РОЗДІЛ 4. Грошова оцінка земель с. Луг
4.1. Методика проведення грошової оцінки земель с. Луг
4.1.1. Теоретично-методичні основи дослідження
Для визначення грошової оцінки орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножатями і пасовищами по Україні застосовується формула:
Гоз=Рздн*Ц*Тк, де ( 1 )
Гоз – грошова оцінка гектара орних земель, земель під багаторічними насадженнями, природними сіножаттями та пасовищами по Україні (у гривнях);
Рздн – загальний рентний дохід на орних землях, землях під багаторічними насадженнями, природними сіножатями та пасовищами по Україні(у центнерах);
Ц – ціна центнера зерна ( у гривнях);
Тк – термін капіталізації рентного доходу ( в роках), який встановлюється на рівні 33 років.
Визначення грошової оцінки окремої земельної ділянки базується на основі шкал грошової оцінки агровиробничих груп грунтів.
Шкали агровиробничих груп грунтів розраховуються за формулою:
Гагр= (Г* Багр) /Б, де ( 2 )
Гагр – грошова оцінка агровиробничої групи грунтів (у грн);
Багр - бал бонітету агровиробничої групи грунтів;
Б – бал бонітету гектара відповідних угідь по сільськогосподарському підприємстві;
Г – грошова оцінка гектара відповідних угідь по сільськогосподарському підприємстві (у грн).
Загальна грошова оцінка окремої земельної ділянки визначається сумою добутків площ агровиробничих груп грунтів на їх грошові оцінки.
Визначення грошової оцінки земель населених пунктів виконується за формулою:
Цн=((В*Нп)/Нк)*Кф*Км,де ( 3 )
Цн – грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у грн);
В - норматив витрат на облаштування та освоєння території з розрахунку на квадратний метр (у грн);
Нп – норма прибутку (6%);
Нк – норма капіталізації (3%);
Кф – коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо);
Км – коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.
Коефіцієнт, який характеризує місцеположення земельної ділянки
(Км ), обчислюється за формулою:
Км=Км1*Км2*Км3,де ( 4 )
Км1 – коефіцієнт, який характеризує регіональні фактори місцеположення земельної ділянки;
Км2 – коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місцеположення земельної ділянки в межах населених пунктів;
Км3 – коефіцієнт, який характеризує локальні фактори місцеположення земельної ділянки за територіально – планувальними, інженерно – геологічними, історико – культурними, природо – ландшафтними, санітарно – гігієнічними умовами та рівнем облаштування території.
Якщо грошову оцінку земель несільськогосподарського призначення не проведено, вона визначається за формулою:
Цн=Бн*Пз*Кф*Км,де ( 5 )
Цн – грошова оцінка земельної ділянки (у грн.);
Бн – базова вартість одного квадратного метра земельної ділянки (у грн);
Пз – площа земельної ділянки (у квадратних метрах);
Кф – коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки ( під житлову та громадську забудову, для промисловості, транспорту тощо);
Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки.
Визначення грошової оцінки земель промисловості, транспорту, зв’язку, оборони та іншого призначення виконується за формулою:
Цн=Рпнп*Тк*Кф*Км,де ( 6 )
Цн – грошова оцінка одного квадратного метра ( у гривнях );
Рпнп – рентний дохід, який створюється за рахунок облаштування земельної ділянки ( у гривнях );
Тк – термін капіталізації рентного доходу, який встановлюється на рівні 33 років;
Кф – коефіцієнт, який враховує функціональне використання земельної ділянки;
Км – коефіцієнт, який враховує місце розташування земельної ділянки, який у свою чергу обчислюється за формулою:
Км=Кр*Кл,де ( 7 )
Кр – коефіцієнт, який враховує регіональні фактори місцерозташування земельної ділянки (віддаленість від центру адміністративного району та найближчого населеного пункту, що має магістральні шляхи сполучення, входження до приміської зони великих міст тощо );
Кл – коефіцієнт, який враховує локальні фактори місце розташування земельної ділянки за територіально – планувальними, інженерно – геологічними, історико – культурними, природно – ландшафтними, санітарно – гігієнічними та іншими умовами.
Визначення грошової оцінки земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення виконується за формулою:
Цн=Е*Тк*Кмц,де ( 8 )
Цн – грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);
Е – нормативний середньорічний економічний ефект від використання відповідно земель природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико – культурного призначення з розрахунку на один квадратний метр (у гривнях);
Тк – термін капіталізації нормативного середньорічного економічного ефекту, який встановлюється на рівні 33 років;
Кмц – коефіцієнт, який характеризує місце розташування та цінність земельної ділянки відповідного призначення.
Визначення грошової оцінки лісового фонду виконується за формулою:
Цнол=Ел*Тк*К1*К2,де ( 9 )
Цнол – грошова оцінка одного гектара лісових земель лісового фонду певного типу лісорослинних умов у певній лісорослинній зоні та певній групі і категорії захисності лісів (у гривнях);
Ел – нормативний середньорічний економічний ефект від використання лісових земель лісового фонду певного типу лісорослинних умов у певній лісорослинній зоні та певної групи і категорії захисності лісів (у гривнях);
Тк – термін капіталізації нормативного середньорічного економічного ефекту, який встановлюється на рівні 50 років;
К1 – коефіцієнт, який враховує ефект від використання природних корисних властивостей лісів, і визначається експертним шляхом;
К2 – коефіцієнт, який враховує відповідність фактичної лісистості території оптимальній, і обчислюється як відношення фактичної лісистості до оптимальної;
Визначення грошової оцінки земель водного фонду здійснюється за формулою:
Цн=Ев*Тк*К1*К2*К3,де (10)
Цн – грошова оцінка одного гектара земель під водою (у гривнях);
Ев – нормативний середньорічний економічний ефект від використання зазначених земельних ділянок;
Тк – термін капіталізації нормативного середньорічного економічного ефекту, який встановлюється на рівні 33 років;
К1 – коефіцієнт, який враховує місце розташування водного об’єкта;
К2 – коефіцієнт, який враховує якісний склад та його екологічне значення;
К3 – коефіцієнт, який враховує функціональне використання водного об’єкта;
Дані по грошовій оцінці земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів, земель несільськогосподарського використання (крім населених пенктів) базуються на матеріалах про Порядок грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів та Порядок грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення (крім населених пунктів).
4.2. Технологія проведення грошової оцінки населеного пункту

