Про затвердження Інструкції про порядок вилучення з реалізації (конфіскації) небезпечних для здоров'я продуктів харчування, хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів
З метою забезпечення реалізації положень Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" НАКАЗУЮ: 1. Затвердити Інструкцію про порядок вилучення з реалізації (конфіскації) небезпечних для здоров'я продуктів харчування, хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів (надалі - Інструкцію), що додається. 2. Заступникам Головного державного санітарного лікаря України, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя, водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Національної гвардії України, Служби безпеки України прийняти указану Інструкцію до керівництва та застосування при здійсненні державного санітарно-епідеміологічного нагляду. 3. Контроль за виконанням наказу залишаю за собою.
Заступник МіністраГоловний державний санітарний лікар України В.Ф.Марієвський
ЗАТВЕРДЖЕНОнаказом МОЗ України від 14 квітня 1995 р. N 68 Зареєстровано в Міністерстві юстиції України21 листопада 1995 р. за N 416/952
ІНСТРУКЦІЯ ПРО ПОРЯДОК ВИЛУЧЕННЯ З РЕАЛІЗАЦІЇ (КОНФІСКАЦІЇ) НЕБЕЗПЕЧНИХ ДЛЯ ЗДОРОВ'Я ПРОДУКТІВ ХАРЧУВАННЯ,ХІМІЧНИХ ТА РАДІОАКТИВНИХ РЕЧОВИН, БІОЛОГІЧНИХ МАТЕРІАЛІВ
1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ 1.1. Ця Інструкція розроблена згідно Закону України "Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення" (надалі - Закон), узгоджена з Верховним Судом України, Міністерством фінансів України, Міністерством охорони навколишнього середовища та ядерної безпеки України і регулює порядок вилучення з реалізації або конфіскації небезпечних для здоров'я продуктів харчування, хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів, а також порядок усунення небезпеки їх для здоров'я або їх знищення. Дія цієї Інструкції не поширюється на вилучення (конфіскацію) будівельних матеріалів, устаткування, транспортних засобів, плодів, ягід, грибів, інших продуктів харчування, домашніх речей або інших предметів, винесених або вивезених з території, що зазнала радіоактивного забруднення. 1.2. Вилученими з реалізації або конфіскованими на підставі цієї Інструкції можуть бути продукти харчування (продукти, що не потребують обробки, первинно оброблені та ті, що пройшли обробку), хімічні речовини (у будь-якому стані), радіоактивні речовини (джерела іонізуючих випромінювань), біологічні матеріали (імунобіологічні препарати тощо) (надалі - предмети), які безумовно є небезпечними для здоров'я та завдали (або можуть завдати) при їх використанні (реалізації, зберіганні) істотну шкоду здоров'ю населення, і (або) здоров'ю виробників і (або) здоров'ю споживачів. 1.3. Під вилученням з реалізації (надалі - вилученням) цією Інструкцією вважають адміністративно-запобіжний захід у вигляді примусового вилучення з реалізації предметів, у яких можливо усунення небезпеки для здоров'я шляхом спеціальної обробки, сортування, зміни споживача або цільового призначення. 1.4. Під конфіскацією цією Інструкцією вважають адміністративно-запобіжний захід у вигляді примусового безоплатного звернення у власність держави з наступним знищенням (утилізацією) предметів, небезпеку для здоров'я яких ні за яких умов усунути неможливо. 1.5. Вилученню (конфіскації) підлягають предмети незалежно від належності, форм власності та наявності особи, чиєю власністю вони є, а також незалежно від терміну виявлення цих предметів. 1.6. Вилучення з реалізації (конфіскація) предметів не залежить від відшкодування заподіяного збитку або від накладення дисциплінарної, адміністративної або кримінальної відповідальності на винних осіб. 1.7. Право застосування вилучення з реалізації (конфіскації) небезпечних для здоров'я продуктів харчування, хімічних та радіоактивних речовин, біологічних матеріалів надано статтею 42 Закону посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби України: Головному державному санітарному лікарю України, його заступникам, головним державним санітарним лікарям Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва, Севастополя та їх заступникам, головним державним санітарним лікарям водного, залізничного, повітряного транспорту, водних басейнів, залізниць, Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Національної гвардії України, Служби безпеки України та їх заступникам, іншим головним державним санітарним лікарям та їх заступникам, а також іншим посадовим особам державної санітарно-епідеміологічної служби, що уповноважені на те керівниками відповідних служб. 