1. Розрахунково - технічна частина
1.1. Технічне завдання на проектування конструкції підсилювача відеосигналу для відеомонітора охоронних систем.
1.1.1. Назва, шифр і підстава для виконання роботи.
Назва – розробка друкованого вузла плати слухового апарату для людей зі зниженою чутливістю слуху (надалі пристрій).
Шифр роботи “Диплом ”
Підставою для виконаня роботи є завдання на дипломний проект.
1.1.2. Мета виконання роботи
Метою розробки є розроблення конструкції і технології виготовлення друкованого вузла слухового апарату, який призначений для людей зі зниженою чутливістю слуху.
Техніко-економічне обгрунтування
Відсутність на ринку вітчизняного виробництва, ускладнює процес купівлі у зв’язку з закупівлею їх за кордоном. Впровадження у виробництво розроблюваного пристрою забезпечить хворим які погано чують краще відчувати звуки навколишнього простору і збільшить кількість робочих місць в промисловості.
1.1.4. Технічні вимоги
1.1.4.1. Слуховий апрат повинен забезпечити підсиленя чутливості звуку в межах 40 дБ.
1.1.4.2. Кліматичне виконання вузлів приладу – УХЛ 4.2 згідно ГОСТ 15150-69;
1.1.4.3. Вимоги до механічних дій – група 1 згідно ГОСТ 11478-88
1.1.4.4. Номінальні параметри плати повинні відповідати таблиці 1.1, гранично допустимі режими експлуатації згідно таблиці 1.2.
Таблиця 1.1 Номінальні параметри плати.

Назва параметру, одиниця вимірювання
Норма
Режим вимірювання



Не менше
Не більше


1
Поріг спрацювання індикатора розряду батареї, В
4.9
5,1
Uживл.

2
Діапазон автоматичного регулювання підсилення ,Дб
_
40
Uживл.

3
Напруга живлення ,В
6
12
Uживл.

4
Струм споживання мА
4
11
Uживл.


Таблиця 1.2 Гранично допустимі режими експлуатації.