4.2.1. Вихідна інформація для визначення базової вартості земель
Вихідними даними для здійснення грошової оцінки є нормативні документи про статус населеного пункту та його межі, дані державного земельного кадастру про правовий, природній та господарський стан земель, дані державної та відомчої статистичної звітності, що характеризують об’єкти інженерно - транспортного облаштування території, матеріали чергових планів, які ведуться землевпорядними органами, органами містобудування і архітектури, комунальними службами.
Збір вихідних даних доцільно проводити по окремих видах інфраструктурного облаштування за формою зразка, в яких мають бути відображені наявні об’єкти інженерної, транспортної та природоохоронної інфраструктури в натуральних вартісних показниках з одночасним їх відображенням на графічних матеріалах. Це забезпечує необхідний конроль за повнотою та достовірністю наданої інформації.
Для визначення базової вартості одного квадратного метра земель с. Луг зібрані статистичні та нормативні дані про витрати на освоєння та облаштування території села. Ці витрати включають відновну вартість головних споруд та магістральних мереж елекропостачання, телекомунікацій, вартість твердого покриття вуличної мережі.
Централізоване водопостачання, каналізація та теплопостачання в селі відсутні.
Дані про вартість мереж електропостачання отримані у Рахівській РЕМ. Вартість телекомунікацій прийнята за даними Рахівського цеху електрозв’язку.
Дощова каналізація у селі відсутня. Санітарна очистка проводиться силами мешканців села. Спеціальні насадження для озеленення вулиць не створювались.
Вулично - шляхова мережа села включає магістральні та міжквартальні вулиці.
Протяжність вулиць з твердим покриттям 3,9 км. Витрати на облаштування території вулиць з твердим покриттям визначені по нормативах та по середній вартості 1 км шляху за даними Рахівської районної дорожної ремонтно - будівельної дільниці, ШЕД-865. Витрати на облаштування території села Луг наведені в таблиці 2. Базова вартість одного квадратного метра с. Луг залежить також від регіональних факторів місце-розташування населеного пункту. Км приймається на рівні 1,0 (таблийя 3). Витрати на облаштування території села подані з урахуванням коефіціента індексації.
Таблиця 2
Витрати на облаштування території села Луг
Назва показника
Станом на 2001 рік


