Так, згідно з рішенням Рівненської міської ради від 23 січня 2007 р. доходи бюджету м. Рівного на поточний рік визначено в розмірі 311488 тис. грн., що порівняно з минулим роком більше на 92 млн. грн. (відносний приріст становить 42%) [7]. Таке зростання, що значно перевищує темпи зростання ВВП, засвідчує про відчутне збільшення економічного потенціалу міста. Можна виділити декілька основних чинників щодо цього.
По-перше, збільшення субвенцій із державного бюджету на 51 млн. грн. (практично вдвічі) [5,6]. З одного боку, це засвідчує про зростання довіри керівництва держави до місцевої влади, проте з іншого – може стати джерелом фінансової нестабільності в бюджетній системі міста у разі неповноти або несвоєчасності надходжень із державного бюджету.
По-друге, збільшення надходжень від податків на доходи громадян на 29 млн. грн., або на 30%. Дані кошти планується отримати за рахунок:
підвищення ставки податку на доходи громадян з 13 до 15%;
підвищення ставки єдиного податку (рішенням Рівненської міської ради майже 70% видів дрібного бізнесу „притягнуті” до верхньої межі цього податку – 200 грн.);
зростання офіційної заробітної плати (середні заробітки в місті уже перевищують 1100 грн.);
По-третє, надходження понад 7 млн. грн. від продажу землі на конкурсних засадах (такий крок отримав доволі неоднозначну оцінку від різних керівників та експертів міста) [7].
Незважаючи на вагомі абсолютні та відносні прирости надходжень з основних джерел, загальна структура надходжень (див. рис. 1) істотно не змінилась. Натомість зросла частка зовнішніх джерел з 25,8% до 34,6%, в той час як частка основного джерела (податків) зменшилась [5,6].
Разом з тим, міський голова Рівного Віктор Чайка вважає недостатньо використаним інвестиційний резерв поповнення власних коштів міського бюджету. Тому з початку 2007 року міська влада бере активну участь у таких проектах, як впровадження енергозберігаючих технологій в рамках програми ПРООН, будівництво великого сміттєпереробного заводу, житлове будівництво на загальній площі близько 126 га, зведення спортивно-розважального центру. Реалізація цих програм, за прогнозами фахівців, дасть змогу уже в наступні роки поповнити міський бюджет на 20-30% [7].
Що стосується видаткової частини бюджету м. Рівне, то її передбачено у обсязі 310986 тис. грн., що як і доходи на 92 млн. грн. перевищує обсяг попереднього року [5,6].
У поточному році, згідно із Стратегічним планом розвитку міста Рівне, є три найбільш важливих напрямки видатків бюджету (див. рис. 2).
Рис. 1. Структура доходів бюджету м. Рівне у 2006-2007 рр.
По-перше, це освіта – 97097 тис. грн., або 31,2% усіх видатків. Пріоритетними програмами в системі освіти є:
забезпечення повної загальної середньої освіти. Метою даної програми є створення умов для надання якісної освіти дітям шкільного віку (так, згідно з показниками виконання програми, відсоток учнів, що продовжили освіту у ВНЗ, збільшується кожного року, а також у місті зростає кількість учнів – призерів всеукраїнських олімпіад);
реалізація проекту „Позашкільна освіта”, що передбачає підвищення творчого та інтелектуального розвитку, підтримку обдарованих і талановитих дітей.
Рис. 2. Структура видатків бюджету м. Рівне у 2006-2007 рр.
По-друге, це соціальний захист і соціальне забезпечення населення – 87150 тис. грн., або 28% усіх видатків. Зокрема, на кредитування житла для молоді планується виділити 541 тис. грн., соціальна підтримка інвалідів та ветеранів обійдеться у 630 тис. грн., підтримка та розвиток фізичної культури і спорту – 650 тис. грн.
По-третє, охорона здоров’я – 60696 тис. грн., або 19,5% видатків бюджету. Передовсім, це виділення коштів на такі програми, як „Надання первинної медико-санітарної допомоги населенню міста” та „Швидка медична допомога”, що мають на меті поліпшення стану здоров’я населення шляхом забезпечення якісної лікувально-профілактичної допомоги, швидкого та своєчасного реагування на звернення щодо отримання екстреної медичної допомоги [4].
Таким чином, близько 80% видатків на освітні, медичні та соціальні програми порівняно з 73% на ці ж цілі у минулому році засвідчують про більшу соціальну спрямованість бюджету поточного року. Разом з тим, активізувався „шашіль” проїдання: у видатках на освіту міста майже 79% займає зарплата, у видатках на охорону здоров’я – понад 83%. Ще 10-12% коштів, що спрямовуються в освіту і медицину, поглинають енергоносії. Відтак, на розвиток бюджетних установ грошей майже не залишається. Проведення значної кількості капітальних і поточних ремонтів міських шкіл, лікарень та поліклінік, придбання необхідного обладнання відкладається з року в рік [7].
Особливо гострою є ситуація в житлово-комунальній сфері. У поточному році на утримання ЖКГ передбачено 25087 тис. грн., що лише на 209 тис. грн. більше, ніж у минулому році [5,6]. На думку міського голови, лишається сподіватися на державні капітальні вкладення в житлово-комунальне господарство міста, передбачені урядом на 2007 рік в обсязі 34 мільйони гривень. Однак, може виникнути проблема із співфінансуванням. Єдиним порятунком для цієї галузі можуть стати 30 млн. грн. із держбюджету, що виділяються на комунальне господарство на умовах співфінасування з місцевими бюджетами, що будуть використані на ремонт дахів, ліфтового господарства, придбання тролейбусів [3].
