Аналіз ринку побутової техніки
Зміст
Вступ
Розділ І. Дослідження товару
1.1 Загальна характеристика та класифікація товару
1.2 Особливості технології виробництва
1.3. Якість та конкурентноспроможність товару
Розділ ІІ. Дослідження ринку
2.1 Виявлення місткості ринку
2.2 Кон’юнктура ринку
Розділ ІІІ. Дослідження споживачів
3.1 Загальна характеристика споживачів товару
3.2 Фактори, що формують споживчі переваги до товару
Розділ IV. Дослідження конкурентів
Висновки
Список використаної літератури
Вступ
В побуті використовують різноманітні електричні прилади і машини. За способом перетворення електричної енергії побутові прилади ділять на електронагрівальні, електромеханічні і комбіновані. В електронагрівальних приладах електрична енергія джерела живлення перетвориться в теплову енергію, яка використовується для корисної роботи. В електромеханічних приладах (вони мають електродвигун і звичайно називаються машинами) електрична енергія джерела живлення перетвориться в механічну енергію робочого органу приладу. Комбіновані прилади є сукупністю електромеханічної і електронагрівальної частин приладу.
В даний час промисловістю випускається достатньо широкий асортимент побутових електротоварів. Останніми роками пристрій електропобутових товарів зазнає істотні зміни завдяки широкому впровадженню мікроелектроніки. У виробництві електропобутових товарів все ширше застосовуються лінії автоматичної збірки за допомогою міні-роботів. Розширяється виробництво товарів з підвищеними функціональними можливостями. Безперервно удосконалюється асортимент у напрямі підвищення їх якості, збільшення тривалості дії. Велику увагу надається дизайну електропобутових товарів, випуску виробів, відповідних сучасним напрямам моди.
Актуальність даної роботи полягає в тому, що різноманітність електропобутових товарів вимагає від товарознавця глибокого знання товарів, принципів роботи їх механізмів і правил експлуатації. Враховуючи, що в даний час налічується декілька сотень моделей, що випускаються десятками заводів, споживачу важко орієнтуватися при виборі побутової техніки. Тому уміння і навики товарознавця в області асортименту і якості виробів цієї групи товарів так гостро необхідні на вітчизняному ринку.
Крім того, різна ціна і диференційований рівень доходу населення вимагають від фахівців магазина формування такого асортименту товарів, при якому кожний покупець зміг би придбати необхідний для нього товар.
Тому метою даної роботи являється надання рекомендацій по оптимізації асортименту електропобутових товарів.
Відповідно до мети в ході роботи були вирішені наступні задачі:
вивчення за літературними джерелами кон'юнктури ринку і промислового асортименту електропобутових товарів вітчизняного і імпортного виробництва;
вивчення принципів і методів формування асортименту побутової техніки в торговій організації.
Розділ І. Дослідження товару
1.1 Загальна характеристика та класифікація товару
В побуті використовують різноманітні електричні прилади і машини.
Побутові електричні машини і прилади для зберігання і заморожування продуктів підрозділяють залежно від способу охолоджування на компресійні холодильники і морозилки, холодильники абсорбції і термоелектрики.
Побутові компресійні холодильники поширені найбільш широко. Вони складаються з шафи з холодильною камерою і холодильної машини із захисно-пусковою апаратурою.
В традиційних моделях компресійних холодильників, якими оснащена більшість наших кухонь, охолоджування йде або зверху, або від задньої стінки холодильної камери. При цьому холод опускається вниз, а більш тепле повітря підіймається вгору. Таким чином в камері утворюються холодні зони з різною температурою. Найхолодніша зона – +2°С...+4°С – розташована біля задньої стінки і на нижній скляній полиці. На верхній полиці холодильника температура вище – до +6°С...+8°С. Тепліше всього в піддоні для овочів і на поличках дверець.
Власникам старих холодильників доводиться витрачати немало часу на розморозку – їх випарник регулярно обростає сніжною шубою. В сучасних європейських моделях з автоматичним розморожуванням такої проблеми немає: в більшості з них використовується так званий випарник. Він розташований біля задньої стінки холодильної камери, де конденсується волога і перетворюється на іній. Коли холодильник на якийсь час відключається і не морозить, стінка відтаює – і краплі стікають вниз. По спеціальному каналу тала вода відводиться в місткість над компресором і там випаровується або стікає в піддон під холодильником.
Зовні термоелектричні холодильники нагадують велику дорожню сумку або торбу з міцного пластика (об'ємом 20-30 л). Для охолоджування в них використовуються термоелементи (термобатареї) – багатошарові електронні елементи, що працюють як напівпровідники. Постійний струм створює на одній площині термобатареї тепло, на іншій – холод (ефект Пельтье). Холодна сторона направлена всередину холодильної камери, в якій підтримується температура +3°С...+8°С. Із зовнішньої сторони тепло розсівається. Якщо змінити полярність термобатарей, тепла і холодна площини поміняються місцями і холодильник перетвориться на термос. При цьому температура усередині камери підвищиться до +50°С...+65°С. За цим принципом працюють реверсивні холодильники.
Термоелектричні холодильники, звичайно, не морозять. Вони можуть охолоджувати їжу і напої, а також недовго зберігати заздалегідь заморожені продукти. Їх використовують в основному в поїздці, в першу чергу на автомобілі. Через стандартний роз’їм такий холодильник підключають до бортової сіті (12 В) в гніздо прикурювача, причому через невелику споживану потужність сіть не перевантажується. Вдома його можна підключити через мережевий адаптер 12/220 В. Навіть при відключеному живленні завдяки добрій теплоізоляції ці портативні холодильники здатні утримувати холод протягом декількох годин. Вітчизняні дорожні холодильники відносно недорогі. Наприклад, компактну модель Вояж (об'їм 7 літрів), здатну і охолоджувати, і нагрівати на 18°С, можна придбати за 200 грн. Вартість імпортних термоелектричних холодильників (Electrolux, Liebherr) коливається від 120 до 350 доларів, залежно від об'єму камери і технічної складності агрегату.
