б) продуктивності тварин — , де — рівень продуктивності тварин відповідно за базисний і звітний періоди; в) валового виробництва продукції — , де — валове виробництво продукції окремого виду відповідно за базисний і звітний періоди; загальні агрегатні: а) чисельності тварин — , де к — коефіцієнт переведення тварин в умовне поголів’я; б) валового виробництва продукції певного виду — , де — середня чисельність тварин, від яких одержують даний вид продукції по окремих породах даного виду тварин або певної породи чи виду тварин по окремих господарствах відповідно за базисний і звітний періоди; — середній рівень продуктивності тварин по окремих породах даного виду тварин або певної породи чи виду тварин по окремих господарствах відповідно за базисний і звітний періоди. Обсяги виробництва продукції тваринництва безпосередньо залежать від рівня продуктивності тварин та їх чисельності. Для вивчення впливу цих факторів застосовується така система взаємопов’язаних індексів: , де — індекс загальної чисельності тварин усіх порід даного виду тварин або певної породи чи виду тварин по всіх господарствах, який обчислюють за формулою: ; — індекс середньої продуктивності тварин (індекс змінного складу): , де d0 і d1 — частка тварин окремої породи або кожного господарства в загальній чисельності тварин відповідно в базисному і звітному періодах. Значення індексу середньої продуктивності залежить від двох факторів: рівня продуктивності тварин окремої породи або певної породи чи виду в окремих господарствах; частки тварин окремої породи або кожного господарства в загальній чисельності тварин. Для того щоб визначити вплив першого фактора, обчислюється середній індекс продуктивності (індекс фіксованого складу):
де — умовна середня продуктивність тварин. Для з’ясування впливу другого фактора визначають індекс структури поголів’я (індекс структурних зрушень): . Отже, індекс динаміки валового виробництва продукції певного виду дорівнює добутку трьох індексів: . В абсолютному виразі зміну валового виробництва продукції певного виду за рахунок зміни факторів, що на нього впливають, визначають за формулами: загальної чисельності тварин — середньої продуктивності тварин — зазначимо, що продуктивності тварин певної породи або в окремих господарствах — структури поголів’я — . Зміни валового виробництва продукції тваринництва певного виду в абсолютному і відносному виразах можна визначити і за допомогою такої взаємопов’язаної системи індексів: індексзагального обсягувиробництвапевного продукту = індекспродуктивності тварин ( індекс структури поголів’я ( індексзагальноїчисельності тварин ,
, або , де Чз1 і Чз0 — загальна чисельність тварин у базисному і звітному періодах; Чз0 = ?Ч0; Чз1 = ?Ч1. Зміну валового виробництва продукції певного виду у відносному виразі за рахунок факторів, що визначають його обсяг, розраховують за допомогою відповідних індексів, а в абсолютному виразі — віднімаючи у відповідному індексі від чисельника знаменник. За даними табл. 57 здійснимо індексний аналіз валового надою молока, використовуючи взаємопов’язану систему індексів. Визначимо відносні та абсолютні зміни валового надою молока в звітному році порівняно з базисним: 105,1 %; 1714,4 ? 1631,2 = 83,2 тис. ц. Це означає, що валовий надій молока в звітному році порівняно з базисним роком по трьох районах, які вивчаються, збільшився на 5,1 %, або 83,2 тис. ц. Визначимо відносні та абсолютні зміни валового надою молока в результаті зміни молочної продуктивності корів: 104,2 %; ? 1645,5 = 68,9 тис. ц. Отже, валовий надій молока по групі районів, які вивчаються, тільки за рахунок зміни продуктивності корів збільшився на 4,2 %, або 68,9 тис. ц. Визначимо відносні і абсолютні зміни валового надою молока в результаті зміни частки окремих районів у загальному поголів’ї корів: ; ? 1645,9 = ?0,4 тис. ц. Таблиця 57 ІНДЕКСНИЙ АНАЛІЗ ВАЛОВОГО НАДОЮ МОЛОКА Район Поголів’я корів, тис. голів Частка кожного районув загальній кількості корів Середньорічний надій молока від однієї корови, тис. ц Валовий надій молока, тис. ц