2. ПОРЯДОК ВИНЕСЕННЯ ПОСТАНОВИ ПРО ВИЛУЧЕННЯ З РЕАЛІЗАЦІЇ (КОНФІСКАЦІЮ) 2.1. Вилучення (конфіскація) проводиться на підставі постанови про вилучення з реалізації (конфіскацію), що виноситься посадовою особою державної санітарно-епідеміологічної служби. 2.2. Постанова про вилучення з реалізації (конфіскацію) (надалі - постанова) - це письмовий організаційно-розпорядчий документ державної санітарно-епідеміологічної служби України, який зобов'язує посадову особу чи громадянина у встановлений термін знищити або направити на переробку або здати на зберігання предмети, небезпечні для здоров'я. Акти, доповідні записки, протоколи лабораторно-інструментальних досліджень, результати (висновки) державної санітарно-гігієнічної експертизи, інші службові документи можуть бути підставою для складання постанови і долучатися до неї. 2.3. Постанову слід складати у двох примірниках за формою, наведеною у додатку N 1 до цієї Інструкції, і обов'язково вказувати: місце, дату винесення; відомості про посадову особу, яка винесла постанову; опис предметів, що підлягають вилученню (конфіскації), (назва, кількість, вага нетто (брутто) або об'єм, країна походження, дата виготовлення, підприємство-виготовлювач, призначення, відомості щодо сертифіката, особливі ознаки цих предметів, а також їх вартість у національній валюті); власника предметів; обставини, внаслідок яких предмети підлягають вилученню (конфіскації); нормативний акт, який передбачає правочинність винесення постанови; конкретну дію (засіб переробки, знищення, місце зберігання тощо), яку особа повинна здійснити, та при необхідності вимоги щодо обов'язкової присутності при виконанні постанови представника державної санітарно-епідеміологічної служби; термін виконання постанови; порядок оскарження; нормативний акт, який передбачає відповідальність за невиконання постанови; особу, відповідальну за виконання постанови; дату надання інформації про виконання постанови. Постанова підписується посадовою особою, яка її винесла. 2.4. В графі, де визначається термін виконання постанови, може бути вказано: з дати, зазначеній в постанові; з моменту отримання; у зв'язку з настанням певної події. Термін виконання постанови визначається посадовою особою державної санітарно-епідеміологічної служби України, яка винесла постанову, виходячи з небезпеки для здоров'я предметів, що підлягають вилученню (конфіскації), та з урахуванням умов реальної можливості її виконання. 2.5. За мотивованим клопотанням особи, відповідальної за виконання постанови, посадовою особою, що винесла постанову, може бути прийнято рішення про відстрочення терміну виконання постанови. 2.6. Копія постанови вручається під розписку посадовій особі або громадянину, які відповідають за її виконання. При цьому вони попереджаються про відповідальність за невиконання постанови. У разі їх відмови від підпису робиться відповідний запис у пункті 8 постанови. Запис про відмову від підпису засвідчується посадовою особою, яка винесла постанову. 2.7. Постанова може бути відправлена рекомендованим або цінним листом, передана по телеграфу, телетайпу, телефаксу, телексу або по радіо, що повинно бути засвідчено відповідними документами (поштова картка, опис цінного листа, виписка з реєстру поштових відправлень, виписка з журналу радіограм тощо). 2.8. При необхідності копії постанови можуть бути направлені до інших зацікавлених державних органів, підприємств, організацій і установ. Запис про це робиться у пункті 7 постанови. 2.9. Постанова зберігається у справах посадової особи, яка її винесла. Постанови реєструються у журналі обліку постанов про вилучення з реалізації (конфіскацію) (додаток N 2 до цієї Інструкції). 3. ПОРЯДОК ВИКОНАННЯ ПОСТАНОВИ ПРО ВИЛУЧЕННЯ З РЕАЛІЗАЦІЇ (КОНФІСКАЦІЮ) 3.1. Постанова виконується власником підприємства, установи, організації (підприємцем) або уповноваженим ним органом (посадовою особою) за рахунок власних коштів і не повинна передбачати для установ та закладів державної санітарно-епідеміологічної служби будь-яких додаткових витрат. У випадках, якщо установи та заклади державної санітарно-епідеміологічної служби понесли додаткові витрати у зв'язку з виконанням постанови, відшкодування їх проводиться за домовленістю сторін або у судовому порядку. 