В моделях абсорбції хладагент самопливом рухається по трубках – за рахунок нагріву, який забезпечує спеціальний нагрівач. Він підтримує холодильний цикл по перетворенню тепла в тиск і тиск – в холод. Таким чином вдається обійтися без мотора-компресора. Але продуктивність холодильників абсорбції невисока, оскільки хладагент дуже поволі тече по контуру. Тому вони не можуть забезпечити низьких температур, необхідних для заморожування продуктів. Із тієї ж причини у цих агрегатів вельми скромні об'єми для зберігання продуктів (60-100 л). Та зате вони працюють практично безшумно, що дозволяє встановлювати (або вбудовувати) таких «малюків» в кімнатах і спальнях як додатковий холодильник або міні-бар. Холодильники абсорбції часто використовуються в готелях і офісах для зберігання охолоджених продуктів і напоїв. Розморожують їх звичайно вручну, рідше – в напівавтоматичному режимі.
На українському ринку такі апарати представлені моделями Іній і Морозко, які значно дешевше за імпортні аналоги – Electrolux, Whirlpool і ін. – вартістю до 450 доларів.
За способом установки холодильники згідно підрозділяють на підлогові, настінні, вбудовані.
Підлогові моделі – найпоширеніші, виконуються звичайно у вигляді шафи і рідше за стіл. Холодильники у вигляді столу мають невеликий об'єм холодильної камери (120, 150 дм3) і стандартну висоту меблів – 850 мм Верхня поверхня столу виготовляється завжди з теплостійкого пластика. В моделях типу шафа верхня площина також має теплостійке покриття, але висота таких холодильників перевищує 850 мм
Настінні моделі підвішують на стіну або встановлюють на столі, вони особливо зручні для малогабаритних кухонь. Двері таких холодильників відкриваються по черзі, що обмежує доступ повітря в камеру.
Вбудовуваний холодильник має такі настановні, конструкційні і експлуатаційні параметри, які дозволяють встановлювати його як окремо, так і в спеціально призначених місцях в комплексі, кухонного устаткування або в будівельних конструкціях. Блоково-вбудовувані моделі можуть бути встановлені тільки в блоці-комплексі кухонного устаткування або в будівельних конструкціях. Холодильник може бути вбудований в газову або електричну плиту, миття, кухонний стіл.
По кількості камер холодильники бувають однокамерними (найбільш поширені в нашій країні), двокамерними і багатокамерними (три і більше). В дво- і багатокамерних моделях кожна камера має дверці. При відкритті дверець однієї камери продукти в іншій не утеплюються. Можливо створення в кожній камері різного температурно-вологого режиму для оптимального зберігання різних продуктів.
Побутові морозилки – холодильні апарати, призначені для швидкого заморожування (не вище –24°С) і тривалого зберігання заморожених продуктів при температурі не вище –18°С.
Принцип дії морозилки аналогічний роботі компресійного холодильника, але на відміну від холодильника в морозилці трубчастий випарник східчасто розташовується по всьому об'єму камери з чотирма висувними корзинами для продуктів. Морозильну камеру виготовляють з алюмінію або пластика АВС, ізоляцію з пінополіуретану. Для запобігання примерзання дверей по всьому її внутрішньому периметру прокладений (залитий в пінополіуретан) обігрівач – трубка, яка є продовженням конденсатора.
По конструкції морозилки можуть бути у вигляді горизонтальних (скриня) і вертикальних шаф. Морозилка у вигляді скрині споживає менше електроенергії, оскільки менше утеплюється повітрям при відкритті кришки, зручний для завантаження і виїмки продуктів, але займає велику площу. Конструкція типу скриня рекомендується для сільського будинку.
Електром'ясорубки використовують для приготування фаршу з м'яса, риби і інших продуктів. Вони бувають шнекові і кутерні, або січки.
Електросоковижималки призначені для отримання соку з овочів, плодів, ягід. Електросоковижималки-шинкування, крім того шинкують і нарізують фрукти і овочі скибочками.
Електрокавомолки використовують для помелу зерен кави, горіхів, цукру, крупи, пряностей і інших сухих продуктів. За принципом дії розрізняють електрокавомолки ударного і жорнового типів.
Електрозбивалки призначені для збивання харчових сумішей і перемішування рідких продуктів. Згідно стандарту електрозбивалки діляться на типи за способом установки – на виконання: електроміксери ручні, настільні, настільно-ручні; електрозбивалки і електроміксери-збивалки.
Електроплитки найпоширеніші нагрівальні прилади. Складаються з корпусу з ніжками, конфорок, регулюючих пристроїв, світлового індикатора включення, незнімного сполучного шнура.
Електроплити надають споживачу найширші можливості для приготування їжі, не погіршують санітарно-гігієнічних умов приміщення.
Електричні жарильні шафи (духовки) випускаються і як автономні нагрівальні прилади. Електрошафи комплектують грилем, набором осоружніше, грат, шампурів і інших обладнань для приготування різних блюд.