базисний рік звітнийрік базисний рік звітний рік базисний рік звітний рік базисний рік звітний рік умовний
Разом 54,2 54,7 1,000 1,000 х х 1631,2 1714,5 1645,5 1645,9
Таким чином, валовий надій молока в трьох досліджуваних районах внаслідок зміни частки окремих районів у загальному поголів’ї корів зменшився на 0,1%, або 0,4 тис. ц. Валовий надій молока по районах, які вивчаються, скоротився за рахунок збільшення в загальній кількості корів цих районів, які мають нижчий середньорічний надій від однієї корови, що підтверджується зміною величин d0 і d1 (див. табл. 57). Обчислимо відносні та абсолютні зміни валового надою молока в результаті зміни загальної кількості поголів’я корів у районах, що аналізуються:
? 1631,2 = 14,7 тис. ц. Валовий надій молока внаслідок зміни загальної кількості поголів’я корів у досліджуваних районах збільшився на 0,9 %, або 14,7 тис. ц. Перевіримо правильність розрахунку відносних та абсолютних змін валового надою молока за рахунок досліджуваних факторів: ; 1,051 = 1,042 ( 0,999 ( 1,009; ; 83,2 + 68,9 + (?0,4) + 14,7. Обидва розрахунки виконані правильно. У досліджуваних районах у звітному році порівняно з базисним за рахунок підвищення молочної продуктивності корів було отримано додатково 68,9 тис. ц молока, а за рахунок зміни загального поголів’я корів збільшення становило 14,7 тис. ц молока. Внаслідок перерозподілу поголів’я корів між досліджуваними районами за рахунок районів, які мали найнижчий середньорічний надій від однієї корови, було недоотримано 0,4 тис. ц молока. Для вивчення кормових ресурсів широко застосовуються відносні показники структури, структурних зрушень та аналітичні показники динаміки. Аналіз складу і динаміки кормових ресурсів здійснюється по видах кормів у розрізі окремих господарств, по категоріях господарств, економічних районах, природно-сільськогосподарських зонах, адміністративно-територіальних одиницях. Важливим напрямом аналізу статистичних даних про корми є оцінка ступеня виконання плану їх заготівлі. Органи державної статистики на основі даних оперативної звітності форми № 10-сг «Звіт про хід сінокосіння і заготівлю кормів» здійснюють поточний контроль за ходом виконання плану заготівлі кормів, а за даними форми № 10-а-сг «Заключний звіт про заготівлю кормів на 1 грудня» дають підсумкову оцінку виконання плану. При цьому для обчислення відсотка виконання плану по окремих видах і групах кормів у натуральному виразі і по всіх кормах у перерахунку на кормові одиниці використовується показник виконання плану заготівлі кормів, що обчислюється по відповідних формулах: ів.пл. = ; = , де і — обсяги заготовлених кормів фактично і за планом у натуральному виразі; — коефіцієнт перерахунку окремих видів кормів у кормові одиниці. Для вивчення динаміки обсягів виробництва і витрати кормів обчислюють: а) індивідуальні індекси динаміки кормів — , де і — обсяг заготовленого або витраченого даного виду корму в натуральному виразі відповідно в базисному і звітному періодах; б) загальні індекси динаміки кормів —
де і — площа окремих видів кормових угідь відповідно в базисному і звітному періодах; і — їх продуктивність відповідно в базисному і звітному періодах. Іншим важливим напрямом аналізу даних про корми є характеристика наявності кормів на початок кожного місяця протягом стійлового періоду утримання худоби. Наявність кормів по видах у натурі і загальній масі кормів у кормових одиницях на звітну дату поточного року порівнюють з їх наявністю на цю дату минулого року (табл. 58). Для обліку змін у чисельності і складі худоби проводять також зіставлення наявності кормів у розрахунку на одну умовну голову, а силосу — в розрахунку на одну корову. Як видно з таблиці наявність усіх видів кормів сільськогосподарського виробництва та всього кормів у звітному році значно вище, ніж торік. Таблиця 58 НАЯВНІСТЬ КОРМІВ У ГОСПОДАРСТВАХ РАЙОНУЗА СТАНОМ на 1 січня ____ р. Вид корму Минулий рік Звітний рік Звітний ріку % до минулого
Всього кормів у розрахунку на одну умовну голову, ц корм. од. 8,1 9,6 118,5
Силос у розрахунку на одну корову, ц 47 64 136,2
