1. ТЕОРЕТИЧНА ЧАСТИНА.
Запитання для самостійної роботи (теоретична частина)
Історія розвитку науки, методи дослідження і завдання дисципліни „Економіка природокористування”.
Природокористування як форма взаємодії виробництва та навколишнього середовища.
Особливості функціонування еколого-економічних систем.
Оцінка економічних збитків від різних видів порушень земельних ресурсів.
Поняття природного середовища, природних ресурсів та їх класифікація.
Форми еколого-економічних інструментів природокористування.
Основні види порушень земельних ресурсів, причини і джерела їх виникнення.
Органи місцевого самоврядування та їх функції у регулюванні природокористування.
Використання податкових важелів та екологічних зборів як центральна ланка фінансового механізму охорони навколишнього середовища.
Цінність природного багатства як економічного ресурсу і як економічного блага.
Визначення величини відшкодування збитків землекористувачам та втрат сільськогосподарського виробництва.
Природно-ресурсний потенціал України.
Механізм формування і види економічних збитків від забруднення атмосфери.
Фінансові відносини у природокористуванні.
Суть методики розрахунку розмірів відшкодування збитків у результаті наднормативних викидів забруднюючих речовин у атмосферу.
Роль фінансово-економічних важелів у сфері природокористування.
Економічна оцінка використання водних ресурсів та її особливості при зрошенні земель.
Відтворення природних ресурсів та його форми.
Показники еколого-економічної ефективності природокористування.
Суть методики визначення розмірів плати і стягнення зборів за забруднення НПС України.
Причини і види забруднення водних джерел. Оцінка економічного збитку від забруднення і нераціонального використання водних ресурсів.
Використання ринкових механізмів в системі природоохоронної діяльності.
Цілі, стратегії та інструменти зеленого маркетингу.
Розкрити суть екологізації матеріального виробництва: фактори, стадії, тенденції розвитку.
Довести ефективності використання відходів.
Доцільність, значення і завдання економічного обґрунтування природоохоронних заходів.
Порядок і методи визначення загального і госпрозрахункового ефекту природоохоронних заходів.
Напрямки вдосконалення економічних важелів раціонального природокористування.
Вплив проведення природоохоронних заходів на показники рентабельності та прибутку підприємства.
Економічна оцінка природних ресурсів: суть, функції і критерії.
Суть та значення економічного стимулювання.
Основні концепції оцінки природних ресурсів. Теорія диференційної ренти.
Міжнародні стандартизовані системи екологічного аудиту.
Суть, види і особливості визначення ефективності природоохоронних заходів.
Земельний кадастр і земельний кодекс, їх призначення, структура і зміст.
Склад і порядок визначення економічних збитків внаслідок забруднення атмосфери.
Вплив сільськогосподарського виробництва на стан та використання земельних ресурсів.
Суть екологічного аудиту: функції, види.
Ринок природних ресурсів: особливості ціноутворення
Суть страхування екологічних ризиків.
Класифікація відходів і їх зв’язок з рівнем екологізації виробництва.
Водні ресурси, їх відтворення і використання в Україні. Роль водного кадастру та недоліки при плануванні водоохоронної діяльності.
Методика визначення загальної економічної ефективності затрат на охорону навколишнього середовища.
Екологічна експертиза: об’єкти, завдання, етапи проведення.
Екологічна сертифікація товару.
Суть та порядок визначення плати за лісові ресурси.
Основні різновидності екологічних стандартів і нормативів
Суть і порядок визначення плати за біологічні ресурси.
Порядок визначення розміру платежів за використання природних ресурсів.
Система державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища і природокористування.
Земельні ресурси України і ефективність їх використання.
Еколого-економічна оцінка проектів, її завдання та значення.
Необхідність та порядок визначення коефіцієнта екологічності матеріального виробництва.
Методи і форми економічного стимулювання раціонального природокористування.
Основні підходи до визначення плати за воду і забруднення водних ресурсів.
Розвиток міжнародного співробітництва в області впровадження ресурсозберігаючих та безвідходних технологій.
Облік природоохоронних витрат, його види, форми звітності та значення.
Методика визначення порівняльної економічної ефективності затрат на охорону навколишнього середовища.
Порядок розрахунку чистого економічного ефекту природоохоронних заходів.