Назва режиму, одиниця вимірювання
Норма



Не менше
Не більше

1
Напруга живлення в ланці 6-12 В
5.9
12,1


1.1.4.5. Габаритні розміри друкованої плати повинні бути не більше:
– довжина – 85 мм
– ширина – 60 мм
– висота – 18 мм
1.1.4.6. Вимоги до надійності:
– середнє напрацювання на відмову повинно бути не менше 3500 годин;
– друкований вузол повинен бути відновлювальним;
1.1.4.7. Спеціальні вимоги до стандартизації та уніфікації не ставляться.
1.1.4.8. Техніко-економічні показники:
орієнтовна потреба на 2006 рік – 1000 шт. на подальші роки – 1200 шт.
лімітна розрахункова ціна пристрою на момент підписання ТЗ становить 36 грн.;
1.1.5. Терміни виконання проекту:
– початок роботи 11.04.2005 р.
– закінчення роботи 15.06.2005 р.
1.1.6. Порядок приймання проекту:
Проект приймається державною екзаменаційною комісією технічного коледжу НУ “Львівська політехніка”. Для комісії готується:
Схема електрична принципова з переліком елементів;
Креслення друкованої плати;
Складальне креслення друкованого вузла відеопідсилювача;
Таблиці економічних розрахунків;
Пояснююча записка.
1.2. Опис схеми електричної принципової
Опис принципу роботи друкованого вузла слухового апарату ведеться по схемі електричній принциповій.
Даний апрат призначений для людей зі зниженою чутливістю слуху.Від інших аналогів його відрізняють невисока ціна невибагливість у користуванні,широкий асортимент застосовуваних комплектуючих.Крім того,у пристрої застосовано систему автоматичного регулювання підсилення та індикатор розрядженості батареї.Зібрати і налагодити такий апрат може навіть початківець.
Принципова схема пристрою містить 4 мікросхеми операційних підсилювачів з малим струмом споживання [1].Перша з них ,DA 1,виконує функцію попереднього підсилювача звукової частоти. Акустичний сигнал приймається чутливим електретним мікрофоном ВМ 1 типу МКЭ 3 від портативного магнітофона і надходить на інвертуючий вхід підсилювача DA 1 – КР140УД1208. Коло R10C7 призначене для фільтрації напруги живлення мікрофона. Коло R12C8R13 фільтрує і ділить навпіл напругу живлення та подає її на неінвертуючий вхід (вивід 3) операційного підсилювача DA 1. Резистори R7, R11, R16, R18 встановлюють необхідні струми споживання для кожної з мікросхем DA 1 – DA 4 [1]. Підстроювальний резистор R1 дозволяє регулювати чутливість слухового апарату в широких межах.
Оскільки підсилювач DA 1 визначає чутливість пристрою, то коло R14 C9 додатково здійснює фільтрацію напруги живлення мікросхеми, що зменшує рівень зовнішніх завад і усуває вплив інших каскадів підсилення. Підсилений звуковий сигнал з виходу (вивід 6) DA 1 розгалужується на дві незалежні ланки: підсилювач систем автоматичного регулювання підсилення (DA 2) та підсилювач потужності звукової частоти (DA 3).
Для зменшення шумів та нелінійних спотворень мікрофон і вивід 2 підсилювача DA 1 зєднані між собою неелектролітичним конденсатором конденсатором С6 типу К73-3, К73-9 чи подібним.
конденсатор С2 поступає на базу транзистора VT2, що являє собою емітерний повторювач, призначений для забезпечення необхідного вхідного опору схеми прив’язки, зібраної на транзисторі VT1 і узгодження режимів роботи саме підсилювача відеосигналу (транзистори VT4,VT3) і виходу схеми прив’язки. Схема прив’язки виконана як активна з використанням керованного ключа на польовому транзисторі VT1. Керування транзистора здійснюється імлульсами фіксації, що подаються на затвор VT1 через конденсатор С1.
Навантаженням каскада являється резистор R9. З колектора транзистора VT3 сигнал подається на базу VT5, що включений по схемі з загальним колектором і який завдяки високому вхідному опору, дозволив збільшити опір навантаження R9 каскодного каскада VT4, VT3 і суттєво зменшити його колекторний струм і струм споживання відеопідсилювача від джерела живлення в цілому.
Разом з тим низький вихідний опір каскаду на транзисторі VT5 зменшує вплив ємності навантаження (ємність монтажу, катодна ємність кінескопа) на формування коротких фронтів вихідного відеосигналу, який через резистор R13 поступає на вихід плати.
Необхідний коефіцієнт підсилення відеопідсилювача забезпечується відношенням значень опорів резисторів R9, R10.
Конденсатор C7 призначений для розширення ширини смуги пропускання каскаду. Діод VD3 призначений для розряду ємності, що навантажує відеопідсилювач, при негативних фронтах сигналу, через відкриті транзистори VT3, VT4.
Елемент FV1 призначений для захисту схеми і її складових від перенапруження, при ймовірних електричних пробоях між електродами кінескопа, що призводить до небезпечних режимів роботи транзисторів і діодів.
Елемент FV1 виконаний друком і являє собою фрезировану щілину, напруга пробою якої розрахована на рівні 200В.
Елемент FV2 також виконаний друком і призначений для захисту схеми при пробоях на модулятор кінескопа.
Модулятор кінескопа підключається до плати через контакт 10. Напруга регулювання яскравістю кінескопа підключається через контакт 9.Вихідний відеосигнал подається на катод кінескопа 16ЛК6Б через контакт 8 плати.
Замішування гасячих імпульсів, які приходять на плату через контакт 6, здійснюється при допомозі каскаду що зібраний на транзисторі VT6.На базу транзистора подаються імпульси позитивної полярності розмахом 12В, які з емітера цього транзистора подаються на емітер транзистора VT3 і закривають його. Напруга на колекторі VT3, в час дії гасячих імпульсів, збільшується до рівня напруги живлення і гасить свічення кінескопа на час зворотніх ходів розгорток растра. Постійна складова відеосигнала на виході підсилювача регулюється при допомозі змінного резистора R18. Електричний монтаж плати з іншими складовими частинами індикатора виконаний за допомогою пайки на контакти плати провідників зібраних в джгут.
Основними перевагами даного типу відеопідсилювача є:
малий коефіцієнт виділення тепла (завдяки поверхневим елементам, що входять до складу плати);
низька ціна;
висока надійність.
1.3 Вибір, обгрунтування та розрахунок конструкції приладу