Поряд з аналізом наявності кормів проводиться аналіз забезпеченості худоби кормами. Для цього фактична наявність кормів усього в розрахунку на одну умовну голову худоби порівнюють з нормативною потребою в них до кінця стійлового періоду. Динаміка кормових ресурсів повинна вивчатися разом з динамікою поголів’я худоби шляхом зіставлення індексу динаміки кормів та індексу поголів’я худоби і на цій основі — індексу забезпеченості тварин кормами. Якщо обчислений розмір цього індексу більший за одиницю, то це свідчить про те, що забезпеченість тварин кормами підвищується. Розраховують також індекс росту виробництва продукції тваринництва порівняно зі споживанням або виробництвом кормів: , де — індекс обсягу виробництва валової продукції тваринництва в порівнянних цінах; — індекс обсягу заготовлених або спожитих кормів у кормових одиницях. Перетворення цієї формули дає таку залежність: , де і — обсяги заготовлених або спожитих кормів у кормових одиницях відповідно в базисному і звітному періодах; — коефіцієнт перерахунку кормів у кормові одиниці; і — обсяг виробництва валової продукції тваринництва відповідно в базисному і звітному періодах, грн. Обчислення темпів зростання виробництва і витрати кормів, а також індексу зростання виробництва продукції тваринництва порівняно з виробництвом і споживанням кормів розглянемо на такому прикладі (табл. 59). Таблиця 59 ІНДЕКСИ ВИРОБНИЦТВА І СПОЖИВАННЯ КОРМІВІ ВИРОБНИЦТВО ПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА В РАДГОСПІ Відділкирадгоспу Темпи зростання, % Індекс зростаннявиробництва продукції тваринництвапорівняно з
виробництво кормів витрати кормів виробництво кормівтваринництва виробництвом кормів витратами кормів
всього в томучисліпокупних
1 109,1 114,8 160,8 117,2 1,074 1,022
2 115,3 116,3 121,5 113,2 0,982 0,973
3 115,0 118,1 145,1 112,4 0,977 0,952
В середньому 113,2 116,2 142,1 114,2 1,010 0,980
З даних табл. 59 видно, що в цілому у радгоспі темпи зростання виробництва кормів відстають від темпів зростання виробництва продукції тваринництва. Зокрема в 1-му відділку найнижчий рівень продуктивності кормових угідь (темп зростання виробництва кормів становить 109,1 %), а у 2-му і 3-му відділках виробництво кормів зростає майже однаковими темпами — відповідно 115,3 і 115,0 %. Проте у 2-му відділку порівняно з 3-м відділком вищі темпи зростання виробництва продукції тваринництва — відповідно 113,2 % проти 112,4 %. У процесі аналізу фактичні дані про питому витрату порівнюються з нормативними. Індексний метод широко застосовується і при аналізі витрат кормів. Зміна кормів кожного виду або всіх видів разом (у перерахунку на кормові або інші умовні одиниці) в розрахунку на голову худоби або центнер продукції може бути охарактеризовано індивідуальними і загальними індексами. Індивідуальні індекси витрати кормів на голову худоби визначаються за формулою: , де і — витрати окремих видів кормів або всіх кормів (у перерахунку на кормові або інші умовні одиниці) на голову худоби в базисному і звітному періодах. Наприклад, у звітному році на корову було витрачено всього 36 ц кормових одиниць, а в минулому — 30. Тоді: . Тобто витрати кормів на одну корову в звітному році порівняно з базисним збільшилися на 20 %. Аналогічно розраховуються індивідуальні індекси витрат кормів на центнер продукції, тобто індивідуальні індекси питомих витрат кормів. Крім того, в процесі аналізу фактичні дані про питомі витрати порівнюються з нормативними. Для характеристики зміни в часі рівня витрат кормів у середньому по всьому поголів’ю обчислюють загальний індекс витрат кормів на одну голову:
де і — витрати кормів у кормових одиницях на голову кожного виду худоби в базисному і звітному періодах; — чисельність кожного виду худоби в звітному періоді. Розрахунок загального індексу витрати кормів на одну голову худоби розглянемо на такому прикладі (табл. 60). Таблиця 60 РОЗРАХУНОК ІНДИВІДУАЛЬНИХ І ЗАГАЛЬНИХ ІНДЕКСІВВИТРАТ КОРМІВ НА ОДНУ ГОЛОВУ ХУДОБИ У ГОСПОДАРСТВІ Вид худоби Витрати кормів на 1 голову худоби, ц корм. од. Середньорічне поголів’я у звітному році, S1 Витрати всіх видів кормів,ц корм. од. Індивідуальні індекси витрат кормів,m1 : m0