Суть і порядок визначення плати за земельні ресурси.
Види результатів природоохоронної діяльності і їх суть.
Суть і порядок визначення критерія екологічної оптимальності проекту.
Суть і порядок визначення плати за корисні копалини.
Сучасні підходи до використання природних ресурсів та основні проблеми природокористування.
Концептуальні принципи сталого розвитку і глобального природокористування.
Фінансові механізми раціонального використання природних ресурсів, їх види та порядок застосування.
Особливості фінансування та пріоритети інвестицій у відтворення навколишнього середовища.
Купівля-продаж прав на забруднення НПС.
Описати порядок фінансування, основні джерела і структура капітальних вкладень на охорону НПС та раціональне природокористування.
Економічний зміст та значення плати за природні ресурси.
Суть і види еколого-економічного районування. Основні формуючі фактори і показники.
Основні підходи і методи оцінки економічних збитків.
Суть категорії економічних збитків та їх класифікація.
Склад та структура поточних витрат при експлуатації природоохоронних об’єктів.
Екологічна безпека і екологізація виробництва, галузі.
Визначення порівняльного еколого-економічного ефекту проектних рішень.
Економічна суть природного середовища та природокористування.
Основні підходи до визначення збитків, які завдаються лісовим ресурсам промисловими викидами підприємств
Економічні методи стимулювання виробництва екологічно чистої продукції.
Довгострокове та поточне планування.
Еколого-економічні моделі та охорона НПС..
Сучасні технології утилізації відходів.
Основні методи визначення локальних збитків від забруднення довкілля.
Основні напрямки підвищеній ефективності природокористування і охорони навколишнього середовища.
Система показників та методи планування природокористування.
Показники економічних результатів природоохоронної діяльності і критерії вибору оптимальних рішень, їх суть і значення.
Умови здійснення еколого-економічної оцінки: основні етапи.
Платне природокористування в ринкових умовах господарювання.
Правові основи управління природокористуванням та охороною природи.
Науково-технічний прогрес та проблема ресурсозбереження.
Значення раціонального природокористування в розвитку продуктивних сил.
Ресурсоємкість виробництва, її тенденції.
Міжнародні проблеми природокористування.
Організаційно-економічний механізм втягнення вторинних ресурсів у виробництво.
Недоліки існуючої концепції оцінки природних ресурсів.
Показники впливу природоохоронних заходів на результати діяльності підприємств.
Екологічне нормування, його суть і види.
Особливості інформативної екологічної системи.
Ресурсний потенціал України.
Ринкові відносини у сфері природокористування.
2. ВИЗНАЧЕННЯ РОЗМІРІВ ЗБОРІВ ЗА ВИКОРИСТАННЯ ПРИРОДНИХ РЕСУРСІВ
Розглядається діяльність підприємства яке в результаті своєї роботи забруднює: атмосферне повітря стаціонарними і пересувними джерелами забруднення, водні об’єкт, а також розміщує відходи.
Згідно з результатами контрольних перевірок хімічного підприємства міста Рівного зафіксовано використання як пального таких речовин: перша речовина по варіанту - 3?? т. (дві останні цифри залікової книжки), друга речовина - 6?? т., третя речовина - 4?? т. Також результати перевірки вказали на забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами забруднення в таких обсягах: (додаток 1): перша речовина по варіанту - 1??0 т. (дві останні цифри залікової книжки) при ліміті 1670 т., друга речовина - 11?? т. при ліміті 1150 т., третя речовина - 2?? т. при ліміті 120 т.
Крім того виявлено перевищення скиду забруднюючих речовин у водні об’єкти в таких обсягах (додаток 1): перша речовина по варіанту - ?,? т. (дві останні цифри залікової книжки, при занчення 0 передостаньої цифри залікової книжки, береться цифра 4) при ліміті 4 т., друга речовина - ?,? т. при ліміті 1,5 т., третя речовина - ?? т. при ліміті 75 т.
За цей період часу підприємство розмістило на своїй території, згідно дозволу, відходи у таких обсягах: відходи ІІ класу - 2?? т., при ліміті 245 т., відходи ІІІ класу - 1?? т., при ліміті 150 т., люмінесцентні лампи у кількості 6?? штук (дозвіл відсутній).
Визначити розміри збору за викиди забруднюючих ручовин в навколишнє природне середовище. Результати розрахунку записати у таблицю________.
Додаток 1
Норматив збору за забруднення навколишнього природного середовища
Назва забруднюючої речовини
Норматив збору грн./тонну