Основними факторами, що визначають конструкцію проектованого вузла є необхідність забезпечення функціональних характеристик приладу в заданих умовах експлуатації (виконання умов ТЗ), технологічність виготовлення (можливість дрібносерійного виготовлення проектованого приладу в умовах певного підприємства з наявністю бази технологічного устаткування), забезпечення ремонтоздатності.
Корпус відеомонітора повинен забезпечувати вимоги експлуатаційної технологічності. Можливість максимально просто і швидко вскрити його, для того щоб отримати доступ до всіх вузлів, розташованих всередині є вихідною умовою конструкторського забезпечення експлуатаційної технологічності.
Конструктивно вузол виконананий в корпусі прямокутної форми. Корпус складається з двох частин (основного блоку і задньої кришки). Основний блок має отвір для монітора і отвори для перемикача ввімкнення приладу і регуляторів настройки зображення.
Корпус приладу виготовлений з удароміцного полістиролу.
На задній панелі монітору знаходиться отвір для під’єднання живлення і відсік для встановлення плавкого запобіжника. Всередині корпуса розміщений монітор, до якого підключається плата відеопідсилювача.
1.3.1. Вибір типу монтажу
Елементи електричної схеми вузла відеопідсилювача розміщені на одній двосторонній друкованій платі.
В зв’язку з відсутністю на платі елементів з значним розсіюванням потужності, вимоги до відводу тепла не ставляться.
Всі елементи електричної схеми плати відеопідсилювача розміщені на друкованій платі, тобто основою конструкції приладу є друкований монтаж, який забезпечує високу технологічність, а також задані габарити.
Міжплатні з’єднання в блоці монітору і під’єднання до роз’ємів живлення і плати відеопідсилювача зроблені об’ємним монтажем.
1.3.2. Вимоги до форми і розмірів друкованої плати.
Друкована плата – це матеріал основи вирізаний по розміру, має необхідні отвори і щонайменше один провідний малюнок.Ця електрична конструкція складається з плоских провідників у вигляді ділянок металізованого покриття, що розміщені на діелектричній основі і забезпечують електричне з’єднання ланок.
Одностороння друкована плата – це друкована плата на одній стороні якої виконаний провідний малюнок. Цей тип плат виконують на шаровій пресовані, або рельєфній литій основі без металізації чи з металізацією.
Двостороння друкована плата – це друкована плата,що має одну діелектричну основу на двох сторонах якої виконаний провідний малюнок і всі необхідні міжшарові з’єднання. Електричний зв’язок шарів друкованого монтажу здійснюється за допомогою металізації отворів.
Багатошарова друкована плата- це друкована плата яка складається з почергових з шарів ізоляційного матеріалу і провідного малюнку, з’єднаних клеєвими прокладками в монолітну конструкцію шляхом пресування.
З метою підвищення механічної жорсткості плати (друкована плата, яка складається з матеріалів з різними коефіцієнтами температурного розширення) необхідно, щоб відношення її довжини до ширини не перевищувало 4:1.
Вихідним параметром при конструюванні друкованих плат є крок координатної сітки. За допомогою координатної сітки регламентуються основні геометричні розміри друкованих плат. Як правило центри всіх видів отворів на друкованих платах розміщуються в вузлах координатної сітки. Її основний крок 1,25мм, та 2,5мм.
