ЗМІСТ
Вступ…………………………………………………………………………3
Загальна характеристика ВАТ "Яготинський маслозавод" і виробниче призначення…………………………………………………………………4
Виробнича структура ВАТ "Яготинський маслозавод"………………….6
Виробничий процес на ВАТ "Яготинський маслозавод"………………..8
Основний виробничий процес……………………………………….10
Допоміжні виробничі процеси……………………………………….11
Обслуговуючі виробничі процеси……………………………………11
Характеристика діяльності підприємства………………………………...12
Забезпечення підприємства трудовими ресурсами………………………13
Забезпечення підприємства матеріально-технічними ресурсами……….16
Організація виготовлення та реалізації продукції………………………..17
Висновки і пропозиції………………………………………………………18
Список використаної літератури…………………………………………..19
Індивідуальне завдання…………………………………………………….20
ВСТУП
Виробничо-комплексна практика з фаху є невід’ємною складовою навчального процесу і дуже впливає на підвищення знань та навиків про даний фах. Метою цієї практики є закріплення теоретичних знань, оволодіння виробничим досвідом і придбання практичних навичок самостійного аналізу технології та організації виробничого процесу на підприємствах різних галузей народного господарства.
Для досягнення мети практики потрібно насамперед скласти фактичну техніко-економічну характеристику виробництва та його організаційної структури; вивчити виробничий процес та ознайомитись з основними видами техніки та технологіями, які застосовуються на об’єкті практики; дослідити виробничу потужність та проаналізувати виробничо-господарську діяльність підприємства; вивчити та охарактеризувати організацію забезпечення виробництва трудовими, матеріально-технічними ресурсами і схемами виготовлення і реалізації продукції, а також зробити комплексний аналіз та запропонувати конкретні пропозиції по вдосконаленню організації виробництва.
Практика дозволяє оволодіти загальними закономірностями організації виробництва підприємства, набути професійних умінь і навичок , які потрібні для успішного виконання у майбутньому функціональних обов’язків менеджера підприємства для прийняття самостійних рішень під час конкретної роботи в реальних ринкових і виробничих умовах, здійснювати економічну роботу та науково – дослідну роботу із спеціальності, виховання потреби систематично поповнювати свої знання та творчо їх застосовувати в практичній роботі.
1. Загальна характеристика підприємства і виробниче призначення.
Історія маслозаводу бере початок з 1956р. З того часу підприємство – серед лідерів молочної галузі.
Яготинський маслозавод першим в області ще в 1967 р. встановив французьку лінію з виробництва масла "Контімаб". Маслу "Вершкове" та "Любительське", виробленим у Яготині, першим у СРСР було присвоєно Державний Знак якості. Тут уперше пройшли випробування фасувальні автомати для пакування масла в упаковку з фольги.
З набуття Україною незалежності та переходу економіки країни на нову модель розвитку завод не втратив своїх позицій. Саме в цей непростий для країни час завод очолив О.О. Сіренко. Знову ж таки чи не першими в Україні яготинці запровадили забуту практику роботи з індивідуальними молоко здавачами, бо сировини катастрофічно не вистачало. Своїм коштом завод обладнав мережу молокоприймальних пунктів, закупив необхідне обладнання, матеріали, потурбувався про ветеринарне обслуговування поголів’я приватних корів. Селянам завод продавав у кредит корів високопродуктивних порід. Була продумана система оплати, яка здійснювалася 2 рази на місяць. Традиційно випускалися на заводі вершкове масло, сухе знежирене молоко. Ринкові реалії змусили наростити асортимент продукції з незбираного молока. На прилавках київських фірмових магазинів, торгових точок Яготина та інших міст з’явилися кефіри, йогурти, десерти, сири виробництва Яготинського маслозаводу.
Організаціно-правовою формою даного підприємства є відкрите акціонерне товариство, форма власності – приватна.
Галузь – маслоробна, сироробна и молочна промисловість (крім виробництва молочних консервів).
Вищим органом товариства є Загальнi Збори. Всi структурнi пiдроздiли пiдпорядкованi Правлiнню Товариства на чолi Голови Правлiння, яке пiдпорядковане Наглядовiй Радi.