В мікрохвильових печах – НВЧ-печах, НВЧ-плитах теплова обробка харчових продуктів проводиться в електромагнітному полі надвисокої частоти. В мікрохвильовій печі їжа готується не так, як в звичайній духовці або на плиті. Що випускаються спеціальною вакуумною трубкою (магнетроном) хвилі надвисокої частоти (НВЧ) потрапляють в камеру і розігрівають їжу зсередини. Річ у тому, що мікрохвилі легко проникають всередину продуктів і передають свою енергію молекулам води і жиру, розгонячи їх, примушуючи хаотично носитися з скаженою швидкістю. Від постійних зіткнень і тертя молекул виділяється тепло. Щоб тепло в підготовлюваних продуктах розповсюджувалося рівномірно, практично у всіх мікрохвильових печах передбачено широке блюдо з вогнетривкого скла, що обертається. Для кращої рівномірності нагріву використовують також різні варіанти розподілу мікрохвиль і навіть додатковий магнетрон. Щоб приготувати або розігріти два блюда одночасно, використовується система дворівневого нагріву (система «Duo», Moulinex). При цьому на двох рівнях незалежно один від одного обертаються два знімні скляні дека, що дозволяє приготувати відразу основне блюдо і гарнір. Цю систему напевно оцінять люди, що обідають на робочому місці – не доведеться розігрівати свій обід по черзі. Простіше розв'язана проблема дворівневого приготування в моделях De Longhi. Вони просто комплектуються додатковими решітками, які встановлюються на скляне блюдо, що обертається, утворюючи таким чином другий поверх.
Електрогрилі – жарильні електрошафи з інфрачервоним або контактним способом нагріву.
Електрошашличниці – вузькоспеціалізовані прилади для обсмажування шматочків м'яса, риби, грибів, фруктів і інших продуктів.
Електротостери – прилади для підсмажування скибочок хліба, бутербродів.
Електровафельниці за номінальними розмірами потужності конструкції аналогічні жаровням. Проте час нагріву і робоча температура електровафельниць нижче, що обумовлено призначенням приладу – для випічки борошняних виробів.
Електрочайники і електросамовари виготовляють згідно стандартів наступних типів: без термовимикача і з термовимикачем. Термовимикач оберігає електронагрівач приладів від перегорання при википанні води. Пристрій відключення повинен спрацьовувати в періоді не більше 2 хвилин після інтенсивного закипання води. Електросамовари можуть випускатися в комплекті із заварним чайником або мають всередині додаткову місткість для заварки чаю, а також пристрій для деревного вугілля, трісок і ін.
Електрокавоварки за принципом дії випускають двох основних конструкцій: перколяційні і компресійні.
Електропідігрівач для дитячого харчування призначений для підігріву пляшок з дитячим харчуванням через проміжний теплоносій – воду.
Погружні електрокип'ятильники призначені для швидкого нагріву і кип'ячення невеликої кількості води.
Посудомийні машини значно полегшують працю і скорочують витрати часу на митті посуду. Посудомийні машини мають різну місткість, що виміряється кількістю завантажених в бак комплектів посуду. Прийнятий міжнародний комплект посуду складається з 11 предметів для їди і 6-11 для подачі їжі. Місткість ПМ – 18, 14, 12, 10 комплектів.
Побутові в'язальні машини значно полегшують і прискорюють процес в'яже. В'язка на ПВМ виходить рівніше і красивіше, ніж на спицях.
Побутові швейні машини використовують в побуті для пошиття виробів з різних тканин, трикотажу, а також обметування петель, пришивання гудзиків, гачків, вишивки, штопання, і інших операцій, залежно від класу машини і приладів до неї.
Побутові пральні машини підрозділяють на наступні типи: пральні машини однобакові з лопатевим диском, з верхнім завантаженням білизни; пральні машини напівавтоматичні і пральні машини автоматичні. Автоматична пральна машина здатна на все. Сама заправить бак водою, сама нагріватиме, відіпрає білизну, прополоще і висушить. Важку жіночу роботу полегшить автоматична пральна машина з трьома основними програмами, з плавним регулюванням температури води і з такою ж плавною настройкою швидкості віджимання.
Електричні праски найбільш поширені в побуті нагрівальні прилади. Стандартом передбачені електричні праски наступних типів: праски з терморегулятором, з терморегулятором і пароуволожнювачем, те ж, але з розбризкувачем, з терморегулятором що обважнюють.
Використовування електричних пилососів значно зменшує витрати ручної праці, покращує якість прибирання. Розрізняють універсальні підлогові і ручні пилососи, а також штангові і ранцеві пилососи.
1.2 Особливості технології виробництва
Електрична енергія широко застосовується в промисловості, сільському господарстві, побуті. Застосування в побуті електричних приладів і машин, разом з широким розвитком мережі комунально-побутового обслуговування, дозволяє значно скоротити час виконання домашніх робіт, а також полегшити їх, поліпшити санітарно-гігієнічні умови житла.
Основними напрямами розвитку виробництва електропобутових виробів є наступні: розширення і створення оптимального асортименту; технічне вдосконалення на базі уніфікації і типізації вузлів і деталей; оснащення автоматичними і програмними пристроями для регулювання параметрів роботи (температури, потужності, часу, швидкості і ін.): зменшення шуму, споживання електроенергії, габаритів і маси (за рахунок використовування пластмас і легких сплавів металів); підвищення надійності, довговічності, електричної і пожежної безпеки, а також естетичного рівня.
З урахуванням кількісного складу сімей, планування житла, кліматичних, географічних, національних і інших чинників впроваджується науково обґрунтована номенклатура побутових комплексів приладів і машин для приготування і їжі, догляду за білизною, одягом, взуттям, для любительських занять, прибирання приміщень, для створення мікроклімату, для особистої гігієни. Для широкого ознайомлення населення з перевагами подібних комплексів, вивчення попиту покупців повинна бути організований демонстрація їх у дії в типових квартирах-виставках, спеціалізованих магазинах, відділах.
Асортимент електротоварів підрозділяють на наступні групи: проводи настановні; сполучні шнури; електронастановні вироби; джерела світла; побутові світильники; побутові електричні прилади і машини; електромеханічні інструменти і машини для механізації господарських робіт; трансформатори, контрольно-вимірювальні прилади, хімічні джерела струму.
Електропобутові товари згідно стандарту класифікують також по ряду інших загальних ознак: ступені захисту від поразки електричним струмом, від дії вологи; умовам експлуатації; категорії розміщення при експлуатації.
