РОЗДІЛ 9
СИСТЕМА ПОКАЗНИКІВ СТАТИСТИКИПРАЦІ В СІЛЬСЬКОМУ ГОСПОДАРСТВІ
9.1. Основні групи показників статистики праці.
9.2. Показники статистики праці та їх інформаційні джерела.
9.1. ОСНОВНІ ГРУПИ ПОКАЗНИКІВ СТАТИСТИКИ ПРАЦІ
Проблема статистичного спостереження праці в сільськогосподарському секторі є надзвичайно актуальною. Специфіка видів економічної діяльності, які належать до цього сектору, ставить особливі вимоги як до системи показників, так і до її інформаційного забезпечення. На сучасному етапі це завдання значно ускладнюється організаційно-економічними перетвореннями, що відбуваються в аграрному секторі України.
На підставі вивчення й узагальнення чинного законодавства, фахової наукової літератури, а також публікацій головного джерела офіційної інформації — Державного комітету статистики України існуючі показники праці в сільському господарстві можна згрупувати за такими розділами:
1. Трудовий потенціал і стан економічної активності в сільській місцевості: кількість і статево-вікова структура сільського населення, рівні економічної активності, зайнятості, безробіття, економічної неактивності.
2. Чисельність і категорії зайнятих: розподіл за соціально-демографічними ознаками, статусом зайнятості, тривалістю роботи (постійні, сезонні, тимчасові працівники), зайнятість в особистому підсобному господарстві, додаткова зайнятість.
3. Рух робочої сили: прийом, звільнення, оборот робочої сили на сільськогосподарських підприємствах, показники Державної служби зайнятості стосовно сільської місцевості.
4. Робочий час і його використання: фонд робочого часу, відпрацьований робочий час, невідпрацьований робочий час і його розподіл за причинами, у тому числі часткове безробіття (неявка у зв’язку з міжсезонням, робота в режимі неповного робочого часу з ініціативи адміністрації).
5. Оплата праці і вартість робочої сили: фонд оплати праці, його структура, заборгованість з виплати заробітної плати, витрати на утримання робочої сили і соціальні заходи.
6. Умови праці та соціальний захист працівників: кількість працівників, які працюють в умовах, що не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, кількість працівників, які отримують пільги та компенсації, підготовка кадрів, стан укладання колективних договорів, страйки.
7. Ефективність праці: фондоозброєність праці, трудомісткість продукції, продуктивність праці, інші показники.
8. Рівень життя сільського населення: демографічна ситуація (інтегровані показники відтворення населення), доходи і витрати домашніх господарств, у тому числі від особистого підсобного господарства, житловий фонд, благоустрій і соціальна інфраструктура сільської місцевості.
Інформаційне забезпечення системи показників праці в сільському господарстві має досить складну структуру, що пояснюється, з одного боку, великою кількістю джерел інформації, а з іншого — великою різноманітністю суб’єктів господарювання, і зумовлює неоднаковість способів їх спостереження. Згідно з чинним законодавством реєстрації та звітуванню в органах державної статистики підлягають лише підприємства-юридичні особи та їх територіальні структурні підрозділи. Відповідно до Закону України «Про державну підтримку малого підприємництва»та наказу Держкомстату України від 1 грудня 1998 р. № 399«Про порядок статистичного вивчення суб’єктів малого підприємництва» для сільгосппідприємств з чисельністю працюючих менше 50 осіб запроваджена спрощена система звітності. Підприємці, зареєстровані як фізичні особи, звітують лише перед податковими інспекціями. Діяльність особистих підсобних господарств взагалі не підлягає реєстрації і звітуванню.
Діюча система державного статистичного спостереження праці в сільськогосподарському секторі економіки схематично зображена в табл. 9.1 (повний перелік форм наводиться в додатку 10).
Підприємства поділяються на чотири групи залежно від розміру і форми господарювання. Як видно зі схеми, поточний статистичний облік існує лише в групі великих і середніх підприємств, які подають звітність у повному обсязі. Малі підприємства звітують лише за результатами календарного року. Стосовно двох останніх категорій виробничих одиниць є лише один спосіб одержання статистичної інформації — суцільне (перепис) або вибіркове обстеження домашніх господарств.
Таблиця 9.1
СХЕМА ДЕРЖАВНОГО СТАТИСТИЧНОГО СПОСТЕРЕЖЕННЯПРАЦІ В СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОМУ СЕКТОРІЕКОНОМІКИ УКРАЇНИ
Типи підприємств
Поточний облік
Щорічний облік
Переписи, разові суцільні обстеження
Вибіркові обстеження

Великі і середні підприємства, які зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати статистичну звітність в повному обсязі
1-ПВ, 1-ПВ (заборгованість), 1-ПВ (страйк),3-ПВ
6-ПВ, 1-ПВ (умови праці), 1-підприємництво, 50-СГ, 2(ферм) — для фермерів
1 АС (реформа)
1 ЕАН

Малі підприємства, які підпадають під спрощену систему бухгалтерського обліку і статистичної звітності (у тому числі фермерські господарства)
Х
1-ПВ,1-підприємництво,50-СГ,2 (ферм)
1 АС (реформа), 2с,1-село, суцільний облік посівних площнаселення
1 ЕАН,обстеження умов життя домогосподарств

Виробничі одиниці підприємців — фізичних осіб, які не зобов’язані вести бухгалтерський облік і подавати статистичну звітність
Х
Х
2с, суцільний облік посівних площнаселення
1 ЕАН,обстеження умов життя домогосподарств

Господарства населення (особисті підсобні господарства, колективні сади і городи, дачні ділянки)
Х
Х
2с, 1-село,суцільний облік посівних площ населення (для громадян-орендарів)
1 ЕАН,01-СГН,обстеження умов життя домогосподарств