Нат. одиниці
Вартість грн.

Електропостачання

665362.48

- головні споруди, од ТП – 10 / 04 кВ
1 шт
261.45

- магістраль мережі, км ПЛ – 10 кВ
ПЛ – 04 кВ
3.5 км
664599.66

- кабельна лінія 10 кВ
1 км
501.37





Телекомунікації



- головні споруди, од



- лінійно-кабельні споруди, км







Газопостачання :



- головні споруди, од



- магістральні мережі, км







Вулично-дорожня мережа :

463235.3

- асфальтне покриття, км ШЕД-865



- гравійне покриття, км РайДРСУ
1.9
197879.3

- житлові вулиці, км
3.9
265356.0

ВСЬОГО

1128597.78


Таблиця 3
Регіональні фактори місцерозташування населеного пункту( Км )
Регіональні фактори
Показники
Величина
коефіціента

Статус курорту



Зона радіоактивного забруднення



Приміська зона міста з населенням



Не приміська зона

1.0

4.3. Земельно - оціночна структуризація населеного пункту
4.3.1. Виділення оціночних районів
Процес рентоутворення в межах населеного пункту відбувається, як правило, на достатньо великій та неоднорідній території.
Головним в земельнооціночній структуризації є встановлення відносної однорідності території за рентоутворюючими факторами, котрі впливають на потенційну прибутковість та інші соціально - економічні переваги від використання земель населених пунктів. Додержання цього принципу гарантує врахування рентоутворюючої природи окремих елементів території на різних ієрархічних рівнях: від населеного пункту в цілому до окремої земельної ділянки.
Процедура економіко - планувального зонування передбачає:
аналіз природопланувальних особливостей території населеного пункту, як просторового базису;
виділення земельно - оціночних одиниць, що характеризуються відносно однорідними споживчими властивостями;
пофакторну та інтегральну оцінку ступеня цінності території населеного пункту у розрізі земельно - оціночних одиниць;
об`єднання земельно-оціночних одиниць в економіко - планувальні зони за ступенем цінності території та її функціональним призначенням.
Грошова оцінка села Луг передбачає визначення ступеня територіальної неоднорідності функціонально - планувальних, соціально - економічних, екологічних, транспортних, інженерних та інших умов функціонування сільської території, що в кінцевому результаті визначає якість території окремих частин села. Для проведення пофакторної оцінки якості земель села здійснена земельно - оціночна структуризація території: виділення земельно-оціночних одиниць (оціночних районів), функціонально - планувальних одиниць, в межах яких у подальшому здійснено збір, обробку та розрахунок окремих коефіціентів якості території.
Після аналізу існуючої ситуації в селі на основі вивчення та аналізу картографічних і грунтових матеріалів, а також натурного обстеження території населеного пункту було виділено 28 оціночних районів.
4.3.2. Встановлення меж економіко-планувальних зон та визначення коефіціенту місцерозташування земельної ділянки (Км2)
Для встановлення економіко - планувальних зон був застосований експертний метод оціночних районів села, який полягає в наступному:
Заповнена анкета експертної оцінки, що включає 16 факторів, які можуть вплинути на величину комплексу індексу цінності району (таблиця 4);
Оцінка окремого фактору встановлювалась за 5-ти бальною шкалою, прицьому “5“ балами оцінювалось найкраще значення фактору, а балом “1“ – його відсутність або найгірше значення;
Визначена сума балів оцінки фактору;
Визначений середній бал по кожному району та середньозважений бал населеного пункту;
Вирахований комплексний індекс цінності для окремого оціночного району, як частка від ділення середнього балу по району та середьного балу по селу.
В таблиці 4 приведена експертна оцінка земель по кожному оціночному району, а в таблиці 5 розрахунок комплексного індексу (Іі) на базі яких сформовані економіко - планувальні зони.
Наступною стадією виконання оцінки земель є економіко - планувальне зонування території села – об`єднання оціночних районів у економіко - планувальні зони. Здійснюється це з метою узагальнення результатів оцінки окремої території окремих оцінохних районів у економіко - планувальні зони враховувалась дія трьох факторів:
Суміжність районів.
Переважно однотипне функціональне використання.
Близькість значення індексу Іі (величина індексу окремих оціночних районів повинна відрізнятися між собою більше ніж на 25%).
Враховуючи ці фактори оціночні райони об`єднані у 4 економіко-планувальні зони.
Значення зонального коефіціента Км2 для окремої економіко-планувальної зони визначено як середньозважене (за часткою площі районів) індексів Іі оціночних районів, які входять до цієї зони (таблиця 6).
Зведене значення Км2 по економіко - планувальних зонах дано в таблиці 8.
Планові матеріали щодо ведення земельно-оціночної структури-зації населеного пункту додаються.
Таблиця 4
Анкета експертної оцінки території населеного пункту с.Луг