Залежно від умов експлуатації прилади можуть піддаватися дії вологи, яка погіршує їх електробезпеку і викликає корозію. Для запобігання цього передбачений спеціальний захист від вологи.
По ступеню захисту від вологи побутові електроприлади випускають наступних виконань: незахищені, крапле-, бризгозахищені, водонепроникні. Прилади незахищеного виконання не мають умовного позначення, інші виконання указують в маркіровці і паспорті приладу. Незахищені прилади не мають спеціального захисту від проникнення вологи.
Оболонки виробів краплезахищеного виконання не повинні пропускати воду всередину приладу під дією штучного дощу інтенсивністю 3 мм/мін, падаючого вертикально з висоти 2 м протягом 5 мін.
Прилади бризгозахищеного виконання, які при експлуатації тримають в руках, піддають такому ж випробуванню, але повертають в найсприятливіші положення. Решта приладів цього виконання окропляє протягом 10 мін водою із спеціальної установки.
Прилади водонепроникного виконання протягом доби не повинні пропускати воду при зануренні їх на 5 см нижче за її рівень.
Виконання по ступеню захисту від дії вологи встановлюється тільки з урахуванням дії вологи із зовнішнього середовища. Наявність рідини в приладі, наприклад в пральних, кухонних, посудомийних машинах, не береться до уваги. Підвищений ступінь захисту від дії вологи повинні мати прилади, які експлуатують у ванних і душових кімнатах, а також на відкритому повітрі.
1.3 Якість та конкурентноспроможність товару
До побутових електричних приладів і машин незалежно від їх призначення пред'являють згідно стандарту загальні технічні вимоги по електро- і вологобезпеці, умовам експлуатації, напрузі, режимам роботи, струмам витоку, температурі нагріву, ізоляції корпусу, ручок і інших вузлів залежно від матеріалу для виготовлення, огорожі частин, механічної і електричної міцності вузлів, що рухаються, рівню шуму і радіоперешкод, захисно-декоративним покриттям, методам випробувань, техніці безпеки і ін. Загальні вимоги конкретизуються в стандартах на окремі групи, типи, види електричних машин і приладів.
Частини приладів, що рухаються, повинні бути розташовані так, щоб при нормальній експлуатації приладів споживач був захищений від травм. Захисні огорожі повинні мати достатню механічну міцність і зніматися тільки із застосуванням інструментів. В живлячій електромережі можливі коливання напруги, тому прилади повинні бути працездатний при відхиленнях напруги від номінального значення на ±10%, а для холодильників – на – 15...+10%. Конструкція приладів з перемиканням на різні напруги повинна виключати випадкову зміну положення перемикача.
З січня 1998 року всі європейські холодильники при продажу повинні мати спеціальну наклейку з інформацією про витрату електроенергії. На ній різними кольорами і буквами позначаються класи енергоекономічності:
А.С – від дуже економічного до економічного;
D – проміжний клас;
E.G – від високого до дуже високої витрати електроенергії.
Крім того, на наклейці указується річне енергоспоживання даної моделі, а також корисний об'єм і рівень шуму. Все це дозволяє споживачу усвідомлено вибрати найекономічнішу модель.
Шум, шкідливе випромінювання, перешкоди, створювані приладами радіо- і телеприйому, повинні бути в межах встановлених норм. Необхідно відзначити, що рівень шуму, створюваного багатьма приладами, – більше 40 дБ, що перевищує санітарні норми для житлових приміщень. Нерідко в стандартах нормується рівень шуму на холостому ходу, а при використовуванні машин з навантаженням він збільшується.
Конструкція, габарити, форма, колір, обробка електровиробів повинні відповідати вимогам ергономіки і технічної естетики. Прилади і машини повинні бути виготовлений по затверджених кресленнях, зразках, НТД, повинні пройти випробування і бути злагоджені з організаціями, відповідальними за технічний рівень певних груп і видів електротоварів. Технічні вимоги до побутових електроприладів обов'язково узгоджуються також з органами торгівлі.
Побутові електричні прилади і машини (БЕМП) повинні бути механічно міцними, витримуючими механічні перевантаження, які виникають при нормальній експлуатації. Не допускаються відшаровування, спучування, тріщини, корозія, зміна кольору і інші дефекти покриттів, матеріалів при нормальній експлуатації і в межах розрахункових перевантажень.
Вимагається, щоб вироби були стійкі на горизонтальній поверхні і при нахилі до 10°, пересувні пристосування приладів не ушкоджували поверхню, по якій вони переміщаються. Ввідний отвір БЕМП для незнімного сполучного шнура повинен обов'язково мати захисну втулку, що оберігає шнур від зламів, стирання, скручування. Шнури не повинні стикатися з гострими, ріжучими кромками усередині приладу і на його поверхні.
Прилади повинні бути сконструйовані так, щоб небезпека виникнення пожежі або поразки електричним струмом внаслідок порушення правил експлуатації була мінімальною. Конструкція органів управління приладом повинна виключати можливість установки їх в неправильне положення, а також опік рук.
Забороняється використовувати для виготовлення БЕМП матеріали, які горять з сильним полум'ям. Дерево, тканини, папір і інші волоконні або гігроскопічні матеріали не дозволяється застосовувати для ізоляції без просочення.
Регулюючі пристрої повинні бути забезпечені покажчиком напряму збільшення або зменшення значення регульованої величини.
БЕМП залежно від виконуваних побутових процесів підрозділяють на машини (прилади) для зберігання і заморожування продуктів; для механічної і теплової обробки продуктів; для миття посуду і інших приладів; для виготовлення, обробки, догляду за одягом, білизною; для догляду за житлом; створення мікроклімату; для механізації господарських робіт; трансформатори, сигнальні, контрольно-вимірювальні прилади, хімічні джерела струму.