базисний рік, m0 звітний рік, m1
фактичні, m1 S1 умовні, m0 S1
Корови 28 30 616 18480 17248 1,071
Бики-плідники 29 31 4 124 116 1,069
Молодняк народження минулих років 16 19 360 6840 5760 1,187
Молодняк народження поточного року 10 11 460 5060 4600 1,100
Разом х х 1440 30504 27224 1,100
За даними таблиці загальний агрегатний індекс витрат кормів на одну голову дорівнює: . Отже, витрати кормів на одну голову великої рогатої худоби в цілому по всіх групах худоби в звітному році порівняно з базисним у середньому збільшились на 10%. Для характеристики динаміки витрат кормів на всю продукцію тваринництва або за сукупністю різнорідних продуктів тваринництва розраховується загальний індекс питомих витрат кормів:
де і — питомі витрати кормів у кормових одиницях кожного виду продукції тваринництва в базисному і звітному періодах; — кількість продукції тваринництва кожного виду в звітному періоді. Розрахунок загального індексу витрати кормів на одну голову худоби розглянемо на такому прикладі (табл. 61). Таблиця 61 РОЗРАХУНОК ІНДИВІДУАЛЬНИХ І ЗАГАЛЬНОГО ІНДЕКСІВПИТОМИХ ВИТРАТ КОРМІВ У ГОСПОДАРСТВІ Види продукції Обсяг виробництвау звітному році, ц, q1 Витрата кормів на 1 ц продукції, ц корм. од. Витрати кормів на всю продукцію,ц корм. од. Індивідуальні індекси питомих витраткормів,k1 : k0
у базисному році, k0 у звітному році, k1 умовні, k0q1 фактичні, k1 q1
Молоко 13993 1,28 1,29 17911 18051 1,008
Приріст великої рогатої худоби 878 9,84 7,40 8640 6497 0,752
Приріст свиней 6861 9,20 7,76 63121 53241 0,843
Разом × × × 89672 77789 ×
Виходячи з даних таблиці, одержимо: . Витрати кормів у кормових одиницях на виробництво 1 ц молока у звітному році порівняно з базисним збільшились на 0,8 % на 1 ц приросту, а приріст ваги великої рогатої худоби і свиней зменшився відповідно на 24, 8 і 15,7 %. Витрати кормів на виробництво усіх видів тваринницької продукції скоротилися в середньому на 13,3 %. Можна також розрахувати загальний індекс питомих витрат за сукупністю різнорідних продуктів для одного виду корму (овес, сіно лугове та ін.) у натуральних одиницях:
де і — питомі витрати кормів відповідно в базисному і звітному періодах у натуральних одиницях. Може виявитися, що в звітному періоді продуктивність тварин підвищується, а собівартість продукції не знижується. Це може статися, зокрема, в тому разі, коли збільшується питома вага дорогих кормів. Для вивчення даного питання можна обчислити індекс питомих витрат кормів, виражений у порівнянних цінах або собівартості:
де р — порівнянні ціни або собівартість кормів. Для оцінки результатів діяльності сільськогосподарських підприємств і виявлення резервів збільшення виробництва продукції важливим є зіставлення фактичних рівнів витрати кормів на одну голову і на одиницю продукції із зоотехнічними нормами. По окремій групі худоби це завдання вирішується обчисленням індивідуальних індексів; по всьому поголів’ю — шляхом розрахунку загального індексу норм годівлі:
де і — фактичні витрати кормів у кормових одиницях на одну голову окремих груп худоби або на одиницю відповідного виду продукції тваринництва і зоотехнічної норми; — фактична чисельність окремих груп худоби або обсяг відповідного виду тваринницької продукції. Для повноти аналізу забезпеченості і використання кормів складаються баланси кормів, основним завданням яких є відображення зв’язків наявності, надходження і витрат кормів. Можуть складатися баланси кормів по основних видах кормів у натуральних одиницях виміру і по всіх кормах у кормових одиницях і перетравному протеїну по окремих сільськогосподарських підприємствах і зведені баланси кормів на рівні району, області і країни в цілому за календарний рік, стійловий і пасовищний періоди, на період від врожаю звітного року до врожаю наступного року, тобто на сільськогосподарський рік. Кормові баланси можуть бути звітними і плановими. Статистичні органи складають звітні баланси кормів за календарний рік по основних видах кормів і по всіх кормах у кормових одиницях за схемою статистичного звіту форми № 24-корми. Зазначені в цій формі дані використовуються для визначення потреби в кормах, джерел їх надходження і всебічного аналізу використання кормових ресурсів. 