Повне охоплення всіх сільськогосподарських виробничих одиниць з їх типологізацією забезпечує лише обстеження економічної активності населення, що здійснюється в останній місяць кожного кварталу. Оперативніших статистичних даних про працю в цілому в аграрному секторі економіки на сьогодні не існує.
9.2. ПОКАЗНИКИ СТАТИСТИКИ ПРАЦІ ТА ЇХ ІНФОРМАЦІЙНІ ДЖЕРЕЛА
Трудовий потенціал і стан економічної активності в сільській місцевості. Ці показники відображають загальне становище із працею в сільській місцевості. Залежно від мети аналізу вони можуть використовуватись як макропоказники або як додаткові відомості. Джерелом інформації стосовно кількості і статево-вікової структури сільського населення є поточний облік природного та механічного руху населення і розраховані на його базі інтегровані дані управління статистики населення, а також перепис населення.
Показники економічної активності в повному обсязі подаються лише в обстеженні економічної активності населення. Абсолютні і відносні показники зайнятості надають також дані Всеукраїнського перепису населення, обстеження умов життя домогосподарств та соціально-економічна характеристика сільських населених пунктів. Розбіжності між даними цих джерел можливі насамперед через відмінності методологічних підходів до визначення деяких категорій зайнятого населення, різний період та неоднакові одиниці спостереження. Якщо в перших трьох джерелах інформаційною одиницею є безпосередньо населення, то форму № 1 — село подають адміністративні установи, їх відомості базуються на даних негосподарських книг, головна проблема для них — ступінь актуальності, тобто наскільки вони відображають реальний стан.
Чисельність і категорії зайнятих. Інформацію про обсяги зайнятості в сільському господарстві надають майже всі перелічені джерела. Але вони дуже істотно різняться за колом охоплення виробничих одиниць, періодом спостереження, а також за методологічними підходами. Головна особливість статистики зайнятості в аграрному секторі — наявність численних специфічних категорій населення, стосовно яких важко визначити критерії для віднесення їх до зайнятих. До таких категорій належать зайняті в особистому підсобному сільському господарстві. Справа ускладнюється тим, що на нормативному рівні відсутнє визначення самого поняття особисте підсобне сільське господарство, не сформульовані чіткі критерії розмежування підсобного і товарного, ринкового господарства. У сучасних умовах обсяги продажу продукції особистого підсобного господарства досягли дуже великих масштабів, але з боку держави така діяльність фактично не визнається підприємництвом.
Ця проблема ускладнює спостереження й іншої, характерної для сільськогосподарського сектору категорії працівників — осіб, які допомагають вести господарство з метою одержання сімейного доходу. Спостереження цього виду зайнятості завжди викликає утруднення, а у випадку, коли не можна чітко розрізнити ринкове й неринкове виробництво, — стає практично неможливим.
Необхідно відзначити ще одну поширену в сільському господарстві категорію трудящих — сезонних працівників. Специфіка такого трудового режиму потребує особливо ретельного підходу до визначення поточного статусу економічної активності з тим, щоб виявити зайнятих осіб, які тимчасово відсутні на робочому місці, тобто зберігають зв’язок зі своєю роботою і мають реальну можливість повернутись до неї в новому сезоні, та незайнятих (безробітних чи економічно неактивних), які не певні, що працюватимуть надалі.
Наявність розвинутого сільськогосподарського виробництва в домашніх господарствах, ринкова реалізація продукції якого не підлягає реєстрації і звільнена від оподаткування, зумовлює численність контингенту зайнятих у неформальному секторі економіки.
Перелічені вище особливості складу зайнятого в сільському господарстві населення призводять до того, що в статистичній практиці обсяги зайнятості в цьому секторі визначаються по-різному, залежно від джерела інформації та повноти охоплення «проблемних» категорій.
Комплексну характеристику всіх зайнятих у сільському господарстві дають обстеження економічної активності і перепис населення. Треба зауважити, що переписний лист 2001 р. містив 15 (!) варіантів відповіді на запитання стосовно джерел засобів існування (з них 7 стосуються зайнятості) і ще 4 запитання відводилося на характеристику зайнятості. Така велика кількість запитань, чіткість формулювання яких залишає бажати кращого, криє небезпеку ускладнень під час їх одержання та обробки і неможливості їх повного використання. Раціональніше було б скоротити список джерел засобів існування, зокрема обмежитись одним варіантом доходів від зайнятості (наприклад «робота, заняття, бізнес») і конкретніше поставити запитання щодо ознак зайнятості. Значним недоліком програми перепису є також відсутність питання про форми господарювання підприємства, унаслідок чого неможливо побудувати відповідний розподіл зайнятих. Ці дані були б дуже корисними для вивчення реальних результатів реформування аграрного сектору.
Програма Всеукраїнського перепису населення 2001 р. передбачала також облік земельних ділянок сільськогосподарського призначення в домашніх господарствах і спостереження зайнятості в особистому підсобному господарстві як джерела засобів існування. Отримані результати дали можливість визначити роль цих господарств для населення в цілому, а також виявити соціальні групи, у життєзабезпеченні яких цей вид діяльності відіграє вирішальне значення.
Дещо обмежену інформацію надає обстеження умов життя домогосподарств: тут особисте підсобне господарство розглядається лише як окремий вид діяльності домашнього господарства, а не форма зайнятості. В обстеженні сільськогосподарської діяльності домогосподарств також досліджуються переважно виробничі показники. Але ці два обстеження дають унікальну можливість визначити кількість та характеристику домашніх господарств, які наймають оплачуваних працівників для сільськогосподарських робіт.
Серед форм державної статистичної звітності необхідно відзначити 1-підприємництво (для всіх госпрозрахункових підприємств — юридичних осіб), 6-ПВ (для великих і середніх підприємств), а також 1-село. Необхідно знов зауважити, що ця форма складається за даними поточного обліку виконавчих органів влади і може містити застарілі дані.
Рух робочої сили. Інформаційне забезпечення цього розділу не відрізняється від того, що застосовується для загальної системи показників праці. Ці дані збирає лише управління статистики праці. Можна використовувати також дані Державної служби зайнятості, облік якої передбачає виокремлення категорії працівник сільського господарства в структурі звільнених підприємствами працівників та заявлених вільних робочих місць, а також серед незайнятих осіб, які звернулись у пошуках роботи, і тих, які були працевлаштовані.
На нашу думку, бажано передбачити збирання подібних показників за формою 1 АС — реформа. Дані про зміни чисельності працівників у процесі реорганізації підприємств становлять великий інтерес, зокрема: за рахунок чого відбулось збільшення або скорочення чисельності, які найближчі перспективи, які категорії працівників вивільнюються, у яких існує потреба. Це дасть можливість визначити вплив реформ на стан економічної активності сільського населення.
Робочий час і його використання. Основою інформаційного забезпечення визначення цих показників теж є дані управління статистики праці. Характерна особливість їх, яка стосується робочого часу та його використання, — облік невідпрацьованого робочого часу через неявки у зв’язку з міжсезонням.
Сезонний характер сільськогосподарського виробництва (особливо в рослинництві) зумовлює нерівномірний розподіл відпрацьованого робочого часу протягом року: в періоди спаду виробничої діяльності працівники можуть перебувати в стані часткового безробіття, а під час сівби чи жнив працювати понаднормово. У зв’язку з цим коефіцієнт використання табельного фонду робочого часу за тривалий період (півроку, рік) деякою мірою втрачає свою аналітичну цінність. Тому бажано доповнювати річні публікації короткостроковими даними.
Дані про відпрацьований робочий час містить ще форма1-підприємництво. Форма 50-СГ надає унікальний показник — прямі затрати праці на виробництво продукції, що дає змогу обчислювати показники трудомісткості за основними видами продукції.
Слід наголосити, що стосовно малих підприємств і підприємців — фізичних осіб є дані лише про фактично відпрацьований час, а відносно особистих підсобних господарств дані повністю відсутні. Таким чином, щодо всього сільськогосподарського сектору неможливо зібрати агреговані показники робочого часу, зокрема простежити середню тривалість робочого дня (тижня) і структуру невідпрацьованого часу (у тому числі часткове безробіття). На нашу думку, форма 1 ЕАН має передбачати опитування зайнятих в особистому підсобному господарстві стосовно робочого часу, подібні запитання були б доречними і в інших вибіркових обстеженнях домашніх господарств.
Оплата праці і вартість робочої сили. Існує багато інформаційних джерел для цих показників. Найбільш докладні і оперативні відомості надає управління статистики праці — звіти 1-ПВ, 1-ПВ (заборгованість), деякі дані містить форма 1АС-реформа(у ній докладно висвітлюється проблема погашення заборгованості). Дані форм 50-СГ, 2 (ферм), 1-підприємництво відображають не лише оплату праці, а й витрати підприємств на соціальні заходи, тобто дають змогу визначити вартість робочої сили на всіх сільськогосподарських підприємствах — юридичних особах,у тому числі у фермерських господарствах.
Обстежуючи умови життя домогосподарств, отримують відомості про фактично одержану плату безпосередньо від населення, до того ж «чисту» (що видається працівникам на руки). Це обстеження дає ще один унікальний показник — розмір плати найманим працівникам, які залучались до роботи в особистому підсобному господарстві. Велике значення має також інформація про склад домогосподарств та доходи власників сільськогосподарських підприємств.
З огляду на складний фінансовий стан сільськогосподарських підприємств особливий інтерес становлять дані стосовно натуральної оплати: вартість продукції, яка продана в рахунок заробітної плати, та оплата продукцією, яку отримали за бартерними угодами. За існуючими даними можна визначити питому вагу натуральної оплати в загальній сумі, але інформація стосовно видів продукції, які спрямовуються на натуральну оплату, відсутня.
Як уже зазначалось, протягом року фонд робочого часу в сільському господарстві розподіляється дуже нерівномірно. Відповідно й оплата праці теж істотно коливається, але її динаміка дещо інша. Оскільки найбільші доходи від реалізації продукції припадають на друге півріччя, а остаточний фінансовий результат визначається наприкінці року, оплата праці має тенденцію до зростання в осінньо-зимовий період (мається на увазі календарний рік). Але простежити динаміку заробітної плати протягом року можна лише щодо великих і середніх підприємств, які подають статистичну звітність у повному обсязі.
Умови праці та соціальний захист працівників. В інформаційному забезпеченні визначення цих показників форми управління статистики праці також відіграють провідну роль — 1-ПВ (умови праці), 1-ПВ (страйк), 3-ПВ, 6-ПВ. Оскільки їх подають лише великі і середні підприємства, то стосовно всіх інших виробничих одиниць відсутня будь-яка інформація. Для загальної характеристики додатково можна скористатися даними обстеження економічної активності щодо причин пошуку іншої чи додаткової роботи, у переліку яких є незадоволеність умовами праці.
Ефективність праці. Для оцінки ефективності праці в сільському господарстві потрібні дані підприємств стосовно виробничих, фінансових показників, кількості зайнятих і витрат робочого часу. Найінформативнішими з цього погляду слід визнати форми управління статистики сільського господарства та навколишнього середовища. Управлінням розраховується лише один такий показник — продуктивність праці, хоч існує реальна можливість обчислювати значно більше.
Ефективність праці визначається потенційними і фактичними показниками. Група потенційних показників ефективності праці:
площа сільськогосподарських угідь на одного працівника;
площа ріллі на одного працівника рослинництва;
кількість голів худоби на одного працівника тваринництва;
вартість основних виробничих фондів на одного працівника (фондоозброєність).
Показники цієї групи відображають потенційно можливі навантаження працівників, витрати робочого часу і рівень продуктивності праці, а також опосередковано характеризують умови праці. Крім того, вони можуть використовуватись для планування і нормування праці в сільському господарстві.
Група фактичних показників ефективності праці:
прямі затрати праці в рослинництві на 1 га ріллі;
прямі затрати праці у тваринництві на 1 гол. худоби;
прямі затрати праці на одиницю виробленої продукції в натуральному і грошовому виразі (трудомісткість);
виробництво продукції в натуральному і грошовому виразі на одного працівника (продуктивність праці);
виробництво продукції в натуральному і грошовому виразі за один робочий день;
питома вага витрат на оплату праці в структурі витрат на виробництво;
витрати на оплату одного людино-дня;
чистий (валовий) прибуток на одного працівника.
Ці показники дають змогу оцінити реальні витрати праці та їх результативність, а також порівняти їх з іншими виробничими витратами і з нормативними даними, розрахованими за обґрунтованими природно-фізіологічними нормами. При цьому необхідно зазначити, що в Україні таких норм не існує.
Звичайно, необов’язково використовувати всі вищеназвані показники, їх вибір залежить від теми і мети публікації, але не можна обмежуватися лише одним показником продуктивності праці.
Розрахувати показники ефективності праці можна на основі даних форми 50-СГ. Дещо менше можливостей дають форми1-підприємництво і 2 (ферм). Окремі показники можна розрахувати на базі обстеження сільськогосподарської діяльності домогосподарств, але оскільки його програма не містить даних про фактичну кількість зайнятих і витрати робочого часу, показники ефективності краще розраховувати на одне домашнє господарство. Подібним чином можна визначити потенційні показники ефективності праці за даними форми 1-село.