Облiкова полiтика товариства забезпечується згiдно вимогам Закону України "Про бухгалтерський облiк та фiнансову звiтнiсть в Українi" та наказом "Про органiзацiю бухгалтерського облiку та облiкової полiтики в 2008 роцi по ВАТ "Яготинський маслозавод.
ВАТ "Яготинський маслозавод" виробляє 70 видiв молочної продукцiї, для забезпечення населення Яготинського району та частково м.Києва та Київської областi. Надає транспортнi послуги на замовлення населення. Дiє роздрiбна та оптова торгiвля переважно продовольчим асортиментом.
ВАТ "Яготинський маслозавод" - госпрозрахункове пiдприємство, але планує використовувати банкiвськи кредити для своєчасних розрахункiв за сировину з постачальниками сировини, а також для технiчного переоснащення заводу.
Iстотнi проблеми, якi впливають на дiяльнiсть ВАТ "Яготинський маслозавод": 1. Потреби в молочнiй сировинi. 2. Реалiзацiя та збут готової продукцiї для отримання прибутку. 3. Високi цiни енергоносiїв, пакувальних та iнших матерiалiв, якi впливають на собiвартiсть продукцiї.
2. Виробнича структура ВАТ "Яготинський маслозавод" .
Виробнича структура підприємства характеризує кількісне співвідношення і розміри внутрішніх структур і підрозділів підприємства, а також механізм їх взаємозв’язку.
Виробнича структура підприємства являє форму організації виробничого процесу, тобто склад, кількість, взаємозв’язок та просторове розміщення виробничих підрозділів. Тобто це комплекс цехів, господарств і служб підприємства, які забезпечують необхідні умови для функціонування підприємства в цілому.
Виробнича інфраструктура підприємства – це сукупність підрозділів, які безпосередньо не беруть участі у створенні профільної (основної) продукції, але своєю діяльністю створюють необхідні умови для успішного функціонування основних виробничих цехів.
Товариство, як відкрита система, своє існування і розвиток засновує на взаємодії з зовнішнім середовищем. При цьому умовою існування системи є певна відповідність між середовищем та системою. Будь-які зміни у середовищі та у самій системі призводять до порушення функціонування або руйнування цієї системи. Пристосуватися до змін у середовищі система може різними шляхами. Можна змінити кількість або якість елементів, з яких складається система. Але можна поміняти зв'язки між елементами, щоб досягти нового синергічного ефекту. Взаємодія елементів усередині системи забезпечує трансформацію входів на виходи. Отже ефективність процесу трансформації залежить не тільки від якості елементів системи, але і від способу їх поєднання, тобто від структури системи.
До виробничої інфраструктури входять:
допоміжні та обслуговуючі цехи (дільниці) і господарства;
комунікаційні мережі, магістральні об’єкти;
засоби збору та обробки інформації;
природоохоронні споруди.
Функціонування виробничої структури суттєво відрізняється від діяльності основних підрозділів підприємства. Його особливості полягають у тому, що результат діяльності інфраструктури являє собою послугу виробничого характеру, її продукція не існує самостійно, поза виробничим процесом. Особливістю елементів виробничої інфраструктури є також їхня територіальна належність.
При сучасній системі організації промисловості, коли відсутні спеціалізовані підприємства технічного обслуговування, Підприємство змушене розвивати власний комплекс цехів, господарств та служб для технічного обслуговування основних виробництв.
На виробничу структуру ВАТ «Яготинський маслозавод» впливає ряд факторів. Головні з них такі:
1) галузева належність, номенклатура продукції, її техніко-економічні особливості, використані ресурси;
2) тип виробництва, рівень спеціалізації і кооперування;
3) структура засобів праці, технології;
4) ступінь складності конструкції і технологічність продукції;
5) організація обслуговування обладнання, його ремонт і модернізація;
6) мобільність виробничого процесу, тобто його спроможність оперативно переходити на випуск нової продукції;
7)характер відтворювального процесу в підрозділах підприємства.
Ці фактори визначають специфіку виробничої структури підприємства. Ринкові умови господарювання вимагають передусім нової виробничої структури відтворення фондів підприємства.