3.7.4. Статистичний аналіз динамікинатуральних показників тваринництва Важливим напрямом оцінки натуральних показників тваринництва є аналіз їх змін у часі, який здійснюється за допомогою побудови та дослідження рядів динаміки. На підставі рядів динаміки поголів’я тварин, їх продуктивності, показників відтворення стада, обсягу тваринницької продукції, складених за щорічними і середньорічними даними за певний період (звичайно по п’ятирічках), обчислюються ланцюги, базисні і середньорічні абсолютні прирости, темпи зростання і приросту. Динаміку натуральних показників тваринництва аналізують не лише в цілому по країні, але й в розрізі категорії господарств, економічних районів, природно-економічних зон та адміністративно-територіальних одиниць. Це дає змогу вивчити інтенсивність і напрям розвитку тваринництва в окремих категоріях господарств, а також його розвиток залежно від природно-економічних умов окремих регіонів і зон країни. Аналізуючи натуральні показники тваринництва, слід мати на увазі, що ряди динаміки можуть бути як моментні (поголів’я тварин на відповідну дату), так і інтервальні (виробництво продукції певного виду за відповідний період, загальні витрати кормів тощо). Нагадаємо, що методика розрахунку аналітичних показників динаміки цих двох рядів динаміки, зокрема середніх рівнів, має свої особливості. Слід також мати на увазі, що поголів’я тварин протягом року постійно змінюється і має специфічний сезонний характер залежно від виду тварин. Наявність сезонних коливань кількості сільськогосподарських тварин зумовлює потребу порівнювати поголів’я тварин на одну й ту саму дату. При зіставленні кількості тварин за різні дати одного й того ж року або різних років не можна скласти правильні висновки щодо динаміки кількості тварин, оскільки вона буде одночасно відображати і сезонні коливання. Абсолютні і відносні показники швидкості та інтенсивності зміни поголів’я основних видів сільськогосподарських тварин та обсягів тваринницької продукції в розрізі категорії господарств України за останні 5 років наведені в табл. 62. Наведені дані показують, що за останні п’ять років у всіх категоріях господарств України поголів’я великої рогатої худоби скоротилося на 8997,8 тис. голів, або 45,85 %, у т. ч. корів — на 2387,3 тис. голів, або 30,54 %; поголів’я свиней і овець та кіз відповідно — на 3872,6 і 3689,8 тис. голів, або 27,77 і 66,19 %; поголів’я птиці — на 35, 4 млн голів, або 21,47 %. Виробництво м’яса Таблиця 62 ПОКАЗНИКИ ДИНАМІКИ ПОГОЛІВ’Я СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ТВАРИН, ЇХ ПРОДУКТИВНІСТЬ ТА ВИРОБНИЦТВОПРОДУКЦІЇ ТВАРИННИЦТВА В УКРАЇНІ за 1995—1999 рр. Вид тварин і тваринницькоїпродукції Господарства всіх категорій Сільськогосподарськіпідприємства Особисті підсобні господарстванаселення
Велика рогата худоба
Абсолютна зміна, тис. голів:
за 1995—1999 рр. ? 8997,8 ? 9060,1 65,4
середньорічна ? 1799,6 ? 1812,0 13,1
Відносна зміна,%:
за 1995—1999 рр. ? 45,85 ? 57,56 1,70
середньорічна ? 11,55 ? 15,75 0,35
Корови
Абсолютна зміна, тис. голів:
за 1995—1999 рр. ? 2387,3 ? 2539,5 155,9
середньорічна ? 477,5 ? 507,9 31,2
Відносна зміна,%:
за 1995—1999 рр. ? 30,54 ? 50,74 5,57
середньорічна ? 7,00 ? 13,20 1,10
Свині
Абсолютна зміна, тис. голів:
за 1995—1999 рр. ? 3872,6 ? 3963,2 96,4
середньорічна ? 774,5 ? 792,6 19,3
Відносна зміна,%:
за 1995—1999 рр. ? 27,77 ? 49,27 1,64
середньорічна ? 6,30 ? 12,70 0,30
Вівці та кози
Абсолютна зміна, тис. голів:
за 1995—1999 рр. ? 3689,8 ? 3255,1 ? 398,7
середньорічна ? 738,0 ? 651,0 ? 79,7
Відносна зміна,%:
за 1995—1999 рр. ? 66,19 ? 85,50 ? 23,09
середньорічна ? 19,50 ? 32,05 ? 5,10
Птиця
Абсолютна зміна, млн голів:
за 1995—1999 рр. ? 35,4 ? 37,2 ? 1,4
середньорічна ? 7,1 ? 7,4 ? 0,3
Відносна зміна,%:
за 1995—1999 рр. ? 21,47 ? 57,32 ? 1,40
середньорічна ? 4,70 ? 15,65 ? 0,30
Закінчення табл. 62 Вид тварин і тваринницькоїпродукції Господарства всіх категорій Сільськогосподарськіпідприємства Особисті підсобні господарстванаселення