За якістю збірки, обробки і параметрам холодильники повинні відповідати вимогам стандартів і ТУ на конкретну модель, а на вигляд – еталону-зразку. По ступеню захисту від поразки електрострумом холодильники повинні виготовлятися класу 0 або I, незахищеного виконання У або Т, категорії 4.
Холодильний агрегат повинен бути герметичним, конструкція внутрішньої камери забезпечувати установку полиць на різній висоті. Полиці, випарник повинні бути встановлені без перекосів, гойдання, повинні витримувати випробувальне навантаження. Опори (ролики) не повинні ушкоджувати підлогу при переміщенні холодильника. Матеріали, покриття, дотичні з продуктами, а також теплоізоляція повинні бути нетоксичними; застосовують їх тільки з дозволу органів охорони здоров'я. Покриття не повинні руйнуватися внаслідок стирання, дії продуктів, миючих засобів. Вимагається, щоб холодильник був комплектним, елементи комплекту указують в паспорті на виріб.
Стан упаковки, а після її розбирання – чистоту холодильника, якість покриття, обробки, наявність пломб, дефекти збірки, комплектність, маркіровку перевіряють зовнішнім оглядом.
Пральні машини всіх типів по параметрах повинні відповідати вимогам стандартів і ТУ на конкретну модель, а на вигляд – еталону-зразку. Всі вузли машин повинні бути водонепроникний, електроустаткування – захищено від попадання прального розчину. Деталі машин, дотичні з миючим розчином, повинні бути стійкий до дії мильно-содового розчину і синтетичних миючих засобів при температурі 70-100°С. При цьому допускається потемніння, але без руйнування деталей з алюмінієвих сплавів.
Машини не повинні мимовільно переміщатися під час роботи, щоб уникнути цього моделі типу СМР обладнають скобою або педаллю. СМ масою більше 10 кг повинні мати пристрої для переміщення по підлозі без пошкодження його поверхні, а масою до 10 кг – пристосування для перенесення. Під час роботи машини із закритою кришкою не допускається викид розчину з бака, заповненого пральним розчином і білизною до встановленого рівня.
Надійність сполучних контактів між чайником і підставкою по стандарту визначається таким чином: протягом хвилини чайник 10 разів піднімають з підставки і ставлять назад – і так 10 000 разів! Цю монотонну роботу довірили роботу, який без втоми махав залізною «рукою» з чайником і рахував кількість циклів.
Звичайно, від випадковості не застрахований ніхто, але її можна передбачати, а іноді і запобігти. Так, в міжнародному, а пізніше і в російському стандарті з'явилася вимога, що обмежує довжину шнура, – не більше 75 см. Річ у тому, що за дуже довгу петлю цього шнура нерідко чіплялися дорослі, або її тягнули діти, перекидали чайник і обшпарювалися кип'ятком.
Виробники відгукнулися швидко і стали робити підставки чайників зі всілякими пристроями для укладання шнура. Ними забезпечено більшість випробуваних моделей, у інших шнур коротше необхідні 75 см.
Розділ ІІ. Дослідження ринку
2.1 Виявлення місткості ринку
Тенденції ринку електропобутових товарів такі, що в Україні представлені товари всіх відомих марок виробників. На вітчизняному ринку представлені різні виробники електропобутових товарів: THOMPSON, WHIRLPOOL, BRANDT, INDESIT, PHILIPS, TEFAL, MOULINEX, DELONI, STINOL, ARISTON і ін., російські марки осібно, тут ніхто один одному конкуренції не складає.
Вітчизняні виробники після кризи 1998 року отримали істотні переваги в боротьбі за клієнта, і це було, в першу чергу, цінова перевага. Після якнайглибшої кризи, в якій знаходилася наша промисловість до 1998 року, вже в 1999 році вона переживала стрімке зростання.
Поштовхом до зростання виробництва в 1999 році послужило падіння гривні, що зробило неприступним для багатьох українців імпортні товари. Але зростання б було неможливе без наявності могутньої виробничої бази. Звичайно, і сьогодні у всіх виробників справи йдуть по-різному.
Науково-технічний прогрес в галузях промислового виробництва, що проводять товари народного споживання, підвищення культурного рівня населення і зростаючі резерви вільного часу, багато в чому визначаючі необхідність раціонального ведення домашнього господарства, роблять вирішальний вплив на формувань сучасного асортименту електропобутових товарів.
Споживання електропобутових товарів коливається залежно від національних тенденцій, економічної ситуації. В цілому ринок електропобутових товарів є тим, що сформувався, хоча і має деякі національні особливості.
2.2 Кон’юнктура ринку
Зростання ринку холодильників в нинішньому році, можливо, досягне 20%. Особливо активно розвивається сегмент добротної і відносно недорогої техніки, який представляють такі вітчизняні марки, як «Стінол», «атлант», «Мир», «Бірюса» і т.д.
Зовсім інша ситуація в сегменті побутових газових плит – на них помітно виріс попит, оскільки в більшості будинків плити сильно занепали і вимагають заміни. З серйозних гравців в даному сегменті можна виділити наступних виробників: Білорусько-російське АТ «Брестгазоаппарат» Брест (газові і електричні плити «Гефест»), ВАТ «Даріна» Чайковській (газові плити «Газмаш-Даріна»). Ряд підприємств вичерпав свої виробничі потужності, інші отримали шанс істотно збільшити свої об'єми і присутність на вітчизняному ринку (це торкається торгових марок «Даріна» - можливе зростання від 30-70%, а також «Де люкс» - зростання об'ємів на 20-50%). В той же час на ринок, що росте, націлений ряд західних виробників – компанія «Мерлоні» успішно просуває на український ринок плити торгової марки «Індезіт польської збірки». Інші компанії, зокрема, турецька фірма «Віко» поширює свою продукцію через створювану дилерську мережу, орієнтуючись на цінову нішу між кращими вітчизняними марками і марками відомих західних фірм, причому застосовуються достатньо сміливі дизайнерські рішення. Є інформація про інші виробничі проекти західних виробників в Україні, але вона поки не підтверджується офіційними джерелами. Якщо всі прогнози збудуться, то ринок побутових газових плит в 2008 році може вирости на 30-50%.