Фактори
Вплив
Ф-в,%
Номери оціночних районів




1
2
3
4
5
6
7
8
9
10
11
12
13
14

1
Доступність до ценру села
10
3
4
3
4
4
4
5
4
4
4
5
5
5
5

2
Доступність до концентр-х
місць прикладння праці

10

3

4

4

4

5

4

5

4

5

4

5

5

5

5

3
Доступ. до місць відпочинку
4
3
3
3
3
3
3
4
3
3
3
4
4
4
4

4
Віддаленість ві зупинок
громадського транспорту

10

3

3

3

4

4

4

4

4

4

4

4

4

4

4

5
Рівень зашумленості
6
4
4
4
4
2
4
3
4
4
2
3
3
2
2

6
Рівень теплопостачання
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1

7
Рівень газопостачання
10
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1

8
Рівень водопостачання
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1

9
Рівень каналізації
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1

10
Інж. підготовка території
5
2
2
1
1
2
2
3
3
1
1
3
3
3
3

11
Забезпечення магазинами
10
3
3
3
3
4
4
5
4
4
4
5
5
5
5

12
Забезпечення закладами по-
бутового обслуговування

4

3

3

3

3

3

3

4

3

3

4

5

4

4

4

13
Забезп. культ.,спорт. закл-ми
4
3
3
3
3
3
3
4
3
3
3
4
4
4
4

14
Забезпечення школами
10
3
3
3
4
4
4
5
4
4
4
5
5
5
5

15
Забезп. дит. садами,яслами
9
3
3
3
4
4
4
5
4
4
4
5
5
5
5

16
Якість грунтів
5
3
2
2
3
3
3
3
3
3
3
3
3
3
3


ВСЬОГО
100
40
41
39
44
45
46
54
47
46
44
55
54
53
53




Фактори
Вплив
Ф-в,%
Номери оціночних районів




15
16
17
18
19
20
21
22
23
24
25
26
27
28

1
Доступність до центру села
10
4
3
4
3
3
2
2
2
1
2
2
3
3
4

2
Доступність до концентрова-
Них місць прикладання праці

10

5

3

3

2

2

2

2

2

2

2

2

3

4

4

3
Доступ. до місць відпочинку
4
4
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2
2

4
Віддаленість від зупинок
громадського транспорту

10

4

3

4

4

3

3

2

2

2

2

2

2

2

3

5
Рівень зашумленості
6
2
3
3
3
3
3
3
3
3
3
3
3
3
3

6
Рівень теплопостачання
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1

7
Рівень газопостачання
10
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1

