Тема2: банки як суб’єкти господарювання.
План:
Створення та реєстрація банку.
Організаційна структура банків.
Ліцензування банків і банківської діяльності.
Реорганізація та ліквідація банків.
Згідно з банківським законодавством укрїни, банки можуть створюватись
Державна реєстрація включає такі етапи:
Банки, незалежно від місця їх розташування та територіального характеру діяльності, зобов’язані проходити реєстрацію у реєстрі юридичних і фізичних осіб, а також у НБУ. Саме з моменту реєстрації банку національним банком України у державному реєстрі банків, він вважається створеним та набуває статусу юридичної особи. Мінімальний розмір статутного капіталу банків з 01. 01. 2009 року повинен становити не менше 75 млн. грн.. Для формування статутного капіталу в територіальному управлінні НБУ відкривається тимчасовий рахунок, на який кожен засновник вносить визначену установчим договором частину статутного капіталу.
Статутний капітал – це початкова сума капіталу, визначена його статутом.
Рішення про державну реєстрацію банку або про відмову в реєстрації приймає НБУ в 3-місячний термін з здати подання документів. Державний банк засновується за рішенням кабмін. України, після отримання позитивного висновку НБУ про намір заснування державного банку. Статут державного банку затверджується постановою кабмін. України і має відповідати вимогам ЗУ «про банк і банківську діяльність». Місцевий кооперативний банк створюється юридичними і фізичними особами, відповідно до ЗУ «Про банки і банківську діяльність» та чинного законодавства України «Про кооперацію». Мінімальна кількість учасників місцевого кооперативного банку має бути не менше 50 осіб. Банки можуть створювати відокремленні філії, представництва, реєстрація яких здійснюється шляхом внесення відповідної інформації до державного реєстру банку.
Рахунок кориспонденський – це рахунок призначений для розрахунків, здійснюваних однією кредитною установою на доручення і за кошти іншої кредитної установи на підставі укладеного кориспонденського договору.
Організаційна структура банку визначається:
Структурою органів управління;
Структурою функціонування підрозділів і служб банку.
Основними органами управління банку є збори акціонерів банку.
Цей орган збирається, як правило, один раз на рік і здійснює загальне керівництво. Збори акціонерів обирають Голову та Раду банку, а також назначають Голову правління банком. Рада і Голова банку обираються на 5 років. Правління банку є

контролюючим органом, формується із представників акціонерів і затверджується рішенням зборів акціонерів. Функціональними підрозділами, що безпосередньо здійснюють банківські операції та обслуговують клієнтів є управління департаменти та відповідні служби банку. Крім управлінь до організаційної структури відносять такі служби банків: відділ кадрів, бухгалтерія, адміністративно – господарський відділ, юридичний, ревізійний відділ, відділ впровадження і експлуатації ЕО, управління прогнозування діяльності, управління маркетингу і зв’язків з клієнтурою, кредитне управління, валютне управління, управління депозитних операцій, управління розрахунково – касового обслуговування, управління посередницькими операціями, управління філіями банку, управління аналізу і статистики.
На відміну від звичайних господарських товариств, більшість з яких можуть починати фінансово - господарську діяльність одразу після державної реєстрації, банки навіть зареєстровані в Державному реєстрі банків не мають право на здійснення банківських операцій без відповідної ліцензії. Банківська ліцензія – це документ, на підставі якого банки мають право здійснювати в комплексі базові банківські операції. Ліцензія на виконання окремих операцій – це документ, який видається юридичним особам, що не мають банківської ліцензії і дає їм право на виконання окремої операції з відкриття та ведення поточних рахунків клієнтів чи операцій з розміщення зазначених коштів від свого імені на власних умовах та на власний ризик. Рішення про надання банківської ліцензії чи відмову в її наданні НБУ приймає протягом 1-го місяця з дня отримання повного комплекту документів. Банківська ліцензія не може передаватися третім особам.
Одним з найважливіших заходів впливу на етапі вдосконалення та реформування банківської системи є реорганізація та реструктуризація банків. За своїм змістом форми реорганізації можуть бути:
Об’єднувальні: Злиття – це припинення діяльності 2-ох або кількох банків як юридичних осіб і передачу їх всіх майнових прав і зобов’язань новоствореному банку. Приєднання – передбачає припинення діяльності 1-го банку я к юридичної особи та передачу усіх його майнових прав і зобов’язань іншому банку на правах філії чи без відкриття філії.