Викиди в атмосферу пересувними джерелами забруднення

1. Дизильне паливо
11

2. Бензин етиловий
14

3. Бензин не етиловий
11

4. Зріджений нафтовий газ
14

5. Стиснений природний газ
7

Викиди в атмосферу стаціонарними джерелами забруднення

1. Ангідрит сірчистий
190

2. Газоподібні фтористі сполуки
470

3. Сірководень
610

4. Сірковуглець
396

5. Фенол
861

За скиди у водні об’єкти

1. Азот амонійний
125

2. Нафтопродукти
733

3. Нітрати
11

4. Нітрити
612

5. Сульфати
4

6. Фосфати
100

7. Хлориди
4

8. Органічні речовнини БСК 5
50

9. Завислі речовини
4

Розміщення відходів

1. Відходи І класу
196

2. Відходи ІІ класу
7

3. Відходи ІІІ класу
2

4. Відходи ІV класу
1

5. Люмінесцентні лампи
83 грн./шт.


Таблиця____
Варіанти до виконання другої частини контрольної роботи
(назви забруднюючих речовин)
Передостання цифра залікової книжки
Остання цифра залікової книжки


1
2
3
4
5
6
7
8
9
0

0 або 1
1,4,5,
2,4,5,
1,3,5
2,4,5,
3,4,5,
2,4,6
2,4,5,
1,3,5,
3,5,7
1,3,5,
2,4,5,
4,6,8
2,4,5,
2,3,5,
5,7,9
1,2,4,
1,2,5,
6,7,8
1,2,4,
1,2,3,
7,8,9
1,2,3,
1,2,3,
8,9,1
1,2,5,
1,2,3,
9,1,2
1,3,4,
1,3,4,
1,2,3

2 або 3
1,4,5,
1,3,5,
4,5,6
1,3,5,
1,4,5,
5,6,7
2,4,5,
1,2,5,
6,7,8
2,3,5,
1,4,5,
7,8,9
1,2,5,
1,4,5,
8,9,1
1,3,4,
1,3,4,
7,8,9
1,3,4,
1,3,5,
9,1,2
1,3,5,
1,4,5,
1,2,3
1,4,5,
1,3,5,
2,3,4
1,4,5,
1,4,5,
3,4,5

4 або 5
1,2,5,
1,2,3,
1,2,3
1,2,3,
1,2,5,
2,3,4
1,2,4,
1,2,3,
3,4,5
1,2,3,
1,2,4,
4,5,6
1,2,3,
1,2,3,
5,6,7
1,3,5,
1,3,5,
9,1,2
2,3,4,
2,3,5,
1,3,5
1,3,4,
2,3,4,
2,4,6
1,3,4,
2,3,5,
3,5,7
2,3,4,
2,3,4,
4,6,8

6 або 7
2,3,5,
1,3,4,
5,7,9
2,3,4,
2,3,4,
6,8,1
2,3,5,
2,3,5,
7,9,2
3,4,5,
2,4,5,
1,3,5
3,4,5,
3,4,5,
2,4,6
2,4,5,
3,4,5,
2,4,6
3,4,5,
3,4,5,
3,5,6
2,3,5,
3,4,5,
4,6,8
3,4,5,
2,4,5,
5,7,9
3,4,5,
1,4,5,
6,8,1