Рівень життя сільського населення. Комплексний характер цих показників зумовлює необхідність використання багатьох джерел інформації. Стосовно демографічної ситуації в сільській місцевості джерелом даних є поточний облік природного та механічного руху населення, розрахункові інтегровані дані управління статистики населення і перепис населення.
Дані про доходи і витрати домашніх господарств найповніше відображені в обстеженні умов життя домогосподарств: можна зіставити структуру сукупних та грошових доходів і витрат у міській і сільській місцевостях, докладно вивчити доходи і витрати, пов’язані з веденням особистого підсобного господарства, напрями використання його продукції тощо. Велике значення мають дані стосовно доходів власників приватних сільськогосподарських підприємств.
Обстеження соціально-економічних характеристик сільських населених пунктів дає унікальні дані про благоустрій і комунально-побутове обслуговування сіл, наявний житловий фонд і його використання, наявність і стан об’єктів соціальної сфери сільської місцевості. Загальну характеристику житлових умов сільського населення визначить Всеукраїнський перепис населення 2001 р.
Підсумовуючи огляд інформаційного забезпечення системи показників статистики праці в сільському господарстві, можна зробити висновок, що найбільш проблемним, з точки зору охоплення одиниць спостереження, є дослідження виробничих одиниць, які належать до інституціонального сектору домашніх господарств. Стосовно методологічної узгодженості, то тут також існують проблеми з визначенням кількості зайнятих, особливо в особистому підсобному господарстві.
Зауважимо також, що обов’язково треба розрізняти сільське господарство як вид діяльності (рослинництво, тваринництво, сільськогосподарські послуги) і як сектор економіки (галузь), що складається з виробничих одиниць, основним видом діяльності яких є сільськогосподарське виробництво. Усі розглянуті нами джерела статистичної інформації орієнтовані саме на спостереження виробничих одиниць, причому більшість з них досліджують і додаткові види діяльності сільгоспвиробників. Щодо великих і середніх підприємств, які мають багато видів діяльності, статистична звітність управління статистики праці передбачає також збір даних окремо з кожного виду діяльності, отже, існує реальна можливість визначати показники праці в сільському господарстві не лише за сектором економіки, а й за видами діяльності.
ПИТАННЯ, ТЕСТИ, ЗАДАЧІ
Окресліть коло питань, які охоплюють статистику праці.
Назвіть джерела інформації статистики праці.
Підберіть до кожного з наведених нижче понять відповідне визначення, позначене літерою:
працездатне населення;
населення працездатного віку;
перепис населення;
трудові ресурси;
маятникова міграція;
природний рух трудових ресурсів;
економічно активне населення;
зайняті в економіці;
безробітні;
а) щоденне пересування людей від місця проживання до місця роботи з одного регіону в інший;
б) працездатні громадяни в працездатному віці, що не мають роботи, ведуть її пошук і готові негайно стати до неї;
в) зміна чисельності трудових ресурсів за рахунок вступу в працездатний вік підлітків, унаслідок смертності, виходу на пенсію, інвалідності, початку або припинення роботи особами непрацездатного віку;
г) сукупність людей, здатних до праці за віком і станом здоров’я;
ґ) основне джерело інформації про населення, одержане на державному рівні шляхом індивідуального опитування громадян;
д) сукупність осіб, фактично зайнятих в економіці і незайнятих, але здатних до праці за віком і станом здоров’я;
е) наймані особи, що виконують роботу, яка приносить дохід, включаючи тимчасово відсутніх на роботі через хворобу, відпустку тощо;
є) сукупність жінок і чоловіків відповідно у віці від 16 до 54 років і від 16 до 59 років включно;
ж) населення, що забезпечує пропозицію робочої сили для виробництва товарів і послуг, включаючи зайнятих і безробітних.
Виберіть правильну відповідь. До складу економічно активного населення входять:
а) зайняті в економіці;
б) зайняті в економіці і безробітні;
в) зайняті в економіці, безробітні, особи, що навчаються з відривом від виробництва.
Назвіть елементи, які використовують для розрахунку чисельності трудових ресурсів за джерелами формування:
а) населення працездатного віку;
б) працездатне населення працездатного віку;
в) безробітні;
г) працюючі підлітки й особи старші пенсійного віку;
ґ) зайняті в економіці.
6. Порівняйте склад двох показників: «трудові ресурси» і «економічно активне населення».
7. Трудові ресурси (за чисельністю) дорівнюють:
а) сумі економічно активного населення й економічно неактивного населення;
б) сумі зайнятих в економіці, безробітних працездатного віку й економічно неактивного населення працездатного віку;
в) сумі зайнятих в економіці, осіб працездатного віку, що навчаються з відривом від виробництва, осіб працездатного віку, не зайнятих в економіці.
8. Укажіть, які з перерахованих нижче груп населення включаються до складу зайнятих в економіці:
а) учні, студенти, слухачі і курсанти працездатного віку;
б) наймані особи, що виконують роботу за винагороду на умовах повного робочого часу;
в) особи, що виконують роботу з наймання за винагороду на умовах неповного робочого часу;
г) особи, що тимчасово відсутні на роботі через хворобу;
ґ) особи, зайняті веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми, хворими родичами;
д) особи, що працюють в окремих громадян за винагороду;
е) особи, що виконують роботу без оплати на сімейному підприємстві.
9. Назвіть правильний варіант розрахунку: підприємство працює з 15 березня. Для розрахунку середньооблікової чисельності необхідно:
а) суму облікових чисел за всі календарні дні березня, починаючи з 15-го числа, розділити на 31;
б) суму облікових чисел за всі календарні дні березня, починаючи з 15-го числа, розділити на 17;
в) суму облікових чисел за всі робочі дні березня, починаючи з 15-го числа, розділити на кількість робочих днів у даному періоді.
10. Відомі такі дані: середньооблікова чисельність працівників підприємства становила в лютому 310 чол., у березні 320 чол. (підприємство почало працювати з 10 лютого).
Визначте середньооблікову чисельність підприємства в I кварталі:
а) 315;
б) 210.
11. Укажіть, які з перерахованих нижче неявок на роботу входять до складу максимально можливого фонду робочого часу:
а) неявки у зв’язку з черговою відпусткою;
б) неявки через хворобу;
в) неявки у зв’язку з навчальною відпусткою;
г) неявки у зв’язку зі святковими і вихідними днями;
ґ) неявки у зв’язку з виконанням державних обов’язків.
12. Визначите кількість фактично відпрацьованих людино-годин за наведеними нижче даними за I квартал:
Явки на роботу, людино-днів 54 181
Цілоденні простої, людино-днів 120
Неявки у зв’язку з черговими відпустками, людино-днів 6490
Неявки у зв’язку з вихідними і святковими днями, людино-днів 28 000
Неявки з інших причин, людино-днів 1627
Час, який не був використаний протягом робочих змін з усіх причин, людино-год 32 879
Середня встановлена тривалість робочого дня, год 7,8
Кількість робочих днів 64
13. Якщо виробництво продукції за одиницю часу збільшилося на 5,0 %, то трудомісткість одиниці продукції:
а) збільшилася на 5,0 %;
б) знизилася на 4,8 %;
в) зменшилася на 5,0 %.
14. Якщо за 2 год виробляється 400 одиниць виробів, то трудомісткість (у хвилинах на одиницю продукції) становить:
а) 0,5;
б) 0,4;
в) 0,3.
15. Якщо середньоденне виробництво продукції зросло в 1,02 раза, а тривалість робочого дня скоротилася на 2 %, то середньогодинне виробництво:
а) не змінилося;
б) зменшилося на 4,1 %;
в) збільшилося на 4,1 %.
16. Якщо виробництво продукції в розрахунку на одного робітника збільшилося на 4 %, а частка робітників у загальній кількості працюючих на підприємстві скоротилася на 4 %, то показник виробництва продукції в розрахунку на одного працюючого на підприємстві:
а) залишиться без зміни;
б) збільшиться на 0,2 %;
в) зменшиться на 0,2 %.
17. Чи завжди правильне таке твердження: із зростанням середньогодинного рівня продуктивності праці зростає середньоденне виробництво продукції?
а) Так;
б) ні.
18. Чи завжди правильне твердження: із зростанням середньоденного виробництва продукції в розрахунку на одного робітника збільшується середньомісячне виробництво продукції в розрахунку на одного працівника підприємства?
а) Так;
б) ні.
19. Якщо обсяг продукції (у натуральному виразі) збільшився на 8 %, а кількість відпрацьованого часу при виробництві цієї продукції зросла на 5%, то трудомісткість одиниці продукції:
а) збільшилася на 3,0 %;
б) знизилася на 2,8 %;
в) знизилася на 3,0 %.
20. Якщо трудомісткість збільшилася на 2 %, а загальні витрати робочого часу збільшилися на 2 %, то обсяг виробництва продукції:
а) не змінився;
б) зріс;
в) зменшився.
21. Якщо продуктивність праці на кожному підприємстві залишилася без зміни, а в загальних витратах праці збільшилася частка підприємств із нижчим рівнем продуктивності праці, то:
а)
б)
в)
22. Чи може обсяг продукції залишитися без зміни при зміні продуктивності праці і загальних витрат робочого часу?
а) Так;
б) ні.
23. На початок 1999 р. в регіоні проживало 1850 тис. чол., у тому числі 480 тис. дітей і підлітків у віці до 16 років. Частка жителів працездатного віку становила 60 %, з них непрацюючі інваліди I і II груп і особи, що вийшли на пенсію на пільгових умовах, — 4,2 тис. чол. З загальної кількості населення 49,6 % жителів зайнято на території регіону і 0,4 % — за його межами. Серед загальної кількості зайнятого населення регіону — 128 тис. осіб непрацездатного віку. Сальдо маятникової міграції становить +1,5 тис. чол. За 1999 р. кількість безробітних у регіоні збільшилася на 2 тис. чол., або на 10 %. Визначите за станом на початок року:
а) кількість: 1) населення працездатного віку; 2) працездатного населення; 3) трудових ресурсів (з обліком і без обліку маятникової міграції); 4) зайнятих в економіці (з обліком і без обліку маятникової міграції); 5) безробітних; 6) економічно активного населення, що проживає на території регіону;
б) коефіцієнти: 1) працездатності всього населення і населення працездатного віку; 2) пенсійного навантаження, потенційного заміщення і загального навантаження населення працездатного віку; 3) зайнятості населення працездатного віку, працездатного населення, трудових ресурсів і економічно активного населення;
в) рівень безробіття;
г) ступінь економічної активності працездатного населення регіону.
24. Вихідні умови такі самі, як у задачі 23. Відомо також, що в 1999 р. коефіцієнти народжуваності, смертності, міграційного приросту населення становили відповідно 12, 10, 3 ‰. Сальдо маятникової міграції на кінець року збільшилося на 0,5 тис. чол. Протягом року кількість працездатного населення зросла на 25 тис. чол. за рахунок переходу в робочий вік підлітків (з них 64 % улаштувалося на роботу). Розпочали трудову діяльність 5 тис. чол., які раніше ще не працювали (підлітки й особи пенсійного віку). Прибуло на постійне проживання 6 тис. чол. працездатного населення, з яких 65 % під кінець року було залучено до економічної діяльності. Вибуло на постійне проживання 3,4 тис. жителів (у тому числі 70 % працездатного населення, 80 % якого було раніше зайняте в економіці регіону). Кількість зайнятого населення регіону скоротилася на 22 тис. чол. за рахунок переходу на пенсію, на інвалідність, припинення роботи особами непрацездатного віку. З загальної кількості померлих за рік — 30 % працездатного населення (90 % якого було зайнято в економіці регіону).
Проаналізуйте зміни на ринку праці регіону за рік і розрахуйте такі показники:
а) середньорічну чисельність: 1) населення регіону; 2) трудових ресурсів; 3) зайнятих в економіці; 4) безробітних; 5) економічно активного населення;
б) коефіцієнти природного поповнення, вибуття і природного приросту трудових ресурсів;
в) коефіцієнт міграційного приросту трудових ресурсів;
г) рівень безробіття (у середньорічному обчисленні).
25. У місті проживає 1288 тис. чол., у тому числі 300 тис. дітей і підлітків у віці до 16 років і 258 тис. чол., старших працездатного віку. Кількість непрацюючих інвалідів I і II груп і непрацюючих пенсіонерів у працездатному віці становить 2 % загальної кількості осіб працездатного віку. Відомо, що в місті кількість зайнятих в економіці дорівнює 602 тис. чол., з яких 92,4 % перебуває в працездатному віці.
Визначте: а) чисельність трудових ресурсів; б) коефіцієнти зайнятості населення працездатного віку, працездатного населення і трудових ресурсів; в) кількість економічно активного населення, рівень безробіття і ступінь економічної активності населення, якщо кількість безробітних становить 35 тис. чол.
26. За результатами обстеження домашніх господарств склад населення регіону характеризується такими даними, % до загальної кількості населення:
Особи, що працюють за наймом на підприємствах, в організаціях,установах 30
Особи, що працюють за винагороду у фермерських господарствах і в окремих громадян 0,9
Особи, зайняті індивідуальною трудовою діяльністю 2,5
Особи, що працюють у власному фермерському господарстві беззалучення найманих робітників на постійній основі 5,0
Роботодавці 4,0
Сільськогосподарські робітники 9,0
Особи, зайняті в особистому підсобному господарстві 2,3
Особи, що працюють у кооперативах і є їх членами 7,0
Особи, що працюють на сімейному підприємстві без оплати 1,2
Учні працездатного віку, що навчаються з відривомвід виробництва 7,0
Особи, що не мають роботи, шукають її і готові до неї приступити 1,8
Особи в робочому віці, зайняті веденням домашнього господарства, доглядом, за дітьми і т. д. 3,4
Особи, що припинили пошук роботи, але готові і здатні працювати 0,5
Особи працездатного віку, що не працюють з різних причин, не перерахованих вище 4,4
Діти і непрацюючі підлітки до 16 років 10,0
Непрацюючі пенсіонери й інваліди 11,0
Визначте: а) частку економічно активного населення, трудових ресурсів, зайнятого населення, безробітних, економічно неактивного населення працездатного віку в загальній кількості населення; б) рівень безробіття; в) ступінь економічної активності населення.
Проведіть групування зайнятого населення і визначите його склад за статусом зайнятості.
27. Маємо такі дані про розподіл безробітних за тривалістю пошуку роботи:
Тривалість безробіття, міс.
Кількість безробітних, чол.