8
Рівень водопостачання
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1

9
Рівень каналізації
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1

10
Інж. підготовка проекту
5
3
1
2
2
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1

11
Забезпечення магазинами
10
4
2
2
2
2
2
2
2
1
2
2
2
2
2

12
Забезпечення закладами по-
бутового обслуговування

4

3

2

2

2

2

2

2

2

1

2

2

2

2

2

13
Забезп. культ.,спорт. закл-ми
4
3
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1
1

14
Забезпечення школами
10
4
3
3
3
3
3
2
2
1
2
2
2
2
3

15
Забезп. дит. садами,яслами
9
4
3
3
3
3
3
2
2
1
2
2
2
2
3

16
Якість грунтів
5
3
3
3
2
2
2
2
2
2
2
2
2
3
3


ВСЬОГО
100
47
33
36
33
31
30
27
27
22
27
27
29
31
35


Таблиця 5
Розрахунок комплексу індексу Іі
Оціно-
ні
р- ни
Сума
балу
по
р-ну

Середній
бал

Іі

1
40
2.75
0.87

2
41
2.90
0.92

3
39
2.75
0.87

4
44
3.19
1.01

5
45
3.32
1.05

6
46
3.34
1.06

7
54
3.94
1.25

8
42
3.39
1.08

9
46
3.39
1.08

10
44
3.21
1.02

11
55
3.98
1.26

12
54
3.94
1.25

13
53
3.88
1.23

14
53
3.88
1.23

15
47
3.41
1.08

16
33
2.38
0.76

17
36
2.63
0.83

18
33
2.38
0.76

19
31
2.23
0.71

20
30
2.13
0.68

21
27
1.84
0.58

22
27
1.84
0.58

23
22
1.41
0.45

24
27
1.84
0.58

25
27
1.84
0.58

26
29
2.04
0.65

27
31
2.19
0.70

28
35
2.38
0.82

Середньозва-
жений бал

3.15



Таблиця 6
Визначення зонального коефіціенту Км2
№№
оціно-
чного
р-ну
Плрща оці-
чочного
району

Іі

Площа * Іі

Зональний коефіціент

Перша економіко-планувальна зона

7
8.9
1.25
11.125

Км2 = 52,938 / 42,6 = 1,24

11
5.6
1.26
7.056


12
9.7
1.25
12.125


13
6.7
1.23
8.241


14
11.7
1.23
14.391



42.6

52.938


Друга економіко-планувальна зона

4
4.2
1.01
4.242

Км2 = 68,311 / 64,4 = 1,06

5
12.1
1.05
12.705


6
9.1
1.06
9.646


8
12.8
1.08
13.824


9
5.2
1.08
5.616


10
6.7
1.02
6.834


15
14.3
1.08
15.444



64.4

68.311


Третя економіко-планувальна зона

1
1.0
0.87
0.87

Км2 = 7,454 / 8,2 = 0,91

2
6.4
0.92
5.888


3
0.8
0.87
0.696



8.2

7.454


Четверта економіко-планувальна зона

16
10.9
0.76
8.284

Км2 = 32,014 / 45,8 = 0,70

17
3.0
0.83
2.49


18
7.1
0.76
5.396


19
0.7
0.71
0.497


20
2.3
0.68
1.564


21
1.6
0.58
0.928


22
4.7
0.58
2.726


23
0.5
0.45
0.225


24
2.1
0.58
1.218


25
3.4
0.58
1.972


26
3.2
0.65
2.08


27
3.8
0.70
2.66


28
2.5
0.82
2.05



45.5

32.014



Таблиця 7
Значення коефіціента Км2
Економіко-плануваль-
ні зони
Оціночні райони, які включені до зони