8 або 9
2,3,4,
1,3,4,
2,3,4
1,3,4,
2,3,4,
3,4,5
1,3,4,
1,3,4,
4,5,6
1,3,4,
1,3,4,
5,6,7
1,3,4,
1,3,4,
6,7,8
2,4,5,
2,4,5,
6,8,1
3,4,5,
2,4,5,
1,5,9
2,4,5,
3,4,5,
2,8,9
2,4,5,
1,4,5,
3,6,9
2,4,5,
2,4,5,
4,7,1


2.1. Методичні рекомендації щодо розрахунку загальної величини збору.
Методика визначення розмірів плати і стягнення платежів за забруднення НС України затверджена 24.05.93 р. Міністерством НПС України.
Збори розраховуються підприємствами самостійно на підставі отриманих лімітів та затверджених нормативів і сплачуються щоквартально за наростаючими з початку року показниками.
Екологічні платежі розподіляються таким чином:
- 10 % - на окремі рахунки фондів охорони НПС сільських, селищних, міських бюджетів;
- 25 % - на окремі рахунки фондів охорони НПС обласних бюджетів;
- 65 % - на окремий рахунок фонду охорони НПС Державного бюджету.
2.1.1. Збори за забруднення атмосфери.
2.1.1.1. Стаціонарні джерела забруднення.
Пвс = ?(Млі + Мпі х Кн) х Нбі х Кнас х Кф х Кі,
де: Пвс – сума зборів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джерелами, грн.;
Млі – річний обсяг викиду і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;
Мпі – річний обсяг понадлімітного викиду і-ої забруднюючої речовини (фактичний викид мінус ліміт), т;
Кн – коефіцієнт кратності збору за понадлімітні викиди (5);
Нбі – норматив збору за викид 1 т забруднюючої речовини в атмосферу в межах ліміту, грн./т.
Кі – величина індексу споживчих цін (індекс інфляції) – 2,5.
Кнас – коригуючий коефіцієнт, що враховує чисельність жителів населеного пункту (до 100 тис. – 1; 100,1 – 250 – 1,2; 250,1 – 500 – 1,35; 500,1 – 1000 – 1,55; понад 1000 – 1,80).
Кф – коригуючий коеф., що враховує народногосподарське значення населеного пункту (села і міста районного значення – 1, обласні центри і міста обласного значення – 1,25, курортні місця – 1,65);
2.1.1.2. Пересувні джерела забруднення.
Ппс = ?Мі х Нбі х Кнас х Кф х Кі,
де: Ппс – сума зборів за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами, грн.;
Мі – кількість використаного пального і-го виду, т;
Нбі – норматив збору за 1 т використаного і-го пального, грн.
2.1.2. Забруднення водних об’єктів.

Пс = ?(Млі + Мпі х Кн) Нбі х Крб х Кі.,
де: Ппс – сума зборів за скиди у водні об’єкти забруднюючих речовин, грн.;
Млі – річний обсяг скиду і-ої забруднюючої речовини в межах ліміту, т;
Мпі – річний обсяг понадлімітного скиду і-ої забруднюючої речовини (фактичний скид мінус ліміт), т;
Кн – коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скиди (5);
Нбі – норматив збору за скид 1 т забруднюючої речовини у водні об’єкти в межах ліміту, грн./т.
Крб – регіональний (басейновий) коригуючий коефіцієнт (для басейнів Азовського і Чорного морів – 2, Дунаю, Дніпра (від Каховського гідровузла до Чорного моря), Сіверського Донця, Міуса, Кальміуса – 2,2; Дніпра (від кордону до Києва, Західного Бугу, Вісли, Десни – 2,5; Дністра, рік Криму – 2,8; Тиси, Пруту – 3,0).
2.1.3. Розміщення відходів.
Прв = ?(Млі + Мпі х Кн) Нбі х Км х Ко х Кі,
де: Млі – обсяг розміщення шкідливих відходів і-го виду в межах ліміту, т;
Мпі – обсяг розміщення понадлімітних шкідливих відходів і-го виду (фактичні обсяги розміщення шкідливих речовин за мінусом лімітів), т;
Нбі – норматив збору за розміщення 1 т відходів і-го виду в межах ліміту, в залежності від класу небезпеки відходів, грн./т.
Км – коригуючий коефіцієнт, що враховує розташування місця розміщення відходів (у межах населених пунктів чи на відстані менше 3 км від них – 3; за межами населених пунктів, не менше 3 км – 1);
Ко – коригуючий коефіцієнт, що враховує обладнання місця розміщення відходів (спеціально обладнані полігони, що цілком забезпечують охорону атмосфери, води і землі від забруднення – 1; смітники, що не забезпечують повного захисту середовища – 3).
Норматив збору для:
обладнання та приладів, що містять ртуть, елементи з іонізуючим випромінюванням – 83 грн. /одиницю;
люмінесцентних ламп – 1,5 грн. /одиницю.
Таблиця ____
Розрахунок збору за забруднення навколишнього
природного середовища
Назва забруднюючої речовини
Фактична маса річного викиду, т.
Ліміт викиду, т.
Норматив збору за викид, грн./т.
Величина індексу споживчих цін
Коригуючи коефіцієнти
Сума збору в межах ліміту, грн.
Сума плати за понадлімітний викид, грн.
Загальна сума плати, грн.