До 1
544

1—3
1424

3—6
1410

6—12
1867

Більше 1 року
3632

Визначте:
а) середню тривалість безробіття;
б) медіанну тривалість безробіття.
28. Маємо такі дані про рух робочої сили в галузях економіки в районі:
Показники
Прийнято робітників протягом року
Вибуло робітників протягом року


чол.
%, середньооблікова чисельність
чол.


1996р.
1997р.
1996 р.
1997 р.
1996 р.
1997 р.

Усього в економіці
8981,6
8981,4
18,9
19,9
11371,6
11016,7

Промисловість
2321,1
2426,3
16,9
19,2
3708,6
33848,8

Сільське господарство
807,9
784,2
12,4
13,0
1173,4
1176,2

Фінанси, кредит, страхування
143,4
131,5
20,7
19,1
138,4
133,1

Визначте середньооблікову чисельність працівників у районі по економіці в цілому і зазначених галузях і проаналізуйте її зміну. Розрахуйте відносні показники обігу робочої сили за звільненням. Зіставте інтенсивність руху робочої сили по галузях економіки.
29. Маємо дані за березень про кількість осіб облікового складу підприємства, що включаються в розрахунок середньооблікової чисельності, чол.:
Період
Кількість працівників за списком
Щодня з’являлось на роботу
Кількість цілоденних простоїв щодня

1—3
420
420
—

4—5
421
421
120

9—11
430
428
—

14—18
432
430
—

21—25
425
424
—

28—31
431
431
—

Вихідні і святкові дні місяця: 6, 7, 8, 12,13, 19, 20, 26, 27.
Визначте середньооблікову чисельність, середньоявочну чисельність і середню кількість фактично працюючих осіб за березень.
30. Чисельність працівників підприємства, що почало свою діяльність з 10 травня, за списком становила: 10—21 травня — 220 чол., 22—25 травня — 210 чол., 26—31 травня — 205 чол. Середньоспискова чисельність працівників підприємства становила, чол.:
Червень 210
III квартал 225
Жовтень 245
Листопад 240
Грудень 242
Визначте середньооблікову чисельність працівників підприємства за: а) травень; б) II квартал; в) 1-ше півріччя; г) IV квартал; ґ) 2-ге півріччя; д) рік (різними методами).
31. По підприємству за квітень є такі дані, людино-днів: кількість явок — 2270, кількість неявок за робочі дні — 150; кількість неявок за вихідні дні — 880. У даному місяці підприємство працювало 22 дні.
Визначте середньооблікову і середньоявочну чисельність працівників у квітні.
32. Облікова чисельність працівників підприємства на початок року становила 230 чол. Протягом року прийнято на роботу 20 чол., звільнено 25 чол. (у тому числі у зв’язку з закінченням терміну договору — 12 чол., виходом на пенсію — 5 чол., вступом до навчальних закладів — 2 чол., за власним бажанням — 3 чол., за прогули й інші порушення трудової дисципліни — 3 чол.). Середньооблікова чисельність за рік становить 225 чол.
Побудуйте баланс робочої сили і визначте абсолютні та відносні показники обігу за прийняттям, за вибуттям, заміщенням працівників і сталості кадрів.
33. Маємо такі дані за два місяці:
Показники
Квітень
Травень

Виробництво продукції, тис. грн (у порівнянних цінах)
400
441

Середньооблікова чисельність промислово-виробничого персоналу, чол.
250
256

У тому числі робітників
200
210

Відпрацьовано робітниками, людино-днів
4000
3990

Відпрацьовано робітниками, людино-годин
30 800
31 521


Визначте: а) рівні продуктивності праці (середньогодинний, середньоденний, середньомісячний); б) динаміку продуктивності праці; в) приріст середньомісячного виробництва в розрахунку на одного працюючого за рахунок окремих чинників; г) приріст обсягу продукції, отриманий за рахунок: 1) збільшення чисельності промислово-виробничого персоналу; 2) зростання продуктивності праці.
Укажіть на взаємозв’язок між показниками рівня продуктивності праці.
34. Маємо такі дані за два періоди:
Види продукції
Виробництво продукції, шт.
Витрати праці на одиницю продукції, люд.-год.