Км2

І
7,11,12,13,14
1,24

ІІ
4,5,6,8,9,10,15
1,06

ІІІ
1,2,3,
0,91

ІУ
16,17,18,19,20,21,22,23,24,25,26,27,28
0,70


4.3.3. Визначення функціональних та локальних факторів у межах економіко - планувальних зон
Територія населеного пункту в межах економіко - планувальних зон поділяється також за функціональним використанням. Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки, враховують відносну прибутковість наявних в її межах видів економічної діяльності. В таблиці 8 розділу 4 функціональне використання території об`єднано в 8 груп. В межах населеного пункту с. Луг таких груп виділено 6.
Локальні фактори застосовуються при визначенні вартості конкретної земельної ділянки і враховують особливості її місцеположення в межах економіко - планувальної зони.
Для с. Луг важливими є 8 факторів локального рівня.
Локальні фактори (впливу на місцерозташування земельних ділянок) приведені в таблиці 9.
Таблиця 8
Функціональне використання земельних ділянок Кф
Групи фунціонального
використання тери-
торії

Склад груп земель
Значення
коефіціен-
туКф

Землі житлової забудови
Землі одноповерхової забудови надані під будівництво та обслуговування житлового будинку, господарських будівель

1.0

Землі промисловості
Землі лісокомбінатів
Землі легкої, харчової промисловості

1.2

Землі комерційного використання
Землі роздрібної та комерційної торгівлі ( магазини, кіоски, торгові бази та склади, філія ощадбанку)

2.5

Землі громадського користування
Приміщення сільської ради, школа, церква, будинок культури, дитячі дошкільні заклади

0.7

Землі транспорту, звязку
Землі залізничного транспорту
Землі автомобільного транспорту
Землі трубопровідного транспорту
Відділення зв’язку

0.8

Землі технічної інфраструктури
Землі водопостачання та каналізації

0.65

Землі рекреаційного призначення
Землі зелених насаджень загального користування
Землі кладовищ
Землі відпочинку і спорту

0.5

Землі сількогосподар-
ського призначення
Землі для ведення особистого підсобного господарства, для сінокосіння і випасання худоби, с/г угіддя КСП
Грош. оц.
визн. окре-
мо


Землі наданні для потреб с/г вир-а, які зайняті виробни-
чими, культурно-побутовими та госп. будівлями
0.8


Таблиця 9
Місцеположення земельних ділянок (локальні фактори)
Назва локальних факторів
Значення локальних коефіціентів

Функціонально-планувальні фактори
Місцерозташування земельних ділянок в зоні пішохідної доступності до:
громадського центру
зовнішнього пасажирського транспорту
Карпатського біосферного заповідника

1.2 – 1.04
1.04 – 1.10
1.04

Інженерно-інфраструктурні фактори
Земельні ділянки примикають до вулиць без:
твердого покриття
централізованого газопостачання
централізованого водопостачання
тепломережі
каналізації

0.9
0.9
0.9 – 0.95
0.9 – 0.95
0.9 – 0.95

Інженерно-геологічні фактори
Місцезнаходження земельної ділянки:
в паводковій зоні
в межах території, що має схил поверхні понад 20 С0
зсуви

0.9
0.85 – 0.9
0.9

Санітарно-гігієнічні фактори
Місцезнаходження земельної ділянки:
в санітарно-захисній зоні
в водоохоронній зоні