Листопадовий індекс споживацьких настроїв (ІСН) знизився з 97,0 у вересні до 93,3 в листопаді. Рідше з'являється у українців бажання скоювати крупні покупки: в листопаді індекс крупних покупок впав до 4,5%. Враховуючи, що динаміка цього показника випереджає динаміку продажів на 3-4 місяці, реальне зниження споживацького попиту слідує чекати в березні-квітні 2008 року. При цьому особливо помітне падіння може відбутися в низько цінових нішах, попит же на товари, призначені для забезпечених громадян, залишиться, швидше за все, стабільним.
В 2008 році очікується зростання ринку пральних і посудомийних машин. Це пов'язано в першу чергу із заміною існуючого парку, оскільки основний пік покупок припав на 1996-97 роки, а термін служби складає в середньому 7-8 років. Крім того, фінансові можливості покупців покращали, і тепер подібна продукція вважається не розкішшю, а предметом першої необхідності. Даний сегмент повністю насичений імпортом, з вітчизняної продукції можна відзначити присутність торгових марок «Славута» і «Ока», які займають не більше 2-3% ринку.
Істотне зростання попиту спостерігається на ринку вбудованої техніки. В 2001 році цей сегмент виріс в два рази, тут упевнено відчувають себе західні виробники, які пропонують широкий спектр дорогих предметів вбудованої техніки – від варильних поверхонь до великих холодильників. Вітчизняні виробники поки відстають в цьому відношенні – проте, вже з'явилася інформація про те, що в нинішньому році деякі заводи по випуску побутових плит запустять в серійне виробництво вбудовані духовки і варильні поверхні. Боротьба за цей ринок буде продовжена протягом всього року, за прогнозами, він виросте в 2 - 2,5 рази, і попит в цій ніші буде достатньо стабільним.
Крім того, за оцінкою Держкомстату, грошові витрати населення України на покупку споживацьких товарів і послуг в 2006 році склали 132,7% по відношенню до 2005 року. В Росії – 131,7%, а в Білорусі витрати збільшилися в два рази.
Розділ ІІІ. Дослідження споживачів
3.1 Загальна характеристика споживачів товару
Використовуючи звіти з Інтернету, і провівши власні розрахунки і дослідження можна сказати, що в середньому кожна сім'я в місяць витрачає на покупку якого-небудь виду побутової техніки від 100 до 2000 гривень.
Провівши опит серед населення, з'ясувалося, що видами побутової техніки, що купуються, є телевізори, пральні машини автомати, музичні центри. Люди досить часто купують праски, електричні чайники і мікрохвильові печі.
У зв'язку з появою більш нових і вдосконалених видів побутової техніки багато хто прагне змінити вже існуючу у них техніку, що так само приводить до зростання витрат на покупку побутової техніки.
Провівши дослідження купівельної спроможності населення в місті Кам’янець-Подільський на прикладі магазина «Плазма» з'ясувалося, що кількість людей, які відвідали магазин в буденний день складає приблизно від 300 до 600 чоловік, а у вихідний день до 1100 чоловік. При цьому покупки скоюють лише третина від всіх відвідувачів магазина.
10% покупців витрачають на покупку від 2000 до 6000 гривень.
35% покупців витрачають на покупку від 500 до 1500 гривень.
45% покупців витрачають на покупку від 100 до 500 гривень
10% покупців витрачають на покупку менше 100 гривень.
3.2 Фактори, що формують споживчі переваги до товару
Звичайно, в містах достатньо великий не тільки попит на побутову техніку, але велика і пропозиція. Величезний вибір як крупних, так і дрібних магазинів побутової техніки, створюють велику конкуренцію один одному, але тим часом розширюють вибір споживача, особливо в ціні.
Таким чином, для того що б збільшити кількість продажів в своєму магазині влаштовуються різні акції, робляться знижки на певні види побутовій техніці. І на нашому ринку це діє. Люди приходять в магазини і купують товари, навіть якщо у них немає гострої необхідності, вони купують собі і в подарунок.
В останні час спостерігається хоча і не значне, але все-таки зростання рівня життя населення, а отже і зростання купівельної спроможності населення.
В перебігу місяця приблизно кожна п'ята сім'я купує телевізор, а кожна сьома купує холодильник або пральну машину.
Переконавшись в тому що краще заплатити більше і техніка прослужить довше населення останнім часом стало придбавати техніку відомих виробників: Samsung, LG, Bosch, Braun,Tefal. А отже стали витрачати на покупку побутової техніки великі суми грошей.
Розділ IV. Дослідження конкурентів
У цьому розділі я хочу розглянути основні показники галузі, тенденції на ринку. Через те, що конкурентоспроможність України у виробництві різної побутової техніки відрізняється дуже сильно, я виділила три основні підвиди побутової техніки : холодильники, пральні машини, аудіо-відео-техніка. Обсяг продажу (та обсяг попиту) будь-якої іншої побутової техніки (наприклад, кухоних комбайнів) є порівняно з цими трьома дуже низьким, тому я не буду тут говорити про цю техніку.
Холодильники
Обсяг продажу ринку холодильників у 2005 році становив $80-90 млн. Доля вітчизняної продукції становила 35-37% у грошовому виразі ( у кількісному виразі відсоток цієї продукції буде більшим) , імпортної - 63-67%. Дохід порівняно з 2004 роком суттєво не змінився.
