“Розчини стандартних рідин”






До розчинів стандартних рідин відносяться: розчини кислоти хлористоводневої, кислоти оцтової, розчини аміаку, формальдегіду, калію ацетату, пероксиду водню, алюмінію ацетату.
Розчини кислоти хлористоводневої.
Вони використовуються в основному для внутрішнього застосування у вигляді мікстур при недостатній кислотності шлунку. Їх використовують як для дітей так і для дорослих, тому розчини HCl можуть прописуватися в різних концентраціях і в різних кількостях. Згідно з вказівками ДФ, якщо в прописі виписана кислота хлористоводнева і не вказана її концентрація, то відпускають HCl стандартної концентрації – Acidum hydrochloricum dilutum (8,3%).
Rp Acidi hydrochlorici 2 ml
Aquae purificatae 150 ml
Misce. Da. Signa.
У підставку відмірюють 150 мл води, потім додають 2 мл розведеної хлористоводневої кислоти і збовтують через ватний тампон у відпускний флакон і оформляють до відпуску. Якщо в прописі виписаний розчин HCl із зазначеною концентрацією, тоді для виготовлення такого розчину викор. кислоту розведену з концентрацією 8,3% приймаючи її концентрацію в розрахунок за 100%.
Rp. Sol. Acidi hydrochlorici 3% 200 ml D.S.
3-100
Х-200 Х=6 мл
200 – 6 = 194 мл (води)
Можливо використовувати в аптеці розчин кислоти HCl із блореткової системи 10%
6х10=60 мл (10% к-ти)
Розчини кислоти HCl може використовуватися і для зовнішнього вживання (24,8 – 25,2%) – для виготовлення рідини а прописом Дем’яновича, яка склад. з 2-ох рідин: 1) розчин натрію тіосульфату 60% 100 мл;
розчин HCl 6% 100 мл.
Розчин використовують для лікування корости. У асистентській зберігається розчин кислоти хлористоводневої 1:10 в бюретковій системі.
Розчини пероксиду водню
Стандартним фармакологічним препаратом являє 3% водний розчин безводного перекису водню (Sol. Rlydrogemi peroxydi elilutum).
Однак при виготовленні розчинів з іншим вмістом Н2О2 розрахунок проводять тільки на безводний перекис водню. Тобто якщо є
Rp. Sol.Hydrogenii perexydi 1% 10 ml
D.S. Полоскання
або
Rp. Hydrogenii perexydi 1% 10 ml
D.S. Полоскання
беруть 333 мл 3% розчину 66,7 мл води, тобто готують розчин, який містить 1% Н2О2.
При виготовленні розчинів з концентрацією вище 3% Н2О2 виходять із пергідролю, розглядаючи його як 30% Н2О2. Наприклад:
Rp. Hydrogenii perexydi ех 5,0 10 ml
D.S. Для обробітку рани.
зміцнюють 16,7 мл пергідролю (5 мл Н2О2) і 83,3 мл води.
Розчини аміаку
(Розчини кислоти оцтової)
Незалежно від способу застосування в розрахунках завжди будуть виходити із фактичного вмісту речовини, тобто буде використовуватися формула розведення.
Rp. Sol. Ammonii coustici 1% 300 ml
D.S.
У фармакопеї стандартним розчином є 10% розчин аміаку. Якщо не вказана концентрація, то відпускають 10% розчин.
EMBED Equation.3 - формула розведення
отже EMBED Equation.3
В аптеку може поступати розчин аміаку концентрацією 25 – 27%, який у медичній практиці не використовується, тому з нього зразу ж готують 10% розчин.
а) розведена – 30%
б) концентров. – 98%
Розчини формальдегіду.
Стандартним розчином є 37% розчин у воді, який носить назву формалін. Формалін – умовна назва, а формальдегід – хімічна. Якщо в прописі виписаний розчин під умовною назвою будь-якої концентрації, то розрахунки проводять, приймаючи конвертацію формальдегіду у формальні за 100%.
Rp. Lol. Formalini 3% 100 ml
D.S.
У флакон відмірюють 3 мл формаліну і 97 мл води.
Якщо розчин виписаний під хімічною назвою, тоді використовують формулу розведення. Якщо виписують розчин без зазначеної концентрації, то відпускають фармакопейний препарат.
Розчини калію ацетату
Стандартний фармакопейним розчином є розчин з концентрацією 33-35% Якщо концентрація не вказана, то відпускається стандартний розчин, а якщо зазначена концентрація, то її приймають за 100%.
Розчини алюмінію ацетату
Розчин алюмінію ацетату може прописуватися під умовною і хімічною назвою. Стандартним розчином є 8% розчин (рідина Бурова). Якщо в рецепті виписаний розчин рідини Бурова або алюмінію ацетату основного і не зазначена концентрація, то відпускають розчин стандартної концентрації.
Якщо пипис. розчин рідини Бурова і вказана концентрація, то при розрахунках його кількість приймають за 100%.
Якщо в рецепті виписаний розчин алюмінію ацетату основного зі зазначеного концентрацією, то в розрахунках виходять із фактичного вмісту речовини (користуються формулою розведення).