1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11

1. Нараховано збору за викиди пересувними джерелами забруднення, усього




1.1.











1.2.











1.3.











2. Нараховано збору за викиди пересувними стаціонарними забруднення, усього




2.1.











2.2.











2.3.











3. Нараховано збору за скиди у водні об’єкти, усього




3.1.











3.2.











3.3.











4. Нараховано збору за розміщення відходів, усього




4.1.











4.2.











4.3.












Таблиця ____
Зведена таблиця суми зборів
Платежі
Одиниці
виміру
Нараховано, грн

1
2
3

Платежі за викиди, скиди забруднюючих речовин і розміщення відходів в межах встановлених лімітів – всього
грн.


у тому числі:



- у водні об'єкти
грн.


- в атмосферне повітря пересувними джерелами



- в атмосферне повітря від стаціонарних джерел
грн.


- за розміщення відходів
грн.


Платежі за викиди, скиди .забруднюючих речовин і розміщення відходів понад встановлені ліміти – всього
грн.


у тому числі



- у водні об'єкти
грн.


- в атмосферне повітря пересувними джерелами



- в атмосферне повітря від стаціонарних джерел
грн.


- за розміщення відходів
грн.


Загальна сума платежів і зборів
грн.


у тому числі за забруднення:



- водних об'єктів
грн.


- в атмосферне повітря пересувними джерелами



- в атмосферне повітря від стаціонарних джерел
грн.


- за розміщення відходів
грн.


ЗАГАЛЬНІ ЗБИТКИ
грн.