базовий період
поточний період
базовий період
поточний період

А
200
250
4,2
4,0

В
100
110
5,5
5,3


Визначте: а) динаміку продуктивності праці по кожному виду продукції; б) загальні індекси продуктивності праці і трудомісткість продукції; в) економію робочого часу, отриману в результаті зростання продуктивності праці, при виробництві кожного виду продукції і двох видів продукції разом.
35. Про роботу підприємства відомі такі дані:
Показники
Базовий період
Поточний період

Обсяг продукції, тис. грн (у порівнянних цінах)
506,0
508,6

Відпрацьовано робітниками, людино-днів
2300
2280

У звітному періоді індекс середньої фактичної тривалості робочого дня становив 0,98, а індекс середньої фактичної тривалості робочого періоду (у днях) — 0,96.
Визначте індекси середньогодинної, середньоденної і середньомісячної продуктивності праці.
36. За червень кількість відпрацьованих робітниками підприємства людино-днів становила: у першій зміні 2200; у другій 1760. Кількість робочих місць на підприємстві — 115. У червні 22 робочих дні.
Визначте: 1) коефіцієнти: змінності робітників, використання змінного режиму, безперервності й інтегральний коефіцієнт використання робочих місць; 2) резерви робочого часу через неповне використання робочих місць у першій зміні й у цілому на підприємстві; 3) приріст обсягу продукції, який можна одержати в результаті підвищення завантаження робочих місць, якщо коефіцієнт змінності робітників збільшити до 1,9) усередньому за зміну один робітник виробляє продукції на 100 грн).
37. По підприємству за червень маємо такі дані, людино-днів: відпрацьовано — 4607, цілоденні простої — 30; усього неявок — 1963, у тому числі у зв’язку зі святковими і вихідними днями — 1760, черговими відпустками — 60. У червні 22 робочих дні.
Визначте: 1) календарний, табельний і максимально можливий фонди робочого часу; 2) середньооблікову чисельність і середньоявочну кількість працюючих; 3) середню кількість днів неявок у складі максимально можливого фонду робочого часу в розрахунку на одного працюючого.
38. Маємо такі дані про використання робочого часу на підприємстві за жовтень (23 робочих дні):
Відпрацьовано робітниками, людино-днів 8756
Цілоденні простої, людино-днів 10
Неявки, людино-днів:
у зв’язку з черговими відпустками 240
у зв’язку з пологами 25
через хворобу 140
у зв’язку з відпустками для навчання 10
у зв’язку з виконанням державних обов’язків 4
з дозволу адміністрації 5
у зв’язку з вихідними і святковими днями 3200
Відпрацьовано робітниками, людино-год 68 597
У тому числі понаднормово 300
Установлена тривалість робочого дня, год:
у 90 % робітників 8
у 10 % робітників 7
Побудуйте баланс використання робочого часу і визначте: а) відносні показники структури максимально можливого фонду робочого часу; б) коефіцієнти використання фондів робочого часу; в) коефіцієнти використання робочого часу: 1) за кількістю днів роботи на одного облікового робітника; 2) за тривалістю робочого дня; в) за кількістю годин, відпрацьованих у середньому одним обліковим робітником за жовтень.
39. Маємо такі дані про середньорічну чисельність промислово-виробничого персоналу в промисловості району за категоріями:
Показники
1993 р.
1994 р.
1995 р.
1996 р.
1997 р.

Число підприємств, од.
104
138
137
156
159

Промислово-виробничий персонал, чол.
18 864
17 440
16 006
14 934
14 009

У тому числі робітники
15 640
14 201
13 000
11 870
11 014

Визначте (по роках) чисельність службовців. Проаналізуйте зміну чисельності і структури промислово-виробничого персоналу промисловості району. Розрахуйте середню чисельність працівників на одне підприємство, проаналізуйте її динаміку.
40. Заповніть таблицю відсутніми показниками:
Показники
Лютий
Березень

Кількість календарних днів
28
31

Кількість робочих днів
…
22

Середньооблікова чисельність, чол.
100
…

Неявки, людино-днів:



у зв’язку з вихідними днями
800
819

у зв’язку з черговими відпустками
48
…

через хворобу
35
…

у зв’язку з навчальними відпустками
10
12

Показники
Лютий
Березень

у зв’язку з виконанням державних обов’язків
16
18

з дозволу адміністрації
8
6

прогули
2
…

Цілоденні простої, людино-днів
40
44

Фонд відпрацьованого часу:



людино-годин
…
13 808

людино-днів
…
…

Утрати робочого часу
…
52

Час, не використаний з поважних причин у складі МВФ*, людино-днів
…
60

Середня встановлена тривалість робочого дня, год
7,8
7,7

Коефіцієнт використання робочого дня, %
97
…

Коефіцієнт використання робочого часу за кількістю днів роботи на одного облікового робітника, %
92,1
93,2

Коефіцієнт використання робочого часу за кількістю годин, відпрацьованих у середньому одним обліковим робітником, %
…
89,6

Проаналізуйте вплив окремих чинників на зміну фонду відпрацьованого робочого часу в березні порівняно з лютим.
41. Заповніть таблицю відсутніми показниками:
Показники
Січень
Лютий

Середньогодинне виробництво, шт.
10
…

Фонд відпрацьованого часу робітниками:



Людино-годин
2100
…

Людино-днів
16 380
…

Середньооблікова чисельність робітників, чол.
100
…

Частка робітників у загальній кількості працюючих, %
70
72

Середньоденне виробництво в розрахунку на одного робітника, шт.
…
…

Показники
Січень
Лютий

Середньомісячне виробництво в розрахунку на одного робітника, шт.
…
…

Середньомісячне виробництво в розрахунку на одного середньоспискового працівника підприємства, шт.
…
…

Приріст (зменшення) обсягу продукції за рахунок зміни рівня середньогодинного виробництва, тис. шт.
+16,38
…

Приріст (зменшення) обсягу продукції за рахунок зміни фонду відпрацьованого часу (у людино-год.), тис. шт.
…
…

Приріст (зменшення) обсягу продукції за рахунок зміни рівня середньоденного виробництва, тис. шт.
…
…

Приріст (зменшення) обсягу продукції за рахунок зміни фонду відпрацьованого часу (у людино-днях), тис. шт.
…
…

Приріст (зменшення) обсягу продукції за рахунок зміни середньомісячного виробництва робітника, тис. шт.
…
…

Приріст (зменшення) фонду відпрацьованого часу, %:



людино-днів
–2,0
+1,5

людино-годин
+5,0
+2,0

Зміна обсягу продукції:



тис. шт.
…
…

%
…
2,5

Зміна середньооблікової чисельності робітників*, %
+2,0
+1,0

* Порівняно з попереднім місяцем.
42. Маємо такі дані за два періоди роботи підприємства:
Показники
Базовий період
Поточний період

Середньооблікова кількість робітників
300
280

Відпрацьовано робітниками, людино-днів
6000
5880

Відпрацьовано робітниками, людино-годин
45 600
45 864

Визначте: 1) динаміку середньої тривалості робочого дня і робочого періоду (у днях і годинах); 2) зміну загальної кількості відпрацьованого часу (у людино-годинах) за рахунок різних чинників.
43. Маємо такі дані про роботу двох цехів підприємства:
Цехи
Усього відпрацьовано, людино-днів
Приріст продуктивності праці у звітному періоді порівняно з базовим, %


базовий період
звітний період


№ 1
5800
5880
+7

№ 2
3120
3200
+3


Визначте: 1) зведений по підприємству індекс продуктивності праці; 2) абсолютну величину економії робочого часу, отриману за рахунок зростання продуктивності праці; 3) приріст продукції (у %) за рахунок зростання продуктивності праці в кожному цеху й загалом на підприємстві.
44. Маємо такі дані про роботу двох підприємств:
Підприємства
Середньоденний виробіток одного робітника, шт.
Середня фактична тривалість робочого дня, год
Середня фактична тривалість робочого місяця, днів


вересень
жовтень
вересень
жовтень
вересень
жовтень

№ 1
27
28
7,8
7,9
20
21

№ 2
29
30
7,9
7,7
21
22

Визначте динаміку середньогодинного, середньомісячного виробництва продукції на кожному підприємстві в розрахунку на одного робітника.
45. Маємо такі дані про виробництво одягу і затрати праці на швейній фабриці за два місяці:
Види одягу
Випуск, шт.
Фактичні затрати робочого часу в середньому на 1 шт., год


вересень
жовтень
вересень
жовтень

А
100
105
5,8
5,6

В
300
290
5,0
5,0

С
280
310
6,0
5,8

Визначте: 1) індивідуальні індекси продуктивності праці; 2) загальний індекс продуктивності праці: а) середньоарифметичний; б) агрегатний; 3) економію робочого часу, отриману в результаті зростання продуктивності праці.
46. У звітному періоді в порівнянні з базисним кількість добутого вугілля збільшилася внаслідок підвищення продуктивності праці на 500 т. Трудомісткість видобутку 1 т у базисному періоді становила 0,3 людино-дня.
Визначте економію затрат робочого часу внаслідок підвищення продуктивності праці.
47. Маємо такі дані про роботу залізничного транспорту:
Показники
1997 р.
1998 р.
1999 р.