0.96
1.04 – 1.02


4.4. Грошова оцінка земель населеного пункту
4.4.1. Грошова оцінка забудованих території
В основу грошової оцінки земель с. Луг лежить капіталізація рентного доходу, що виникає завдяки місцерозташуванню його у загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природокліматичних, інженерно - геологічних умов, екологічного стану та функціонального використання земель.
Грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки в населеному пункті визначається за формулою:
Цн = ( ( В * Нп ) / Нк ) * Кф * Км,де
Цн – грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки (у гривнях );
В – витрати на облаштування території в розрахунку на квадратний метр (у гривнях);
Нп – норма прибутку,6%;
Нк – норма капіталізації,3%;
Кф – коефіціент, який характеризує функціональне використання земельної ділянки;
Км – коефіціент, який характеризує місцерозташування земельної ділянки.
Визначення вартості одного квадратного метра населеного пункту:
базова вартість одного квадратного метра населеного пункту ( Цнм ) визначається за формулою:
Цнм = ( ( В * Нп ) / Нк ) * Км1 , де
Км1 – коефіціент, який враховує значення та статус населеного пункту у загальнодержавній і місцевій системах розселення і виробництва (1,2)
Витрати (В) на освоєння і облаштування території згідно з таблицею 2 складають - 1128597.78грн.
До оціночної території населеного пункту не були включені сільськогосподарські угіддя та вулиці.
Площа населеного пункту 165.3га (згідно з матеріалами земельно - оціночної структуризації с. Луг ).
Сільськогосподарські угіддя 138.38га.
Вулична мережа -5.0 га.
Площа території, що оцінюється дорівнює : 165.3–138.38–5.0=21.92га.
Одже:
В = 1128597.78 / 219200 = 5.15 грн/м2
Цнм = ((5.15 * 6%) / 3%) * 1.0 = 10.30грн/м2
Вартість одного квадратного метра земель населеного пункту по економіко - планувальних зонах ( Цнз ) розрахована за формулою:
Цнз = Цнм * Км2, де
Км2 – коефіціент, який враховує будівну цінність території в межах населеного пункту (економіко - планувальної зони).
Числові значення пофакторних оцінок прийняті в межах граничних значень коефіціентів Км2:
Першої зони Км2=1.24
Другої зони Км2=1.06
Третьої зони Км2=0.91
Четвертої зони Км2=0.70
Вартість одного квадратного метра земель населеного пункту по економіко-планувальних зонах складає:
В першій зоні – Цнз1 = 10.30 * 1.24 = 12.77грн/м2
В другій зоні – Цнз2 = 10.30 * 1.06 = 10.92грн/м2
В третій зоні – Цнз3 = 10.30 * 0.91 = 9.37грн/м2
В четвертій зоні – Цнз4 = 10.30 * 0.70 = 7.21грн/м2
Основною таксономічною одиницею для визначення грошової оцінки земель прийнято квартал деякої економіко - планувальної зони населеного пункту. В межах кварталу оцінюються всі землі в залежності від їх функціонального використання та місцерозташування.
Вартість одного квадратного метра земельної ділянки визначена за формулою:
Цн = Цнз * Кф * Км3,де
Км3 – коефіціент, який враховує місцерозташування земельної ділянки (локальні фактори) оцінок не перевищував 1.50 і не був нижче 0.75, але в окремих випадках допускається і нижче.
Розрахунки по визначенню вартості одного квадратного метра земельної ділянки в межах кварталу приведені в додатку 2.
4.4.2. Грошова оцінка земель, що використовуються як сільськогосподарські угіддя
Грошова оцінка земель сільськогосподарського призначення на території села Луг здійснена згідно з Методикою грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів і доповнень з врахуванням коефіціенту індексації.
В основу визначення горшової оцінки земель покладено рентний дохід, який створюється при виробництві зернових культур і визначається за даними економічної оцінки земель, проведеної у 1989 році.
Величина грошової оцінки є добуток річного рентного доходу і терміну його капіталізації який встановлений у 33 роки.
Грошова оцінка одного гектара сільськогосподарських угідь в межах населеного пункту приведена для окремої земельної ділянки, окремо по орних землях, землях під багаторічними насадженнями,природніми сіножатями і пасовищами (таблиця 11).
Об`єктами (одиницями) грошової оцінки земель є агровиробничі групи груетів, перелік яких щодо території села Луг наведено в таблиці1.
Грошова оцінка одного гектара земель певної агровиробничої групи грунтів (Гагр) розрахована за формулою:
Гагр=(Г * Багр) / Б,де
Г – грошова оцінка гектара відповідних сільськогосподарсіких угідь на території суміжного господарства;
Б - середній бал бонітету угідь по суміжному господарству;
Багр – бал бонітету даної агрогрупи.
Грошова оцінка 1 га земель на території базового с/г підприємства складає:
Ріллі - 1366.2
Багаторічних насаджень - 11074.8
Сінокоси - 2578.7
Пасовищща - 2040.8
Середні бали бонітету угідь по господарству дорівнюють:
По ріллі - 30.2
По багаторічним насадженням - 23.4
По сінокосах - 20.7
Визначення грошової оцінки будь-якої ділянки в межах території села Луг здійснюються з урахуванням суми добутків грошової оцінки кожної агрогрупи грунтів, що входять до складу даної ділянки, на площу цих агрогруп.
Таблиця 10
Бали бонітету агрогруп грунтів, виділених в межах території села Луг
Шифри агровиробни-
чих груп грунтів
Бали бонітету