М’ясо (у забійній вазі)
Абсолютна зміна, тис. т:
за 1995—1999 рр. ? 598,7 ? 623,7 26,4
середньорічна ? 149,7 ? 155,9 6,6
Відносна зміна,%:
за 1995—1999 рр. ? 26,10 ? 56,70 2,23
середньорічна ? 7,25 ? 18,85 0,55
Молоко
Абсолютна зміна, тис. т:
за 1995—1999 рр. ? 3912,1 ? 4720,6 811,8
середньорічна ? 978,0 ? 1180,2 203,0
Відносна зміна,%:
за 1995—1999 рр. ? 22,65 ? 50,21 10,37
середньорічна ? 6,20 ? 16,00 2,50
Яйця
Абсолютна зміна, млн шт.:
за 1995—1999 рр. ? 1023,8 ? 4160,9 261,9
середньорічна ? 256,0 ? 231,7 65,5
Відносна зміна,%:
за 1995—1999 рр. ? 7,06 ? 22,28 5,01
середньорічна ? 1,80 ? 6,10 1,25
і молока зменшилось відповідно на 598,7 і 3912,1 тис. т, або 26,10 і 22,65 %; виробництво яєць — на 1023,8 млн шт., або 7,06 %. Аналогічна тенденція спаду, тільки у більших масштабах, спостерігається по сільськогосподарських підприємствах. Якщо, наприклад, у господарствах усіх категорій поголів’я великої рогатої худоби, у т. ч. корів, за останні п’ять років у середньому щорічно скорочувалось на 1799,6 і 2387,3 тис. голів, або 11,55 і 7,0 %, то в сільськогосподарських підприємствах відповідно — на 1812,0 і 2539,5 тис. голів, або 15,75 і 13,20 %. Виробництво м’яса і молока в господарствах усіх категорій зменшилось на 149,7 і 978,0 тис. т, або 7,25 і 6,26 %, а в сільськогосподарських підприємствах відповідно — на 155,9 і 4720,6 тис. т, або 18,85 і 16,00 %. Водночас в особистих підсобних господарствах населення протягом останніх років спостерігається тенденція до збільшення поголів’я великої рогатої худоби, у т. ч. корів та виробництва тваринницької продукції. Так, поголів’я великої рогатої худоби протягом останніх п’яти років в середньому щорічно збільшувалося на 13,1 тис. голів, або 0,35 %, у т. ч. корів — на 31,2 тис. голів, або 1,10 %, а виробництво м’яса і молока відповідно — на 6,6 і 203,0 тис. т, або 0,55 і 2,50 %. Проте обсяги і темпи збільшення худоби і виробництва продукції тваринництва у господарствах населення не змогли компенсувати втрат від скорочення в решті господарств. До того ж у господарствах населення також спостерігалось зменшення кількості поголів’я овець і кіз, а також птиці. Це зумовлено насамперед економічними умовами сьогодення, внаслідок яких їх вирощування стало невигідним через низькі ціни на вовну, відсутність попиту на сировину, оскільки вітчизняні підприємства з переробки вовни майже не працюють. Не сприяє розвитку вітчизняного вівчарства і масовий імпорт тканин і виробів з вовни за демпінговими цінами. Зменшення кількості поголів’я птиці у населення пов’язане передусім зі скороченням обсягу інкубації і різким падінням реалізації молодняку інкубаторними станціями, що негативно вплинуло на виробництво яєць та м’яса у приватному секторі України. Для виявлення тенденцій і закономірностей у розвитку тваринництва проводять вирівнювання рядів динаміки, застосовуючи метод укрупнення періодів, згладжування за допомогою плинної середньої та аналітичне вирівнювання. Визначення основної тенденції розвитку поголів’я корів і валового надою молока за 1991—1999 рр. у селянських (фермерських) господарствах України за допомогою ПЕ показано на рис. 24. Порівняння величин, наведених на рисунку, коефіцієнтів детермінації дає змогу дійти висновків, що найбільш адекватно зміну рівнів як поголів’я корів, так і валового надою молока за 1991—1999 рр. у селянських (фермерських) господарствах України характеризує парабола 2-го порядку. Згідно з машинограмою, яка розміщена на рис. 24, для трендового рівняння поголів’я корів фактичне значення F-критерію становить 58,09, а для трендового рівняння валового надою молока — 72,39. Табличне значення F-критерію при ймовірності Р = 0,95 і при к1 = 2 і к2 = 6 становить 5,14, а при Р = 0,99 – 10,92. Оскільки Fфакт. > Fтабл., є підстави стверджувати про вірогідність обчислених за параболою 2-го порядку трендових рівнянь. Знаки параметрів параболи 2-го порядку при змінній t свідчать, що для рівнів як поголів’я корів, так і валового надою молока в селянських (фермерських) господарствах України, в досліджуваний період характерна тенденція до збільшення з деяким уповільненням.
