єктивну оцінку якості і кількості запасів корисних копалин, їх народногосподарського.:,- значення, гірничо-технічних, гідрогеологічних, екологічних і інших умов їх видобутку. Запаси корисі-пх копалин, що пройшли експертизу, підлягають постановці на державний баланс. Експертиза запасів корисних копалин, геологічна, економічна і екологічна інформація про надання в користування ділянок надр здійснюється державними і територіальними комісіями відповідних міністерств.
Для певних об'єктів і видів діяльності відповідними нормативами визначена (як обов'язкова) процедура оцінки дії на НС наміченою діяльністю (ОВНС). Стосовно мінерально-сировинних ресурсів матеріали ОВНС повинні містити:
опис запланованої діяльності І екологічної ситуації району робіт;
прогноз можливих дій і змін НС;
опис природоохоронних заходів, необхідних і достатніх для запобігання (шні*ташї) можливихекологічних наслідків пропонованого до реалізації варіанту;
. - аналіз використаної інформації і методів оцінки ризику;
- схему моніторингу стану навколишнього середовища.
Матеріали ОВНС використовуються при ЕА природних ресурсів
(об'СКТІВ). ;
При розробці родовищ і переробці (збагаченні) мінеральної сировини екологічні чинники пов'язані з облаштуванням об'єкту, способами видобутку мінеральної сировини, його властивостями і технологіями збагачення, що необхідно враховувати при ЕА*-
Облаштуяання об'єкту видобутку принципово не відрізняється від будівництва промислових об'єктів: яроведення транспортних і енергетичних
магістралей, будівництва виробничих споруд І житлових будівель, об'єктів водопостачання і т.п.
Необхідно враховувати, шо різкі екологічні зміни навколишнього середовища неминуче наступають при видобутку мінеральної сировини і пов'язані із способами видобутку, які залежать від економічних показників і від конкретних гірничо-геологічних та інженерно-геологічних особливостей родовища.
Відкритий спосіб видобутку викликає порушення земної поверхні кар'єрами та відвалами, а також істотно впливає на зміну гідрологічних умов: утворення гідрологічних воронок, зниження або підвищення рівня підземних сод, погіршення їх якості і ін.
Підземний спосіб видобутку корисних копалин з екологічного погляду переважний, проте і він може приводити до утворення провалів, воронок, тріщин земної поверхні. При великомасштабному підземному видобутку зміни гідрологічних умов в районі робіт за наслідками і масштабами порівняємо з такими при відкритому видобутку.
Особливі екологічні проблеми можуть виникати в процесі відсипань породних і рудних відвалів. Вони не тільки міняють ландшафтно-геохімічні умови місцевості, але істотно впливають на атмосферу, гідросферу і підземні зоди, формуючи токсичні стоки.
Екологічні чинники, що визначаються властивостями мінеральної сировини, виявляються на об'єктах експлуатації практично всіх видів корисних копалин, проте найбільш небезпечні відходи радіоактивних руд і руд тих видів корисної копалин, які володіють токсичними властивостями, зокрема руди важких металів (ртуть, свинець, цинк, кобальт, нікель і ін.).
При збагаченні мінеральної сировини особливу екологічну небезпеку становлять складні технологічні схеми, пов'язані із застосуванням, зокрема, різних фотореагентів, суспензій, вилуговуючих та інших речовин. В результаті первинної переробки мінеральної сировини формуються хвостосховища, вилуговування хімічних елементів з яких інтенсифікується кислотними залишками вживаних реагентів, деякі з них (наприклад, ціаниди) самі по собі є високотоксичними.
Таким чином, при освоєнні мінерально-сировинних ресурсів на всіх етапах і стадіях цього процесу виникають різномасштабні і різноманітні наслідки, шо негативно впливають на НПС або призводять до його повної деградації. Звідси виникає необхідність ЕА впродовж всього процесу освоєння мінерально-сировинних ресурсів, аж до ліквідації об'єктів видобутку, включаючи рекультивацію порушених земель.
V Ліцензування
Об'єкти для геологічного вивчення, розвідки і видобутку надаються в користування на підставі ліцензій. Ліцензія є документом, що засвідчує право п власника на користування ділянкою надр в певних межах і цілях протягом встановленого терміну, при дотриманні ним наперед обумовлених вимог.