За структурою продаж лідерами були холодильники об’ємом 250-340 літрів - 57-60% продажу, далі йдуть холодильники об’ємом до 250 літрів – 32-35% продажу, холодильники об’ємом більше 340 літрів становлять лише 5-7% продажу.
Продаж вітчизняних холодильників скоротився на українському ринку у 2005 році : за даними Держкомстату, з 450 тис. холодильників, що випустив практично єдиний вітчизняний виробник - ЗАО «Норд» ( загальне виробництво усіх інших - не більше 3% обсягів виробництва „Норда”) на експорт пішло більше 280 тис. агрегатів. На українському ринку було реалізовано приблизно 170 тис. холодильників за даними Держкомстату. За даними ж виробника на вітчизняному ринку продано біля 250 тис. холодильників вітчизняного виробника.
Продаж імпортної техніки за даними офіційної статистики збільшився у кількісному виразі але у грошовому залишився таким самим. Це пов’язано з тим, що змінилася схема ввозу в Україну побутової техніки, але аж ніяк зі зміною кількості продажу. Після декількох великих скандалів, пов’язаних з нелегальними поставками побутової техніки більшість компаній декларують практично весь товар, але занижують його вартість у кілька разів. Ставки ввізного мита є високими – 25% пільгова і 30% повна. Тобто митні платежі на імпортні холодильники у сумі з ПДВ досягають половини їх вартості. В той же час на холодильники виробництва СНГ та Литви діє нульова ставка ввізного мита, сплачується лише ПДВ. Тому звичайно ціни на холодильники з близького зарубіжжя нижчі.
На Українському ринку представлені холодильники майже 20 торгових марок: „Норд”, „Атлант”, „Стинол”, „Снайге”, ARDO, Indesit, Iberna, LG, Samsung, Ariston, Zanussi, Candi, Whirlpool, Electrolux, Bosh, Siemens, Liebherr та інші. Вітчизняний „Норд” є традиційним лідером у сегменті дешевих холодильників. Такий холодильник непогано виглядає і поряд з холодильниками з дальнього зарубіжжя – має привабливий дизайн, зручний, надійний, торгова марка досить відома споживачам. Але вже у середній ціновій категорії лідером є білоруський „Атлант”. Тому за словами Олега Дрюпіна, голови відділу маркетингу ЗАО „Норд” зараз готується випуск і активна рекламна компанія нової моделі вітчизняного холодильника, що буде позиціонуватись дещо дорожче.
У 2000 році найдешевші холодильники забезпечили операторам 35-37% виручки, середньої вартості – 55-57%, найдорожчі – 5-7%. Оптова націнка на холодильники більшості торгових марок – 10-20%, рознична – 25-30%.
Пральні машини
У 2005 році ринок побутових пральних машин збільшився на 10-15% порівнянно з 2004 роком. Об’єм продажу у 2005 році - $55-60 млн. Доля вітчизняної продукції у грошовому виразі – 10-15%, імпортної 85-90%.
Пральні машини в Укоаїні виробляють такі підприємства, як «Электробытприбор» (Маріуполь) – торгові марки Донбас і Десна, АО «Старт» (Мелітополь) – Таврія, Каховський єлектромашинобудівний завод – „Малютка”, завод «Электродвигатель» (м. Ужгород) – „Марічка”, Київське авіаційне ПО ім. Антонова – Либідь,” Онікс” (Миколаїв) - „Агат” , СП „Фаворіт” (Київ) – „Фаворит”, і знов таки АО „Норд” (Донецьк) – марка Норд IF та деякі інші.
Більшість українських підприємств виробляють машани активаторного типу..Машини барабанного типу випускають тільки АО „Норд” та СП „Фаворіт”. „Крупним” вітчизняним виробникам у 2005 році не вдалося збільшити обсяг виробництва. В той же час за твердженням головного менеджера СП „Фаворіт” її компанія збільшила виробництво пральних машин майже у 2 рази.
Але виробники машин „старого зразка” впевнені, що їм нічого не загрожує:
- Конкуренція з боку виробників пральних машин-автоматів нам не загрожує, - розказує директор ПО «Электроприбор» Віктор Котлубей – поперше це інша цінова ніша, а подруге, в українській глубінці нескоро з’являться необхідні для експлуатації „автоматів” центральне водопосточання і каналізація. А з російськими, молдаванськими та українськими виробниками нам доводиться конкурувати.
Треба зауважити, що виробництво більш сучасних машин є більш прибутковим зараз і цей ринок увесь час розширюватиметься через збільшення доходів споживачів (на скільки - з’ясувати фактично неможливо , бо „Норд” і „Фаворит” не афішують свої прибутки). До того ж цікаво, що ,не дивлячись на жорстку конкуренцію, машин активаторного типу в багатьох регіонах України не вистачає. Причиною є дуже слабо розвинута дилерська мережа. Магазини в регіонах часто подовгу не закупають пральні машини через те, що грошей для повної чи часткової передоплати вони не мають, а під реалізацію цей товар не дають.
Роздрібна націнка на цей товар складає 25-30%.
Спеціалісти вважають, що попит цими роками буде збільшуватись ще й через те, що почалася хвиля заміни старої техніки, що вже відпрацювала свій термін, на нову.
Аудіо-відео техніка
Обсяг продажу 2005 року – $175-185млн. Доля вітчизняної продукції не перевищує 1-1,5% у кількісному виразі.
Іноземні вироби завозяться безмитково як запчастини. Обсяг продажу зараз не збільшується, бо така техніка служить в Україні 10-15 років і час масової заміни ще не настав.
Телевізори користуються найбільшим попитом у споживача. Зараз вони забезпечують торговим організаціям 60-70% виручки. У 2005 році було продано майже 400 тис. імпортних апаратів. А вітчизняних телевізорів заводи виробили лише 40 тис., з яких кольорових - лише 23 тис., що на 30% менше порівняно з 2004 роком. Продавалися вони важко, в основному в регіонах. Більшість столичних операторів торгувати такою технікою не бажали і не бажають.