Вантажообіг, млн т/км
2000
2110
2205

Середньорічна чисельність працюючих, чол.
1200
1100
1150

Визначте: 1) індекси динаміки обсягу перевезень; 2) індекси динаміки чисельності працівників залізничного транспорту; 3) індекси продуктивності праці; 4) середньорічні темпи зростання і приросту продуктивності праці за період 1997—1999 рр.
48. Маємо такі дані про роботу підприємства за два періоди:
Види продукції
Нормативні затрати робочого часу на одиницю продукції, людино-годин
Листопад
Грудень



Вироблено, шт.
Загальні затрати робочого часу, людино-годин
Вироблено, шт.
Загальні затрати робочого часу, людино-годин

А
2,0
8500
16150
8600
15910

В
2,3
9000
19800
9050
19005

Визначте: 1) індекс продуктивності праці трудовим методом; 2) агрегатний індекс продуктивності праці; 3) індекс трудомісткості; 4) економію трудових витрат у зв’язку зі зниженням трудомісткості (у звітному періоді в порівнянні з базисним).
49. Маємо такі дані про середнє виробництво на підприємстві і структуру чисельності працюючих:
Філії
Базовий період
Звітний період


середнє виробництво продукції на 1 працюючого, тис. грн (у порівнянних цінах)
питома вага філії в загальній чисельності працюючих на підприємстві, %
середнє виробництво продукції на 1 працюючого тис. грн (у порівнянних цінах)
питома вага філії в загальній чисельності працюючих на підприємстві, %

№1
1500
35
1550
35

№2
2000
20
2100
25

№3
2500
45
2510
40

Визначте: 1) індивідуальні індекси продуктивності праці; 2) загальні індекси продуктивності праці: а) перемінного складу; б) постійного складу; 3) індекс впливу структурних зрушень; 4) абсолютну зміну середнього виробництва на одного працюючого на підприємстві в цілому і за рахунок окремих чинників.
50. Маємо дані про стаж роботи 20 робітників цеху і виробництво ними продукції за зміну:
№ п/п
Стаж роботи, років
Виробництво продукції за зміну, шт.
№п/п
Стаж роботи, років
Виробництво про-дукції за зміну, шт.

1
2
3
4
5
6

1
6
29
11
9
33

2
1
22
12
4
26

3
6
25
13
12
36

4
2
24
14
12
31

5
17
32
15
8
30

6
13
37
16
7
26

7
11
30
17
7
30

8
7
29
18
5
27

9
7
31
19
6
28

10
2
23
20
5
28

Використовуючи метод групування, визначіть характер залежності між стажем роботи і виробництвом продукції за зміну. Побудуйте рівняння регресії і виміряйте ступінь залежності.
51. Укажіть складові елементи фонду заробітної плати:
а) пряма заробітна плата за відпрацьований час;
б) витрати на відрядження;
в) виплати за невідпрацьований час;
г) одноразові заохочувальні виплати;
ґ) витрати на професійне навчання;
д) виплати на харчування, житло і паливо;
е) обов’язкові відрахування в державні соціальні фонди;
є) відрахування організацій на пенсійне, медичне й інші види добровільного страхування працівників;
ж) доходи за акціями й інші доходи від участі працівників у власності організації (дивіденди, відсотки тощо);
з) допомога у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю, вагітністю і пологами, доглядом за дитиною й інші виплати з позабюджетних фондів;
и) податки, пов’язані з використанням робочої сили.
52. Використовуючи умови задачі 51, назвіть складові витрат підприємств на робочу силу.
53. Назвіть види виплат, що належать до прямої заробітної плати:
а) оплата щорічних відпусток;
б) оплата навчальних відпусток;
в) винагороди за підсумками роботи за рік;
г) суми, нараховані за відпрацьований час відповідно до тарифних ставок, окладів, відрядних розцінок;
ґ) вартість продукції, виданої в порядку натуральної оплати праці;
д) грошова компенсація за невикористану відпустку;
е) суми, нараховані за час вимушених простоїв;
є) вартість харчування, житла, комунальних послуг, наданих безкоштовно;
ж) надбавки до пенсій працюючим на підприємстві;
з) витрати на культурно-побутове обслуговування працівників;
и) виплати стимулюючого характеру, нараховані відповідно до прийнятої на підприємстві системи оплати праці;
і) матеріальна допомога, надана більшості працівникам;
ї) виплати компенсованого характеру, пов’язані з режимом роботи підприємства.
54. Використовуючи умови задачі 53, перелічіть елементи, що належать до виплат за невідпрацьований час.
55. Використовуючи умови задачі 53, назвіть виплати соціального характеру.
56. Маємо такі дані по підприємству:
1. Суми, нараховані працівникам, грн:
За відпрацьований час за тарифними ставками, окладами, відрядними розцінками 100 293
Вартість продукції, виданої в порядку натуральної оплати праці 5000
Доплати і надбавки за професійну майстерність, сумісність професій та інші виплати стимулюючого характеру 11 200
Доплата за роботу в нічний час 2040
Доплата за роботу у вихідні дні 14 000
Доплата за роботу в небезпечних умовах 20 900
Виплата кваліфікованим працівникам за навчання учнівна виробництві 5087
Оплата навчальних відпусток 1545
Оплата чергових відпусток 8500
Оплата внутрішньозмінних простоїв 1960
Оплата цілоденних простоїв 3863
Оплата пільгових годин підлітків 1008
Оплата внутрішньозмінних годин, не відпрацьованих у зв’язку з виконанням державних чи суспільних обов’язків 1505
Виплати у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю 842
Доходи за акціями підприємства 5010
Витрати на відрядження 2860
Оплата днів, не відпрацьованих у зв’язку з виконанням державних чи суспільних обов’язків 354
Грошова компенсація за невикористану відпустку 1760
Винагорода за вислугу років 600
Матеріальна допомога, надана:
працівникам основних цехів 12 000
двом працівникам у зв’язку із сімейними обставинами 1300
Виплати на харчування, житло, надані відповідно до законодавства працівникам даної галузі 6107
Суми, видані працівникам на погашення кредиту, наданого на житлове будівництво 10 200
Обов’язкові відрахування в державні соціальні фонди 88 463
Надбавки до пенсій 600
Оплата путівок:
на лікування і відпочинок 1048
на екскурсії 1370
Витрати на перепідготовку кадрів 1500
Витрати на проведення вечорів відпочинку 8960
Оплата проїзду до місця роботи 1800
2. Середня облікова чисельність працівників підприємства, чол. 100
3. Фактично відпрацьований час:
людино-днів 2100
людино-годин 16 170
Визначте фонд заробітної плати і виплати соціального характеру, нараховані за місяць. Розрахуйте показники середньогодинної, денної і місячної заробітної плати. Покажіть взаємозв’язок між обчисленими показниками середнього рівня заробітної плати. Визначте передбачуване збільшення фонду заробітної плати в наступному місяці (у грн і у %) за рахунок кожного чинника, якщо кількість працівників зросте на п’ять чоловік, а середня місячна заробітна плата збільшиться на 6 %.
Проаналізуйте структуру витрат підприємства на робочу силу. Визначте середньогодинні і середньомісячні витрати на робочу силу, охарактеризуйте взаємозв’язок між обчисленими показниками.
57. Маємо такі результати аналізу показників з праці і заробітної плати за два квартали: індекс середньої кількості днів роботи на одного облікового робітника становить 102 %; індекс середньої фактичної тривалості робочого дня — 97 %; індекс середньої денної заробітної плати — 104 %; індекс коефіцієнта збільшення фонду денної заробітної плати за рахунок доплат — 101,5 %; індекс коефіцієнта збільшення фонду місячної заробітної плати за рахунок доплат — 103,2 %.
Визначте динаміку середньогодинної і середньомісячної заробітної плати.
58. Маємо такі дані про підприємство:
Категорії персоналу
Базовий період
Поточний період


чисельність, % до підсумку
середньомісячна заробітна плата, грн
чисельність, % до підсумку
середньомісячна заробітна плата, грн

Службовці
20
1600
22
1650

Робітники
80
1480
78
1590

Усього
100
—
100
—


Проаналізуйте динаміку заробітної плати кожної категорії і всього персоналу підприємства. Визначте абсолютну і відносну зміну середнього рівня заробітної плати на підприємстві в цілому за рахунок окремих чинників.
59. Проаналізуйте динаміку заробітної плати і продуктивності праці за такими даними:
Показники
Базовий період
Поточний період

Обсяг продукції, тис. грн
3570
3539

Фонд заробітної плати, тис. грн
1580
1520

Середньооблікова чисельність робітників, чол.
110
98

60. На основі наведених даних за 1998 р. проаналізуйте динаміку середньомісячної номінальної нарахованої заробітної плати працівників, прожиткового мінімуму працездатного населення та співвідношення середнього рівня оплати праці і прожиткового мінімуму працездатного населення.
Квартал
Середня місячна заробітна плата робітників, грн
Прожитковий мінімум працездатного населення, грн

I
180,6
242,3

II
193,4
243,4

III
206,2
248,0

IV
221,5
263,6


61. Маємо такі дані щодо двох галузей:
Витрати на робочу силу в розрахунку на одного робітника за місяць, грн
Кількість підприємств, % до підсумку


галузь А
галузь Б

До 500
2
—

500—560
4
1

560—620
7
3

620—680
10
4

680—740
15
6

740—800
17
8

800—860
21
10

860—920
12
21

920—980
9
25

980—1040
3
12

1040—1100
—
6

Більше 1100
—
4

Разом
100
100

Проаналізуйте диференціацію рівня витрат на робочу силу в розрахунку на одного працівника на місяць для окремих підприємств усередині кожної галузі.
62. Маємо такі дані стосовно групи підприємств галузі, що ввійшли у вибіркову сукупність:
№п/п
Середньооблікова чисельність робітників, чол.
Середньомісячні витрати на робочу силу в розрахунку на одного робітника, грн
№п/п
Середньооблікова чисельність робітників, чол.
Середньомісячні витрати на робочу силу в розрахунку на одного робітника, грн