Окремо слід відзначити, що бюджет міста Рівного на 2007 рік вперше був сформований не лише за традиційним (постатейним), а й за програмно-цільовим методом бюджетування [4]. Такий метод складання бюджету вперше було запроваджено у США в середині 1960-х років, де й дотепер використовується більшістю штатів і муніципалітетів. Він дає змогу підвищити ефективність управління місцевим бюджетом, забезпечити прозорість та підзвітність місцевого бюджету громадянам. Нині формування місцевих бюджетів на базі програмно-цільового методу здійснюють у Хмельницькій, Полтавській та Львівській областях.
Методику програмно-цільового формування бюджету досліджували переважно зарубіжні науковці. І лише упродовж двох останніх років вітчизняні вчені і практики, зокрема О. Кириленко, І. Стефанюк, І. Чугунок, М. Кульчицький, З. Перун та інші, розглядали ці питання у своїх працях [2].
Вищевказаний метод передбачає:
планування діяльності на найближчі 3 роки, що дає змогу вирішувати більш складні і довгострокові завдання;
орієнтованість на результат, який досягається шляхом фінансування окремих бюджетних програм, а не діяльності бюджетних установ;
можливість оцінити ефективність використання коштів шляхом застосування показників виконання кожної бюджетної програми;
залучення громадськості до процесу прийняття рішень з питань, що стосуються бюджету міста, на всіх етапах бюджетного процесу [4].
Особливістю програмно-цільового методу є формування бюджету за програмами, що ґрунтуються на конкретних проблемах, які вимагають негайного вирішення. Тобто, даний метод являє собою новий механізм управління видатками бюджету, що зосереджується на майбутніх результатах, стратегічному підході у плануванні, посиленій відповідальності за виконання затверджених програм, обґрунтованості та аналізу прийнятих бюджетних рішень, прозорості у витрачених бюджетних коштах. Але не слід забувати, що для успішного запровадження цього методу необхідно, щоб програми були забезпеченні реальними джерелами фінансування, а це в свою чергу можливо за рахунок чітко сформованої доходної частини бюджету.
Проведений структурно-динамічний аналіз бюджету міста Рівне за 2006-2007 рр. виявив низку як позитивних, так і негативних змін. Головними з них, як видається, є істотне зростання доходів і видатків у поточному році. Спостерігається тенденція до залучення додаткових коштів до міської казни шляхом продажу землі на конкурсних засадах. Нажаль, земельні аукціони в Рівному майже не практикуються, оскільки керівники міста вбачають у цьому потенційну загрозу підвищення цін на нерухомість.
Що ж стосується видаткової частини, то головними сферами фінансування залишаються освіта, охорона здоров`я, соціальний захист та соціальне забезпечення населення. В порівнянні з минулим роком значно зросли виплати на допомогу сім’ям з дітьми, малозабезпеченим сім’ям, інвалідам з дитинства, дітям-інвалідам, тимчасова допомога дітям, одноразова допомога при народженні дитині. Але, на жаль, недостатньо уваги було приділено житлово-комунальному господарству міста, ситуація в даній сфері залишається гострою та незадовільною.
Можна підбити підсумок, що хоча кількісно бюджет міста Рівного 2007 є кращим минулорічного, проте він значно відстає якісно. Так, збільшення суми видатків ще не означає збільшення добробуту жителів міста Рівного у поточному році. Та все ж таки, проаналізувавши детально недоліки даного бюджету, та усунувши їх, можна сподіватись на розв’язання проблем, які з року в рік відстрочувалися через брак коштів у місцевій казні.
1. Загулинов М. Макроекономічні показники та їх вплив на доходи бюджету // Фінанси України. – 2002, №3. – с. 65-69; 2. Кульчицький М.І., Перун З.В. Формування та виконання бюджету за програмно-цільовим методом // Фінанси України. – 2005, №2. – с. 78-83; 3. Ниркова Н. Бюджет більший, але гірший // ОГО.-25 січня 2007 р., №1050, http://www.ogo.ua/rubrics/business/2007-01-25/10892; 4. Офіційний сайт Рівнеської міської ради htth://www.city-adm.rv.ua/ukr/news/2007/02_27_02 від 27 лютого 2007 року; 5. Рішення Рівненської міської ради. Про бюджет міста Рівне на 2006 рік. №1900 від 20 грудня 2005 // Рівненський тижневик „Сім днів” №7 (634) від 17 лютого 2006 року, №9 (636) від 3 березня 2006 року, №13 (640) від 31 березня 2006 року, №15 (642) від 14 квітня 2006 року, №16 (643) від 21 квітня 2006 року; 6. Рішення Рівненської міської ради. Про бюджет Рівного на 2007 рік. №479 від 23 січня 2007 року // Рівненський тижневик „Сім днів” №7 (686) від 16 лютого 2007 року, №8 (687) від 23 лютого 207 року, №10 (689) від 9 березня 2007 року, №11 (690) від 16 березня 2007 року; 7. Якель Р. Бюджет Рівного: сіли і проїли // ОГО від 22 лютого 2007р., http://www.ogo.ua/rubrics/economic/2007-02-22/21238;