Отже, як видно з розрахунків загальних збитків, найбільшої шкоди підприємство завдає _______________, оскільки сплачує найбільші штрафи та платежі за понадлімітні викиди саме __________. Тому необхідно впровадити заходи по зменшенню _______________, які полягають в удосконаленні очисних споруд, їх застосуванні, якщо їх не було чи були малоефективні, а також необхідно поліпшити технологію і методи виробництва. Слід враховувати, що ці заходи повинні бути економічно виправдані.
3. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОГО
ВАРІАНТА ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ
Підприємства, які постійно перевищують екологічно допустимі навантаження, тобто не відповідають соціально-екологічним вимогам, мають бути закриті або на них повинні впроваджуватись природоохоронні заходи.
Здійснення того чи іншого заходу вимагає значної суми коштів - капіталовкладень. Результати здійснення заходів залежать від обраного варіанта, тобто ефективність капітальних вкладень може бути різною. Тому для вибору оптимального варіанта проводять економічне обґрунтування природоохоронних заходів, яке полягає у визначенні показників порівняльної економічної ефективності. Воно спрямоване на визначення економічної ефективності і господарської доцільності цих заходів.
3.1. Методичні рекомендації щодо економічного обґрунтування оптимального варіанта природоохоронних заходів.
При виборі із кількох варіантів найкращого рішення показником порівняльної економічної ефективності є мінімум приведених витрат:
С + Ен х К > min;
де: С - поточні річні витрати на обслуговування і утримання фондів природоохоронного значення;
К – капітальні вкладення на впровадження ПОЗ;
Ен – нормативний коефіцієнт порівняльної ефективності капітальних вкладень. (0,12-0,18 для студентів на вибір).
Розрахунки порівняльної економічної ефективності необхідно провести для базового варіанта та двох запропонованих. Сукупні приведені витрати визначаються через капіталовкладення в природоохоронні об'єкти чи устаткування (К), експлуатаційні (поточні) витрати по їх утриманню (С) та залишковий збиток після впровадження природоохоронних заходів (Зб)
ПЗ = C+Ен* К+Зб > min
де: ПЗ - приведені річні витрати на природоохоронні заходи, грн.;
Величина експлуатаційних витрат на утримання та обслуговування природоохоронних об'єктів обраховується за формулою:
С = Аj+ Pj + ЗПj + Селj + ПМj +Мj+ HВj + Iнj,
де: Аj - амортизаційні відрахування для j-того варіанта заходів, грн.;
Pj -затрати на ремонт для j-того варіанта заходів, грн.;
ЗПj - затрати на заробітну плату обслуговуючого персоналу для j-того варіанту заходів, грн.;
Селj - витрати на електроенергію для роботи природоохоронного обладнання для j-того варіанта заходів, грн.;
ПМj - витрати на паливно-мастильні матеріали для j-того варіанта заходів, грн.;
Мj - вартість матеріалів, реагентів та напівфабрикатів для j-того варіанта заходів, грн.;
НВj - накладні витрати для j-того варіанта заходів, грн.;
Інj - інші витрати для j-того варіанта заходів, грн.
Виходячи з величини середньорічної вартості фондів природоохоронного призначення і відповідних норм відрахувань, визначаються амортизаційні відрахування та затрати на ремонт.
Величина середньорічної вартості основних фондів природоохоронного призначення приймається 85% від величини капітальних вкладень природоохоронного призначення.
Для визначення затрат на заробітну плату експлуатаційного персоналу використовуємо залежність
ЗПj = Чj * Тj * Тс+Дз,
де: Чj - чисельність експлуатаційного персоналу для j-того варіанта заходів чол.;
Тj - тривалість роботи протягом року, міс (Тj = 12 міс);
Тс - посадовий оклад або середня тарифна ставка на місяць (Тс = 1185 грн).
Дз – державні збори, грн..
Витрати на електроенергію, що споживається технічними засобами на природоохоронних спорудах, розраховуються за залежністю
Сел. = Фн* М * К * Пе,
де: Фн - номінальний річний фонд роботи обладнання, год (1975 год + дві останніх цифри залікової книжки - № варіанту),
М - встановлена потужність обладнання, кВт,
К - коефіцієнт використання потужності обладнання (К=0,9),
Пе - вартість електроенергії (15 грн/Вт*год).
Витрати на паливно-мастильні матеріали залежать від сумарної потужності необхідних механізмів і розраховуються
ПМ = М * Рв * Т * ? * Цпм ,
де: М - сумарна потужність механізмів, кВт (залежить від вибраного варіанта);
Рв - питомі витрати пального на 1 кВт потужності (0,15кг/год),
Т - тривалісті роботи механізмів на рік, год (3170 год + № варіавту);
? - ККД двигуна (0,9),
Цпм - вартість паливно-мастильних матеріалів, (0,5 грн/кг).
Накладні витрати приймаються в розмірі 20% від фонду заробітної плати.
Витрати на матеріали, реагенти та напівфабрикати умовно приймаємо у розмірі 60% від суми витрат на електроенергію та паливно-мастильні матеріали, інші витрати становлять 1% суми всіх попередніх статей витрат.
Обрахунок величини залишкових збитків після проведення запропонованих заходів пов'язаний з проведенням складних розрахунків упереджених збитків. За спрощеною схемою приймаємо, що перший варіант забезпечує зниження величини збитків порівняно з базовим на 63%, а другий - на 68%.
Порівняльний економічний ефект від впровадження обраного оптимального варіанта визначають через приведені затрати:
Е = ПЗj - ПЗmin
де: Е - порівняльний економічний ефект від впровадження обраного оптимального варіанта, тис. грн,
3.1. Визначення оптимального варіанта природоохоронних заходів.
Згідно розрахунку другої частини, найбільшої шкоди підприємство завдає ________, оскільки сплачує найбільші штрафи за збитки навколишньому природному середовищу. Тому необхідно провести ряд заходів по антропогенного впливу підприємства на ______________.
Інженерним відділом пропонується два варіанти природоохоронних заходів щодо зменшення антропогенного впливу на навколишнє природне середовище. Параметри даних проектів наведені в таблиці _______.
Таблиця ____
Параметри інвестиційних проектів природоохоронного призначення
№ п/п
Показники
Базовий варіант
І варіант
ІІ варіант