3.2. Вилучені предмети на підставі постанови здаються власником на переробку (обробку) з метою наступної реалізації або оплатно передаються для певних потреб, де не створюють небезпеки для здоров'я людини, або передаються на тимчасове зберігання у визначені посадовою особою державної санітарно-епідеміологічної служби місця сховищ до вирішення питання про спосіб виконання постанови. Суми, отримані від реалізації (оплатної передачі) вилучених предметів, залишаються попередньому власнику, за винятком сум додаткових витрат державної санітарно-епідеміологічної служби (транспортування, зберігання, спеціальна обробка предметів тощо). 3.3. Квитанції про здачу (передачу) предметів, що підлягають вилученню, подаються особою, на яку покладено відповідальність за виконання постанови, до посадової особи, яка винесла постанову. 3.4. Посадова особа, яка прийняла рішення про вилучення предмету, має право зобов'язати власника (посадову особу) здійснити здачу (передачу) у присутності представника державної санітарно-епідеміологічної служби. 3.5. Предмети, стосовно яких винесено постанову про конфіскацію, підлягають знищенню шляхом термічного, хімічного, механічного або іншого впливу (спалювання, руйнування, захоронення, затоплення тощо), в результаті чого предмети (відходи) перестають бути небезпекою для здоров'я. 3.6. Знищення повинно виконуватися з дотриманням вимог техніки безпеки, санітарного законодавства України і законодавства України про охорону навколишнього природного середовища з отриманням в необхідних випадках дозволів у порядку, встановленому чинним законодавством. Відповідальність за дотримання вищевказаних вимог несе власник або уповноважена ним посадова особа. 3.7. Про фактичне знищення предмету складається акт (додаток N 3 до цієї Інструкції) у двох примірниках - один з яких представляється посадовій особі, що винесла постанову, для контролю. Акт повинен містити: відомості про осіб, які були присутніми при знищенні; причину та підстави знищення предметів; опис предметів, які знищувалися (назва, вага нетто (брутто) або об'єм, країна походження, рік виготовлення, підприємство-виготовлювач, призначення, відомості щодо сертифіката, особливі ознаки цих предметів); дата, час, місце, спосіб і умови знищення; підписи осіб, які були присутніми при знищенні. 3.8. Присутність представника державної санітарно-епідеміологічної служби при знищенні предметів є обов'язковою. 3.9. На вимогу посадових осіб органів, установ і закладів державної санітарно-епідеміологічної служби виконання постанови у необхідних випадках здійснюється із залученням працівників органів внутрішніх справ. 3.10. Головними державними санітарними лікарями Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Національної гвардії України, Служби безпеки України залежно від конкретної ситуації може бути визначений в межах чинного законодавства інший порядок виконання постанови. 4. ОСКАРЖЕННЯ ПОСТАНОВИ ТА ДІЙ ПОСАДОВИХ ОСІБ 4.1. Постанова та дії посадової особи державної санітарно-епідеміологічної служби в місячний термін може бути оскаржена: Головного державного санітарного лікаря України - до Кабінету Міністрів України або до суду; головного державного санітарного лікаря Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, Державного комітету у справах охорони державного кордону України, Національної гвардії України, Служби безпеки України - Головному державному санітарному лікарю України або до суду; інших головних державних санітарних лікарів та посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби - вищестоящому головному державному санітарному лікарю або до суду. Розгляд скарги і прийняття по ній рішення проводиться не пізніше 30 днів з моменту надходження скарги. 4.2. Оскарження постанови не припиняє її дії. 5. ЗАКЛЮЧНІ ПОЛОЖЕННЯ 5.1. У разі невиконання постанови винні особи підлягають адміністративній або іншій відповідальності. 5.2. Безпідставне винесення постанови тягне для винних у цьому посадових осіб державної санітарно-епідеміологічної служби України відповідальність згідно з чинним законодавством.