Розподільчі: Події – передбачає припинення діяльності 1-го банку як юридичної особи і передачу за розподільчим актом у визначених частинах сіх його майнових прав і зобов’язань кільком новоствореним банкам. Виділення – передбачає створення банку, в якому за розподільчим актом у відповідних частинах переходять майнові права і зобов’язання банку, які реорганізовуються.
Реорганізація, шляхом перетворення. Передбачає зміну юридичного статусу товариства у вигляді якого було створено банк. При перетворенні банку з 1-го виду на інший до новоствореного банку переходять усі майнові права і зобов’язання банку, що реорганізовується.
За ініціативою проведення розрізняють реорганізацію:
Примусову – застосовується до банків, які перебувають у стані фінансової скрути
За власною ініціативою – здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України «Про господарські товариства» з урахуванням особливостей, передбаченому ЗУ «Про банк і банківську діяльність».
Тема 3. НБУ. Завдання, функції, мережа і структура.
План
Організаційно-правові основи функціонування НБУ.
Функції та операції НБУ.
Структура і форми управління НБУ.
НБУ створений на базі Українського республіканського банку, Держбанку СРСР, згідно з постановою ВР УРСР «Про порядок введення в дію закону УРСР «Про банк і банківську діяльність»» від 21. 03.1991 року. НБУ має статутний капітал, що формується за рахунок державних коштів. Розмір статутного капіталу становить 10 млн. грн.. НБУ є юридичною особою, має відокремлене майно, що є об’єктом державної власності і перебуває в його повному господарському веденні. Головне призначення НБУ як центрального банку – це управління грошовим оборотом, з метою забезпечення стабільного, не інфляційного розвитку економіки. НБУ як особливий банківської системи створює так звані гроші підвищеної ефективності – готівку обігу і резерви банків, що є грошовою базою для зростання пропозиції грошей. НБУ має монопольне право здійснювати емісію готівки. Для реалізації функцій НБУ наділяється такими повноваженнями:
Він є самостійною юридичною особою
Його майно відокремлене від майна держави
НБУ може розпоряджатися майном як власник
НБУ не є комерційною організацією.
Функції НБУ:
Центральний банк держави – забезпечення стабільності національної грошової одиниці.
Емісійний центр (випуск грошей) – НБУ належить монопольне право на емісію грошей в обіг, а також випуск національних грошових знаків: банкнот і монет.
Валютний орган – НБУ є головним державним органом, який визначає валютну політику. Дисконтна політика полягає у зміні облікової ставки НБУ для регулювання руху капіталу та балансування платіжних зобов’язань, а також корегування курсу грошової одиниці України до іноземних валют. Девізна політика – здійснюється на підставі регулювання курсу грошової одиниці України до іноземних валют, шляхом купівлі – продажу іноземної валюти на фінансових ринках.
Банківський нагляд і контроль за виконання банками законодавства з банківської справи.
Банк банків – НБУ з метою стабільності інших банків надає їм кредити, які використовуються на задоволення тимчасових потреб банків і потреб, пов’язаних із структурною перебудовою економіки України.
Банк держави – НБУ здійснює через органи державного казначейства України обслуговування державного бюджету України.
Організатор міжбанківських розрахунків.
Грошово – кредитне регулювання економіки.
НБУ здійснює такі операції:
Надає кредити банкам для підтримки їх ліквідності
Надає кредити фонду гарантування вкладів фізичних осіб під заставу цінних паперів терміном на 5 років.
Здійснює дисконтні операції з векселями і чеками.
Купує та продає на воринному ринку цінні папери.
Відкриває власні кориспонденські та металеві рахунки у закордонних банках і веде рахунки банків – кореспондентів.
Купує та продає валютні цінності.
Зберігає банківські метали, а також купує та продає банківські метали,дорогоцінні метали та камені і інші коштовності, пам’ятні та інвестиційні монети з дорогоцінних металів.
Вищим органом управління НБУ є рада НБУ, головним завданням якої є розробка та контроль здійснення основних засад грошово-кредитної політики. Рада НБУ не має права втручатися в оперативну діяльність правління НБУ. Основним керівним органом НБУ є правління, яке забезпечує та президентом України. НБУ не є підзвітним кабміну України, але він повинен підтримувати економічну політику уряду, якщо вона не суперечить забезпеченню стабільності грошової одиниці України. НБУ видає нормативно-правові акти у формі постанов Правління НБУ, інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами правління. Нормативно-правові акти НБУ підлягають обов’язковій державній реєстрації в Міністерстві юстицій України та набирає чинності відповідно до законодавства України. Головному банку держави забороняється надання прямих кредитів як в національних так і в іноземних валютах на фінансування витрат державного бюджету України.