3. Виробничий процес ВАТ "Яготинський маслозавод".
Пiдприємство виробляє масло тваринне, цiльномолочну продукцiю. Продукцiя виробляється вищого гатунку та користується попитом у споживачiв, про що свiдчать замовлення на виробництво та реалiзацiю. Готова продукцiя реалiзується в межах району, областi, України. Клiєнтами є оптовi покупцi та дрiбнi пiдприємцi. Молочна галузь в даний час набула значного розвитку. На ринку продажу покупцям пропонується широкий асортимент якiсної молочної продукцiї в розфасованоу виглядi. У зв'язку з тим, що молокопереробних пiдприємств в областi досить багато, вiдповiдно i конкуренцiя як на сировинному, так i на ринку готової продукцiї досить висока.
Виробничі процеси, за допомогою яких предмети праці перетворюються у готовий продукт, є основними й утворюють основне виробництво. Матеріальними об'єктами виробничої структури підприємств є цехи, дільниці, лабораторії. У них виробляється, проходить технічний контроль і випробовується кінцева продукція, другорядна продукція, матеріали і напівфабрикати, перетворюються види енергії.
Виробничий процес — це цілеспрямоване, постадійне перетворення вихідної сировини та матеріалів у готову продукцію, яка призначена як для споживання, так і для подальшого перероблення.
ВАТ "Яготинський маслозавод" виробляє 70 видiв молочної продукцiї, для забезпечення населення Яготинського району та частково м.Києва та Київської областi. Надає транспортнi послуги на замовлення населення. Дiє роздрiбна та оптова торгiвля переважно продовольчим асортиментом.
До складу виробничого процесу входить виготовлення проміжної та готової продукції. А це належить до технологічного процесу. Отже технологічний процес є складовою частиною виробничого процесу.
Будь яку технологію можна уявити, як сукупність технологічних процесів.
Технологічним процесом називається логічно упорядкований набір послідовних завершених ланок переробки сировини, надання послуг у проміжну або кінцеву продукцію з наявними властивостями.
Технологічний процес і набір сучасного обладнання забезпечує високу і стабільну якість продукту, що дає змогу задовільнити вимоги найвибагливіших замовників, а також дозволяє в цілому механізувати виробничий процес та забезпечити систему безпеки праці.
3.1. Основний виробничий процес
Реформування ринку молокопродуктів України передбачається здійснювати послідовно через поетапний перехід до нового ринку двосторонніх договорів та балансуючого ринку.
Виробництво масла відбувається за наступними основними виробничими процесами:
Рис.1. Процес виготовлення масла
3.2. Допоміжні виробничі процеси
Допоміжні виробничі процеси здійснюють ряд відділів. Ці відділи забезпечує здійснення основного виробничого процесу. До таких відділів належать:
Відділ по роботі зі споживачами.
Відділ маркетингу.
Відділ міжрегіональних зв’язків.
Служба охорони праці..
Головний бухгалтер.
Юридичне управління.
3.3. Обслуговуючі виробничі процеси
Обслуговуючі відділи виконують роботи, які насамперед забезпечують необхідні умови для нормального перебігу основних та допоміжних виробничих процесів (робіт, послуг). Основне їх призначення — забезпечення необхідних умов для нормального функціонування основних та допоміжних галузей господарства, продовження процесу виробництва (робіт, послуг), підтримання основних засобів у технічно справному стані, забезпечення транспортних технологічних зв’язків між етапами робіт, ремонт будівель і споруд, будівництво нових об’єктів виробничого і житлово-комунального призначення, надання інших соціальних послуг населенню.
До обслуговуючих відділів належать:
Відділ аудитів споживачів.
Відділ охорони.
Відділ господарського обслуговування.
Група громадського харчування.
Спеціаліст по зв’язкам з громадськістю.
4. Характеристика діяльності підприємства.