При компоновці друкованої плати намагаються досягнути максимального заповнення її поверхні навісними елементами і розмістити їх так, щоб забезпечити найкоротші зв’язки між ними, виконані друкованими провідниками.
Одночасно потрібно пам’ятати, що друкована плата виконує роль шассі, і потрібно обмежити її габарити з метою досягнення заданої міцності. Розміри плати визначаються ГОСТами. За даними цих документів максимальний розмір друкованої плати не повинен перевищувати 470 х 470 мм2. При виборі типорозмірів друкованої плати постає питання про вибір конструкції блоку з більшою кількістю плат малого розміру, або меншої кількості плат великого розміру.
Перевага при розробці віддається малогабаритним платам, так як крупногабаритні друковані плати мають малу механічну міцність, погіршується теплообмін елементів в центрі плати і ускладнюється пошук несправних елементів при ремонті.
Розміри проектованої плати 85(60(15 мм.
Товщина плати, як правило, відповідає товщині фольгованого діелектрика і вибирається в залежності від вимог, висунутих до конструкції виробу, методу виготовлення плати, маси і габаритів встановлених елементів і не перевищує 3 мм.
Друкована плата виготовлена з склотекстоліту марки СФ2-50Г-1,5 (товщина мідної фольги 50 мкм, товщина склотекстоліту 1,5 мм).
1.3.3. Вимоги до розташування і розмірів отворів друкованої плати.
Центри всіх отворів на друкованій платі необхідно розташовувати в вузлах координатної сітки. Для запобігання виникнення тріщин в ДП, не рекомендується використовувати отвори складної форми з кутами менше 90о, а також вузькі і довгі прямокутні отвори.
Вибір розміру отвору повязаний з діаметром виводу елемента у співвідношені:
для виводів з d = 0,4-0,8 мм, dотв. ? 0,4 мм.
для виводів з d = 0,8 мм і більше, dотв. ? 0,6 мм.
Вибір розміру отвору також пов’язаний з товщиною друкованої плати(особливо для металізованих отворів).
Оптимальне співвідношення між діаметром отвору і товщиною друкованої плати є наступні:
для гетинаксу dmin ? 0,6h
для склотекстоліту dmin ? 0,4h
де: h-товщина плати.
Діаметри монтажних і перехідних металізованих отворів моють бути вибрані з наступного ряду: 0,4; 0,5; 0,6; 0,7; 0,8; 0,9; 1,0; 1,1; 1,2; 1,3; 1,5; 1,6; 1,7; 1,8; 2,0 мм
Монтажні отвори зі сторони фольги повинні мати контактні ланки, що є переходом від виводу елемента до друкованого провідника.
Контактні площадки 1-го виводу багатовивідного елемента (мікросхеми) виконують по формі, яка відрізняється від форми інших контактних площадок (так званий “ключ”).
Площа контактних площадок потрібно максимально збільшувати, передбачаючи формування кільцевого поясу навколо отвору в місці з”єднання друкованого провідника з контактною площадкою. Збільшення площі контактних площадок запобігає відриванню їх в процесі виготовлення плат і покращує якість паяних з’єднань.
Діаметр контактних площадок можна порахувати за формулою:
dк.п.min= dотв.+2b (1), де:
dотв- діаметр монтажних отворів
b- 0,2 мм (мінімальна ширина гарантійного пояска)
Монтажні отвори і контактні площадки вибирати згідно таблиці 1.3 в залежності від dотв
Таблиця 1.3. Діаметри отворів і контактних площадок.
Елемент
d виводу, мм
d отвору, мм
d контактної площадки, мм