Рілля
б.р. насадження
сінокіс
пасовища

192д
29
34
29


192л
29
33
28


198д
18
20
22


198е
18
20
22


198лж
15
17
17



Таблиця 11
Шкала грошової оцінки одного гектара сільськогосподарських угідь села Луг
Шифри агровиробничих груп грунтів
Грошова оцінка 1 га/грн


рілля
б.р.насадження
сінокоси
пасовища

192д
1311.9
16091.6
3612.7


192л
1311.9
15618.3
3488.1


198д
814.3
9465.6
2740.6


198е
814.3
9465.6
2740.6


198лж
678.6
8045.8
2117.8


4.4.3. Грошова оцінка окремої земельної ділянки
Грошова оцінка окремої земельної ділянки визначається, як добуток грошової оцінки одного квадратного метра земель, і її площі, яка встановлюється за матеріалами державного земельного кадастру (облікових даних) і визначається за формулою:
Цз=Цн * Пз,де
Цз – грошова оцінка земельної ділянки (у гривнях);
Цн – грошова оцінка одного квадратного метра земельної ділянки (у гривнях);
Пз – площа земельної ділянки (у кв. м).
Наприклад: площа ділянки земель комерційного призначення, що знаходиться в кварталі №18, складає 1200 кв. метрів, ціна одного квадратного метра цих земель становить 29.38 гр. (Додаток 2), тоді: Цз = 29.38 * 1200 = 35256грн.
Грошова оцінка земель окремих громадян виконується у такій послідовності:
по земельно-облікових матеріалах сільської ради визначається площа земель у власності чи користуванні громадянина;
під забудовою - 0.02га;
ріллі - 0.45га;
саду - 0.08га;
сінокосу - 0.05га;
Громадянин проживає в 1 економіко-планувальній зоні, в 11 оціночному районі, в 18 кварталі. Згідно додатку 2, встановлено, що грошова оцінка житлової забудови, що має площу, наприклад - 200кв. м становить: 200кв.м * 11.75 грн/м2 = 2350грн.
Грошова оцінка одного квадратного метра або гектара сільськогосподарських угідь, встановлюється по шкалі грошової оцінки земель (таблиця 12). Назва агровиробничих груп грунтів визначається на плані грунтового покриву села.
Земельна ділянка має бурі гірсько-лісові середньо-глибокі середньо-суглинкові грунти і їх опідзолені відміни помірного поясу ( від 250 до 500 м над рівнем моря ) - 192д;
Згідно шкали грошової оцінки визначається вартість угідь:
Ріллі - 1311.9грн. * 0.45га = 590.36грн.
Саду - 16091.6грн. * 0.08га = 1287.33грн.
Сінокосу - 3612.7грн. * 0.05га = 180.64грн.
Загальна вартість земель сільськогосподарських угідь громадянина складає :
590ю36+1287.33+180.64 = 2058.33грн.
4.5. Розгляд, погодження та затвердження матеріалів грошової оцінки земель населеного пункту
Матеріали грошової оцінки земель населеного пункту розглядаються та погоджуються органами місцевого самоврядування, районного відділу земельних ресурсів, будівництва та архітектури.
За поданням комісії по грошовій оцінці земель, сесія районної ради виносить рішення про затвердження даних грошової оцінки земель населених пунктів.
Затверджені дані грошової оцінки земель є базою для справлення податків за володіння та користування землею, в тому числі орендної плати.