Товариство виробляє масло тваринне, цiльномолочну продукцiю. Продукцiя виробляється вищого гатунку та користується попитом у споживачiв, про що свiдчать замовлення на виробництво та реалiзацiю. Готова продукцiя реалiзується в межах району, областi, України. Клiєнтами є оптовi покупцi та дрiбнi пiдприємцi. Молочна галузь в даний час набула значного розвитку. На ринку продажу покупцям пропонується широкий асортимент якiсної молочної продукцiї в розфасованому виглядi. У зв'язку з тим, що молокопереробних пiдприємств в областi досить багато, вiдповiдно i конкуренцiя як на сировинному, так i на ринку готової продукцiї досить висока.
Виробничі процеси, за допомогою яких предмети праці перетворюються у готовий продукт, є основними й утворюють основне виробництво. Матеріальними об'єктами виробничої структури підприємств є цехи, дільниці, лабораторії. У них виробляється, проходить технічний контроль і випробовується кінцева продукція, другорядна продукція, матеріали і напівфабрикати, перетворюються види енергії.
На підставі аналізу виконання плану реалізації за попередні звітні періоди, тенденцій розвитку ринків збуту, положення товариства на внутрішньому і зовнішньому ринках формуються:
- асортиментний план продукції;
- прогноз обсягів реалізації продукції;
- розрахунок витрат на участь у виставках та інші рекламні заходи;
- розрахунок витрат на відрядження працівників відділів ,тощо.
Прейскурант цін
Назва продукції
Ціна (грн.)

Масло
4,80

Сир Яготинський Домашній
7,55

Сирок Яготинський
5,35

Десерт сирковий в глазурі
8,20

Молоко 3,2%
8,50

Сметана 20%
5,80

Кефір 2,5%
7,60

Закваска
6,30

Сиворотка
6,25


5. Забезпечення підприємства трудовими ресурсами.
Головним елементом системи управління є кадри. Кадри – найбільш складний об’єкт управління в організації, тому що він, на відміну від предметних факторів виробництва, є “живим”, що спричиняє його здатність самостійно вирішувати, критично оцінювати .
Кадри – це постійний штатний склад кваліфікованих працівників підприємств, установ, організацій. Кадри насамперед характеризуються чисельністю та структурою, які розглядаються як у статиці, так і у динаміці, та професіональною принадністю, компетентністю.
Чисельність персоналу визначається характером, масштабами, складністю, трудомісткістю виробничих процесів, ступенем їх механізації та автоматизації, комп’ютеризації. Ці фактори задають її нормативну (планову) величину. Але на практиці персонал більш характеризується величиною за списком (фактичною), тобто чисельністю працівників, які офіційно працюють зараз на організацію. До складу кількості за списком входять як постійні (прийняті на роботу безстрокового чи на строк обумовлений контрактом чи договором), так і тимчасові (прийняті на строк до 2 місяців, чи для заміни тимчасово відсутньої особи – на 4 місяці) та сезонні (прийняті на роботу, що носить сезонний характер) працівники.
По характеру виконуваної роботи персонал поділяється на робочих та службовців (кадри управління).
До робочих відносяться робітники, які безпосередньо зайняті створенням матеріальних цінностей чи зайняті на роботах по наданню виробничих послуг та переміщенню грузів. Такі робітники умовно розділяються на основних та допоміжних. Їх співвідношення є важливим показником ефективності організації праці на підприємстві, організації виробництва. Також виділяють робочих механізованої та ручної праці. Існує класифікація по професіях, віку, формах та системах оплати праці, стажу, тощо. До робочих відносять також молодший обслуговуючий персонал – кур’єри, прибиральники, водії, офіціанти, адміністратори.
До кадрів управління відносяться працівники, які виконують чи сприяють виконанню конкретних управлінських функцій. Вони займаються діяльністю з приводу управління виробництвом, а також виконують адміністративно-господарчі, фінансово-бухгалтерські, постачальницькі, юридичні, та інші функції та розділяються на три основних групи:
керівники, які направляють, координують, стимулюють діяльність учасників виробництва (це так звані лінійні керівники – директора заводів, начальники цехів, майстри, тощо);
спеціалісти – ті, хто надає кваліфіковану допомогу керівникам при аналізі та вирішенні питань розвитку виробництва (інженери, економісти, психологи), або ті, хто самостійно керує інженерно-технічними, планово-економічними, соціальним та іншими функціональними службами (це так звані функціональні керівники – начальники відділів, головні спеціалісти, керівники бюро, груп, секторів, тощо);
допоміжні працівники, що виконують технічне та інформаційне обслуговування апарату управління – збирання, первинна обробка, зберігання, передання інформації (архіваріуси, діловоди, тощо).