Зовнішній вигляд та технічні параметри цієї техніки фактично не змінилися за останні 10-15 років.
Висновки та аналіз
Засилля товарів закордонного виробництва на ринках України висунуло жорсткі умови до підвищення конкурентоспроможності вітчизняної продукції та її виробників.
Конкурентоспроможність формується під впливом великої кількості чинників різноманітного походження, які по-різному впливають на неї. Чинники, які безпосередньо впливають на конкурентоспроможність виробу, є чинниками 1-го порядку. Це насамперед якість та ціна виробу. Вони завершують багатоярусну „піраміду”, акумулюючи численні чинники непрямого впливу на конкурентоспроможність, тобто чинники другого, третього та подальших порядків. В міру відхилення від верхівки піраміди вплив чинників послаблюється, а взаємозв’язки стають більш складними і різноманітними. В сучасних умовах великого значення набули такі чинники, як маркетингова та комерційна складові споживчої вартості виробу, наприклад, фірмова марка, реклама, сервісне обслуговування, система продажу тощо. Важливим для споживача є також своєчасність виробництва та збуту на ринку.
За ціною майже всі українські вироби у галузі побутової техніки конкурентоспроможні. За якістю – тільки деякі марки холодильників і пральних машин. Відсутність нових технологій є головною причиною не конкурентоспроможності великої частини української техніки. Маркетингова та комерційна складові також пасуть задніх через некомпетентність значної частини керівників.
Треба зауважити, що мати всі конкурентні переваги не може жодне підприємство. Однак, якщо підприємство має лише одну конкурентну перевагу, то конкуренти скоріше за все також скоро її отримають і переможуть у конкурентній боротьбі, що і чекає більшість українських виробників.
Висновки
На сьогоднішній день в асортименті компаній постійно представлені більше 500 різних найменувань продукції, таких фірм, як THOMPSON, WHIRLPOOL, BRANDT, INDESIT, PHILIPS, TEFAL, MOULINEX, DELONI, STINOL, ARISTON, АТЛАНТ і ін.
Предметом дослідження в роботі з'явився ринок електропобутових товарів.
Аналіз джерел надходження товарів дозволяє зробити висновок, що основним постачальником в магазини є компанія TEFAL, частка якої в поставках продукції склала 35,2 %, другим по масштабах поставок став INDESIT, частка продукції якого, що поставляється, – 16 %.
Для активізації збуту електропобутових товарів слід застосовувати такі маркетингові прийоми як знижки вихідного дня або знижки для окремих категорій покупців (наприклад, пенсіонерів), різні методи стимулювання збуту (продаж по пред'явленню купонів, презентації окремих марок товарів) і ін. Слід розширити асортимент вітчизняної продукції, наприклад, моделей абсорбції холодильників «Норд» і «Морозко», які значно дешевше за імпортні аналоги – Electrolux, Whirpool і ін.
Необхідно також поліпшити збутову політику компанії і, зокрема, відкоректувати рекламну діяльність, направивши рекламу на найвигідніші сегменти ринку. Оскільки, за наслідками опиту, було виявлене, що частіше за все користуються послугами магазина жінки від 25 до 35 років з рівнем доходу від 400 до 1600 грн., то необхідно розробити рекламну компанію саме для цього сегменту ринку.
В процесі роботи були вивчені літературні джерела присвячені даній проблемі. На основі проаналізованих джерел можна зробити висновок про важливість вивчення асортименту і аналізу конкурентоспроможності різних електропобутових товарів.
Мета і задачі, поставлені на початку даної роботи досягнуті:
вивчений асортимент електропобутових товарів (вітчизняного і імпортного виробництва);
дана оцінка конкурентоспроможності деяких видів електропобутових товарів;
вивчений та проаналізований ринок побутових товарів.
На основі теоретичних і практичних досліджень з даної тематики можна зробити наступні пропозиції:
1. торгуючим організаціям:
при формуванні асортименту продукції орієнтуватися більшою мірою на вітчизняних виробників;
частіше обновляти асортимент електропобутових товарів;
представляти на споживацький ринок нову продукцію
2. виробникам:
звернути особливу увагу на поліпшення якості своєї продукції;
при формуванні асортименту вироблюваної продукції проводити маркетингові дослідження купівельного попиту залежно від регіону, соціального складу, місцевих традицій;
створювати науково-дослідні лабораторії по провідних напрямах для вирішення задач випуску конкурентоздатної продукції.
Список використаної літератури
В ритме XXI века. // Спрос, 2001. № 2.
Волнующий выбор. // Спрос, 2001. № 3.
Мареев Ю.И. Товароведение металлохозяйственных и электробытовых товаров. – М.: Экономика, 1986.
Новый друг… Дороже старых двух. // Спрос, 2000. № 5.
Одна камера хорошо, а две – лучше. // Спрос, 2000. № 6.
«Холодильное лето», Бизнес №25 (440), 18 июня 2001 года
«Стиратели 2000», Бизнес №8 (423), 19 февраля 2001 года
«Вижу. Слышу. Балдею 2000.» Бизнес №4 (419), 22 січня 2001 року.
„Про механізм формування конкурентоспроможності підприємства”, Економіст №9, вересень 2001р.
Справочник товароведа: Непродовольственные товары. Том 3. – М.: Экономика, 1991.
Управление ассортиментом и качеством товаров в торговле: Сборник научных трудов. – Киев, КТЭИ, 1997.
Фасхиев Х. Оценка конкурентоспособности новой техники // Маркетинг, 1999. - №6.
Что инвалиду удобно, то и здоровому хорошо. // Спрос, 2004. № 11.
Щеринский В.М. Бытовые электротовары. – М., 1998.