1
2
3
4
5

1
Капітальні вкладення на природоохоронні заходи тис. грн.
11300+№ вар.
11600+№ вар
11650+№

Вар.2
Норми амортизаційних відрахувань, %
5,6
5,0
5,2

3
Норми затрат на ремонт, %
4,5
4,1
4,3

4
Чисельність експлуатаційного персоналу, чол
16
18
19

5
Потужність електричного обладнання, кВт
312
330
310

6
Сумарна потужність механізмів для обслуговування, кВт
260+№ вар
275+№ вар
285+№ вар

7
Збір на обов’язкове державне пенсійне страхування
32

8
Збір на соціальне страхування
8,5

9
Збір на соціальне страхування на випадок безробіття
2,1

10
Збір на соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витрати зумовлені народженням і похованням
2,9


Результати розрахунків необхідно подати в табличній формі (табл.____).
Таблиця_________
Щорічні витрати на експлуатацію і утримання фондів
природоохоронного призначення
Статті експлуатаційних витрат
Величина витрат по варіантах


Базовий
1 варіант
2 варіант


тис. грн
%
тис. грн
%
тис. грн
%

1
2
3
4
5
6
7

Амортизаційні відрахування







Затрати на ремонт







Фонд зарплати з нарахуваннями







Затрати на електроенергію







Затрати на ПММ







Вартість реагентів, матеріалів







Накладні витрати







Інші витрати







Всього:








Розрахунок основних економічних показників впровадження природоохоронних заходів зводимо в таблицю _____.
Таблиця _____
Основні економічні показники впровадження
природоохоронних заходів
Показники
Одиниці виміру
Величина витрат по варіантах



Базовий
І варіант
П варіант

Капітальні вкладення
тис. грн.




Експлуатаційні витрати всього
тис. грн




В тому числі – амортизаційні відрахування
тис. грн..




- відрахування на ремонт
тис. грн.




- затрати на оплату праці
тис. грн.




-затрати на електроенергію
тис. грн.




- затрати на паливно-мастильні матеріали
тис. грн.




- вартість матеріалів, реагентів
тис. грн.




- накладні витрати
тис. грн.




- інші витрати
тис. грн.




Залишковий збиток
тис. грн.




Приведені витрати
тис. грн.




Річний економічний ефект
тис. грн.