За рівнем управління керівники поділяються на керівників низової (майстри, начальники ділянок), середньої (керівники цехів, відділів, їх заступники) та вищої ланки (керівники підприємства).
Кадровий потенціал.
Кадровий потенціал – це сукупність працівників різних професійно-кваліфікаційних груп, які зайняті на підприємстві і входять до його спискового складу включаючи всіх його працівників, що прийняті на роботу, як основної так і неосновної діяльності.
Трудові ресурси, а це є кадри підприємства є головним ресурсом кожного підприємства. Таким чином від якості і ефективності використання трудових ресурсів залежать результати діяльності підприємства і його конкурентноздатність. Трудові ресурси приводять в рух матеріально-речові елементи виробництва. Різниця між трудовими ресурсами і іншими видами ресурсами підприємства в тому, що кожен найманий працівник може відмовитись від запропонованих йому умов і навіть вимагати поліпшення умов праці і може звільнитися за власним бажанням.
Кадри або персонал підприємства мають визначені кількісні і структурні і якісні характеристики, які можуть бути виміряні і відображені певними, абсолютними показниками.
До таких показників відносяться:
1. Спискова і явочна чисельність працівників підприємства окремих категорій груп на певну дату.
Середньоспискова чисельність працівників підприємств або його підрозділів за окремий період
Питома вага працівників окремих підрозділів загальної чисельності працівників підприємства.
Середній стаж роботи керівників і спеціалістів підприємства.
Якісний склад працівників підприємства.
Наявна інформація може дати уявлення про кількісний, якісний і структурний склад персоналу підприємства, а також наявність тенденцій зміни в управлінні персоналом, а особливо в напрямку планування, аналізу і розробки заходів щодо підвищення ефективності використання трудових ресурсів підприємства.
Чисельність персоналу в ВАТ "Яготинському маслозаводі" складає – 634 чоловіка, в тому числі управлінський персонал –55 чоловік, начальники відділів – 25, виробничий персонал – 485 чоловік, адміністратори – 17 чоловік, менеджер – 10, робітників - 20, водії – 14, служба охорони – 8.
6. Забезпечення підприємства матеріально-технічними ресурсами.
Матеріально-технічне забезпечення суттєво впливає на ефективність господарської діяльності підприємства. Воно забезпечує підприємство сировиною, напівфабрикатами та іншими матеріальними цінностями.
Матеріально-технічна база підприємства включає:
- сировину, основні й допоміжні матеріали, комплектуючі вироби та інші матеріальні цінності, що призначені для виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, обслуговування виробництва й адміністративних потреб;
- незавершене виробництво у вигляді незакінчених обробкою і складанням деталей, вузлів, виробів та незакінчених технологічних процесів. Незавершене виробництво на підприємствах, що виконують роботи та надають послуги, складається з витрат на виконання незакінчених робіт (послуг), щодо яких підприємством ще не визнано доходу;
- готову продукцію, що виготовлена на підприємстві, призначена для продажу і відповідає технічним та якісним характеристикам, передбаченим договором або іншим нормативно-правовим актом;
- товари у вигляді матеріальних цінностей, що придбані (отримані) та утримуються підприємством з метою подальшого продажу;
- малоцінні та швидкозношувані предмети, що використовуються протягом не більше одного року або нормального операційного циклу, якщо він більше одного року.
При замовленні сировини та матеріалів (особливо в іноземних постачальників) важливим моментом є факт підтвердження замовлення. Тому важливо фіксувати і обліковувати техніко-матеріальні цінності, які знаходяться в дорозі. Такий облік запобігає виникненню повторних непотрібних замовлень непорозумінь з постачальниками. Інвойси одночасно є основною для закриття заявок на доставку.