Рис. 24. Динаміка поголів’я корів і валового надою молока в селянських (фермерських) господарствах України Контрольні запитання і завдання 1. Назвіть основні напрями і завдання економіко-статистичного аналізу стану і розвитку тваринництва. 2. Назвіть абсолютні і відносні величини, які застосовуються при аналізі стану і розвитку тваринництва. Наведіть приклади. 3. Як виконується аналіз структури поголів’я тварин і виробництва продукції тваринництва та які показники використовуються при їх аналізі? 4. Складіть макети статистичних таблиць, на основі яких можна виконати аналіз структури поголів’я за статево-віковими і породними групами тварин і виробництва продукції тваринництва в розрізі категорій господарств. 5. Як виконується аналіз динаміки поголів’я тварин і виробництва продукції тваринництва та які показники використовуються при їх аналізі? Охарактеризуйте різницю між методами аналізу динаміки поголів’я тварин і виробництва продукції тваринництва. 6. Як виконується аналіз порідного складу поголів’я тварин та які показники використовуються при їх аналізі? 7. Назвіть ознаки, які використовуються при побудові типологічних групувань у процесі аналізу стану і розвитку тваринництва. Складіть макет таблиці типологічного групування. 8. Назвіть ознаки, які використовуються при побудові структурних групувань у процесі аналізу стану і розвитку тваринництва. Складіть макет таблиці структурного групування. 9. Назвіть показники, які використовуються при побудові аналітичних групувань у процесі аналізу стану і розвитку тваринництва. Складіть макет таблиці аналітичного групування. 10. Викладіть методику побудови індивідуальних індексів чисельності, продуктивності тварин і виробництва тваринницької продукції. 11. Напишіть формули і поясніть економічний зміст агрегатних і середньозважених індексів, що застосовуються при аналізі динаміки поголів’я тварин і продукції тваринництва. 12. Напишіть формули і поясніть економічний зміст індексів середніх величин, що застосовуються при аналізі динаміки продуктивності тварин і продукції тваринництва, а також формули визначення абсолютної зміни обсягів валового виробництва тваринницької продукції за рахунок визначаючих його факторів. 13. Напишіть формули і поясніть економічний зміст індексів взаємопов’язаної системи індексів, що застосовуються при аналізі динаміки обсягів валового виробництва продукції тваринництва, а також формули визначення абсолютної зміни обсягів валового виробництва тваринницької продукції за рахунок визначаючих його факторів. 14. Як виконується аналіз структури заготовлених і витрачених кормів та які показники використовуються при їх аналізі? 15. Викладіть методику побудови індивідуальних і загальних індексів виконання плану і динаміки заготівлі і витрат кормів. 16. Напишіть формули і поясніть економічний зміст індивідуальних і загальних індексів витрат кормів на одну голову і питомих витрат кормів. 17. Що таке кормовий баланс та його призначення? Завдання 1. Дані про виробництво молока в усіх категоріях господарств по природно-економічних зонах України: Природно-економічні зони Валовий надій молока, тис. т (у середньому за рік)
1986—1990 рр. 1991—1995 рр. 1996—1998 рр.
Степ 7602,5 6434,3 4283,0
Лісостеп 9864,1 7655,9 5789,0
Полісся 6592,1 4971,9 4375,2
Визначте і проаналізуйте: 1) показники структури і структурних зрушень: абсолютні, відносні та загальні; 2) показники динаміки валового надою молока (абсолютний приріст, темп приросту) та показники абсолютної та відносної швидкості розвитку окремих природно-економічних зон стосовно зони Степу; 3) відносні величини координації для характеристики співвідношень валового надою молока зони Лісостепу та інших зон, а також їх абсолютні й відносні зміни; 4) відобразити структуру валового надою молока за кожний рік за допомогою секторних і шарової діаграм і скласти висновки. Завдання 2. Поголів’я корів та їх продуктивність в окремих країнах Європи за 1997 р. характеризується такими даними: Країни Поголів’я корів на початок року,тис. голів Надій молока від однієїкорови, кг Площа сільськогосподарських угідь, млн га Чисельність наявного населення, млн осіб
Білорусь 2000 2425 6,2 10,4
Данія 694 6385 2,3 5,2
Україна 6972 1988 33,2 50,8
Франція 4562 5476 18,3 58,5
Зробіть порівняльний аналіз показників виробництва молока: 1) надій молока від однієї корови; 2) валовий надій молока; 3) виробництво молока на 100 га сільськогосподарських угідь і душу населення. Завдання 3. Поголів’я корів молочного стада станом на 01.01.99 у всіх категоріях господарств області становило 150 257 голів, від яких надоєно за рік 3 431 061 ц молока. Показник використання стада корів у 1999 р. становив 75%. Визначте, на скільки збільшиться надій на одну корову молочного стада, якщо показник ступеня використання стада корів збільшити до 80%. Завдання 4. Динаміка поголів’я і продуктивність овець по трьох районах області характеризується такими даними: Райони Середньорічний настриг вовни від однієї вівці, кг Середньорічнепоголів’я овець, голів Поголів’я овецьна початок року, голів
базисний рік звітний рік базисний рік звітний рік базисний рік звітний рік
I 2,9 2,8 4264 4063 4345 4027
II 2,1 2,3 4765 4592 4864 4659
III 3,0 3,2 6790 6870 6746 6712
Використовуючи індекси середніх величин, визначте абсолютні та відносні зміни валового настригу вовни по трьох районах за рахунок факторів, що впливають на його обсяг. Зробіть висновки. Завдання 5. Виробництво свинини та витрати кормів у господарствах району за рік характеризуються такими даними: Виробництво свининина 1 голову поголів’я свиней, що було на початок року,кг у забійній вазі Кількістьгосподарств Поголів’я свиней на початок року, тис. голів Витрати кормів,ц корм. од.на 1 ц свинини
До 60 8 5,4 7,6
60—90 12 9,7 8,4
Понад 90 5 4,1 9,1
Визначте: 1) середньорічний і медіанний вихід свинини на 1 голову свиней в цілому по району; 2) середнє квадратичне відхилення і коефіцієнт варіації; 3) середні витрати кормів на 1 ц свинини в господарствах району. Зробіть висновки. Завдання 6. Використовуючи наведені в таблиці дані, за допомогою системи взаємопов’язаних індексів визначте відносні й абсолютні зміни валового збору яєць в цілому по трьох областях та за рахунок факторів, що його визначають: Області Середньорічне поголів’я курей-несучок, тис. голів Одержано яєць від дорослихкурей-несучок, млн шт.