Зробити висновки.
4. ЕКОЛОГО – ЕКОНОМІЧНА ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗДІЙСНЕННЯ
ПРИРОДООХОРОННИХ ЗАХОДІВ
4.1. Методичні рекомендації щодо розрахунку загальної величини збору.
Загальна ефективність природоохоронних заходів визначається для виявлення економічної результативності природоохоронних заходів шляхом порівняння економічних результатів з витратами, які необхідні для їх здійснення.
Оскільки визначення ефективності затрат природоохоронного призначення пов'язано із розміром ефекту, то необхідно визначити величину ефекту внаслідок проведення водоохоронних заходів.
Повний економічний ефект впровадження цих заходів включає:
- ефект від зниження захворюваності населення, яка виникла як наслідок споживання забрудненої води;
- ефект від збільшення обсягів продукції рибного господарства;
- ефект від скорочення затрат на додаткову очистку забрудненої води споживачами.
4.1.1. Економічний ефект від зниження захворюваності населення
Економічний ефект від зниження захворюваності населення, яка виникла як наслідок споживання забрудненої води визначається як сума ефектів від:
- скорочення додаткових затрат на лікування населення від хвороб, викликаних забрудненням води;
- зменшення суми виплат із фонду соціального страхування;
- відвертання втрат чистої продукції за час хвороби працівників, зайнятих в матеріальному виробництві.
Езах = Елік + Есоц + Ечп,
Виплати з фонду соціального страхування визначають виходячи з суми на додаткову оплату листків непрацездатності та розраховують за залежністю
Есоц = Пл * Щ * ЗП * (Д * Рз - Д),
де: Пл- площа регіону, км2 (приймається 30 км2);
Щ- щільність населення, чол./км2(згідно варіанта);
ЗП - середньоденна заробітна плата одного працюючого, грн. (ЗП = 60 грн/день);
Д - кількість днів невиходу на роботу по хворобі за звичайних умов, дні (7 діб);
Рз - ріст захворюваності із-за забруднення води, раз (до впровадження заходів приймається 2,4 рази, після впровадження заходів приймається 1,9 рази).
Витрати на лікування населення і на попередження втрат чистої продукції приймається згідно питомої витрат вказаних в таблиці 4.1.
Розрахунок ефекту від зниження захворювання населення проводиться в таблиці 4.1.
Таблиця 4.1.
Розрахунок ефекту від зниження захворюваності населення
Види затрат
Питома вага, %
Річні затрати, грн
Величина ефекту, грн



До
після




Впровадження заходу


Лікування населення
30




Виплати з фонду соціального страхування
20




Витрати на попередження втрат чистої продукції
50




Всього:
100





4.1.2. Економічний ефект від попередження втрат рибної продукціїзниження захворюваності населення
Ефект від попередження втрат рибної продукції та відтворення рибних популяцій і росту виловів риби до рівня, який передував забрудненню річки, визначається за формулою:
Ер = В2*(Ц-С2) - В1*(Ц-С1) ,
де: В1, В2 - середні щорічні вилови риби до і після проведення заходів, ц. Величину щорічного вилову риби до проведення заходів приймають згідно з варіантом (дві останні цифри залікової книжки). Після проведення заходів обсяги щорічного вилову риби зросли на 12%.
Ц - оптова ціна одиниці продукції (в середньому) - 11,20 грн/кг, Цінностні коефіцієнта рибної продукції наступні: лящ, щука - 1,50; окунь, карась - 1,35; плотва - 0,90;
С1, С2 - собівартість одиниці продукції до і після проведення заходів, в середньому - 5,25 грн./кг. до і після проведення заходів.
4.1.3. Економічний ефект від додаткової очистки забрудненої води.
Величина ефекту від зменшення затрат на додаткову очистку забрудненої води визначається як:
Ев = (С1- С2)*Ор ,
де: С1, С2 - середня собівартість річної очистки води різкими споживачами до і після водоохоронних заходів, грн/м3. Приймається відповідно С1 = 0,9+0,?? грн/м3, С2 = 0,3+0,?? грн/м3. (дві останні цифри залікової книжки).
Ор - обсяги річного водоспоживання, 110200 м3.
4.2. Загальна економічна ефективність водоохоронних заходів.
Загальна економічна ефективність затрат на водоохоронні заходи визначається відношенням повного річного економічного ефекту до суми поточних і одноразових витрат, приведених до одного року
Е,
де: Сп - поточні експлуатаційні витрати на водоохоронні заходи (приймається 36% від загальної величини експлуатаційних витрат);
Ен - нормативний коефіцієнт ефективності капіталовкладень.
Кв - капітальні вкладення на природоохоронні заходи, приймаються у розмірі 40% від загальної величини капітальних вкладень
5. ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