Конденсатори С3, С6
0,8
1,2
2,5

Резистори R9, R12
0,8
1,2
2,5

Резистор R18
0,6
1,0
2,0

Діоди VD1…VD3
0,6
1,0
2,0

Транзистори VT1…VT6
0,6
1,0
2,0


1.3.4 Вимоги до друкованих провідників.
Згідно ГОСТ 23751-86 друковані плати поділяються на п’ять класів точності, в залежності від мінімальної ширини друкованого провідника(t) та мінімальної відстані між друкованими провідниками(s). Для даної плати відеопідсилювача пропонується 3-й клас точності виготовлення друкованих провідників, який включає наступні вимоги:
Мінімальна ширина друкованого провідника – 0,25мм
Мінімальна відстань між друкованими провідниками – 0,25мм
Мінімальна ширинагарантійного пояска – 0,1мм
Найважливішим параметром друкованого провідника є його ширина, що залежить від допустимої густини струму, що протікає по провіднику та допустимої температури перегріву провідника при заданому струмі навантаження.
Густина струму визначається: (2)
Допустима густина струму мідного друкованого провідника не повинна перевищувати 20 А/мм2.
Товщину фольги вибираємо 50мкм.
Визначаємо мінімально допустиму ширину друкованого провідника:
у ділянках зі струмом до 50 мА:
; (3)
= 0,011 мм;
де: I - струм ланки ;
jmax - максимальна густина струму;
hф – товщина фольги.
Для технологічності виготовлення друкованої плати виберемо ширину доріжки 1 мм.
Вибираємо ширину друкованих провідників:
у вільних місцях – 2 мм,
у вузьких місцях – 1 мм.
При трасуванні плати потрібно досягнути мінімальної довжини друкованого провідника для запобігання завад. Друковані провідники повинні бути якомога коротшими, оскільки паразитні ємності і індуктивності пропорційні довжині друкованих провідників.

1.3.5. Вимоги до розташування радіоелементів на друкованій платі.
При друкованому монтажі встановлення елементів проводиться шляхом пропускання виводів елементів в отвори друкованої плати з наступним їх паянням. Виключення становлять елементи з планарними виводами, що розпаюються зверху контактної площадки без кріпіжних оворів.
Також необхідно врахувати теплові та електромагнітні параметри цих елементів. Елементи необхідно розташовувати паралельно чи перпендикулярно одні до одних, а також паралельно до поверхні друкованої плати. Необхідно передбачити екранування активних електромагнітних елементів одне від одного, або розташовувати їх якнайдалі чи перпендикулярно, для зменшення взаємовпливу.
Найбільш важкі елементи розташовуються ближче до країв плати в місцях кріплення її до шасі несучої конструкції.
Найбільш тепловиділяючі елементи розташовуються в місцях, в яких забезпечений доступ протікаючого повітря, або на встановлюються на спеціальних теплопоглинаючих радіаторах.