Підприємство-заявник одержує пакет інформації на ділянку надр, шо цікавить його, після ухвалення його заявки на участь в конкурсі. На основі одержаної інформації підприємство-заявник розробляє і представляє основні техніко-економічні показники, які можуть розглядатися як передпроектна докумегггація, що підлягає ЕА.
Після отримання ліцензії її власник одержує повний обсяг геологічної інформації по наданій йому відповідно до ліцензії ділянці надр, і на її основі складає техніко-економічне обгрунтування та проект проведення робіт.
У тих випадках, коли користування надрами пов'язане із значним екологічним ризиком в процесі користування надрами, в процесі ліцензування передбачається два етапи.
На першому етапі у встановлений термін власник ліцензії готує проект використання надр і погоджує його з відповідними органами з метою визначення проекту стандартам екологічної безпеки. На другому етапі здійснюється реалізація узгодженого проекту.
Проведення робіт, пов'язаних з користуванням надрами, до узгодження проекту забороняється.
Ліцензія на розвідку родовищ окремо не надається, право розвідки передбачається в ліцензії на видобування. Діюча ліцензійна система користування надрами передбачає надання ліцензій, що включають декілька видів користування надрами (пошуки, розвідка, видобуток корисних копалин).
Вказана норма застосовується диія невеликих за природними властивостями родовищ та іншим роботам видобутку, які економ; шо доцільно проводити одночасно з геологічним вивченням, або на тих об'єктах, оцінка запасів яких вимагає проведення дослідно-експлуатаційних робіт досвідченими спеціалістами (додаток 1).
Ш
Зміст, цілі і задачі екологічного аудиту вплів діяльності, пов'язаних з використанням мінерально-сировинних ресурсів
На кожному з етапів процесу освоєння мінерально-сировинних ресурсів виникають специфічні задачі і проблеми охорони навколишнього середовища, пов'язані не тільки з виробничою діяльністю, але і з передпроектними і проектними рішеннями, розробками родовищ відповідно до яких можливі напрями ЕА природних об'єкті^ (ресурсів).
Екоаудит на першому етапі робіт повинен проводитися з метою визначення, відповідності ухвалених рішень за умов надання надр в користування, системи управління навколишнім середовищем, прийнятим для конкретних територій, на яких розташований можливий об'єкт залучення в експлуатацію, а також на оцінку віддалених можливих масштабів дії
запланованої діяльності на навколишнє середовище. При цьому в комплексі повинні бути проаналізовані федеральні і територіальні програми розвитку добувної промисловості мінерально-сировинної бази і відповідні екологічні програми, що враховують антропогенні дії на навколишнє середовище. В звіті про аудит в першу чергу повинні бути відображені співвідношення вигод експлуатації природних ресурсів і довгострокових переваг, пов'язаних з охороною НС, а також можливі альтернативні варіанти і ступені екологічного ризику залучення в експлуатацію того або іншого об'єкту, включеного в список об'єктів, пропонованих для надання в користування.
Як основні задачі екоаудиту на другому етапі робіт можуть бути виділені, по-перше, екологічна експертиза проектної документації, що представляється ліцензіатом, з проведення пошукових і пошуково-оцінних робіт і їх відповідності до існуючих норм і правил з охорони довкілля; геолого-технологічним умовам проведення робіт на конкретних ділянках в контурах гірничого відводу.
Інша задача екоаудиту .-V аналіз, реалізовуваних на практиці геологорозвідувальних робіт з погляду дотримання заходів і системи контролю за екологічно безпечним веденням робіт. У разі негативних результатів проведених пошукових і пошуково-оцінювальних робіт, а також у разі повернення ліцензіатом частини площ геологічного відведення, якщо такі передбачені умовами ліцензії, екоаудит може бути направлений на контроль за проведеньям% з ліквідації щ. наслідків шкідливого впливу геологорозвідувальних робіт на навколишнє природне середовище.
Особливу увагу слід приділити результатам геолого-економічної оцінки родовищ, в яких крім визначення економічних і гірничо-технічних параметрів освоєння о^єктів повинні міститися і екологічні обгрунтування на мінеральну сировину. Ці матеріали, які можна розглядати як передпроектні, служать основою складання проектів видобутку мінеральної сировини.