1
2
3
4
5
6

1
30
420,0
13
45
330,5

2
50
413,0
14
140
408,0

3
102
410,0
15
210
409,0

4
300
406,0
16
50
409,5

5
500
398,0
17
500
399,0

6
36
419,0
18
160
405,0

7
350
404,0
19
1050
389,0

8
720
400,0
20
400
403,5

9
70
409,0
21
195
402,0

10
960
397,5
22
85
411,0

11
1000
388,0
23
485
402,0

12
1100
387,0
24
490
398,0

Використовуючи метод групування, характер залежності між розміром підприємства і рівнем середньомісячних витрат у розрахунку на одного працівника. Визначте, в яких організаціях рівень витрат на робочу силу вищий середньогалузевого рівня. Побудуйте рівняння регресії і визначте рівень зв’язків між досліджуваними ознаками.
Указівка. При проведенні групування виділіть такі групи підприємств за середньосписковою чисельністю працівників, чол.: до 49; 50—99; 100—199; 200—499; 500—999; 1000 і більше.
ПІСЛЯМОВА
Статистика праці в Україні перебуває у стадії реформування. Швидкість її реформування багато в чому залежить від зміни економіки в цілому, від економічних можливостей і узгодженості дій ряду міністерств, відомств і організацій, робота яких пов’язана зі сферою праці і які мають певну інформацію про неї.
У наш час велика увага має приділятися проблемам формування системи показників праці і зайнятості відповідно до міжнародних нормам і стандартів. Це один з найменш розвинених розділів вітчизняної статистики з точки зору сумісності з аналітичними показниками, які прийняті в інших країнах, оскільки більшість показників, що рекомендовані Міжнародною організацією праці в Конвенції про статистику праці № 160 від 1985 р. нашою статистикою не розраховуються в повному обсязі.
Формуючи систему агрегованих показників статистики праці і зайнятості в Україні, за індикативну базу бажано прийняти показники і нормативи, наведені у вищезгаданій Конвенції і Рекомендаціях з питань статистики праці № 170 від 1985 р., адже держави, які надають інформацію в щорічні статистичні бюлетені Міжнародної організації праці й ООН, в основному дотримуються цієї кваліфікації.
Істотним кроком уперед на шляху побудови інформаційної бази статистики праці є створення інформаційного моніторингу процесів ринку праці України.
Інтерес до питань статистики праці як з боку держави, так і з боку підприємств зумовлює її швидке реформування та розвиток. І в цьому можуть допомогти методологічні засади статистики праці.
Розглянуті розділи навчального посібника «Статистика праці» не є остаточно завершеними. Для подальшого поглибленого оволодіння матеріалом потрібна наполеглива робота з вивчення проблем соціального захисту населення, його прожиткового рівня. Аналіз стану соціального захисту населення належить до першочергових завдань статистики праці і буде всебічно розглянутий у другому виданні навчального посібника «Статистика праці».
ВИЗНАЧЕННЯ НАЙВАЖЛИВІШИХ ТЕРМІНІВ
Трудові ресурси — частина населення, яка здатна працювати. До складу трудових ресурсів входять: особи працездатного віку, крім непрацюючих інвалідів І та ІІ груп та непрацюючих громадян, які одержують пенсію на пільгових умовах; працюючі підлітки та особи пенсійного віку.
До населення працездатного віку належать чоловіки у віці 16—59 років та жінки у віці 16—54 роки.
До населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності, віднесені особи працездатного і старшого віку та підлітки, які були зайняті економічною діяльністю: працювали за наймом на умовах повного (неповного) робочого дня (тижня), роботодавці, самостійно забезпечували себе роботою, включаючи підприємців, безкоштовно працюючих членів сімей, служителі релігійних культів, військові кадрової служби, спецконтингент та ін.
Показник зайнятості населення в усіх сферах економічної діяльності є інтегральним. Методика його розрахунку базується на системі показників, сформованих з різних джерел та ув’язаних за методологією, сферами охоплення та періодичністю. Наявна інформаційна база дає змогу здійснювати такі розрахунки з вірогіднісною точністю щодо України в цілому і областей зокрема.
Дані про кількість населення, зайнятого в усіх сферах економічної діяльності, розраховуються в середньому за рік на підставі даних підприємств та організацій (про кількість працюючих за наймом тощо), матеріалів вибіркового обстеження населення з питань економічної активності (про кількість зайнятих самостійною діяльністю та в особистому підсобному сільському господарстві), вибіркового обстеження селянських (фермерських) господарств та дорахунків на кількість, виявлену під час вибіркового обстеження з питань неформальної зайнятості.
У кількості зайнятого населення не враховуються: учні працездатного віку, які навчаються з відривом від виробництва (денна форма навчання); військові строкової служби та жінки, які перебувають у відпустці у зв’язку з вагітністю, пологами та доглядом за дитиною до досягнення нею віку згідно з чинним законодавством, а також іноземні громадяни.
До населення, зайнятого в галузях економіки, віднесені працівники державних, колективних, громадських, спільних, приватних підприємств, установ і організацій; колективних сільськогосподарських підприємств, а також зайняті в особистому підсобному сільському господарстві; міжнародних організаціях; фермерських господарствах.
До населення, зайнятого в інших сферах економічної діяльності, належать зайняті на приватних, індивідуальних або сімейних підприємствах; підприємці, зайняті індивідуальною (самостійною) трудовою діяльністю; служителі релігійних культів та ін.
Безробітними згідно з Законом України «Про зайнятість населення» визначаються працездатні громадяни працездатного віку, які з незалежних від них причин не мають заробітку або інших передбачених чинним законодавством доходів, через відсутність підходящої роботи, зареєстровані у державній службі зайнятості, дійсно шукають роботу та здатні приступити до праці.
Рівень зареєстрованого безробіття розраховується як відношення кількості офіційно зареєстрованих безробітних до працездатного населення працездатного віку.
Навантаження на одне робоче місце (вакансію) розраховано як відношення кількості зареєстрованих громадян, не зайнятих трудовою діяльністю, до потреби підприємств у працівниках на заміщення вільних місць.
Облікова чисельність працівників на дату — це показник кількості штатних працівників облікового складу на певну дату звітного періоду, наприклад, на перше або останнє число місяця.
До облікового складу працівників підприємства мають зараховуватись усі працівники, які прийняті на постійну, сезонну, а також на тимчасову роботу строком один день і більше, з дня зарахування їх на роботу.
У звітності з праці кількість працівників облікового складу наводиться не тільки на певну дату, а й у середньому за звітний період (за місяць, квартал, рік).
Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу за звітний місяць обчислюється шляхом підсумовування кількості працівників облікового складу за кожний календарний день звітного місяця, тобто з 1 до 30 або 31 ( для лютого — 28 або 29 число), включаючи святкові (неробочі) і вихідні дні, та ділення одержаної суми на кількість календарних днів звітного місяця. Зайнятий працівник ураховується тільки один раз (за місцем основної роботи) незалежно від строку трудового договору та тривалості робочого часу.
Середньооблікова чисельність працівників за період з початку року, або за квартал, півріччя, дев’ять місяців, рік обчислюється шляхом підсумовування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та ділення одержаної суми на кількість місяців за період з початку року, тобто відповідно 2, 3, 4 ... 12.
Середньооблікова чисельність усього персоналу в еквіваленті повної зайнятості. Методика розрахунку цього показника базується на перерахунку кількості всього персоналу, який залучався до роботи у звітному періоді і отримував відповідну заробітну плату (як за відпрацьований робочий час, так і не відпрацьований, але оплачений) в умовну кількість працівників, зайнятих виконанням роботи повний робочий день, виходячи з установленої його тривалості.
Це означає, що працівники, які фактично відпрацювали менше встановленої норми робочого часу (через відпустки з ініціативи адміністрації, тимчасову непрацездатність і таке інше), перераховуються в еквівалент повної зайнятості (повного робочого дня).
Примітка. Працівники, які перебували в оплачуваних щорічних або додаткових відпустках та яким з інших причини збережена повністю заробітна плата, включаються як такі, що повністю відпрацювали робочий час, тобто як цілі фізичні одиниці.
До середньооблікової чисельності працівників в еквіваленті повної зайнятості зараховується також умовна кількість окремих категорій працівників, у тих випадках, коли немає можливості обрахувати її за днями явок на роботу, зокрема:
кількість надомників, працівників, які виконували роботу згідно з договорами підряду, та інших категорій працівників, щодо яких вести щоденний облік затрат робочого часу неможливо, розраховується шляхом ділення фактично нарахованих їм за звітний місяць коштів на оплату праці на середньомісячну заробітну плату одного працівника облікового складу, зайнятого в основній діяльності (за цей самий місяць), перераховану в еквівалент повної зайнятості;
кількість працівників, які не перебувають в обліковому складі (штаті) підприємства та залучені до роботи на підприємстві: згідно зі спеціальними договорами з організаціями (на надання робочої сили, виконання громадських робіт у період вимушеного безробіття, на період залучення до праці хворих наркологічних відділень психіатричних (психоневрологічних установ), працівників ВТУ та в інших випадках здійснення часткової оплати праці тощо — визначається шляхом ділення фактично нарахованих за звітний місяць цим працівникам коштів на оплату праці, на середньомісячну заробітну плату одного штатного працівника спискового складу (за цей самий місяць), перераховану в еквівалент повної зайнятості.
Максимально можливий фонд робочого часу відрізняється від календарного фонду часу на загальну суму неявок у святкові та вихідні дні.
Неявки з поважних причин — це неявки працівників у зв’язку з черговою відпусткою, навчальною відпусткою, дозволені законом, з причин тимчасової непрацездатності.
Утрати робочого часу — це час призначений для роботи, але не відпрацьований через неявки з дозволу адміністрації, прогули та страйки.
Неявки з ініціативи адміністрації — відпустки без збереження або з частковим збереженням заробітної плати, дні скороченого тижня за рішенням адміністрації, а також людино-години скороченого робочого дня за рішенням адміністрації у зв’язку з відсутністю сировини, матеріалів, обсягу робіт і таке інше, перераховані в людино-дні.
У кількість відпрацьованих людино-днів зараховують: людино-дні працівників, які фактично працювали на підприємстві, включаючи тих, що працювали неповний робочий день або неповний робочий тиждень, людино-дні, відпрацьовані в порядку понаднормової роботи у вихідні та святкові (неробочі) дні понад місячну норму (поза графіком), людино-дні працівників, які працюють надомниками.
Коефіцієнт використання робочого часу обчислюється як відношення кількості відпрацьованих людино-днів до людино-днів максимально можливого фонду робочого часу.
Коефіцієнт обороту робочої сили розраховується як відношення кількості прийнятих (звільнених) до середньооблікової кількості штатних працівників, яка дорівнює одиниці.
Номінальна заробітна плата — це нарахування працівникам у грошовій та натуральній формі (незалежно від джерела фінансування, крім коштів фонду соціального страхування): за відпрацьований час або виконану роботу, премії, доплати, надбавки, а також інші види оплати за невідпрацьований час. Номінальна заробітна плата містить обов’язкові відрахування: прибутковий податок, відрахування до Пенсійного фонду (1 %), та збір на обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття (0,5 %).
Середньомісячна (за рік) заробітна плата робітників та службовців у галузях економіки визначається шляхом ділення суми нарахованого фонду оплати праці за рік на середньорічну кількість робітників і службовців та на 12 місяців. Фонд оплати праці складається з:
фонду основної заробітної плати;
фонду додаткової заробітної плати;
інших заохочувальних та компенсаційних виплат.
Основна заробітна плата — це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадові обов’язки). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.
Додаткова заробітна плата — винагорода за працю понад установлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона містить доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством; премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.
Інші заохочувальні та компенсаційні виплати. До них належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад установлені зазначеними актами норми.
Не включаються до фонду оплати праці доходи (дивіденди, проценти) від акцій та внесків у майно підприємства, установи, організації, працівників, які є членами акціонерного товариства та перебувають у їх списковому складі.
Індекс номінальної заробітної плати характеризує зміну номінальної заробітної плати працівників у звітному періоді відносно її розміру в періоді, з яким здійснюється порівняння. З метою забезпечення міжнародних зіставлень, а також в умовах поширення вимушеної неповної зайнятості в національній статистичній практиці номінальна заробітна плата розраховується:
на одного штатного (зайнятого) працівника;
на один відпрацьований час;
на одного працівника в еквіваленті повної зайнятості.
РОЗ’ЯСНЕННЯ ЩОДО СКЛАДАННЯ СТАТИСТИЧНОЇ ЗВІТНОСТІ ЗА ФОРМАМИ № 1-ПВ (ТЕРМІНОВА-МІСЯЧНА), № 1-ПВ (ТЕРМІНОВА-КВАРТАЛЬНА) «ЗВІТ З ПРАЦІ»
Наказом Держкомстату України від 28 вересня 2001 р. за № 398 з 2002 р. вводяться в дію форми державної статистичної звітності:
№ 1-ПВ (термінова-місячна) — починаючи зі звіту за січень 2002 p. (далі № 1-ПВ (міс.);
№ 1-ПВ (термінова-квартальна) — починаючи зі звіту за І квартал 2002 p. (далі № 1-ПВ (кв.).
З уведенням в дію нових форм скасовуються затверджені раніше форми державної статистичної звітності № 1-ПВ (термінова-місячна) «Звіт з праці», затверджена наказом Держкомстату України від 22 листопада 2000 р. за № 374, та № 1-ПВ (заборгованість) «Звіт про стан заборгованості із виплати заробітної плати», затверджена наказом Держкомстату України від 2 грудня 1998 р. за № 407.
Беручи до уваги, що програма спостереження зі статистики праці зазнала суттєвих змін, укладачу звітів необхідно ретельно ознайомитися із системою показників, що наповнюють форми № 1-ПВ (міс.), 1-ПВ (кв.), а також з рекомендованими роз’ясненнями.
Загальні положення
Закон України «Про державну статистику України» (далі Закон), який набув чинності з 1 січня 2001 р., регулює права й обов’язки органів державної статистики та респондентів.
Відповідно до статті 18 Закону респонденти «...мають право знати, які первинні дані про них збираються у процесі статистичних спостережень, як, ким і з якою метою будуть використовуватися.
Респонденти зобов’язані безкоштовно, в повному обсязі, за формою, передбаченою звітно-статистичною документацією, у визначені терміни подавати органам державної статистики достовірну статистичну інформацію, у тому числі з обмеженим доступом, і дані бухгалтерського обліку».
У статті 21 Закону визначено, що «первинні дані, отримані органами державної статистики від респондентів під час проведення статистичних спостережень,... є конфіденційною інформацією, яка охороняється Законом і використовується виключно для статистичних цілей у зведеному знеособленому вигляді.
Поширення статистичної інформації, на підставі якої можна визначити конфіденційну статистичну інформацію щодо конкретного респондента, забороняється».
При заповненні статистичної звітності за формами № 1-ПВ (міс.) та № 1-ПВ (кв.) слід керуватися:
Інструкцією зі статистики чисельності працівників, зайнятих у народному господарстві України, затвердженою наказом Мінстату України від 7 липня 1995 р. за № 171, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 7 серпня 1995 р. за № 287/823,зі змінами, затвердженими наказом Держкомстату України від18 лютого 1999 р. № 67, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 9 березня 1999 р. за № 145/3438 (надалі Інструкція зі статистики чисельності працівників);
Інструкцією зі статистики заробітної плати, затвердженою наказом Міністерства статистики України від 11 грудня 1995 p. № 323, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 21 грудня 1995 р. за № 465/1001 (далі Інструкція зі статистики заробітної плати);
Інструкцією щодо заповнення форм державної статистичної звітності про використання робочого часу, затвердженою наказом Держкомстату України від 4 січня 2000 р. за № 1, що зареєстрована в Міністерстві юстиції України 8 лютого 2000 р. за № 74/4295 (для розрахунку кількості відпрацьованого часу);
Наказами Держкомстату «Про затвердження типових форм первинного обліку» від 9 жовтня 1995 р. № 253 та «Про затвердження типових форм первинного обліку по розрахунках з робітниками і службовцями по заробітній платі» від 22 травня 1996 р. № 144;
Цими роз’ясненнями.
Заповнення сітки кодів адресної частини бланку є обов’язковим і здійснюється згідно з довідкою Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України. Проставляються коди всіх передбачених у сітці реквізитів і в обов’язковому порядку код основного виду діяльності підприємства за Класифікацією видів економічної діяльності (КВЕД).
Порядок подання звітності
Відповідно до статті 4 Закону статистичну звітність з праці подають юридичні особи та їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва, цехи, дільниці, розташовані на іншій території, ніж головна організація) незалежно від форм власності та організаційно-правових форм господарювання, включаючи громадські об’єднання, профспілки, благодійні організації з постійно або тимчасово зайнятими працівниками, які отримують заробітну плату.
Звіт за формою № 1-ПВ (міс.) подається до територіальних органів державної статистики щомісячно не пізніше 7-го числа. Одночасно зі звітом за останній місяць кожного кварталу (січень—березень, січень—червень, січень—вересень та січень—грудень) подаються звіти за формами № 1-ПВ (кв.) та 3-ПВ (термінова-квартальна) «Звіт про використання робочого часу».
Форма № 1-ПВ (термінова-місячна)
Форма статистичної звітності № 1-ПВ (міс.) складається за даними первинної звітності та бухгалтерського обліку згідно з платіжними документами, за якими працівникам були здійснені нарахування та проведені розрахунки по заробітній платі.
Розділ І. Чисельність працівників та фонд оплати праці
Показники розділу І заповнюються за звітний місяць та за період з початку року щомісячно.
У рядку 1010 відображається середньооблікова чисельність усіх працівників в еквіваленті повної зайнятості, яка обчислюється згідно з Інструкцією зі статистики чисельності працівників.
При розрахунку цього показника слід мати на увазі, щодо складу персоналу, який залучався до роботи у звітному періоді, входять як штатні працівники підприємства, так і ті, що не перебувають в обліковому складі та залучені до роботи згідно зі спеціальними договорами і мали нарахування з фонду оплати праці.
Перерахунок чисельності штатних працівників в еквіваленті повної зайнятості здійснюється пропорційно оплаченому робочому часу, як відпрацьованому, так і невідпрацьованому (щорічні відпустки, неявки згідно з законодавством, оплачені простої тощо). У разі простою працівника, якщо час простою було оплачено з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки (стаття 113 КЗпП), він ураховується як одна фізична особа.
Неявки з причин непрацездатності до розрахунку не включаються. При визначенні середньооблікової чисельності в еквіваленті повної зайнятості штатні працівники, які відпрацювали більше встановленого фонду робочого часу, враховуються:
як одна фізична особа, якщо час відпрацьовано понаднормово;
пропорційно оплаченому часу у випадку, якщо працівник оформлений більш ніж на одну ставку, тобто 1,25, 1,5 фізичної особи (залежно від кількості оформлених ставок).
Працівники, які не входять до облікового складу підприємства, перераховуються в еквіваленті повної зайнятості в такому порядку:
пропорційно оплаченому часу — зовнішні сумісники, тобто 0,25, 0,5 фізичної особи (залежно від кількості ставок);
через середньомісячну заробітну плату одного штатного працівника — працівники, які виконували роботу згідно з цивільно-правовими договорами (пункт 3.4.3 Інструкції зі статистики чисельності працівників).
У рядку 1020 відображається фонд оплати праці всіх працівників, які перебували в трудових відносинах з підприємством у звітному періоді (працівники облікового складу, зовнішні сумісники, працюючі за договорами цивільно-правового характеру), згідно з Інструкцією зі статистики заробітної плати.
У цьому рядку також відображаються суми, нараховані з фонду оплати праці іншим особам. Зокрема, нарахування звільненим працівникам після їх вибуття з облікового складу підприємства (13-та зарплата, премії та компенсація втрати заробітної плати у зв’язку з порушеннями строків її виплати тощо), членам ради акціонерного товариства, працівникам профспілкових організацій, які не перебувають у штаті даного підприємства та ін.
Слід пам’ятати, що суми коштів, нараховані за щорічні та додаткові відпустки, включаються до фонду оплати праці звітного місяця тільки в сумі, що припадає на робочі дні відпустки у звітному місяці. Суми, що припадають на дні відпустки в наступному місяці, включаються до фонду оплати у відповідному звітному періоді. Водночас, якщо працівнику здійснено нарахування за попередній період (перерахунок або доплата до основної заробітної плати, премія тощо), ця сума включається до звіту за той місяць, у якому фактично здійснено ці нарахування.
Суми добових у зв’язку зі службовими відрядженнями, нараховані в розмірах, що перевищують законодавчо встановлені норми відшкодування витрат, включаються до фонду оплати праці в частині заохочувальних та компенсаційних виплат.
До складу фонду оплати праці не входять:
суми, зазначені в розділі IV Інструкції зі статистики заробітної плати;
суми зборів на обов’язкове державне соціальне страхування, сплачені страховиками (роботодавцями);
суми допомоги у зв’язку з тимчасовою непрацездатністю (незалежно від її тривалості), що фінансуються як за рахунок коштів підприємств (за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності), так і за рахунок коштів Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності.
У рядку 1030 відображається сума прибуткового податку, що нарахована з величини доходу, врахованого у рядку 1020.
У рядку 1040 відображається середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу, що розраховується згідно з пунктом 3.3 Інструкції зі статистики чисельності працівників.
Звертаємо увагу, що при розрахунку цього показника не враховуються працівники, прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств (зовнішні сумісники).
Працівники, що виконували роботи за договорами цивільно-правового характеру, включаються до облікового складу того підприємства, яке провадило з ними розрахунки з заробітної плати, якщо вони не включені до облікової чисельності інших підприємств (пункт 2.1.9 Інструкції зі статистики чисельності працівників).
Працівник, який отримує на одному підприємстві півтори ставки (оформлений за сумісництвом на тому ж підприємстві, де й основне місце роботи) або менше однієї ставки, в обліковій чисельності штатних працівників ураховується як одна фізична особа.
У рядку 1050 ураховується кількість людино-годин, за які працівникам здійснені нарахування з фонду оплати, тобто відпрацьований час, включаючи понаднормові, період відпусток (основні, додаткові та творчі) у частині, що припадає на робочі дні; час відсутності працівників у зв’язку з навчанням, виконанням державних або громадських обов’язків, цілоденні простої та інші неявки, які оплачуються відповідно до діючого законодавства.
Не включаються неявки на роботу через хворобу.
У рядку 1060 відображаються фактично відпрацьовані працівниками людино-години, ураховуючи понаднормові й відпрацьовані у вихідні (за графіком) святкові та неробочі дні, за період службових відряджень, а також людино-години роботи надомників. Відпрацьований внутрішніми сумісниками час у повному обсязі також ураховується в цьому рядку.
У рядку 1070 відображаються суми фактичних нарахувань по заробітній платі штатних працівників, урахованих у рядку 1040.
Розділ II. Заборгованість перед працівниками з виплати заробітної плати та допомоги по соціальному страхуванню
Розділ II заповнюється тільки тими підприємствами (установами, організаціями), які своєчасно не розраховувались з працівниками по заробітній платі, на перше число місяця, наступного після звітного періоду.
1. У рядку 2010 графи 1 відображається загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати всім категоріям працівників, а саме:
працівникам облікового складу;
тим, хто не перебуває в обліковому складі підприємства (сумісники та працюючі за договорами);
звільненим працівникам.
При цьому заборгованою вважається сума, яка включає всі нарахування з фонду оплати праці, за винятком обов’язкових утримань (прибутковий податок та сума зборів на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що сплачує працівник), яка не виплачена до першого числа місяця, наступного за звітним. Наприклад, якщо звіт № 1-ПВ (міс.) заповнюється за січень—лютий 2002 p., то розділ II заповнюється станом на 1 березня 2002 p. і містить інформацію про суму заборгованості за січень 2002 р. та попередні роки.
Схематично заповнення звіту можна подати таким чином.
Наприклад, підприємство у 2002 p. має такі показники щодо заборгованості та її погашення:
Нараховано до виплати з фонду оплати праці
Виплачено у відповідному місяці 2002 p.