Електричний і механічний контакт забезпечується пайкою виводу із сторони друкованих провідників до контактної площадки. Відстань між краями плати і корпусами елементів повинна становити не менше 1мм, а між виводом і краєм плати не менше 2мм. Формовка виводів радіоелементів здійснюється згідно чинних стандартних варіантів установки згідно ОСТ4.010.030-81, РД 107.460000.019-90 та складальних креслень друкованих вузлів.
Згідно ОСТ4.010.030-81 встановлюються:
Резистори R9, R12 - по варіанту Іа;
Конденсатори C3, C6 - по варіанту Іа;
Транзистори VT1, VT3…VT6 – по варіанту Vб;
Діоди – по варіанту Іа.
Згідно РД 107.460000.019-90 по варіанту І решта радіоелементів.
1.4. Розрахунок надійності виробу.
Надійністю роботи називається властивість пристрою, елемента або системи виконувати задані функції в певних режимах і умовах експлуатації, технічного обслуговування, ремонту, зберігання та транспортування на протязі заданого часу.
Надійність є складною, комплексною властивістю, яка характеризується наступною групою показників:
безвідмовність;
довговічність;
ремонтоздатність;
зберігаємість.
Під безвідмовністю розуміють властивість пристрою зберігати працездатність в заданих режимах роботи, тобто відповідати вимогам нормативно-технічної чи конструкторської документації в передбачених
умовах на протязі заданого часу .
Довговічність характеризує властивість виробу зберігати працездатність до настання граничного стану, який називається середній термін служби або ресурс, при встановленій системі технічного обслуговування та ремонту. Середній термін служби є величина відновлювана, тобто після проведення середнього або капітального ремонту, коли проводиться профілактична заміна елементів, що виробили свій ресурс і загальний ресурс пристрою відновлюється частково, або повністю. Тому розрізняють середній термін служби до середнього ремонту, середній термін служби до капітального ремонту, та повний термін служби.
Ремонт – це комплекс операцій по відновленню працездатності пристрою. Середній ремонт виконують для відновлення працездатності і часткового відновлення ресурсу шляхом заміни складових частин обмеженої номенклатури.
Капітальний ремонт проводять для повного відновлення пристрою із заміною будь-яких складових.
Також існує такий параметр безвідмовності, як готовність.
Під готовністю розуміють ймовірність зберігання працездатності пристрою в довільний момент часу, що визначається, як безвідмовністю, так і відновлюваністю пристрою.
Під ремонтоздатністю розуміють властивість пристрою в пристосуванні до знаходження та відновлення пошкоджень, а також усунення їх наслідків шляхом проведення технічного огляду та ремонту.
Зберігаємість характеризує властивість виробу зберігати значення параметрів безвідмовності, довговічності і ремонтоздатності на протязі визначеного терміну експлуатації.
Відмовою називається порушення працездатності пристрою, що веде некоректної його роботи, або повного виходу з ладу.
Відмови поділяються на раптові та поступові. Раптові експлуатаційні відмови являють собою відмови повноцінної по надійності апаратури, що виникають в період нормальної експлуатації (коли приробочні відмови вже завершились, а відмови зношування і старіння ще не почались).
Поступові відмови характеризуються тривалою зміною одного чи декількох параметрів за межі допусків.
Поступові відмови визначаються процесами електричного та механічного зношування елементів і їх старіння.
По часу виникнення відмови поділяються на:
приробочні;
експлуатаційні;
зносові.
Перші виникають на початкових етапах, другі в режимі нормальної експлуатації, а треті після відпрацювання ресурсу.
Так як відмова є подією випадковою (місце і час виникнення), то при кількісній оцінці надійності поряд з часовими параметрами враховуються також і ймовірнісні.
До показників безвідмовності належать:
Ймовірність безвідмовної роботи P(t) — ймовірність події, що в границях часу t при визначених умовах експлуатації не виникне жодної відмови. Оцінку ймовірності безвідмовної роботи за інтервал часу t можна дати згідно результатів випробувань достатньо великої кількості зразків:
P*= (4)
де: N0 — кількість зразків поставлених на випробування;
n(t)— кількість зразків, що відмовили протягом часу t.
Точність зростає із збільшенням No, звідки випливає рівність:
(5)
Інтенсивність відмов ((t) — густина ймовірності виникнення відмови для певного моменту часу t.
Оцінка інтенсивності відмов обчислюється за формулою:
(6)
де: N — кількість працездатних пристроїв на момент часу t,
(t — кількість приладів, що вийшли з ладу до моменту часу t,
n(t+(t) — кількість приладів, що вийшли з ладу до моменту часу t+(t.
Раптові експлуатаційні відмови являють собою раптові відмови повноцінної по надійності апаратури, що виникають в період нормальної експлуатації, коли приробочні відмови вже завершились, а відмови зношування і старіння ще не почались і суттєво не впливають на надійність.
Раптові експлуатаційні відмови обумовлені малоймовірними випадковими факторами:
приховані внутрішні дефекти;
малоймовірні відхилення в режимах роботи;
концентрація зовнішніх навантажень та внутрішніх напружень;
помилки операторів в період експлуатації.
Через перелічені причини поява таких відмов не усувна та імовірна в будь-який момент часу.
В основу розрахунку надійності по раптовим експлуатаційним відмовам покладено принцип визначення показників надійності по показниках надійності комплектуючих. Це дозволяє проводити попередній розрахунок надійності систем, виходячи з надійності окремих елементів та вузлів.
Виходячи з постійності інтенсивності відмов на великому проміжку часу, формула ймовірності безвідмовної роботи приймає значення (7)
При цьому - середній час напрацювання
Для наближеного розрахунку надійності по раптовим експлуатаційним відмовам складемо таблицю 5, використовуючи дані надійності електрорадіоелементів з довідкової літератури.
Вихідними даними для розрахунку є:
Перелік елементів плати і їх кількість;
Фактичне значення параметра, що визначає надійність.
Розрахунок надійності проводимо в наступному порядку:
За даними, що містяться в технічних умовах на радіоелементи, визначаємо значення параметра надійності;
Отримані дані заносимо в розрахункову таблицю.
Таблиця 1.4. Наближений розрахунок надійності