Задача екологічного аудиту на четвертому етапі зводиться до верифікації матеріалів проектної і післяпроектної екологічної експертизи. її головною метою є оцінка діючого підприємства, включаючи гірничодобувний і збагачувальний ланцюжок виробничого циклу, якість навколишнього середовища, тобто здійснення перевірки відповідності параметрів і характеристик роботи підприємства положенням, що містяться у матеріалах екологічної експертизи проектної документації, а також вимогам природоохоронного законодавства і стандартам якості навколишнього середовища.
Як одна із специфічних задач екоаудиту на ньому етапі є перевірка суворого дотримання проектних технологічних рішень і. схем переробки мінеральної сировини, що забезпечують раціональне комплексне вилучення корисних компонентів, а також проведення виробничих і дослідно-виробничих випробувань, спрямовані^ щ ^дощо^еиня технологій переробки мінеральної сировини, особливо з погляду зменшення наслідків впливу цих процесів на навколишнє середовище.
Необхідно наголосити, шо діючими нормативними документами для об'єктів, експлуатація яких пов'язана із значним екологічним ризиком, повинна проводитися експертиза проектів використання надр з метою визначення його відповідності стандартам екологічної безпеки. Як один із заходів передпроектного і проектного опрацьовування питань охорони навколишнього середовища необхідно використовувати процедуру ОВНС.
Головним підсумком екологічного аудиту є аудиторський висновок, в якому у обов'язковому порядку повинна бути відображена наступна інформація:
1. Початкові дані, що характеризують стан навколишнього середовищадо реалізації" проекту;
2. Гехніко-економічні показники проекту;
Кількісні і якісні показники дії проекту на навколишнє середовище, включаючи первинні і вторинні короткострокові і довготривалі ефекти, і неминучі наслідки;
Дані про можливі альтернативні варіанти проекту, або про можливі зміни його технічних характеристик з оцінкою дій на навколишнє середовище;
Компенсаційні (технічні і фінансові) заходи, що передбачають зменшення негативних екологічних впливів. - $¡8%
При відповідності об'єкту нормативним вимогам екологічної безпеки видається дозвіл на його експлуатацію.
Пр£ проведенні екоаудиту повинні бути повністю використані дані моніторингу навколишнього середовища на підприємстві (геологічних, та інших спостережень, що проводяться для забезпечення нормального технологічного циклу робіт і прогнозування небезпечних ситуацій, а також бізнес-планів освоєння об'єктів видобутку і заходів, що передбачають зменшення негативних екологічних дій їх діяльності на навколишнє середовище).
Основні вимоги до п'ятого етапу, пов'язаного з ліквідацією підприємств передбачають наступні положення: гірничі виробки і бурові свердловини повинні бути приведені в стан, що забезпечує охорону навколишнього середовища, будівель і споруд, передачу на зберігання в установленому порядку геологічної, іншої документації на момент завершення робіт, консервацію і ліквідацію кар'єрів, рекультивацію тощо. Ці заходи вважаються завершеними після підписання акту про ліквідацію органами, що надали ліцензію.
Екологічний аудит на цьому етапі освоєння мінерально-скровинних ресурсів проводить оцінку якості робіт з рекультивації, спрямованих, в основному, на відновлення медико-біологічної, господарської і естетичної цінності порушених ландшафтів. Іншою задачею екоаудиту на цьому етапі є
17
вироблення пропозицій, спрямованих на використання відходів
гірничо-збагачувального виробництва в народногосподарських цілях, при цьому маючи на увазі звільнення природного середовища від техногенних навантажень (або їх ;зменшеннях що викликаються відвалами, хвостосховищами і іншими відходами виробництва.
Практична робота №3.
ПОРЯДОК ПРОВЕДЕННЯ СЕРТИФІКАЦІЇ ПІДПРИЄМСТВ ЦЕНТРОМ СЕРТИФІКАЦІЇ ОБ'ЄКТІВ НАДРОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ (ЩО ЗНАХОДЯТЬСЯ В ОПЕРАТИВНОМУ УПРАВЛІННІ
МІНЕКОРЕСУРСІВ)
Відповідно зДСТУ ISO 9001-2001; ДСТУ ISO 14001-1997; ДСТУISO 14004-