Важливим моментом при плануванні постачання сировини, матеріалів та техніко-матеріальних цінностей є порівняння планових показників закупки з фактичними. Для цього формується звіт “Аналіз виконання бюджету” і планові величини пооб(єктно порівнюються з фактичними. Розрахунок фактичних величин для експортних товарів проводиться згідно інвойсів, а вітчизняних – згідно приходних документів.
Для забезпечення безперебійної роботи виробничих та обслуговуючих підрозділів необхідно правильно розрахувати дати замовлення товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ). Вхідними величинами для визначення дати закупки є план виробництва (замовлення), виробничі норми та залишки сировини і ТМЦ на сировинному складі.
7. Організація та реалізації продукції
Реалізація послуг має велике значення для діяльності товариства "Яготинського маслозаводу", так як забезпечує отримання підприємствами необхідного прибутку, задоволення попиту різноманітних споживачів молокопродукцією, а отже, потреб населення.
Для здійснення продажу молочних товарів однією із комерційних функцій, такі підприємства повинні розробити орієнтири (показники) для реалізації товарів. Основою розробки цих орієнтирів по реалізації товарів повинно стати маркетингове дослідження потреб, попиту, місткості ринку, аналіз ринкової ситуації, визначення долі оптового підприємства на ринку. В якості інформаційної бази необхідно використовувати систему розрахунків маркетингової інформації, для розрахунків застосовувати сучасні методи аналізу, використовуючи сучасну обчислювальну техніку, що забезпечує багатоваріантність показників, облік наслідків, обумовлених запланованими маркетинговими підприємствами.
Маслозаводу необхідно визначити свій цільовий ринок, а не старатися обслуговувати всіх одразу. Так ВАТ "Яготинський маслозавод" працює тільки з споживачами, які забезпечують повну передоплату обслуговування.
Висновки і пропозиції.
Місцем проходження виробничої практики було товариство з обмеженою відповідальністю “Яготинський маслозавод”, яке працює в молочній галузі.
Під час проходження практики на ВАТ «Яготинський маслозавод» я ознайомилася з виробничою та організаційною структурою даного підприємства. Також з асортиментом продукції, яку виготовляє дане підприємство та його споживачами. Але на підприємство впливає ряд негативних факторів.
Iстотнi проблеми, якi впливають на дiяльнiсть ВАТ "Яготинський маслозавод": 1.Потреби в молочнiй сировинi. 2.Реалiзацiя та збут готової продукцiї для отримання прибутку. 3. Високi цiни енергоносiїв, пакувальних та iнших матерiалiв, якi впливають на собiвартiсть продукцiї.
При проходженні практики я склала фактичну техніко-економічну характеристику виробництва та його організаційної структури; вивчила виробничий процес та ознайомилась з основними видами техніки та технологіями, які застосовуються на об’єкті практики; дослідила виробничу потужність та проаналізувала виробничо-господарську діяльність підприємства; вивчила та охарактеризувати організацію забезпечення виробництва трудовими, матеріально-технічними ресурсами і схемами виготовлення і реалізації продукції, а також зробила комплексний аналіз та запропонувала конкретні пропозиції по вдосконаленню організації виробництва.
Пропозиції
1. Вдосконалення структури управління, запровадження посади менеджера послуг з відповідними обов'язками.
2. Вийти на міжнародний ринок послуг,
3. Запровадження нового виду діяльності – пасажирські перевезення.
Список використаної літератури
1. Все про бухгалтерський облік” №35 за 10.04. 2006 р.
2. Гэлловэй Лес. Операционный менеджмент. – Спб: Питер, 2001. – 320 с
3. Кузьмін О.Є. Сучасний менеджмент. –Львів: «Центр Європи», 1995. –176 с.
4. Василенко В.О., Ткаченко Т.І. Виробничий (операційний) менеджмент: Навч.посіб. за редакцією В.О.Василенка. – Київ: ЦУЛ, 2003. – 532 с. 5. Курочкин А. С. Операционный менеджмент: Учеб, пособие. —К.: МАУП, 2000.-327 с.
6.Управління якістю:Інтерактивний комплекс навчально- методичного забезпечення – Рівне: НУВГП, 2007.-137с.
7. Нетепчук В.В. Управління якістю: Навчально-методичний посібник. Рівне: НУВГП, 2007.-134с.