базисний рік звітний рік базисний рік звітний рік
І 2891,9 1916,7 393,3 354,2
ІІ 1936,6 1390,6 216,9 178,0
ІІІ 1298,7 1373,6 203,9 218,4
Завдання 7. Динаміка поголів’я і продуктивності корів у господарствах області характеризується такими даними: Категоріїгосподарств Поголів’я корів молочного стада на початок року, тис. голів Середньорічний надіймолока від однієї корови, кг
За допомогою індексів середніх величин визначте відносну і абсолютну зміни молочної продуктивності корів і валового надою молока в господарствах області. Зробіть висновки. Завдання 8. Витрати кормів і виробництва продукції тваринництва в господарствах області характеризуються такими даними: Види тваринницької продукції Вироблено продукції, тис. ц Витрати кормів на 1 цпродукції, ц корм. од.
базисний рік звітний рік базисний рік звітний рік
Молоко 8356 7101 1,48 1,47
Приріст великої рогатої худоби 1397 112,7 12,08 14,22
Приріст свиней 5018 4818 18,08 17,22
Визначте: 1) індивідуальні індекси витрат кормів у розрахунку на 1 ц продукції; 2) загальний індекс витрат кормів у розрахунку на 1 ц тваринницької продукції. Завдання 9. Є такі дані по господарствах області: Середньорічний надій молока від однієї корови, кг Кількістьгосподарств Середньорічнийнадій молокавід однієї корови, кг Затрати кормівна 1 ц молока,ц корм. од.
До 2000 100 1831 1,37
2001—2300 103 2155 1,29
2301—2500 56 2398 1,30
2501—2700 28 2561 1,30
2701—2900 17 2820 1,26
Понад 2900 19 3280 1,32
Визначте: 1) середньорічний і медіанний надій молока від однієї корови та середній рівень витрат кормів на 1 ц молока в господарствах області; 2) середнє квадратичне відхилення і коефіцієнт варіації. Зробіть висновки. Завдання 10. Витрати кормів і поголів’я худоби в господарстві за два роки характеризуються такими даними: Види худоби Середньорічне поголів’я худоби, голів Витрати кормів за рік,ц корм. од.
базисний рік звітний рік базисний рік звітний рік
Корови і бики-плідники (крім робочої худоби) 38635 49007 974 950
Велика рогата худоба на вирощуванні і відгодівлі 12205 15506 889 984
Свині 247 1903 50 442
Визначте: 1) індивідуальні індекси витрат кормів у розрахунку на1 голову худоби; 2) загальний індекс витрат кормів на 1 голову худоби. Завдання 11. За наведеними в таблиці даними по всіх категоріях господарств області визначте показники виробництва продуктів тваринництва в розрахунку на 100 га сільськогосподарських угідь і душу населення та їх динаміку (базисні показники абсолютного приросту, темп приросту, середньорічний абсолютний приріст і темп приросту). Зробіть висновки. Показники 1995 р. 1998 р.
Площа сільськогосподарських угідь на 1 січня, тис. га 1655,9 1650,8
Площа ріллі, тис. га 1394,5 1390,7
Посівна площа зернових культур, тис. га 553,1 582,9
Виробництво молока, тис. т 1009,8 753,0
Вирощено худоби і птиці в живій масі, тис. т 170,7 132, 9
Виробництво вовни, т 60,0 8,3
Виробництво яєць, млн шт. 974,9 759,4
Середньорічна чисельність населення, тис. осіб 4519,3 4484,7