Найменування
N, шт
(min(10-6 год-1
N((min
(max(10-6
год-1
N((max

1
Конденсат.керам.
7
0,04
0,28
0,7
4,9

2
Конденсат. з окс.діелектриком
2
0,003
0,006
0,9
1,8

3
Резист. плівк. і металоплівк.
18
0,004
0,072
0,4
7,2

4
Резист. змін. недротяні
1
0,02
0,02
0,5
0,5

5
Діоди імп.
2
0,2
0,4
1,0
2

6
Діоди-стабіл.
1
0,2
0,2
0,9
0,9

7
Транзистори
6
0,2
1,2
1,5
9

8
Друк.плата
1
0,1
0,1
0,1
0,1

9
Пайка з’єднув.
81
0,0002
0,0162
0,04
3,24

Сума :
2,29

29,64


((min = 2,29(10-6год-1
((max =29,64(10-6год-1
t = 1000год ;
P min (t)=e -((max(t (8) ; P min (t )=0,9712
P max (t)=e -((min(t (9) ; P max (t )=0,9977
(10) ; Tcер.min =33738 год.
(11) ; Tcер.max =436681 год.
При наближеному розрахунку надійності не враховувався взаємовплив елементів, електричні і теплові навантаження, зовнішні механічні і кліматичні дії.
Щоб обрахувати значення більш точно необхідно провести уточнений розрахунок надійності по раптовим експлуатаційним відмовам, враховуючи поправочні коефіцієнти.
K(1 - коефіцієнт, що враховує дію зовнішнього механічного навантаження;
К(2 - коефіцієнт, що враховує дію зовнішніх кліматичних факторів;
К(3- коефіцієнт, що враховує зовнішній атмосферний тиск;
?- коефіцієнт, що враховує електричні навантаження елементів і їх реальну температуру.
За довідниковою таблицею визначаємо значення коефіцієнтів впливу ?; з таблиці вибираємо значення (о;
За формулою обчислюємо значення інтенсивності відмов.
Інтенсивність відмов проектованої плати: (і = ?(і
Таблиця 1.5 Уточнений розрахунок надійності

Найменування
N
to
Кн
Поправочні коеф.
(0(10-6
(і(10-6
(і(N






(
К(1
К(2
К(3




1
Конденс.керам.
7
40
0,6
0,80
1,07
1
1
0,370
0,316
2,212

2
Конденсат. з окс.діел.
2
40
0,6
0,90
1,07
1
1
0,451
0,434
0,868

3
Резист.плівк. і металоплівкові
18
40
0,5
0,60
1,07
1
1
0,202
0,129
2,322

4
Резист. змін. недротяні
1
40
0,5
0,60
1,07
1
1
0,260
0,166
0,166

5
Діоди імп.
2
40
0,5
0,97
1,07
1
1
0,600
0,622
1,244

6
Діоди-стабіл.
1
40
0,7
1,04
1,07
1
1
0,550
0,612
0,612

7
Транзистори
6
40
0,5
0,40
1,07
1
1
0,850
0,363
2,178

8
Друк.плата
1
40
1
1
1,07
1
1
0,1
0,107
0,107

9
Пайка з’єднув.
81
40
1
1
1,07
1
1
0,020
0,021
1,701

Сума :
11,41


((i = 11,41(10-6год-1
P(t) =e -K(1(K(2(K(3(((i(?i(t (12) ; P(t) = 0,9853
(13) ; Tсер.напр.=87642 год ;
Висновок: В даному розділі було розроблено технічне завдання на друкований вузол підсилювача відеосигналу для монітора відеоохоронних систем. Була описана та розрахована схема електрична принципова, вибрано та обгрунтовано конструкцію плати (склотекстоліт СФ-2-50Г-1,5, прямокутної форми, розміром 85(60(15 мм, тип монтажу – друкований), а також розраховано діаметр отворів. Розраховано надійність приладу (Tсер.напр=87642 год).