за періоди
тис. грн
за період
тис. грн

2000 р.
20,0
—
—

Листопад 2001 р.
5,0
—
—

Грудень 2001 р.
6,0
—
—

Січень 2002 р.
7,5
2000 р.
3,0

Лютий 2002 р.
5,0
2000 р.
10,0



січень 2002 р.
4,0

Березень 2002 р.
2,1
2000 р.
7,0



Листопад 2001 р.
5,0



Січень 2002 р.
3,5

У розділі II звіту ці показники відображаються таким чином:
Рядки звіту
Звітна дата


1 лютого
1 березня
1 квітня

2010
28,0 = (20,0 + 5,0 ++ 6,0 – 3,0)
21,5 = (28,0 + 7,5 – – 14,0)
11,0 = (21,5 + 5,0 –– 7,0 – 5,0 – 3,5)

2020
28,0 = ряд. 2010
18,0 = (28,0 – 10,0)
6,0 = (18,0 – 12,0)

2080
3,0
13,0 = (3,0 + 10)
25,0 = (13,0 + 12,0)

2510
25,0 = 20,0 + 5,0
(
(

і т. д.
Графу 2 заповнюють тільки ті бюджетні установи, які фінансуються з оплати праці за рахунок видатків бюджетів, тобто за кодом статті бюджетної класифікації «1110 — оплата праці працівників бюджетних установ», та своєчасно не розрахувалися з працівниками. Графу 3 звіту заповнюють бюджетні установи (організації), у яких витрати на оплату праці фінансуються коштом місцевих бюджетів.
Небюджетні організації заповнюють графу 2 лише в тому випадку, якщо ними за рахунок коштів Державного бюджету здійснюються компенсаційні виплати, передбачені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (код статті бюджетної класифікації «1341 — виплата пенсій і допомоги»), та існує заборгованість із зазначених виплат.
Підприємства, у яких погашення заборгованості з виплати заробітної плати працівникам перенесено на пізніші терміни (наприклад на 2003 р.), незалежно від установлених термінів реструктуризації відображають ці суми в рядку 2010 до повного її погашення.
У рядку 2020 відображається заборгованість з виплати заробітної плати, яка нарахована за попередні роки, тобто за період до 1 січня звітного року. Дані щомісячно можуть зменшуватися відносно вказаних у рядку 2510 на суму, що виплачена протягом місяця та відображена в рядку 2080 (ряд. 2020 = ряд. 2510 – ряд. 080)
У рядку 2030 відображається сума заборгованості з виплати заробітної плати штатним працівникам, які враховані в рядку 1040 розділу І.
У рядку 2040 відображається загальна кількість штатних працівників облікового складу, яким строк виплати заробітної плати, установлений колективним договором або банківською установою, минув до першого числа незалежно від кількості місяців невиплаченої заробітної плати.
У рядках 2050—2070 зазначена кількість розподіляється за терміном заборгованості. Він визначається для кожного працівника окремо за місяцями, за які не виплачено (повністю або частково) заробітну плату. Наприклад, на 1 лютого 2002 р. працівникові не виплачена заробітна плата за листопад—грудень 2001 р. і за травень 2000 р. У такому випадку зазначеного працівника потрібно врахувати в рядку 2060, тобто від трьох до шести місяців.
У рядку 2080 відображаються кошти, які виплачено у звітному році в рахунок погашення заборгованості за попередні роки.
2. Сума заборгованості з виплати всіх видів соціальної допомоги (з тимчасової непрацездатності, у зв’язку з вагітністю та пологами, при народженні дитини) відображається в такому порядку:
у рядку 2090 — у частині, що утворилась за рахунок власних коштів підприємства, згідно з постановою Кабінету Міністрів від 6 травня 2001 р. № 439 «Про порядок оплати перших 5 днів непрацездатності внаслідок захворювання або травматизму, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, за рахунок коштів підприємства, установи, організації»;
у рядку 2100 — за рахунок коштів Фонду соціального страхування на випадок тимчасової непрацездатності.
У рядку 2110 відображається сума заборгованості із страхових виплат потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, за рахунок коштів підприємства. Ці суми можуть утворитися у випадках, коли страхувальник не передав особові справи потерпілих до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України і продовжує здійснювати страхові виплати в рахунок страхових внесків до фонду.
У цьому рядку також ураховуються суми заборгованості потерпілим від нещасних випадків на виробництві, які були нараховані та невиплачені до введення в дію Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасних випадків на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності», тобто до 1 квітня 2001 р.
Рядок 2510 заповнюється один раз тільки у звіті за січень 2002 р. і відображає суму заборгованості з виплати заробітної плати, яка була зафіксована на 1 січня 2002 р.
Форма 1-ПВ (термінова-квартальна)
Дані розділів І та II форми № 1-ПВ (кв.) заповнюються за період з початку року. Розділ III заповнюється за останній місяць кожного кварталу (березень, червень, вересень, грудень).
Розділ І. Склад фонду оплати праці та інші виплати
У рядках 4020—4110 відображається структура фонду оплати праці штатних працівників. При цьому дані форми № 1-ПВ (кв.) — рядок 4010 — дорівнюють даним за відповідний період форми№ 1-ПВ (міс.) — рядок 1070, графа 2.
У рядку 4060 відображаються суми, нараховані працівникам відповідно до Закону України «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв’язку з порушеннями строків їх виплати», згідно з порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 грудня 1997 р. № 1427 зі змінами і доповненнями. Зазначені суми нараховуються і виплачуються в тому ж місяці, коли здійснюється виплата заборгованої заробітної плати. Цей показник відображається у звіті в момент нарахування незалежно від періоду, за який вона компенсується.
У рядку 4070 відображаються суми, нараховані працівникам відповідно до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення», згідно з порядком, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 7 травня 1998 р. № 663 зі змінами і доповненнями.
Рядок 4110 включає суми, що входять до складу фонду додаткової заробітної плати та інших заохочувальних і компенсаційних виплат, визначені пунктами 2.23—2.33 Інструкції зі статистики заробітної плати.
При заповненні рядків 4120 та 4150 слід мати на увазі, що показники натуральної оплати відрізняються за методологією визначення та їх призначенням.
У рядку 4120 відображається оплата праці, нарахована натурою. Така форма оплати має місце, коли сільськогосподарське підприємство за виробничі досягнення чи роботу в особливих умовах нараховує працівнику як оплату праці певну кількість продукції (наприклад, комбайнерам при збиранні урожаю, крім зарплати в грошовому виразі, нараховано по 20 кг зерна за день роботи), оцінює її в грошовому виразі та включає до фонду оплати праці.
Слід мати на увазі, що натуроплата може здійснюватись тільки продукцією власного виробництва, а перелік товарів, не дозволених до виплати натурою, затверджено Постановою Кабінету Міністрів від 3 квітня 1993 р. № 244.
Натуральна оплата праці характерна в основному для сільського, лісового та рибного господарств, оскільки це може бути власна продукція, що не пройшла промислової переробки, або цукор.
Цей показник включає нарахування тільки на штатних працівників, фонд оплати праці яких визначено в рядку 4010.
Суми, визначені в рядку 4150, являють собою одну з форм погашення заборгованості з виплати заробітної плати. Зокрема, працівнику нараховують зарплату в грошовому виразі одразу, а вже потім, за його бажанням, якщо в підприємства не вистачає готівки, йому на суму заборгованості видають (фактично реалізують) продукцію. Форма розрахунків може бути різною: продукцією як власного виробництва, так і отриманою за бартером; погашення працівникам заборгованості за квартирну плату, комунальні та інші послуги в результаті взаємозаліків між підприємствами; виплата товарами широкого вжитку через спеціальні магазини і т. ін.
При цьому в рядку 4150 ураховується вартість реалізованої продукції (наданих послуг) працівникам за період з початку звітного року незалежно від того, коли були здійснені нарахування заробітної плати (в поточному році чи в минулих).
У рядку 4130 відображаються суми доходів, дивідендів, процентів, які нараховані відповідно до акцій, внесків та договорів оренди земельних ділянок і майнових паїв фізичним особам, які працюють на підприємстві і входять до облікової чисельності штатних працівників. Ці суми відображаються у звіті в момент їх нарахування незалежно від періоду, за який вони здійснені.
У рядку 4140 відображаються аналогічні суми нарахувань особам, які не перебувають в обліковому складі підприємства.
Розділ II. Чисельність та фонд оплати праці окремих категорій працівників
У рядку 7010 графи 1 відображається кількість жінок, які включені до розрахунку середньооблікової чисельності штатних працівників. Слід мати на увазі, що до розрахунку не включаються жінки, які перебувають у відпустках у зв’язку з вагітністю та пологами або в додатковій відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею відповідного віку, передбаченого чинним законодавством (пункт 2.2.12 Інструкції зі статистики чисельності працівників), а також ті працівники, які не перебувають у штаті даного підприємства (пункт 2.3) і зазначені в пунктах 2.1.12—2.1.16 цієї інструкції.
Рядок 7020 заповнюють бюджетні установи, у яких оплата праці здійснюється за рахунок видатків бюджетів (код статті бюджетної класифікації «1110 — оплата праці працівників бюджетних установ»). У графі 1 відображається середньооблікова кількість штатних працівників, оплата праці яких повністю або частково фінансується за рахунок коштів Державного та місцевого бюджетів. У графі 2 відображається відповідно сума нарахувань цій категорії працівників тільки за рахунок видатків зазначених бюджетів.
У бюджетних установах, оплата праці в яких повністю фінансується за рахунок бюджетних коштів, дані в рядку 7020 графи 1 дорівнюють даним рядку 1040 графи 2 форми№ 1-ПВ (міс.); дані рядку 7020 графи 2 дорівнюють даним рядку 4010.
У рядках 7030 та 7040 ураховуються чисельність та фонд оплати праці працівників, які прийняті на роботу за сумісництвом з інших підприємств (зовнішні сумісники) та зайнятих за договорами цивільно-правового характеру.
Середня чисельність цих категорій працівників визначається за формулою:

де K — кількість працівників, п = 3 (6, 9, 12 місяців).
Розділ III. Розподіл працівників за розмірами заробітної плати
У рядку 8010 відображається чисельність працівників, які відпрацювали 50 % і більше табельного фонду робочого часу, встановленого на місяць, або перебували в оплачуваних відпустках, відрядженнях та були відсутні з інших причин зі збереженням середнього заробітку, крім випадків нарахувань з Фонду соціального страхування на випадок тимчасової втрати працездатності. У рядках 8020—8150 здійснюється розподіл зазначеної чисельності залежно від розмірів нарахованої заробітної плати. Межі інтервалів розподілу повідомляються респондентам територіальними органами державної статистики.
У рядку 8160 відображається кількість штатних працівників, які повністю відпрацювали відповідний місяць, тобто 100% фонду робочого часу, встановленого в колективному договорі підприємства і який не перевищує норми робочого часу згідно з КЗпП.
Розглянемо таблицю арифметичного контролю звітів№ 1-ПВ (міс.), № 1-ПВ (кв.). Скориставшись цією таблицею, ви можете впевнитись, що звіт складено без арифметичних помилок.
АРИФМЕТИЧНИЙ КОНТРОЛЬ ПОКАЗНИКІВ ФОРМ ДЕРЖАВНОЇ СТАТИСТИЧНОЇ ЗВІТНОСТІ З ПРАЦІ
Рядки та графи
Знаки
Рядки та графи

№1-ПВ (термінова — місячна)

Ряд. 1020 гр. 1, 2
> або =
Ряд. 1070 гр. 1, 2

Ряд. 1060 гр. 1, 2
< або =
Ряд. 1050 гр. 1, 2

Ряд. 1040 гр. 2
=
Ряд. 317 гр. 1 форми № 3-ПВ (термінова-квартальна)





Ряд. 1070 гр. 2
=
Ряд. 4010 форми № 1-ПВ ( кв.)

Ряд. 1020 гр. 2
=
Ряд. (4010 + 7030 гр. 2 + 7040 гр. 2) форми 1-ПВ (кв.) (для підприємств, які здійснювали нарахування тільки штатним працівникам, зовнішнім сумісникам і зайнятим за договорами цивільно-правового характеру)













Ряд. 1020 гр. 2
=
Ряд. 302 гр. 1 форми № 3-ПВ (кв.)

Ряд. 1040 гр. 2
> або =
Ряд. 7010 гр. 1 форми № 1-ПВ (кв.)

Ряд. 1040 гр. 2
> або =
Ряд. 7020 гр. 1 форми № 1-ПВ(кв.)

Ряд. 1040 гр. 1
>або =
Ряд. 8010 форми № 1-ПВ (кв.)

Ряд. 1040 гр. 2
> або =
Ряд. 7010 гр. 3 форми № 1-ПВ (кв.)

Ряд. 2010, 2020 гр. 1
> або =
Ряд. 2010, 2020 гр. 2

Ряд. 2010, 2020 гр. 2
> або =
Ряд. 2010, 2020 гр. 3

Ряд. 2010 гр. 1, 2, 3
> або =
Ряд. 2020 гр. 1, 2, 3

Ряд. 2010 гр. 1, 2, 3(у звіті за січень)
=
Ряд. 2020 гр. 1, 2, 3

Ряд. 2010 гр. 1 – Ряд. 2020 гр. 1
<
Ряд. 1020 гр. 2 – ряд. 1030 гр.2

Ряд. 2030 гр. 1
< або =
Ряд. 2010 гр. 1

Ряд. 2040
=
Ряд. (2050 + 2060 + 2070)

Ряд. 2040
> або =
Ряд. 1040 гр. 1

№ 1-ПВ (термінова — квартальна)

Ряд. 4010
=
Ряд. (4020 + 4030 + 4080)

Ряд. 4030
> або =
Ряд. (4040 + 4050 + 4060 + 4070)

Ряд. 4080
> або =
Ряд. (4090 + 4100)

Ряд. 4110
< або =
Ряд. (4030 + 4080)

Ряд. 4120
< або =
Ряд. 4010

Ряд. 7010 гр. 2
<або =
Ряд. 4010

Ряд. 7020 гр.2
< або =
Ряд. 4010

Ряд. 8010
=
сумі ряд. З 8020 по 8150

Ряд. 8160
< або =
Ряд. 8010